Конспект
заняття з ліплення в старшій групі
«Зайченя»
Програмовий зміст: вчити дітей ліпити зайця, використовуючи іграшку в якості натури; передавати форму частин іграшки: овальну (тулуб), округлу (голова), циліндричну (ноги); передавати пропорційне співвідношення частин і деталі (вуха, хвіст, лапи); вчити поєднувати виліплені частини в одне ціле, щільно з'єднувати їх шляхом промазування однієї частини до іншої.
Розвиток мовлення: овальний, циліндричний, метод змащування, розгладження.
Матеріали : пластилін (білий, чорний, червоний, синій), дошка для ліплення, стека.
М'яка грушка заєць, заздалегідь виліплені деталі: тулуб, голова, ноги, лапи, вуха, хвіст.
Методичні прийоми: ігрова ситуація «до нас у гості прийшов заєць», бесіда про зайця (частини тіла, деталі), спонукання дітей до дії - «зліпимо зайцю друзів», самостійна діяльність дітей, фізкультхвилинка «зайчик біленький сидить...»зображувальна діяльність дітей, підведення підсумків.
Хід заняття
Вихователь.
- діти, сьогодні до нас у гості завітав незвичайний гість. Вам цікаво хто це?
В .д
– Так.
Вихователь.
Відгадайте, хто це за допомогою загадки:
Любить червону моркву,
Гризе капусту дуже спритно,
Скаче він то тут, то там,
По лісах і по полях,
Сірий, білий і косою,
Хто скажіть він такий?
Діти.
- Зайчик.
Вихователь:
- Подивіться, який він чудовий. Діти, зверніть увагу на його частині тіла. Які частини тіла є у зайця?
Діти:
- Тулуб, голова, ніжки, лапки, вушка, хвостик.
Вихователь:
- Скажіть, якої форми тулуб?
Діти. овальної.
Вихователь. Голова?
Діти. округла.
Ноги? Лапки? Вуха? Хвостик?
Діти відповідають: овальної, круглої.
Вихователь:
- Яка частина тіла найбільша?
Діти:
- Тулуб. Після тулуба за величиною йде голова, потім - ноги, лапки, вуха і найменша частина - хвіст.
Вихователь( бере заздалегідь підготовлені частини)
- діти скажіть, яким способом потрібно ліпити тулуб? Голову? Лапки? Вуха? Хвіст?
Діти:
- Треба взяти стеку, відламати шматочок пластиліну, розкачати круговими рухами долонь, щоб вийшов шар, потім прямими рухами розкачуємо пластилін у формі овалу.
- Голову потрібно робити так: розкачати пластилін коловими рухами в форму кулі.
- Лапки і вуха робляться способом розкочування «ковбаски».
- Для хвостика береться найменший шматочок пластиліна і розкочується маленька кулька.
Вихователь:
- Зверніть увагу. Спочатку до тулуба прикріплюється голова, потім ноги, лапки, на голові - вушка, потім хвіст. Кожну деталь потрібно щільно примазувати при з'єднанні.
(Примітка. Прийом зображення вихідних форм (голови, тулуба, ніг) показувати не слід, так як ці способи повинні бути засвоєні раніше).
Вихователь:
- Діти, подивіться, наш гість прийшов до нас один. Давайте зліпимо йому друзів, щоб йому не було самотньо.
(Діти сідають на свої місця за столами)
Вихователь:
- Зайчик буде спостерігати а вами. Приймемось за справу. Візьміть стеку, відламайте шматочок пластиліну за допомогою стеки. З якої частини тіла потрібно почати?
Діти:
- З тулуба. (Одна дитина вголос описує процес ліплення).
Вихователь:
- Тепер продовжимо. Яку частину будете ліпити?
Діти:
- Голову. (Одна дитина вголос описує процес ліплення).
Вихователь:
- Ви напевно трохи втомилися. Встаньте біля своїх стільчиків і виконуйте рухи і слова за мною.
Зайчик біленький сидить
І вухами ворушить.
Ось так, ось так,
Він вухами ворушить.
Зайчику холодно сидіти,
Треба лапоньки зігріти,
Ось так, ось так,
Треба лапоньки зігріти.
Зайчику холодно стояти,
Треба зайчику поскакати.
Ось так, ось так,
Треба зайчику поскакати.
Вихователь:
- Продовжимо. Яку частину будете ліпити зараз?
Діти:
- Лапки і ніжки. (Діти ліплять).
Вихователь:
- За яку частину візьметеся тепер?
Діти:
- Вушка. (Одна дитина вголос описує процес ліплення).
Вихователь:
- Молодці, у всіх виходить. І що залишилося зліпити?
Діти:
- Хвіст. (Одна дитина вголос описує процес ліплення).
Вихователь. То яке в нас сьогодні було заняття?
Діти. Заняття з ліплення.
Вихователь. Правильно. А що ми з вами ліпили?
Діти. Нашому гостю зайчику – друзів.
Вихователь. Вам сподобалося наше заняття?
Діти. Так.
Вихователь. Нашому гостю теж дуже сподобалися друзі, яких ви зліпили. Молодці! А тепер розставте зайчиків на підставки.
(Діти ставлять свої роботи на підставку для демонстрації чергові прибирають робочі місця)
Прогулянка
Тема. Бурульки.
Мета: формувати у дітей вміння орієнтуватися в станах зимової погоди та за допомогою дорослого розповідати про них; сприяти розвитку допитливості, спостережливості та уваги; виховувати пізнавальний інтерес до природи; збагачувати словниковий запас, учити дітей добирати слова-ознаки до заданого слова-назви; продовжувати вчити малят уважно слухати та відгадувати загадки на зимову тематику, сприяти їх образний зміст.
Обладнання.Бурулька.
Хід прогулянки
(Діти з вихователем виходять на територію подвір’я дитячого садка.)
Вихователь. - Малята, хоча зиму вважають суворою та сердитою, але ця пора може порадувати нас гарними сонячними днями і своїми маленькими чудесами, які відбуваються тільки взимку. Давайте спробуємо пригадати деякі з дарунків зими.
Вихователь. - Чим вкривалися гілочки дерев та кущів, коли вони виглядали пухнастими та чарівними?
Діти. (Інеєм)
Вихователь. - Які зимові картини ми бачимо на шибках вікон?
Діти. (Морозяні малюнки з візерунками, квітами).
Вихователь. Правильно, молодці.А сьогодні ми познайомимося ще з одним зимовим дивом.
(Педагог читає малятам віршовані рядки.)
Бачу дивну я картинку:
На даху ростуть морквинки,
Морква дивна, крижана –
Вниз згори росте вона.
Діти. (Бурулька)
(Дорослий пропонує дітям уважно подивитися на дах господарської будівлі і знайти там «торочки», які висять під стріхою, та сказати, що це. Малята виконують завдання: знаходять і показують бурульку на даху)
Вихователь. - Так, малята, це бурульки. Погляньте:скільки їх висить на нашому дахові?
Діти . (Багато)
(Дорослий дістає бурульку і пропонує дітям дослідити її на дотик і розказати про результати своїх досліджень. Малята за допомогою педагога добирають відповідні слова-ознаки: бурулька холодна, тверда, гладенька, слизька, важкенька).
- А ви знаєте, звідки взялися бурульки?
(Відповіді дітей)
(Якщо малята вагаються, дорослий пояснює їм)
Вихователь. у сонячний день сніг на дахах починає танути, перетворюватися на водичку. А ввечері, коли сонце сідає і знову стає холодно, ця водичка замерзає, перетворюється на кригу.)
Рухлива гра “Бурульки»
Крижані бурульки ми –
Подаруночки зими.
Котрий день уже підряд
Висимо під дахом в ряд.
Непогані ми на вроду,
Хоч усі – з простого льоду.
Ми повисли над віконцем,
Вдень ми плачемо під сонцем,
Коли вечір надійде –
Кожна з нас тоді росте.
(Вихователь читає віршовані рядки, а діти, вишикувавшись у шеренгу, з положення стоячи поступово присідають (на кожні
2 рядки – одне присідання), струшуючи опущеними вниз кистями рук. Наприкінці віршика малята беруться за руки і тягнуться вгору.
Діти ще деякий час прогулюються територією дитячого закладу, а потім повертаються до приміщення)
Прогулянка закінчується.
КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ
Переказ оповідання В. Сухомлинського
«Щоб метелик не поколовся»
Старша група
Програмні завдання:
Зв’язне мовлення: вчити дітей послідовно переказувати оповідання В. Сухомлинського «Щоб метелик не поколовся».
Звукова культура мовлення: відпрацьовувати уміння правильно інтонувати різні типи речень (розповідні, питальні, окличні).
Граматика: вчити утворювати іменники із здрібніло-пестливими суфіксами - ц, - ечк, -ичк.
Матеріал: дитячі малюнки до оповідання В. Сухомлинського «Щоб метелик не поколовся».
Попередня робота: читання твору «Щоб метелик не поколовся», бесіда по змісту, малювання ілюстрацій до твору, спостереження у природі за метеликами та деревом акацією.
Хід заняття
I. Вступна частина
1. Вправа на зосередження уваги «Привітання» (вітаємося пальчиками, носиками, колінцями і т.д.)
2. Загадка про метелика:
Що то є за гість:
Ніжок має шість.
Аж чотири крильця має,
По квітках собі літає?
Не бджола, не джмелик —
Зоветься... (Метелик)
II. Основна частина
1. Переказ:
1) пригадати оповідання В. Сухомлинського «Щоб метелик не поколовся» (за дитячими малюнками).
2) запропонувати дітям послухати уважно твір ще раз, і спробувати запам’ятати, щоб потім самостійно розказати (запишемо на диктофон і відправимо дітям у середню групу).
3) переказування твору дітьми: «ланцюжком», командами, «мікрофон».
2. Дидактична вправа «Скажи по різному»
Мета: відпрацьовувати уміння правильно інтонувати різні типи речень (розповідні, питальні, окличні) .
- Щоб метелик не поколовся !
- Щоб метелик не поколовся ?
- Щоб метелик не поколовся .
- Ти метелика жалієш !
- Ти метелика жалієш ?
- Ти метелика жалієш.
3. Дидактична вправа «Скажи лагідно»
Мета: вчити утворювати іменники із здрібніло-пестливими суфіксами - ц, - ечк, -ичк.
метелик – метеличок
стебло – стебельце
сад – садочок
квітка - квіточка
вікно – віконечко
сонце – сонечко
III. Заключна частина
- З чого починалося наше заняття?
- Хто перший відгадав загадку про метелика?
- Кому важко було перший раз переказувати оповідання?
- Хто які нові слова запам’ятав?
- Чого нового ми навчилися?
- Хто кому і чим допоміг?
Спостереження за змінами в природі
(старша група)
Мета:Розмовляти з дітьми про ознаками зими. Виховувати інтерес до вивчення природи, любов до неї, уміння бачити красу навколишнього світу.
Запропонувати дітям самостійно знайти ознаки зими.
Хід спостереження.
(Повідомити дітям про те, що за календарем зима починається з грудня. Астрономічним початком зими вважається 21 або 22 грудня — день зимового сонцестояння.
Перший період — м'яка зима — характеризується тим, що морози й снігопади чергуються з відлигами (особливо наприкінці грудня і в першій половині січня).
Другий період — холодна зима — починається із середини січня. В цей час помітно збільшуються дні, яскраво світить, але мало гріє сонце, стоять сильні морози)
Вихователь. Стало біло навкруги, я розтрушую сніги, поганяю холоди, води сковую в льоди.
В дружбі з дітьми я всіма.
Здогадались ? Я ?
Діти. (зима).
Вихователь. Ви чекали зиму з нетерпінням або навпаки, боїтеся її холодів і не хочете, щоб вона наступала?
Діти.(відповідь дітей)
Вихователь. Яка зимова погода подобається вам більше всього?
Діти. (відповідь дітей).
Вихователь. Кого з собою привела зима?
Діти. Зимові місяці.
Вихователь. Які її сини?
Діти. Грудень,січень,лютий.
Вихователь. Як називається перший місяць зими?
Діти. (грудень)
Вихователь. Як людина дізнається, що настала зима?
Діти. (відповідь дітей)
Вихователь. як зимою тепло чи холодно?
Діти. Холодно.
Вихователь. У народі говорять «Грудень рік закінчує, січень зиму починає». А ви які прикмети зими можете пригадати?
Діти.(відповідь дітей)
(Повторити ознаки зими. Звернути увагу на зміни, що відбуваються в природі: День стає коротшим, ночі довші, сонце гріє менше, стало холодно, дерева скинули листя, часто йде сніг, який вже не тане; але сніг ще не глибокий. Перелітних птахів немає, а зимуючі не співають)
Вихователь.
Запорошила доріжки
Прикрасила віконця.
Радість дітям подарувала
І на санках прокатала.
Діти. (Зима)
Дидактична гра “Хто більше?”
-(вправляти в підборі визначень до іменників)
Вихователь. Якими словами можна сказати про зиму?
Діти.(відповідь дітей)
Вихователь. Зима яка?
Діти. (чарівна, казкова, сніжна, морозна, завірюшна, така, що виблискує, зима-чарівниця, холодна, красива і так далі)
Вихователь. Молодці діти,то за чим ми сьогодні спостерігали?
Діти. За змінами в природі.
Рухлива гра з ходьбою, бігом, рівновагою
«ХИТРА ЛИСИЦЯ»
Мета: удосконалювати навички бігу; виховувати спостережливість та витримку.
Хід гри
Вихователь. Діти станьте у коло пліч-о-пліч, заклавши руки за спину.
Вихователь. зараз за допомогою лічилки я виберу одного з вас
«Лічилка»
Джміль,оса і бджілка,ось і вся лічилка.
(проходить за колом і непомітно торкається кого-небудь із них. дитина, якої торкнувся вихователь, стає «хитрою лисицею»).
Вихователь. діти подивіться на своїх товаришів, пошукайте очима «хитру лисицю» ,подумайте хто це може бути.
Діти. (відповіді дітей)
Вихователь. Якщо ви відразу не знайдете ,тоді всі разом запитуємо «Хитра лисице, де ти?»
І пильно стежимо за обличчям кожного, чи не викаже себе «хитра лисиця».
Після трьох запитань ласиця відповідає: «Я тут!» і вбігає в коло, а ви діти швидко розбігайтеся, «Лисиця» вас ловить (торкається рукою). Коли буде спіймано 2–3 дітей, гра завершується.
Рекомендації до гри. Якщо «лисиця» викаже себе раніше, ніж її запитають, діти обирають іншу «лисицю».
Художня література(старша група)
Тема:читання народної казки "лисичка-сестричка і сірий вовк"
програмовий зміст. ознайомити дітей з казкою,допомогти відчути її
гумор;учити переказувати, виховувати любов до народної казки.
Матеріали: ілюстрації до казки, використання
телевізора,обладнання до української народної «лисичка»,
Хід заняття
Вихователь. Любі малята, сьогодні ми в черговий раз перенесемося в чарівний
світ казки її чарівність , та загадковість. Наступна казка , яку ми
будемо читати , ви зараз повинні відгадати з таких загадок.
1.В темнім лісі проживає,
Довгий хвіст пухнастий має.
Їй на місці не сидиться.
Як зовуть її?
(Лисиця)
Вихователь. Правильно діти .
2.Лиходій і забіяка,
Дуже схожий на собаку.
Він з’явився – ліс замовк...
Це лихий і лютий... (вовк).
Вихователь. Так про що наша казка як думаєте?
Діти. Про лисичку і вовка.
Читання казки:
«Лисичка-сестричка і вовк панібрат»
Були собі дід та баба. От раз у неділю баба спекла пиріжків з маком, повибирала їх, поскладала в миску та й поставила на віконці, щоб прохололи. А лисичка бігла повз хатку та так нюхає носом; коли чує — пиріжки пахнуть. Підкралась до вікна тихенько, вхопила пиріжок моторненько та й подалась. Вибігла на поле, сіла, виїла мачок із пиріжка, а туди напхала сміттячка, стулила його та й біжить.
От біжить, аж хлопці товар женуть до води.
— Здорові були, хлопці!
— Здорова, лисичко-сестричко!
— Проміняйте мені бичка-третячка за маковий пиріжок!
— Де ж таки бичка за пиріжок!
— Та він такий солодкий, що аж-аж-аж!..
Таки найшла одного, проміняла.
— Глядіть же,— каже,— хлопці, не їжте пиріжка, аж поки я зайду в ліс!
Та й побігла і бичка гоном погнала. Ті підождали, поки вона сховалась у лісі, тоді до пиріжка, — аж там сміттячко...
А лисичка тим часом пригнала бичка у ліс, прив'язала його до дуба, а сама пішла рубати дерево на саночки. Рубає та й приказує:
— Рубайся, деревце, криве й праве! Рубайся, деревце, криве й праве!
Нарубала дерева, зробила саночки, запрягла бичка, сіла та й їде. Аж біжить вовк-панібрат.
— Здорова була, лисичко-сестричко!
— Здоров, вовчику-братику!
— А де це ти взяла бичка-третячка та саночки?
— От, де ж там? Бичка заробила, саночки зробила та й їду!
— Ну, то підвези ж і мене!
— Куди я тебе візьму? Ти мені й саночки поламаєш!
— Ні, не поламаю, я тільки одну лапку покладу.
— Та клади вже, ніде тебе діти.
От вовк і поклав лапку. Від'їхали трохи, вовк і каже:
— Покладу я, лисичко-сестричко, і другу лапку.
— Е, вовчику-братику, ти мені санки поламаєш!
— Ні, не поламаю.
— Ну, клади.
Вовк і поклав. Їдуть, їдуть, коли це — трісь!
— Ой лишенько,— каже лисичка,— санки тріщать!
— Та ні, лисичко-сестричко, то в мене кісточка хруснула.
Ну, дарма… Їдуть... А вовчик знову:
— Покладу я, лисичко-сестричко, і третю лапку.
— Та де ти її кластимеш! Ти мені зовсім санки поламаєш!
— Та ні, чого б вони ламалися?
— Та вже клади!
Тільки поклав, а саночки знову — трісь-трісь!
— Ей, вовчику, саночки тріщать! Злазь, бо поламаєш!
— Та де там вони тріщать! Що ж бо ти, лисичко-сестричко, вигадуєш? То я орішок розкусив.
— Дай же й мені!
— Так останній.
Проїхали ще трохи…
— Ой лисичко-сестричко, сяду я й увесь!
— Та куди ти сядеш? Тут ніде тобі й сідати!
— Та я зігнусь так, що поміщусь.
— Та ти мені санки зовсім поламаєш! Чим же я тоді дровець привезу?
— От-таки, чого я поламаю? Я легенький. Сяду я, лисичко-сестричко, бо притомивсь. Я помаленьку.
— Та вже сідай, нема де тебе діти.
От він убравсь зовсім у саночки, та тільки сів, а санки — трісь-трісь-трісь! Так і розсипались.
Давай тоді його лисичка лаяти:
— А щоб тобі добра не було, капосний вовцюгане! Що це ти мені наробив?..
Лаяла його, лаяла, а тоді:
— Іди ж тепер та рубай дерево на санчата.
— Як же його рубати, лисичко-сестричко, коли я не вмію і не знаю, якого треба дерева.
— А, капосний вовцюгане! Як санчата ламати, так знав, а як дерево рубати, то й ні! Кажи: рубайся, деревце, криве й праве! Рубайся, деревце, криве й праве!
Пішов вовк. От увійшов він у ліс та й почав:
— Рубайся, дерево, криве й криве! Рубайся, дерево, криве й криве!
Нарубав, тягне до лисички. Глянула та, аж воно таке корячкувате, що й на полицю в плуг не вибереш, не те що на полозок. Давай вона його знову лаяти:
— Нащо ж такого нарубав?
— Коли воно таке рубається!
— А чом же ти не казав так, як я тобі веліла?
— Ні, я так саме й казав: рубайся, дерево, криве й криве!
— Ну і дурний же ти який і до того недотепний! Сиди ж тут, бичка доглянь, а я сама піду нарубаю. Пішла вона.
А вовк сидить сам собі, та так йому хочеться їсти! Почав він перекидати, що було в саночках,— ні, нема ніде нічого. Думав, думав та й надумав: «З'їм бичка та й утечу!..» Проїв дірку в бичка, з середини все виїв, а туди горобців напустив і соломою заткнув, а бичка під тином поставив і паличкою підпер. Тоді сам на втіки. Приходить лисичка до бичка, аж у нього з боку віхоть стримить… Лисичка хап за той віхоть, а звідтіля горобці — хрррр!.. Вона за паличку, тільки прийняла її, а бичок гуп — і впав!
— Ну, стривай же ти, капосний вовцюгане! Я ж тобі це згадаю!
Та й побігла шляхом.
Біжить, коли це їде валка запізнілих чумаків з рибою. Вона впала серед шляху і ноги відкинула — притаїлась, мов нежива. Чумаки зараз її й побачили:
— Дивіться, хлопці, яка здорова лисиця лежить!
Обступили її, перевертають.
— Треба взяти — дітям шапочки будуть.
Кинули її на задній віз й знову рушили.
Їдуть попереду, а лисичка-сестричка бачить, що вони не дивляться, і давай кидати рибу з воза. Кидає та й кидає по рибці на шлях, усе кидає... Накидала багато та нишком і зіскочила з воза. Чумаки поїхали собі далі, а вона позбирала ту рибку, сіла та й їсть.
Зирк — аж і вовк-панібрат біжить.
— Здорова була, лисичко-сестричко!
— Здоров!
— А що це ти робиш, лисичко-сестричко?
— Рибку їм.
— Дай же й мені!
— Отак! Я скільки морочилась, ловила та й віддам йому? Піди, сам собі налови!
— Та як же я наловлю, коли не вмію? Хоч навчи, як її ловити!
— Та як же ловити? Піди до ополонки, встроми хвоста в ополонку і сиди тихенько та й приказуй: «Ловися, рибко, велика й маленька!» То вона й наловиться.
— Спасибі за науку!
Побіг вовк мерщій на річку, та до ополонки, та хвіст в ополонку...
— Ловись,— каже,— рибко, велика та все велика! Ловись, рибко, велика та все велика! Ловись, рибко, велика та все велика!
Не хочеться йому малої. А мороз надворі такий, що аж шкварчить! Лисичка ж бігає по березі та все:
— Мерзни, мерзни, вовчий хвіст! Мерзни, мерзни, вовчий хвіст!
А вовк:
— Що ти, лисичко-сестричко, кажеш?
— Та то ж і я кажу: ловися, рибко, велика й мала!
— А, ну й я так: ловися, рибко, велика та все велика!
Ворухнув вовк хвостом — важко вже. А лисичка:
— Ото вже рибка почала чіплятися.
Трохи згодом:
— Ану, вовчику, тягни!
Вовк як потяг, а хвіст уже прикипів до ополонки, — не витягне. А вона його ще й лає:
— А, капосний вовцюгане, що ти наробив?! Бач, казав: «Ловися, рибко, велика та все велика»,— от велика начіплялася, тепер і не витягнеш. Треба ж тобі помочі дати, побіжу покличу.
Та й майнула на село. Біжить селом та гукає:
— Ідіть, люди, вовка бить! Ідіть, люди, вовка бить!
Як назбігалося людей!.. Хто з сокирою, хто з вилами, з ціпами, а баби з рогачами, з кочергами! Як почали вони того бідолаху-вовка періщити!
А лисичка тим часом ускочила в одну хату, — нікого нема, хазяйка побігла на річку вовка бити і діжу немішену покинула. Вона взяла вимазала голову в тісто — та в поле... Коли дивиться — вовк насилу лізе,— добре дали йому, сердешному. Вона зараз-таки прикинулась хворою, тільки тюпає, стогне... А вовк побачив її.
— А,— каже,— така ти! Наробила ти мені добра, що й хвоста збувся!
А вона:
— Ой вовчику-братику, хіба ж то я? Хіба ж ти не бачиш, що з мене й мозок тече, так мене побили, що й голову провалили мені. Вовчику-братику, підвези мене!
— Та я й сам нездужаю!..
— Та в тебе ж тільки півхвоста нема, а мені й голову провалили. Ой-ой-ой, не дійду додому!..
— Та сідай уже, нема чого з тобою робити.
Вона вилазить йому на спину, вмощується та так стогне.
Повіз її вовк.
От вона їде та все приказує:
— Битий небиту везе! Битий небиту везе!
— Що ти там, лисичко-сестричко, кажеш?
— Та то я кажу: битий биту везе.
А сама знову нищечком:
— Битий небиту везе!
От довіз він її до хатки:
— Уставай, лисичко, доїхали!
Вона тоді плиг з вовка та:
— Битий небиту привіз! Битий небиту привіз!
Вовк до неї, хотів її зубами, а вона в хатку та й зачинилася. Не влізе вовк. А вона ще визирає у вікно та й дражнить:
— Битий небиту привіз!
Тупцявся вовк, тупцявся коло лисиччиної хатки — не влізе.
— Ну й клята ж лисичка!.. От так піддурила!
Та й потяг додому.
А лисичка живе та курей ловить.
Фізкультхвилинка.
І наліво нахилився?
Треба всім нам встати,
Фізкультпаузу почати.
Щось не хочеться сидіти,
Трохи треба відпочити.
Руки вгору, руки вниз,
На сусіда подивись.
Руки вгору, руки в боки
І зроби чотири кроки.
Вище руки підніміть
І спокійно опустіть,
Плесніть діти кілька раз,
За роботу – все гаразд.
Вихователь. - Чи сподобалася вам казочка?
Діти. Так.
Вихователь. - Про кого ця казка?
Діти. про лисичку і вовка.
Вихователь. - Чи є в цій казці добро?
Діти. Є .
Вихователь. - Яке закінчення казки ви могли б запропонувати?
Діти. відповіді дітей.
Вихователь. - Чому вчить казка?
Діти. (відповіді дітей).
Конспект заняття з трудового виховання
в куточку природи з підгрупою дітей у старшій групі
Мета:Розвиток у дітей трудових умінь і навичок, виховання відповідальності та самостійності в процесі спільної праці в куточку природи. Навчити дітей відноситься до рослин як до живих істот, продовжувати вчити практичної допомоги, співчуття Вчити доглядати за кімнатними рослинами, підтримувати допитливість. Закріпити знання назв кімнатних рослин.
Матеріал: клейонки на столи, палички для розпушування, ганчірочки для витирання пилу, пензлики для чищення ворсистих листків кімнатних рослин, пульверизатор, лійки, тази.
Хід праці
Вихователь. Діти,сьогодні в групі, я знайшла лист від Феї Квітів. (відкриває конверт і читає)
«Здрастуйте хлопці! Я прилітала в вашу групу поспілкуватися з моїми друзями квітами. Ваша група мені сподобалася. Але я трохи засмучена через зовнішнього вигляду моїх друзів квіточок. Всі вони не политі і не доглянуті. Зараз я полетіла відвідати інших своїх друзів. Але я знаю, що ви розумні і працьовиті і наведете порядок в куточку природи, я обов'язково вас відвідаю ще раз ». Фея Квітів.
Вихователь. Ну що, діти, доведемо феї Квітів, що ми з вами вміємо доглядати за кімнатними рослинами.?
Діти . Так
Вихователь. Але для початку я хочу вам загадати загадку:
- Очищають повітря,
Створюють затишок,
Круглий рік цвітуть.
Діти. (Кімнатні рослини)
Вихователь. Скажіть які рослини є в нашій групі?
Діти.(відповіді дітей).
Вихователь. Які умови потрібні рослинам для життя і зростання?
Діти. (вода, світло, тепло, земля, повітря, харчування).
Вихователь. Як треба доглядати за кімнатними рослинами?
Діти. (Рослини треба поливати, розпушувати грунт. Треба обприскувати, протирати великі листочки, щоб рослина могла дихати).
(Діти підходять до кімнатних рослин).
Вихователь. Як ви думаєте, як можна дізнатися чи потребують ці рослини в догляді?
Діти. Можна пальцем доторкнутися до грунту, якщо грунт вологий, то залишиться на пальці. Значить - це рослина поливати не слід. І якщо на листках немає пилу, то протирати ганчірочкою не треба. Діти ,я пропоную вам попрацювати. Але перед цим давайте розподілимо обов'язки: хто і чим буде займатися (полив, обприскування, протирання, розпушування, збір сухого листя, очищення рослин від пилу). Розгляньте і виберіть ті рослини які потребують допомоги, визначте, який саме догляд потрібен для кожної рослини, надіньте фартухи, візьміть все необхідне обладнання для догляду за вашою рослиною .
Вихователь: (підходить до першого дитині) розкажи, як ти будеш виконувати завдання?
Дитина. (Поливати рослини).
Перерахуйте правила поливання кімнатних рослин?
Діти:
• поливати потрібно відстояною водою кімнатної температури.
• носик лійки треба класти на край горщика.
• поливати потрібно тоді, коли верхній шар землі підсох.
Вихователь. Чому ти вирішила, що ці рослина потрібно поливати?
Дитина. (відповідь дитини.)
Вихователь. Продовжуй роботу. Молодець.
Вихователь: що ти робиш, розкажи мені?
Дитина 2 .(протирання рослин)
Вихователь. З чого ти почала роботу?
Дитина. (Постелила клейонку, потім принесла рослина, приготувала необхідні матеріали)
Вихователь. А як треба обтирати листочки?
Дитина. (відповідь дитини)
Вихователь: (підходить до третього дитині) чим ти займаєшся?
Дитина.(відповідь дитини)
Вихователь. Вам сподобалося працювати?
Діти. Так
Вихователь. Діти, навіщо нам квіти в групі?
Діти. Щоб було у нас в групі красиво. Рослини виділяють кисень, очищають повітря від пилу. Деякі кімнатні рослини можуть лікувати.
Вихователь. А що потрібно, щоб вони і далі радували нас, щоб їм добре жилося в нашій групі?
Діти. Рослинам потрібне сонячне світло, тепло, вода.
Вихователь. Подивіться, які стали кімнатні рослини веселі, красиві, чисті. Їм легко дихається, вони раді, що ви за ними добре доглядали.
(Діти прибирають рослини на свої місця, наводять лад на робочих місцях, прибирають обладнання та атрибути).
Вихователь. Діти вам сподобалося те чим ми займалися сьогодні?
Діти. Так.
Вихователь. Ви молодці,на сьогодні в
Морально-етична бесіда на тему:
«Заздрість - не радість»
Мета: допомогти дітям усвідомити суть такої риси як заздрість,вчити переборювати її, радіти за успіхи інших. Розвивати мислення, спритність, мовлення, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Виховувати дружелюбність по відношенню до товаришів.
Хід бесіди
Вихователь. Чи знаєте ви що таке заздрість?
Діти. (відповіді дітей)
Вихователь. Коли виникає заздрість?
Діти. (відповіді дітей)
(Вихователь показує малюнок із зображенням дівчинки, повідомляє про те що її звуть Катя і пропонує дітям послухати вірш про неї.)
Читання вірша «Заздрісна Катя»
Катя заздрила усім:
І дорослим, і малим.
В Олі – шовкова хустинка,
Бант у Наді, як картинка,
Олівці нові у Саші,
Іменини у Наташі.
Їсть морозиво Максим,
В Юлі – добрий апельсин.
Дашу знову похвалили,
А на мене насварились.
Мама Катю підізвала,
Обнімаючи сказала:
- Ти не заздри, доню, досить!
Заздрість щастя не приносить,
Заздрість нас не прикрашає,
Заздрість жити заважає.
Краще, доню, треба вміти
Радість з друзями ділити.
Вихователь. Як називається вірш, який я вам прочитала?
Діти. « Заздрісна Катя».
Вихователь. Чому він так називається?Що ж робила дівчинка?
Діти. (відповіді дітей).
Вихователь. Який настрій у неї був при цьому?
Діти.(відповіді дітей).
Вихователь. Це добре чи погане почуття? Чому?
Діти. (відповіді дітей).
Вихователь. Коли ж виникає заздрість?
Діти. (відповіді дітей).
Вихователь. На вашу думку, то що ж таке заздрість?
Діти. (відповіді дітей)
Вихователь. Отже, коли тобі хочеться щось таке, що є у інших, але немає у тебе і це псує тобі настрій, злить, то це недобре почуття і називається заздрість.
Гра з м’ячем
- Чи заздрили ви комусь?
(Вихователь кидає м’яч, дитина повертає і розповідає про те, кому вона заздрила)
Вихователь. Що ви відчували при цьому?
Діти. (відповіді дітей).
Вихователь. А що може трапитися з Катею та і іншими дітьми, якщо вони постійно будуть заздрити? Які вони стануть? До чого це може привести?
Діти. (відповідь дітей)
(Вихователь зачитує останні рядки з вірша)
- Що треба зробити щоб цього не трапилося?
- Діти. (відповіді дітей)
- Позаздривши іншим дівчинка навіть забула, що і у неї є іграшки, і вона має гарний одяг, Давайте, нагадаємо її про це та пограємо в гру «Переконай».
(Вихователь пропонує побудувати речення-переконання)
- Дуже добре, що в тебе теплий одяг, а не тонке плаття, тому що …
- Хоч у тебе і немає олівців, зате …
- Уяви, як би у тебе було дуже багато іграшок, а не було товаришів, то …
(Варіанти дітей)
- Вихователь. Як ви думаєте чи змінився настрій дівчинки після наших слів?
Діти. Так.
- Катруся все зрозуміла, вонавам дуже вдячна за підтримку.
Вихователь. То як можна побороти заздрість, якщо вона до вас причепилась і псує вам настрій, підказує щось погане?
- Діти. (відповіді дітей)
- Вихователь. Радіти за інших це зовсім не легка справа. І з цим може справитись не кожен. А як це вийде у вас зараз побачимо.
Проблемні ситуації
1. У Юлі олівці кращі ніж твої, що ти їй відповіси?
2. Рома уміє відбивати м’яч від підлоги аж 10 разів.
3. Даша намалювала дуже гарну картину, а в тебе не вийшло.
Вихователь. Завжди у когось може бути щось краще, чим у вас: у когось дуже гарне плаття, у когось нова машина, хтось швидко бігає, хтось гарно малює. І у вас може виникнути бажання отримати нове плаття, або навчитися гарно малювати. І це не погано, якщо разом із цим бажанням, до вас у серце не потрапить злість, сум, образа.
- Як може з’явитись нове плаття? (Купити,подарувати на іменини)
- А що допоможе стати справжнім художником? (треба старанно навчатись)
- І ось я вам пропоную пограти в гру, у якій ви розкажете про свої бажання, про те, що ви хочете для себе і що ви можете зробити, щоб це бажання здійснилося.
Гра «Я хочу»
(Діти сідають колом на килимі.)
Вихователь. котить м’яч до когось з дітей, діти повертають зі словами: «Я хочу, щоб у мене було (бажання)».
- А чи можна хотіти щось для інших?
- Давайте ми щось побажаємо Каті.
Вихователь. А хочу побажати вам усім щоб заздрість ніколи не поселялася у вашому серці, тому що тоді людина стає зла, сердита, ображена. Я хочу, щоб ви всі росли дружними, добрими, веселими, щедрими та вміли радіти за успіхи інших. І наостанок хочу подарувати вам невеликі сувеніри.
(Вихователь дарує дітям різні сувеніри, спонукаючи порадіти за своїх друзів)
Художня література(старша група)
Тема:читання народної казки "лисичка-сестричка і сірий
вовк"
програмовий зміст. ознайомити дітей з казкою,допомогти відчути її
гумор;учити переказувати, виховувати любов до народної казки.
Матеріали: ілюстрації до казки, використання
телевізора,обладнання до української народної «лисичка»,
Хід заняття
Вихователь. Любі малята, сьогодні ми в черговий раз перенесемося в чарівний
світ казки її чарівність , та загадковість. Наступна казка , яку ми
будемо читати , ви зараз повинні відгадати з таких загадок.
1.В темнім лісі проживає,
Довгий хвіст пухнастий має.
Їй на місці не сидиться.
Як зовуть її?
(Лисиця)
Вихователь. Правильно діти .
2.Лиходій і забіяка,
Дуже схожий на собаку.
Він з’явився – ліс замовк...
Це лихий і лютий... (вовк).
Вихователь. Так про що наша казка як думаєте?
Діти. Про лисичку і вовка.
Читання казки:
«Лисичка-сестричка і вовк панібрат»
Були собі дід та баба. От раз у неділю баба спекла пиріжків з маком, повибирала їх, поскладала в миску та й поставила на віконці, щоб прохололи. А лисичка бігла повз хатку та так нюхає носом; коли чує — пиріжки пахнуть. Підкралась до вікна тихенько, вхопила пиріжок моторненько та й подалась. Вибігла на поле, сіла, виїла мачок із пиріжка, а туди напхала сміттячка, стулила його та й біжить.
От біжить, аж хлопці товар женуть до води.
— Здорові були, хлопці!
— Здорова, лисичко-сестричко!
— Проміняйте мені бичка-третячка за маковий пиріжок!
— Де ж таки бичка за пиріжок!
— Та він такий солодкий, що аж-аж-аж!..
Таки найшла одного, проміняла.
— Глядіть же,— каже,— хлопці, не їжте пиріжка, аж поки я зайду в ліс!
Та й побігла і бичка гоном погнала. Ті підождали, поки вона сховалась у лісі, тоді до пиріжка, — аж там сміттячко...
А лисичка тим часом пригнала бичка у ліс, прив'язала його до дуба, а сама пішла рубати дерево на саночки. Рубає та й приказує:
— Рубайся, деревце, криве й праве! Рубайся, деревце, криве й праве!
Нарубала дерева, зробила саночки, запрягла бичка, сіла та й їде. Аж біжить вовк-панібрат.
— Здорова була, лисичко-сестричко!
— Здоров, вовчику-братику!
— А де це ти взяла бичка-третячка та саночки?
— От, де ж там? Бичка заробила, саночки зробила та й їду!
— Ну, то підвези ж і мене!
— Куди я тебе візьму? Ти мені й саночки поламаєш!
— Ні, не поламаю, я тільки одну лапку покладу.
— Та клади вже, ніде тебе діти.
От вовк і поклав лапку. Від'їхали трохи, вовк і каже:
— Покладу я, лисичко-сестричко, і другу лапку.
— Е, вовчику-братику, ти мені санки поламаєш!
— Ні, не поламаю.
— Ну, клади.
Вовк і поклав. Їдуть, їдуть, коли це — трісь!
— Ой лишенько,— каже лисичка,— санки тріщать!
— Та ні, лисичко-сестричко, то в мене кісточка хруснула.
Ну, дарма… Їдуть... А вовчик знову:
— Покладу я, лисичко-сестричко, і третю лапку.
— Та де ти її кластимеш! Ти мені зовсім санки поламаєш!
— Та ні, чого б вони ламалися?
— Та вже клади!
Тільки поклав, а саночки знову — трісь-трісь!
— Ей, вовчику, саночки тріщать! Злазь, бо поламаєш!
— Та де там вони тріщать! Що ж бо ти, лисичко-сестричко, вигадуєш? То я орішок розкусив.
— Дай же й мені!
— Так останній.
Проїхали ще трохи…
— Ой лисичко-сестричко, сяду я й увесь!
— Та куди ти сядеш? Тут ніде тобі й сідати!
— Та я зігнусь так, що поміщусь.
— Та ти мені санки зовсім поламаєш! Чим же я тоді дровець привезу?
— От-таки, чого я поламаю? Я легенький. Сяду я, лисичко-сестричко, бо притомивсь. Я помаленьку.
— Та вже сідай, нема де тебе діти.
От він убравсь зовсім у саночки, та тільки сів, а санки — трісь-трісь-трісь! Так і розсипались.
Давай тоді його лисичка лаяти:
— А щоб тобі добра не було, капосний вовцюгане! Що це ти мені наробив?..
Лаяла його, лаяла, а тоді:
— Іди ж тепер та рубай дерево на санчата.
— Як же його рубати, лисичко-сестричко, коли я не вмію і не знаю, якого треба дерева.
— А, капосний вовцюгане! Як санчата ламати, так знав, а як дерево рубати, то й ні! Кажи: рубайся, деревце, криве й праве! Рубайся, деревце, криве й праве!
Пішов вовк. От увійшов він у ліс та й почав:
— Рубайся, дерево, криве й криве! Рубайся, дерево, криве й криве!
Нарубав, тягне до лисички. Глянула та, аж воно таке корячкувате, що й на полицю в плуг не вибереш, не те що на полозок. Давай вона його знову лаяти:
— Нащо ж такого нарубав?
— Коли воно таке рубається!
— А чом же ти не казав так, як я тобі веліла?
— Ні, я так саме й казав: рубайся, дерево, криве й криве!
— Ну і дурний же ти який і до того недотепний! Сиди ж тут, бичка доглянь, а я сама піду нарубаю. Пішла вона.
А вовк сидить сам собі, та так йому хочеться їсти! Почав він перекидати, що було в саночках,— ні, нема ніде нічого. Думав, думав та й надумав: «З'їм бичка та й утечу!..» Проїв дірку в бичка, з середини все виїв, а туди горобців напустив і соломою заткнув, а бичка під тином поставив і паличкою підпер. Тоді сам на втіки. Приходить лисичка до бичка, аж у нього з боку віхоть стримить… Лисичка хап за той віхоть, а звідтіля горобці — хрррр!.. Вона за паличку, тільки прийняла її, а бичок гуп — і впав!
— Ну, стривай же ти, капосний вовцюгане! Я ж тобі це згадаю!
Та й побігла шляхом.
Біжить, коли це їде валка запізнілих чумаків з рибою. Вона впала серед шляху і ноги відкинула — притаїлась, мов нежива. Чумаки зараз її й побачили:
— Дивіться, хлопці, яка здорова лисиця лежить!
Обступили її, перевертають.
— Треба взяти — дітям шапочки будуть.
Кинули її на задній віз й знову рушили.
Їдуть попереду, а лисичка-сестричка бачить, що вони не дивляться, і давай кидати рибу з воза. Кидає та й кидає по рибці на шлях, усе кидає... Накидала багато та нишком і зіскочила з воза. Чумаки поїхали собі далі, а вона позбирала ту рибку, сіла та й їсть.
Зирк — аж і вовк-панібрат біжить.
— Здорова була, лисичко-сестричко!
— Здоров!
— А що це ти робиш, лисичко-сестричко?
— Рибку їм.
— Дай же й мені!
— Отак! Я скільки морочилась, ловила та й віддам йому? Піди, сам собі налови!
— Та як же я наловлю, коли не вмію? Хоч навчи, як її ловити!
— Та як же ловити? Піди до ополонки, встроми хвоста в ополонку і сиди тихенько та й приказуй: «Ловися, рибко, велика й маленька!» То вона й наловиться.
— Спасибі за науку!
Побіг вовк мерщій на річку, та до ополонки, та хвіст в ополонку...
— Ловись,— каже,— рибко, велика та все велика! Ловись, рибко, велика та все велика! Ловись, рибко, велика та все велика!
Не хочеться йому малої. А мороз надворі такий, що аж шкварчить! Лисичка ж бігає по березі та все:
— Мерзни, мерзни, вовчий хвіст! Мерзни, мерзни, вовчий хвіст!
А вовк:
— Що ти, лисичко-сестричко, кажеш?
— Та то ж і я кажу: ловися, рибко, велика й мала!
— А, ну й я так: ловися, рибко, велика та все велика!
Ворухнув вовк хвостом — важко вже. А лисичка:
— Ото вже рибка почала чіплятися.
Трохи згодом:
— Ану, вовчику, тягни!
Вовк як потяг, а хвіст уже прикипів до ополонки, — не витягне. А вона його ще й лає:
— А, капосний вовцюгане, що ти наробив?! Бач, казав: «Ловися, рибко, велика та все велика»,— от велика начіплялася, тепер і не витягнеш. Треба ж тобі помочі дати, побіжу покличу.
Та й майнула на село. Біжить селом та гукає:
— Ідіть, люди, вовка бить! Ідіть, люди, вовка бить!
Як назбігалося людей!.. Хто з сокирою, хто з вилами, з ціпами, а баби з рогачами, з кочергами! Як почали вони того бідолаху-вовка періщити!
А лисичка тим часом ускочила в одну хату, — нікого нема, хазяйка побігла на річку вовка бити і діжу немішену покинула. Вона взяла вимазала голову в тісто — та в поле... Коли дивиться — вовк насилу лізе,— добре дали йому, сердешному. Вона зараз-таки прикинулась хворою, тільки тюпає, стогне... А вовк побачив її.
— А,— каже,— така ти! Наробила ти мені добра, що й хвоста збувся!
А вона:
— Ой вовчику-братику, хіба ж то я? Хіба ж ти не бачиш, що з мене й мозок тече, так мене побили, що й голову провалили мені. Вовчику-братику, підвези мене!
— Та я й сам нездужаю!..
— Та в тебе ж тільки півхвоста нема, а мені й голову провалили. Ой-ой-ой, не дійду додому!..
— Та сідай уже, нема чого з тобою робити.
Вона вилазить йому на спину, вмощується та так стогне.
Повіз її вовк.
От вона їде та все приказує:
— Битий небиту везе! Битий небиту везе!
— Що ти там, лисичко-сестричко, кажеш?
— Та то я кажу: битий биту везе.
А сама знову нищечком:
— Битий небиту везе!
От довіз він її до хатки:
— Уставай, лисичко, доїхали!
Вона тоді плиг з вовка та:
— Битий небиту привіз! Битий небиту привіз!
Вовк до неї, хотів її зубами, а вона в хатку та й зачинилася. Не влізе вовк. А вона ще визирає у вікно та й дражнить:
— Битий небиту привіз!
Тупцявся вовк, тупцявся коло лисиччиної хатки — не влізе.
— Ну й клята ж лисичка!.. От так піддурила!
Та й потяг додому.
А лисичка живе та курей ловить.
Фізкультхвилинка.
І наліво нахилився?
Треба всім нам встати,
Фізкультпаузу почати.
Щось не хочеться сидіти,
Трохи треба відпочити.
Руки вгору, руки вниз,
На сусіда подивись.
Руки вгору, руки в боки
І зроби чотири кроки.
Вище руки підніміть
І спокійно опустіть,
Плесніть діти кілька раз,
За роботу – все гаразд.
Вихователь. - Чи сподобалася вам казочка?
Діти. Так.
Вихователь. - Про кого ця казка?
Діти. про лисичку і вовка.
Вихователь. - Чи є в цій казці добро?
Діти. Є .
Вихователь. - Яке закінчення казки ви могли б запропонувати?
Діти. відповіді дітей.
Вихователь. - Чому вчить казка?
Діти. (відповіді дітей).
Спостереження за змінами в природі
(старша група)
Мета:Розмовляти з дітьми про ознаками зими. Виховувати інтерес до вивчення природи, любов до неї, уміння бачити красу навколишнього світу.
Запропонувати дітям самостійно знайти ознаки зими.
Хід спостереження.
(Повідомити дітям про те, що за календарем зима починається з грудня. Астрономічним початком зими вважається 21 або 22 грудня — день зимового сонцестояння.
Перший період — м'яка зима — характеризується тим, що морози й снігопади чергуються з відлигами (особливо наприкінці грудня і в першій половині січня).
Другий період — холодна зима — починається із середини січня. В цей час помітно збільшуються дні, яскраво світить, але мало гріє сонце, стоять сильні морози)
Вихователь. Стало біло навкруги, я розтрушую сніги, поганяю холоди, води сковую в льоди.
В дружбі з дітьми я всіма.
Здогадались ? Я ?
Діти. (зима).
Вихователь. Ви чекали зиму з нетерпінням або навпаки, боїтеся її холодів і не хочете, щоб вона наступала?
Діти.(відповідь дітей)
Вихователь. Яка зимова погода подобається вам більше всього?
Діти. (відповідь дітей).
Вихователь. Кого з собою привела зима?
Діти. Зимові місяці.
Вихователь. Які її сини?
Діти. Грудень,січень,лютий.
Вихователь. Як називається перший місяць зими?
Діти. (грудень)
Вихователь. Як людина дізнається, що настала зима?
Діти. (відповідь дітей)
Вихователь. як зимою тепло чи холодно?
Діти. Холодно.
Вихователь. У народі говорять «Грудень рік закінчує, січень зиму починає». А ви які прикмети зими можете пригадати?
Діти.(відповідь дітей)
(Повторити ознаки зими. Звернути увагу на зміни, що відбуваються в природі: День стає коротшим, ночі довші, сонце гріє менше, стало холодно, дерева скинули листя, часто йде сніг, який вже не тане; але сніг ще не глибокий. Перелітних птахів немає, а зимуючі не співають)
Вихователь.
Запорошила доріжки
Прикрасила віконця.
Радість дітям подарувала
І на санках прокатала.
Діти. (Зима)
Дидактична гра “Хто більше?”
-(вправляти в підборі визначень до іменників)
Вихователь. Якими словами можна сказати про зиму?
Діти.(відповідь дітей)
Вихователь. Зима яка?
Діти. (чарівна, казкова, сніжна, морозна, завірюшна, така, що виблискує, зима-чарівниця, холодна, красива і так далі)
Вихователь. Молодці діти,то за чим ми сьогодні спостерігали?
Діти. За змінами в природі.
Рухлива гра з ходьбою, бігом, рівновагою
«ХИТРА ЛИСИЦЯ»
Мета: удосконалювати навички бігу; виховувати спостережливість та витримку.
Хід гри
Вихователь. Діти станьте у коло пліч-о-пліч, заклавши руки за спину.
Вихователь. зараз за допомогою лічилки я виберу одного з вас
«Лічилка»
Джміль,оса і бджілка,ось і вся лічилка.
(проходить за колом і непомітно торкається кого-небудь із них. дитина, якої торкнувся вихователь, стає «хитрою лисицею»).
Вихователь. діти подивіться на своїх товаришів, пошукайте очима «хитру лисицю» ,подумайте хто це може бути.
Діти. (відповіді дітей)
Вихователь. Якщо ви відразу не знайдете ,тоді всі разом запитуємо «Хитра лисице, де ти?»
І пильно стежимо за обличчям кожного, чи не викаже себе «хитра лисиця».
Після трьох запитань ласиця відповідає: «Я тут!» і вбігає в коло, а ви діти швидко розбігайтеся, «Лисиця» вас ловить (торкається рукою). Коли буде спіймано 2–3 дітей, гра завершується.
Рекомендації до гри. Якщо «лисиця» викаже себе раніше, ніж її запитають, діти обирають іншу «лисицю».
Прогулянка
Тема. Бурульки.
Мета: формувати у дітей вміння орієнтуватися в станах зимової погоди та за допомогою дорослого розповідати про них; сприяти розвитку допитливості, спостережливості та уваги; виховувати пізнавальний інтерес до природи; збагачувати словниковий запас, учити дітей добирати слова-ознаки до заданого слова-назви; продовжувати вчити малят уважно слухати та відгадувати загадки на зимову тематику, сприяти їх образний зміст.
Обладнання.Бурулька.
Хід прогулянки
(Діти з вихователем виходять на територію подвір’я дитячого садка.)
Вихователь. - Малята, хоча зиму вважають суворою та сердитою, але ця пора може порадувати нас гарними сонячними днями і своїми маленькими чудесами, які відбуваються тільки взимку. Давайте спробуємо пригадати деякі з дарунків зими.
Вихователь. - Чим вкривалися гілочки дерев та кущів, коли вони виглядали пухнастими та чарівними?
Діти. (Інеєм)
Вихователь. - Які зимові картини ми бачимо на шибках вікон?
Діти. (Морозяні малюнки з візерунками, квітами).
Вихователь. Правильно, молодці.А сьогодні ми познайомимося ще з одним зимовим дивом.
(Педагог читає малятам віршовані рядки.)
Бачу дивну я картинку:
На даху ростуть морквинки,
Морква дивна, крижана –
Вниз згори росте вона.
Діти. (Бурулька)
(Дорослий пропонує дітям уважно подивитися на дах господарської будівлі і знайти там «торочки», які висять під стріхою, та сказати, що це. Малята виконують завдання: знаходять і показують бурульку на даху)
Вихователь. - Так, малята, це бурульки. Погляньте:скільки їх висить на нашому дахові?
Діти . (Багато)
(Дорослий дістає бурульку і пропонує дітям дослідити її на дотик і розказати про результати своїх досліджень. Малята за допомогою педагога добирають відповідні слова-ознаки: бурулька холодна, тверда, гладенька, слизька, важкенька).
- А ви знаєте, звідки взялися бурульки?
(Відповіді дітей)
(Якщо малята вагаються, дорослий пояснює їм)
Вихователь. у сонячний день сніг на дахах починає танути, перетворюватися на водичку. А ввечері, коли сонце сідає і знову стає холодно, ця водичка замерзає, перетворюється на кригу.)
Рухлива гра “Бурульки»
Крижані бурульки ми –
Подаруночки зими.
Котрий день уже підряд
Висимо під дахом в ряд.
Непогані ми на вроду,
Хоч усі – з простого льоду.
Ми повисли над віконцем,
Вдень ми плачемо під сонцем,
Коли вечір надійде –
Кожна з нас тоді росте.
(Вихователь читає віршовані рядки, а діти, вишикувавшись у шеренгу, з положення стоячи поступово присідають (на кожні
2 рядки – одне присідання), струшуючи опущеними вниз кистями рук. Наприкінці віршика малята беруться за руки і тягнуться вгору.
Діти ще деякий час прогулюються територією дитячого закладу, а потім повертаються до приміщення)
Прогулянка закінчується.
Мир і дружба - не дива, або знай свої права
( для старшого дошкільного віку )
Підготувала:
вихователь ДНЗ «Сонечко»
Тріщун Надія Анатолівна
2012 р.
Програмовий зміст: Дати дітям первинні знання про міжнародну «Декларацію прав дитини», її основні положення. Знати основні положення цього документа, які вказують на права дитини, та заперечення не правового відношення до дітей інших, зокрема сильніших чи старших людей. Вчити дітей самостійно робити висновки, аналізуючи різні ситуації, сприяти виявленню цікавості в дітей до цієї теми, вчити на практиці користуватись правами з «Декларації». Розвивати зв'язну мову дітей, логічне мислення, пам'ять. Виховувати позитивні почуття один до одного, вчити поважати інших людей.
Обладнання. Ілюстрації- моральні ситуації, елементи костюмів для розігрування сценок. Конституція України, ілюстрації до казок.
Хід заняття.
-Діти, погляньте на цю тоненьку книжечку, що я тримаю в руках. Хто її впізнав.
- Це Конституція України,в якій записано всі закони, по яких ми живимо сьогодні в нашій країні. Та сьогодні я вам хочу розповісти про «Декларацію прав дитини» - теж дуже важливий документ, в якому визначені права дітей. Цей закон повинні виконувати люди всієї нашої землі. Можливо вам незрозуміле саме слово «декларація»?
Декларація - це просто Оголошення всіх прав, Є права й в дітей, звичайно, Треба, щоб усяк їх знав.
Знайте ж, що усі ви - рівні, Від народження в правах, І людина - змалку вільна, Наче в небі синім птах.
Знайте ж, змалечку, всіх діток Треба вчить, оберігать,
І ніхто у всьому світі їх не сміє ображать!
Треба діткам всього світу Не сваритись, а дружить,
І по правилах хороших,
По закону треба жить!
Ви вже майже школярі, тому швидко розберетесь в ситуаціях, які
приготували ваші товариші.
Звучиш фрагмент музики, вибігає Зайченя.
Зайченя.
Раз, два, три, чотири, плять,
Вийшов Зайчик погулять!
В мене є смачна цукерка,
Є скакалка, є люстерко! (Все показує)
Лисиця.
Йди сюди, малюк вухатий!
Мусиш все мені віддати!
Дай скакалку! Дай цукерку!
Та й нащо тебе люстерко?
Це мені воно згодиться,
Я ж красунечка Лисиця!
(Дивиться, милується собою, Зайченя плаче, виходить Ведмідь)
Ведмідь,
Декларації Лисице, Ти звичайно не читала.
Є такий закон у світі, це- серйозна дуже справа.
Ображать не маєш права
Слабших себе і малих! Тож віддай все малюкові,
Бо такий закон для всіх!
Вихователька.
То хто в цьому випадку знає закон і право?
Так, Ведмедик, а відтепер знатимуть і Зайченя, і Лисиця.
Звучить фрагмент музики.
Виходять Кішка, кошенята, Собака,
Собачка.
Добрий день, кумасю Кішко,
Йди, посидимо хоч трішки.
Кішка.
Ой, нема коли сидіти, Он гуляють в мене діти! (Кошенята граються з м’ячем )
Кошенята.
Кидай м"яч! Мерщій лови!
-Ось. Дивися, раз, два, три! (кидає)
Ой! Мені не повезло,
Я розбив чуже вікно\(3лякано присідає).
Собака.
Зараз Кошеня погане
Ремінцем я враз дістану!
Кішка.
Не чіпай його, не смій,
Кошеня- синочок мій!
На дитя не слід кричати
Й жорстоко так карати,
Тож вгамуйся в цю хвилину,
Не порушуй прав дитини!
Вихователька.
Як ви думаєте, як закінчится ця історія?
-Чи треба покарати кошенят?
- Хто винен, що так трапилось?
А тепер розгляньте ілюстрації до цих казок («Золотий ключик», «Дідова дочка та бабина дочка», «Попелюшка» та ін., довільні).
- Хто з цих героїв живе не по закону, порушує «Декларацію прав
дитини» ?
-В наш час, навіть в нашій країні трапляється часто, що дорослі забувають права дітей, але в нас це карається законом, отримує осуд інших людей. Але ще буває й так, як в ось цьому оповіданні.
МАЛИЙ ЗАРОБІТЧАНИН
Мустафі тільки вісім років. Та він вже по-справжньому працює. Відтоді, як захворіла його мама і злягла, Мустафа встає дуже рано і поспішає до красивого будинку за плять кварталів - готелю. Там він працює хлопчиком на побігеньках. Кому що принести, подати, він тут як тут. Тільки після того, як господар побачив, що хлопчик меткий і кмітливий, товстий улесливий господар прийняв його на роботу.
З раннього ранку до пізньої ночі бігає Мустафа від номера до номера, роблячи дрібні послуги, отримуючи за це кілька монет.
- Гей, хлопчику, принеси мені сніданок в номер, - наказав високий
чоловік з бородою.
- Зараз! - Мустафа миттю побіг до кухні й за хвилину ніс важку
тацю з паруючою їжею. Вже майже біля дверей він раптом
перечепився об м^який килим і.. .впав. Посуд жалібно дзенькнув, а
серце в Мустафи від страху мало ні розірвалося.
- Геть звідси! - закричав господар, від його улесливості не
залишилось і сліду. Його важка рука обпекла обличя. - А за посуд
заплатиш!
На галас виглянув бородай. Він мовчки дістав гаманця. -Візьміть. Не чіпайте малого. Тут вистачить оплатити все десять раз.
Господар пожадливо сховав гроші в кишеню.
- Добре, прибирай, працюй далі.
На його обличчі знову заявилась улеслива посмішка.
- Як порушуються права дитини в цій країні, де живе Мустафа?
- Чи можна бити і ображати дітей?
- Чи працюють в нашій країні маленькі діти?
Фізкультхвилинка.
А тепер ми з вами поговоримо про те, як ми живемо, як саме ви, дошкільнята можете виконувати закони.
- Діти не повинні сваритися.
- Ображати один одного.
- Повинні ділитися іграшками, солодощами.
Молодці, зрозуміли, як треба себе вести.
Вправа «Дорослий-дитина».
- Хто намальований на цьому малюнку?
А хто на іншому?
- Чим схожа доросла людина на маленьку ? Що в них спільного?
- Житло, відпочивають, друзі, їдять.
А чим відрізняються?
- Працюють, заробляють гроші, захищають себе і своїх дітей, більше знають.
- Малим потрібна допомога рідних дорослих. Вони не можуть жити самостійно.
- Гра- змагання «Хто неправий?»
- Уривки зі знайомих казок. За правильну відповідь - прапорець.
- І- «Три поросятки»- житло.
- Чи можна діяти так, як Вовк? Чому?
- «Коза Дереза»- право на житло.
- «Лікар Ай болить» - право на життя.
- «Золотий ключик» - примусова праця.
- «Котик і півник» - право на життя.
- «Івасик -Талесик»- викрадення дітей.
- А ще я хочу, щоб ви сьогодні вивчили народну мирилку і ніколи між собою не сварилися.
- Мир -миром,
- Пироги з сиром,
- Варенички в маслі,
- Ми дружечки красні - поцілуймося!
- - А може ви якісь мирилки знаєте?
- Молодці, тож я надіюсь, що ви виростете всі хорошими людьми.
- То що ви зрозуміли з нашого заняття?
- Діти.
- Хоч ми малі, ще дошкільнята, Та в нас закон є і права. І ми навік запам'ятали Із декларації слова:
- Всі діти вільні і всі рівні, І треба всім нам дружно жить. Тож ми ще змалечку вчимося Всіх поважати і любить.
- Ми скоро підемо до школи, Бо право нам таке дано, Та ми усі дружити будем І мирно жити будем все одно!
Звучить пісня про дружбу.
Морально-етична бесіда на тему:
«Заздрість - не радість»
Мета: допомогти дітям усвідомити суть такої риси як заздрість,вчити переборювати її, радіти за успіхи інших. Розвивати мислення, спритність, мовлення, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Виховувати дружелюбність по відношенню до товаришів.
Хід бесіди
Вихователь. Чи знаєте ви що таке заздрість?
Діти. (відповіді дітей)
Вихователь. Коли виникає заздрість?
Діти. (відповіді дітей)
(Вихователь показує малюнок із зображенням дівчинки, повідомляє про те що її звуть Катя і пропонує дітям послухати вірш про неї.)
Читання вірша «Заздрісна Катя»
Катя заздрила усім:
І дорослим, і малим.
В Олі – шовкова хустинка,
Бант у Наді, як картинка,
Олівці нові у Саші,
Іменини у Наташі.
Їсть морозиво Максим,
В Юлі – добрий апельсин.
Дашу знову похвалили,
А на мене насварились.
Мама Катю підізвала,
Обнімаючи сказала:
- Ти не заздри, доню, досить!
Заздрість щастя не приносить,
Заздрість нас не прикрашає,
Заздрість жити заважає.
Краще, доню, треба вміти
Радість з друзями ділити.
Вихователь. Як називається вірш, який я вам прочитала?
Діти. « Заздрісна Катя».
Вихователь. Чому він так називається?Що ж робила дівчинка?
Діти. (відповіді дітей).
Вихователь. Який настрій у неї був при цьому?
Діти.(відповіді дітей).
Вихователь. Це добре чи погане почуття? Чому?
Діти. (відповіді дітей).
Вихователь. Коли ж виникає заздрість?
Діти. (відповіді дітей).
Вихователь. На вашу думку, то що ж таке заздрість?
Діти. (відповіді дітей)
Вихователь. Отже, коли тобі хочеться щось таке, що є у інших, але немає у тебе і це псує тобі настрій, злить, то це недобре почуття і називається заздрість.
Гра з м’ячем
- Чи заздрили ви комусь?
(Вихователь кидає м’яч, дитина повертає і розповідає про те, кому вона заздрила)
Вихователь. Що ви відчували при цьому?
Діти. (відповіді дітей).
Вихователь. А що може трапитися з Катею та і іншими дітьми, якщо вони постійно будуть заздрити? Які вони стануть? До чого це може привести?
Діти. (відповідь дітей)
(Вихователь зачитує останні рядки з вірша)
- Що треба зробити щоб цього не трапилося?
- Діти. (відповіді дітей)
- Позаздривши іншим дівчинка навіть забула, що і у неї є іграшки, і вона має гарний одяг, Давайте, нагадаємо її про це та пограємо в гру «Переконай».
(Вихователь пропонує побудувати речення-переконання)
- Дуже добре, що в тебе теплий одяг, а не тонке плаття, тому що …
- Хоч у тебе і немає олівців, зате …
- Уяви, як би у тебе було дуже багато іграшок, а не було товаришів, то …
(Варіанти дітей)
- Вихователь. Як ви думаєте чи змінився настрій дівчинки після наших слів?
Діти. Так.
- Катруся все зрозуміла, вонавам дуже вдячна за підтримку.
Вихователь. То як можна побороти заздрість, якщо вона до вас причепилась і псує вам настрій, підказує щось погане?
- Діти. (відповіді дітей)
- Вихователь. Радіти за інших це зовсім не легка справа. І з цим може справитись не кожен. А як це вийде у вас зараз побачимо.
Проблемні ситуації
1. У Юлі олівці кращі ніж твої, що ти їй відповіси?
2. Рома уміє відбивати м’яч від підлоги аж 10 разів.
3. Даша намалювала дуже гарну картину, а в тебе не вийшло.
Вихователь. Завжди у когось може бути щось краще, чим у вас: у когось дуже гарне плаття, у когось нова машина, хтось швидко бігає, хтось гарно малює. І у вас може виникнути бажання отримати нове плаття, або навчитися гарно малювати. І це не погано, якщо разом із цим бажанням, до вас у серце не потрапить злість, сум, образа.
- Як може з’явитись нове плаття? (Купити,подарувати на іменини)
- А що допоможе стати справжнім художником? (треба старанно навчатись)
- І ось я вам пропоную пограти в гру, у якій ви розкажете про свої бажання, про те, що ви хочете для себе і що ви можете зробити, щоб це бажання здійснилося.
Гра «Я хочу»
(Діти сідають колом на килимі.)
Вихователь. котить м’яч до когось з дітей, діти повертають зі словами: «Я хочу, щоб у мене було (бажання)».
- А чи можна хотіти щось для інших?
- Давайте ми щось побажаємо Каті.
Вихователь. А хочу побажати вам усім щоб заздрість ніколи не поселялася у вашому серці, тому що тоді людина стає зла, сердита, ображена. Я хочу, щоб ви всі росли дружними, добрими, веселими, щедрими та вміли радіти за успіхи інших. І наостанок хочу подарувати вам невеликі сувеніри.
(Вихователь дарує дітям різні сувеніри, спонукаючи порадіти за своїх друзів)
Конспект
заняття з ліплення в старшій групі
«Зайченя»
Програмовий зміст: вчити дітей ліпити зайця, використовуючи іграшку в якості натури; передавати форму частин іграшки: овальну (тулуб), округлу (голова), циліндричну (ноги); передавати пропорційне співвідношення частин і деталі (вуха, хвіст, лапи); вчити поєднувати виліплені частини в одне ціле, щільно з'єднувати їх шляхом промазування однієї частини до іншої.
Розвиток мовлення: овальний, циліндричний, метод змащування, розгладження.
Матеріали : пластилін (білий, чорний, червоний, синій), дошка для ліплення, стека.
М'яка грушка заєць, заздалегідь виліплені деталі: тулуб, голова, ноги, лапи, вуха, хвіст.
Методичні прийоми: ігрова ситуація «до нас у гості прийшов заєць», бесіда про зайця (частини тіла, деталі), спонукання дітей до дії - «зліпимо зайцю друзів», самостійна діяльність дітей, фізкультхвилинка «зайчик біленький сидить...»зображувальна діяльність дітей, підведення підсумків.
Хід заняття
Вихователь.
- діти, сьогодні до нас у гості завітав незвичайний гість. Вам цікаво хто це?
В .д
– Так.
Вихователь.
Відгадайте, хто це за допомогою загадки:
Любить червону моркву,
Гризе капусту дуже спритно,
Скаче він то тут, то там,
По лісах і по полях,
Сірий, білий і косою,
Хто скажіть він такий?
Діти.
- Зайчик.
Вихователь:
- Подивіться, який він чудовий. Діти, зверніть увагу на його частині тіла. Які частини тіла є у зайця?
Діти:
- Тулуб, голова, ніжки, лапки, вушка, хвостик.
Вихователь:
- Скажіть, якої форми тулуб?
Діти. овальної.
Вихователь. Голова?
Діти. округла.
Ноги? Лапки? Вуха? Хвостик?
Діти відповідають: овальної, круглої.
Вихователь:
- Яка частина тіла найбільша?
Діти:
- Тулуб. Після тулуба за величиною йде голова, потім - ноги, лапки, вуха і найменша частина - хвіст.
Вихователь( бере заздалегідь підготовлені частини)
- діти скажіть, яким способом потрібно ліпити тулуб? Голову? Лапки? Вуха? Хвіст?
Діти:
- Треба взяти стеку, відламати шматочок пластиліну, розкачати круговими рухами долонь, щоб вийшов шар, потім прямими рухами розкачуємо пластилін у формі овалу.
- Голову потрібно робити так: розкачати пластилін коловими рухами в форму кулі.
- Лапки і вуха робляться способом розкочування «ковбаски».
- Для хвостика береться найменший шматочок пластиліна і розкочується маленька кулька.
Вихователь:
- Зверніть увагу. Спочатку до тулуба прикріплюється голова, потім ноги, лапки, на голові - вушка, потім хвіст. Кожну деталь потрібно щільно примазувати при з'єднанні.
(Примітка. Прийом зображення вихідних форм (голови, тулуба, ніг) показувати не слід, так як ці способи повинні бути засвоєні раніше).
Вихователь:
- Діти, подивіться, наш гість прийшов до нас один. Давайте зліпимо йому друзів, щоб йому не було самотньо.
(Діти сідають на свої місця за столами)
Вихователь:
- Зайчик буде спостерігати а вами. Приймемось за справу. Візьміть стеку, відламайте шматочок пластиліну за допомогою стеки. З якої частини тіла потрібно почати?
Діти:
- З тулуба. (Одна дитина вголос описує процес ліплення).
Вихователь:
- Тепер продовжимо. Яку частину будете ліпити?
Діти:
- Голову. (Одна дитина вголос описує процес ліплення).
Вихователь:
- Ви напевно трохи втомилися. Встаньте біля своїх стільчиків і виконуйте рухи і слова за мною.
Зайчик біленький сидить
І вухами ворушить.
Ось так, ось так,
Він вухами ворушить.
Зайчику холодно сидіти,
Треба лапоньки зігріти,
Ось так, ось так,
Треба лапоньки зігріти.
Зайчику холодно стояти,
Треба зайчику поскакати.
Ось так, ось так,
Треба зайчику поскакати.
Вихователь:
- Продовжимо. Яку частину будете ліпити зараз?
Діти:
- Лапки і ніжки. (Діти ліплять).
Вихователь:
- За яку частину візьметеся тепер?
Діти:
- Вушка. (Одна дитина вголос описує процес ліплення).
Вихователь:
- Молодці, у всіх виходить. І що залишилося зліпити?
Діти:
- Хвіст. (Одна дитина вголос описує процес ліплення).
Вихователь. То яке в нас сьогодні було заняття?
Діти. Заняття з ліплення.
Вихователь. Правильно. А що ми з вами ліпили?
Діти. Нашому гостю зайчику – друзів.
Вихователь. Вам сподобалося наше заняття?
Діти. Так.
Вихователь. Нашому гостю теж дуже сподобалися друзі, яких ви зліпили. Молодці! А тепер розставте зайчиків на підставки.
(Діти ставлять свої роботи на підставку для демонстрації чергові прибирають робочі місця)
Конспект заняття з трудового виховання
в куточку природи з підгрупою дітей у старшій групі
Мета:Розвиток у дітей трудових умінь і навичок, виховання відповідальності та самостійності в процесі спільної праці в куточку природи. Навчити дітей відноситься до рослин як до живих істот, продовжувати вчити практичної допомоги, співчуття Вчити доглядати за кімнатними рослинами, підтримувати допитливість. Закріпити знання назв кімнатних рослин.
Матеріал: клейонки на столи, палички для розпушування, ганчірочки для витирання пилу, пензлики для чищення ворсистих листків кімнатних рослин, пульверизатор, лійки, тази.
Хід праці
Вихователь. Діти,сьогодні в групі, я знайшла лист від Феї Квітів. (відкриває конверт і читає)
«Здрастуйте хлопці! Я прилітала в вашу групу поспілкуватися з моїми друзями квітами. Ваша група мені сподобалася. Але я трохи засмучена через зовнішнього вигляду моїх друзів квіточок. Всі вони не политі і не доглянуті. Зараз я полетіла відвідати інших своїх друзів. Але я знаю, що ви розумні і працьовиті і наведете порядок в куточку природи, я обов'язково вас відвідаю ще раз ». Фея Квітів.
Вихователь. Ну що, діти, доведемо феї Квітів, що ми з вами вміємо доглядати за кімнатними рослинами.?
Діти . Так
Вихователь. Але для початку я хочу вам загадати загадку:
- Очищають повітря,
Створюють затишок,
Круглий рік цвітуть.
Діти. (Кімнатні рослини)
Вихователь. Скажіть які рослини є в нашій групі?
Діти.(відповіді дітей).
Вихователь. Які умови потрібні рослинам для життя і зростання?
Діти. (вода, світло, тепло, земля, повітря, харчування).
Вихователь. Як треба доглядати за кімнатними рослинами?
Діти. (Рослини треба поливати, розпушувати грунт. Треба обприскувати, протирати великі листочки, щоб рослина могла дихати).
(Діти підходять до кімнатних рослин).
Вихователь. Як ви думаєте, як можна дізнатися чи потребують ці рослини в догляді?
Діти. Можна пальцем доторкнутися до грунту, якщо грунт вологий, то залишиться на пальці. Значить - це рослина поливати не слід. І якщо на листках немає пилу, то протирати ганчірочкою не треба. Діти ,я пропоную вам попрацювати. Але перед цим давайте розподілимо обов'язки: хто і чим буде займатися (полив, обприскування, протирання, розпушування, збір сухого листя, очищення рослин від пилу). Розгляньте і виберіть ті рослини які потребують допомоги, визначте, який саме догляд потрібен для кожної рослини, надіньте фартухи, візьміть все необхідне обладнання для догляду за вашою рослиною .
Вихователь: (підходить до першого дитині) розкажи, як ти будеш виконувати завдання?
Дитина. (Поливати рослини).
Перерахуйте правила поливання кімнатних рослин?
Діти:
• поливати потрібно відстояною водою кімнатної температури.
• носик лійки треба класти на край горщика.
• поливати потрібно тоді, коли верхній шар землі підсох.
Вихователь. Чому ти вирішила, що ці рослина потрібно поливати?
Дитина. (відповідь дитини.)
Вихователь. Продовжуй роботу. Молодець.
Вихователь: що ти робиш, розкажи мені?
Дитина 2 .(протирання рослин)
Вихователь. З чого ти почала роботу?
Дитина. (Постелила клейонку, потім принесла рослина, приготувала необхідні матеріали)
Вихователь. А як треба обтирати листочки?
Дитина. (відповідь дитини)
Вихователь: (підходить до третього дитині) чим ти займаєшся?
Дитина.(відповідь дитини)
Вихователь. Вам сподобалося працювати?
Діти. Так
Вихователь. Діти, навіщо нам квіти в групі?
Діти. Щоб було у нас в групі красиво. Рослини виділяють кисень, очищають повітря від пилу. Деякі кімнатні рослини можуть лікувати.
Вихователь. А що потрібно, щоб вони і далі радували нас, щоб їм добре жилося в нашій групі?
Діти. Рослинам потрібне сонячне світло, тепло, вода.
Вихователь. Подивіться, які стали кімнатні рослини веселі, красиві, чисті. Їм легко дихається, вони раді, що ви за ними добре доглядали.
(Діти прибирають рослини на свої місця, наводять лад на робочих місцях, прибирають обладнання та атрибути).
Вихователь. Діти вам сподобалося те чим ми займалися сьогодні?
Діти. Так.
Вихователь. Ви молодці,на сьогодні все.
Конспект заняття з ознайомлення
з природою для дітей старшої групи
Тема. «Лісові пригоди».
Мета. Продовжувати формувати у дітей уявлення про воду та її властивості (тече, замерзає, розтає), лід (крихкий, прозорий, твердий, гладенький). Формувати уявлення про зміни, що відбуваються в житті тварин із приходом зими. Розвивати фантазію, творчу уяву, логічне мислення. Виховувати любов до рідної природи, бажання оберігати її.
Попередня робота. Спостереження за об’єктами живої і неживої природи (дерева, сніг, лід, повітря, тварини). Вивчення прислів’їв, прикмет, віршів про природу, тварин взимку.Проведення дослідів зі снігом, льодом. Праця на майданчику дитячого садка.
Матеріали та обладнання. 2 склянки, сніг, лід для дослідів; вата, марля для фільтрації снігу; макети ялинки; малюнки тварин; носова хустинка; калина, цибуля, буряк, капуста; папір, квачики (по 1 на кожну дитину), гуаш, серветки, мольберт, палітри; книга «Казки», на 1 столі сніговик, на 2 – маленька ялинка із білочкою і їжачком, на 3 – ялинка велика із ведмедиком і зайчиком; лист Зими.
Хід заняття
Вихователь.
У нас сьогодні ніби свято,
Гостей зібралося багато.
А ну ж на мене подивіться
І веселенько усміхніться.
Ось я впіймала диво-сніжку. В яку пору запрошує нас вона?
Діти. (відповідь дітей)
Сьогодні ми Зиму сюди запросили, щоб бачити диво і слухать красу, і казка в садочок у наш заблукала. Давайте її почекаєм разом…
Хочете вірте, хочете ні, але …в деякому царстві трапилася така історія…
(Виходить Баба Яга під музику із лисичкою і вовком).
Баба Яга.
Я — Бабуся Яга,
кістяна в мене нога.
Я морозиво люблю
і ним діток пригощу.
Ой, тупну я ногою
і притупну другою.
Відразу стану молодою,
гарною, чарівною.
Зима ось гостинця передала, малята, і смачне ж морозиво! Пригощайтесь!
Вихователь. Підождіть, шановна, дайте-но ми його роздивимось, чи не дуже холодне. Доторкніться, діти, пальчиком, яке?
Діти. Холодне, біле, тверде.
Вихователь. Та це ж навіть не морозиво!
Біле, як сорочка,
Пухнасте, як квочка,
Крил не має, а гарно літає.
Що це? (Сніг)
Так, це сніг, не можна діткам таке морозиво їсти. І ось побачите чому. Ми його поставимо в піч.
Баба Яга (підходить до дітей, нахиляється до них). Апчхи! Кахи! Ой, і захворіла я чогось!
Вихователь. Ой, Бабусю, це ж зовсім не годиться, всі мікроби на діток летять. Малята, розкажіть гості, як треба чхати і кашляти.
Діти. Потрібно закривати носик і ротик носовою хустиною і відвертатись.
Баба Яга. Та у мене немає такого і ніколи не було! Не знаю, що це!
Вихователь. Ми вам подаруємо, ось вона.
Баба Яга. Гарна! (Знову чхає). А тепер так? Погано мені, зовсім погано, горло болить. І чому це?
Вихователь. І чому? Бо морозиво допомогло. Викличем лікаря.
Всі разом. Добрий лікарю, прийди, в нас біда, допоможи!
Лікар.
І від жалю, і від смутку
Завжди я вилікую всіх.
У мене ліки є чарівні,
Вони дарують щастя й сміх.
Проводиться гра «Опиши і назви» – про цілющі властивості цибулі, калини, капусти, буряка.
Баба Яга. Дякую, мої любі, дякую, тепер я буду слухняною.
Лікар. У хворої висока температура. Доведеться забрати її до лісової лікарні. А звірята нехай з вами лишаються.
Вихователь. Добрий лікар нас лікує і здоров’я всім дарує. Але ж ми знову без казки залишились. Потрібно сказати чарівні слова, і вона прийде. Закриємо оченята і скажемо: «Один, два, три, казко, прийди!». 0, казки нема, а книжка з’явилась! Розглянемо її. Сніговичок чомусь без носа.
Діти. Зайчик забрав. :,
Вихователь. Чому зайчик забрав? (Бо любить моркву) Розгорнем книжечку. О, хвостик чийсь виглядає і вушка дрижать. Хто це? (Зайчик)
Дитина.
Ішли хлоп’ята по ялинку,
Взяли зайчика в торбинку.
Привезли його до хати
І давай його катати.
Привезли його додому,
Дали їстоньки малому,
Шанували, доглядали!
Привезли його на тік.
Зайчик вирвався та й втік!
Дитина. На гору бігом, а з гори перевертом?
Вихователь. Чому зайчик котиться з гори? (Задні лапи довгі) Коли виходить на прогулянку? (Вночі) А зараз день, і звірята он прийшли. Познайомимося з ними.
В темнім лісі проживає,
Хвіст рудий, пухнастий має.
Їй на місці не сидиться,
А зовуть її… (лисиця).
Сірий брат із-за куща хвать? (Вовк)
Вихователь. Виходь, зайчику, не бійся. А ось шишечка лежить погризена, зернятка вибрані. Чий це хвостик? Кому вибрала зернятка?
Дитина.
У рудої білочки
дуже гарні діточки:
Перше — як мізинчик,
сіло на ослінчик,
Друге — як грибок,
сіло на горбок.
Третє — як мишка,
ухопило за ніжку.
Сторінки гортає,
казочку читає.
Дитина.
Руденька, спритненька,
По деревах стрибає,
Шишки зриває і на зиму запасає. (Білка)
Вихователь. Хто із звірів спить взимку? Ось вони, подивіться, але тихенько, не розбудіть. Ведмідь спить під якою ялинкою? (Великою) Чому? (Сам Великий) А їжачок? (Маленький) Що ведмедику сниться? (Медок)
Діти.
У малого ведмежати у барлозі мерзнуть п’яти,
Мама ковдрою вкриває, а маля її скидає.
Ні! Синочок він слухняний!
Просто бачить сни весняні.
Вихователь. А їжачку що сниться? (Яблука)
Повзе, повзе колючина
У яблука закутана. (їжачок)
Вихователь. Лист якийсь за книжкою! «Любі малята! Пише вам чарівниця Зима. Ви зиму дуже любите і чекаєте на неї. Але взимку треба бути дуже обережним. У нас в усіх є ротики, ви ними розмовляєте, співаєте, їсте. Це будиночок для вашого язичка, зубів, горлечка. Але взимку в цей будиночок влітає холодне повітря, і він хворіє. Я знаю, ви розумні малята, і тому розумієте, про що розповідають мої малюнки… (Розгляд малюнків). Дуже хочу приїхати до вас, але мало снігу, потрібна заметіль».
Дидактична гра «Як ми взимку живемо»
Вихователь.
Ми біляві хмаринки,
Ми хмаринки-веселинки.
Раз по небу ми пливли,
Краплі дощику знайшли.
Нас краплинки напували,
І ми швидко виростали.
Стали великими, важкими,
Темними, сумними.
Мороз в гості прилітав,
З крапель сніжинки майстрував.
І полетіли вони вниз,
До вітра в гості подались.
Вітер зірочки кружляв,
То опускав, то підіймав.
Танцювали вони плавно
У завірюхи, своєї мами!
Хуртовина загуляла! Зима в гості прибула!
Зима.
Іду, іду, снігом мету!
З вами разом поспіваю, потанцюю,
Бо я силу свою чую.
Стало біле все навкруги,
Я розтрушую сніги,
Наганяю холоди,
Води сковую в льоди.
В дружбі я з дітьми всіма,
А зовуть мене … (зима).
Хоровод «Зимонько-снігуронько»
Зима. Співати з вами гарно. А говорити вмієте? Сніг у мене який? А сніжинки?
А віршики про мене знаєте?
Дитина.
Дорога біла стелиться,
І краю їй нема.
Сніжок мете метелиця,
Прийшла до нас зима.
Дитина.
Білі мухи налетіли,
Все подвір’я стало біле.
Не злічити білих мух,
Що летять неначе пух.
Дитина.
Ой, весела в нас зима,
Веселішої нема.
Грає синіми димками,
Світить срібними зірками,
Снігом землю обійма.
Зима. А тепер пограємось у гру. Я починаю, ви продовжуєте:
Багато снігу — … (багато хліба).
Багато зірок — … (на хорошу погоду).
Зимою сонце світить, (та не гріє).
Готуй влітку воза, (а сани взимку).
Багато горобини (на сувору зиму).
Дидактична гра «Впізнай на дотик»
Зима. Де ж мій сніг, чарівний сніг? Покладіть його до ніг!
Вихователь. Ось і сніг, та що це з ним? Діти, може ви знаєте?
Діти. Розтанув!
Вихователь. Чому?
Діти. Бо в кімнаті тепло.
Вихователь. Дуже дякуємо, Зимонько, за сніжок. Але спершу процідимо його через вату і марлю. Сніг, коли падає на землю, очищає все навколо, забирає бруд, і люди дихають чистим повітрям.
Зима. До нас прийшла в гості…
Бурулька. Не кажіть, хто я. Нехай малята самі відгадають моє ім’я.
Росте вона вниз головою,
Не влітку росте, а зимою.
Трохи сонце припече,
Заплаче вона і стече.
Діти. Бурулька.
Бурулька. Ось вона, бурулька. Зараз ми з нею пограємось. Ви скажете, яка вона.
Рухлива гра «Передай далі»
Вихователь. Які у вас стали ручки? Чому мокрі? Але бурулька крихка. Я на неї натискаю, і вона ламається. Покладемо її в склянку з розтопленим снігом, нехай далі тане. Але подивіться що стало з бурулькою? (Плаває) А ось опустимо у воду металеву кульку. Вона теж плаватиме? (Ні) Чому? (Бо заважка) Бурулька у воді не тоне, бо лід — це мерзла вода, а вона легша за рідку.
Бурулька. Може нам її покуштувати, діти? Чому? Переконали, бо навіть он Баба Яга мене просила про це. Вона все ще в лікарні, і їй дуже потрібні носові хустинки — нежить не проходить.
Вихователь. Бурулько, ми тебе запрошуємо до нашої чарівної майстерні, де і будемо виготовляти носові хустинки.
Зима. А мені вже час летіти, знову сніг трусити. До побачення. (Діти прощаються з Зимою).
Вихователь. Зараз ми випустимо на волю зачарований малюнок. І тому запросимо Кляксу-чарівницю. Спочатку синю, далі жовту і рожеву. Складемо аркуш вдвоє і розгладимо долонькою. (Бурулька просить малят розповісти про незвичні малюнки).
Вихователь. Як приємно, що є різнокольорові фарби, які вміють творити дива: взимку розквітають квіти, літають метелики… А ось ожили струмочки. А це розсипались намистинки, і їх збирає чарівна незнайомка. Бурулько, вибирай собі подарунок, поспішай на вулицю, щоб не розтанути зовсім.
(Бурулька дякує, прощається з дітьми. Вихователь пропонує дітям завершити роботу виставкою своїх зачарованих малюнків. А ввечері запропонувати батькам відгадати, що саме побачила у кляксі їхня дитина).
Подорож у царство Фауни
Інтегроване заняття з ознайомлення
з природою та малювання
Мета: поглибити знання дітей про живі об'єкти (рослини, тварини), закріпити вміння класифікувати тваринний світ за основними ознаками; вчити дошкільнят винаходити, розв'язувати завдання оригінальними способами; розвивати пізнавальну сферу (пам'ять, абстрактне, образне мислення), творчу уяву, фантазію вихованців; виховувати риси творчої особистості (впевненість, оригінальність, зацікавленість, чуттєву виразність, розкутість думки).
Обладнання: предметні картинки із зображенням рослин їтварин, лабіринти на аркушах паперу (відповідно до кількості дітей); смужки з 12 зображеннями представників тваринного світу (відповідно до кількості дітей), «чарівна» паличка, аркуш паперу великого формату, фарби, олівці, інший матеріал на вибір вихователя і дітей.
Хід заняття
Вихователь. У л ісах живе володар усіх росл и н і тварин. Він —господар живої природи. Цар Зелений його звати, ау нього с дві доньки—Флора і Фауна. Флора доглядає за всіма рослинами, а Фауна — за представниками тваринного світу.
(На столах у дітей — предметні картинки із зображенням дерев, квітів, звірів, птахів, комах, риб. Вихованці мають відібрати картинки, на яких зображені лише тварини.)
Вихователь. Ці тварини родом із Зеленого Царства, де живе чарівна Фауна. Щоб потрапити до неї в гості, ми повинні пройти лабіринтом і знайти в ньому найкоротший шлях.
(Діти виконують завдання, одночасно зафарбовують і називають деталі будинку, що стоїть в кінці дороги.)
Фауна. Вітаю вас, шановні гості, в Зеленому Царстві! Щоб тут перебувати, треба багато знати про довкілля. Спробуйте проявити кмітливість. Для вас перше завдання — гра «Добре й погано».
(Діти висловлюють ставлення до певних об'єктів, пояснюють логіку їх виникнення.)
Фауна. Ліс!
Діти. Добре, тому що це дім для багатьох звірів; у ньому можна відпочивати; там ростуть гриби. Погано, тому що в ньому можна заблукати; можуть покусати комахи чи напасти дикі звірі; там ростуть отруйні рослини.
Фауна. Небо! .
Діти. Добре, тому що там є хмарки, сонце, веселка; літає багато пташок і красивих метеликів; люди подорожуютьлітаками, що пересуваються в повітрі, немов птахи. Погано, бо якщо дуже високо злетіти, то можна боляче впасти; в небі під час грози гримить грім і спалахують блискавки.
Фауна. Річка!
Діти. Добре, тому що це дім для риб;.люди можуть купатися. Погано, тому що в ній можна потонути (якщо не вмієш плавати); можна захворіти (бо вода дуже холодна).
Фауна. У моєму царстві всі намагаються робити добрі справи. А скільки добрих справ можна зробити за п'ять хвилин? Це друге завдання для вас, малята!
Діти. Можна полити квіти, нагодувати пташок, розсмішити друзів, знайти бабусині окуляри, пограти з молодшим братиком,запропонувати своє місце в автобусі старшій людині.
Фауна, Чи запам'ятали ви мешканців мого королівства?
(Кожна дитина отримує смужки із зображеннями 12 представників фауни.)
Фауна. Протягом двадцяти секунд уважно розгляньте картинки. А потім віддайте їх мені. Озвучте, будьласка, побачені предмети, об'єкти на картинках по пам'яті. Це ваше третє завдання:
(Діти виконують завдання.)
Фауна. Від знайомого чарівника я чула, що ви відвідуєте його уроки. Продемонструйте мені свої вміння. Це четверте завдання для вас.
Фізкультхвилинка
Фауна. Я чаклуватиму чарівною паличкою і перетворюватиму вас на маленьких мешканців мого королівства, а ви повинні вміло їх зображати, тобто імітувати їхню поведінку, зовнішній вигляд, голос чи рухи. Отже, один, два, три! Навколо себе обернись, у метелика перетворись!
(Діти «перетворюються» у метеликів, мурашок, павучків, пташок (вони імітують новий образ), у лісових звіряток.)
Фауна. А зараз зворотне перетворення, тобто перетворюємося удівчаток і хлопчиків. Повторюйте за мною «чарівні» слова.
— Раз, два, три, чотири! Чарування закінчили!
Вихователь. Давайте створимо нову тварину для Зеленого Царства. На великому аркуші паперу ми її намалюємо. Ви по черзі внесіть свої елементи в малюнок, пояснітьїх призначення.
Діти. Ця тварина має бути корисною для усіх мешканців Зеленого Царства.
(Під час роботи дошкільнята можуть використовувати різну техніку: пальчикову, відбитки штампом, наклеювання кольорової вати, аплікативні елементи з привітальних листівок тощо, звичайне малювання олівцями, фарбами, фломастерами.)
Вихователь. Дайте назву тварині. •
• Діти. Помагайлик, дивозвір...
Вихователь. А тепер ми попрощаємося з Фауною і вирушимо в дорогу. Нам час повертатися до дитячого садка. Для цього обміняйтеся, будьласка, одне з одним вашими варіантами лабіринтів. Кожен із вас виходитиме із території Зеленого Царства, проходячи новий лабіринт.
КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ
Переказ оповідання В. Сухомлинського
«Щоб метелик не поколовся»
Старша група
Програмні завдання:
Зв’язне мовлення: вчити дітей послідовно переказувати оповідання В. Сухомлинського «Щоб метелик не поколовся».
Звукова культура мовлення: відпрацьовувати уміння правильно інтонувати різні типи речень (розповідні, питальні, окличні).
Граматика: вчити утворювати іменники із здрібніло-пестливими суфіксами - ц, - ечк, -ичк.
Матеріал: дитячі малюнки до оповідання В. Сухомлинського «Щоб метелик не поколовся».
Попередня робота: читання твору «Щоб метелик не поколовся», бесіда по змісту, малювання ілюстрацій до твору, спостереження у природі за метеликами та деревом акацією.
Хід заняття
I. Вступна частина
1. Вправа на зосередження уваги «Привітання» (вітаємося пальчиками, носиками, колінцями і т.д.)
2. Загадка про метелика:
Що то є за гість:
Ніжок має шість.
Аж чотири крильця має,
По квітках собі літає?
Не бджола, не джмелик —
Зоветься... (Метелик)
II. Основна частина
1. Переказ:
1) пригадати оповідання В. Сухомлинського «Щоб метелик не поколовся» (за дитячими малюнками).
2) запропонувати дітям послухати уважно твір ще раз, і спробувати запам’ятати, щоб потім самостійно розказати (запишемо на диктофон і відправимо дітям у середню групу).
3) переказування твору дітьми: «ланцюжком», командами, «мікрофон».
2. Дидактична вправа «Скажи по різному»
Мета: відпрацьовувати уміння правильно інтонувати різні типи речень (розповідні, питальні, окличні) .
- Щоб метелик не поколовся !
- Щоб метелик не поколовся ?
- Щоб метелик не поколовся .
- Ти метелика жалієш !
- Ти метелика жалієш ?
- Ти метелика жалієш.
3. Дидактична вправа «Скажи лагідно»
Мета: вчити утворювати іменники із здрібніло-пестливими суфіксами - ц, - ечк, -ичк.
метелик – метеличок
стебло – стебельце
сад – садочок
квітка - квіточка
вікно – віконечко
сонце – сонечко
III. Заключна частина
- З чого починалося наше заняття?
- Хто перший відгадав загадку про метелика?
- Кому важко було перший раз переказувати оповідання?
- Хто які нові слова запам’ятав?
- Чого нового ми навчилися?
- Хто кому і чим допоміг?
Заняття з ознайомлення з довкіллям
Старша група
Тема. «Зимонька-зима».
Програмовий зміст. Закріпити знання дітей про зиму і пов'язаних з нею природних явищах і змін життя людей, вчити дітей складати розповідь про зиму по картині, по пам'яті, використовуючи отримані раніше знання і уявлення. Зв'язно розповідати, повно, виразно;використовувати для опису зими образні слова. Розвивати вміння закінчувати речення, використовуючи
Протиставлення,розвивати увагу, логічне мислення, пам'ять, розширювати словниковий запас.
Виховувати інтерес до об'єктів природи.
Попередня робота: розглядання ілюстрацій, читання художньої літератури, поезії по темі «Зима», розучування прислів'їв приказок про зиму, розповідання за картиною, продуктивна діяльність по темі «Зима».
Матеріали. Картини «Зимові забави», ілюстрації за темами «тваринний світ Півночі», «Зимові види спорту»
Хід заняття:
Вихователь: діти, прислухайтеся. Що ви чуєте?
Діти. (Відповіді дітей.)
Вихователь: Покажіть як ви замерзли. В який час року приходять до нас морози, хуртовини, заметілі?
Діти. (Відповіді дітей.)
Вихователь: Зараз ми з вами поговоримо про самому загадковому пору року – зиму-зимоньку.
Вихователь. - Давайте згадаємо зимові явища.
Діти. хуртовини, хуртовини, снігопади, ожеледиця, снігові бурі, пороша, поземка.
Вихователь:діти, давайте розповімо про ці явищах природи, чим вони відрізняються один від одного? Пригадайте вірш про ожеледицю.
Діти. (Відповіді дітей.)
Вихователь. Ми з вами проводили експеримент зі снігом і льодом. Що ж ми з'ясували?
Які ж вони сніг і лід? Давайте підберемо визначення.
Діти. Сніг: білий, холодний, блискучий, щільний, пухкий; лід: прозорий, ламкий, слизький, безбарвний.
Вихователь: молодці. Давайте спробуємо підібрати слова, які утворені від слова сніг:
Діти. сніжок, сніжинка, сніговик, снігуронька, снігур, білосніжний, підсніжник, білосніжка;
Вихователь. зима: зимовий, зимонька, зимувати, перезимувати.
Вихователь. діти, а ви знаєте прислів'я про зиму?
Діти. (Відповіді дітей.)
Фізкультхвилинка:
Щось не хочеться сидіти,
Треба трохи відпочити.
Руки вгору, руки вниз,
Руки в боки, руки так,
Руки вгору, як вітряк.
Вище руки підніміть
І спокійно опустіть.
Плесніть, діти, кілька раз.
За роботу, все гаразд!
Вихователь:
Гра «Закінчи речення»
Вихователь. Взимку буває снігопад, а восени?
Діти. (листопад).
Вихователь. Взимку буває сніг, а влітку?
Діти. (дощ).
Вихователь. Взимку сніг падає, а навесні?
Діти. (розтає).
Вихователь. Взимку катаються на санках, а влітку?
Діти. (на велосипеді).
Вихователь. Взимку ліс спить, а навесні ?
Діти. (прокидається).
Вихователь. Взимку буває холодно, а влітку?
Діти. (жарко).
Вихователь. Взимку дерева білі, а восени?
Діти. (жовті).
Вихователь. Взимку ростуть кучугури, а влітку ростуть?
Діти. (рослини).
Вихователь. Взимку комахи ховаються, а навесні?
Діти. (вилазять).
Вихователь: Діти, пригадайте назви зимових місяців?
Діти. (Грудень, Січень. Лютий.)
Вихователь. Скажіть, будь ласка, який зараз місяць?
Діти. (Відповіді дітей.)
Вихователь. Він найкоротший місяць у році. Його ще називають лютим (із-за частих морозів і заметіль). Лютневі дні сонячні, світлі, але морозні і холодні. У лютому вже помітно додається день.
Ми говорили з вами про півночі, де більшу частину року буває зима. Розкажіть, що ви знаєте про тварин півночі, чому вони не замерзають у таких морозах, чим харчуються? Як називаються будинки, в яких живуть люди на півночі?
Діти. (Відповіді дітей.)
Вихователь: Зима - чудова пора року. Ви любите зиму?
Діти. Так
Вихователь. Подивіться на ці картини, давайте розповімо що на них зображено?
(Складання розповідей за картинами на тему: «Зимові забави».)
Заняття з малювання в старшій групі.
Тема. «У зимовому лісі зимовий пейзаж».
Програмовий зміст: продовжувати вправляти дітей у вмінні передавати красу зимової природи в малюнку; зображувати різні за формою й розміром дерева, розташовуючи їх по всій площині аркуша. Вчити малювати зубною щіточкою ялину, сосну, заметіль, снігові намети. Складати композицію зимового пейзажу за текстом вірша та пісні про ялинку. Розвивати уяву дітей, творчість, фантазію. Виховувати любов до природи, охайність в роботі, бажання творити, естетичні почуття.
Матеріали: малюнок із зображенням зимового лісу, ялин(звичайних і під снігом), фарби гуаш(зелена і біла), зубні щіточки, шматки поролону, серветки вологі і сухі, тонований папір.
Попередня робота: бесіди про зиму, спостереження за природою взимку на прогулянці, розгляд ілюстрацій на тему зима, читання художніх творів про зиму, вивчення віршиків про зиму.
Хід заняття
Вихователь: Діти, погляньте, скільки гостей до нас завітало. Давайте з усіма лагідно привітаємося та подаруємо свої усмішки.
Вправа «Здрастуй!»
Здрастуйте гості!
Здрастуй, сонце золоте!
Здрастуй, небо голубе!
Здрастуй, деревце мале!
Здрастуй, чистий білий сніг!
Привітав я вас усіх!
(Діти виконують нахили уперед, начебто кланяються один одному, вітаючись).
Вихователь: Скажіть,будь ласка, яка зараз пора року?
Діти: Зима
Вихователь: Як ви здогадалися?
Діти. (відповіді дітей)
Вихователь: Які опади найчастіше бувають узимку?
Діти: Сніг падає
Вихователь: Що можна сказати про сніг?
Діти. (відповіді дітей).
Вихователь. Пограємося в гру ?
Діти. Так
Вихователь. Гра має назву «Поговоримо про сніг».
(вихователь називає по два слова ознаки, а потім слова – дії і спонукає вибрати серед них потрібне. Вихованці повторюють слова, що відповідають якостям та діям снігу).
Вихователь. · Сніг білий чи зелений?
Діти. (білий)
Вихователь. · Сніг важкий чи легенький?
Діти. (легенький)
Вихователь. · Сніг гладкий чи пухнастий?
Діти. (пухнастий)
Вихователь. · Сніг гарячий чи холодний?
Діти. (холодний)
Вихователь. · Сніг падає чи піднімається?
Діти. (падає)
Вихователь. · Сніг стрибає чи кружляє?
Діти. (кружляє)
Вихователь. · Сніг летить чи повзе?
Діти. (летить)
Вихователь. Молодці ви!
Вихователь. Дітки а чим вкриваються річки й озера узимку?
Діти: Льодом.
Вихователь: Який буває лід?
Діти: твердий, прозорий.
Вихователь: Назвіть, будь ласка, зимові місяці.
Діти: Грудень, Січень, лютий
Вихователь: А вам подобається подорожувати? Я запрошую вас у невеличку подорож. Сідаймо у чарівні сани й вирушаємо в зимовий ліс.
Вихователь. Ось ми приїхали в зимовий ліс. Він виглядає казково: дерева вкриті інеєм, мурашники заховані під заметами, в лісі багато ялинок великих і маленьких, на їх гілках лежать великі шапки снігу. Давайте прислухаємося. Тиша… Усе навколо спить. Чути як хрумтить під ногами сніг як він падає з волохатих ялинових гілок.
Вихователь. А які дерева взимку ви зможете впізнати?
Діти: Березу.
Вихователь: Чому саме березу?
Діти: Бо стовбур білий із чорними смугами тільки в неї.
Вихователь: а ще?
Діти: Дуб.
Вихователь: Чому?
Діти: Тому, що дуб могутнє дерево.
Вихователь: А які дерева прикрашають ліс узимку?
Діти: Ялинка, сосна.
Вихователь: Чому саме вони?
Діти: Бо вона зелена круглий рік.
Вихователь: А чи знаєте ви чому ялинка зелена? Ось послухайте.
«Легенда про ялинку»
Це було дуже давно. Загорівся ліс, то всі дерева втікали від пожежі. А ялинка не могла втекти, бо під її гілочками заховався зайчик, а в дуплі заховалася білочка, вона охороняла їх від загибелі своїм тілом.
Бог нагородив мужню ялинку, зробив так щоб цілий рік вона буле зелена і гарна.
Ось бачите така історія трапилася із ялинкою. Може хтось із вас знає віршика про ялинку?
Діти. Придивіться до ялинки
Кожна гілка в сніжинках
І прикраси із срібла
Теж ялинка одягла
Діти. Ялинка, ялинка
У лісі росла
Ти щастя і радість
Усім принесла.
Вихователь: А тепер сідаймо знову в чарівні сани й повертаємося у наш дитячий садок.
Поки ми подорожували, нам хтось приніс посилку. Давайте подивимося хто це, і що там є.
Та це ж посилка з лісу від Зимоньки – зими. Давайте подивимось що вона нам прислала.
(Дістаю зубну щітку). Дітки подивіться – це зубна щітка.
Я – маленька зубна щітка,
І часу не гаю.
В кого зубки захворіли –
Вмить допомагаю,
Я дружити з вами рада,
Отже вам моя порада:
Чистить зуби треба всім,
І дорослим і малим.
Але зубна щіточка, мабуть, помилилася. Дітки вранці вже почистили зубки і тепер зубна щітка вільна. Цікаво, що цим хотіла нам сказати Зимонька – зима?
А, ось від неї ще й лист є для нас. Зараз я його вам зачитаю.
«Здрастуйте діти! Пише вам Зимонька – зима. Я сподіваюся, що ви вже розглянули зубну щітку, У мене до вас прохання, щоб ви мені допомогли. Намалюйте, будь ласка, зимовий пейзаж – засніжені ялиночки зубною щіточкою і відправте свої малюнки дітям в Африку, тому що вони ніколи не бачили сніг і засніжені ялиночки».
Вихователь. – Що нам робити діти? Треба намалювати.
Виявляється, що зубна щітка ще й малювати… А знаєте, що вона тільки що мені сказала?
Діти. Що?
Вихователь. Що у вільний час вона дуже любить малювати фарбами. Коли вона нікому не потрібна, їй стає дуже сумно і тоді вона бере фарби і малює. Подивіться, які картинки намалювала наша щіточка. Вона вміє малювати море, хвилі, сніжну хуртовину, різні дерева: ялинки, сосни, квіти, гори. А ось який чарівний візерунок на морозному вікні створила зубна щіточка.(показую на вікно).
Вихователь: Дітки, зубна щіточка хоче і вас навчити малювати. Для неї не треба багато води, вона любить густу фарбу, напівсуху. Доторкатися до аркуша паперу потрібно усім ворсом, щоб від кожної ворсинки залишався слід. А для того щоб набрати фарби іншого кольору, треба гарно вимити щітку і витерти серветкою.
(Показ малювання зубною щіткою елементів дерева ялинки різними способами: вліво, вправо та ярусами).
Дуже гарно вміє зубна щіточка малювати зиму. Вона дуже любить пісеньку про зиму, і зараз вам намалює пісеньку на папері фарбами.
Вихователь: А чи зможете ви намалювати зимовий пейзаж, засніжені ялиночки?
Діти: Зможемо.
Вихователь: Що для цього треба?
Діти: папір, фарби, зубні щітки.
Вихователь: правильно, молодці.
А зараз перед тим як сісти за робочі місця зробимо фізкультхвилинку:
«У Володарки Зими»
Трішечки замерзли ми
Грудень каже: «Пострибай!»
Січень просить: «Присідай!»
За столики сідаємо,
Малювати починаємо
Гарненько сідаємо і малюємо нашим африканським жителям зимовий пейзаж.
Вихователь: Взяли зубні щіточки в руки і малюємо спочатку в повітрі.
(показ вправо – вліво та ярусами)
А тепер на щіточку наберіть фарбу зеленого кольору й вільними рухами малюємо гілки ялинки.
Вихователь: Всі дітки гарно постаралися і малюнки вийшли чудові . Чи сподобалось вам дітки малювати щіточкою?
Діти: сподобалось.
Вихователь: Давайте подякуємо зубній щіточці за те що вона допомогла виконати такі чудові малюнки.
Вихователь. Ой, а що тут лежить? Знов посилка. (відкриваю). Подивіться, мандарини, їх діти Африки надіслали вам у подарунок.
А ваші малюнки, як просохнуть, то ми обов’язково відправимо їх в Африку.
Роздача мандаринів дітям і гостям. Молодці діти.
Заняття: Малювання (фарби)
Тема: Схилилась над водою червона калина
Мета: Показати дітям красу калини, розмаїття її зображення в народній творчості (усній, зображувальній, пісенній), розвивати мовлення, пам*ять, уміння виразно декламувати вірші, розгадувати загадки; розширити знання про традиції,пов’язані з калиною; збагатити уявлення дітей про різноманітність та красу рослинного світу, вчити малювати кущ калини, передаючи його характерні ознаки( нахилені гілки, густе листя, кетяги калини). Закріпити знання про будову куща, вміння користуватися пензликом, а також малювати ягідки пальчиком. Розвивати пам*ять, мислення, увагу, уяву, творчі здібності. Виховувати охайність, естетичний смак.
Матеріал: вірші, загадки, легендв про калину, гілочки з китицями калини, папір, фарби, пензлик, вода, рушнички, зразок намальований вихователем.
Хід заняття:
Організація дітей.
Вихователь: Любі діти, сьогодні до нас у гості завітала чудова рослина, яку здавна люблять та цінують на нашій землі, яка символізує нашу країну. А що це загостя_ви дізнаєтесь, відгадавши загадку.
У вінку зеленолистім,
У червоному намисті,
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду
(калина)
Вихователь; Так, це калина-один із народних символів українців. У народі кажуть; «Посади калину-будеш мати долю щасливу».
Діти, на занятті з народознавства ми говорили з вами про калину, яка є символом України. Всі ви добре знаєте прислів*я: «Без верби та калини нема України».Ці дерева-символи України. Великий український поет Т. Г. Шевченко дуже любив калину і не раз згадував її у своїх творах. Вірш «Тече вода з-під явора».
Вихователь: (Розповідає легенду про калину).
А знаєте, діти, чому цей кущ назвали калиною? Калина-це ім.*я української дівчини. Ішла вона якось повз городи, луги й натрапила на криницю. Задивилася калинонька на свою вроду, замилувалася. А з криниці голос:-«Не дивися довго у воду, кущем станеш». Не послухалася дівчина води і перетворилася на прекрасний кущ. Зашуміла листям, потягнулася своїми гілочками до людей, до сонця, до хмар та вітру: -«Поверніть мені дівочу вроду!» Але ніхто її не почув. Минув час. Пролітав якийсь журавель, задивився на кущ-0сумний та самотній-накинув на нього чарівне намисто і став він ще гарніший. Так і стоїть калина до цього часу чудовим кущем.про цей народний символ складено багато легенд, віршів, прислів*їв та казок.
Ми з вами завжди милуємося калиною: коли вона цвіте-навесні і восени, коли на її гілочках поспівають червоні кетяги.
Вихователь: сьогодні ми з вами намалюємо кущ калини. Я покажу вам як намалювати кущ калини.
Діти працюють.
Вихователь: Молодці малята! Усі впорались з роботою. Усі старалися і у нас вийшов чудовий кущ калини.
Гілочки калини дуже задоволені вашими малюнками і вони прийшли до вас не з порожніми руками, а зі своїм цілющим чаєм. Сподіваюся, що калинові гілочки залишаться у вас ще гостювати, щоб ваші батьки побачили їх разом з вашими малюнками.
(Діти разом з вихователем розглядають малюнки, аналізують заняття)
Заняття: Аплікація(створення декоративної композиції)
Тема: Ваза з квітами
Мета: Розвивати емоційну сферу дітей, вміння співпереживати , виховувати дбайливе ставлення до рослин, формувати вміння вирізувати різні за формою та розміром зображення; формувати вміння дітей аналізувати, порівнювати, зіставляти, розвивати точність рухів руки і очей, прищеплювати цікавість до техніки аплікації, продовжувати розвивати окомір, точність рухів руки.
Обладнання та матеріали: кольоровий папір, ножиці, клей, пензлик для клею, серветки.
Хід заняття:
Організація дітей.
Вихователь: Діти, яка минула пора року? А зараз прийшла до нас...(Вихователь читає вірш про весну)
Прокинулось зайчисько,
А снігу вже нема:
За ручаєм спливає
Крижинкою зима.
-прийшла весна нарешті!-
Радіє зайченя
І білу кожушинку
У скрині зачиня.
О. Богемський
Ось і дочекались ми нарешті весни! Місяць березень-первісток весни, спадкоємець лютого, провісник квітня, ранок весни. Прилітають з вирію пташки, течуть галасливі струмочки. Вилазить з барлога ведмідь. А ще у березні зацвітають перші квіти.
Вихователь: А зараз ми з вами зробимо подарунок для наших рідних матусь-вазу з квітами.
Вихователь: Діти, давайте зробимо квіти з кольорового паперу, тоді вони ніколи не зів*януть.
(Вихователь роздає дітям кольоровий папір, звертає увагу на форму і розмір квітів та листя. Під керівництвом вихователя діти вирізають квіти, листочки та вазу.)
Діти складають на папері композицію з вирізаних елементів. Якщо хтось із дітей має труднощі із вирізанням, вихователь надає індивідуальну допомогу.діти виконують роботу з допомогою клею, дотримуючись необхідної послідовності:
Спочатку=ваза;
Потім-стебельця, листячко;
Наприкінці-квіти.
Закріплення матеріалу:
Гра «Збери букет»
На підлозі розкладені вирізані з паперу зображення квітів, вони відрізняються за розміром та кольором. Діти повинні зібрати квіти однакового кольору та розміру до коробки. Великі квіти збирають до великої коробки, а маленькі-до меншої. Гра розвиває спостережливість, увагу, координацію рухів.
Підсумок заняття:
Вихователь: Які гарні в нас квіти!!! Ви просто-молодці!!! Дуже гарно попрацювали!
Заняття з навчання грамоти (старша група розвиток мови)
Тема Казка-гостя
Мета: Формувати вміння читати визначити слова та закриті склади за елементами методики Зайцева; визначити кількість слів у реченні, кількість складів у слові та знаходити букву, що позначає відповідний звук; виховувати зосередженість, незалежність у висловлюваннях, бажання активно діяти на занятті; продовжувати вчити дітей виконувати звуковий аналіз слів, розрізняти звуки за вимовою.
Хід заняття:
В-ль: Діти, до нас сьогодні завітали гості. Привітайтесь, будь ласка, із ними… Покажіть мені свої оченята й скажіть чи любите ви казки?
Діти: Так
В-ль:Які казки вам подобаються? Чи можна навчитися чомусь із змісту казок? Де можна взяти книжки із казками? (В-ль прослуховує відповіді дітей і дістає «чарівну скриньку»)
У цій чарівній скринці живе казка. Погляньте, що це?
Це маленький теремок,
Ось-віконце, ось-замок.
Із якої він казки?
Щоб у теремочку жити,
треба двері відчинити.
А зараз дайте, будь ласка, відповіді на наступні запитання:
1. Із чого складається наше мовлення?
2. Із чого складається наше речення?
3. Із чого складаються слова?
4. Чим звук відрізняється від букви?
(Відповіді дітей)
В-ль: Молодці діти! Відкривається теремок. Хто перший прийшов у теремок? (Відповіді дітей). Вона зявиться у нашій казці, коли ми виконаємо завдання. Скажіть, що позначають ці фішки?
Діти: Звуки.
В-ль:Сідайте за столи і зробимо звуковий аналіз слова «мишка». Хто хоче зробити звуковий аналіз біля дошки?
Перевіримо
1. Який перший звук?
2. Скільки голосних звуків? Назвіть їх.
3. Назвіть звук, який я вам показую.
Ось і мишка зявилася.
Мишка: Ой, яка гарна хатинка!
Не хатинка, а дивинка.
Буду я тут жити,
Й з дітками дружити.
В-ль:А це жабка скаче
«Ква-ква-ква»
Ось хатиночка яка,
Щоб їй у терем увійти,
В словах потрібно
спільний звук знайти.
(Розповіді дітей)
В-ль: Розгляньте картинки, знайдіть зображення, назва якого починається на (к), (с), (г), і поставте поряд із буквою, що позначає цей звук.
1. Що зображено в тебе?
2. Який перший звук у цьому слові?
3. Поставте зображення до букви, що позначає цей звук.
(Відповіді дітей)
В-ль:Молодці, умієте виділяти звуки.
Ось і зайчик-скік та й скік
Він стрибає без зупинки,
Хоче він у цю хатинку
Ви йому допоможіть,
Речення скоріш складіть.
Складіть речення зі словом «заєць» або «зайчик».
Діти:У лісі живе зайчик.
В-ль:Скільки слів у реченні?
Діти: У реченні чотири слова.
В-ль:А ще від зайчика завдання, він просить прочитати речення за схемою. Згадаємо як записується схема речення. (Діти відповідають). Молодці, і читаєте ви гарно!
В-ль: Уже зявилася лисичка
Та, що вовкові сестричка.
Вона хоче поспівати,
Та в таночку покружляти
Фізкультхвилинка
Дружать дошик і хмаринка,
Дружать вітер і сніжинка.
Дружать рибки із водою,
Сонце, сонечко з тобою-
Подружились.
В-ль: Ось і вовчик-братик хоче в теремок. Може і він подарунок приніс. А що приніс, ми можемо прочитати, але тепер підготуємось і прочитаємо, які подарунки приніс вовчик-братик. (Читання за таблицями Зайцева). От тільки мишка-норушка хвостиком махнулай упало декілька кубиків. Прочитаємо й відшукаємо кубики, яких не вистачає.
1. Які слова мають один склад?
2. Скільки складів у слові «капуста»?
3. Який склад наголошений?
В-ль:Молодці, усі правильно відповіли. Діти, ви чуєте, хтось плаче? Так це ж ведмідь-набрід, мабуть, у теремку хоче жити. Він приніс ілюстрації до казок. Не плач ведмедику у теремку всім місця вистачить. А ми тим часом розглянемо ілюстрації.
В-ль:Діти, погляньте чи всі персонажі казки «Теремок» зібралися разом?
Діти: Так, зібралися всі персонажі казки
В-ль: 1. Дітки, вам сподобалось наше заняття?
2. Яке завдання було найцікавішим?
3. Що було важко робити?
4. Чому нас вчить казка «Теремок»?
Діти: Казка «Теремок» вчить нас бути дружними і правильно називати букви і звуки в словах.
В-ль: Молодці дітки, усі гарно попрацювали. Поплескаємо один одному.
Малювання (старша група)
Тема: Казковий будиночок
Мета: Учити дітей самостійно придумувати і зображувати казковий будиночок-теремок, у якому поселилися звірі. Вправляти дітей у розмальовуванні малюнка різними фарбами; продовжувати розвивати цікавість до малювання, уяву та фантазію; виховувати вміння слухати вихователя і виконувати запропоноване завдання.
Обладнання: аркуші паперу, фарби, пензлики, вода, ємкість для води.
Хід заняття;
Вихователь пропонує дітям пригадати казку «Теремок»(Читає казку)
Запитання вихователя:
1. Хто перший прийшов до теремка?
2. Хто другий завітав до теремка?
3. Які ще звірі захотіли поселитися у теремку?
(Відповіді дітей)
В-ль: Так, правильно у теремку поселилася мишка, жабка, зайчик, лисичка, вовчик та ведмідь. А що сталося з теремком, коли до нього хотів залізти ведмідь?
Діти: Теремок розвалився
В-ль: Що після цього зробили діти?
Діти: Вони вирішили відбудувати його
В-ль:Правильно, але це не простий теремок, а казковий. Ось і ми з вами потрапили до казкової майстерні. Зараз я вам роздам заготовки і ви розмалюєте її кольоровими фарбами.
Діти працюють , а вихователь зачитує вірш:
У чарівному будиночку,
Під високою ялинкою
Поселилися звірі.
Люблять вони свою оселю.
Зранку вдома прибирають,
І веселу пісеньку співають.
Пташка пісню підхопила,
Всіх навколо звеселила.
В-ль: Діти, ви вже закінчили свої роботи, тож давайте їх розглянемо. (Діти розглядають малюнки)
Дітки, складається враження, що ми потрапили до казки, дуже гарні ваші теремки. Напевне в таких казкових будиночках захочуть жити звірі. А зараз ми занесемо їх на виставку, щоб на ни х подивилися ваші батьки і діти другої групи.
Заняття закінчене
ЗАННЯТТЯ З ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДЛЯ ДІТЕЙ СТАРШОЇ ГРУПИ.
Мета. Удосконалювати навички різних видів ходьби та бігу. Вміння ходити по канату, перестрибувати через перешкоди, тримати рівновагу під час ходьби по обмеженій площині. Закріпити вміння дітей невимушено виконувати вправи відповідно до характеру й темпу музики. Розвивати координацію рухів ,швидкість, спритність, гнучкість, уміння орієнтуватись у просторі, сприяти профілактиці плоскостопості та формуванню товариських відносин і коректного ставлення до ровесників. Мотивувати бажання дітей систематично займатися фізкультурою і спортом.
Інвентар. 2 канати, 5 обручів ,міцно зв*язаних один з одним, 2 гімнастичні лави, короткі палички, мішечки з піском, м*ячі, доріжка для профілактики плоскостопості.
Хід заняття
(Під музичний супровід діти заходять до зали).
Діти. Фізкультура, фізкультура!
На старт усім, на старт пора.
І вже готова група вся:
Фізкульт- усім, фізкультура!
Вихователь. Бачу всі напоготові і займатися готові ?
Діти. Готові !
(Ознайомлення із завданням заняття).
Вихователь. Ти хто такий?
Петрик. Я Петрик , мене прийняли у вашу групу.
Люблю довгенько я поспати,
І мама щоб мене вдягала,
Ще й з ложки потім годувала.
Мені стрибати й грати ліньки
Хіба ж відмовлюсь від перинки?
Вихователь. Полиш свої лінощі хоч на хвилинку,
А краще йди з дітками робити розминку.
(Петрик не хоче і йде в куток лягає спати.)
Рухові вправи для дітей.
1.Ходьба по колу в колоні одне за одним
-на носках;
-на п*ятах;
-на зовнішній стороні стопи.
2. Біг,біг із захльостом, високо піднятими колінами, правим і лівим боком.
Швидка ходьба, спокійна ходьба (колові рухи руками на вдих і видих).
Перешикування в три колони.
(Заходять Лінь і Дрімота).
Лінь. Зачекайте, постривайте,
Вправи ще не починайте,
Ми чули галас і голоси,
Чи наш друг Петрик не прийшов сюди ?
Дрімота. Ой, ну навіщо вам тут гратись?
Бігати ,стрибати, ще й займатись?
Краще лязьте полежіть,
З Петрика приклад візьміть.
Вихователь. А ви діти не мовчіть
Усім покажіть і розкажіть,
Чому ми не боїмося хвороб?
Діти. Ми дружим з фізкультурою
І до занять ми звичні.
Виконуємо впевнено
Всі вправи гімнастичні.
Комплекс гімнастичних вправ.
1.Вправа. « Зігріємося»
В.п.- ноги на ширині плечей.
1- руки розвести в сторони (вдих)
2- обхопити руками себе за плечі( видих). Повторити 4 рази.
2.Вправа.»Тягнемося до сонця».
В. п.-ноги разом руки на поясі.
1-руки вправо догори, ліва нога назад на носок (подивитися на руки).
2.В.п.
3.-руки вліво догори, права нога назад на носок;
4.В.п. Повторити 5-6 разів.
3.Вправа.»Повороти»
В.п. – руки на поясі.
1- поворот(вправо,вліво)- вдих.
2- в.п.- видих. Повторити 5-6 разів.
4.Вправа «Кут»
В.п.- сидячи на підлозі, ноги прямі,руки в упорі за спиною.
1-зігнути ноги в колінах до грудей, обхопити їх руками;
2- руки в сторони, прямі ноги підняти вгору;
3-4 повторити. Повторити 6-7 разів.
5.Вправа «Присідання , стоячи на колінах»
В.п. – стоячи на колінах,коліна разом,стопи розвести, руки на пояс.
1 – сісти між стопами, руки вперед;
2-в.п.
3-4- повторити1-2 Повторити 5-6 разів.
6.Вправа «Стрибки».
7.Вправа на відновлення дихання»Вітерець».
В.п.- ноги на ширині плечей, руки опустити вниз.
1-руки вгору(вдих);
2- руки вниз ( видих ,вимовляти ш-ш-ш-ш-ш).
Повторити 4 рази.
(Петрик встає з ліжка)
Петрик. Вже втомився я лежати
Хочу з вами я грати.
Лінь. Ой,ой,ой !
Ні в якому разі!
Ти не бігай, не стрибай,
А лягай, відпочивай!
Дрімота. Я напущу на вас храп,
Весь час будете ви спати,
І забудете , як організм тренувати!
Діти. А ми не боїмося вас !
Вихователь. Є один рецепт на світі,
Усім-усім підходить дітям:
Коли спорт і фізкультуру любиш-
Здоровим й дужим завжди будеш!
( Діти кличуть Петрика до себе ,а Лінь і Дрімоту виганяють).
1.Ходьба по канату навкарачки – ноги ставляться «ялинкою» на канат, руки на землю.
2. Стрибки з обруча в обруч.
3.Ходьба по колоді.
4. Ходьба по доріжці для профілактики – дрібними кроками діти проходять по ребристій дошці.
5.Повзання по гімнастичній лаві,лежачи на животі та підтягуючись руками.
6. Кидки м*яча обома руками від грудей (в парах).
Перешикування в коло.
Гра – передача м*яча по колу зі зміною напрямку.
Гра – « Знайди своє місце».
Масаж. ( Діти стають таким чином у коло, щоб бачити спину попереднього вихованця й робити масаж спини ).
1- Прогладжування.
2- Розтирання.
3- Постукування.
4- Розминання.
5- Пощипування.
6- Поплескування.
7- Прогладжування.
Лінь. Я тепер вже добре знаю,
Ці діти про здоров*я дбають
Вихователь. Пам*ятайте, що рости здоровими і сильними вам допоможуть заняття фізкультури, ігри та забави на свіжому повітрі, а найбільше – здоровий спосіб життя у ваших сім*ях.
Інтегроване заняття з мовленнєвого та пізнавального розвитку
Старший дошкільний вік.
Тема: "Природа - нам як рідний дім"
Програмовий зміст:
Збагачувати уявлення дітей про природне довкілля, правила природокористування, формувати уявлення про екологічний стан довкілля та його вплив на здоров’я людини;
Закріпити знання дітей з теми "Природа і довкілля", сприяти розвитку
мовленнєвої компетентності (вміння відповідати на запитання,
утворювати нові граматичні форми, виділяти звук у словах);
Розвивати уяву, пам'ять;
Виховувати дбайливе ставлення до природного довкілля, вміння захоплюватися красою рідного краю.
Матеріал: оповідання В. О. Сухомлинського "Соромно перед соловейком", ілюстрації, книга скарг природи.
ХІД:
Привітання:
Усміхнемось сонечку: Здрастуй золоте!
Усміхнемось квітоньці: Хай вона росте!
Усміхнемось дощику: Лийся мов з відра
Гостям усміхнемося: Зичим їм добра!
Вихователь. А щоб ми посміхалися і нам було ще приємніше, давайте
побажаємо один одному щось хороше, добре. Починаємо. Андрію, бажаю тобі…
Вихователь. А я, діти, бажаю вам, щоб ви гарно відповідали, грались.
Вихователь. Сьогодні ми поведемо розмову про природу. Що ж таке
природа?
Вихователь. Так діти, природою ми називаємо весь світ, що нас оточує. А що ж відноситься до природи? Давайте з вами трішки пограємось. Я кидаю вам м’ячик, а ви назвете, що відноситься до природи.
Вихователь. Якого кольору може бути природа взимку? (восени, влітку, навесні)
Вихователь. Природа шкідлива чи корисна?
Вихователь. Хто і що найголовніше в природі?
Вихователь. У природі немає головного і другорядного. Все взаємопов’язане. Не буде іти дощ – не будуть рости рослини – не буде комах - не буде пташок – не буде плодів дерев – не буде вітамінів, людям, тваринам – всі будуть хворіти…
Оповідання В. О. Сухомлинського
"Соромно перед соловейком"
Оля й Ліда, маленькі першокласниці, пішли до лісу. Після втомливого шляху вони сіли на траві відпочити й пообідати. Витягли з сумки хліб, масло, яєчка. Коли дівчатка вже пообідали, недалеко від них сів на дерево соловейко й заспівав. Зачаровані прекрасною піснею, Оля й Ліда боялись поворухнутись. Соловейко перестав співати. Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула під кущ. Ліда забрала недоїдки, загорнула в газету й поклала в сумку.
— Навіщо ти забрала сміття? — запитала Оля. — Це ж у лісі... Ніхто не бачить...
— Соромно перед соловейком...— тихо відповіла Ліда.
Вихователь. Про кого оповідання?
Вихователь. Що робили дівчатка? Яка з дівчаток вам більше подобається? Чому?
Вихователь. Чому Ліді стало соромно перед соловейком?
Вихователь. Я вам зачитую слова з цього оповідання, а ви визначаєте, який звук найчастіше зустрічається.
Ліда, соловейко, масло, ліс, Оля.
Дорога, дерево, Ліда.
Сумка, спів, красивий, соловейко, соромно.
Вихователь. Молодці, справились з завданням. А тепер давайте пограємось у гру "Уяви". Уявіть, що ви… небо. Що ви там бачите? Яке небо? Що ви відчуваєте? (квітка, поле, ведмедик, риба, весна…)
Вихователь. А тепер я поллю вас із поливальниці чарівною водою (імітую лиття) і ви перетворитеся на квіти.( Психогімнастика)
Ти, чарівна водичко,
Лийся-но на діточок.
Перетворюй їх скоріше
На чарівних квіточок.
Чародійство спрацювало! Ах, на які чудові квіти ви перетворилися!
Пелюстки ніжні, різного кольору, стебла тонкі, гнучкі.
Погойдайте своїми голівками, спробуйте, як гнеться ваша ніжка, поворушіть пальчиками-листочками.
Квіти виростають із маленького насіння. Уявіть, що поки що ви маленькі насінини, вони лежать у землі. Присядьте, обхопіть голову руками. Але ось пригріло сонечко - і насіння почало проростати. Підніміть голівки, розкрийте долоні. Це маленький
слабкий паросток. Сонечко гріє все сильніше, пішов теплий дощик, і паросток почав підніматися все вище і вище. І ми піднімаємось до сонечка. Сонячні промені пестять квіточки, лагідний вітерець нас розгойдує, різнокольорові метелики кружляють над нами.
Здрастуй тепле сонечко! Здрастуй лагідний вітерець! Як гарно! Як приємно!
Вихователь. Діти. Де ми можемо відпочивати?
Вихователь. Як потрібно поводити себе під час відпочинку у лісі? (Не шуміти, не кричати, не смітити, не псувати дерева, нори, гнізда, не палитивогонь, не бігати.)
Вихователь. Що ми можемо добре зробити для природи?
Вихователь. Кажуть: У лісі іди – ніде не сміти!
Не потрібна пташці золота клітка – краще їй зелена гілка.
А ще які прислів’я, приказки про природу ви знаєте?
Вихователь. Якщо чогось або когось стає у природі мало, чи зовсім зникають – куди їх записують?
Вихователь. Які ви знаєте рослини чи тварини, що занесені до Червоної книги?
Вихователь. Так рослин і тварин, занесених до Червоної книги стає з кожним днем все більше і більше, а ми повинні турбуватися про те, щоб зберегти їм життя, оберігати їх від руйнівного впливу і навколишнього і, в першу чергу, нас людей. Природа – непрочитана книга, і нам треба вчитися її читати.
Вихователь. А тепер я вас запрошую до струмочка. Хто скаже слово, що позначає дію, той зможе перестрибнути через струмок. Наприклад, ліс – прокидається, зеленіє, шумить…
Земля – ... квітує…
Зайчик – … квіти –…
Камінь –… метелик - …
Роса –… хмари - …
Лісник – … сонце - …
Море – … дощ - …
Вихователь. А ще давайте з вами пригадаємо, чим можна забруднити повітря?
Вихователь. Що очищає природу?
Вихователь. Послухайте скарги від природи:
"Не рвіть нас з коренем, а зрізуйте ножем." Чия це скарга? Чому
потрібно зрізати ножем?
Вихователь. "Ми поспішали, прилетіли до своєї шпаківні, а вона розбита. Як нам жити? Де?" Чия це скарга? Як вчинити?
Вихователь. "Ми – солдатики і жучки - сонечко. Тільки сонечко пригріло, ми вилізли погрітись, а діти швидко нас зловили і стиснули у долоньках. Не беріть нас до рук! Благаємо!" Хто звертається по допомогу? Чи наші діти так шкодять комахам?
Вихователь. "Я - річка. Мені важко нести у воді каміння, сміття, непотрібні речі. Незабаром пропаде вся риба." Що ми повинні зробити, щоб допомогти річці?
Вихователь. "Просять дерева – не рвіть наші гілки, листя. Нам дуже боляче!" Як ми можемо відповісти на цю скаргу?
Вихователь. Ось такі у нас справи з природою. Подумайте, яку шкоду із всього, про що ми сьогодні розмовляли, робили і ви, і більше так не робіть!
Немає кращої краси,
Ніж рідні ріки і ліси.
Пташки співучі, дикі звірі,
Ласкавий вітер, зорі сині.
Це все багатство нашого народу,
Що називається – природа.
Вихователь. Ну от і бесіді кінець,
Хто добре відповідав – той молодець!
Кому сподобалось – плесніть в долоні,
Не сподобалось – сядьте долі.
Коли всі за одного, один за всіх,
Тоді і в домі, і в природі буде сміх!
А вам я пропоную попрацювати в центрах.
Інтегроване заняття з художньої літератури та продуктивної діяльності
Молодший дошкільний вік
Тема: Читання оповідання В. Сухомлинського
"Петрик, собака і кошеня"
Програмовий зміст:
Продовжувати знайомити дітей з творчістю В. Сухомлинського. Повторити твори, що читали раніше. Ознайомити з оповіданням В. Сухомлинського "Петрик, собака і кошеня".
Вчити дітей уважно слухати твір, відповідати на запитання відповідно до змісту.
Розвивати пам'ять, увагу, мовлення.
Виховувати дружні взаємини, бажання допомагати старшим, тваринам, не завдавати нікому болю і шкоди. Викликати і спонукати дітей робити добрі справи.
Матеріал: Збірник оповідань В. Сухомлинського "Гаряча квітка", іграшки котика, собаки, ляльки – хлопчика, торбинка з
камінчиками, "Скринька добрих справ".
ХІД:
Вихователь. Доброго ранку, діти, я рада вас бачити веселими, здоровими, красивими. Привітаймось один з одним так, ніби ми повітряні кульки (діти передають повітряну кульку один одному і вітаються).
Вихователь. Що це в мене за книжечка? ("Гаряча квітка" В. Сухомлинського).
Вихователь. Хто такий В. Сухомлинський? ( Письменник, учитель … )
Вихователь. Чому він вчив діток? ( Не ображати один одного, любити природу, товаришів …)
Вихователь. Які оповідання В. Сухомлинського ми читали? ( "Молоко ж чисте?", "Восени пахне яблуками" … )
Вихователь. Увага, сьогодні я вас познайомлю з оповіданням В. Сухомлинського "Петрик, собака і кошеня". Слухайте уважно (Читаю оповідання, супроводжуючи показом лялькового театру).
Оповідання В.О. Сухомлинського
"ПЕТРИК, СОБАКА Й КОШЕНЯ"
Маленький хлопчик Петрик ішов стежкою в саду. Бачить, біжить назустріч кудлатий собака. Петрик злякався, хотів тікати. Та раптом до його ніг притулилось маленьке кошеня.
Воно втекло від собаки й просило Петрика: захисти мене, хлопчику, від цього страшного звіра. Стоїть Петрик, дивиться на
кошеня, а воно підняло голівку і жалібно нявчить.
Петрикові стало шкода кошеняти. Він узяв його на руки і
хоробро пішов собаці назустріч.
Пес зупинився, злякано глянув на Петрика і сховався у кущах.
Вихователь. Як називається оповідання?
Вихователь. Хто написав оповідання "Петрик, собака і кошеня"?
Вихователь. Хто йшов по садку?
Вихователь. Що таке садок?
Вихователь. Що росте в саду? Що росте на городі?
Вихователь. Що трапилося в саду?
Вихователь. Як ви гадаєте, Петрикові було страшно?
Вихователь. А ще більше йому було жаль кошеня. То хто кого
злякався?
Вихователь. Можна втікати від собак?
Вихователь. Як потрібно себе поводити, коли бачите на вулиці собаку?
Вихователь. Як вчинив Петрик?
Вихователь. Що ж доброго він зробив?
Вихователь. Чи можна брати до рук незнайомих собак, котів?
Хвилинка відпочинку « Ми хороші діти »
Вихователь. Повторюємо вислів: "Ми хороші діти" різною силою
голосу: тихо, помірно, голосно, присідаючи і встаючи.
Вихователь. Я вам пропоную погратися у гру "Добре – погано". Якщо добре – плескаємо в долоньки, а якщо погано – руки кладемо на коліна. Слухаємо уважно.
ü Дітки дружно граються.
ü Таня допомогла бабусі знайти окуляри.
ü Хлопчики після гри не склали іграшки.
ü Ми поклеїли книжки.
ü Ведмедик голосно ревів і просив меду.
ü Мишеня не хотіло, щоб йому співала пісеньку мама – мишка.
ü Маша назбирала каштанів і принесла у дитячий садок.
ü Діти помітили багато червоних жучків, зраділи їм, почали брати у руки.
ü У лісі Даша нарвала багато березових гілочок і поставила вдома у відерце у водичку.
Вихователь. Я знаю, що ви робите добрі справи. Які?
Вихователь. А знаєте, який добрий вчинок вчинила я, коли була
маленькою?
Вихователь. Коли я була маленькою, мама мені купила ось цю книжечку (Показую збірник творів В. Сухомлинського ). Я її берегла, роздивлялася малюнки, пізніше читала своїм діткам, сторінок не малювала, не рвала,не гнула, не бруднила, трішки підклеїла, тепер принесла вам і читаю. Діти, добре я вчинила? Можна мені кинути камінчик у скриньку добрих справ?
Вихователь. Давайте будемо робити багато – багато добрих, і тільки добрих справ, щоб нам не вистачило у торбинці камінчиків. Підемо збирати ще й на вулицю.
Вихователь. А продовжити робити добрі справи я пропоную вам у центрах.
У центрі "Будуємо, майструємо" я вам пропоную побудувати будиночок для Петрика, або будку для злого собаки – можливо він стане добрим.
У центрі "Талановиті пальчики" можна зліпити овочі (огірочок, помідор), виконати аплікацію "Хоровод осінніх листочків".
У центрі "Розвитку мови" ви пограєтесь в ігри: "Добре – погано!, "Овочі, фрукти", "Зваримо борщ і компот", "Що де росте".
А камінчик отримає і кине до "Скриньки добрих справ" той, хто не буде заважати працювати своїм товаришам. Підходьте до дошки вибору, робіть свій вибір та починайте працювати.
Інтегроване заняття з розвитку мовлення, природа і довкілля, художньої літератури та музичного виховання
Старший дошкільний вік
Тема: "Дивна бурулька"
Програмовий зміст: уточнити й поглибити знання дітей про характерні ознаки ранньої весни: капіж, про роль води та сонячного тепла для весняної природи. Розвивати цікавість до художнього слова, продовжувати знайомити дітей з творами В.О.Сухомлинського про природу, вчити розуміти їх зміст, розвивати творчу уяву. Виховувати естетичний смак, моральні риси: почуття співпереживання, доброти, спостережливість, обережність і турботливе ставлення до довкілля.
Матеріал: мультимедійних проектор, слайди за змістом твору В.О.Сухомлинського «Дивна бурулька», слайди спостережень в природі, стрічки-«промінці», музичні інструменти: водяні свищики, дощовиця, маракаси.
ХІД:
Ранкові зустрічі у колі.
Вихователь: діти, подумайте і скажіть, що найбільше нас у світі зігріває? (мамина ласка, татусеві долоньки, бабусині казки, сонячні зайчики, посмішка матусі).
Вихователь: сьогодні до нас в гості завітали сонячні промінчики, але це промінчики незвичайні, це промінчики доброти (показує жовті стрічки-«промінчики»), вони живуть у кожному дитячому сердечку. Подумайте, що ми їм можемо подарувати (діти передають промінчики по колу один одному і дарують мовні перлинки: свій поцілунок, весняний пролісок, теплі долоньки, веселий сміх і т.д.)
Вихователь: діти, а зараз із промінчиками ми пограємося.
Пальчикова гра «Сонечко і долонька»
Діти стоячи в колі розводять руки в сторони, тримаючи долоньки догори, педагог пропонує уявити, що пальчики правої руки - це маленьке сонечко, яке хоче погратися з промінчиками.
«Сонечку долоньку покажу,
Свою лагідну долоньку покажу
Жу-жу-жу
Сонечко, будь-ласка, я прошу:
Шу-шу-шу
Ти пограй зі мною трішки, я прошу».
Вихователь: діти, а тепер з цих промінчиків ми утворимо велике, яскраве сонце, яке житиме у нас в садочку, зігріватиме нас своїм теплом, даруватиме радість і щастя (діти із стрічок-«промінчиків» утворюють сонечко і сідають на килимку).
Вихователь: а тепер відгадайте загадку:
«Росте вона холодною зимою,
Росте вона вниз головою.
Як тільки сонечко засяє,
Вона сумує, плаче, тане».
(БУРУЛЬКА)
(Слайд бурульки)
Вихователь: так, дійсно – це бурулька. Давайте пригадаємо, як ми з вами спостерігали за бурульками на прогулянці.
(Слайди спостережень в природі)
Вихователь: діти, спостерігаючи за красою бурульок, не забуваймо, що бурульки несуть в собі і небезпеку. Милуючись ними, треба стояти поодалік від дахів будинків і бути обережними. А тепер послухайте, що дивного підмітив видатний педагог В.О.Сухомлинський в житті бурульки ранньою весною.
Читання оповідання В.О.Сухомлинського
«Дивна бурулька» в супроводі слайдів
І. слайд
Удень було тепло, а ввечері підмерзало. З даху стікали краплі і підмерзали. Утворилася довга крижана бурулька. Вона звисала
над вікном, мов кришталева паличка.
ü Діти, хто живе у тоненьких прозорих бурульках? (Водичка)
ü Що падає на землю з бурульок? (Краплі, намистинки, дощики, краплинки-сльозинки)
ü На що схожі краплинки, які падають вниз? (Сонячні блискітки, кришталеві намистинки, яскраві різнокольорові вогники)
ü А на що схожі бурульки? (Льодяні палички, морквинки, кришталеві шабельки, зуби Мороза, зуби крокодила, ніс сніговика, гірські шпилі, льодяники, ніс Буратіно. підструганий олівець)
ü Діти, а як ви думаєте, чи буває бурулькам сумно? Коли? (Бурульки теж іноді сумують: коли одинокі, самотні звисають з дахів будинків; коли сонечко пригріває і вони тануть, коли діти не приходять в дитячий садок, коли синички і горобчики не прилітають до них в гості).
ІІ. сайд
Коли зійшло сонечко, в бурульці заграла веселка. Бурулька ніколи не бачила сонечка, адже народилася вночі. Вона бачила тільки зірки»
ü Діти, а що ще бачила бурулька в нічному просторі? (Зоряне небо, велику Ведмедицю, малу Ведмедицю, зоряну доріжку, місячні зайчики, повний місяць, молодий місяць, нічний літак, слід комети, зорепад, місячну доріжку).
ІІІ. слайд
А тепер сяяло яскраве, тепле сонечко. від зачудування бурулька розхвилювалася і заплакала. Але ось, що сумно: ніхто не знав чого бурулька плаче. Всі думали, що вона тане. Ні, вона не танула. Вона плакала. Гарячі сльози її крапали на мерзлу землю».
ü Діти, як ви розумієте вираз «бурулька зачудувалась»? (Вражена красою, здивована, захоплена красою сонячного сяйва).
ü А чи були випадки у вашому житті, коли ви чимось були здивовані, зачудовані? Якими дивами в природі ми захоплювалися з вами?
ü Чим ми можемо зачудуватись? (Морозним візерунком на шибці, росою на травичці, ніжним мереживом павутинки «бабиного літа»)
ü Чому бурулька захвилювалась і заплакала? Як ви думаєте? (Захопилась красою весняних кольорів, в ній заграла веселка, дивлячись на яскраве сонечко ми мружимо оченята і з’являються сльози, можливо і бурулька примружилась і заплакала; бурулька танула від сонячного тепла, ставала маленькою, тендітною, худенькою, а навкруги така краса)
ü Що відчувала бурулька? Як ви гадаєте? (Сум, жаль, печаль, а можливо й радість?)
ü А чим би ми могли її розрадити і допомогти? (Заспівати пісеньку прочитати вірш, розповісти смішинку, попросити у Бога морозної погоди, помістити в холодильну камеру)
ü Малята, а чи буває вам сумно і коли? (коли йдуть затяжні дощі, коли друг захворів і не прийшов в дитячий садок, коли хворіє матуся)
ü Діти, а скажіть. як називається таке весняне явище, описане в творі В.О.Сухомлинського «Дивна бурулька», природне явище, коли бурульки плачуть?(Весняна капіж).
Відео «Весняна капіж»
Так дійсно це весняна капіж, яку ми можемо спостерігати взимку і ранньою весною.
ü Діти, а чи залишає після себе бурулька слід на землі, як і людина, і яка користь від цього?
Так дійсно, плачучи гарячими-гарячими крапельками, бурулька утворює проталинку – це її слід.
Дидактична гра «Кому допомогли сліди бурульки»
Проталинка – рослина
Проталинка – струмок
Проталинка – річка
Проталинка – горобчик
Проталинка – півник напився водички.
Діти, весняна вода завжди надихала композиторів на написання чудової музики і зараз ми з вами станемо справжніми музикантами і виконаємо музику звуків весняної води.
Дитячий оркестр «Музика весняної води»
У виконанні дітей за допомогою шумових музичних інструментів; в цей час демонструються на екрані слайди із зображенням весняного дощу, зливи і т.д.
Слайди: звуки природи
весняна капіж, весняний дощ, злива, струмок, річка
Вихователь: Ось як майстерно і вміло, за допомогою музики і незвичайних музичних інструментів ми з вами показали пробудження весняної природи і створили всім присутнім такий радісний ліричний настрій.
Діти, а зараз давайте трішки пофантазуємо: можливо дивна бурулька могла плакати і від радості зустрічі з сонечком, бо воно запросить її покататись на хмаринці довкола Землі. І знову повернеться до нас бурулька навесні теплим рясним дощиком, влітку – щедрою зливою, восени – сивим туманом, а взимку – заметілями й хуртовинами.
Отже, діти, пізнавати світ – це надзвичайно цікаво, вмійте бачити в непомітних явищах природи велике і прекрасне. Бережіть, творіть, і примножуйте цю красу!
Інтегроване заняття з розвитку мовлення та художньої літератури.
Середній дошкільний вік.
Тема: Читання оповідання В.О.Сухомлинського
« Я вирощу внучку, дідусю».
Програмовий зміст: розширити знання дітей про дерева, звернути увагу на процес вирощування дерева та умови, потрібні для росту. Продовжувати вчити уважно слухати оповідання та відповідати на запитання за змістом. Виховувати у дітей любов до природи, бажання вирощувати дерева та доглядати за ними.
Словник: виросла з кісточки, викохаєш вишеньку.
ХІД
Запропонувати дітям розглядати картинки із зображенням дерев різних видів, назвати знайомі. Запитати:
¾ Що росте на деревах? (листя, фрукти).
¾ Чи знаєте, як називається дерево, на якому ростуть сливи? А груші, яблука?
¾ А хто знає як з’являються дерева?
¾ Що потрібно зробити, щоб виросло молоде деревце?
Вихователь: Відповіді на ці запитання нам дасть дуже цікаве оповідання, яке я вам зараз прочитаю. Сідайте зручно і слухайте уважно, а потім ми поміркуємо: яку ж внучку і як хоче виростити хлопчик Олесь.
Читання оповідання В.О.Сухомлинського
« Я вирощу внучку, дідусю».
У садочку росте стара вишня. Маленький хлопчик Олесь побачив неподалік від неї маленьку вишеньку та й питає у дідуся: «Дідусю, де взялася ця маленька вишенька?» «З кісточки виросла,» - відповів дідусь
-То це донька старої вишні?
-Так, донька.
-А внучка у старої вишні буде?
-Буде, Олесю, - відповів дідусь, - якщо ти викохаєш оцю маленьку вишеньку, діждешся від неї ягідок, посадиш кісточку, то виросте її внучка, внучка старої вишні.
Олесь задумався.
-Я вирощу внучку старої вишні, дідусю, - сказав Олесь.
Запитання до дітей:
ü То з чого ж виростають фруктові дерева?
ü Що треба зробити з кісточкою, щоб з неї виросло дерево?
ü Що треба робити з деревом, коли воно буде підростати?
Звернути увагу на те, як гарно сказано в оповіданні:
« Якщо ти викохаєш оцю маленьку вишеньку…» Донести до дітей ідею про те, що люди, які вирощують дерева вкладають в них всю свою душу, з любов’ю ставляться до праці. Якщо кожен з вас, діти, посадить хоча б по одному дереву, то згодом вони виростуть і на землі з’явиться ще один молодий садок, який буде дарувати людям свої соковиті плоди.
Екскурсія на водойму.
Середній дошкільний вік.
Читання казки В.О.Сухомлинського «РАВЛИК»
Програмовий зміст: ознайомити дітей з літніми змінами на водоймі, мешканцями водойм, зокрема з равликом. Розвивати у дітей навички сприймання навколишнього середовища, пам'ять, увагу, спостережливість. Виховувати любов, до природи, бажання помічати та зберігати все те, що вона нам дарує.
Словник: равлик, кістяний будиночок.
ХІД
Під час екскурсії звернути увагу на красу берегів водойми: всі вони покриті ясною соковитою травою та буяють різноманітними квітами (кульбаба, мати –й-мачуха). Набрати води у відерце. Порівняти її колір та температура з тією; що була на весні під час минулої екскурсії. Що на цю зміну вплинуло? Пригадати, яких мешканців бачили у водоймі та поблизу неї навесні. Звернути увагу на коричневих жаб. Розглянути їх і уточнити, що це трав’яні жаби, але вони приходять до води, а у жабок, що живуть у водоймі, шкіра зеленого кольору.
Перевести погляд на водомірок, що ковзають по поверхні води, ніби мірять її кроками. За допомогою водяного сачка піймати равликів у воді, підібрати їх за різною формою раковин. Розглянути ставковика; раковина у нього закручена у формі спіралі і витягнута гострячком у гору. У котушки вона звертається рівномірно від товщого кінця до тоншого. З раковини висувається м’якеньке тіло равлика, яке називається ногою, але на ній розміщені очі, вусики, ріжки і рот. Розглянути як вони пересуваються. Сказати, що равлики хоч і маленькі, повільно пересуваються, але дуже люблять мандрувати. Ось про одного із таких мандрівників і розповідає нам казочка В.О.Сухомлинського, яку він і назвав «Равлик».
Читання казки В.О.Сухомлинського "РАВЛИК"
Під кущем малини живе маленький Равлик. Це такий дивовижний мандрівник. Живе він у кістяному будиночку. Вилазить крізь маленьке віконечко, виставляє свої маленькі ріжки, дивиться навкруги оченятами. Якщо немає близько ні сороки - білобоки, ні жука рогатого, Равлик помаленьку лізе під кущ малини і будиночок несе із собою. Вилізе на листок, дістане солодку ягідку і з’їсть. А як тільки побачить небезпеку, залізе в будиночок і сидить. У кістяному будиночку йому не страшно.
Запитання за змістом казки:
ü Де живе Равлик?
ü Який у нього будиночок?
ü Кого боїться Равлик?
ü Чи залишає Равлик свій будиночок?
ü Чим він любить поласувати?
ü Де ховається від небезпеки?
Підвести підсумок екскурсії, пригадати побачене на водоймі та її мешканців. Пояснити дітям, що кожен куточок природи, всі пташки, звірі, комахи, що живуть у ній – невід’ємна частина життя на землі, де виростають нові покоління людей, які повинні піклуватися про збереження її краси.
Конспект заняття з художньої літератури
для дітей старшого дошкільного віку
ЧИТАННЯ ОПОВІДАННЯ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО
«ХАЙ БУДУТЬ СОЛОВЕЙ І ЖУК»
Програмовий зміст: Вчити спостерігати за змінами, що сталися навесні (від сонячного тепла розтанув сніг, зазеленіла трава на деревах розвинулося листя, зацвіли бузок і калина, інші рослини, з’явилося багато комах і птахів. Звернути увагу дітей на те, що, як багато прекрасного зможе подарувати людині спілкування з природою. Викликати бажання спостерігати природу, вдивлятися в її фарби, прислуховуватися до звучання парку, лісу, саду. Виховувати любов і бережне відношення до краси рідної природи.
Словник: квітучий сад, досада, сонечко-жучок.
ХІД
Під час екскурсії вихователь звертає увагу дітей на явища, характерні цього весняного місяця. З’ясовують які дерева, трави, кущі цвітуть, колір, форму, запахи квіток. Прислухатися до пташиного співу, відгадати, який птах співає. Вихователь звертає увагу на комах, які літають поряд, сідають на квітки. Чому біля квітучих рослин завжди знаходяться комахи? Яке вони мають значення? Дітям пропонують спостерігати за поведінкою метеликів, бджіл, джмелів на квітках і розповісти про побачене.
Вихователь:
ü Діти, а ви бачили, як джміль чистить крильця перед тим, як злетіти з квітки, на якій він сидів у ночі?
ü А бачили ви, як сонечко-жучок в сонячний зимовий день, визирало із під кори дерева і дивувалося: «Що таке? Спати жарко, а навкруги лежить сніг, весна ще не прийшла?»
Все це і ще дуже багато чудес, вам доведеться побачити. Все, що нас оточує необхідно не лінитись спостерігати. Вихователь пропонує закрити очі, послухати голос весни, вдихнути чисте прохолодне повітря, відчути запах першої зелені, прислухатися до співу пташок, дзижчання комах.
Читання оповідання
В.О.Сухомлинський «Соловей і жук».
У садку співав Соловей. Його пісня була дуже гарна, він знав, що його пісню люблять люди. Того і дивився з погордою на квітучий сад, синє небо і маленьку Дівчинку, що сиділа у садку і слухала його пісню. А біля Соловейка літав великий рогатий Жук. Він літав і гудів. Соловей припинив свою пісню та й каже:
- Перестань гудіти, ти не даєш мені співати. Твоє гудіння нікому непотрібне. Та й краще, Жуче, щоб тебе зовсім не було. Жук із гідністю відповів:
- Ні, Соловію, без мене, Жука, неможливий світ, як і без тебе.
- Ну і мудрець! – Зареготав соловей. – Виходить, що й ти потрібен людям? Ось, запитаємо Дівчинку, вона скаже, хто потрібен людям, а хто - ні. Полетіли Соловей і Жук до Дівчинки та й питають:
- Скажи, Дівчинко, кого треба залишити на світі – Солов’я чи Жука?
- Хай собі будуть і Соловей і Жук, - відповіла Дівчинка. Тоді подумала і додала:
- Як же можна без Жука?
Експерементально-дослідницька робота
для дітей старшого дошкільного віку
ЗА ІДЕЯМИ ТВОРІВ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО
ПРО ПРИРОДУ
Мета: систематизувати наявні знання дітей про перетворення води в різні стани, формувати елементарні знання про властивості води; бажання з нею експериментувати, досліджувати, розвивати емоційно - оціночну лексику за змістом творів В.О.Сухомлинського про природу. Виховувати естетичні почуття, допитливість, вміння доводити розпочату справу до кінця.
Матеріал: мультимедійний проектор, слайди до творів В.О.Сухомлинського «Хлопчик хотів приголубити сніжинку»; «Як зайчик грівся взимку проти місяця»; «Як дзвенять сніжинки»; «Зайчик і горобина»; «Лижі і ковзани»; «Райдуга в бурульці»; «Сонячний день узимку»; «Дивна бурулька»; заморожені крижинки, ємкість з водою, пір’їнки, дерев’яні палички, камінці; слайди диво – дерева та ознак і явищ природи.
ХІД
Вихователь.
Добрий ранок діти!
Щоб бадьорими сьогодні були ви
Цікавинки нові дослідили
І веселий настрій не покинув
В гості ми крижинку запросили.
Наша зустріч буде незвичайна
Наша зустріч буде не проста
Наша зустріч буде тут повчальна,
В ній є мудрість золота.
Вихователь: діти, а ви здогадались, хто до нас завітав?
Правильно! Крижинка - дивинка. А давайте ми з нею привітаємось, прикрашаючи її мовними перлинками.
Привітання з крижинкою (діти передають по колу крижинку та вітаються з нею).
Діти: добрий ранок, крижинко, ти така гарна, як… .
Вихователь: от ми і привіталися з крижинкою, їй дуже сподобалося у нас, тож нехай залишається з нами, а ми подивимося, що буде з нею далі відбуватися. А ми з вами давайте згадаємо, в яких творах В.О.Сухомлинського живуть сестриці крижинок: бурульки, сніжинки, краплинки.
Показ слайдів на мультимедійній дошці до творів В. О. Сухомлинського «Хлопчик хотів приголубити сніжинку»; «Як зайчик грівся взимку проти місяця»; «Як дзвенять сніжинки»; «Зайчик і горобина»; «Лижі і ковзани»; «Райдуга в бурульці»; «Сонячний день узимку»; «Дивна бурулька».
Вихователь: отже, ми з вами добре обізнані з цікавими, повчальними творами В.О.Сухомлинського про зимову пору року.
В його казках, оповіданнях живуть сестрички: крижинки, бурульки, сніжинки, вони надзвичайно красиві, але водночас вони можуть бути і небезпечні. Діти, а коли крижинки, сніжинки, бурульки можуть бути небезпечні?
Відповіді дітей:
ü необережне поводження на льоду;
ü ходьба під дахом біля будинків, з яких звисають бурульки;
ü смоктання бурульок;
ü ігри з бурульками.
Вихователь: але в той же час крижинки бувають дуже корисними, ними можна загартовуватися, зараз ми в цьому і переконаємося.
Оздоровча хвилинка
(кожній дитині роздаються крижинки, діти повторюють рухи, про які йдеться у вірші).
Поцілунок крижинки
Цілує крижинка
Наші бровенята,
Лобик, носик, щічки
Й наші вправні рученята.
Від поцілунку крижинки,
Щічки рум’яненькі,
Дітки веселенькі.
Діти, а що ви відчули, коли крижинка доторкалася до вашого обличчя?
Відповіді дітей.
Висновок: від дотику крижинки до теплого тіла вона тане, зменшується, залишає після себе вологий слід.
Діти, а як ви міркуєте, чи вміють наші крижинки плавати?
Зараз ми з вами, як справжні дослідники, це і перевіримо.
Дослід (діти опускають крижинки в прозору, склянку ємкість з водою і дізнаються про те, що крижинки не тонуть у воді, вони плавають).
Вихователь: тому і в природі можна спостерігати незвичайні особливості криги на водоймах, вона з’являється тільки на поверхні. Якби лід тонув у воді, на поверхні утворювалися б усе нові й нові його шари. Вони в свою чергу, опускалися б униз, і водойма промерзла б до самого дна. Внаслідок цього водяні рослини на дні були б сковані кригою, а рибі та всьому живому, що знаходилось у воді, загрожувала б неминуча загибель. Та, на щастя в природі цього не відбувається. Діти, а зверніть увагу на велику крижинку. Що з нею відбувається?
Відповідь дітей.
Отже, крижинки можуть перетворюватися із твердого стану в рідкий, не тільки від теплого дотику наших рук, але й від теплого повітря в приміщенні. І щоб наша велика крижинка не сумувала, ми її помістимо до маленьких крижинок-сестричок і таким чином у нас утвориться велика дружна родина крижинок. А зараз послухайте таку цікавинку. Сьогодні вранці йдучи дорогою в дитячий садок, я зустріла Незнайка. Незнайко передав мені ось такі предмети, пір’їнки, дерев’яні палички, камінчики і дуже просив нашої допомоги. Він хотів дізнатися, чи вміють плавати пір’їнки, дерев’яні палички та камінчики? Тож давайте перевіримо.
Виконання досліду (діти опускають в ємкість з водою пір’їнки, дерев’яні палички, камінчики).
Висновок: так пір’їнки легкі, вони не тонуть, тепер вони будуть веселити родину крижинок. Дерев’яні палички теж не тонуть, вони легші за водичку і будуть слугувати справжніми корабликами.
Що сталося з камінчиками? Чому вони потонули?
Відповіді дітей (камінці потонули, тому що вони тяжчі за крижинки, пір’їнки, палички, водичку). Отже, ми з вами вже з’ясували, що вода може перебувати в різних станах.
Твердий стан - лід, крижинки, сніг, бурульки.
Рідкий стан - краплинки, струмочки, річки, озера, моря.
Згадайте наш попередній дослід, який ми проводили в групі. В якому ще стані може перебувати вода?
Відповідь дітей (в газоподібному). А зараз давайте ми з вами уявимо себе маленькими краплинками, які дуже люблять подорожувати.
Психогімнастика « Подорож краплинок»
Так, діти, дійсно вода - це сік життя. І завдяки цій воді у нас виросло таке незвичайне «Диво-деревце».
Дид/ гра «Диво-деревце» на мультимедійному проекторі (вихователь пропонує дітям відгадати: де, яка пора року розмістилася на кроні дерева і дає завдання відповідно до неї підібрати та розмістити слайди, на яких зображені ознаки та явища природи).
Наприклад:
Весна - шпаки, вербова гілочка, бурулька, підсніжники, гілочка з брунькою.
Літо - сунички, квіти, метелик, вишеньки, море.
Осінь – гриби, жовте листя, фрукти, овочі, каштани, осінні квіти.
Зима – снігурі, бурулька, сніговик, прикрашена ялинка, сани, лижі.
Діти погляньте, яке красиве стало наше «Диво деревце»! Дійсно воно дивує, і тому нам потрібно вчитися помічати дивовижну красу природи, милуватися нею і оберігати її.
Інтегроване заняття з та пізнавального розвиткута рідної природи
для дітей старшого дошкільного віку
«Рости – виростай, про природу дбай»
Мета: формувати уявлення дітей про охоронну діяльність природи в Україні. Розширювати і збагачувати знання дітей про природу рідного краю.
Підводити дітей до усвідомлення єдності життя і здоров’я людей та стану природного довкілля, необхідності користування дарами природи так, щоб не зашкодити довкілля.
Виховувати пізнавальну активність у дітей, бажання пізнавати та берегти природу, формувати основи екологічного мислення.
Попередня робота: розучування віршів про ліс та природу, читання казок В.О. Сухомлинського про природу. Бесіди про птахів, розучування віршів, прислів’їв про птахів, розучування пісні «Бережіть природу».
ХІД
Вихователь: Діти, сьогодні ми з вами будемо говорити про нашу матінку-природу, про те, що її треба захищати і берегти, любити і плекати, бо вона дуже багато дає людям корисного, і ми повинні їй за це дякувати і платити добром.
Діти, а хочете ми з вами підемо в свій березовий гайочок.
Озирніться всі навкруг,
Нас вітає весняний луг.
Ми травичку не зімнемо –
На носочках всі підемо.
Ноги вище піднімаєм,
Кущики ми не ламаєм.
А квіточки обійдем,
Красу луків збережем.
Акуратно ми йдемо,
У гайочок спішимо.
Ось ми і прийшли у гайочок. Діти, а хто із вас був у лісі? Чим ліс багатий? Які дерева ростуть у лісі? Які квіти? Чи можуть рости на вербі груші? А що потрібно, щоб росли дерева, рослини?
Діти, подивіться, лежить березова гілочка, якась погана людина її зламала. Чи добре вона зробила?
Послухайте:
Зламав Івасик гілочку березову
І кинув, як награвсь, її додолу.
Веселий він побіг собі додому,
Вона ж лежить на гнилищі рудому.
В її прожилках не бродити соку,
Не гріти мрію ніжну і високу.
Івась у ліжку спить спокійно, тихо.
Невже не знає він, що скоїв лихо?!
Вихователь: Діти, чи можна так поступати із деревами, кущами? А яку користь приносить ліс людям? А як ліси очищають повітря? А що може загрожувати лісу? Чому може виникнути пожежа? Що треба робити, якщо ви бачите, що горить ліс? А чому не можна вирубувати дерева? А давайте згадаємо, які казки В.О. Сухомлинського ми читали про ліс («Відломлена гілка», «Зрубали вербу», «Соромно перед соловейком»).
А давайте поговоримо з вами про те, що ще не можна робити в лісі.
Дидактична гра «Що можна, а що ні».
Діти, відгадайте загадку: «Без кого в лісі було б сумно?» (без птахів). Так, без птахів, бо вони не тільки приносять велику користь деревам і садам, але й ще покращують настрій своїм співом. Давайте послухаємо їх спів. Діти, а як ми можемо оберігати та допомагати птахам? А давайте пригадаємо прислів’я про птахів.
Де багато пташок, там немає комашок.
Ластівка день починає – соловейко кінчає.
Одна ластівка весни не робить.
Горобець маленький, а сердечко має.
Дидактична гра «Відгадай птаха за описом»:
v Що воно за дивина світла денного боїться,
дзьоб гачком – великі очі і не спиться їй щоночі.
Ху-ху-ху – кричить вона. Відгадали – це… (Сова).
v Хто комах з кори виймає, про здоров’я лісу дбає? (Дятел).
v Перший він приніс весну, пробудив усе від сну. Заспівав він під вікном, і зовуть його… (Шпаком).
v А яку пташку в лісі називають скрекотухою? (Сороку).
Діти, подивіться, а хто це поспішає? Так, це мурашки. Вони завжди дуже заклопотані. А чи знаєте ви, чим вони так зайняті? Так, вони санітари лісу, опилюють квіти…
Мурашка билинку
Додому несе,
Хоч важко їй,
Що тут сказати.
Полагодить треба
Мурашника ще,
Бо дощик
Намочить маляток.
Старанно працює
Мурашка мала,
Щоб була щаслива
Велика сім’я.
А що ми можемо для них зробити, чим допомогти? Огородити їх будиночок (мурашник), щоб хто ненароком його не зруйнував.
З неба сонце погляда,
Світить нам і гріє.
Та дощу давно нема,
Хоч земля йому радіє.
Діти, а в давнину люди закликали дощик, і діти, граючись, вчилися цьому.
Українська народна гра «Іди, іди дощику!».
Діти, ось і наші квіти. Які квіти у нас ростуть? А які садові квіти ви знаєте? Назвіть польові квіти.
Послухайте загадки:
Білі кульки на стеблах
Красуються в полі.
Повіє легенький вітерець –
Стебла стануть голі! (Кульбаба).
В мене платтячко біленьке,
В мене кісоньки жовтенькі.
Зелененькі панчішки,
Та не горда я нітрішки.
Я росту у лісі й в лузі,
Де ж це мої друзі? (Ромашка).
Діти, квіти мають лікувальні властивості. Кульбаба – лікує печінку. Ромашка – полощить горло. Конвалія – лікує серце.
Діти, послухайте ось такий вірш:
Ці ківточки ніжні, такі білосніжні!
Тоненькі, тендітні, ласкаві, привітні.
Послухай, як срібно дзвенить голосок:
Не треба, не треба зривати квіток!
Чому квіти звертаються до нас з таким проханням? Чи можна рвати квіти?
Ну що ж діти, давайте повертатися в групу.
Коли йдеш ти садом, полем, лугом,
Будь завжди природі вірним другом.
Ти скажи їй: «Зеленій, живи!».
Коли ж лісом будеш ти іти,
То посій зернятко доброти.
Побажай і дереву, і пташці,
Щоб жили вони у мирі і у щасті.
Діти, давайте почитаємо плакати і запам’ятаємо ці правила поведінки, коли ви будете на природі:
ü Не можна ламати гілок дерев!
ü Не можна зривати і витоптувати квіти!
ü Не можна ловити метеликів!
ü Не можна руйнувати мурашники!
ü Не можна знищувати жаб, ящірок!
ü Не можна руйнувати пташині гнізда!
ü Не можна збирати букет з лісових квітів!
ü Ходити можна тільки по стежках!
Давайте заспіваємо пісню «Бережіть природу!».
Інтегроване заняття з та пізнавального розвитку та художньої літератури
для дітей старшого дошкільного віку
Робота над твором В.О. Сухомлинського “Бджілка і гарбузова квітка”.
Мета: вчити уважно слухати твір, вчити аналізувати поведінку героїв твору, порівнювати поведінку героїв твору з власною поведінкою,з власними вчинками;
розвивати пізнавальну активність, мислення, слух, увагу, зв'язне мовлення, творчі здібності;
виховувати позитивне ставлення до творів художньої літератури, бажання спілкуватися, висловлювати свої думки; виховувати такі моральні якості як гостинність, працьовитість; виховувати повагу до гостинних, працьовитих людей; виховувати любов до природи.
Ключові слова: прикметники, що характеризують якості гостинної людини; гостинність, працьовитість.
Матеріали: оповідання В.О. Сухомлинського “Бджілка і гарбузова квітка”, ілюстрації до нього, портрет В.О. Сухомлинського; дидактична гра “Що із чого?” ; папір і фарби за кількістю дітей.
ХІД
Вихователь: Діти, сьогодні ми з вами познайомимось з новим оповіданням, яке ознайомить вас з одним із моральних якостей таких як гостинність.
- Як ви розумієте слово гостинність?
- Яку людину можна назвати гостинною?
Вихователь:
- Чи подобається вам запрошувати у свій дім друзів?
- До кого ви любите ходити в гості і чому?
- Перелічить якості гостинної людини.
- Поміркуйте і розкажіть, які з цих якостей притаманні вам і вашим близьким.
Вихователь: послухайте основні правила, яких необхідно дотримуватись при запрошенні гостей:
ü Якщо ти запросив друзів у гості, не шкодуй для них своєї уваги, часу та іграшок.
ü Ввічливий господар після приходу гостей завжди припиняє розмови по телефону і перегляд телепередач.
ü Щоб гості не сумували, потрібно придумати як їх розважати. Із друзями можна пограти в цікаві ігри, розв'язати кросворди, загадки, можна потанцювати, влаштувати домашній показ мод.
ü Будь гостинним і щедрим! Разом з мамою чи бабусею продумай чим можна пригостити своїх друзів.
ü Не забудь подякувати гостям за те, що вони прийшли і разом з тобою відпочили.
Вихователь звертає увагу на портрет В.О. Сухомлинського
Вихователь:
- Які твори В.О. Сухомлинського ви пам'ятаєте?
Вихователь: Зараз ви послухаєте оповідання В.О Сухомлинського “Бджілка і гарбузова квітка”. Сідайте зручно та слухайте уважно:
Оповідання В.О.Сухомлинського " Бджілка і гарбузова квітка"
Полетіла бджілка в поле за медом далеко-далеко. А сонечко вже сідає. Знайшла Бджілка велике гарбузове поле. У гарбуза квіти великі, пелюстки жовті, яскраві, як сонце. Літала Бджілка від однієї квітки до іншої, збирала мед. Підвела голову, подивилася навколо і закричала по-бджолиному від страху: сонечко зайшло, в небі зірочки мерехтять. В полі цвіркун співає.
"Що ж мені тепер робити?" – думає Бджілка.
"Сідай до мене на пелюстки, - говорить їй Гарбузова квітка, - переночуєш, а ранком полетиш додому".
Сіла Бджілка на солодкі тичинки, закрила її квітка своїми пелюстками. Спить Гарбузова квітка. Спить Бджілка, спить поле. Увесь світ спить.
Тільки зірочки в небі мерехтять. Ось і сонечко з'явилось із лісу. Гарбузова квітка відкрила пелюстки. Прокинулась Бджілка. Час додому летіти. Але в маленькому бджолиному серці щось затремтіло – сумне і тепле. Щось утримувало Бджілку біля квітки.
Вклонилася низенько Гарбузовій квітці і сказала: "Спасибі тобі, Квітко, за гостинність" – Квітка зітхнула, ніяк не хотілось розлучатися з Бджілкою. Але сонечко вже піднялося, над землею співав жайворонок в небі, літали метелики – почався день. Бджілка покружляла над Гарбузовою квіткою і полетіла додому, понесла мед діткам.
Бесіда за змістом твору:
ü Куди полетіла Бджілка за медом?
ü Чи довго вона збирала мед на полі?
ü Як можна охарактеризувати Бджілку? Яка вона? ( працьовита )
ü Що трапилося з Бджілкою?
ü Хто запросив переночувати Бджілку до себе?
ü Як ви гадаєте, чому Бджілці було важко розлучатися з Гарбузовою квіткою?
ü Яким словом можна описати Гарбузову квітку? ( гостинна )
ü Якщо ви зустріли добрих людей, чи важко вам з ними розлучатися?
Фізкультхвилинка
Сіла бджілка на травичку
І рахує рахівничку
Раз, два, три - наша бджілонько, лети
Крильця вже за головою,
Тож дивись перед собою.
Крильця зводемо вперед
Знов, як бджілки, ми літаєм,
Крильця зводем, розправляєм.
Дидактична гра “ Що із чого?”
Вихователь пропонує дітям уявити себе бджілками, наголошує на тому, що бджоли виконують важливу роль у природі. Вони запилюють плодові рослини. На якій квіточці побуває бджілка, то з тієї квітки обов'язково виростає плід. Діти-“бджілки” вибирають квітку, і майбутній, на їх думку, плід.
Вихователь читає прислів'я
“Хто людям свою домівку відкриває — той без друзів не буває”.
Обговорення прислів'я
Вихователь разом з дітьми роздивляється малюнки, які діти намалювали разом з батьками, про прихід гостей.
ü Що нового дізналися на занятті?
ü Що найбільше всього вам сподобалося?
ü Які нові слова запам'яталися?
ü Що вас здивувало?
ü Чим вразило вас оповідання Сухомлинського?
Інтегроване заняття з та пізнавального розвитку та художньої літератури
для дітей середнього дошкільного віку
«Добрі слова. Чарівні слова. Добре слово солодке, як мед».
Мета: вчити дітей усвідомлювати ( за допомогою творів В.О. Сухомлинського), що до людей слід ставитися привітно, доброзичливо; вчити культури спілкування ( вітатися, прощатися, просити, відмовляти); створювати такі умови й відповідні ситуації, щоб кожна дитина змогла проявити своє вміння спілкуватися, повчитися норм поведінки в інших; виховувати тактовність, уміння прислухатися до порад старших, робити висновки.
Попередня робота: читання оповідань В.О Сухомлинського « Чому дідусь такий добрий сьогодні», « Навіщо говорять «спасибі»
Методичні прийоми: бесіди з дітьми, читання оповідань, дидактичні вправи морально – етичного характеру.
ХІД
Психогімнастика
Вихователь пропонує подарувати посмішку та лагідно доторкнутися одне до одного.
̶ Коли ми такі добрі, ніжні, лагідні, то всім добре, а в нас виникає відчуття, що нас усі люблять. Такі добрі відчуття називаються « добрики».
̶ А хто вас любить?
̶ Як ви думаєте, за що вас люблять?
Вихователь пропонує дітям присісти на килим та уявити ранок.
̶ прокинулося сонечко. Зазирнуло у вашу кімнату, а ви ще спите. До кімнати заходить мама. Що вона скаже вам зранку?
̶ Що ви їй відповісте?
̶ У дитячому садку, коли ви заходите до групи, що кажете?
̶ Чому люди вітаються одне з одним під час зустрічі?
Гра « Привітаймося!»
Діти стають у коло парами. Вітаються за прикладом вихователя, називаючи і`мя дитини, яка стоїть у парі. За сигналом вихователя, діти міняються парами.
̶ Діти, ви віталися не простими словами, а чарівним. Хочете дізнатися, чому ці слова називають чарівними?
Слухання оповідання В.О. Сухомлинського
« Скажи людині «здраствуйте!»
Лісовою стежинкою ідуть батько і маленький син. Довкола тиша, тільки чути, як десь далеко вистукує дятел та струмочок дзюркотить у лісовій гущавині.
Аж тут син побачив, що назустріч їм іде бабуся.
- Тату, куди бабуся йде? - питає син.
- Зустрічати або проводжати, - каже батько й усміхається. - Ось як ми зустрінемося з бабусею, ти й скажеш: "Доброго дня, бабусю!"
- Навіщо ж казати ці слова? - дивується син. - Ми ж її не знаємо.
-А ось зустрінемось, скажемо бабусі ці слова, тоді й побачиш, навіщо.
Ось і бабуся.
- Доброго дня, бабусю! - каже син.
- Доброго дня, - каже батько.
- Доброго вам здоров'я, - відповідає бабуся І усміхається.
І хлопчик побачив: усе довкола змінилось. Сонце засяяло яскравіше. Верховіттям дерев пробіг легенький вітерець, і листя заграло, затремтіло. У кущах заспівали пташки - раніше їх і не чути було.
На душі в хлопчика стало легко.
- Чому це воно так? - питається син.
- Бо ми побажали людині доброго дня.
Вихователь: Існує багато чарівних слів, які ми кажемо одне одному, і навіть не помічаємо, які добрі справи вони роблять.
Вправа «Закінчи речення»
ü Якщо мій товариш захворів, я…
ü Мені подарували фломастери, і я…
ü Коли мені потрібна допомога, я …
ü Мама дала мені дві цукерки, і я…
Гра – емпатія «Сонечко та хмаринка»
̶ Діти, я буду хмаринкою, а ми – веселими промінцями сонечка. Коли хмаринка надходить, промінці засмучені, ховаються. А коли хмаринка ховається – промінці посміхаються та радіють.
Вправа « Скринька з чарівними словами»
У скриньці багато маленьких сердечок. Вихователь пропонує наповнити скриньку чарівними словами в обмін на серця. Таким чином кожна дитина може сказати по 2-3 чарівних слова.
Усміхнемось всім навколо –
Небу, сонцю, квітам, людям, ̶
І тоді обов’язково
День для вас привітним буде!
Все – із доброго чи злого –
Починається з малого.
Листя виросте з листочка,
З нитки витчеться сорочка,
Хліб – з маленької зернини,
Дощ – із чистої краплини,
А людське добро – з дитини!
Інтегроване заняття з художньої літератури та мовленнєвого спілкування за творами В.О.Сухомлинського
“Для чого півневі гребінець”
для дітей молодшого дошкільного віку
Мета: Вчити дітей уважно слухати та розуміти зміст казки, відповідати на запитання. Розвивати зв’язне мовлення дітей, збагачувати словник новими словами: гребінець, пухнастий, клює. Продовжувати знайомити з особливостями зовнішньої будови півника та умовами його життя. Тренувати мовний апарат вправами та звуконаслідуванням, розвивати силу голосу. Виховувати любов до тварин, охайність, вміння доглядати за собою.
Матеріал: іграшкові тваринки, картинки, бабусина хатка, побудований зі стільчиків автобус, вірші, загадка про півника, казка В.О.Сухомлинського “Для чого півневі гребінець”, вірш І.Неходи “Півник”, костюм півника.
Х І Д
Вихователь: Діти, ви любите подорожувати? То ж сьогодні ми з вами відправимося в гості до бабусі Оленки. Моя знайома бабуся Оленка живе в селі і в неї є багато різної худоби, птиці. Дуже багато цікавого ми там з вами зможемо побачити. А поїдемо ми з вами на незвичайному автобусі. Цей автобус чарівний, він тільки зможе поїхати тоді, коли дітки заспівають йому пісеньку. Ми знаємо з вами пісеньку про “Веселий автобус” то ж давайте заспіваємо.
1. Мы в машину всей гурьбой
Сели прокатиться.
Наш автобус голубой
По дороге мчится.
Би-би-би! Би-би-би!
По дороге мчится!
2. Хорошо в машине петь,
Солнце ярко светит.
С нами маленький медведь
На прогулку едет.
Би-би-би! Би-би-би!
На прогулку едет.
3. Вьется речка под горой,
К ней бежит дорожка.
Стой, автобус голубой,
Отдохни немножко.
Би-би-би! Би-би-би!
Отдохни немножко
Вихователь: Ось дітки ми вже і приїхали. Виходьте, тільки не розбігайтесь. Подивіться, як у бабусі Оленки гарно на подвір’ї, скільки різних тварин тут живе.
Погляньте, он бігає собачка. Як вона гавкає?
Діти: гав-гав-гав
Вихователь: А ось біля неї погляньте хто бавиться?
Діти: Цуценя
Вихователь: А як цуценятко подає свій голосок?
Діти: гав-гав-гав (з меншою силою голосу)
Вихователь: А кого ви бачите біля будиночка?
Діти: Котика
Вихователь: Як він нявчить?
Діти: няв-няв-няв
Вихователь: А як нявчить маленьке кошенятко?
Діти: няв-няв-няв (з меншою силою голосу)
Вихователь: Ой, щось не видно бабусі Оленки, вона старенька і мабуть не чула що ми завітали до неї в гості. Давайте зараз я постукаю у віконечко.
Бабуся: Добрий день, мої маленькі, гарненькі діточки. Як я вас чекала до себе в гості, помічники мої, та ви ж притомилися з дороги. Сідайте будь ласка всі на стільчики та відпочиньте трішки, а я вам розповім казочку. Розповісти?
Діти: Так.
Бабуся: Ну тоді вмощуйтесь гарненько і слухайте уважно мою цікаву казочку. (Чути “Ку-ка-рі-ку! Ку-ка-рі-ку!”)
Діти, не дає нам хтось відпочити і послухати казочку. Так хто це пісеньку таку нам співа: “Ку-ка-рі-ку”?
Діти: Півник
Бабуся: Вірно! Це наш Петя-Петушок,
Це він будить так діток,
Щоб вставали, не проспали,
Не спізнились в дитсадок.
(Заходить Півник – хлопчик, в яскравому костюмі)
Півник: Добрий день малята! Я почув що ви приїхали в гості до бабуні і вирішив прийти сюди і привітатися з вами. А чи знаєте ви хто я такий? Хвіст мій з узорами, чоботи із шпорами.
Діти: Півник.
Півник: Ку-ка-рі-ку! Так, я півник-гребінець. Та гребінчик мій не простий (показує). А ви хочете дізнатися для чого мій гребінець?
Діти: Так, хочемо.
Півник: Тоді давайте попросимо бабусю розповісти казочку, яку написав письменник
В.О.Сухомлинський “Для чого півневі гребінець”.
“У нашого півня червоний гребінець. Уночі, як тільки кури посідають на сідало, він бере свій гребінець і розчесує свого барвистого хвоста. Через те і хвіст у нього такий пишний. Розчесавши хвоста, півень кладе гребінець на голову. А вдень ходить розпустивши хвоста”.
Вихователь: Як називається казка яку написав В.О.Сухомлинський?
Діти: “Для чого півневі гребінець”.
Вихователь: Що є у півника на голівці?
Діти: Гребінець.
Вихователь: А зараз нам Півник покаже як він розчесує свій хвостик червоним гребінцем. (Півник розчесує хвостик, показує який він пишний. Він важно ходить біля паркану та махає крилами)
Бабуся: Так, що є у нашого півника на голівці, хто запам’ятав?
Діти: Гребінець.
Бабуся: Якого кольору гребінець?
Діти: Червоного.
Бабуся: Що робить наш Петя гребінцем?
Діти: Він розчесує хвостик.
Бабуся: А куди Півник кладе свого гребінця, після того, як розчеше хвостик?
Діти: На голівку.
Вихователь: Діти, а чи вдома у вас є гребінці, щоб розчісувати своє волосся?
Діти: Так.
Вихователь: Для чого ми розчісуємося вдень і після сну?
Діти: Щоб бути красивими, охайними.
Вихователь: Півнику, покажи як ти ходиш важно вдень розпустивши хвостика. А ви хочете бути маленькими півниками. Покажіть, як ми будемо ходити. Виходьте на галявинку до Півника і пограємося.
Фізкультхвилинка.
Ку-ка-рі-ку! (взмахи руками)
Ку-ка-рі-ку!
Іду на ногах,
В червоних сапогах! (звичайнв ходьба)
Крильцями махаю (піднімаємо руки, в сторони, вниз)
Гребінцем качаю (покачування голівкою в сторони).
Бабуся: А тепер скажіть, мої маленькі, де живе півник? А чи знаєте ви, що він їсть?
Я теж годую півника гарно,
Щоб співав він вправно,
Раніш сонечка вставав
В дитсадок усіх збирав.
Півник: Я пропоную пограти в гру “Розкажіть про мене”.
Вихователь: Чим вкрите тіло півника?
Діти: Пір’ям.
Вихователь: Що є на голівці в нього?
Діти: Гребінець.
Вихователь: Скільки очей у півника?
Діти: Двоє.
Вихователь: Якого кольору дзьоб?
Діти: Жовтого.
Вихователь: Що ним робить півник?
Діти: Клює зернятка.
Вихователь: Скільки у півника лапок?
Діти: Дві лапки.
Вихователь: Хто живе разом з півником?
Діти: Курочки, курчата.
Півник: Я захищаю курочку і своїх маленьких пухнастих курчат. І живу у бабусі. Добре, що ви приїхали до нас у гості. А щоб ви пам’ятали про мене, я хочу подарувати вам чарівні гребінці, щоб ви завжди розчісувались і були гарними. А зараз я поспішаю до курочки і курчаток. Коли будете у гостях у бабусі Оленки я буду вас завжди будити вранці своїм співом: Ку-ка-рі-ку!
Вихователь: Нам теж, дітки , пора до дитячого садочка, нас уже чекає наш чарівний автобус. То ж дякуємо вам бабусю Оленка за гарну казку. Та дякуємо Півникові за гарні подарунки. До побачення!
Бабуся: Дякуємо і вам що ви завітали до нас у гості. Приїзжайте до нас іще!
(Діти сідають в автобус і співають пісеньку)
Вихователь: Зупинка дитячий садок “ВЕСЕЛКА”. Ось ми і приїхали. Діти, ми з вами не можемо носити на голівках гребінці, то ж давайте покладемо їх у спеціальні кишеньки. І будемо завжди красивими, охайними, розчесаними, як хвостик у півника.