Цікаво для батьків

ПОРАДИ БАТЬКАМ

Викладені поради зможуть змінити ситуацію та оцінити серйозність намірів і почуттів дитини.

25 листопада – Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками.

Дата 25 листопада вибрана не випадково. Саме цього дня, восени 1960-го року під час політичних протестів у Домініканській Республіці, за наказом домініканського диктатора Рафаеля Трухільо були жорстоко вбиті три сестри Мірабал, що були активними учасниками супротиву. Показова кривава страта сестер збереглася в народній пам’яті надовго, та мала світовий резонанс. У 1981 році активістки жіночих рухів вирішили вибрати дату їх загибелі як день протесту проти насильства щодо жінок. А з 1999 року цей день став міжнародною датою.

Насильство проти жінок одночасно є як причиною, так і наслідком гендерної нерівності. Це широко розповсюджене та поширене порушення реалізації прав людини, головна перешкода на шляху досягнення гендерної рівності. Більшість держав, в тому числі і Україна, включили принцип недискримінації, як це сформульовано в міжнародних документах з прав людини, у своє внутрішнє законодавство (Конституція України, Закони України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про протидію торгівлі людьми» та інші).

Куди звертатися за допомогою?

Поліція: Першим кроком завжди повинно бути звернення в поліцію. Вони мають необхідний досвід і ресурси для розслідування та припинення торгівлі людьми. Громадські організації: Існують громадські організації, які спеціалізуються на допомогу жертвам торгівлі людьми. Вони можуть надати правову та психологічну підтримку, а також допомогти в організації захисту та надання притулку.
Гарячі лінії: Багато країн мають спеціальні «гарячі» лінії, на які можна повідомити про підозру торгівлі людьми або отримати консультацію.
Контактні номери телефонів для звернень:

• Національної поліції України 102 або 0 800 500 202 (кол-центр поліції);

• Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей 15 47;

• Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 527 (безкоштовно з мобільного), 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарного), щодня з 8:00 до 20:00;

• Цілодобової консульської оперативної служби (у разі надзвичайних ситуацій за кордоном за участю громадян України), +38 (044) 238-16-57, +38 (044) 238-18-24, email: cons_or@mfa.gov.ua.;

• Департаменту боротьби зі злочинами, пов‘язаними з торгівлею людьми Національної поліції України - +38(0800) 500-202;

• Укрбюро Інтерполу - +38(044) 256-12-53;

• Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні, Київ, вул. Михайлівська, 8; e-mail: iomkievcomm@iom.int; • Громадської спілки „А21 Україна” (+38 044 338 338 1, info.ua@A21.org, @A21UA) https://www.a21.org/content/ukraine/gr50zc;

• Громадської правозахисної організації „Ла Страда”, La Strada International (доступні консультації онлайн через месенджер фейсбук @lastradaukraine, Telegram: @NHL116123): 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного).

ВИБІР Є ЗАВЖДИ!

ВЛАСНІ ПСИХОЛОГІЧНІ МЕЖІ. ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ЇХ ЗБУДУВАТИ

1. Усі члени родини повинні дотримуватися однієї стратегії виховання. Для цього треба домовитись стосовно правил, способів реагування на ту чи іншу поведінку дитини. У батьків завжди повинна бути жорстка позиція з приводу однозначних обмежень. Якщо битись заборонено, то ніяких «але» не може бути. Звичайно таких обмежень повинно буде дуже мало, але «однозначність позиції» тут ключова фраза.

2. Дозвольте дітям “страждати”. Часто батькам складно витримати гнів, роздратування, істерики дітей. Але не треба лякатись негативних емоцій і намагатись виправити ситуацію. Краще що ви можете зробити в цій ситуації – прожити її разом, просто бувши поряд. Дитина повинна мати можливість висловити образу, агресію чи невдоволеність.

3. Привчайте дитину до самостійності не лише в поведінці (сам одягається, засинає, вчить уроки), а і до, так званої, емоційної самостійності. Дитина повинна розуміти, що почуття та емоції, які вона відчуває – це її, не нав’язані та за них вона несе відповідальність. Для цього розвивайте емоційну сферу, вчіть різним способам вираження почуттів, не нав’язуйте свої почуття та реакції на ту чи іншу ситуацію, допомагайте дитині розпізнати та усвідомити, що ж насправді вона відчуває.

4. Любіть дитину. Батьки повинні створити такі умови, де б дитина розуміла, що вона бажана, знаходиться в безпеці та може звернутись до когось у випадку невдачі. Пам’ятайте, неправильними можуть бути лише її дії, а не сама дитина.

5. Надавайте дитині свободу. У особистості, що підростає, має бути свобода вибору, якою вона повинна навчитись управляти. Це колосальний досвід в тому, щоб відчути та зрозуміти що «моє», а що «чуже».

6. Вчіть дитину розумінню того, що будь-які дії мають певні наслідки й треба бути до цього готовими. Давайте можливість дитині переконатись самостійно в тих чи інших наслідках.

7. Дітям потрібні батьки, які мають власні гарно сформовані психологічні межі. Працюйте над собою, самовдосконалюйтесь.

8. При невдачах проявляйте співчуття замість читання нотацій типу «Я ж тобі казала». Хваліть дитину, не просто звичайним словом «молодець», а описуючи ситуацію ширше. Так дитина дійсно починає приймати собі свої позитивні сторони та це гарно впливає на самооцінку.

9. Завжди виконуйте власні обіцянки! Якщо не впевнені, краще не обіцяйте.

10. Заохочуйте дитину до прийняття рішень, які стосуються як її самої, так і членів родини.

11. Чим більш дитина стає дорослішою, тим більше в неї виникає власних думок, потреб, бажань, поглядів. Не вмішуйтесь в особистий простір. Якщо треба, висловлюйте своє власне занепокоєння.

12. Навчіть дитину говорити «Ні». Це надзвичайно важливе вміння, яке дозволить відстоювати власні межі.

Джерело: інтернет

ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ!!!!

Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б’ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.

У ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.

Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.

Page updated

Google Sites

Report abuse