Закон знання

Найбільш широко використовуваний закон, охоплює інші закони. Чим більше відомо про об’єкт, тим простіше здійснювати над ним контроль. 

Це – похідне закону знання. 

Хто не має знання про себе, не розуміє своїх можливостей. Вивчаючи здібності свого мозку, людина домагається більших результатів, розуміє всі процеси, які відбуваються всередині неї, що таке мотивація, думка, нейрони.

«Знайдіть роботу, яка вам подобається, і вам не доведеться працювати жодного дня у своєму житті» (Сократ)

Цілісне сприйняття навчального матеріалу відбувається тоді, коли учень не лише аналізує події, а й ставиться до них емоційно. Емоційно значимі для дитини ситуації спонукають її до самовираження. Емоції створюють „платформу“, на якій формуються нові знання. Емоційно забарвлені знання мотивують учня до подальшого пізнання, вивчення, дослідження. Освіта, яка задіює емоційну сферу людини, сприяє розвитку ціннісного ставлення до знань, до світу, до інших людей

"Те, що ми знаємо, - обмежене, а чого не знаємо, - безмежне" - Сократ.

Метод Сократа - питання будуються логічно, розумно (тут)

Метод "Три так" - питання можуть бути випадковими, будь-якими: важливо лише, щоб співрозмовник щоразу відповідав вам "Так!" (тут)

Для одержання позитивного рішення з важливого для вас питання поставте його на третє місце, предпослав йому два коротких, простих для співрозмовника питання, на які він без труднощів відповість вам «так». Цікаво, що навіть в такому варіанті ефект є - учні починають працювати!

Сократ якось сказав: 

"Я знаю, що нічого не знаю, но інші навіть цього не знають" 

• Завчасно подбайте про базові запитання, які визначають суть та напрямок діалогу.

• Поділіть інформацію на частини (намагайтесь у запитаннях розділити проблему на підпроблеми).

• Кожне запитання має формувати стратегію або модель розв'язання проблеми. 

• Вчитель має натякати на думку, а не проговорювати готові ідеї для розв'язання проблеми.

• Ставте логічні та цікаві запитання, які встановлюють причинно-наслідкові зв'язки і допомагають шукати нестандартні шляхи розв'язання проблем.

• Стимулюйте запитаннями емпіричне, аналітичне та творче мислення дітей. Учні мають кожну свою гіпотезу аргументовано пояснювати та перевіряти на вірогідність.

• Давайте дітям час на роздуми (щонайменше 30 секунд) та слідкуйте за логічним переходом учнівських міркувань від однієї тези до іншої.

• Періодично узагальнюйте зі школярами сказане та фіксуйте ключові моменти дискусії.

• Підключайте до обговорення ввесь клас та коригуйте відповіді за допомогою запитань, якщо учень не зовсім правильно розуміє суть проблеми.

Сократ: Скажи, хлопчику, чи ти знаєш, що таке квадрат?

Хлопчик: Знаю.

Сократ малює на піску квадрат.

Сократ: Чи всі боки рівні у цій квадратній фігурі і чи боків чотири? 

Хлопчик: Так, усе правильно.

Сократ: Чи може існувати така ж фігура? Більша або менша, ніж ця?

Хлопчик: Звісно, могла б.

Сократ: Тож якщо цей бік – 2 фути і цей теж, хіба у нас не вийде чотири рази по два фути?

Хлопчик: Вийде.

Сократ: Тож у цьому квадраті буде чотири рази по два фути?

Хлопчик: Правильно.

Сократ: А скільки ж це буде – чотири рази по два фути? Порахуй і скажи мені.

Хлопчик: Буде вісім, Сократ.

Сократ: А скажи мені, чи може фігура бути вдвічі більшою, ніж ця, але також із рівними боками?

Хлопчик: Так, може бути.

Сократ: Скільки ж у ній буде футів?

Хлопчик: Хм… Буде шістнадцять футів.

Сократ: А тепер спробуй сказати наступне: яку довжину матиме кожен бік? У цієї фігури по два фути, а у тієї, що буде вдвічі більшою?

Хлопчик: Сократ, кожен бік буде вдвічі довшим. 

Сократ: Ось бачиш, Менон, я йому нічого не нав'язував. Лише запитував. Тепер він знає, які боки будуть у шістнадцятифутового квадрата. Чи, на твій погляд, це не так?

Менон: Усе правильно, Сократ.

Сократ: Чи сказав хлопчик хоч щось, що не було його особистою думкою?

Менон: Ні, лише власні думки озвучував.

Сократ: А він нічого не знав до розмови.

Менон: Ти маєш рацію.

✨ Такий метод навчання називається евристичним (з грец. heurisko – шукаю, знаходжу, відкриваю), тобто він сприяє пошуку знань замість їхньої передачі. Сократ відмовився від примусового навчання, бо визнавав лише переконання як найдієвіший засіб для розвитку інтелектуальних здібностей учнів. 

✨ Використання сократівського методу навчання розвиває у дітей навички незалежного мислення. Цей метод унікальний, а його вміле використання вважається майстерністю.