Закон знання
Все́світньо-сла́вний вислів «хто володіє інформацією, той володіє світом» належить саме
Крилатим він став після того, як його процитував
Знання це сила, влада і можливості
Найбільш широко використовуваний закон, охоплює інші закони. Чим більше відомо про об’єкт, тим простіше здійснювати над ним контроль.
Закон самопізнання
Це – похідне закону знання.
Хто не має знання про себе, не розуміє своїх можливостей. Вивчаючи здібності свого мозку, людина домагається більших результатів, розуміє всі процеси, які відбуваються всередині неї, що таке мотивація, думка, нейрони.
Колесо життєвого балансу (онлайн)
«Знайдіть роботу, яка вам подобається, і вам не доведеться працювати жодного дня у своєму житті» (Сократ)
Мапа предмету - інструмент для навчального поступу учня
Цілісне сприйняття навчального матеріалу відбувається тоді, коли учень не лише аналізує події, а й ставиться до них емоційно. Емоційно значимі для дитини ситуації спонукають її до самовираження. Емоції створюють „платформу“, на якій формуються нові знання. Емоційно забарвлені знання мотивують учня до подальшого пізнання, вивчення, дослідження. Освіта, яка задіює емоційну сферу людини, сприяє розвитку ціннісного ставлення до знань, до світу, до інших людей
Поняття «емоційний інтелект» містить 5 компонентів
Самосвідомість - здатність людини правильно розуміти власні емоції та мотивацію, оцінювати свої слабкі та сильні сторони, визначати мету та життєві цінності.
Емпатія – здатність розуміти емоції людей, що тебе оточують, а також співпереживати іншим людям
Саморегуляція – здатність контролювати власні емоції.
Мотивація – здатність прагнути мети заради самого факту її досягнення
Соціальні навички – здатність вибудовувати стосунки з людьми та спрямовувати їхню поведінку в бажаному напрямі
"Те, що ми знаємо, - обмежене, а чого не знаємо, - безмежне" - Сократ.
Прийоми для розвитку критичного мислення учнів:
метод Сократа та модифікований Дейла Корнегі
Модифікований варіант "Три так" від Дейла Корнегі
Для одержання позитивного рішення з важливого для вас питання поставте його на третє місце, предпослав йому два коротких, простих для співрозмовника питання, на які він без труднощів відповість вам «так». Цікаво, що навіть в такому варіанті ефект є - учні починають працювати!
Сократівське опитування (ще варіант опитування тут)
Сократ якось сказав:
"Я знаю, що нічого не знаю, но інші навіть цього не знають"
Мав гострий розум, вмів знаходити сильні аргументи під час дебатів, все життя присвятив саморозвитку. Створив список запитань, завдяки яким самостійно легко дійти певного висновку, використовуючи при цьому раніше здобуті знання.
Це опитування формувало здатність обдумувати перспективні ідеї та шукати істину. Філософ вважав, що прагнення до знань – основна функція людського розуму. Опитування мало ще одну важливу функцію – це ефективний спосіб переконання. Для цього пріоритетне запитання ставимо на третє місце, тоді як перші два мають бути простими, на які точно можна відповісти згодою.
Списку питань від Сократа не існує, але він розділяв їх на блоки
Запитання для уточнення:
Що ти маєш на увазі?
Чи ти можеш пояснити це більш детально?
Яка, на твою думку, головна проблема?
Запитання для генерації припущень:
Які припущення ти можеш зробити?
Що це означає?
Запитання, що спонукають аргументувати:
Чи ти можеш підтвердити свої припущення?
Ти вважав, що ....., я правльно зрозумів (ла)?
Чи ти маєш приклад цього із реального життя?
Що змусило тебе повірити у це (так думати)?
Якої інформації ще нам бракує?
Чи маєш на це альтернативний погляд?
Чи ти вразхував думки науковців?
Запитання для формування висновку:
Яке це має значення?
Чи пов'язано це з попередніми знаннями?
Як Х ситуація впливає на ситуацію У?
Фінальні запитання:
У чому подібні ідеї Х і У?
А в чому їх відмінність?
У чому суть цього дослідження?
Практичне використання сократівського опитування на уроці
Завчасно подбайте про базові запитання, які визначають суть та напрямок діалогу.
Поділіть інформацію на частини (намагайтесь у запитаннях розділити проблему на підпроблеми).
Кожне запитання має формувати стратегію або модель розв'язання проблеми.
Вчитель має натякати на думку, а не проговорювати готові ідеї для розв'язання проблеми.
Ставте логічні та цікаві запитання, які встановлюють причинно-наслідкові зв'язки і допомагають шукати нестандартні шляхи розв'язання проблем.
Стимулюйте запитаннями емпіричне, аналітичне та творче мислення дітей. Учні мають кожну свою гіпотезу аргументовано пояснювати та перевіряти на вірогідність.
Давайте дітям час на роздуми (щонайменше 30 секунд) та слідкуйте за логічним переходом учнівських міркувань від однієї тези до іншої.
Періодично узагальнюйте зі школярами сказане та фіксуйте ключові моменти дискусії.
Підключайте до обговорення ввесь клас та коригуйте відповіді за допомогою запитань, якщо учень не зовсім правильно розуміє суть проблеми.
Класичний приклад сократівського опитування
Сократ: Скажи, хлопчику, чи ти знаєш, що таке квадрат?
Хлопчик: Знаю.
Сократ малює на піску квадрат.
Сократ: Чи всі боки рівні у цій квадратній фігурі і чи боків чотири?
Хлопчик: Так, усе правильно.
Сократ: Чи може існувати така ж фігура? Більша або менша, ніж ця?
Хлопчик: Звісно, могла б.
Сократ: Тож якщо цей бік – 2 фути і цей теж, хіба у нас не вийде чотири рази по два фути?
Хлопчик: Вийде.
Сократ: Тож у цьому квадраті буде чотири рази по два фути?
Хлопчик: Правильно.
Сократ: А скільки ж це буде – чотири рази по два фути? Порахуй і скажи мені.
Хлопчик: Буде вісім, Сократ.
Сократ: А скажи мені, чи може фігура бути вдвічі більшою, ніж ця, але також із рівними боками?
Хлопчик: Так, може бути.
Сократ: Скільки ж у ній буде футів?
Хлопчик: Хм… Буде шістнадцять футів.
Сократ: А тепер спробуй сказати наступне: яку довжину матиме кожен бік? У цієї фігури по два фути, а у тієї, що буде вдвічі більшою?
Хлопчик: Сократ, кожен бік буде вдвічі довшим.
Сократ: Ось бачиш, Менон, я йому нічого не нав'язував. Лише запитував. Тепер він знає, які боки будуть у шістнадцятифутового квадрата. Чи, на твій погляд, це не так?
Менон: Усе правильно, Сократ.
Сократ: Чи сказав хлопчик хоч щось, що не було його особистою думкою?
Менон: Ні, лише власні думки озвучував.
Сократ: А він нічого не знав до розмови.
Менон: Ти маєш рацію.
✨ Такий метод навчання називається евристичним (з грец. heurisko – шукаю, знаходжу, відкриваю), тобто він сприяє пошуку знань замість їхньої передачі. Сократ відмовився від примусового навчання, бо визнавав лише переконання як найдієвіший засіб для розвитку інтелектуальних здібностей учнів.
✨ Використання сократівського методу навчання розвиває у дітей навички незалежного мислення. Цей метод унікальний, а його вміле використання вважається майстерністю.