6-В літ-ра

Шановні учні, уроки проводяться за посиланням https://meet.google.com/kdd-kaso-hsg  Підручник

20 жовтня  Пісні літературного походження

Перегляньте відеоурок за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=i_brTAKMgBA&t=3s 

Домашнє завдання : вивчити пісню напам'ять  "Ще не вмерла України..." Останні вісім рядочків

13 жовтня  Колискові пісні

Перегляньте відео у допомогу https://www.youtube.com/watch?v=5eQiDWOHSis&t=3s 

Тема: Народні колискові пісні: "Ой ти, коте, коточок", "Ой ну, люлі, дитя, спать". Колискова пісня в житті дитини. Провідні мотиви колискових пісень. Вияв у них материнських почуттів і побажань, їхні лексичні особливості

Мета: ознайомити учнів з жанром колискової пісні, її особливостями; розвивати вміння аналізувати пісні, висловлювати власні враження від прочитаного; виховувати любов до рідного дому, матері.

Літературний диктант

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

ІV. Пояснення нового матеріалу

Колисковими називають пісні, яких співають, заколисуючи або присипляючи дітей.

Недарма кажуть, що ненька виспівує над колискою майбутню долю своїй дитині. Вплив пісні на здоров'я, красу, пам'ять, розум, як сьогодні твердять вчені, надзвичайно великий.

Колискові пісні особливі. У них багато любові до дитини, щирого піклування про немовля. В колискових піснях часто трапляються образи пташок, звірят, свійських тварин, милих дітям: зозулі, горобчика, котика. Глибокі почуття любові й ніжності матуся передає ласкавими словами, називає дитя пташеням, квіткою, королевою, запевняє:

Ніхто тебе не вколише

Так, як рідна ненька.

Усі бажання неньки спрямовані на те, щоб дитина росла здоровою:

Щоб ти росла, дитиночко,

Росла, не боліла

Ані ручка, ані ніжка,

Ні біленьке тіло.

Прочитати матеріал підручника про колискові с. 37-38

V. Закріплення самостійно засвоєного матеріалу

Дайте відповіді на запитання. Метод «Мікрофон».

VІ. Осмислення, узагальнення й систематизація знань.

Роботу з текстом організуємо в групах. Об’єднаємо групи за допомогою лічилки "Мати – дитя – колиска!".

Завдання, над якими міркуватиме перша група:

Завдання, над якими роздумуватиме друга група:

Завдання для третьої групи:

Після звіту груп шестикласники читають пісню "Ой, ну, люлі, дитя, спать" і відповідають на запитання:

Чому в колискових піснях так багато спільного?

Гра «Підбери найкращі слова»

Завдання: підібрати образні означення до слова.

Матінка – рідна, мила, найкраща, дорога, золота, близька, добра, люба, прекрасна, турботлива, щаслива, розумна, серйозна, чуйна, щира, спокійна, привітна, задумлива, життєрадісна, добродушна, працьовита, загадкова, найдорожча.

Дитина – маленька, рідненька, солоденька, гарнесенька, добра, здібна, розумна, щаслива, вередлива, любесенька, рухлива, лагідна, спокійна, весела, радісна, допитлива, чомучка, чемна, сором’язлива, пухкенька, мамина.

Домівка – батьківська, рідна, найкраща, тепла, чудова, моя, наша, найдорожча, справжня, мила, казкова, порадниця, мила серцю.

VІІ. Підведення підсумку

Гра «Чи знаю я зміст колискових пісень»

«Ой ти, коте, коточок»

1 Як у колисковій звертаються до котика? (Ой ти, коте, коточок).

2 Куди ходить котик рано? (В садочок).

3 Кого полохає котик? (Дівочок).

4 Що дівчата роблять в саду? (В’ють віночки).

5 З яких квітів дівчата в’ють віночки? (Із рутоньки, із мятоньки, з

хрещатого барвіночку, з запашного василечка).

6 Доки повинно спати дитя? (До обіду).

7 Звідки прийде мати? (З міста).

8 Що мати принесе з міста? (Три квіточки).

9 Які квіти вона принесе? (Зросливую, сонливую, щасливую).

10.Що матінка бажає дитині? (Щастя, росту, здоров’я).

11.Яка голівонька буде в дитини? (Розумна).

12.Що в дитяти буде в колисці? (Сонки-дрімки).

“Ой ну, люлі, дитя, спать”

1 Що буде робити мати, поки спатиме дитя? (Буде жати жито).

2 Що мати вижала у полі? (Квіти).

3 Скільки квіток вижала мати? (Три).

4 Яка перша? (Сонлива).

5 Яка друга? (Дрімлива).

6 Яка третя? (Щаслива).

7 Чого бажає мати дитині? (Щастя-долі).

8 Епітет до слова дитина. (Милая).

9 Назвіть порівняння в колисковій. (Як квіт, червоніло).

10 Епітет до слова година. (Добрая).

11 Яка дитина? (Малая).

12 Як називається пісня, яку співала мати дитині? (Колискова).

VІІІ. Домашнє завдання.

Читати, переказувати с. 37-38


  6 жовтня Пройти тестування за посиланням join.naurok.ua   код від учителя  6353961 


29 вересня Купальські пісні. «Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку», «Купайло, Купайло!»

Мета: продовжити ознайомлення учнів з календарно-обрядовими піснями літнього циклу, а саме: купальськими; розвивати вміння виразно і вдумливо читати їх, коментувати їхній зміст; виховувати любов і пошану до духовної спадщини наших предків, прагнення засвоїти основи народної моралі й етики

Цілі.

Учні знатимуть: про красу й неповторність найпоетичнішого свята народу, про суть купальського обряду, цілющі властивості трав, зібраних до схід сонця на Івана Купала, про символи цього свята.

Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати купальські пісні, коментувати їх зміст, виокремлювати й пояснювати художні засоби; висловлювати власні судження.

7 липня православні християни святкують Різдво святого пророка Предтечі та хрестителя Божого Івана. Народ має свої уявлення про це свято. Цей день Іван Хреститель освятив воду та прогнав злі сили. Існувало повір’я, що сонце цього дня «грає» на світанку – переливається усіма кольорами веселки, занурюється у воду і знову з’являється на поверхні. Зустріти сонце цієї миті – велике щастя для людини. Разом із сонячним променем в оселю мала зазирнути і добра доля. Народ дав цьому святу, так би мовити, неофіційні назви: Іван-травник, Іван-чаклун… Загалом, це дуже давнє язичницьке свято, яке було певною мірою переосмислене після запровадження християнства на Русі.

      За народним звичаєм цього дня молодь зі співами і жартами прямує до річки, розкладає вогнища і танцює навколо них. Головними атрибутами цього дня є Купало й Марена. У деяких регіонах України раніше дівчата виготовляли «Купала» з вербової гілки, прикрашали цю гілку квітами та стрічками, а потім водили навколо неї хороводи, співали купальських пісень:

Зійди, сонце, на Купала,

Стогни, земле, на Івана!

    Купальський обряд складається з кількох частин: плетіння вінків, запалювання вогнища, стрибання через нього, прикрашання вербового дерева (Марени), танець довкола нього, запалювання колеса, спалювання Купайла. 

      Дівчата ворожать, пускають віночки на воду: куди попливе вінок, туди й заміж піде. Якщо два віночки сходяться докупи, то бути закоханим у парі.

Домашнє завдання: підготувати повідомлення про українські народні обряди; навчитися виразно читати купальські пісні, аналізувати їх; зробити ілюстрації до купальських пісень (за бажанням)

 


22 вересня Тема . Пісні літнього циклу

Мета:

навчальна: поглибити відомості школярів про пісні літнього циклу, подати інформацію про особливості купальських пісень;

розвивальна: розвивати вміння виразно й вдумливо читати народні пісні, коментувати їхній зміст, виокремлювати й пояснювати художні засоби;виховна: розвивати естетичне сприйняття народних пісень, уміння відчувати їхню гармонійність і красу,

виховна: виховувати повагу до давніх українських обрядів, інтерес до української пісні .

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 Перевірка домашнього завдання . Актуалізація опорних знань

- Робота з підручником  с. 18-19.

ІV. Робота над темою уроку 

АНАФОРА – повторення окремих слів чи словосполучення на початку віршових рядків, речень.

РЕФРЕН  – повторення окремих слів чи словосполучення у кінці віршових рядків, речень.

Складання «Паспорта художнього твору»

1.Назва твору ______________________________________________________.

2.Автор твору __________________________________________________.

3. Літературний напрям ___________________________________________________.

4.Рід літератури, до якого належить твір ________________________________.

5.Жанр  твору   ______________________________.

6.    Тема твору ____________________________________________.

7. Ідея твору_______________________________________________.

8.   Герої твору________________________________________________________.

9. Композиція ( художні засоби)__________________________________________ _______________________________________________________.

10.Проблематика___________________________________________.

У. Робота з підручником  :читання статті «Купальські пісні» с. 21-23




15 вересня КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ - ПІСНІ ЗИМОВОГО ЦИКЛУ

Літературний опис колядок та щедрівок (критика)

Окремий  цикл  величальних  пісень,  приурочених  до  зимових  свят, складають  колядки  та  щедрівки  -  аграрно-магічні  пісні  святкового  обходу  дворів.  Серед  календарно-обрядових  пісень  вони  відзначаються  жанровою  своєрідністю,  урочисто  піднесеним  тоном,  емоційно-романтичним  забарвленням.
У  науці  не  раз  порушувалося  питання  про  походження  свят  і  пісень  зимового  календарного  циклу.  На  думку  вчених,  після  запровадження  Петром  Першим  у  1700  році  нового  календаря  на  християнське  свято  різдва  було  перенесено  частину  весняних  обрядів,  а  саме величальні  обходи  дворів,  які  раніше  відбувалися  на  початку  нового) трудового  року  (за  березневим  літочисленням).  Доказ  цьому  —  наявність  у  колядках  та  щедрівках  весняних  мотивів:  приліт  птахів, оранка  землі  і  засів,  образи  розквітаючої  природи.  Термін  колядки дослідники  розглядають  як  синонім  до  українського  щедрівка,  що походить  від  новорічного  «щедрого  вечора».
Колядки  виконувались  під  час  різдва.  Молоді  люди,  переважно хлопці,  збирались  «дружиною»,  вибирали  ватага  —  «березу»,  запрошували  музики  і  обходили  всі  хати  села  з  піснями  і  величаннями  господарів,  за  що  одержували  подарунки.  Разом  із  співом  колядок  відбувалися  і  народні  ігрища  та  вистави  —  «Коза»,  «Плуг»,  «Зірка».
Щедрівки  співали  перед  Новим  роком  дівчата  і  діти  під  вікнами односельчан.  Між  колядками  і  щедрівками  немає  значної  текстової різниці,  хіба  що  щедрівки  часто  мають  типовий  рефрен:  «Щедрий вечір,  добрий  вечір».  В  західних  областях  України  на  Новий  рік хлопці  водили  «Маланку».
Основний  зміст  зимових  обрядових  пісень  полягає  в  пророкуванні хорошого  майбутнього  врожаю.  У  плині  віків  первісна  аграрно-магічна функція  стала  художньо  реалізовуватись  у  величальних  мотивах. Тематично  колядки  розрізняються  залежно  від  того,  кому  вони  адресуються:     є  величання  господарю,  парубку,  господині,  дівчині.
В  основі  величань  лежать  побутові  інтереси  землероба,  його  турботи та  мрії,  що  складають  внутрішній  зв’язок  колядок  і  щедрівок  з  дійсністю  і  обумовлюють  самобутність  їх  тематики.  Колядки  господарю в  основному  зосереджені  навколо  праці  хлібороба.  Він  оспівується як  багатий  хазяїн,  що  проживає  у  білокам’яній  світлиці  в  повному достатку:  на  столі  у  нього  «калачі  з  ярої  пшениці»,  на  ньому  «шуба люба»,  на  поясі  «кадиточка»,  повна  грошей.  Величання  поєднувалося з  магічним  заклинанням  врожаю  через  побажапня  того,  без  чого неможливе  життя  землероба:  здоров’я,  добробуту,  гаразду  в  сім’ї, худоби,  що  множиться  з  року  в  рік,  гарного  збіжжя.  Ці  побажання гіперболізували  реально  можливий  достаток,  бо  саме  цьому  надавалась  у  давнину  владна  магічно-заклинальна  сила.  Хліборобська  праця змальовувалась  шанобливо  й  любовно,  що  перегукується  з  величальними  обжинковими  піснями.
Деякі  новорічні  обряди  безпосередньо  відтворювали  хліборобську працю:  на  Маланку  хлопці  вносили  в  хату  плуг  і  показували  ніби орють  ниву  і  сіють  зерно,  що  також  пророкувало  добрий  врожай.
Особливо  яскраво  виступає  аграрно-магічна  основа  в  обрядових  діях, що  супроводжували  зимові  свята.  Водіппя  кози,  ведмедя,  тура,  ряджеиня  в  маски  і  перевдягання  має  прадавню  тотемічну  основу  і свідчить  про  глибоку  архаїчність  обряду.
Уславляючи  господаря,  оспівували  всю  його  щасливу  родину.
Ця  тема  глибше  розкривається  у  колядках  господині  і  пов’язана  лише з  колом  її  домашніх  інтересів:  вона  хазяйнує,  ростить  дітей,  доглядає  чоловіка  тощо.  Життя  її  в  хаті  чоловіка  змальовується  радісним і  щасливим,  а  сама  вона:

 По  двору  ходить,  як  сонце  сходить,
 А  в  хату  ввійде  —  як  зоря  зійде,
 А  заговорить,  як  дзвін  задзвонить,
 Як  засміється,  сад-виноград  в’ється,
 Як  зажартує  —  коня  дарує.


8 вересня Загадково прекрасна славна давнина України

Календарно-обрядові пісні

Роль і місце пісні в житті українців. Головні календарні обряди. Народна обрядова пісня, її різновиди. Пісні літнього циклу: «У ржі на межі», «Ой біжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору» (русальні)

Мета: ознайомити учнів з українською календарно-обрядовою поезією, її різновидами, визначити роль і місце пісні в житті народу, дізнатися більше про календарно-обрядові пісні літнього циклу, навчити розуміти магічну силу обрядових пісень для наших предків; розвивати уміння виразно і вдумливо читати їх, коментувати їхній зміст; виховувати любов і повагу до прадавніх вірувань наших предків, гордість за свій талановитий народ, формувати прагнення відроджувати і вивчати оригінальну творчість народу

Цілі.

Учні знатимуть: про роль і місце пісні в житті українців, про види народних пісень; про виникнення обрядової поезії, її різновиди; про календарно-обрядові пісні літнього циклу, а саме: русальні.

Учні вмітимуть: розповідати про головні календарні обряди українців; розрізняти і називати різновиди календарно-обрядових пісень, виразно і вдумливо читати їх, коментувати зміст, виокремлювати і пояснювати художні засоби.

''''' Найпоетичніший жанр усної народної творчості – пісня. Пісня – то душа народу. Вона супроводжує людину в горі та в радості, у праці та під час відпочинку.

      Перший збірник українських пісень був укладений невідомим поляком у ІІ пол. XVІІ століття. Він містив понад 60 текстів. Найдавніший запис української народної пісні, що зберігся донині, належить чехові Яну Благославу і датується XVІ століттям.

 Особливості народних пісень:

 «Види народних пісень»

Види народних пісень

історичні                                       народні пісні                                коломийки

обрядові                              родинно-побутові                   соціально-побутові

Обрядові пісні українців тісно пов’язані з хліборобським календарем і поділяються на пісні літнього циклу, зимового та весняного.

       Календарно-обрядові пісні виникли в сиву давнину, а з прийняттям християнства набули ще й нової тематичної спрямованості – уславлення Творця за його щедрі дари й ласку до людей.

       Зібрали селяни щедрий урожай з ниви – треба подякувати землі-годувальниці, попросити, щоб і наступного року був добрий ужинок; прийшов час окоту худоби – треба її пошанувати, щоб був великий і здоровий приплід; забарилася весна, ніяк не може здолати люту зиму – потрібно їй допомогти, прикликати піснями-веснянками та «жайворонками».

      7. Робота з таблицею «Різновиди календарно-обрядових пісень»

Різновиди календарно-обрядових пісень

Літнього циклу                     Зимового циклу                               Весняного циклу

 

                                          русальні                                     колядки веснянки                                                     

                                       купальські                                 щедрівки  пісні-ігри                                              

                                        жниварські    (танці)

Русальні пісні виконувалися під час обрядів, пов’язаних із Зеленими святами чи клечальною неділею (кінець травня – початок червня). За релігійним обрядом – це Трійця. Самі епітети «зелений», «клечальний» вказують на особливість цього свята – вшанувати зелений світ рослинності, яку наші предки одухотворювали. Прикрашаючи зеленню хати й подвір’я, водячи з піснями по селу прикрашену гілочками, квітами й листям дівчину – «тополю», наші предки вшановували рослинний світ і своїх прародичів у ньому. Так само, за стародавніми уявленнями, й люди посмертно могли перетворитися на рослин чи духів, які знаходили собі притулок у лісах, полях, водах. Русалки – це дівчата або молоді жінки, котрі під час купання втопилися. Русалками стають і діти, померлі нехрещеними або ті, що народилися неживими, а також і утоплені. Свято називалося ще «русальним» або «мавський тиждень», під час якого ці фантастичні істоти з’являлися в селі.

      Русалок (мавок, нявок) народна фантазія наділила надзвичайною красою і підступним характером. Це стрункі зеленоокі й русокосі дівчата у легкому прозорому вбранні, уквітчані водяними лілеями чи польовими квітами. Вони можуть сприяти або пошкодити людині в її господарських справах; їхнє улюблене заняття – водити танки, а якщо вони побачать необережних юнака чи дівчину, то втягують їх у свої ігрища і залоскочують до смерті. Проти них існували обереги – часник, полин, яких русалки нібито не переносили й утікали геть.

      У Десятий понеділок, на перший день Петрівки, а часом і на Вознесіння відбуваються проводи русалок, це спеціальні обряди, щоб тих русалок позбутися. В ці дні дівчата в полі, на житах, роблять спільний обід – тризну в честь русалок.

      Пісні русального циклу – ліричні, повні радості життя, світла, простору, духовного здоров’я. Героїні пісень – дівчата, настрій яких співзвучний з природою, що розквітає.

Відповісти на питання 

Опишіть словесно гаму кольорів у русальних піснях.

(з казками)