3.1.4. Пожежно-технічні характеристики ГБП

Відповідно до вимог пожежної безпеки ГБП усіх типів належать до групи горючості Г1, до групи займистості В2, до групи димоутворювальної здатності Д1 і групи токсичності Т1 за ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва».

Група горючості – класифікаційна характеристика здатності речовин і матеріалів до горіння.

Горіння – екзотермічна реакція, яка протікає в умовах її прогресивного самоприскорення.

За горючістю речовини та матеріали діляться на три групи:

1) негорючі (неспалимі) – речовини та матеріали, не здатні до горіння у повітрі. Негорючі речовини можуть бути пожежовибухонебезпечними (наприклад, окислювачі або речовини, які виділяють горючі продукти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним);

2) важкогорючі (важкоспалимі) – речовини та матеріали, здатні горіти у повітрі при дії джерела запалювання, але не здатні самостійно горіти після його вилучення;

3) горючі (спалимі) – речовини та матеріали, здатні самозайматися, а також займатися під дією джерела запалювання самостійно горіти після його видалення. Горючі рідини з температурою спалахування не вище 61 ºС в закритому тиглі або з температурою 66ºС у відкритому тиглі, зафлегматизованих сумішей, які не мають спалахування в закритому тиглі, відносять до легкозаймистих. Особливо небезпечними називають легкозаймисті рідини з температурою спалахування не вище 28 ºС.

В таблиці 3.2 наведені параметри горючості будівельних матеріалів.