1.2. Компоненти матеріалів, які застосовують при виконанні опоряджувальних робіт: в’яжучі, наповнювачі, заповнювачі, добавки, домішки

Для виготовлення сухих будівельних сумішей для опоряджувальних робіт необхідно використовувати матеріали, що гарантують досягнення потрібних технологічних і експлуатаційних властивостей кінцевого продукту.

Вихідні матеріали можна поєднати в такі основні групи: мінеральні та органічні в’яжучі, наповнювачі та заповнювачі, добавки, домішки.

В’яжучі речовини можуть бути мінеральними й органічними.

Як мінеральні в’яжучі використовують портландцемент, у тому числі білий та кольоровий, глиноземистий цемент, гіпсові в’яжучі, вапно.

Як органічні в’яжучі застосовують дисперсні полімерні порошки на основі термопластичних полімерів (вінілацетату, етилену, вінілхлориду, акрилату та інші), а також порошки, модифіковані силанами. Ці матеріали можна використовувати для модифікування властивостей сумішей на основі цементу, вапна, гіпсу. Змінюючи кількість та склад полімерних добавок, можна у широких межах регулювати властивості композицій, у тому числі адгезійну міцність, міцність при стиску, міцність на розтяг при згині, деформативність, водопоглинання і морозостійкість.

Наповнювачі та заповнювачі можуть бути представлені як природними дисперсними, так і механічно-диспергованими неорганічними та органічними речовинами різної структури.

Природні дисперсні речовини – це глини (бентоніт, каолініт), доломітова мука, оміакарб (мармурова мука), маршаліт (аморфний кремнезем), подрібнена природна збагачена крейда, кварцовий пісок, які мають розмір частинок від 2 до 640 мкм.

Природні механічно-дисперговані речовини – це слюда, тальк, вермикуліт, перліт, пилоподібний мелений кварц із розміром частинок від 5 до 600 мкм. До природних механічно-диспергованих волокнистих належать азбест із довжиною волокон 1,5-3,5 мм, до синтетичних волокнистих – поліпропіленові та поліамідні волокна довжиною 6,5-7,5 мкм. Синтетичні речовини представлені аеросилом SіО2 та білою сажею SіО2∙Н2О.

У сухих сумішах, що призначені для відновлення бетонних і залізобетонних конструкцій, як заповнювач застосовують піски більш крупної фракції, а також дрібнозернистий щебінь фракції 3-10 мм.

Основні особливі вимоги ставляться щодо їх вологості, яка не повинна перевищувати 0,8 %.

Добавки – водоутримувальні, пластифікатори, піногасники, пігменти, емульгатори, регулятори тужавлення, гідрофобізатори, пороутворювачі, стабілізатори та інші є одним з основних компонентів сухих сумішей. У складах сухих сумішей найбільш розповсюджені добавки у порошкоподібному стані.

До водоутримувальних добавок належать метилцелюлоза, що розчиняється у воді, порошки на її базі, а також бентонітові глини, в тому числі та модифіковані органічною основою.

Як пластифікатори (суперпластифікатори) застосовуються продукти конденсації нафталінсульфокислоти та формальдегіду та комплексні добавки на їх основі.

Піногасниками служать матеріали, які виготовлені на основі кремнійорганічних речовин, ефірів вищих жирних спиртів і амінів.

Як пігменти застосовують неорганічні речовини, що за хімічним складом є оксидами титану, феруму та хрому, або солями, наприклад, залізну лазур. Використовують також органічні речовини – фталоціанінові пігменти блакитного, зеленого і червоного кольорів, а також жовті світлостійкі пігменти.

У ролі емульгаторів можуть виступати поверхнево-активні речовини катіонного та аніонного типів.

До регуляторів строків тужавлення, які використовують у сухих сумішах, належать прискорювачі у вигляді солей лужних і лужноземельних металів та соляної або карбонатної кислоти (хлорид натрію, нітрат натрію, нітрит-нітрат кальцію, карбонат калію, «Релаксол», а також глиноземистий цемент і уповільнювачі твердіння (полісахариди, клеї тваринного походження, лимонна та винна кислоти, а також їх солі).

Добавки-гідрофобізатори – це концентрати силіконових емульсій і порошків на силан-силоксановій основі, що здатні до мікроемульгації при розведенні водою. Їх додають для зниження водопоглинання матеріалу на стадії його виготовлення.