Навродська Ірина Віталіївна

КЗ «Черешенський ліцей»

Гурток «Юнні квітникарі»

Методична розробка плану-конспекту заняття на тему

«Рослини-символи українського народу»

Тема: Рослини-символи українського народу

Мета: поглибити і розширити знання учнів про рослини-символи нашої країни та показати, як оспівував їх український народ; викликати інтерес до української спадщини, традицій, звичаїв та бажання їх наслідувати; сприяти формуванню поваги до свого народу та минулого; виховувати любов до рідного слова, свого краю; розвивати вміння творчої діяльності учнів.

Обладнання: фотоілюстрації рослин символів України; штучні рослини для виготовлення віночку (на кожну парту по 12 штук); рослини для гри «Сліпий ботанік»; зображення пісочного годинника; силуетні «піщинки»; роздатковий матеріал; мультимедійний комплекс.

Тип заняття: комбінований

Хід заняття

І. Організаційний етап

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

Педагог: Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. У народі існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Максим Рильський любив повторювати: «Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього». Кожен народ, кожна нація тримається на прадідівських традиціях, звичаях, символах, віруваннях. І тільки вивчаючи і знаючи ці традиції, ми зможемо передавати культурну спадщину свого народу, набуту віками, нащадкам. І таким чином підтримувати козацький рід, якому, як відомо, «немає переводу».

Український народ має безліч прекрасних і цікавих традицій та звичаїв. Я б, на сьогоднішньому занятті, хотіла б звернути вашу увагу на традиційні і водночас своєрідні й незвичайні уявлення українців про рослинний світ.

Рослини відіграють у житті людини велику роль. Рослини - це продукт харчування, це лікувальні засоби, корм для тварин, сировина для промисловості тощо. Рослини - «фабрики» кисню.

Деякі рослини - особливо важливі, вони є символами країн, народів. Майже в усіх народів є рослинні символи: у канадців - клен, у росіян - берізка. Для українців символом стала верба й калина. Усім відоме прислів'я: «Без верби й калини нема України». Крім верби і калини в Україні в особливій пошані і тополя, вишня, а серед квітів: барвінок, чорнобривці.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вправа «Пісочний годинник»

Педагог: Пропоную вам провести вправу «Пісочний годинник». У кожного з вас на парті лежить аркуш у формі піщинки на якому ви повинні записати свої очікування від заняття, потім прикріпити у верхню частину пісочного годинника. Наприкінці заняття ті очікування, що справдилися, перемістяться у нижню частину пісочного годинника.

ІV. Актуалізація опорних знань

Бесіда

Педагог: Давайте з вами пригадаємо:

1.

Що таке квітка?

2.

З точки зору більшості учених справжню квітку мають тільки покритонасінні. Хоча деякі дослідники вважають, що голонасінні теж мають квітку. Що вони вважають квіткою?

3.

Для чого слугує квітка у покритонасінних?

Діти дають повні відповіді на кожне питання

Педагог: Ми з вами пригадали матеріал, який вивчали на попередніх заняттях. Згадали, що квітка – це видозмінений укорочений, нерозгалужений пагін з обмеженою здатністю до росту, метаморфізованими листками, призначений для запилення, статевого процесу і утворення насіння та плодів, що формується у квіткових рослин. Тепер давайте перейдемо до більш детального розгляду теми сьогоднішнього заняття.

V. Засвоєння нових знань

Розповідь педагога з елементами бесіди

Педагог: Споконвіку шанують в Україні квіти. Нема жодної української хати, біля якої дбайливі руки господині не влаштували б яскравих квіткових острівців. Вони милують око, ніжно хвилюють душу, міцно прив’язують наші серця до рідної домівки.

Наші предки обожнювали квіти. Квіти - постійні супутники нашого життя. Вони - на клумбах, у кімнаті, на газонах. Вони на вишиваних рушниках, скатерках. Ними розмальовують печі, стіни осель. А ще квіти є на нашому національному одязі. Квіти на плахті (частина жіночого українського національного костюма в Центральній Україні типу спідниці; виготовлялася з полотнищ барвистої клітчатої вовняної тканини; полотнища зшивали наполовину) й корсетці (вид традиційного для українців жіночого верхнього одягу, безрукавка, пошита в талію з кольорової тканини, характерний для східних районів України) символізують доброту, щирість душі. Квіти на рукавах сорочки оберігають від хвороби, злого ока.

Та особливим оберегом в Україні завжди був і є вінок. Це не просто краса, а «знахар душі». Бо в ньому є чарівна сила, що біль знімає, силу береже. Плетіння віночка - то своєрідна наука. Потрібно знати, з яких квітів і коли плести, яке зілля з яким вплітати поруч.

Вправа «Плетіння віночка» (імпровізаційна гра з дівчатками класу)

Педагог: Кожна мати дуже ретельно підходила до плетіння віночка для своєї доньки, всього в віночку дванадцять квіток, і кожна з них є оберегом. Всі ви для мене є дітьми тому мені б хотілося дівчаткам на щастя подарувати віночки. Але сплести їх ви зможете самі. На парті в кожної дівчинки лежить 12 квіток. Зараз ми разом зі мною по черзі будемо вплітати квіти у вінок, а я буду розповідати про значення кожної квітки.

Дівчатка вплітають в віночок по черзі квіти, педагог розповідає про їх значення

Педагог: До віночка вплітаються:

• 
  мальва;

• 
  калина;

• 
  безсмертник;

• 
  деревій;

• 
  незабудка;

• 
  чорнобривці;

• 
  барвінок;

• 
  любисток;

• 
  волошка;

• 
  ромашка;

• 
  червоний мак;

• 
  хміль.

Педагог демонструє дітям калину

Педагог: Калина – найчарівніша рослина, кущ, про неї складено найбільше художніх творів, пісень, легенд, прислів’їв, загадок. З давніх-давен вона була найулюбленішою рослиною, яка росла біля кожної хати українця. Калина давно стала символом України.

Вправа «Калина символ України»

Педагог: Діти, ви на сьогодні мали завдання: підібрати про калину пісні, легенди, прислів’я, загадки, дізнатися, яка вона в природі, яке має листя, квіти, про застосування в медицині та побуті.

Отож, вирушаймо всі разом у подорож до красуні калини – одвічного символу України.

Діти презентують заздалегідь виконане завдання

Педагог: В Україні особливу шану й популярність, крім калини, мали такі дерева, як верба, дуб, тополя, явір, липа.

Педагог демонструє дітям зображення дуба

Педагог: Дуб шанували за довголіття, міцність, вологостійкість. Знаючи ці його властивості, селяни використовували дубові колоди на нижні вінці (підвалини) при будівництві житла.

Педагог демонструє дітям зображення тополі

Педагог: Тополю теж вважали символом України, її саджали, якщо народжувалась дівчинка, у непомітному місці. Вона була ліками від малого зросту і незграбної постави.

Метод «Обмін знаннями»

Педагог: Краще за мене про рослини, які вплітали у віночок знають наші науковці, які і продовжать мою розповідь по матеріалам підготованим самостійно вдома. А ви по ходу їх розповідей конспектуйте все, що для вас буде цікавим та новим.

Виступи науковців (діти розповідають заздалегідь підготовлену інформацію)

Педагог демонструє дітям зображення деревію

1-й науковець: Серед квітів найпочесніше місце належало деревію. Ці дрібненькі білі квіточки здалеку нагадують велику квітку, її називають у народі деревцем. Коли квіти одцвітають, вітер розносить насіння. Та де б не проросла ця рослина, вона завжди цвіте. Тому люди вплітають її до віночка, як символ нескореності.

Педагог демонструє дітям зображення ромашки та хмелю

1-й науковець: Ромашка - ця квітка приносить не тільки здоров’я, а й добро та ніжність. Вплітають її з гронами калини, з вусиками хмелю - символу гнучкості й розуму. Ця рослина здавна шанується у нас в народі, вона оспівана в піснях і легендах. Парубок часто порівнюється з хмелем.

Педагог демонструє дітям зображення волошки

2-й науковець: Квіти ніжно-синього кольору, ніби очі дівчини, вплітають у віночок як символ краси, здоров’я, сили. Це - волошки.

Педагог демонструє дітям зображення любистку

2-й науковець: У повному віночку сусідять волошка і любисток. А ще з цих квітів виплітають окремий віночок — віночок відданості.

Педагог демонструє дітям зображення безсмертника

2-й науковець: Безсмертник у віночку - символ здоров’я, він лікує багато хвороб, хоча на вигляд дуже скромний. Але кожна квіточка, якою б тендітною вона б не була, потрібна людям.

Культура нашого народу незвичайна, унікальна. До нашого часу збереглося багато свят, звичаїв, обрядів, і майже в кожному почесне місце займають квіти. Є такі звичаї:

• 
  класти у першу купіль різні духмяні квіти;

• 
  у купіль хлопчика клали любисток, щоб довго жив; чорнобривець, щоб був чорнобривим;

• 
  у купіль дівчинки клали ромашку, щоб рум’яною була, калину, щоб красивою була, любисток, щоб люб’язною була.

Про красиву дівчину говорять: «Вона така гарна, наче в любистку купана. Шкіра біленька, ніжна, коси шовкові».

Існує повір’я, що любисток - це зілля, яким можна причарувати когось. Через це в народі називають його любчик, люби мене, приворотне зілля. Справді, коли розтерти листочок цієї рослини, відразу розіллються пряні пахощі.

Найпочесніше місце в українській хаті завжди відводилось освяченим рослинам. В українського народу є три свята: Івана Купала, Маковія, Трійця, на які святять квіти. Наприклад, на Маковія (День семи святих мучеників Маковеїв) в церкві святили мак. Весною його розсівали по городах, а сухі квіти дівчата вплітали до своїх кіс, щоб не випадало з голови волосся. Якщо в дитини безсоння, то посвячені макові головки клали їй під подушку.

Педагог демонструє зображення маку

3-й науковець: Увагу людей завжди привертала яскрава краса маків. У народі співають:

«Нема цвіту кращого від маківочки,

Нема роду милішого від матіночки.»

Ця гарна квітка стала символом дівочої вроди. Парубки чіпляли маки у петличку. Червоний колір квітки символізував щирі й чисті почуття.

На Трійцю селяни розвішували на стінах житла клечення, вбирали хату снопиками лепехи, прикрашали образи пучечками пахучих васильків, м’яти, материнки. Під час весняних обрядових дійств молодь виконувала хороводні та ігрові пісні, шанобливо звертаючись до квітів і уславлюючи їхню красу.

Педагог демонструє дітям зображення полину і петрушки

3-й науковець: До оберегів також належать: полин і петрушка - від русалок на русалчин Великдень, м’ята, любисток, татарське зілля, якими прикрашали хати на Трійцю.

Педагог демонструє дітям зображення тирличу

4-й науковець: Деяким рослинам наші предки приписували навіть магічне значення. Могутнім оберегом вважалась квітка тирличу, яка, за народними віруваннями, відганяла нечисту силу. Часник боронив людину від чарів і всякого лиха, його вплітали дівчатам у коси, а хлопчикам зав’язували у сорочечки.

Педагог демонструє дітям зображення м’яти, рясту, васильків і папороті

4-й науковець: Символічне значення мали й інші рослини: м’ята, ряст, васильки, папороть. Коли з’являлася перша зелень і зацвітав ряст, усі поспішали до лісу, щоб потоптати цю рослину. При цьому примовляли:

Топчу, топчу ряст, ряст.

Бог здоров’я дасть, дасть.

Дай, Боже, діждати,

Щоб на той рік топтати.

Вважалося, якщо людина «доторкнеться» до живої природи, вона набереться сил і здоров’я.

Педагог демонструє дітям зображення підсніжника

5-й науковець: Квіти підсніжника - провісника тепла, символ сподівань на краще майбутнє. У народі їх називають квітами надії. Завдяки своїй красі і тому, що вони одними з перших відкривають весняний карнавал цвітіння, підсніжники майже повністю винищені. Вони занесені до Червоної книги і потребують охорони.

Педагог демонструє дітям зображення конвалії

5-й науковець: Український фольклор розповідає про травневі квіти конвалії, що ці квіточки подібні до перлин. Запрошуючи дівчину до танцю, хлопець дарував їй букет конвалій. Обмін букетиками навіть означав згоду на одруження. Якщо ж дівчина була не згодна, вона кидала букетик на землю. Ця чудова квітка, яку називають «лілія долин», на грані винищення.

Педагог демонструє дітям зображення васильків

6-й науковець: А про васильки є в народі оповідь, що був собі колись молодий і гарний хлопець. На Зелені свята заманила його русалка в поле, залоскотала і перетворила на синю квітку. Відтоді й ростуть у полі ті гарні, трохи сумні квіточки. А звуть їх ім’ям хлопця - васильками. Васильки - дуже запашні квіти, раніше їх клали за ікони, прикрашали ними хрести у церквах. Васильки - символ святості, привітності, чемності.

Педагог демонструє дітям зображення цикорію

6-й науковець: Привертають до себе увагу світло-сині зорі квітів цикорію. Це петрів батіг. Його довге стебло майже безлисте. Якщо ним змахувати, то воно свистить, як справжній батіг. У народі назву цієї квітки пов’язували з ім’ям апостола Петра - учня Ісуса Христа. Цього святого вважали покровителем полів. Народ вірив, що апостол Петро, йдучи межею, хльоскає стеблинкою цикорію, як батіжком. А жучки і мушки, що сидять на колоссі, злітають від того звуку догори і не сміють переводити хліба. Стародавні люди вірили, що шкідливі комахи обминають ту ниву, де росте петрів батіг, і вважали цю рослину рятівницею хліба.

Педагог демонструє дітям зображення барвінку

7-й науковець: З давніх-давен шанують на Україні синьоокий барвінок. Не знайдеться в Україні такого села чи міста, де б не було цієї рослини. Барвінковий край - так називають нашу Батьківщину. Завжди свіжий і зелений, навіть під снігом, він став символом вічного життя, міцного кохання, щасливого шлюбу. Тому ця квіточка часто царює у весільних обрядах.

Барвінок також є символом краси. Здавна вважалося, що рослина дарує дівчині вроду. Дівчата на Україні колись умивались відваром із барвінку:

«Десь ти мене, мати, в барвінку купала».

У народі живе чудова легенда про походження рослини. Діялося це тоді, коли турки і татари нападали на українську землю. Увійшли якось вороги в одне село і винищили там усіх людей. Лише один парубок та дівчина сховалися в лісі. Але їх знайшли бусурмани. Парубка люті зайди зарізали, а дівчину задушили. Ото з парубочої крові й виріс барвінок у лісі, а губами дівчини полилася кров.

А інша легенда розповідає, що колись чужоземець побачив українську дівчину й дуже в неї закохався. Навіть, ставши перед Богом по смерті, попросив Творця пустити до коханої ще раз. І Господь повернув його на землю квіткою барвінку, який вився всюди, де ступала нога милої, а по смерті - виріс на її могилі.

А називається барвінок хрещатим від слова «хрест», бо його стебла перехрещуються одне з одним. Листки зелененькі, продовгуваті й вічнозелені, квіти блакитні, ніби зірки. В перекладі слово барвінок означає «перемагати». Тому ця квітка є символом хлопця. Це завжди вродливий, статний парубок. Як от в українській народній пісні «Несе Галя воду»:

«Несе Галя воду, коромисло гнеться,

А за нею Іванко, як барвінок в’ється.»

Кажуть, що ця рослина оберігає від нечистих сил та чаклування, її ніколи не викидали на смітник, а тільки у воду, щоб не загинула від спраги.

Педагог розповідає дітям легенду і демонструє зображення материнки

8-й науковець: Жили на світі хлопчик і дівчинка. Життя їх було веселим і безтурботним, бо зігрівала його любов і ласка доброї і ніжної матері. Та неждано спіткало родину горе - померла матуся. Поховали неньку, і зосталися діти сиротами. Щоденно ходять вони на могилу, благають матір встати, бо важко живеться сиротам. Одного разу, побиваючись за матусею, побачили діти на могилі ніжну запашну квітку. Вони повірили, що то з’явилась до них мати в образі квітки і назвали її материнкою.

Педагог демонструє дітям зображення чебрецю

8-й науковець: Магічними функціями народ наділяє чебрець - українське «євшан-зілля». Для українця саме ця рослина є символом Батьківщини, її брали з собою, від’їжджаючи на чужину, як згадку про рідний край. Трава чебрецю має надзвичайно ароматичний запах, який здатен зберігатися довгий час, навіть висушена трава при спалюванні дає ніжні пахощі степу.

Педагог демонструє дітям зображення соняшника

9-й науковець: Соняшник - символ Сонця, праці й достатку, сили і добробуту. Він - чи не найсильніший серед квітів... Соняшник знайшов своє місце під Сонцем. І не міг не знайти, бо постійно орієнтується на небесне Світило - повертає за ним свою схожу на Сонце голову. Тож Сонце його не засліплює, а це означає, що він не боїться осліпнути від успіхів чи досягнень...

Своєю невибагливістю до цвітіння та росту соняшник відображає якщо не безпроблемність, то малопроблемність. Бо він не «мучиться» проблемами, що робити, куди йти - він іде за Сонцем... Коли Сонце ховається за горизонтом на нічний спочинок, соняшник сумно опускає голову і згортає пелюстки своєї сонцесяйної корони.

Крім цього соняшник символізує Батьківщину: як соняшник повертає за Сонцем свою голову, так і людина думкою, словом і ділом звернена до своєї Вітчизни. Як Сонце для соняшника - єдиний і незамінний орієнтир, так і для людини Батьківщина - єдина і найвища цінність.

А сіяти соняшники треба по-особливому: або до схід Сонця, або після його заходу - тоді і врожай буде багатшим, і птахи не так клюватимуть.

Педагог демонструє дітям зображення чорнобривців

10-й науковець: Чорнобривці у народі називають по-різному жовтяки, бархатки, тому що яскраві суцвіття виграють у промінні сонця всіма відтінками лимонних та золотистих, жовтих, оранжевих, червонясто-коричневих барв. Але найпоширеніша назва - чорнобривці, їх назва пов’язана зі старовинною легендою про майстрів-чоботарів, які виготовляли особливо гарні святкові жіночі чобітки, що мали яскраво-червоні халявки та чорні голівки-чорнобривці.

VІ. Закріплення знань та способів дій

Педагог: Сьогодні ви дуже багато дізналися про рослини-символи українського народу, тепер для кращого запам’ятовування матеріалу пропоную вам пограти в різноманітні ігри. Для цього ми з вами поділимося на групи.

Гра «Так чи ні»

Педагог: Гра «Так чи ні» полягає в наступному, я загадую будь-яку рослину, про яку сьогодні згадувалося на занятті і записую її назву на аркуші паперу, який ніхто не повинен бачити. Ви намагаєтесь відгадати задуману назву рослини, при цьому ставите мені запитання, на які я маю право відповідати «так» чи «ні».

Гра «Сліпий ботанік»

Педагог: Наступна гра має назву «Сліпий ботанік». Завдання цієї гри полягає в тому, що кожній групі пропонується по дві рослини і вам лише за запахом треба впізнати рослину (наприклад, м’яту, любисток, часник, ромашку).

Гра «Чий плід? Чий листок?»

Педагог: Завдання гри полягає в тому, що вам треба визначити, яким рослинам належать плоди, листи. Кожна команда отримує по два плоди і по два листка.

Гра «Відгадай ребус»

Педагог: Завдання наступної гри дуже просте, вам треба розгадати ребуси. Кожній команді пропонується по два ребуси.

Метод «Чому я навчився у науковців»

Педагог: Можливо на сьогоднішньому занятті вас щось вразило, або було новим для вас? Дайте мені, будь ласка, відповідь на запитання «Що нового я дізнався у науковців?»

VІІ. Рефлексія

Педагог: Чи сподобалося вам сьогоднішнє заняття? (Відповіді дітей)

Вправа «Пісочний годинник»

Педагог: Давайте ж дізнаємося чи здійснилися ваші очікування від сьогоднішнього заняття. Для цього нам необхідно перемістити піщинки у нижню частину годинника і висловити усно свої враження.

VІІІ. Домашнє завдання

Педагог: Домашнє завдання полягає в тому, що кожному з вас треба підготувати роботу реферативного типу про одну з рослин згаданих на сьогоднішньому занятті. Робота має містити зображення рослини, опис зовнішньо вигляду рослини, особливості її будови, умов проростання, значення в природі та житті людини.

Висновки

Методична розробка плану-конспекту заняття на тему «Рослини-символи українського народу» може використовуватися на заняттях біологічних гуртків, а також на заняттях гуртків народознавства, які мають на меті ознайомити дітей з традиціями, звичаями, мораллю, етикою та естетикою українського народу, виховати у них працелюбність, допитливість, сформувати стійкий інтерес до творчої діяльності.

Заняття з теми «Рослини-символи українського народу» є лише однією з підтем теми «Ознайомлення з однорічними та багаторічними квітково-декоративними рослинами» розроблене в рамках програми гуртка юних квітникарів-аранжувальників Центру дитячої та юнацької творчості ім В. Гнаровської Вільнянської районної ради Запорізької області. Воно дозволяє виховувати свідомого українця, патріота своєї Батьківщини, навчити дітей бачити красу навколишнього світу й уміти переносити її в свій побут, сприяє розвитку творчої думки учня, не пригнічуючи її самостійність.

Завдання для етапу закріплення знань та способів дій може змінюватися в залежності від теоритичної підготовки гуртківців. Гра «Так чи ні» навчає дітей складати розрізнені факти в єдине ціле. Після гри, обов’язково, педагог аналізує запитання, адже мета – не просто відгадати об’єкт безладним переліком запитань, а навчити дітей виробляти стратегію пошуку.

Для розвитку спостережливості, кмітливості, спритності ефективним є використання ребусів. З цією метою можна також застосувати загадки та кросворди про природу.

Під час вивчення даної теми важливо розвивати емоційне переживання дітей, що необхідно для виховання почуття любові до природи, прагнення до її охорони. Для того щоб створити почуттєве тло на занятті необхідно підібрати такі прийоми, які б торкнулися струн чутливої душі дитини і назавжди сформували б у неї шанобливе ставлення до всього живого на Землі. Для цього в методичній розробці використані легенди. Також можна застосовувати цікаві біологічні мініатюри та уривки з творів.

Для виконання завдань на етапі закріплення знань та способів дій поділити клас на групи можна різними шляхами, але краще створити такі умови, щоб і дітям було цікавіше, і групи формувалися не за особистими інтересами та симпатіями. У такому разі учні краще спілкуються і працюють. У своїй практиці ми застосовуємо наступні методики поділу вихованців на випадкові групи. На папірцях пишемо назви відповідних ігрових груп. Згортаємо папірці в трубочку, кладемо до «чарівного» капелюха або скриньки, перемішуємо і даємо кожній дитині можливість витягнути один. Після того, як усі папірці розібрані, слід покласти в різних частинах кімнати таблички з відповідними назвами груп. Тепер учні самостійно визначають до якої групи входять і йдуть до відповідної таблички. Таким чином можна поділити клас як на міні-групи, так і на великі групи. Але з досвіду відомо, що оптимальна кількість учнів у робочій групі має складати – 5-7 осіб.