Екологічний лекторій 2025 року

«Як в Україні здавна прогнозували погоду» До дня бабака в Україні (2 лютого)

Щороку 2 лютого відзначається День бабака. В Україні та багатьох країнах світу люди чекають появи незвичного прогнозу погоди від пухнастого "метеоролога". За традицією, бабак віщує настання весни, проте насправді свято має глибший сенс.                                                   Звідки взялося свято

День бабака святкують в США з 1887 року. Саме в американському містечку Панксатоні в Пенсильванії з'явилася традиція 2 лютого будити бабака, щоб звірятко "спрогнозувало", коли настане тепло.

Вже 137 років поспіль бабак просинається цього дня від сплячки та люди спостерігають за його поведінкою:

• якщо день похмурий і тваринка не бачить свою тінь, то весна настане скоро і буде тепла;

• якщо бабак бачить свою тінь, лякається і ховається, то холоди затягнуться ще на шість тижнів.

За припущеннями істориків, цю традицію в США привезли переселенці з Німеччини, а в Європі дослухалися до прогнозів тварин ще з часів Римської імперії.Існує версія, що римську традицію згодом перейняли християни, адже 2 лютого за григоріанським та новоюліанським календарем церква святкує Стрітення Господнє. Католики цього дня завжди освячують свічки, які мають захистити дім від зими.

В українців на Стрітення також є народна прикмета пов'язана з погодою, бо на "Стрітення зима з весною зустрічаються". Якщо на свято погода ясна і сонячна, такою і весна буде. Коли на свято падає сніг та морозно, значить зима "перемогла" і до кінця лютого не відступить.  Українські пухнасті "синоптики"

В Україні винуватцями свята також є бабаки. Вони живуть в різних регіонах. У Харкові – бабак Тимко, у Львові – Мишко та Маруся, а в Києві – Вікентій.

Харківський бабак Тимко знаходиться під опікою лабораторії ХНУ ім. Каразіна. Свято на Харківщині започаткували у 2004 році на біостанції в Гайдарах під Змієвом. Відтоді змінилося вже 3 покоління звіряток-"синоптиків". Через повномасштабне вторгнення РФ, бабак Тимко III потрапив під окупацію в селі Нестерівка. Восени 2022 населений пункт звільнили, тваринка не постраждала, та знов виконує своє важливе завдання на свято.У Львові бабаків завжди будять на свято Стрітення Господнього. Вони мешкають в Дитячому еколого-натуралістичному центрі.

Домівка столичного бабака Вікентія знаходиться в зоопарку "12 місяців".

Важлива мета свята

В Україні степовий бабак у 2021 році був занесений до Червоної книги як вид, що зникає. Тому головним сенсом свята є привернення уваги до захисту гризунів.

"Ідея цього свята залишається незмінною – привернення уваги до біорізноманіття та збереження українського степу", – наголошували організатори святкових заходів на День бабака.

Існування бабака пов'язане з цілинами та перелогами, тому збереження його як виду треба здійснювати в заповідниках і припинити браконьєрське винищення, провадити інформаційну роботу серед мисливців, роз'яснили спеціалісти.

Бабак є твариною-символом Луганщини. Його зображення нанесене на герби регіону та Міловського району Луганської області.

На території нашої країни потребує особливого захисту Бабак степовий, або байбак, або степовий сурок (Marmota bobak) – вид гризунів роду бабаків родини вивіркових. Професійні синоптики кажуть, що поважають свято і воно важливе для привернення уваги до збереження природи, але не для наукових прогнозів. 

 27 лютого Міжнародний день полярного ведмедя

Цей День з’явився у наших календарях порівняно недавно, у 2014-му році. Це насамперед акція, спрямована на вирішення нагальних екологічних проблем. Міжнародний день полярного ведмедя виник за підтримки організації Polar Bears International.

 Метою цього Дня є підвищення обізнаності широкої громадськості про катастрофічні впливи глобального потепління на площу льодового покриття вод, де знаходиться природне середовище проживання полярного ведмедя. Якщо не вжити заходів зі скорочення шкідливих викидів вуглецю, які викликають глобальне потепління, то вже в найближчому майбутньому ми можемо стати свідками загрози зникнення цих прекрасних тварин з нашої планети. Пропонуємо переглянути презентацію Полярний ведмідь.

https://docs.google.com/presentation/d/1-t6Vn_8OmwhtqmLHsGNqUugAxWPtfp_g/edit?usp=sharing&ouid=116577135864301428671&rtpof=true&sd=true 

«21 березня – Всесвітній день лісів».

21 березня відоме як Всесвітній день лісу. Цю традицію було започатковано Європейською конфедерацією сільського господарства, а 2013 року Генеральна Асамблея ООН проголосила його Міжнародним днем лісу.

21 березня відзначають Всесвітній день лісів за роль і значення лісів та лісового господарства в житті суспільства. Щороку в цей день фахівці в усьому світі знаходять час для обговорення цінності лісу. Населення може дізнатися, як відбувається або ж має відбуватися збалансоване управління лісами, невиснажливе використання лісових ресурсів (без заподіяння шкоди лісовим екосистемам) з метою їх збереження для майбутніх поколінь.

Ліс є частиною культурно-історичного середовища, під впливом якого формуються культура і звичаї цілих народів, ліс – джерело роботи та матеріального благополуччя значної частини населення. Ліс забезпечує деревиною і продуктами її переробки, харчовими і лікарськими ресурсами та іншими матеріальними цінностями.

Ліси України за призначенням і розміщенням виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та інші) функції, мають обмежене експлуатаційне значення. По території України вони розташовані дуже нерівномірно, сконцентровані головним чиному Поліссі та Українських Карпатах. Лісистість у різних природних зонах має значні відмінності й не досягає оптимального рівня, за якого ліси найпозитивніше впливають на клімат, ґрунти, водні ресурси, пом’якшують наслідки ерозійних процесів, а також забезпечується одержання більшої кількості деревини.

пропоную перегляд відео: «Всесвітній день лісів. Історія свята. Традиції».

(https://www.youtube.com/watch?v=1DU0BCTaiVw)

 Міжнародний день екологічних знань відзначають щороку 15 квітня.

Свято було засноване 1992 року, коли на Конференції ООН в Ріо-де-Жанейро (Бразилія) було наголошено на важливості екологічної освіти громадян всіх країн для реалізації довгострокових планів розвитку людства.

В Україні день екологічних знань відзначається з 1996 року за ініціативи громадських природоохоронних організацій.

Основне завдання цього дня — популяризація екологічних знань, формування екологічної культури населення, надання інформації про стан екологічної безпеки та навколишнього середовища, виховання у дітей і дорослих екологічного мислення.

Термін «екологія» відомий кожній освіченій людині, тому що про екологію говорять усі: засоби масової інформації – радіо, телебачення, преса. Проблеми, пов’язані з охороною довкілля використовуються у боротьбі за владу під час передвиборчих компаній. Слово екологія на вустах у перших керівників держав світу, оскільки це стає одним із головних завдань державної безпеки.

Становлення екології як науки відноситься до середини ХІХ ст. і пов’язується з ім’ям видатного німецького біолога-дарвініста Ернста Геккеля. У 1866 році Е. Геккель використав термін «екологія» в своїй роботі «Загальна морфологія». Термін «екологія» походить від грецького «oicos» – дім, помешкання, місце перебування та «logos» – наука. Тобто – це наука про дім, місце існування.

У сучасному розумінні екологія — це наука про зв’язки організмів між собою та з навколишнім середовищем. Тому, щоб досягти розумної рівноваги між зростаючими потребами людства і можливостями планети, які постійно зменшуються, при цьому зберігаючи і без того незадовільний стан природи, кожен у наш час повинен володіти мінімальним набором екологічних знань та способів дбайливої взаємодії з навколишнім світом.

Екологічна просвіта та виховання є одним із пріоритетних напрямків роботи загальноосвітніх установ. Адже від екологічної культури підростаючого покоління залежить майбутнє всієї планети. Звичайно, вирішити глобальні екологічні проблеми можна тільки спільними зусиллями на загальнодержавному і світовому рівні, але поліпшити екологію місця проживання під силу навіть одній конкретній людині.

Найголовнішими задачами екологічної освіти є:

• виховання розуміння сучасних екологічних проблем держави й світу, усвідомлення їх важливості, актуальності і універсальності;

• відродження кращих традицій українського народу у взаємовідносинах з довкіллям, виховання любові до рідної природи;

• подолання споживацького ставлення до природи;

• розвиток особистої відповідальності за стан довкілля;

• розвиток умінь приймати рішення щодо проблем навколишнього середовища, оволодіння нормами екологічно грамотної поведінки;

• виховання глибокої поваги до власного здоров’я та вироблення навичок його збереження.

День екологічних знань значимий не тільки для тих, хто займається екологічним вихованням та освітою, а й для всіх жителів нашої планети, адже йдеться про безпечне життя в майбутньому всіх нас. Прищеплення екологічної культури сьогодні – запорука збереження здоров’я майбутніх поколінь!

День екологічних знань в Україні (відзначається з 1996 року за ініціативою природоохоронних НУО)

перегляд відео: «День екологічних знань». (https://www.youtube.com/watch?v=ln2VUJU8OxM 

12 травня – Свято екологічної освіти

Людство досягло такої стадії, коли антропогенна дія на біосферу набула безповоротного характеру, різко загострилися протиріччя між зростаючими потребами суспільства і можливостями природи. Екологічна освіта була висунута ЮНЕСКО і Програмою ООН з охорони довкілля в розряд основних засобів гармонізації взаємодії людини і природи.

Стокгольмська конференція з охорони довкілля в 1972 році прийняла рекомендацію про створення міжнародної програми за освітою в області довкілля. В цілях виживання необхідне переосмислення самої суті взаємин людини, суспільства і природи на основі нових підходів і ідей. Практична реалізація ідей стійкого розвитку пов'язана із зміною стереотипу культури взаємин людини і природи. По визнанню вітчизняної і світової громадськості центральним чинником у вирішенні проблем взаємин "Людина - Суспільство - Природа" стає екологічна освіта.

Пропоную переглянути презентацію: країна екологічних знань

https://docs.google.com/presentation/d/1sA-mHCFk5wTXRV_gSdFRefnIsX2dR3Bw/edit?usp=sharing&ouid=116577135864301428671&rtpof=true&sd=true

 Всесвітній день охорони навколишнього середовища

«5 червня – Всесвітній день охорони навколишнього середовища»

до дня екологічного боргу

 виховний захід                                 «Планета -наш дім» 

                Людина-найрозумніша істота на землі. Так, саме істота. Адже ми з вами часточка природи. А грайливі тварини, щебетухи-пташки,  різнокольорові квіти і задумливі діброви, веселі грибочки і сріблясті рибки - це все наші брати і сестрички. Всі ми живемо на блакитній планеті Земля, дихаємо одним повітрям, п’ємо одну воду, ходимо по одним ґрунтам. Наша планета живе по законам космосу. Але це і наша спільна домівка. І поки що невідомо,чи є ще десь у Всесвіті життя.

                 Але люди не завжди пам’ятають що вони - частина природи. Ми збудували заводи, атомні електростанції, залізниці, порти, їздимо на незчисленних автомобілях, запускаємо численні ракети у космос. Ми вирубаємо ліси, бо нам треба будувати будинки. Ми розорали степи, бо треба вирощувати продукти харчування. Ми зливаємо в річки, моря і океани брудну воду, від якої гине риба і водяна  рослинність. Наша рідна планета, наша затишна домівка, все більше перетворюється на брудний смітник.  Але ж у власному домі ми прибираємо, робимо його затишним і привітним. То ж чому люди так поводяться з Землею? Прийшов час задуматись.

Ведучий. Ось і сьогодні ми з вами пригадаємо все, що можна пов’язати з тваринами, птахами, природою та її охороною. Але щоб почати нам треба дві команди. Зустрічайте учнів команди «Захисники природи » та учнів  команди «Червона книга».

  КОНКУРС-РОЗМИНКА «ІСТОТА - НЕІСТОТА»

Ведучий. Починаємо еко-змагання. Завдання. Зараз звучатимуть загадки, а ви на аркушах паперу повинні написати відповіді у два стовпчики – назви істот -  у перший , назви неістот – у другий.

1. Привітанням журавля

Я пробуджую поля,

Небеса і ручаї

Та заквітчую гаї.

Відгадали, хто вона,

Ця красуня чарівна.

Весна.

2. Як борошно він білий-білий,

Здається, світ укриє цілий,

Все падає, все наростає.

На села сиплеться й міста,

На гори , на сіли, на ниви –

Пухнастий, легкий, блескітливий.

Лягає майже нам до ніг,

Із вати клим? Ні, це - …

Сніг 

3. У нашої бабусі

Сидить звір у кожусі,

Біля тічки гріється,

Без водички миється.

Котик

4. Летів птах через дах,

Сів на воротях у червоних чоботах.

Лелека 

5. Їхала пані

В срібнім жупані,

а на тім жупані –

латка на латці.

Риба

6. У лісі на горісі

Червона птаха висить.

Калина

7. Сидить баба на грядках

Вся закутана в хустках

Капуста

8. Іде років двісті,

Стоїть на місці.

Лічить людський вік,

А не чоловік.

Годинник

9. Живе у лісі хижий, дикий

Душить кури та індики.

Ліс

10. На городі в нас росте

Сонце ясне ,золоте,

Жовте око, жовті вії,

Та чомусь його не гріє.

Соняшник

11. І в темнім лісі проживає,

Довгий  хвіст пухнастий має.

Й на місці не сидиться,

А кличуть її …

Лисиця

12. В зимовий студений час

Люблять всі малята нас.

З гірки ми рушаєм в путь,

А на гірку нас везуть.

Санчата.

13. Я кругленька, червоненька

З хвостиком тоненьким.

На городі мене рвуть

І до столу подають.

Редиска.

14. В тихе надвечір’я

В саду на подвір’я

Котиться колютина

В яблука закутана.

Їжак.

15. Стоять красуні у воді,

Вінки в них білі,золоті .

Лілії

                                 КОНКУРС «ПРАВИЛЬНА ВІДПОВІДЬ»

 Сучасна молодь вступає в життя в епоху не тільки бурхливого розвитку науки й техніки, а й негативних наслідків науково-технічної революції та демографічного вибуху.

Неконтрольоване зростання населення Землі, кількість якого вже перевищила критичну межу, дедалі більше забруднення атмосфери, гідросфери та літосфери, накопичення величезних обсягів відходів людської діяльності при одночасному виснаженні майже всіх видів природних ресурсів призвели до розвитку глобальної екологічної кризи. Людству загрожує загибель найближчими десятиліттями, якщо воно не змінить свого ставлення до природи, своєї діяльності й існування, не переоцінить життєвих цінностей. Для людства характерна ідея панування над природою. Але це не так. Людина є однією зі складових частин природи. Недарма наші предки з пошаною ставилися до всього, що їх оточувало. Наприклад, древні індіанці сіу стверджували: «Земля не належить нам. Це ми належимо Землі».

Завдання.  

1.    Яка болотна рослина може замінити вату та йод? (Сфагнум.)
2.    Пташенята якого птаха не знають рідної матері? (Зозулі.)
3.    За назвою якого дерева названо місяць року? Це дерево цвіте
найпізніше. (Липа — липень.)
4.    Що птахам страшніше взимку: голод чи холод? (Голод.)
5.    Як називається певна територія, на якій охороняються рослини
і тварини? (Заповідник.)
6.    Рослинний світ ще інакше називають... (Флора.)
7.     Зверху кругленьке та зелененьке, а всередині червоненьке. (Кавун.)
8.    Літом одежу одягає, а на зиму скидає. (Дерево.)
9.    Стоїть, коливається, як торкнеш, то кусається. (Кропива.)
10.    Вірно людям я служу, їм дерева стережу, дзьоб міцний і гострий маю, шкідників ним здобуваю. (Дятел.)
11.    Довгі ноги, довгий ніс. Прилетів — обід приніс: смачних жабеняток для своїх маляток. (Журавель.)
12.    У зеленому кашкеті галасує в очереті. Хоч і плавати мастак, та не риба і не рак. (Жаба.)

13. Ссавці, у яких зуби ростуть продовж усього життя? (гризуни)

14. Нежуйна світська тварина з ряду парнокопитних? (Свиня)

15.Яка тварина носить ім’я Пржевальського? (Кінь)

16. Предок собак. (Вовк).

  КОНКУРС «ЗАШИФРОВАНЕ ПРИСЛІВ’Я»

Ми живемо у прекрасному краю - Святогір’ї. Наша природа настільки чарівна і різноманітна, її значення для України настільки  велике, що було прийнято рішення організувати тут Національний природний парк святі Гори». Згідно з Указом Президента України він розпочав свою роботу у 1997 році.  Серед рівнинних національних парків України він, безсумнівно, має наймальовничішу природу і є еталоном поєднання природної та культурної спадщини. Головне завдання всіх національних парків світу,в тому числі і нашого,-  збереження природних комплексів у їх первісному вигляді. І саме це наше завдання – завдання народу. Саме народ спостерігає за природою та її екологією та складає  про це прислів’я та приказки. Знаєте ви їх чи  ні, ми зараз перевіримо.

Завдання. Треба знайти загублені прислів’я та з’єднати їх.

            Природа одному мати, другому — мачуха.

• На небо не скочиш, а в землю не закопаєшся.

• З гори вскач, а на гору хоч плач.

• Рада б зірка зійти — чорна хмара заступає.

• Чим темніша ніч, тим ясніші зорі.

• Світить місяць, та не гріє, тільки в бога хліб їсть.

• Сонце блищить, а мороз тріщить.

• Не скрізь там вода, куди хилиться верба

• Заступи природу дверима, то вона тобі вікном ввійде.

• Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.

• Де високі гори, там глибокі доли.

• Хто полю годить, тому жито родить.

• Місяць — козацьке сонце.

• Місяць — батько, звізда — мати, сонце — їх дитятко.

• Тиха вода людей топить, а швидка тільки лякає.

• Трапляється і такий год, що на день по сім погод.

«ХТО ПЕРШИЙ»

"Земля - наша мати всіх годує", - говорить українське прислів’я. Мені здається, що в ньому відбито ставлення українського народу не тільки до землі, а й взагалі до всього навкiлля: рослин i тварин, до річок i степів, до підземних багатств i повітря. Щиро шануючи все це, навіть складаючи певні ритуали, присвячені життю довкілля, наш народ ніби доводив свою невiд'ємнiсть від природи,  залежність  від  неї.

Минають століття. Життя суспільства не стоїть на мiсцi, розвивається, вдосконалюється. Але це вдосконалення чомусь інколи йде лише на користь людині, завдаючи невиправної шкоди природі. Виходить, утворюється замкнене коло: людина залежить від природи, але, прагнучи поліпшити своє буття, вона цю природу нищить!

Тому зараз у нашому суспiльствi так гостро постає проблема екологічного захисту, стрімко зростає інтерес до екологічних питань. Все доступнішою стає тривожна iнформацiя про забруднення навкiлля. Люди намагаються перебудувати свої взаємини з природою, бо екологічна криза охопила практично вже увесь світ.

Кожен повинен розуміти, що він - частка великої сім’ї, яка, потрапивши у біду, намагається вижити i продовжитись у майбутніх поколіннях. Тому-то так важливо плекати в серці любов до своєї Батьківщини, ділитися нею з іншими, передавати нащадкам. Я вбачаю в цьому щире покликання кожного сина або дочки Землі, бо "Земля багата - народ багатий", - вчить нас народна мудрість.

 Завдання. 

 1.Самий кращий пернатий співак країни? (соловей)

 2. Сама музична квітка? (дзвіночки)

 3. Самий красивий птах в світі? ( пава)

 4. Якою  водою треба поливати кімнатні рослини? (теплою, відстояною, дощовою)

 5. Назвіть кращий час  для пересаджування рослин ? (весна)

 6. Яка тварина завжди при грошах? (свиня, у неї завжди є п’ятачок)

 7. Назвіть рослини, які знають и обожнюють всі банкіри? (золототисячник, золоте дерево, золотисті водорості)

8. Підземна частина рослин? (корінь)

 9. Книга-каталог рослин і тварин, що під охороною?  (Червона книга)

 10. Круглий, овальний чи квадратний квітник? (клумба)

 11. Який гриб носить назву лісної хижої тварини? (лисичка)

 12. Наочне сприйняття дітьми об’єктів и явищ природи (спостереження)

 13. Ялинка, сосна, береза, верба – це одним словом… (дерева)

 14. Хто на собі ліс носить?(олень)

 15. Скільки треба взяти «а», щоб отримати птаха? (сорок-а)

                                                                 КОНКУРС «ЧИ МОЖНА …»

 Про вплив людства на довкілля свідчать факти:

—    1 000 людей умирають від отруєння водою;
—    5—6 видів тваринного чи рослинного світу зникають.

 Кожної хвилини:
—    вирубують понад 51 акр тропічних лісів;
—    знищується 50 тонн родючого ґрунту через неправильне його використання;
—    в атмосферу виділяється понад 12 000 тонн вуглекислого газу.
Отже, нині екологічні дослідження, наука екологія набули виключно великого значення. А ви, молоде покоління, якому належить майбутнє нашої держави, повинні приділяти проблемам екології максимум часу, сил і можливостей. Хотілося б, щоб ви пам'ятали слова римського мислителя Сенеки, сказані ще в 1 ст. н. е.: «Жити щасливо і жити в злагоді з природою — одне й те ж саме».

1. Завдання. Дати відповіді на запитання  ( «так»-«ні»), які починаються словами: «Чи мож-на …»

1.   ….. вважати, що у медузоподібних тварин голуба кров? Так
2.    ... самовільно вирубувати дерева в лісі, гаї, на вулиці? (Ні.)
3.    ... розпалювати вогнище під кронами дерев? (Ні)
4.    ... узимку підгодовувати птахів? (Так.)
5.    ... вважати людину царем природи? (Ні)
6.    ... вважати дуб, кедр, березу лікарськими деревами?  Так
7.    ... отруйні гриби збивати ногами? (Ні)
8.    ... заготовляти лікарські трави, що ростуть на узбіччі доріг? (Ні)
9.    ... вбивати вовків, адже вони хижаки? (Ні)

10.    ... вважати синього кіта найважчою твариною? (33 тони)Так
11.    ... зрізати кору з молодих дерев? (Ні)
12.    ... вважати мухоїда твариною, з найдовшим язиком? (Так)

13. …… вважати, що у такого птаха як голуб є пташине молоко? (Так)

14. КОНКУРС «ОХОРОНА ПРИРОДИ»

Україна, як ніколи, саме зараз потребує нашого дбайливого ставлення i захисту. Я вірю, що українці, які завжди славилися своєю працездатністю, дбайливістю i любов'ю до природи, зможуть запобігти подальшому руйнуванню найсвятішого - рідної землі. Треба тільки серцем пам'ятати, що ми - одна славна родина i земля у нас, як i мати, - на всіх одна! 

Виступ журі з результатами всіх конкурсів

Ведучий.

Я хочу, щоб усі ви долучилися до покращення екологічної ситуації на планеті. Адже ми, як і рослини та тварини, є частинкою природи, її невід'ємною складовою. Тому хочеться звернутися до всіх людей на Землі зі словами:

Людино! Ти — не цар природи,

 ти — тільки часточка її.

 Добром чи болем обернуться

 тобі ж завжди діла твої!

Люди добрі! Живіть, творіть.

 Всім я зичу і щастя, й долі.

 Правила поведінки у природі

1.Не бери з собою до лісу чи в парк навесні або на початку        літа собак. Це час розмноження тварин. Собаки інстинктивно руйнують гнізда, лякають і знищують молодняк!

2.Не зачіпай пташиних гнізд, не підходь до них близько!

        3.Не торкайся пташенят ні у гнізді, ні на землі!

        4.Не лови диких тварин і не принось їх додому!

        5.Не ламай гілок на деревах!

        6.Не розривай павутину і не знищуй павуків – вони корисні!

        7.Не вбивай жаб, змій – вони корисні!

        8.Обережно і тихо ходи лісовими стежками

        9.Не галасуй!

10.Не знищуй птахів!

11.Не кидай  у водойми сміття і різний непотріб!

12.Не руйнуй мурашників!

13.Не лови гарних комах!

        14.Не залишай після себе сміття!

        15.Не розпалюй вогнище!

        16.Не рубай дерев

не можна нічого ламати і рвати без потреби;

слід дбайливо ставитися до чагарників, деревам, тваринам, птахам і комахам;

для багаття необхідно збирати тільки сухостій;

 не можна зривати недостиглі плоди;

потрібно зрізати гриби тільки ножем, не пошкоджуючи кореневу систему;

не можна забруднювати водойми, річки (кидати в них сміття, каміння і залишки їжі);

заборонено руйнувати джерела і колодязі;

не можна калічити живі дерева (рубати, робити написи);

 не залишати сміття і залишки їжі; не руйнувати боброві греблі;

не чіпати змій, а також дитинчат звірів і птахів.

  24.07.  день екологічного боргу «Час задуматись над нашим впливом на планету» 

Щороку вся світова спільнота відзначає День екологічного боргу (Earth Overshoot Day). Мета свята – привернути увагу людства на те, що ресурси нашої планети не вічні, а кожна людина є своєрідним боржником. Варто відзначити, що день святкування не є фіксованим. Дата залежить від того, коли люди повністю вичерпають ту кількість ресурсів, які Земля зможе відновити протягом року. Як населення всієї планети, так і окремі країни, постійно позичають у Землі певну кількість ресурсів. І чим швидше у році настає День екологічного боргу, тим більше ресурсів ми винні нашій планеті, а також своїм нащадкам. Цей день було створено з метою привернення уваги світової спільноти на надмірне витрачання природних ресурсів Землі.  День екологічного боргу, нагадування про вплив наших дій на довкілля. У своєму повсякденному житті ми часто споживаємо більше ресурсів, ніж Земля може відновити. Цей дисбаланс, відомий як екологічний борг, призводить до деградації довкілля, зміни клімату та втрати біорізноманіття.

Для нас вкрай важливо взяти на себе відповідальність за наш екологічний слід і прагнути його зменшити. Роблячи невеликі зміни у своїх звичках, такі як використання предметів багаторазового використання, економія енергії та підтримка сталих практик, ми можемо працювати над погашенням нашого екологічного боргу та створенням здоровішої планети для майбутніх поколінь.

Давайте об'єднаємося, щоб підвищити обізнаність про важливість життя в гармонії з природою та вжиття конкретних заходів для захисту довкілля. Кожне невелике зусилля має значення для побудови сталого майбутнього для всіх.