Електронна адреса або Viber для зворотного зв’язку: oblsuncn@ukr.net
Біологічний лекторій 2025 року
8 червня 2025 року (неділя)
Місце проведення: Ніцца, Франція
Тема: «Диво: Зберігаючи те, що нас підтримує» (Wonder: Sustaining What Sustains Us) reuters.com+6oceanic.global+6unworldoceansday.org+6facebook.com+5un.org+5unworldoceansday.org+5
Цьогорічна тема підкреслює захоплення океаном як джерелом життя, натхнення та мудрості. Вона закликає до глибшого усвідомлення нашої залежності від океану та необхідності його збереження для майбутніх поколінь.
Відкриття Конференції ООН з питань океану (UNOC-3): 8 червня 2025 року Всесвітній день океанів відкриє третю Конференцію ООН з питань океану, яка відбудеться з 9 по 13 червня в Ніцці. Це унікальна можливість об'єднати зусилля для захисту океану. oceanic.global
Церемонія підняття прапора: Символічне підняття прапора Всесвітнього дня океанів на тлі регати яхт стане моментом глобальної єдності та початком конференції.
Підтримка ініціативи 30x30: Заклик до захисту 30% світового океану до 2030 року через створення морських охоронюваних територій. theaustralian.com.au+2reuters.com+2reuters.com+2
Основні виклики та рішення
Пластикове забруднення: Щорічно понад 8 мільйонів тонн пластику потрапляє в океан, завдаючи шкоди морському життю та екосистемам. ft.com
Надмірний вилов риби: Більше третини світових рибних запасів є надмірно експлуатованими, що загрожує продовольчій безпеці. reuters.com
Кліматичні зміни: Підвищення температури океану та рівня моря негативно впливає на прибережні громади, особливо в Тихоокеанському регіоні. reuters.com
Поширюйте інформацію: Використовуйте хештеги #WorldOceansDay та #ProtectOurOcean у соціальних мережах.
Організуйте заходи: Проводьте освітні події, прибирання узбережжя або виставки, присвячені океану.
Підтримуйте сталий рибний промисел: Обирайте продукти з сертифікатами сталого рибальства.
Зменшуйте використання пластику: Використовуйте багаторазові сумки, пляшки та контейнери.
🌱 Долучайтеся до глобального руху за збереження океану! Разом ми можемо забезпечити сталий розвиток та благополуччя для всіх мешканців планети.
Дата заснування та історичний контекст:
Заснований Генеральною Асамблеєю ООН 15 грудня 1972 року резолюцією № A/RES/2994 (XXVII) після Всесвітньої конференції з довкілля у Стокгольмі, де представники 113 країн обговорили загрози екологічної кризи.
Конференції передувало звернення 2 200 діячів науки та культури з 23 країн (травень 1971 року), які попередили: "Або ми покінчимо із забрудненням, або воно покінчить із нами" .
Створено Програму ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), яка з 1973 року координує святкування цього дня .
Мета свята:
Привернути увагу до екологічних проблем (забруднення, знеліснення, втрата біорізноманіття) та стимулювати політичні дії .
Залучити громади до сталого розвитку, підкресливши роль кожного у захисті планети .
Щорічні фокусні теми (приклади):
2023–2024: "Вирішення проблеми забруднення пластиком" та "Відновлення екосистем" .
2022: "Тільки одна Земля" — акцент на глобальну екологічну кризу .
2018–2019: Боротьба із забрудненням пластиком та повітрям.
2000-і роки: Зміна клімату, вода, "зелені міста" (див. Таблицю 1 нижче).
Формати заходів:
Вуличні мітинги, "зелені" концерти, велопаради.
Освітні акції: конкурси плакатів у школах, кампанії з сортування сміття, посадка дерев.
Вибрані теми Всесвітнього дня довкілля
2023 - Вирішення проблеми забруднення пластиком
2022 - Тільки одна Земля
2021- Відновлення екосистем
2019 - Бій забрудненню повітря
2014 - Маленькі острови і зміна клімату
2006 - "Ні" опустелюванню посушливих земель
1994 - Одна Земля, одна сім'я
Тема 2025 року: #BeatPlasticPollution (Подолаймо пластикове забруднення)economictimes.indiatimes.comun.org+12worldenvironmentday.global+12worldenvironmentday.global+12
Глобальний господар: Республіка Корея
Цьогорічна кампанія, очолювана Програмою ООН з навколишнього середовища (UNEP), закликає до колективних дій для подолання пластикового забруднення, яке проникає в усі куточки планети, включаючи наші тіла у вигляді мікропластику.
11 мільйонів тонн пластикових відходів щорічно потрапляє в водні екосистеми.
Мікропластик накопичується в ґрунтах через стічні води та сміттєзвалища, завдаючи шкоди екосистемам.
Щорічні соціальні та екологічні витрати від пластикового забруднення оцінюються в $300–600 мільярдів. business-standard.comunep.org
Республіка Корея: Приклад для наслідування
Це другий раз, коли Республіка Корея приймає Всесвітній день охорони навколишнього середовища (перший був у 1997 році). Країна впроваджує повний життєвий цикл стратегії управління пластиком, охоплюючи всі етапи — від виробництва до переробки. Особливо виділяється провінція Чеджу, яка прагне стати вільною від пластикового забруднення до 2040 року. un.org+3worldenvironmentday.global+3unep.org+3
Відмовляйтесь від одноразового пластику.
Використовуйте багаторазові сумки, пляшки та контейнери.
Сортуйте та переробляйте відходи.
Поширюйте інформацію в соцмережах з хештегом #BeatPlasticPollution.
Організуйте або приєднуйтесь до місцевих екологічних ініціатив.un.org+12worldenvironmentday.global+12worldenvironmentday.global+12
"Планета без пластику починається з мене"
Зображення: глобус, обгорнутий пластиком, який розрізається багаторазовими інструментами.
"Мікропластик — всередині тебе теж"
Зображення: силует людини, наповнений мікропластиком, поруч із морським життям з подібною візуалізацією.
"Кожна крапля важлива, кожен шматочок шкодить"
Зображення: крапля води, що містить пластикову пляшку, рибу та зруйновану екосистему.
Долучайтесь до глобального руху за чисте довкілля! Разом ми можемо подолати пластикове забруднення та забезпечити стале майбутнє для наступних поколінь.
Наслідки російської агресії:
Екологічні збитки: Понад 1,9 трлн грн — забруднення води, ґрунтів, повітря через бойові дії та підрив Каховської ГЕС.
Знищення екосистем: Пошкоджено 10 національних парків, 8 заповідників, 2 біосферні резервати. Згоріло 23 тис. га лісів, 600 видів тварин і 750 видів рослин під загрозою зникнення.
Токсичні загрози: Утворення небезпечних відходів (наприклад, через руйнування промислових об'єктів) та загибель 1000+ дельфінів у Чорному морі.
Дії України:
Ухвалено Закон "Про управління відходами" (червень 2022), що впроваджує європейські стандарти переробки сміття.
Розглядається законопроєкт про обмеження одноразового пластику (№ 6077), який має скоротити забруднення.
Скромні кроки: Відмова від одноразового пластику, сортування сміття, економія води.
Громадська участь: Долучитися до посадки дерев, прибирання парків або підтримки місцевих екоініціатив 312.
Просвітництво: Поширення інформації про екологічні проблеми, особливо серед дітей.
"Стан довкілля залежить від людини, від кожного з нас. Тільки екологічно свідомі зможуть зберегти природні багатства для нащадків".
Всесвітній день довкілля — це заклик до глобальної єдності. Для України в умовах війни він набуває особливого значення: відновлення природи стане частиною перемоги. Кожен внесок у захист планети, навіть найменший, є кроком до безпечного майбутнього.
Проблеми сучасної біологічної науки
Суть проблеми: Замість цілісного вивчення організмів і екосистем багато дослідників фокусуються на молекулярно-біологічних деталях (ген, білок) у відриві від загальної картини.
Наслідки: Втрачається розуміння взаємодії живих систем із середовищем, складних екологічних та еволюційних процесів.
Суть проблеми: Багато результатів експериментів не вдається повторити в інших лабораторіях.
Причини: Нестандартизовані методики, недостатня прозорість публікацій, статистична невірна інтерпретація даних.
Наслідки: Покоління дорогих експериментів можуть виявитися хибними, втрачається час і ресурси.
Суть проблеми: Геномні проєкти, секвенування «на вимогу», високопродуктивні прилади генерують петабайти даних.
Виклик: Недостатньо потужних обчислювальних центрів, кадрів із компетенціями в біоінформатиці й статистиці.
Наслідок: Важко відокремити важливе від шуму, загроза «залягання» даних без їх аналізу.
Генна інженерія і CRISPR: ризики позацільового втручання в геном; можливі непередбачувані зміни; біобезпека.
Синтетична біологія: створення нових форм життя – де межа дозволеного?
Генетичний скринінг людини: питання приватності даних, можливість «дизайну» дітей, генетичної дискримінації.
Суть проблеми: Грантові програми дедалі частіше віддають пріоритет прикладним (комерціалізованим) напрямам.
Наслідок: Фундаментальні відкриття, які закладають основу для майбутніх технологій, недофінансовуються.
Суть проблеми: Темпи глобального потепління і руйнування природних середовищ зростають.
Виклик для науки: Потрібно оперативно оцінювати наслідки, розробляти стратегії збереження, але дослідження «не встигають» за темпом змін.
Суть проблеми: Складно налагодити ефективну взаємодію між біологами, інформатиками, хіміками, інженерами.
Наслідок: Втрачається синергія — нові технології розробляються без урахування біологічних реалій, і навпаки.
Суть проблеми: Шкільна та університетська освіта часто застаріла, мало уваги приділяється практичним навичкам, роботі з реальними даними, «жорстким» статистичним методам.
Виклик: Готувати фахівців, здатних працювати в умовах сучасної наукової інфраструктури і виконувати суворі експерименти.
Суть проблеми: Антивакцинальні рухи, «ліки від усього» в інтернеті, конспірологія підривають авторитет науки.
Виклик для біологів: Потрібно активніше виходити в медіа, простою мовою пояснювати результати, вести популяризацію базуючись на фактах.
Суть проблеми: Ресурсно бідні країни й регіони не можуть дозволити собі сучасних лабораторій і дорогого обладнання.
Наслідок: Втрата потенціалу регіональних дослідницьких тем, «технологічний розрив» між Північчю та Півднем.
Сучасна біологія стоїть на порозі великих відкриттів — але лише за умови подолання вищенаведених проблем. Повернення до традиційних цінностей (цілісний підхід, якість експерименту, етичність), разом із впровадженням новітніх технологій та вдосконаленням освіти, дасть змогу створити стійку та ефективну науку майбутнього.
Основні концепції сучасної біології в традиційному стилі з урахуванням історичних засад і сучасних розробок.
Клітинна теорія
Історичні витоки: М. Шлейден і Т. Шванн (1838–1839) сформулювали основні положення: усі живі організми складаються з клітин; клітина — одиниця структури й функції; клітини походять із поділу попередніх клітин.
Сучасний розвиток: відкриття стовбурових клітин, моделі клітинної сигналізації, CRISPR/Cas9-моделювання клітинних функцій.
Значення: основа для медицини, біотехнологій і тканинної інженерії.
Теорія еволюції
Історичні витоки: Ч. Дарвін і А. Воллес (1858) — природний добір як рушій еволюції; спадковість і мінливість.
Сучасний розвиток: молекулярна еволюція (аналіз геномів), еволюційна розвиткова біологія (evo-devo), генетика популяцій, філоґенетичні методи.
Значення: пояснює походження біорізноманіття, адаптаційні механізми, формує підґрунтя для охорони видів.
Генетична інформація та молекулярна біологія
Історія: відкриття структури ДНК Уотсоном і Кріком (1953), розшифрування геному, центральна доменно-рорвка генетичного коду.
Сучасність: «-оміка»: геноміка, транскриптоміка, протеоміка, метаболоміка; системи редагування генів; синтетична біологія.
Значення: основа для діагностики захворювань, розробки таргетної терапії, аграрних біотехнологій.
Системна біологія
Передумови: інтеграція знань із різних дисциплін (біохімія, генетика, фізіологія) з початку ХХ ст.
Суть: комплексний підхід до вивчення біологічних систем як єдинецілих мережі взаємодій (білок–ген–метаболіт–сигнал).
Значення: моделювання клітинних процесів, передбачення реакцій на ліки, розробка біороботів.
Епігенетика
Історія: спостереження спадкових змін, які не пов’язані зі зміною послідовності ДНК (Х. Ґротвальд, 1942; Р. Х’юітсон, 1950-ті).
Сучасний етап: вивчення метилювання ДНК, модифікацій гістонів, некодуючих РНК; епігенетичні терапії при онкології.
Значення: пояснення феноменів піріморфізму, середовищної пластичності, спадковості «екстрагеномної» інформації.
Екологічні та еволюційні концепції
Популяційна екологія: динаміка чисельності, моделі Лотки-Вольтерра, K- і r-стратегії.
Екосистемний підхід: енерго-матеріальні потоки, стійкість екосистем, біогеохімічні цикли.
Охорона біорізноманіття: концепції популяційного генетичного різноманіття, екологічних ніш, метапопуляцій.
Біоінформатика і великі дані
Передумови: початок з 1960-х із обчислювальної біохімії, розшифрування геномів.
Суть: використання алгоритмів, машинного навчання, штучного інтелекту для аналізу та прогнозування біологічних процесів.
Значення: персоналізована медицина, прогнозування епідемій, розробка нових біопрепаратів.
Синтетична біологія
Історія: конструювання простих генно-клітинних «контурів» у 2000-х; проект «Біобрикети» («BioBricks»).
Сучасні здобутки: створення штучних хромосом, «клітин-фабрик» для виробництва біопалива й ліків, мінімальний геном.
Значення: нові біоматеріали, адаптовані організми для очищення довкілля, фундаментальні дослідження про сутність життя.
Концепція критичних періодів і пластичності розвитку
Походження: досліди на тваринах у XX ст. (критичні фази формування нейронних мереж, інстинктів).
Сучасність: нейропластичність, реактивність до стресу, психофізіологічні адаптації.
Значення: розуміння навчання, реабілітації після травм, профілактика стресових розладів.
Концепція масштабної інтеграції «від молекули до біосфери»
Історичний контекст: Лотка (1925), В. Мак-Артур, Р. Лотка; розвиток ідеї глобальної біології.
Сучасний вигляд: мультидисциплінарні дослідження кліматичних змін і їхнього впливу на живі організми; моделі Цілісної Землі.
Значення: стратегії стійкого розвитку, управління природними ресурсами, кліматична адаптація.
Ці концепції укладають базис для сучасних досліджень і практичних застосувань у біології.
Концепція адаптації в біології
Концепція адаптації в біології
Адаптація — це ключова концепція в еволюційній біології, що описує процес пристосування організмів до умов навколишнього середовища. Вона формується протягом багатьох поколінь через механізми природного добору (за Чарлзом Дарвіном) і забезпечує виживання та репродуктивний успіх виду. Адаптації можуть бути структурними, фізіологічними, поведінковими або генетичними.
1. Визначення та суть
Адаптація — це будь-яка ознака або механізм, що підвищує пристосованість (фітнес) організму до конкретних умов. Вона виникає внаслідок мутацій і закріплюється через природний добір.
2. Джерела адаптацій
o Мутації — випадкові зміни в ДНК.
o Генетична рекомбінація — перемішування генів під час статевого розмноження.
o Горизонтальний перенос генів (у бактерій та архей).
3. Роль середовища
Адаптації формуються під тиском абіотичних (клімат, pH, температура) та біотичних (хижаки, конкуренція, паразити) факторів.
Ламаркізм (початок XIX ст.)
— Жан-Батист Ламарк уперше висловив думку про «набуті» пристосування та їхнє «успадкування» як відповідь на зміну потреб організму.
Дарвінізм (1859)
— Чарльз Дарвін у «Походженні видів» сформулював ідею природного добору, що «відбирає» найкраще адаптовані варіанти у популяції.
Неодарвінізм (середина ХХ ст.)
— Синтез дарвінізму з генетикою (мендельянство, генетика популяцій) заклав основи сучасного розуміння адаптації як результату спадкової мінливості й відбору.
Морфологічні
Зміни у будові тіла або органів.
Камуфляж хамелеона, потужні лапи крота, гострий дзьоб у дятла.
Фізіологічні
Зміни у функціонуванні органів або метаболізмі.
Здатність верблюда зберігати воду, антифризні білки у риб Антарктики.
Поведінкові
Зміни в реакціях або діях для виживання.
Міграції птахів, будівництво гнізд, колективне полювання вовків.
Біохімічні
Зміни на молекулярному рівні (ферменти, білки, гормони).
Термостабільні ферменти термофільних бактерій, отрути у змій.
Генетичні
Зміни в геномі, що передаються нащадкам.
Резистентність комарів до інсектицидів, толерантність до лактози у людей.
1. Природний добір
o Стабілізуючий: зберігає середні ознаки (наприклад, розмір листя в стабільному кліматі).
o Спрямований: зміщує ознаку в одному напрямку (наприклад, збільшення розміру тіла в холодному кліматі).
o Дизруптивний: сприяє крайнім варіантам ознак (наприклад, різні форми дзьобів у в'юркових птахів Галапагосів).
2. Генетичний дрейф
Випадкові зміни частоти алелів у малих популяціях (наприклад, ефект "бутилькового горлечка").
3. Генний потік
Обмін генами між популяціями через міграцію особин.
1. Виживання: допомагають організмам уникнути хижаків, знаходити їжу, переносити екстремальні умови.
2. Репродуктивний успіх: підвищують шанси на розмноження (наприклад, яскраве забарвлення для залучення партнера).
3. Екологічна ніша: дозволяють видам займати унікальні місця в екосистемах.
4. Еволюція нових видів: накопичення адаптацій може призвести до видоутворення (наприклад, адаптаційні радіації на островах).
· Печерині риби: втрата зору та пігментації через життя у темряві, але розвиток чутливих органів чуття.
· Кактуси: глибокі корені для збору води, товсті стебла для її зберігання, колючки замість листя.
· Людина: біпедізм (прямоходіння), розвинений мозок, здатність використовувати інструменти.
1. Морфологічні адаптації
o Зміни у будові органів або тіла (наприклад, довгі ноги гепарда для швидкого бігу, камуфляж у хамелеона).
2. Фізіологічні адаптації
o Зміни у функціонуванні організму (наприклад, здатність верблюдів зберігати воду, ефективний обмін речовин у птахів під час польоту).
3. Поведінкові адаптації
o Зміни в поведінці для виживання (наприклад, міграції птахів, зимова сплячка ведмедів).
4. Генетичні адаптації
o Мутації, що закріплюються в популяції (наприклад, резистентність бактерій до антибіотиків).
Адаптація — це динамічний процес, що відображає взаємодію організмів із середовищем. Вона є основою біорізноманіття і демонструє, як еволюція формує життя на Землі. Дослідження адаптацій допомагає розуміти минуле, прогнозувати зміни в екосистемах і вирішувати сучасні проблеми (наприклад, стійкість до антибіотиків).
Міжнародний день біорізноманіття (22 травня)
Міжнародний день біорізноманіття (22 травня) — це глобальне свято, засноване ООН для підвищення обізнаності про важливість біорізноманіття та його роль у підтримці життя на Землі. Ось ключова інформація:
Дата та історія
Відзначається 22 травня щороку з 2000 року.
Дата обрана на честь підписання Конвенції про біологічне різноманіття (1992 рік) під час Саміту Землі в Ріо-де-Жанейро.
Мета
Підкреслити значення біорізноманіття для екосистем, економіки та здоров’я людей.
Звернути увагу на загрози: знищення середовищ існування, кліматичні зміни, забруднення, надмірна експлуатація ресурсів.
Заохотити дії зі збереження та відновлення природи.
Символічна тема 2024 року
«Будуймо разом: від відновлення до процвітання» (англ. "Be part of the Plan").
Акцент на реалізацію Куньмін-Монреальської глобальної рами з біорізноманіття (2022), яка передбачає захист 30% суші та океанів до 2030 року.
Щорічні теми минулих років
2023: «Від угоди до дії: відновимо біорізноманіття».
2022: «Спільна будуча для всього живого».
2020: «Наші рішення — у природі».
Тема 2025 року для відзначення Міжнародного дня біорізноманіття (22 травня) –
«Гармонія з природою та сталий розвиток»
(англ. “Harmony with nature and sustainable development”)
Ця тема підкреслює невід’ємний зв’язок між Цілями сталого розвитку ООН на період до 2030 року та Цілями й завданнями Глобальної рамки біорізноманіття (Куньмін–Монреаль), закликавши до спільних зусиль у збереженні природи й забезпеченні сталого майбутнього для всіх.
Глобальний контекст:
Теми часто пов’язують із Цілями сталого розвитку ООН (наприклад, Ціль 15 – «Захист наземних екосистем») або міжнародними угодами, як-от Паризька кліматична угода.
Можливий акцент на відбудову екосистем у зонах конфліктів, враховуючи досвід України з руйнуванням заповідників під час війни
2. Заходи та ініціативи
Освітні програми: лекції, семінари, документальні покази.
Практичні акції: відновлення лісів, захист рідкісних видів, прибирання територій.
Міжнародні звіти: публікація даних про стан біорізноманіття (наприклад, від МСОП).
Більше 1 мільйона видів тварин і рослин перебувають під загрозою зникнення (дані IPBES, 2019).
Біорізноманіття забезпечує чисту воду, їжу, ліки та стабільність клімату.
Україна, зокрема, має унікальні екосистеми: Карпатські ліси, степи, дельту Дунаю.
1. Знищення природних середовищ: вирубка лісів, осушення боліт, урбанізація.
2. Забруднення: хімічні речовини, пластик, промислові відходи.
3. Кліматичні зміни: глобальне потепління впливає на місця проживання багатьох видів.
4. Інвазивні види: чужорідні організми, які витісняють місцеві види.
5. Надмірне використання ресурсів: полювання, рибальство, збирання рослин.
· На Землі існує близько 8,7 мільйонів видів організмів, але лише 1,9 мільйонів з них описані наукою.
· Ліси займають лише 31% суші, але в них мешкає понад 80% наземних видів.
· Коралові рифи є домом для 25% всіх морських видів, хоча займають лише 1% океану.
Відвідайте заходи організацій, як-от WWF, МСОП або Національні екопарки України.
Підтримайте місцеві проекти зі збереження рідкісних видів (наприклад, зубрів, орланів).
Дізнайтеся більше на офіційних ресурсах:
Всесвітній день мігруючих птахів 10 травня 2025 року
Всесвітній день мігруючих птахів 10 травня 2025 року — це міжнародне свято, спрямоване на залучення уваги до збереження перелітних птахів та їхніх середовищ існування. Ось основні аспекти цього дня:
У 2025 році свято відзначається 10–11 травня (друга субота та неділя травня).
Вперше його започатковано у 2006 році за ініціативи Секретаріату Конвенції про збереження мігруючих видів (CMS) та Угоди про охорону афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA).
Історичні корені сягають 1906 року, коли було підписано першу Міжнародну конвенцію з охорони птахів.
Підвищення обізнаності про загрози для мігруючих птахів: руйнування середовищ існування, зміни клімату, світлове забруднення, використання пестицидів та пластику.
Заохочення міжнародної співпраці для захисту міграційних шляхів і відновлення екосистем.
Організовуються фестивалі птахів, екскурсії для спостереження за міграцією, освітні лекції та виставки1310.
Щороку обирається символічна тема. Наприклад, у 2017 році це було «Їхнє майбутнє — наше майбутнє».
Теми минулих років дають уявлення про формат:
2023: «Вода: життєво важлива для птахів» (зосереджена на впливі зникнення водно-болотних угідь).
2024: «Збережемо комах для птахів» (акцент на ролі комах як джерела їжі).
2022: «Світлове забруднення» (вплив штучного освітлення на міграцію).
Можливі напрямки для 2025 року:
Боротьба з пластиковим забрудненням.
Відновлення міграційних коридорів.
Адаптація до кліматичних змін.
Заходи координуються через офіційний сайт worldmigratorybirdday.org, де можна зареєструвати власну ініціативу.
Тема Всесвітнього дня мігруючих птахів (10 травня 2025 року):
«Shared Spaces: Creating Bird-Friendly Cities and Communities»
(укр. «Спільні простори: створення міст і громад, дружніх до птахів»)
Втрата комах — ключового джерела їжі для птахів. Зменшення популяцій комах через інтенсивне сільське господарство та пестициди загрожує успіху міграцій.
Пластикове забруднення — щорічно близько 1 мільйона птахів гине через проковтування пластику.
Руйнування природних оселищ, таких як болота, степи та ліси, які є критичними для відпочинку птахів під час перельотів.
Грицики малі здійснюють найдовший беззупинний переліт — 7 тисяч кілометрів з Аляски.
Україна ратифікувала міжнародні угоди з охорони мігруючих птахів, зокрема в межах Смарагдової мережі Європи
“День зелених насаджень” 4 травня, який у Японії відомий як “День зелені” (Midori-no-hi), – та як можна долучитися до подібних заходів в Україні чи взагалі цього дня.
1. Дата й природа свята
“День зелені” (яп. みどりの日, Midori-no-hi) офіційно святкується в Японії 4 травня, починаючи з 2007 р.; до того (1989–2006) це був 29 квітня
Цього року 4 травня припадає на неділю (Sunday) — чудовий шанс провести його на природі, адже вихідний дає більше часу для посадок і прогулянок парком.
2. Історичне коріння
До 1989 р. 29 квітня в Японії відзначали день народження імператора Сьова (Хірохіто). Після його смерті свято зберегли, але перейменували на “День зелені” – на честь його великої любові до живої природи
У 2007 р. цю дату “зеленої” уваги до природи перенесли на 4 травня, а 29 квітня стали називати “Днем Сьова” (Shōwa Day). Таким чином “День зелені” став невід’ємною частиною японського Золотого тижня.
3. Як святкують у Японії
Відвідують національні парки, ботанічні сади, влаштовують безкоштовні екскурсії та виставки, присвячені флорі.
У містах проходять масові акції з посадки дерев і кущів, волонтери доглядають за молодими насадженнями.
Багато шкіл і громадських організацій організовують уроки на відкритому повітрі з вивчення місцевих рослин.
4. Паралелі та аналогії в Україні й світі
Перша неділя травня
Міжнародний день пермакультури
Популяризація принципів пермакультури, стійких агросистем
21 березня
Всесвітній день лісів і висаджування дерев
Залучення до глобальних кампаній із збереження та відновлення лісів
Третя субота квітня
День довкілля в Україні
Прибирання, догляд за парками, садіння дерев
5. Ідеї для святкування в Україні чи будь-де
Оберіть локацію: Парки, шкільні двори, пустирі, береги річок.
Види рослин: Місцеві (адаптовані до клімату) — липи, клени, калини, черемха, ялівець.
Екологічний підхід:
Використовуйте саджанці з закритою кореневою системою.
Додайте таблички з назвами рослин та QR-кодами з інформацією про них.
Приклад акції: "Сад пам’яті" — посадка дерев на честь героїв або історичних подій.
Квітники-багаторічники: Використовуйте непримхливі квіти (іриси, півонії, хостати).
Вертикальні сади: З матеріалів вторсировини (пластикові пляшки, палітри).
Лікарські грядки: М’ята, ромашка, шавлія — для навчання та ароматерапії.
Виготовлення еко-горщиків: З кокосового волокна, паперу або глини.
Створення "гарячих клумб": Компостні ями для переробки органіки.
Пташині годівнички/будиночки: З дерева або перероблених матеріалів.
Лекції про важливість зелених зон:
Роль дерев у боротьбі зі зміною клімату.
Як рослини покращують якість повітря.
Кіно-покази: Документальні фільми про ліси ("Землянки", "Антропоцен").
Вікторини та квести: "Впізнай дерево за листям", "Еко-ребуси".
Обмін саджанцями/насінням: Організуйте ярмарок, де кожен може принести свої рослини.
"Зелений флешмоб": Учні/мешканці створюють людиноподібні "дерева" з гілок і листя.
Фотоконкурс: "Найкрасивіше дерево мого міста" з публікацією в соцмережах.
Еко-субботник: Прибирання сміття у парках, лісопарках, на берегах водойм.
Сортування відходів: Навчіть учасників відокремлювати пластик, скло, папір.
Арт-проєкт зі сміття: Створення інсталяцій із перероблених матеріалів.
Гра "Еко-детективи": Пошук рідкісних рослин або слідів тварин у парку.
Створення "капсул часу": Посадження дерев із записом побажань для майбутніх поколінь.
Малювання крейдою: На асфальті — теми "Ідеальне зелене місто", "Дерева-рятівники".
Лісництва/дендропарки: Безкоштовні екскурсії або майстер-класи з посадки.
Еко-бізнеси: Кав’ярні зі знижками за принесене сміття, магазини з еко-товарами.
Волонтерські організації: Спільні акції з "Українською природоохоронною групою".
Створення онлайн-карти: Позначте місця посадок, щоб стежити за їхнім зростанням.
Хештеги: #ДеньЗеленихНасаджень, #ПосадиДерево, #ЕкоУкраїна.
Відеозвернення: Запис відео-звернення від учнів/відомих людей міста.
Насіння у паперових пакетиках: З мотиваційними написами ("Посади мене — врятуй планету").
Еко-блокноти: З паперу з переробленої целюлози.
Свідоцтва учасника: Для школярів — "Амбасадор зеленого міста".
1. Вибір місця:
o Враховуйте розміри дерева в майбутньому, щоб воно не заважало комунікаціям чи будівлям.
2. Підготовка ями:
o Викопайте яму, яка в 2–3 рази ширша за кореневий ком.
3. Посадка:
o Розмістіть дерево в ямі, засипте ґрунтом і добре полійте.
4. Догляд:
o Регулярно поливайте дерево, особливо в перші роки після посадки.
· Одне доросле дерево за рік поглинає близько 22 кг вуглекислого газу.
· Дерева зменшують рівень шуму в містах на 5–10 децибел.
· Найстаріше дерево у світі — сосна Мафусаїл у Каліфорнії, їй понад 4800 років.
Висновок
День Зелених Насаджень — це не лише символічна акція, а й реальна можливість змінити свій простір. Навіть одна посаджена деревина чи прибрана ділянка парку роблять світ кращим. Залучайте дітей, друзів, сусідів — і разом створюйте "зелену" історію вашої громади!
День довкілля 2025
День довкілля 2025: ідеї для святкування та актуальні ініціативи
День довкілля в Україні традиційно відзначається 19 квітня, але 2025 рік може стати особливим завдяки інтеграції глобальних екологічних трендів та національних пріоритетів. Ось концепція святкування з урахуванням актуальних викликів:
Обґрунтування:
2025 рік може бути присвячений відновленню деградованих територій, зокрема через наслідки війни, зміни клімату та антропогенного тиску. Це відповідає цілям ООН щодо відновлення екосистем до 2030 року.
День довкілля — це національне екологічне свято, присвячене збереженню та відновленню природного середовища. У цей день в Україні традиційно проводяться:
прибирання територій, очищення водойм;
висадка дерев і кущів;
екологічні акції та освітні заходи;
поширення знань про охорону природи.
🌍 А як у світі?
Окрім українського Дня довкілля, щороку 5 червня відзначається Всесвітній день охорони навколишнього середовища, проголошений ООН. У 2025 році його темою стане боротьба з пластиковим забрудненням .
День довкілля — це не лише символічна дата, а й можливість для кожного зробити внесок у збереження природи:
організувати прибирання у своєму дворі чи парку;
висадити дерево;
долучитися до екологічних ініціатив.
1. Масштабні громадські акції
"Зелений коридор":
Створення еко-коридорів у містах (посадка дерев, кущів) для покращення біорізноманіття та якості повітря.
Інструменти: Залучення волонтерів, бізнесу (CSR-проєкти), міської влади.
Ціль: 100 км нових зелених зон до кінця 2025 року.
"Еко-марафон":
Змагання між школами/університетами зі збору сміття, енергозбереження, створення еко-проєктів.
Нагорода: Гранти на реалізацію "зелених" ініціатив.
2. Науково-практичні ініціативи
Лаболаторія супутникового моніторингу:
Використання даних з супутників для аналізу стану лісів, водних об’єктів, змін клімату.
Для кого: Студенти, вчені, громадські активісти.
Результат: Публічна онлайн-карта екологічних ризиків України.
Хакатон "EcoTech Solutions":
Змагання IT-фахівців з розробки додатків для ефективного використання ресурсів (наприклад, контроль викидів CO₂).
3. Міжнародна співпраця
Форум "Екосистеми без кордонів":
Обмін досвідом з країнами ЄС щодо відновлення торфовищ, лісів, запобігання природним катастрофам.
Учасники: Представники Європейського зеленого курсу, експерти з Польщі, Німеччини.
Презентація України на COP30:
Підготувати звіт про успіхи у відновленні екосистем після війни та залучити фінансування.
Онлайн-курс "Еко-лідер":
Безкоштовна програма для школярів та студентів з основами екології, кліматичної політики, соціального підприємництва.
Партнери: Міністерство довкілля, платформи Coursera/EdEra.
"Еко-театр" у школах:
Постановки про проблеми забруднення пластиком, втрати біорізноманіття, з участю дітей.
NFT-аукціон "Врятуй вид":
Продаж цифрових творів мистецтва (NFT), присвячених рідкісним тваринам України. Кошти направити на їх охорону.
VR-екскурсії "Зниклі екосистеми":
Віртуальні тури до зниклих боліт або лісів, щоб показати наслідки деградації.
Створення координаційного центру:
Об’єднати зусилля держави, бізнесу, НГО для планування заходів.
Медіасупровід:
Трансляція головних подій на YouTube, соцмережі з хештегом #ДеньДовкілля2025.
Партнерства:
Залучити міжнародні організації (UNDP, GIZ), українські бренди з "зеленим" профілем.
Підвищення обізнаності громадян про локальні та глобальні екопроблеми.
Реальне відновлення 10% деградованих територій.
Зростання кількості еко-стартапів та "зелених" інвестицій.
День довкілля 2025 може стати потужним імпульсом для системних змін. Головне — перетворити слова на дії, а ентузіазм — на довгострокову стратегію!
22 квітня – Міжнародний день Землі (Earth Day)
22 квітня – Міжнародний день Землі (Earth Day) – щорічне глобальне екологічне свято, яке об’єднує мільйони людей у спільній справі збереження планети.
🔹 Історія свята:
Ідея цього дня виникла у США. Засновником вважається сенатор Гейлорд Нельсон, який у 1970 році організував перший «День Землі» як студентське екологічне повстання.
22 квітня 1970 року понад 20 мільйонів американців вийшли на вулиці, вимагаючи припинення забруднення довкілля. Це стало поштовхом до створення Агентства з охорони навколишнього середовища США (EPA) та низки важливих природоохоронних законів.
У 1990 році День Землі набув міжнародного статусу, охопивши понад 140 країн.
У 2009 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 22 квітня Міжнародним днем Матері-Землі. Це рішення підкреслило важливість сталого розвитку та гармонії між людством і природою.
Сьогодні свято відзначається у понад 190 країнах світу, і щороку має свою тематичну спрямованість.
🔹 Мета Дня Землі:
Привернути увагу до проблем довкілля: зміна клімату, забруднення, втрата біорізноманіття.
Заохотити людей до екологічно відповідальної поведінки: сортування сміття, висаджування дерев, зменшення викидів СО₂.
Це не просто день символічних акцій — це нагадування, що кожен із нас відповідальний за здоров’я планети, яка є спільним домом для всього живого.
Розмноження винограду живцями (чубуками) – один з найпопулярніших і надійних способів отримати нові кущі зі збереженням сортових якостей. Оптимальний час для заготівлі та посадки – осінь або рання весна.
✔ Восени (після опадання листя, але до морозів) – найкращий час.
✔ Навесні – до початку сокоруху (але такі живці потребують додаткового зберігання).
Вік: 1-річні, добре вызрілі (коричневого кольору, товщиною 6–10 мм).
Довжина: 30–50 см (3–4 живі бруньки).
Сорт: Здоровий, урожайний кущ без хвороб.
Зрізати секатором, залишаючи 2 см вище верхньої бруньки.
Нижній зріз – прямий (на 0,5–1 см нижче вузла).
Верхній – косий (щоб не плутати верх/низ).
Вимочити 1–2 години у воді, потім протравити у марганцівці або фунгіциді (від грибка).
Зв’язати у пучки, підписати сорти.
Загорнути у вологу тканину + плівку або присипати вологим піском/торфом.
Зберігати при +1…+5°C (підвал, холодильник, прикоп у землі).
Раз на місяць перевіряти, щоб не пересохли або не зіпсувалися.
Весна (коли грунт прогріється до +10°C).
Осінь (до морозів, щоб живці встигли вкоренитися).
Обрізати: Оновити зрізи (нижній – під прямим кутом, верхній – косий).
Замочити на 2–3 дні у воді (можна додати стимулятор коренеутворення – «Коренвін», «Гетероауксин»).
Пророслити (на вибір):
У воді (живці дають коріння за 2–3 тижні).
У вологих тирсі/піску при +25°C (накрити плівкою).
Місце: Сонячне, без вітру, з родючим ґрунтом.
Яма: Глибина 40–50 см, дренаж + перегній.
Схема:
Заглибити так, щоб 1–2 бруньки були над землею.
Відстань між саджанцями – 1–1,5 м.
Полоти, поливати (але не перезволожувати).
Використовувати торф’яні стаканчики або пластикові контейнери.
Грунт: суміш торфу, піску та перегною.
Після вкорінення (через 1–2 місяці) – пересадити у відкритий грунт.
Полив: Регулярний, але без застою води.
Підживлення: Через 2 тижні – розведений коров'як або мінеральні добрива.
Захист від морозу (якщо посадка восени): Вкрити агроволокном або листям.
✅ Використовуйте тільки здорові живці (без плям, пошкоджень).
✅ Не допускайте пересушування коренів під час посадки.
✅ На перший рік видаляйте пагони, щоб кущ не витрачав сили на зелень.
Якщо все зробити правильно, вже через 2–3 роки молодий виноград дасть перший урожай! 🍇
Відкриття спіралі ДНК – це одна з найважливіших наукових подій XX століття, яка повністю змінила біологію, медицину та генетику. До Міжнародного Дня ДНК (25 квітня) варто згадати, як це сталося та чому це так значуще.
У 1953 році молекулярні біологи:
Джеймс Уотсон (США)
Френсіс Крік (Велика Британія)
за підтримки Розалінд Франклін (її рентгенографічні знімки були ключовими) опублікували в журналі Nature статтю про подвійну спіраль ДНК.
⚡ Факт: Моріс Вілкінс також брав участь у дослідженнях, але саме Уотсон і Крік першими описали модель.
1️⃣ Розшифрування коду життя: ДНК – це молекула, яка зберігає генетичну інформацію всіх живих організмів.
2️⃣ Механізм спадковості: Подвійна спіраль пояснила, як копіюється ДНК під час поділу клітин.
3️⃣ Початок сучасної генетики: Це призвело до розвитку генетичної інженерії, клонування, генотерапії.
Розалінд Франклін не отримала Нобелівську премію (померла рано, а нагороду дають лише живим).
Перша публікація містила лише 900 слів, але змінила науку назавжди.
Модель ДНК Уотсон і Крік збирали з металевих пластин і дротів.
Сьогодні ДНК-дослідження використовують для:
Медицини (діагностика раку, розробка ліків).
Криміналістики (ДНК-експертиза).
Археології (вивчення стародавніх людей).
Генеалогії (пошук родичів через тести).
Святкують з 2003 року – у 50-річчя відкриття. У цей день проводять:
🔹 Лекції про генетику.
🔹 Вікторини та наукові шоу.
🔹 Безкоштовні ДНК-тести (у деяких країнах).
Цікавий факт: У 2023 році відзначили 70 років від відкриття, а вчені до сих пір розшифровують нові функції ДНК!
День кажана
День кажана – це важлива екологічна дата, присвячена збереженню кажанів, багато видів яких дійсно перебувають під загрозою зникнення.
Втрата середовища існування – вирубка лісів, урбанізація, знищення печер.
Пестициди та отрутохімікати – отруєння через комах, якими вони живляться.
Вітряки – багато кажанів гине через зіткнення з лопатями.
Кліматичні зміни – порушення циклів зимівлі та годування.
Хвороби (наприклад, синдром білого носа) – грибок, що вражає кажанів під час сплячки.
✅ Створювати штучні сховища (кажанники) у садах та парках.
✅ Обмежувати використання пестицидів у сільському господарстві.
✅ Охороняти печери та старовікові дерева, де кажани живуть.
✅ Підтримувати природоохоронні організації, які займаються дослідженням кажанів.
✅ Поширювати інформацію про важливість цих тварин для екосистеми.
Кажани – важливі запилювачі та регулятори популяцій комах (зокрема, шкідників і комарів). Їхнє зникнення може призвести до серйозних екологічних наслідків.
У світі понад 1400 видів кажанів, і багато з них перебувають під загрозою зникнення через руйнування середовища проживання, хвороби та інші антропогенні фактори. Ось деякі з найбільш вразливих видів:
Маврикійська летюча лисиця (Pteropus niger) – ендемік Маврикію, майже винищений через полювання та вирубку лісів.
Філіппінський крилановий кажан (Acerodon jubatus) – один із найбільших кажанів, страждає через вирубку тропічних лісів.
Кажан-білосмужка вухатий (Plecotus balensis) – рідкісний вид з Ефіопії, майже не зустрічається через знищення печер.
Індійська летюча лисиця (Pteropus giganteus) – скорочується через отруєння пестицидами та полювання.
Великий підковик (Rhinolophus ferrumequinum) – зникає в Європі через втрату печер і хімічне забруднення.
Мексиканський рибоїдний кажан (Myotis vivesi) – страждає через забруднення водойм і рибальство.
Білий кажан (Ectophylla alba) – мешкає у Центральній Америці, залежить від специфічних рослин, які зникають.
Кажан-довгокрил звичайний (Miniopterus schreibersii) – потерпає через синдром білого носа та руйнування печер.
У Червону книгу України занесено:
Вухань австрійський (Plecotus austriacus) – рідкісний через знищення старих будівель і печер.
Широковух європейський (Barbastella barbastellus) – скорочується через вирубку лісів.
Нічниця ставкова (Myotis dasycneme) – залежить від чистих водойм, які забруднюються.
Кажани – ключові види для екосистем:
✔ Знищують шкідників (до 1000 комарів за ніч!).
✔ Запилюють рослини (банани, агава, кава).
✔ Розносять насіння, відновлюючи ліси.
Міжнародний день птахів
Міжнародний день птахів (англ. International Bird Day), також відомий як День зустрічі птахів. — це екологічна дата, присвячена збереженню птахів та їх місць проживання. Відзначається щорічно 1 квітня.
Святкування Дня птахів почалося ще у 1906 році, коли була підписана Міжнародна конвенція про охорону птахів. У сучасному вигляді свято набуло популярності завдяки зусиллям екологічних організацій, які прагнуть привернути увагу до зникнення пташиних видів через забруднення довкілля, знищення лісів та зміну клімату.
✅ Підвищення обізнаності про роль птахів у екосистемах.
✅ Захист птахів, що перебувають під загрозою зникнення.
✅ Пропаганда дбайливого ставлення до природи.
🔹 Спостереження за птахами (бердвотчинг).
🔹 Вивішування годівничок та штучних гнізд.
🔹 Екологічні акції та освітні заходи.
🔹 Фотоконкурси та виставки, присвячені птахам.
У багатьох країнах, зокрема в Україні, до свята долучаються школи, зоопарки та природоохоронні організації.
Значення:
Птахи відіграють важливу роль в екосистемі, тому їх охорона є важливою для збереження біорізноманіття.
Україна має багату пташину фауну завдяки різноманітним природним умовам: лісам, степам, водно-болотним угіддям та горам. На території країни зафіксовано понад 400 видів птахів, з яких близько 200 гніздяться, а решта — перелітні, зимуючі або залітні.
1. Рідкісні та охоронювані види (занесені до Червоної книги України):
Орел-могильник (Aquila heliaca) – великий хижак, символ степів.
Дрохва (Otis tarda) – одна з найважчих літаючих птахів, мешкає в степах.
Чорний лелека (Ciconia nigra) – рідкісний, живе у лісах поблизу водойм.
Філін звичайний (Bubo bubo) – найбільший нічний хижак Європи.
Біла чапля (Egretta alba) – елегантний птах із довгим білим пір’ям.
2. Типові для України птахи:
Сойка (Garrulus glandarius) – яскрава лісова птаха з рожево-блакитними пір’їнками.
Щиглик (Carduelis carduelis) – маленький, кольоровий, любить насіння будяків.
Соловейко (Luscinia luscinia) – відомий своїми чарівними трелями.
Синиця велика (Parus major) – жовто-чорна, часто відвідує годівнички.
Лелека білий (Ciconia ciconia) – символ українських сіл, гніздиться на дахах.
3. Водоплавні та болотні птахи:
Крижень (Anas platyrhynchos) – найпоширеніша дика качка.
Чайка звичайна (Larus ridibundus) – часто трапляється біля річок і озер.
Кулик-сорока (Haematopus ostralegus) – має яскраво-червоний дзьоб.
Чапля сіра (Ardea cinerea) – великий птах із довгими ногами та шиєю.
Найкращі місця для бердвотчингу:
Дельта Дунаю – рай для водоплавних птахів.
Асканія-Нова – степовий заповідник із дрохвами та журавлями.
Карпатські ліси – тут можна побачити глухаря, орла-карлика.
Шацькі озера – багато чапель, бакланів, лебедів.
Годувати взимку (насіння, несолоний сало).
Робити годівнички та штучні гнізда.
Берегти природу (не руйнувати гнізда, не забруднювати водойми).
Водні ресурси України: стан, проблеми та значення до Всесвітнього дня водних ресурсів (22 березня)
Україна, розташована в центрі Східної Європи, має значні водні ресурси, які є життєво важливими для екосистем, сільського господарства, промисловості та населення. Однак їхнє раціональне використання та охорона залишаються ключовими викликами. Ось головні аспекти:
1. Річки:
o Дніпро – найдовша річка України (≈ 981 км на території країни), головна водна артерія. На ньому побудовано каскад з 6 водосховищ (Київське, Канівське, Кременчуцьке тощо).
o Дунай – друга за значенням річка, частина дельти якої (Білосарайська коса) входить до Дунайського біосферного заповідника.
o Інші великі річки: Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець.
2. Озера та водосховища:
o Понад 3 тисячі озер, найбільші – Ялпуг (найбільше природне озеро), Свитязь.
o Штучні водосховища: Каховське (друге за об’ємом в Європі до знищення греблі в 2023 році), Дністровське.
3. Підземні води:
o Забезпечують близько 35% питного водопостачання. Найбільші родовища – у західних та центральних областях.
4. Чорне та Азовське моря:
o Важливі для транспорту, рекреації та екосистем, але забруднення (наприклад, через стічні води) залишається проблемою.
1. Забруднення води:
o Промислові стоки (металургія, хімічна промисловість), сільськогосподарські добрива (нітрати, фосфати), побутові відходи.
o За оцінками, 70% поверхневих вод України не відповідають нормативам якості.
2. Наслідки війни:
o Зруйнована гребля Каховської ГЕС (2023) призвела до екологічної катастрофи: осушення водосховища, загибель риби, втрата джерел зрошення.
o Забруднення водних об’єктів через бойові дії (наприклад, розливи нафтопродуктів).
3. Недостатнє водоочищення:
o Лише 30% стічних вод проходить повну очистку через застарілу інфраструктуру.
4. Кліматичні зміни:
o Посухи, зменшення водності річок (особливо на півдні), зростання температури води.
5. Транскордонні конфлікти:
o Використання води річок Дніпро та Сіверський Донець викликає суперечки з сусідніми країнами (наприклад, Росією).
Вода – основа життя, і в Україні вона безпосередньо впливає на:
· Харчову безпеку (зрошення сільськогосподарських земель).
· Енергетику (гідроелектростанції).
· Екосистеми (водно-болотні угіддя, такі як Дельта Дунаю – домівка для 300 видів птахів).
🌍 Екологічна роль – водойми підтримують біорізноманіття, забезпечують природні екосистеми вологою.
💧 Господарське значення – вода використовується для питного водопостачання, енергетики, сільського господарства та промисловості.
🛶 Рекреаційне значення – багато водойм області є популярними місцями відпочинку та туризму.
1. Модернізація інфраструктури:
o Реконструкція водогонів, очисних споруд, зменшення втрат води (зараз – до 40%).
2. Екологічне законодавство:
o Імплементація Європейської водної директиви в рамках євроінтеграції.
3. Відновлення після війни:
o Відбудова зруйнованих гідротехнічних споруд, ревіталізація річок.
4. Екологічна освіта:
o Просвітницькі кампанії до Всесвітнього дня водних ресурсів (22 березня) для популяризації економії води.
Чернігівська область багата на водні ресурси, оскільки її територією протікає понад 1200 річок, серед яких головні—Десна, Дніпро, Сейм, Снов, Удай та інші. Також тут розташовано понад 2 тисячі озер, боліт і водосховищ. Водні ресурси області відіграють важливу роль у забезпеченні населення питною водою, сільського господарства, промисловості, а також підтримці екологічного балансу регіону.
Значна частина річок області зазнає негативного впливу через:
✅ Забруднення стічними водами – промислові підприємства та комунальні господарства скидають у водойми значну кількість забруднюючих речовин.
✅ Евтрофікацію (цвітіння води) – через надмірну кількість фосфатів у воді відбувається активне розмноження синьо-зелених водоростей, що погіршує якість води.
✅ Обміління річок – зменшення рівня води через зміни клімату та людську діяльність (осушення боліт, меліорація, вирубка лісів).
✅ Вплив аграрного сектора – надмірне використання добрив та пестицидів у сільському господарстві призводить до забруднення водойм.
✅ Зменшити використання фосфатних мийних засобів.
✅ Впроваджувати сучасні системи очищення води.
✅ Раціонально використовувати воду в побуті.
✅ Брати участь у екологічних акціях із прибирання берегів річок і озер.
· На річці Снов поблизу смт Седнів знімали сцени фільму «Вій» за повістю Гоголя.
· У Чернігівській області розташоване Менське болото – одне з найбільших у Європі, площею понад 10 тис. га.
· Десна входить до переліку найчистіших річок України, але потребує захисту.
· Дельта Дунаю в Україні – об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
· Україна посідає 4-те місце в Європі за запасами прісної води, але її розподіл нерівномірний.
· У 2021 році в Україні прийняли Стратегію екологічної політики до 2030 року, де вода – один із пріоритетів.
Всесвітній день водних ресурсів – це нагадування: кожна крапля води має цінність. Україні необхідно об’єднати зусилля для збереження річок, озер і підземних джерел, адже вони – основа майбутнього нації.
Чернігівщина має великий потенціал для збереження своїх водних багатств, але це можливо лише завдяки спільним зусиллям влади, громадськості та бізнесу.
До Всесвітнього дня водних ресурсів, який відзначається 22 березня, пропонуємо ознайомитися з наступними відеоматеріалами, що висвітлюють стан, проблеми та значення водних ресурсів України:
1. Стан водних ресурсів України
Це відео надає огляд поточного стану водних ресурсів країни, обговорюючи основні виклики та проблеми, з якими стикається Україна у цій сфері.
Переглянути на YouTube
2. Водні ресурси України, шляхи їхнього раціонального використання та охорони
У цьому уроці розглядаються джерела водопостачання, розподіл водних ресурсів по території України, а також заходи щодо їх раціонального використання та охорони.
3. Водні ресурси України
Відео представляє стратегічне значення водних ресурсів для країни, підкреслюючи їх роль як національного багатства та необхідність їх збереження.
Переглянути на YouTube
4. Водні ресурси України як зброя у війні з Росією. Що відбувається?
Дискусія про те, як водні ресурси можуть використовуватися як інструмент у військових конфліктах, зокрема у контексті війни між Україною та Росією.
Переглянути на YouTube
5. Водні ресурси України — країни, яка проходить крізь вогонь
Документальний фільм, що досліджує причини, чому Україну вважають "маловодною" державою, та аналізує стан її легендарних річок, таких як Дніпро та Десна.
Ці відео допоможуть глибше зрозуміти актуальні питання, пов'язані з водними ресурсами України, та підкреслять важливість їх збереження для майбутніх поколінь.
Всесвітній день дикої природи 2025 року відзначається 3 березня під гаслом: «Фінансування охорони дикої природи: Інвестиції в людей та планету». Цей день наголошує на важливості економічної стабільності, продовольчої безпеки та здоров’я людства, які нерозривно пов’язані з фінансовою підтримкою екосистем8.
Дата заснування: Всесвітній день дикої природи був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН 20 грудня 2013 року. Він збігається з днем підписання Конвенції CITES (Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення) у 1973 році.
Мета свята: Підвищення обізнаності про важливість збереження дикої природи, її різноманіття та ролі в забезпеченні сталого розвитку та добробуту людства.
Тематика 2025 року: Акцент на фінансуванні охорони дикої природи, що включає інвестиції в екологічні проекти, підтримку місцевих громад та забезпечення сталого використання природних ресурсів.
Загрози для дикої природи: Браконьєрство, незаконна торгівля тваринами, забруднення довкілля, знищення природних середовищ та наслідки змін клімату.
Стан дикої природи в Україні: Війна та її наслідки, такі як руйнування заповідників, забруднення водойм і земель, знищення унікальних екосистем, загострили проблеми охорони природи в Україні.
Долучатися до екологічних акцій: Висадка дерев, прибирання природних зон, участь у програмах з охорони тварин.
Підтримувати природоохоронні ініціативи: Пожертви на зоозахисні фонди, волонтерська допомога заповідникам.
Розповсюджувати знання: Підвищення обізнаності про важливість збереження дикої природи серед оточуючих.
За останні 50 років популяція диких тварин на планеті скоротилася на 60%.
В Україні до Червоної книги занесено близько 700 видів тварин і 800 видів рослин.
Всесвітній день дикої природи нагадує, що збереження природи — це не благодійність, а стратегічна необхідність для майбутнього людства
19 лютого у світі відзначають Всесвітній день захисту морських ссавців, який також відомий як Всесвітній день китів. Це свято було започатковане в 1986 році, коли Міжнародна китобійна комісія (IWC) запровадила мораторій на комерційний вилов китів, щоб зупинити їхнє масове винищення.
Морські ссавці, зокрема кити, дельфіни, тюлені, моржі та ламантини, відіграють важливу роль у морських екосистемах. Вони допомагають підтримувати баланс океанів, впливають на циркуляцію поживних речовин і навіть сприяють зменшенню рівня CO₂ у атмосфері.
Але сьогодні багато видів знаходяться під загрозою через:
🔹 Нелегальний китобійний промисел – деякі країни (наприклад, Японія, Ісландія та Норвегія) продовжують вилов китів під приводом "наукових досліджень".
🔹 Забруднення океанів – пластик, нафтові плями, важкі метали отруюють морських тварин.
🔹 Промислове рибальство – багато китів і дельфінів випадково потрапляють у рибальські сіті та гинуть.
🔹 Шумове забруднення – гучні кораблі, сонари і підводні вибухи заважають китам спілкуватися та орієнтуватися у просторі.
🔹 Зміни клімату – підвищення температури океанів змінює міграційні маршрути та кількість їжі для морських мешканців.
🐳 Синій кит – найбільша тварина, яка коли-небудь існувала на Землі (до 33 м у довжину і 150 тонн вагою).
🐬 Дельфіни – одні з найрозумніших тварин: вони мають власну "мову" і можуть впізнавати себе в дзеркалі.
🌊 Кити допомагають боротися зі змінами клімату – їхні екскременти стимулюють ріст фітопланктону, який поглинає вуглекислий газ.
🦭 Тюлені можуть спати під водою, затримуючи дихання до 30 хвилин.
🐋 Горбаті кити співають пісні, які можуть тривати годинами і передаватися від одного покоління до іншого.
✅ Підтримувати організації, які займаються захистом океанів (WWF, Greenpeace, OceanCare).
✅ Відмовлятися від одноразового пластику, який забруднює океани.
✅ Вибирати відповідальний екотуризм, якщо хочете спостерігати за китами.
✅ Поширювати інформацію про загрози для морських ссавців.
Ось кілька відео про Всесвітній день захисту морських ссавців і Всесвітній день китів (19 лютого):
· День кита | Всесвітній день захисту морських ссавців
· 19 лютого - Всесвітній день захисту морських ссавців (День кита). Ми - це Україна від Ми - це Україна
· Ознайомлення із соціумом "Всесвітній день захисту морських ссавців. День кита". Саєнко О.А. від Ольга Саєнко
· Всесвітній день китів: чому найбільші тварини у світі опинилися в небезпеці від Сніданок з 1+1
· 19 лютого - День захисту морських ссавців або День китів від 11 канал. Голос Дніпра
Всесвітній день водно-болотних угідь (2 лютого)
2 лютого 1971 року в місті Рамсар (Іран) була підписана Рамсарська конвенція – міжнародний договір, спрямований на збереження та раціональне використання водно-болотних угідь. З 1997 року ця дата відзначається як Всесвітній день водно-болотних угідь, щоб привернути увагу до їхньої ролі в підтримці біорізноманіття, боротьбі з кліматичними змінами та забезпеченні людей прісною водою.
Водно-болотні угіддя – це території, де вода є основним чинником життя. Вони займають лише 6% поверхні Землі, але підтримують 40% усіх видів! Наприклад, у Шацьких озерах мешкають рідкісні чорні лелеки, а в заплавах Десни – тисячі мігруючих птахів.
Чому важливі водно-болотні угіддя?
Біорізноманіття: Слугують домівкою для 40% видів рослин і тварин, зокрема рідкісних (лелеки, чорні журавлі, водяні лілії).
Клімат: Поглинають вуглець – торфовища зберігають вдвічі більше CO₂, ніж усі ліси світу.
Захист від стихій: Регулюють повені та засухи, фільтрують воду.
Економіка: Забезпечують ресурсами (риба, очерет) мільйони людей.
Чому вони зникають?
Людина вважала болота «непотрібними» землями. Їх осушували для сільського господарства, забудовували або забруднювали. Але без них ми втрачаємо не тільки природу – ми втрачаємо свій захист від повеней, посух і змін клімату
Щороку день має конкретну тему. Наприклад:
2023: «Відновлення водно-болотних угідь».
2024: «Водно-болотні угіддя та благополуччя людей».
Очікується, що тема 2025 року акцентуватиме на зв’язку між водно-болотними угіддями, кліматом та здоров’ям екосистем.
Освітні заходи:
Організуйте лекції, кінопокази або вікторини про значення боліт, озер, річок.
Запросити екологів або представників національних парків (наприклад, Шацькі озера в Україні – Рамсарська територія).
Практичні дії:
Прибирання сміття на берегах водойм.
Посадка рослин-фіторемедіантів (очерет, рогіз) для очищення води.
Мистецтво та креатив:
Конкурс малюнків/фото «Болота очима дітей».
Створення інфографіки про угіддя Чернігівщини (наприклад, заплава Десни).
Україна має 49 Рамсарських угідь, включаючи Дунайський біосферний заповідник та Сиваш.
50% водно-болотних угідь світу зникли за останні 100 років через осушення, забудову та забруднення.
Болота – природні «аптеки»: мох сфагнум має антисептичні властивості, а журавлина зростає саме на торфовищах.
Пропозиції для гуртків юних натуралістів
Провести дослідницький похід до місцевих боліт або заплавних озер:
Вивчити видовий склад птахів/комах.
Виміряти рівень води, pH, наявність мікропластику.
Створити мапу загроз для водно-болотних угідь регіону та розробити план їх захисту.
Зняти короткий відеоролик про значення боліт для соціальних мереж із хештегом #WorldWetlandsDay.
Водно-болотні угіддя – це не просто «багно», а життєво важливі екосистеми. Їхнє збереження – шлях до сталого майбутнього.
Ось підбірка корисних відео-ресурсів для Всесвітнього дня водно-болотних угідь (2 лютого).
Сьогодні – Всесвітній день водно болотних угідь від mistotvpoltava
Всесвітній день водно-болотних угідь від GILKA
Водно-болотні угіддя, вода і життя – нероздільні!
Це відео розповідає про важливість водно-болотних угідь та їхній вплив на життя людей і природи.
youtube.com
Збережемо природу разом: 2 лютого відзначається Всесвітній день водно-болотних угідь
Відео підкреслює необхідність збереження водно-болотних екосистем та закликає до спільних дій.
m.youtube.com
Всесвітній день водно-болотних угідь
Розповідь про історію та значення цього дня, а також про заходи, присвячені його відзначенню.
youtube.com
День водно-болотних угідь
Відео висвітлює тему, значення екосистеми для людства, збереження та відновлення водно-болотних угідь.
youtube.com
2 лютого. Всесвітній день водно-болотних угідь
Коротке відео, яке нагадує про важливість цього дня та закликає до його відзначення.
youtube.com
Ці відео допоможуть вам дізнатися більше про значення водно-болотних угідь для нашої планети та їх роль у збереженні біорізноманіття.
Кімнатні рослини – це не просто декоративні елементи інтер'єру, а справжні живі організми, які здатні очищувати повітря, створювати затишок та позитивно впливати на наш настрій.
Чому варто мати кімнатні рослини?
Очищення повітря: Багато рослин ефективно поглинають шкідливі речовини, такі як формальдегід, бензол та ксилол.
Зволоження повітря: Рослини випаровують вологу, що допомагає підтримувати оптимальний рівень вологості в приміщенні.
Зменшення стресу: Догляд за рослинами сприяє розслабленню та зменшенню рівня стресу.
Естетичне задоволення: Кімнатні рослини додають життєвої сили та краси будь-якому інтер'єру.
Сансевієрія (тещин язик): Невибаглива рослина, яка добре переносить тінь і посуху. Ідеально підходить для початківців.
Заміокулькас (доларове дерево): Ще одна невибаглива рослина, яка символізує багатство.
Фікус: Існує безліч видів фікусів, від компактних до великих дерев. Потребує яскравого розсіяного світла.
Спатифілум: Цвіте білими квітами-спатифілумами. Любить вологість і регулярний полив.
Монстера: Великолиста рослина з оригінальними прорізами на листках. Потребує опори.
Освітлення: Кожна рослина має свої вимоги до освітлення. Деякі люблять яскраве світло, інші – тінь.
Полив: Регулярність поливу залежить від виду рослини, розміру горщика і пори року. Не допускайте пересихання або перезволоження ґрунту.
Температура: Більшість кімнатних рослин добре почувається при кімнатній температурі.
Вологість: Деякі рослини потребують підвищеної вологості повітря. Їх можна обприскувати з пульверизатора або ставити на піддон з вологим керамзитом.
Добриво: Регулярне підживлення забезпечує рослини необхідними поживними речовинами.
Спальня: Вибирайте рослини з очищувальними властивостями, такі як сансевієрія або спатифілум.
Кухня: Добре себе почувають пряні трави, такі як базилік, петрушка, м'ята.
Ванна кімната: Підійдуть вологолюбні рослини, наприклад, папороть або філодендрон.
Вертикальне озеленення: Використовуйте підвісні кашпо, полиці або спеціальні стіни для вертикальних садів.
Композиції з кількох рослин: Створіть унікальні композиції з рослин різної висоти і форми.
Рослини в оригінальних горщиках: Підберіть цікаві горщики, які підкреслять індивідуальність вашої рослини.
Кімнатні рослини – це живі організми, які потребують уваги і догляду. Але витрачені зусилля будуть винагороджені красою і затишком, які вони принесуть у ваш дім.
Ось кілька відео про кімнатні рослини:
15 кімнатних РОСЛИН, які можна поставити подалі від ВІКНА 🌿🌴🍃Кімнатні РОСЛИНИ, які люблять ТІНЬ ☘️🍀 від Вирощуємо вдома
моя колекція кімнатних рослин 2022 від осіла кочівниця 🏡 ХАТАтур
ТОП НАЙГАРНІШИХ | КІМНАТНІ РОСЛИНИ | Agro-Market.ua |(топ самых красивых комнатных растений) від Agro-Market
ШВИДКОЗРОСТАЮЧІ кімнатні рослини 🍂🌱🌿🌸 від Вирощуємо вдома
КАЛАНХОЕ | КІМНАТНІ РОСЛИНИ | Agro-Market.ua від Agro-Market
18 жовтня - Міжнародний день охорони природи
18 жовтня в багатьох країнах відзначають Міжнародний день охорони природи, починаючи з 1972 року. Мета цієї дати – підкреслити важливість дбайливого ставлення до природи та біорізноманіття, а також пошук альтернатив, що дають змогу людству розвиватися в рівновазі з іншими видами на планеті.
Витоком цього свята є лист, який аргентинський генерал і колишній президент Хуан Домінго Перон написав під час свого вигнання в Іспанії тодішньому Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй Курту Вальдгайму. У цьому листі Перон попереджав про "самовбивчий марш, який людство здійснило через забруднення довкілля", і закликав зробити все можливе, щоб повернути ситуацію назад.
Організація Об'єднаних Націй вирішила прийняти цю пропозицію, щоб заохотити відповідальне ставлення до довкілля, особливо захист і догляд за природними просторами з унікальною флорою, фауною та/або ландшафтною цінністю.
4 жовтня - День захисту тварин
Щорічно 4 жовтня в усьому світі відзначається важливе екологічне свято - День захисту тварин. У цей день проводяться інформаційні заходи та акції, які привертають увагу до проблеми вимирання тварин від дій людини.
Під час війни цей день особливо важливий, адже наші менші брати теж потерпають від бойових дій.
Свято було засноване в 1931 році в Італії на міжнародному конгресі захисників природи. Учасники конгресу вирішили заснувати 4 жовтня Всесвітній день захисту тварин. З кожним роком свято ставало все більш популярним, а акції на захист тварин ставали більш масштабними.
Датою свята обрано 4 жовтня, оскільки в цю дату католики шанують пам'ять святого Франсиска Ассизького, покровителя і захисника всіх тварин.
Як захищають тварин в Україні під час війни
Тварини в українських зоопарках і в дикій природі дуже страждають від бойових дій. Їхні природні місця проживання забруднюються боєприпасами і хімічною зброєю, заповідні зони під окупацією не обслуговуються належним чином, а зоопарки знаходяться під обстрілами.
У Чорному морі через війну спостерігалася масова загибель дельфінів. Морські тварини гинуть на морських мінах. Нерідко дельфіни викидаються на берег, оскільки бойові кораблі окупантів створюють потужні звуки, які заважають тваринам орієнтуватися в морі.
16 серпня – Міжнародний день безпритульних тварин
Міжнародний день безпритульних тварин започатковано Міжнародним товариством захисту прав тварин (ISAR) з метою привернення уваги громадськості до проблем бродячих тварин.
Щороку в третю суботу серпня у світі відзначають Всесвітній день безпритульних тварин. Цього року ця подія припадає на 17 серпня. Дата з’явилась в календарі на початку 1990-х на підтримку ініціатив волонтерських організацій із захисту домашніх тварин, які залишилися без нагляду.
В цей день проводяться акції проти застосування жорстоких методів регуляції чисельності безпритульних тварин, збираються кошти на створення спеціальних центрів для утримання покинутих тварин.
Безпритульні тварини є у кожному населеному пункті. Для України питання регулювання кількості безпритульних тварин, толерантного поводження з ними та будівництва нових притулків є надзвичайно актуальним.
Одне із завдань Дня безпритульних тварин – пробудити у власників звірів свідоме ставлення до своєї ролі, щоб запобігти поповненню лав бездомних котів і собак через неконтрольоване розмноження домашніх вихованців. З цією ж метою деякі ветеринарні клініки цього дня безкоштовно стерилізують кішок і собак.
На відміну від Всесвітнього дня тварин, який відзначають 4 жовтня і який звертає увагу передовсім на питання захисту всіх тварин, особливо видів, що зникають, День безпритульних тварин безпосередньо стосується наших колишніх улюблених вихованців, нашої уваги саме до тих маленьких друзів, які живуть поруч із нами.
У Всесвітній день безпритульних тварин варто ще раз сказати про те, що всі тварини заслуговують любові та турботи – породисті та «дворняги», здорові й безпорадні, всі без винятку. Подаруйте безпритульній тварині шанс на щасливе життя, заберіть безхатченка з вулиці або з притулку і більшої вдячності та відданості, ніж від нього, годі буде чекати.
В цей особливий день не можна не згадати один відомий вираз: «Порятунок однієї собаки не змінить цей світ... але світ, безсумнівно, зміниться для цієї однієї собаки». І нехай в цьому світі буде хоч трошечки більше добра!
Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в деяких населених пунктах України збільшилася кількість безпритульних тварин. Причини різні: когось залишили господарі, коли швидко виїжджали у безпечніше місце, когось загубили по дорозі. Тварини, як і люди, переживають значний стрес у цей час.
Поради щодо допомоги безпритульним тваринам під час війни:
– необхідно підгодувати тварин;
– якщо у Вас є можливість – прихистіть тварину у себе вдома;
– якщо Ви підібрали тварину і хочете відвезти її до притулку, то спершу дізнайтесь чи можуть там наразі приймати нових тварин, адже зараз багато притулків для тварин переповнені.
Важливу роль зараз відіграють притулки для тварин. Український досвід показує, що ці установи можуть існувати у вигляді благодійних організацій, комунальних підприємств або ж домашніх притулків.
Це свято зоозахисників, які стверджують, що один біологічний вид не повинен пригнічувати інших.
Зовсім недавно групи із захисту прав тварин, такі як «Рух за права сільськогосподарських тварин» і «Люди за етичне поводження з тваринами», спробували популяризувати цю концепцію, проголосивши World Day Against Speciesism - Всесвітній день боротьби з видовою дискримінацією, який тепер щорічно відзначається 5 червня.
Захисники прав тварин стверджують, що спесесізм - це упередження, подібне сексизму або расизму. Існує безліч аргументів як на користь, так і проти теорії спесесізма, але суть в тому, що більшість груп із захисту прав тварин покладаються на цю теорію для обгрунтування своїх поглядів. На їхню думку, будь-яке використання тварин людьми (для виробництва продуктів харчування і одягу, для наукових експериментів, в індустрії розваг і т. і.) є формою дискримінації та жорстокого поводження.
Цей день покликаний нагадати людям, що спесесізму, так само як расизму і сексизму, немає місця в цивілізованому суспільстві. Забобони по відношенню до тварин не більше прийнятні, ніж упередження по відношенню до людей.
1. Глобальна підтримка: Багато країн проводять спеціальні заходи, щоб привернути увагу до проблем видової дискримінації, починаючи від освітніх програм до масштабних кампаній з охорони природи.
2. Екологічна відповідальність: Цей день також акцентує увагу на відповідальності людства за збереження видового різноманіття та необхідності захисту видів, що перебувають під загрозою зникнення.
3. Культурна спадщина: Багато індигенних народів світу використовують цей день, щоб підкреслити важливість своєї культурної спадщини та їхній внесок у збереження біорізноманіття.
Всесвітній день боротьби з видовою дискримінацією – це більше, ніж просто дата в календарі. Це можливість для кожного з нас зробити свій внесок у створення світу, де кожен вид шанується та оцінюється.
Всесвітній день охорони навколишнього середовища (5 червня)
Традиційно Україна, як і увесь світ, 5 червня відзначає Всесвітній день охорони навколишнього середовища. Цей день вважається однією з найважливіших подій екологічного календаря і щорічно святкується в більш ніж 100 країнах світу.
Охорона навколишнього природного середовища – це нова форма у взаємодії людини й природи, породжена в сучасних умовах. Вона являє собою систему державних і суспільних заходів (технологічних, економічних, адміністративно-правових, просвітницьких, міжнародних), спрямованих на гармонічну взаємодію суспільства й природи, збереження й відтворення природних ресурсів і діючих екологічних співтовариств в ім'я живучих і майбутніх поколінь. Сьогодні екологічні проблеми стоять у ряді найважливіших і визначають рівень благополуччя всієї світової цивілізації й, зокрема , нашої країни.
Так, ще 15 грудня 1972 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 5 червня Всесвітнім днем охорони навколишнього середовища. Приводом до проведення цієї всесвітньої акції послужило звернення, що надійшло 11 травня 1971 року генеральному секретареві ООН. Звернення підписали 2200 діячів науки й культури з 23 країн світу. Вони попереджали людство про безпрецедентну небезпеку, що загрожує йому у зв'язку із забрудненням навколишнього середовища.
Відзначення цього дня кожного року допомагає привернути увагу суспільства до проблем довкілля і підкреслює гостру необхідність у зміні відношення людини до раціонального використання та відтворення природних ресурсів.
Цей день є прекрасною нагодою зробити хоча б один крок до покращення стану довкілля.
Стан довкілля залежить від людини, від кожного з нас. Тільки екологічно свідомі зможуть зберегти і примножити природні багатства та передати їх у спадок нащадкам.
24 травня – Європейський день парків
Саме в цей день у 1909 році колись був створений перший нацпарк у Європі – швейцарський Сарек. У Європі нацпарк – не тільки природоохоронна територія, але й потужний рекреаційний об'єкт, який притягує мільйони туристів щороку. Зараз на території Європи нараховують понад три сотні Національних парків.
Метою проведення Європейського Дня Парків є підвищенні значущості парків і заповідних територій Європи, суспільна підтримка їх роботи та розробка заходів щодо їх збереження. У цей день на території та навколо заповідників проводяться численні заходи, присвячені захисту та збереженню природної краси Європи.
Російське вторгнення завдає шкоди нашим нацпаркам. Тисячі гектарів заповідного фонду пошкоджуються і знищуються внаслідок бойових дій.
Попри це, Україна впевнено крокує до мети підвищити туристичний потенціал своїх парків. Відповідно до Європейської програми збереження біологічного різноманіття, Україна до 2030 року має збільшити територію природно-заповідного фонду до 30% загальної площі країни. Поки що в Україні ці об’єкти охороняють природу, але інфраструктура для їх відвідування недостатньо комфортна.
16 травня проводиться День любові до дерев. Ці травневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер. Дерева - довгоживучі організми на Землі.
У світі нараховують понад три трильйони дерев (3 тис. млрд) і 60 тисяч видів дерев. На кожну людину на планеті припадає близько 408 дерев. Близько 300 видів дерев перебувають під загрозою зникнення.
Щороку люди вирубують 15 млрд дерев, а висаджують взамін близько 5 млрд.
Найвищим деревом у світі вважається секвоя, яка росте у США, штат Каліфорнія. Її висота – 115 метрів і 8 метрів в діаметрі. Найтовстіше дерево - баобаб. Його стовбур може вирости до 16 метрів у діаметрі.
Дерева існують лише останні 10% усієї історії Землі. Дерева – необхідні компоненти багатьох природних екосистем і важливі елементи в створенні штучних ландшафтів. Вони утворюють сприятливий мікроклімат, покращуючи умови життя, і завжди займали особливе місце в житті людей. Такі дерева як верба, дуб, тополя є символами України, а каштан – зеленим символом Києва. Ліси забезпечують середовище для всіляких рослин і тварин, є джерелом цілого ряду лікарських рослин, ягід, фруктів і горіхів.
У складі природної рослинності України представлені всі 76 видів дерев.
Найвище дерево в Україні - модрина європейська в Рахові, яка у 140 років мала висоту 54 метри, а також кілька ялиць в урочищі Чемернар Берегометського лісокомбінату на Буковині. Їхня висота 45 метрів. Найменше дерево з тих, що ростуть в Україні, - верба туполиста.
В Україні росте 43 дерева, що мають вік близько 1000 років.
Найстаріший дуб України росте у селі Стужиці Великоберезнянського району Закарпатської області. Йому 1100-1200 років. Це - так званий Дідо-дуб. Він поки що єдиний в Україні дуб з обсягом більше 9 метрів, всі інші мають по 7,80 - 8,60 метрів.
У лісах нашої країни переважають молоді й середньовікові дерева таких порід, як сосна, ялина, бук, дуб. Вони охоплюють близько 90 % вкритої лісом площі.
Загальна площа лісового фонду України становить – 10,4 млн га, із яких вкритих лісовою рослинністю – 9,6 млн га. Лісистість території країни становить 15,9%.
… Звісно, людина не може відмовитися від використання дерев, людина може хіба у більшій гармонії жити із лісом і природою в цілому, яка нас створила і надала карт-бланш у наших діях. Іронія долі: колись люди об’єднувалися у групи, щоб вбивати великих тварин, перетворювати ліси у поля і так далі, а тепер же люди все частіше об’єднуються у групи, щоб захистити природу, яка, безперечно, постраждала від нас.
День любові до дерев покликаний привернути людську увагу до збереження та збільшення кількості дерев.
А Ви посадили своє дерево?
22 квітня – Всесвітній День Землі (International Mother Earth Day), свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих багатств і природних ресурсів, якими наділила нас природа.
Цікавою є історія походження цього свята. Вона пов’язана з ім’ям Джона Мортона – адміністратора штату Небраска на півночі американського континенту, який наприкінці ХІХ століття, переїхавши до цього штату, звернув увагу на факт, що поодинокі дерева пустельної території прерії штату вирубували для будівництва житлових будинків та їх опалення. Джон Мортон запропонував проведення дня, присвяченого благоустрою, із заохоченням призами тих, хто посадить найбільше дерев. Лише за один день було висаджено понад 1 млн дерев. Після цього у 1882 році в штаті Небраска 22 квітня було проголошено офіційним святом – Днем Дерева.
Успіх першої акції, що відбулася 22 квітня 1970 року в США, надихнув організаторів на проведення «Тижня Землі» як щорічних заходів з благоустрою територій. Ініціатива була підтримана населенням і набула популярності. На хвилі громадської і політичної активності, завдяки проведенню Дня Землі у США, було прийнято закони та інші акти з питань охорони навколишнього природного середовища (зокрема Акт про чисте повітря). Генеральний секретар ООН підписав спеціальну відозву, присвячену цій події.
Україна прагне стати повноцінним учасником передових світових процесів і реформування економіки з урахуванням екологічних аспектів. Дбайливе ставлення до природи, навколишнього природного середовища – важливий крок на цьому шляху.
Вперше День Землі був відзначений у 1970 році, і з того часу його проводять щороку 22 квітня. Це свято чистої Води, Землі й Повітря, яке має на меті об’єднати людей планети для захисту навколишнього природного середовища, привернути увагу до екологічних проблем нашої планети. Цей день – нагадування про екологічні катастрофи, день, коли кожна людина має можливість замислитися над тим, що вона може зробити для розв’язання екологічних проблем.
Для забезпечення істотного поліпшення стану довкілля, поєднання зусиль державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, підприємств, установ, широких верств населення у вирішенні екологічних завдань, відродження традицій українського народу щодо шанобливого ставлення до навколишнього природного середовища в країні щороку у квітні–травні протягом місяця проводять заходи з озеленення та благоустрою територій.
У День Землі в різних країнах, за традицією, лунає Дзвін миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль для захисту миру на планеті та збереження краси нашого спільного дому. Дзвін миру — символ спокою, мирного життя та дружби, вічного братерства і солідарності народів.
У День Землі можна відвідати притулок для тварин, принести їм їжі, погратися з ними, можливо допомогти працівникам притулку у догляді за котами і собачками. Як варіант, можна організувати екскурсію до місцевої ферми.
Всесвітній день Землі - 20 березня 2024
Наша планета Земля - наш рідний дім, в якому створені для нас особливі сприятливі умови, що сприяють нашому існуванню і життєдіяльності, що відкривають для нас досталь можливостей й достатній простір для їх реалізації. Далеко не кожна планета наділена таким унікальним потенціалом і розташована в таких унікальних умовах, які дозволили б такий бурхливий розквіт життя і її форм на такому, здавалося б обмеженому просторі у всесвіті. А адже вона така одна у всьому всесвіті.
Свято запроваджене з ініціативи Організації Об’єднаних Націй. Дату обрали не випадково: 20 березня - день весняного рівнодення, коли пробуджується природа і починається новий рівень її розвитку.
Засновник цього дня – відомий американський громадський діяч Джон Мортон. Він розгорнув кампанію з висаджування дерев і чагарників у 1840-х рр. для того, щоб розвивати в людях дбайливе ставлення до навколишнього середовища. Ця ідея так сильно його захопила, що коли він став секретарем штату Небраска, у 1872 р., він запропонував встановити спеціальний день, присвячений озелененню.
Що можна робити в День Землі?
Регулярно під час святкування закликають усіх небайдужих людей зробити свій посильний внесок: прибрати сміття, посадити дерево чи квітку. Кожна людина може зробити щось корисне: стати волонтером, відмовитись на день від користування автомобілем, дбайливо витрачати ресурси.
Ми всі відповідальні за мир і гармонію, без якої життя на нашій планеті знаходиться під великим питанням. Добра воля і добрий дух в силах зупинити всякий наш помилковий напрямок і не будемо забувати про це. Будемо використовувати цю можливість, щоб зберегти перспективу життя!
З Днем Землі!
22 березня 1993 році Генеральною Асамблеєю ООН започатковано щорічне відзначення Всесвітнього дня води. Ідея його проведення вперше прозвучала на Конференції ООН з охорони навколишнього середовища та розвитку (ЮНСЕД), яка відбулася в 1992 році в Ріо-де-Жанейро.
З тих пір щорічно в усьому світі відзначають – День води.
Метою проведення Дня води є привернення уваги суспільства до проблем якості питної води, необхідності охорони водних ресурсів та їх раціонального використання. Цей День дає унікальну можливість нагадати людству про надзвичайну важливість водних ресурсів для навколишнього середовища та розвитку суспільства.
Антуан де Сент-Екзюпері сказав про воду такі слова: «Вода, у тебе немає ні кольору, ні смаку, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не відаючи, що ти таке. Не можна сказати, що ти необхідна для життя: ти – саме життя».
Цьогорічна тематика Всесвітнього дня води: «Використання води для миру». Метою є посилити ключову роль води в конфліктах і її здатність служити маяком миру. Вода є не лише основою здорового довкілля та міцної економіки, але й спонукає людей до миру, співпраці та безпеки, прокладаючи шлях до сталого майбутнього.
Вода – одна з найважливіших компонентів біосфери, основа життя на Землі та є одним з найголовніших видів природних ресурсів.
Поняття водні ресурси охоплює всі води нашої планети, що перебувають у вільному, хімічно незв'язаному стані. Вони у широкому розумінні складаються з вод Світового океану та поверхневих (ріки, озера, водосховища, ставки) і підземних вод суходолу, а також вод, зосереджених у льодовиках, заболочених і перезволожених грунтах, атмосфері. У вузькому розумінні до поняття водні ресурси належать поверхневі та підземні води певної території й акваторії, придатні для використання у сільськогосподарському і промисловому виробництві та для задоволення комунально-побутових потреб населення.
Водні ресурси являють собою стратегічний, життєво важливий природний ресурс, що має особливе значення. Вони є національним багатством кожної країни, однією з природних основ її економічного розвитку. Вони забезпечують усі сфери життя і господарської діяльності людини, визначають можливості розвитку промисловості й сільського господарства, розміщення населених пунктів, організації відпочинку й оздоровлення людей.
Із загальної поверхні планети, площа якої становить 510 млн. км, вода займає 70,8 %. Але більше як 98 % усіх водних ресурсів планети становлять води з підвищеною мінералізацією, які мало придатні для господарського використання. Частка прісних вод, придатних для господарського споживання становить всього 4,2 млн. км (0,3 % загального об’єму гідросфери).Більша частина населення планети страждає від нестачі води, або від її незадовільної якості.
Україна належить до держав з недостатнім забезпеченням водними ресурсами. Вона – одна з найменш водозабезпечених країн Європи. Водні об’єкти України вкривають 24,2 тис.кв.км, що становить 4,0% від її загальної території ( 603,7 тис. кв. км ). До цих об’єктів належать річки, озера, водосховища, ставки, канали тощо. Територія України має не дуже густу річкову мережу ( середнє значення – 0,34 км/кв.км ), тут нема великих природних водойм і небагаті запаси підземних вод. Болота, що були природним регулятором водності річок, нині наполовину осушені. Отже, водні природні ресурси України – це, насамперед, місцевий і транзитний стік річок, водні запаси озер, штучних водойм і підземних горизонтів.
При здійсненні водогосподарської політики в нашій країні впродовж багатьох десятиліть вода ніколи не розглядалася як основа життєзабезпечення природних екосистем і людини, не враховувався і не прогнозувався економічний стан водних систем і їхній вплив на біорізноманіття. Традиційно вода розглядалася і використовувалась тільки як господарський ресурс для промислового і сільськогосподарського виробництва, отримання електроенергії, а також для скидання стічних вод, що зрештою і призвело до вичерпання природно-екологічного потенціалу водних ресурсів.
Інтеграція України до Європейського Економічного Співробітництва (ЄЕС) і Світової організації торгівлі (СОТ) передбачає формування та реалізацію збалансованої політики переходу України до сталого розвитку. Екологічні вимоги СОТ передбачають зменшення негативного антропогенного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище і здоров’я людей. Україна має узгодити свою національну стратегію розвитку з вимогами ЄЕС, СОТ і міжнародними зобов’язаннями зі сталого розвитку загалом та екологічними і водними зокрема.
Міжнародні експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) встановили, що понад 60% захворювань у світі зумовлено вживанням недоброякісної води. Отже сьогодні вода розцінюється не тільки як природний ресурс, вона має яскраво виражену соціальну значимість. У підтвердження цьому Міністерською декларацією Всесвітнього Водного Форуму в Гаазі в 2000 році, Міжнародною конференцією по прісній воді ( Бонн, грудень 2001 р.) якість води визнана основним показником збалансованого розвитку суспільства, його безпеки й існування в цілому.
Саме тому забезпечення наших громадян, галузей економіки доброякісною водою є одним з пріоритетних завдань соціально-економічної політики для України.
Раціональне використання водних природних ресурсів, гармонізація взаємин людини і природи, охорона навколишнього середовища – ці питання відносяться до найбільш актуальних проблем сьогодення, бо торкаються кожного жителя планети, оскільки від їхнього вирішення залежить майбутнє всього людства.
Морські ссавці - хто вони і чому потребують захисту
Всесвітній день захисту морських ссавців (День китів)
Всесвітній день китів був заснований 19 лютого 1986 року, коли Міжнародна Китобійна Комісія заборонила промислове полювання на китів та продаж китового м'яса по всьому світу. Саме тому цей день відзначають як день захисту китів та інших морських ссавців.
Його також вважають днем захисту інших морських ссавців. Іноді екологічні організації різних країн спільно присвячують цей день захисту будь-якого виду ссавців, над яким нависла загроза знищення.
Головна мета цього дня полягає в залученні уваги громадськості і світової влади до питань захисту всіх морських ссавців. Згідно з даними Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) і доповіді Зоологічного товариства Лондонської Живої Блакитної планети, кількість морських ссавців, птахів, риб, рептилій та інших тварин, що мешкають в Світовому океані, за цей період скоротилася до 49%.
Вилов китів з «науковою метою»
Після того як Міжнародна китобійна комісія (англ. International Whaling Commission — IWC) заборонила промисловий вилов китів, Японія, під загрозою санкцій, була змушена приєднатися до угоди, але залишила за собою право «вилову китів з науковою метою». Квота на вилов у 2007 році склала 950 китів, тобто щодня Японія ловила близько трьох китів. Цього ж року на флагмані японської китобійної флотилії «Ніссін Мару» сталася пожежа, тому для «вивчення» було вбито лише 508 тварин. Внаслідок цього інциденту в Японії було запропоновано поновлення вилову китів у їх шлюбний період. Після завершення наукових праць м'ясо тварин переважно з'являється у японських ресторанах. Також у Японії планується відновити вилов горбатих китів.
19 лютого 2010 року прем'єр-міністр Австралії Кевін Радд зажадав від Японії припинити китобійний промисел, погрожуючи порушити проти неї процес у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі.
Проблема зникнення морських ссавців є актуальною і для України. На сьогодні у морських водах України є три види морських ссавців – дельфін афаліна, Дельфін білобокий, або звичайний та морська свиня або азовка. Через загрозу зникнення усі 3 види морських ссавців занесені до Червоної книги України і підлягають особливій охороні. Жваво студенти обговорювали проблеми забруднення Світового океану сміттям та ділилися цікавими фактами про морських мешканців.
9 квітня 2015 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони біорізноманіття» № 323-VIII, згідно з яким забороняється діяльність дельфінаріїв, що не мають природної морської води.
У цей день з 2004 року харківський бабак Тимко прогнозує, коли настане весна. Українці вірять, що якщо бабак вийде зі своєї хатинки і побачить власну тінь – весна буде пізньою, а якщо не помітить її – ранньою.
Суть традиції полягає у спостереженні за поведінкою бабака. Якщо він бачить свою тінь, то лізе спати назад до нори — отже, буде ще кілька морозних тижнів. Але якщо день похмурий, бабак не бачить тіні і не вертається до нори — отже, йде рання весна.
Традиція бабачого прогнозу також пов’язана з приверненням уваги до цього цікавого виду – степового бабака або байбака (Marmota bobak).
В Україні бабак страждає від браконьєрства, тому у 2021 році його визнали зникаючим видом та занесли до Червоної книги України.
"Що ми думаємо про прогнози бабаків? Ідея цього свята залишається незмінною – привернення уваги до біорізноманіття та збереження українського степу", – кажуть в Українському гідрометеорологічному центрі.
Водночас метеорологи застерігають: "передбачення" бабака не стосуються серйозних наукових прогнозів та синоптики.
День бабака – чудовий привід для всіх порадіти наближенню весни. Адже навіть якщо звірятко наобіцяє холодну погоду – вірогідність його прогнозу невелика, а зима все одно закінчується. День бабака став веселою й приємною розвагою, його люблять і дорослі, й діти.
Бабаки в основному їдять зелень і багато видів трав, ягоди, лишайники, мохи, коріння і квіти. Як правило, живуть у норах і перебувають у сплячці впродовж зими. Більшість бабаків дуже соціальні.
В природі бабак живе до восьми років, а в неволі — до 12.
Як виглядають бабаки?
Щоки ясно-рудуваті; під очима бурі або чорні плями. Черево помітно темніше і руде з боків; кінець хвоста темно-бурий. Зустрічаються бабаки-альбіноси. Линяння у бабаків один раз на рік; починається в травні і закінчується (у старих бабаків) до кінця серпня, іноді затягуючись до вересня.
В Україні зараз живуть два бабака-“метеоролога”: харківський Тимко і львівський Мішка. До речі, харківський бабак Тимко разом з іншими тваринами пережив російську окупацію.
Зимуючі птахи Чернігівщини
Близько 270 видів птахів гніздиться в весняно-літній період на території України
До 140 видів можна зустріти в осінньо-зимовий період на території нашої країни. З них 20 видів відвідують нашу територію тільки в цей період.
До сезонних міграцій птахів спонукає у першу чергу доступність їжі, а температура та погодні фактори є другорядними: при нормальному харчуванні морози та сніг можна пережити.
Нашу територію однозначно вимушені на зиму покидати птахи, в живленні яких комахи є принциповою складовою. Залишається у нас на зимівлю значна частина зерноїдних видів птахів, серед комахоїдних залишаються ті, які здатні хоча б частину часу харчуватися насінням або ягодами.
У межах міста Чернігова створюються особливі кліматичні умови, коли температура на один-два градуси більша, ніж на навколишніх територіях, а завдяки теплими викидам значні ділянки міських водойм можуть взагалі не замерзати взимку.
Найбільш помітними зимовими птахами в міських умовах «чорні птахи воронячого племені» — це граки та галки, рідше сороки, сірі ворони, круки. Граки, які колись були вісниками весни та мешканцями сільськогосподарських угідь, у ХХ столітті перетворились на міських птахів.
Взаємодія з іншими птахами свого виду грає важливу роль в житті галок та граків. Вони часто тримаються зграями, мають чіткі маршрути перельоту між місцями ночівлі та живлення. Ночівля – взагалі окрема історія. Зграйні види воронових птахів утворюють великі ночівельні скупчення, на які злітаються птахи з великих територій, ці скупчення з року в рік розташовані в одних й тих же місцях. Місця ночівлі зазвичай розташовані в міських скверах, або на околицях промислових зон.
Значною кількістю птахів, які зимують у регіональному ландшафтному парку «Ялівщина», вирізняються представники ряду горобцеподібних. Серед них є велика синиця, це один з найбільш чисельних гніздових птахів зелених зон, в тому числі і території «Ялівщини». Також часто тут можна зустріти і синицю блакитну.
Синиці збираються в зграйки та починають кочувати у пошуках облаштованих місць, багатих поживою, насамперед біля годівничок.
Одним з найбільш поширеніших птахів «Ялівщини» є повзик звичайний, птах який здатен пересуватися по стовбуру дерева згори донизу. Він часто прилітає до годівничок, де намагається навіть відганяти синичок або птахів інших видів.
Звичайна пищуха – птах, який цілими днями по спіралі перемішується по стовбурах дерев у пошуках комах або їхніх личинок, Взимку меню пищухи поповнюється за рахунок деяких видів насіння, в основному — насіння хвойних дерев, але вона прилітає і до годівничок.
Горобці – «товариські, компанійські птахи» є частиною пташиного царства зимової «Ялівщини», біля годівничок можна побачити представників 2 видів — горобця хатнього та горобця польового. Горобці живляться квітковими бруньками, ягодами, злаками, насінням дикорослих трав і сільськогосподарських культур, залишками продуктів харчування людей, іноді — комахами. А також вони легко приживаються до будь-яких погодних умов, при наявності достатньої кількості їжі.
Серед основних санітарів зелених насаджень «Ялівщини» слід виділити великого та малого строкатих дятлів, жовну чорну та рідко жовну зелену.
Серед зимуючих птахів середнього розміру ( птахи, розміром удвічі менші за галку, але удвічі більші горобця) є дрозди, які живуть у лісах з будь-яких деревних порід. Так, чорний дрізд та дрізд чикотень є одними з найпоширеніших видів дроздів. Взимку дрозди харчується плодами горобини, шипшини, калини, глоду й бузини, а восени птах із задоволенням ласує яблуками, грушами та іншими фруктами.
У холодні зими дрозди погано переносять відсутність корму, тому, якщо їжі небагато, птахи кочують у південному напрямку.
У межах території РЛП «Ялівщина» взимку найбільшу чисельність птахів можна спостерігати там, де деревна та чагарникова рослинність межує з відкритими просторами. Тут птахи знаходять різноманітну поживу та сховища від хижаків.
В січні-лютому на території РЛП «Ялівщина» можна зустріти найбільш 2 види відомих гостей з півночі. Серед них — снігур, які пізно восени об’єднуються в зграйки, перелітають південніше, де вони живляться насінням ясена, липи, горобини та трав’янистих рослин.
Іншим гостем з півночі є омелюх, їх місця гніздування розташовані у лісах північної тайги та лісотундри. Омелюхи живляться ягодами, на нашій територій найбільш популярною є омела. Чисельність омелюхів суттєво коливається з року в рік, бо до нас вони долітають тільки у тому разі, коли врожай ягід на півночі недостатній.
Серед дрібних зерноїдних птахів зимують яскраві червоно-чорно-жовті пташки — щиглики, які іноді утворюють великі зграї. Також зросла і чисельність зимуючих костогризів.
Один з найбільш чисельних гніздових птахів території парку є зяблик, взагалі який виступає перелітним птахом, але у невеликій кількості зяблики залишаються і на зимівлю.
На горобцеподібних та інших дрібних птахів полюють і хижаки – великий та малий яструб.
Птахи, які залишилися зимувати, весь короткий день шукають їжу. Одні споживають свої запаси, інші – живляться плодами, ягоди та насінням рослин (горобина, калина, омела, сосна, ялина).
Більше зимуючі птахи бояться не холоду, а голоду тому, що тих запасів, що були зроблені восени їм не вистачає. У сильні морози та зимову негоду гине значна кількість птахів.
Чим можна годувати птахів взимку:
1. Не смаженим насінням соняшника, яке дуже люблять синиці, повзики та снігурі;
2. Зерна вівсу їдять вівсянки, чубаті жайворонки (посмітюхи) та польові горобці;
3. Насіння проса та пшоно – найулюбленіша їжа вівсянок, жайворонків, куріпок, синиць та горобців;
4, Сире гарбузове насіння кавунів, динь є трапезою для синичок, повзиків;
5. Крихти сухого білого хліба (чорний хліб шкідливий для всього птаства!) – чудовий корм для багатьох птахів;
6. Плоди горобини, бузини, калини зібрані в кетяги й розвішані на деревах – найліпший подарунок дроздам;
7. Насіння бур’янів (лобода, кропива, лопух, кінський щавель) – це найдешевший і дуже корисний корм для зерноїдних птахів.
Антарктида сучасна та її минуле
(до дня відкриття Антарктиди - 28 січня)
З історії відкриття Льодового континенту
На пострадянському просторі досі панує упереджена думка про те, що Антарктида була відкрита 28 січня 1820 року російською експедицією під керівництвом Ф.Беллінсгаузена та М.Лазарева. Інші версії вважаються необґрунтованими або взагалі ігноруються. Прикро, але такий підхід домінує й в українських підручниках з «Фізичної географії» та «Географії материків».
Загалом про існування південного континенту гіпотетично здогадувалися ще давньогрецькі мислителі. Перші ж практичні спроби його пошуків розпочалися лише в епоху Великих географічних відкриттів ХV-XVII ст., коли замість Терра Австраліс Інконгіта були відкриті Вогняна Земля, Австралія, Тасманія та Нова Зеландія. У другій половині XVIIІ ст. на пошуки Загадкової Південної Землі була відряджена експедиція Джеймса Кука та Тобайаса Фюрно на суднах «Резолюшен» та «Едвенчер» (1772-1775 рр). Експедиції належить честь першої навколополярної подорожі у південних широтах.
У пошуках невідомих земель судна експедиції вперше в історії людства кілька разів перетнули південне полярне коло. В результаті було остаточно доведено відсутність Південного континенту на помірних широтах південної півкулі, виявлено повсюдне поширення плавучого льоду у її високих широтах та зроблене припущення про можливість існування суходолу в межах південної полярної області. У звіті капітана Кука є запис датований лютим 1775 року, який так підсумовує результати експедиції: «Не буду заперечувати, що біля полюса може знаходитись континент або значна ділянка суходолу. Навпаки, я впевнений що такий суходіл там є, і, можливо, ми бачили його частину. Сильний холод, величезна кількість крижаних островів та плавучої криги, усе це доводить, що на півдні має бути земля» (Cook, 1777b, стор.239, переклад автора). Джеймс Кук цілком справедливо вважав, що крижані острови (айсберги) можуть утворюватись лише при руйнуванні льодовиків на узбережжі суходолу. Стосовно того, яку ж частину суходолу міг бачити Кук в антарктичних водах, то мова може йти лише про відкриту ним Землю Сандвіча. Нині відомо, що це група островів – Південні Сандвічеві острови, які лежать трохи північніше 60о південної широти і не належать до антарктичного континенту.
То хто ж та коли відкрив Антарктиду? Ці питання хвилюють кожного, кого цікавить історія дослідження Льодового Континенту.
Загалом же, з врахуванням тривалої еволюції уявлень про Антарктику загалом, і, уявлень про місцезнаходження та географічні межі льодового континенту, зокрема, можна дійти висновку про те, що процес відкриття Антарктиди тривав щонайменше 100 років, причому жодна експедиція чи окремий дослідник не можуть претендувати на честь єдиних першовідкривачів…
Географічні границі Антарктиди мають співпадати з її геологічними межами. Відповідно, до її складу, крім обмеженого береговою лінією суходолу, належать морський шельф, шельфові льодовики та розташовані на шельфі острови, континентальний схил та підніжжя. Найбільш характерні фізіографічні особливості Антарктиди – розташування у південній полярній області Землі, значна віддаленість від інших континентів, надзвичайно холодний та сухий клімат полярної пустелі, потужний льодовиковий покрив, своєрідний тваринний та рослинний світ обумовлені особливостями геологічної історії льодового континенту.
Для чого вивчати Антарктиду?
Цей материк є важливим передусім із точки зору вивчення клімату та розвідки корисних копалин і запасів питної води. Академік П. Ф. Гожик вважає Антарктиду ключем до прогнозування подальшого розвитку Землі — на коротко- й довгострокову перспективу.
На материку Антарктида заборонено господарську діяльність та видобуток корисних копалин. В Антарктиді немає озер і річок.
Корисні копалини в Антарктиді виявлені майже в 200 точках континенту. Але серед них є тільки 2 родовищ залізних руд та кам'яного вугілля. Горючі корисні копалини представлені кам'яним вугіллям на материку і газопроявами в свердловинах, пробурених на шельфі Моря Росса.
Основне завдання біологів - аналіз стану запасів креветки в Південному океані. Українські біологи вивчають склад антарктичних ґрунтів і досліджують антарктичні мікроорганізми (бактерії, дріжджі, міцеліальні гриби), флору (зокрема єдині квіти Антарктиди - колобантус і десшампсію, антарктичні мохи та лишайники).
Антарктида не належить жодній країні світу, а тільки всьому людству загалом.
Це закріплено в Договорі про Антарктику, який підписали саме 1 грудня 1959 року. Спершу підписантами стали 12 країн, а зараз їх уже 54, зокрема Україна.
Антарктида – це континент миру і безпеки.
Тут повністю заборонена будь-яка військова діяльність, ядерні вибухи та захоронення радіоактивних матеріалів.
В Антарктиці діють дуже суворі екологічні стандарти, яких має дотримуватися кожен, хто веде діяльність або просто перебуває тут.
Наприклад, не можна чіпати та навіть наближатися до тварин.
За дотриманням правил в Антарктиді стежать усі країни-учасниці Договору разом. Наприклад, усі станції або морські, повітряні судна в пунктах розвантаження чи навантаження завжди відкриті для інспекції.
Пори року в Південній та Північній півкулях йдуть у протифазі: коли в Україні зима – там літо, і навпаки. Це пов'язано з тим, що Земля розміщена відносно Сонця не суворо паралельно, а під нахилом.
В Антарктиді не існує єдиного часу – кожна станція живе за тим часовим поясом, навпроти якого знаходиться.
Приміром, наш "Вернадський" розташований навпроти Чилі, зараз там на п'ять годин менше, ніж в Україні.
Антарктика – величезна! Крижаний континент разом з навколишніми водами Південного океану займає 10% площі нашої планети. Тому в різних її частинах – різні кліматичні умови.
Поки десь біля полюсу дуже морозно й сухо, у районі "Вернадського" (це морська Антарктика) – постійні опади, шторми, а температура "ходить" довкола 0°С.
Континент має найбільший запас найціннішого ресурсу на Землі – прісної води (близько 80% від усього запасу планети).
В Антарктиці немає білих ведмедів. І взагалі жодних ведмедів немає. Ці тварини мешкають в Арктиці, яка розташована з іншого боку Землі.
Натомість в Антарктиді живуть пінгвіни!
Також біля станції "Академік Вернадський" проживають тюлені Ведделла.
Україна очолила комісію зі збереження морських живих ресурсів Антарктики.
Перегляньте, будь ласка відео:
https://www.facebook.com/watch/?v=323728811853137
Ґрунти України (до Всесвітнього дня ґрунтів - 5 грудня)
Цей день має на меті привернути увагу людства до фундаментального значення ґрунту в контексті підтримки життя на Землі, критичної важливості його раціонального використання, збереження родючості та сталого управління ґрунтовими ресурсами.
У 2002 році застування Всесвітнього дня ґрунтів ініціювали у Міжнародному союзі ґрунтознавців. У грудні 2013 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 5 грудня Всесвітнім днем ґрунтів.
Ґрунти перебувають під постійним тиском природних та антропогенних чинників, що призводить до погіршення їх якості, збіднення біорізноманіття, трансформації та деградації.
Сьогодні за оцінками експертів частка деградованих ґрунтів у світі становить 25 %, а до 2050 року може сягнути 90%.
Україна володіє найціннішими ґрунтами у світі – чорноземами. Майже 8% світових площ чорнозему є в Україні.
Загальна площа деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених земель країни перевищує 1,1 мільйона гектарів.
Площа земель, які тією чи іншою мірою зазнають впливу водної ерозії, становить 13,3 мільйона гектарів, дефляції – 6 мільйонів гектарів, а в роки з масштабними пиловими бурями сягає 20 мільйонів гектарів.
Окрім цього, ґрунти України зазнають шкоди від військової агресії РФ, сума збитків ґрунтам країни становить понад 1 трильйон гривень.
Перегляньте, будь ласка, відео:
30 листопада – Всесвітній день домашніх тварин
Щороку 30 листопада у багатьох країнах відзначається Всесвітній день тварин (World Day Pets). Ідея про заснування цього свята була озвучена на Міжнародному конгресі прибічників руху в захист природи, що проходив у Флоренції (Італія) в 1931 році. Тоді різні екологічні організації та природоохоронні товариства заявили про готовність організовувати різноманітні масові заходи, спрямовані на виховання у людей почуття відповідальності за все живе на планеті, у тому числі і за домашніх тварин.
З того часу свято проводиться щороку і присвячується всім одомашненним людиною тваринам, щоб ще раз нагадати всьому людству про відповідальність за «братів наших менших». Не дивно, що девізом цього Дня стали слова Маленького принца з твору Антуана де Сент-Екзюпері: «Ти назавжди у відповіді за тих, кого приручив», які звернені до всіх нас.
Цей день - прекрасний привід проявити ще раз любов до наших домашніх улюбленців - кішок, собак, папуг та інших домашніх тварин.
Як би ви не відзначали цей день, головна мета проведення всіх акцій і заходів – актуалізація уваги широкої громадськості (і в першу чергу підростаючого покоління до проблем домашніх тварин (в тому числі бездомних); виховання дбайливого ставлення до них (і взагалі до живої природи), відповідальності за їх зміст і розуміння того, що вони – «брати наші менші», а не об’єкт розваги.
Як зазначають власники домашніх тварин, знайти підхід до будь-якого домашнього вихованця легко – треба просто любити його, і він відповість взаємністю.
Перегляньте, будь ласка відео
Ідея висунута науковцем Йоргом Ульманном у співпраці з World Algae News, які пропонують щорічно проводити Всесвітній день водоростей з метою поширення знань про їх властивості, екологію, значення для людини.
Майбутнє за водоростями, чому? Хоча люди думають, що водорості – це лише слиз, який можна знайти у водоймах, вони мають багато дивовижних властивостей:
водорості – фотосинтезуючі організми, здатні перетворювати сонячне світло в хімічну енергію;
вони виробляють понад 50 % кисню, яким ми дихаємо;
водорості включають макроводорості, такі як ламінарія, і мікроводорості, такі як спіруліна та хлорела;
водорості можна використовувати як альтернативне джерело енергії (біопаливо);
водорості є хорошим джерелом поживних речовин і можуть використовуватися в харчових цілях;
водорості містять багато біологічноактивних речовин та є основою для виготовлення ліків і косметичних засобів.
Людина здавна використовує водорості у харчовій промисловості, а саме у сфері рибного та сільського господарства. По океанічних та морських узбережжях морські водорості вживають у їжу майже повсюдно, але у Японії вони є національною стравою. У європейських країнах водорості широко використовують як харчову добавку. Найпопулярнішою є так звана морська капуста. Головним чином, це ламінарія та близькі до неї види бурих водоростей. Продукти, що отримують з цих водоростей, у Японії відомі під назвою «комбу». Найчастіше вживають замість звичайної капусти у супах, з рибними та м’ясними стравами. Вживають і у кондитерських виробах.
На сьогодні є безліч досліджень вчених, які доводять цілющі властивості ламінарії, і це відомо по всьому світу, тому вона зустрічається на прилавках супермаркетів і ринків також в регіонах, віддалених від морських берегів.
Ламінарія містить значний список мікроелементів, що зумовлює її потенційну користь для організму.
Основні складники та їх користь у складі ламінарії (морської капусти):
Органічний йод – він набагато краще і швидше засвоюється та зберігається людським організмом, ніж йод у фармакологічних препаратах. Тому включення морської капусти в раціон показано при інтенсивних фізичних навантаженнях, пригнобленої функції щитоподібної залози, вагітності та лактації.
Марганець – елемент, що входить до складу ферментів, які покращують зростання кісткових і хрящових тканин. Він також необхідний для роботи мозку і функціонування нервової системи. Тому регулярне включення морської капусти в раціон покращує властивості пам’яті і допомагає в боротьбі з депресією і стресами.
Магній – невід’ємний елемент в складі кісткової тканини і емалі зубів. Магній сприяє розвитку кісток. При вживанні ламінарії, в якій міститься значна кількість магнію (нарівні з волоськими горіхами і вівсянкою) знижується ймовірність інфарктів.
Залізо – бере участь у формуванні гемоглобіну, захищає організм від бактерій. Вживання ламінарії в їжу регулярно збільшує вміст гемоглобіну в крові, сприяє зниженню ризику анемії і має імуностимулюючий ефект.
Калій – хімічний елемент необхідний організму в значних обсягах. Морська капуста містить близько 900 мг калію на 100 г, а це можна порівняти з чорносливом і курагою. Вживання даних продуктів корисно при інтенсивних фізичних навантаженнях, запобігає застою рідини в організмі, сприяє поліпшенню постачання мозку киснем, позбавляє організм від шлаків.
Вітаміни груп А, В, С, D, Е – запобігають розвитку авітамінозу, підвищують імунітет і підтримують зір та метаболізм.
Фолієва кислота – надає заспокійливу дію, сприяє підвищенню активності.
При численних перевагах вживання цієї морської водорості є і небажані моменти використання або протипокази:
Алергія на йод з індивідуальною непереносимістю (проявляється блювотою, діареєю).
Надлишок йоду з можливим розвитком зобу, депігментацією та змінами шкіри.
Захворювання нирок – вживання протипоказано при нефриті і інших захворюваннях видільної системи.
Хвороби травлення в хронічній формі – високий вміст клітковини згубно позначається на організмі при захворюваннях системи травлення.
Вугровий висип.
Вагітність – продукт корисний для вагітних в багатьох аспектах, але вагітним жінкам часто призначають комплекси з високим вмістом йоду. Якщо до того ж вживається велика кількість ламінарії в їжу, можливий надлишок йоду в організмі.
Протипоказами для вживання ламінарії відповідно є: гіпертиреоз; прийом калійвмісних препаратів, дигоксину, гіпертензивних засобів і медикаментів для лікування щитовидної залози; важкі ниркові патології.
Морська капуста є цінним морепродуктом, що містить безліч корисних для організму людини компонентів. Це смачна і легка їжа, що поповнює баланс мікроелементів в організмі, допомагає в боротьбі з багатьма захворюваннями, сприяє схудненню і боротьбі з целюлітом, а також є чудовим косметологічним засобом. Проте слід обережно підходити до вибору цього продукту людям із певними проблемами здоров’я (алергікам, пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту та нирок, а також вагітним та дітям). При явних перевагах та користі слід пам’ятати і про можливу шкоду, і самостійно вживати «для профілактики», особливо без консультації з гастроентерологом, дієтологом чи нефрологом, а також педіатром може бути небезпечно.
Загалом водорості дивовижні, і без них сучасний світ не існував би!
Перегляньте, будь ласка відео:
https://www.youtube.com/watch?v=H2w9Q6MDQUI
https://vismar-aqua.com/viroshhuvannya-morskih-vodorostej.html
День захисту тварин
Щорічно 4 жовтня в усьому світі відзначається важливе екологічне свято - День захисту тварин. У цей день проводяться інформаційні заходи та акції, які привертають увагу до проблеми вимирання тварин від дій людини. Під час війни цей день особливо важливий, адже наші менші брати теж потерпають від бойових дій.
Це привід не тільки згадати про домашніх улюбленців та диких особин, а й замислитися про екологічну ситуацію у всьому світі. Адже через зміни клімату, вирубку лісів не тільки гинуть представники фауни, а й зникають цілі види.
Запровадив Всесвітній день тварин в Берліні у 1925 році німецький письменник і зоозахисник Генріх Ціммерманн. Спочатку свято відзначалося 24 березня, але з 1929 року було перенесене на 4 жовтня.
При цьому варто зауважити, що ідею письменника спершу підтримали лише у Німеччині, Австрії, Швейцарії та Чехословаччині. Проте у травні 1931 року міжнародний конгрес прихильників руху офіційно затвердив 4 жовтня Всесвітнім днем тварин. І відтоді щороку кількість країн, у яких його відзначають, зростає. Так, у 2008 році заходи до цього дня проводилися у 66 країнах.
Мета свята полягає у:
- сприянні обізнаності людей про тварин, зокрема про загрози, з якими вони стикаються;
- визнанні ролі представників фауни у житті людини; - покращенні зв’язку між людиною та дикою природою;
- просуванні програми дій задля добробуту видів.
Відзначення Всесвітнього дня тварин – це нагода в чергове нагадати про те, що люди – сусіди та друзі усіх живих істот. А захищати представників фауни дійсно необхідно, і, в першу чергу, захищати від діяльності людини. За даними дослідників Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), за останні 50 років популяція тварин у лісах планети скоротилася більше ніж у двічі.
Найбільш вразливими категоріями, за спостереженням науковців, є амфібії, наприклад, жаби, а також ссавці, зокрема, мавпи та лісові слони. Скорочення кількості диких видів відбувається через втрату середовища існування, зокрема внаслідок вирубування лісів. Зміна фауни лісів буде небезпечною – може зникнути здатність лісів зберігати парникові гази, що призведе до жорсткішої кліматичної кризи.
В Україні також активно підтримують святкування Всесвітнього дня захисту тварин. У великих містах проходять святкові заходи, які містять в собі оригінальні шоу, виступи, концертні програми. Також на вулицях міст проходять лекції та майстер-класи, які допомагають українцям дізнатися більше про тварин та догляд за ними. Пропонуємо цей день провести поруч з домашніми улюбленцями або відправитися у зоопарк. А, можливо, це найкращий день для того, аби завести і собі домашню тварину та поповнити лави вашої сім’ї.
Перегляньте, будь ласка відео:
https://www.youtube.com/watch?v=8aq2XNOmW5k&t=1s
Всесвітній день моря
Всесвітній день моря (28 вересня 2023 року) (World Maritime Day) входить в систему всесвітніх і міжнародних днів, що відзначаються під егідою ООН. Його започаткували під час проведення 10 сесії Асамблеї Міжнародної морської організації у 1978 році. Цю дату присвячено проблемам екологічної безпеки морських перевезень та збереженню біоресурсів.
Відзначення Всесвітнього дня моря стало наслідком згубного антропогенного впливу, зокрема, масштабного вилову риби та забруднення вод нафтою. Це наносить непоправну шкоду довкіллю та є головною причиною зникнення багатьох рідкісних видів живих біоресурсів. Незважаючи на те, що територіально Чорне й Азовське моря знаходяться далеко від Чернігівської області, ми маємо пам’ятати, що до них потрапляють води місцевих річок. А отже, мешканці регіону теж несвідомо роблять свій нищівний внесок у забруднення морів.
Найбільші моря світу
Середземне море, розташоване між Європою, Азією та Африкою, є найбільшим внутрішнім морем у світі. Воно відоме своїми блакитними водами, красивими берегами та історичним значенням. Середземне море є домом для деяких найпопулярніших туристичних напрямків у світі, таких як Французька Рив’єра, Грецькі острови та італійське узбережжя. Це також центр морської торгівлі, що з’єднує Європу, Азію та Африку.
Червоне море, розташоване між Африкою та Азією, є дивом морського біорізноманіття. Воно є домом для понад 1200 видів риб, включаючи сумнозвісну червону рибу-лев, яка відома своїми отруйними шипами. Червоне море також є домом для одних з найкрасивіших коралових рифів у світі, включаючи Великий Бар’єрний риф, який простягається на понад 1,900 км вздовж узбережжя Австралії.
Карибське море, розташоване між Північною і Південною Америкою, відоме своїми бірюзовими водами та піщаними пляжами. Воно є домом для понад 7000 островів, включаючи такі популярні туристичні напрямки, як Ямайка, Домініканська Республіка та Багамські острови. Карибське море також відоме своєю багатою історією, включаючи його зв’язок з піратством і работоргівлею.
Аравійське море, розташоване між Індійським субконтинентом і Аравійським півостровом, є центром міжнародної торгівлі та комерції. Воно також є домом для багатої морської екосистеми з понад 1 000 видами риб і 33 видами китоподібних, включаючи горбатих китів і дельфінів-афалін.
Південно-Китайське море, розташоване між Південно-Східною Азією і Китаєм, є дуже спірним морем, що має велике геополітичне значення. Тут проходять одні з найбільш завантажених судноплавних шляхів у світі, а його ресурси, такі як нафта і природний газ, є дуже затребуваними. Південнокитайське море також є домом для багатої морської екосистеми, в якій налічується понад 3 000 видів риб і 500 видів коралів.
Балтійське море, розташоване між Скандинавією, Східною Європою та країнами Балтії, є морем культури та історії. Тут розташовано кілька історичних міст, таких як Санкт-Петербург, Гельсінкі та Таллінн. Балтійське море також є центром морських досліджень, де кілька науково-дослідних інститутів вивчають унікальну екосистему моря.
Чорне море, розташоване між Східною Європою та Західною Азією, є морем стародавніх цивілізацій. Воно є домом для кількох історичних міст, таких як Стамбул, Одеса та Сочі. Чорне море також є домом для унікальних морських видів, таких як чорноморська афаліна, що знаходиться під загрозою зникнення.
Мексиканська затока, розташована між США і Мексикою, відома своїми запасами нафти та газу. Тут розташовано понад 40 000 нафтових і газових свердловин, що робить її центром видобутку енергії. Мексиканська затока також є популярним туристичним напрямком, з такими визначними пам’ятками, як Канкун і Флорида-Кіс.
Тасманове море, розташоване між Австралією та Новою Зеландією, є морем пригод. Воно відоме своїми порізаними берегами, високими скелями та багатим морським життям. Тасманове море є домом для кількох унікальних видів морських ссавців, таких як новозеландський морський котик і дельфін Гектора. Це також популярне місце для серфінгу, риболовлі та інших водних видів спорту.
Саргасове море, розташоване в північній частині Атлантичного океану, є унікальною водоймою, не схожою на жодне інше море у світі. Його особливістю є маса плаваючих водоростей під назвою Саргасові водорості, які забезпечують критично важливе середовище існування для різноманітних морських мешканців, включаючи вугрів, черепах і креветок. Саргасове море також є важливим міграційним маршрутом для кількох видів птахів, і для збереження його біорізноманіття воно було визначене як “морська природоохоронна територія у відкритому морі”. Хоча Саргасове море не є широко відомим у порівнянні з деякими іншими морями в цьому списку, воно, безсумнівно, є визначною і життєво важливою частиною світового океану.
Моря світу пропонують різні враження і приваблюють мандрівників з усього світу. Від Середземного до Північного Льодовитого, кожне море має свою унікальну красу, культуру та історію. Незалежно від того, чи шукаєте ви пригод, відпочинку або можливості дослідити таємниці морських глибин, моря світу пропонують щось для кожного.
I. На середньовічних морських картах часто можна було побачити зображення великих змій. Що вони означають?
· Небезпечні райони.
· Невідомі території.
· Пірати.
IІ. При скількох градусах замерзає морська вода?
· 10 градусів.
· -2 градуси.
· -5 градусів.
IІІ. Скільки морів є на планеті?
· 23.
· 16.
· 63.
IV. Яке море насправді — озеро?
· Аравійське море.
· Каспійське море.
· Баренцове море.
V. Яке море найбрудніше в світі?
· Балтійське море.
· Каспійське море.
· Середземне море.
VІ. У якому морі найбільший вміст золота?
· У Балтійському морі.
· У Каспійському морі.
· У Північному морі.
VII. Яка максимальна висота морських хвиль?
· Близько 10 метрів.
· Близько 25 метрів.
· Близько 40 метрів.
VIII. Яке море найсолоніше на Землі?
· Мертве море.
· Червоне море.
· Чорне море.
IХ. Як називається найхолодніше море в світі?
· Море Уеддела.
· Баренцове море.
· Гренландское море.
Х. У якому з цих морів є корали?
· У Червоному.
· У Каспійському.
· У Балтійському.
ХI. Яке море вважається найглибшим?
· Чорне.
· Коралове.
· Жовте.
ХII. Назва якого моря відповідає кольору води?
· Червоного.
· Білого.
· Жовтого.
ХIII. Яке море не має берегів?
· Гренландське.
· Саргасове.
· Тасманове.
ХІV. Яке місто виявили вчені-археологи в Чорному морі?
· Йонагуни.
· Шічен.
· Акра.
ХV. Яке море є найменшим?
· Біле.
· Охотське.
· Балтійське.
· I.Невідомі території.
· II.-2 градуси.
· III.63.
· IV.Каспійське море.
· V.Середземне море.
· VI.У Балтійському морі.
· VII.Близько 40 метрів.
· VIII.Червоне море.
· IX.Море Уеддела.
· X.У Червоному.
· XI.Коралове.
· XII.Жовтого.
· XIII.Саргасове.
· XIV.Акра.
· XV.Біле.
18 вересня – Всесвітній день моніторингу води
Вода – елемент, без якого не з’явилася б життя на Землі. Забезпечення населення чистою питною водою було визнано глобальним пріоритетом на Всесвітньому саміті зі збалансованого розвитку в Йоганнесбурзі (2002 р.) та Конференції ООН зі збалансованого розвитку Ріо+20: «Майбутнє, якого ми хочемо» (2012 р.).
Щорічно 18 вересня, починаючи з 2003 року, відзначається Всесвітній день моніторингу води (World Water Monitoring Day), або Всесвітній день моніторингу якості води.
Це екологічне свято, започатковане з ініціативи американського Фонду чистої води, до теперішнього часу стало інформаційно-освітньою програмою, спрямованою на підвищення обізнаності суспільства про проблеми водних ресурсів планети та участь у захисті від забруднення. Адже від якості води, її складу, залежить здоров’я всього людства.
Програма надає можливість людям самим здійснювати базовий моніторинг стану місцевих водойм і проводиться за підтримки Федерації водного середовища (Water Environment Federation, WEF) і Міжнародної водної асоціації (International Water Association, IWA).
Спочатку Всесвітній день моніторингу води планувалося відзначати 18 жовтня, на честь дати прийняття Конгресом США – 18 жовтня 1972 року – «Акта про чисту воду». Цей документ присвячений питанням відновлення та захисту водних національних ресурсів. Але згодом свято отримало популярність і стало проводитися і в інших країнах. Тому з 2007 року його дату перенесли на місяць раніше, для полегшення участі тих країн, на території яких вода у водоймах в цей час року вже замерзає.
Традиційний захід цього Дня – взяття проб води у різних водоймах нашої планети для оцінки її якості та безпеки для життя людей і живих організмів. Бажаючим пропонується провести ряд нескладних тестів з визначення якості води у місцевих річках, озерах та інших джерелах, а результати опублікувати на сайті Всесвітнього дня моніторингу якості води (WWMD). На сайті також представлена інтерактивна карта з накопиченими результатами моніторингу з 2007 р. (https://bit.ly/2ZwP0je).
З кожним роком у святкуванні Дня моніторингу води беруть участь все більше людей. Адже вода – це найважливіший природний ресурс нашої планети. Без неї неможливий розвиток живої природи. Вода – незамінне джерело у життєвих процесах організму людей, тварин та рослин. Вона є найпростішим хімічним компонентом живої матерії, яка об’єднує усі організми, які населяють нашу планету.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, половина жителів нашої планети вживає забруднену воду. Значна кількість хвороб людини пов’язана з незадовільною якістю питної води і порушенням санітарно-гігієнічних норм водопостачання. Питна вода та її якість істотно впливають на всі фізіологічні та біохімічні процеси, що відбуваються в організмі людини, на стан її здоров’я. Отже, можна стверджувати, що якісні характеристики води, рівень її забруднення впливає на стан захворюваності населення. Багато з цих захворювань є смертельними або ж з тяжким перебігом.
Вимоги до якості води дозволяють убезпечити людей від хвороботворних бактерій і вірусів, тому увага до її якості – важливе завдання кожного жителя планети, яка думає про своє здоров’я і майбутнє нашої планети.
Яка вода, зазвичай, доступна в Україні:
Фасована вода:
· мінеральна (отримана з підземного джерела, не піддавалась зміні та впливу, містить багато мінералів, зокрема магній та кальцій, сірку, використовується без додаткової обробки). Мінеральні води є столові, лікувально-столові і лікувальні води.
· питна (в якій дотримані норми мінерального та бактеріологічного складу);
Фасовані води можуть бути негазовані та газовані (в які додають вуглекислий газ)
А також ароматизовані (вода з цукром або штучними підсолоджувачами, яка містить натуральні або штучні ароматизатори)
Вода з-під крану (з водойми або свердловин, очищена від шкідливих речовин, таких як бактерії, грибки та паразити і контрольована владою міста);
Дистильована (вода, яку кип’ятять, а пара збирається та конденсується назад у рідину)
Кринична (надходить прямо з-під землі, неочищена і несе в собі низку ризиків, якщо її не перевіряти).
Факти про воду.
Вода становить до 75% ваги людського тіла.
Дослідження показують, що навіть легке зневоднення може негативно вплинути на пам’ять, концентрацію, рівень тривоги та втоми.
Вживання достатньої кількості води забезпечує зволоження, що може сприяти оптимальній роботі мозку, пам’яті, рівню енергії та артеріальному тиску.
Втім, немає єдиних норм щодо того, скільки води ви повинні пити щодня. Існують рекомендації від різних організацій, які швидше є орієнтиром, а не чіткою вказівкою, скільки пити.
Адже такі рекомендації не враховують ваші індивідуальні потреби, які залежать від того, де ви живете, наскільки активні, що їсте, а також від вашого розміру тіла та віку.
Та рекомендації враховують не тільки вживання води в чистому вигляді, а й в продуктах харчування, адже близько 80% загального споживання води людьми припадає на воду та інші напої, а решта 20% – надходять з їжі.
pH – водневий показник, який показує ступінь кислотності або лужності розчину. Нейтральний рівень рН – 7. Нижче 6,5 – кислотна, вище – 8,5 лужна. Людська кров має рН 7,4, згідно зі шкалою кислотності.
Рівень рН води в природі в першу чергу залежить від комплексу розчинених у воді речовин, а також від погодних умов та від виду людської діяльності на території, де видобувається вода.
Не всі мінерали легко виявляються вашими смаковими рецепторами. Та дослідження, проведене в 2013 році за допомогою тесту наосліп, визначило чотири мінерали, які найбільше впливають на сприйняття смаку:
HCO₃⁻ (бікарбонат)
SO₄²⁻ (сульфат)
Ca²⁺ (кальцій)
Mg²⁺ (магній)
Або ж якщо у воді переважає вміст заліза – ви відчуєте його присмак. Якщо багато кальцію – вода буде на присмак більш "твердою", а при кип’ятінні утворюватиметься осад.
Якщо ми кажемо "смачна" вода – це означає, що вона має збалансований вміст мінералів та органічних речовин.
Вода – безкалорійна рідина.
Калорії можуть містити бутильовані води, в які додають цукор чи інші підсолоджувачі (лимонади, кола, підсолоджені та ароматизовані газовані напої, квас, соки та ін.).
Пити воду зранку, перед їжею чи ввечері однаково корисно.
Мозок людини приблизно на 80% складається з води.
Вода входить до складу нейронів, нейроглії, мієлінових оболонок відростків нейронів (аксонів), міжклітинної та цереброспінальної рідини, крові, яка протікає через судини мозку.
Мозок (а саме гіпоталамус) має спеціальні центри, які відслідковують, чи достатній рівень води в організмі, чи вам потрібно поповнити його. Їх називаються центрами спраги та задоволення.
На збільшення потреби в гідратації впливає і посилена розумова діяльність. А не лише фізична. Посилена активність, розумова або психічна, посилює кровообіг у всьому організмі, і у мозкові також. В зв’язку з цим зростають потреби в енергетичних ресурсах. Зокрема, в гідратації.
Мозок сигналізує відчуттям спраги, коли втрачає 1-2% води. Від стану гідратації залежить ефективність роботи м’язів.
Так, втрата води на рівні 1-2% може впливати на результат у спортсменів, фізичний стан і когнітивні здібності. При втраті 5% води – результат відчутно падає.
7-10% – вже вважається критичним, загрожує втратою свідомості
Вживання води впливає на мотивацію. Легке зневоднення призводить до змін у ряді важливих аспектів когнітивних функцій, таких як концентрація, уважність і короткочасна пам’ять.
Втім, це можна використовувати, як індикатор, що час попити – як тільки голова перестає "варити" і мозок тягнеться в прокрастинацію – спробуйте випити склянку води.
Що я можу зробити, щоб зберегти природу?
(До Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища)
Традиційно Україна, як і увесь світ, 5 червня відзначає Всесвітній день охорони навколишнього середовища. Цей день вважається однією з найважливіших подій екологічного календаря і щорічно святкується в більш ніж 100 країнах світу.
Охорона навколишнього природного середовища – це нова форма у взаємодії людини й природи, породжена в сучасних умовах. Вона являє собою систему державних і суспільних заходів (технологічних, економічних, адміністративно-правових, просвітницьких, міжнародних), спрямованих на гармонійну взаємодію суспільства й природи, збереження й відтворення природних ресурсів і чинних екологічних співтовариств в ім'я майбутніх поколінь. Сьогодні екологічні проблеми стоять у ряді найважливіших і визначають рівень благополуччя всієї світової цивілізації й, зокрема, нашої країни.
Відзначення Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища допомагає привернути увагу суспільства до проблем довкілля й підкреслює гостру необхідність у зміні відношення людини до раціонального використання та відтворення природних ресурсів.
Природа - це безпосереднє середовище проживання людини, тож дуже важливо дбайливо до неї ставитися, аби зберегти для наступних поколінь. Завдання охорони навколишнього природного середовища наразі стоїть перед усім людством.
Все частіше ми скаржимось на погане повітря, неякісну воду, бруд на дорогах, погіршення здоров'я, неякісні продукти, вирубку лісів... І якщо ми будемо продовжувати лише пасивно спостерігати, то подальше погіршення стану довкілля неминуче.
Кожен з нас може змінити свій спосіб життя, щоб допомогти природі. Почати можна з малого, поступово переходячи до більш серйозних кроків, і ви внесете свій внесок у спільну справу – захист навколишнього середовища. Зверніть увагу на свій будинок і повсякденні звички. Поділіться своїми знаннями з оточуючими. Ми можемо жити в злагоді з природою й повинні захистити нашу планету - наш спільний дім.
Для більшості «екологія» – це щось таке далеке, незрозуміле, те, про що говорять міжнародні організації по телевізору, і що, здавалося б, ніяк не стосується пересічного українця, який не має атомної електростанції, не викидає відходи в річку і тому подібне. Проте, це не так. Щоденними простими вчинками однієї людини можна зекономити багато ресурсів природи або хоча б не забруднювати її.
Що ми можемо зробити для збереження природи вже сьогодні?
· Використовуйте енергозберігаючі лампи. Вони споживають в 3-5 разів менше електроенергії, ніж лампи розжарювання.
· Вимикайте на ніч комп'ютер, телевізори. Комп'ютери та деякі інші прилади (телевізори, hi-fi системи) споживають енергію навіть в сплячому режимі, тому вимикайте прилади повністю, коли вони не використовуються (виймайте вилку з розетки).
· Сортуйте сміття. Окремо зібрані відходи - це не сміття, це вторинна сировина.
· Ходіть за покупками з еко-торбами. Намагайтеся не брати пропоновані пластикові пакети в магазині, заведіть свою торбу з екологічних матеріалів і носіть її з собою.
· Не використовуйте одноразове. Намагайтеся не купувати продукцію одноразового використання: посуд, серветки, станки для гоління, ручки, замість цього віддайте перевагу відповідним багаторазовим речам.
· Позбавтеся від неекономічної техніки. При покупці звертайте увагу на економічність техніки (маркування А, А+, Energy Star), таким чином можна зменшити свій рахунок за електроенергію на 30%.
· Приймайте душ замість ванни. Скоротіть час перебування в душі, зменшіть натиск, придбайте спеціальну економічну насадку з функцією повітряного душу (насичує потік води повітрям). Ремонтуйте протікаючі крани.
· Встановіть водолічильник. Встановивши квартирний водолічильник, ви заощадите на комунальних послугах і в той же час допоможете природі.
· Правильно обирайте побутову хімію. Перед покупкою миючих засобів обов'язково зверніть увагу на їх склад, зазначений на упаковці та уважно прочитайте інструкцію.
· Здавайте макулатуру. Для виготовлення 60 кг паперу зрубують дерево. Коли ми бачимо величезні ділянки вирубок, нам жаль ліс, і в той же час ми викидаємо газети у відро для сміття.
· Обирайте корисне для себе та природи. Обирайте екологічно безпечні продукти, вирощені без застосування добрив і пестицидів.
· Даруйте не потрібні речі. Віддавайте їх іншим людям, таким чином Ви даєте друге життя речам, які будуть приносити користь.
· Частіше ходіть пішки. Піші прогулянки не завдають шкоди природі і приносять користь Вашому здоров'ю.
Цей День дає можливість кожному з нас взяти на себе відповідальність за турботу про нашу планету й активно сприяти змінам.
Ми всі живемо на одній планеті і, забруднюючи її, шкодимо у першу чергу самим собі та своїм нащадкам. Кожен для себе повинен знайти шляхи для покращення навколишнього середовища. Разом ми здатні зробити довкілля кращим і надалі не забувати про його охорону та збереження природних скарбів.
Саме від нас залежить наше майбутнє!
Органічне землеробство як альтернатива сучасним системам виробництва сільськогосподарської продукції
(в рамках програми «Освіта впродовж життя»)
Ідея органічного землеробства полягає у повній відмові від застосування ГМО організмів, отрутохімікатів, мінеральних добрив.
Основні принципи органічного землеробства
§ Використання компосту
§ Компост, також відомий як «чорне золото», є життєво важливою частиною органічного землеробства і є ключовим інгредієнтом у здоровому органічному ґрунті. Компост можна визначити як органічну речовину, яка була розкладена і перероблена для використання в якості добавки та підсилювача до ґрунту. У кращому випадку, коли все зроблено правильно, компост - це дієвий спосіб дійсно підвищити вміст поживних речовин і якість ґрунту.
§ Сівозміна культур
§ Сівозміни - це природний спосіб для органічних фермерів зменшити кількість шкідників, бур'яни та хвороби ґрунтів. Це також спосіб уникнути виснаження поживних речовин у ґрунті, що означає більше родючого ґрунту і кращої продукції рослинництва. Сівозміни також сприяють зменшенню ерозії ґрунту, що стає дедалі більш важливим і дорогим для суспільства. Сівозміни є важливою частиною органічного землеробства з кількох причин. Коли фермери вирощують однакові культури в одному місці з року в рік (це називається монокультурою), що негативно позначається на здоров'ї ґрунту. Сівозміни набагато здоровіші для землі, ніж монокультура.
§ Висадка пермакультур
§ Пермакультури це коли один вид рослини цілеспрямовано посаджений біля іншого, тому що вони добре ростуть разом. Органічні фермери і садівники шукають рослини, що будуть найкраще рости разом, перш ніж починають висадку. Наприклад, посадка базиліка і кропу біля томатів може захистити їх від небажаних томатних гусинець, які є шкідниками не тільки томатів, а й картоплі, баклажанів і перцю. Є також ряд рослин, які не можна садити поруч один з одним.
Рослини, садіння яких варто уникати поруч одна з одною:
§ м'ята й цибуля, де росте спаржа,
§ квасоля та гірчиця поряд із буряком,
§ аніс і кріп поряд із морквою,
§ огірок, гарбуз, редька, соняшник, кабачки чи помідори поряд із картопляними горбками,
§ будь-який представник сімейства капустяних поряд із полуницею,
§ капуста, цвітна капуста, кукурудза, кріп і картопля поряд із помідорами.
Основні переваги органічного землеробства
1. Здоровіші, більш поживні продукти
Загалом, сертифікована органічна продукція вирощується без консервантів, радіації, генетичної модифікації, осаду стічних вод, синтетичних добрив і хімічних пестицидів.
2. Вплив на навколишнє середовище
На відміну від традиційного землеробства, органічне не використовує штучних і хімічних добрив і гербіцидів. Це означає, що органічні ферми не забруднюють ґрунт і сусідні водойми шкідливими і токсичними хімікатами. З кожним новим роком необхідно використовувати все більше і більше добрив, щоб отримувати звичний рівень врожаю. І сільськогосподарські хімікати не просто пов'язані з хворобами, такими як рак і проблеми з розвитком людини. Інсектициди неонікотиноїдної групи звинувачують у падінні бджіл у всьому світі; крім того, ці ж хімічні речовини також залучені до масових загибелей співочих птахів і відмирань летучих мишей. Органічне землеробство набагато здоровіше для навколишнього середовища, оскільки не використовує хімічних пестицидів, які, як відомо, залишаються в ґрунті на довгі роки, постійно забруднюючи харчовий ланцюг.
3. Відсутність ГМО
§ Сертифіковане органічне землеробство означає нульове генетично модифіковане харчування. Небезпеки ГМО ще не повністю відомі. До теперішнього часу дослідження, що підтверджують безпеку ГМО, проводяться тими ж біотехнологічними компаніями, які просувають ці генетично модифіковані версії натуральних продуктів.
§ Однією з основних проблем з ГМО продуктами є те, що вони створені штучно. Виробництво ГМО викликає пошкодження ДНК і створює мутації. Мутації в будь-якому живому організмі можуть спричинити ризик негативних наслідків для здоров'я. Наприклад, вроджені дефекти і рак у людей викликаються мутаціями в ДНК.
4. Відсутність пестицидів
Не тільки хімічні пестициди шкідливі для навколишнього середовища, але вони показали, що мають значні наслідки для здоров'я людей. Споживання їжі, що містить пестициди, викликає накопичення пестицидів у органах людей. Багато проблем зі здоров'ям пов'язані з експозицією агрохімікатів на основі пестицидів, включаючи втрату пам'яті, харчову алергію, діабет, рак, ожиріння, безпліддя і хворобу Паркінсона. Харчування органічних продуктів є найкращим способом зниження впливу пестицидів.
5. Здоров'я для працівників сільського господарства
§ Органічне землеробство також значно здоровіше для будь-яких людей (або тварин), які живуть і/або працюють на фермі. Працівники звичайної ферми регулярно піддаються впливу синтетичних хімічних пестицидів і добрив через інгаляцію або навіть через шкіру. Працівники сільського господарства можуть переносити ці хімічні речовини на своєму одязі додому, що створює небезпеку зараження всієї родини.
Органічне землеробство продовжує набувати все більшої популярності - споживчий попит зростає, і жодних ознак його уповільнення немає.
Переваги органічного землеробства
§ Збільшується врожайність, підвищується якість продукції.
§ Поліпшується екологія.
§ За рахунок збагачення гумусом поліпшується склад грунту.
§ Використання мульчування зменшує ріст бур'янів, скорочує регулярність поливу, не дозволяє грунту перегріватися.
§ Застосовуючи правильно принципи органічного землеробства, людина витрачає менше сил, часу і коштів, отримуючи більш високий і якісний результат.
Недоліки органічного землеробства:
§ Потрібно постійно контролювати ситуацію на полях та взаємодіяти із своїми рослинами. Щоб гарантувати неушкодженість культур шкідливими організмами в органічному виробництві, витрачається набагато більше зусиль та часу, ніж в промисловому.
§ Собівартість продукції органічного землеробства вища, ніж звичайного.
Органічне землеробство: грядки
§ Для посадки насіння і розсади створюють грядки. Розмітку зручно виконувати за допомогою шпагату. На намічених лініях створюють бордюр, використовуючи підручні матеріали: дошки, шифер і т.п. Для зручності посадки, збору врожаю та догляду, ширина грядки повинна бути не більше 100 см, довжина залежить від ділянки і бажань господаря.
§ Мінімальна відстань між грядками повинна бути 50 см. Після того, як грядки облаштовані, приступають до підготовки грунту. Якщо процедура виконується восени, то поверхню розпушують і накривають 5-сантиметровим шаром компосту. Міжряддя вистилають соломою, сіном або засаджують сидератами.
Знаючи, як почати органічне землеробство, Ви зможете отримувати плоди чудової якості, зберігаючи здоров'я своє і близьких людей. Дбайливе ставлення до природи завжди дає позитивний результат. Звичайно, в кожному регіоні свій клімат і особливості грунту. Ставлячись уважно до грунту і рослин та застосовуючи знання на практиці, ви досягнете значних результатів.
Щороку 22 травня увесь світ відзначає Міжнародний День біорізноманіття, головним завданням якого є привернення уваги до питань збереження біорізноманіття як основи підтримки життя і засобів для існування людей.
20 грудня 2000 року Генеральна Асамблея оголосила 22 травня Міжнародним днем біологічного різноманіття. В цей день була прийнята Конвенція про біологічне різноманіття. Раніше цей День відзначався 29 грудня. В 2000 році Конференція учасників Конвенції на п’ятому засіданні рекомендувала змінити дату для того, щоб привернути більше уваги до цього заходу. Мета Дня – поглибити розуміння питань біорізноманіття та підвищити обізнаність про них. Період з 2011 до 2020 роки Генеральна асамблея ООН проголосила Декадою ООН з біорізноманіття. Головною ціллю Декади є сприяння реалізації Стратегічного плану зі збереження і сталого використання біорізноманіття на 2011-2020 роки та Цільових задач Айті (Aichi Target), прийнятих під час Десятої наради Конференції Сторін Конвенції про біорізноманіття (м. Нагоя, Японія, 2010).
Біорізноманіття – це різноманіття живих організмів Землі на всіх рівнях організації живого і в усіх просторово обмежених середовищах існування (наземних, прісноводних, морських). Воно відіграє важливу роль у всіх екосистемах. Не тільки в тих, які є «природними», наприклад, в національних парках або природних заповідниках, але також і в тих, які були створені та керуються людиною. Біорізноманіття є основою тих численних благ, які екосистеми надають людям.
Щорічне відзначення Міжнародного дня біологічного різноманіття – чудова можливість ще раз згадати про необхідність збереження біорізноманіття та усвідомити відповідальність кожної людини за збереження цієї дорогоцінної спадщини для нинішніх та прийдешніх поколінь.
Закликаємо усіх ще раз замислитися про необхідність збереження екосистеми.
Гармонія з природою – це гармонія з собою. Бережімо природу, частинкою якої ми
22 березня - Всесвітній день водних ресурсів
Яка вода швидше перетвориться на лід: гаряча чи холодна? Якщо міркувати логічно, то, звичайно, холодна. Адже гарячої потрібно спочатку охолонути, а потім вже замерзнути, а ось холодній остигати не потрібно. Однак досліди показують, що в лід швидше перетворюється саме гаряча вода.
Вода є найпростішою і звичною речовиною на планеті. В даний час 70% території нашої планети покриті водою. При цьому пити можна тільки 1% цієї води. За останні роки в світі відбулося безліч конфліктів, пов’язаних з доступом до води.
Ідея проведення Всесвітнього дня водних ресурсів вперше прозвучала на конференції ООН з охорони оточуючого середовища і розвитку (ЮНСЕД), яка відбулася в 1992 році в Ріо-де-Жанейро.
Генеральна Асамблей Організації Об’єднаних Націй, прийнявши резолюцію 47/193 від 22 лютого 1993 року, проголосила 22 березня Всесвітнім днем водних ресурсів. Цей день повинні були почати відзначати у 1993 році у відповідності з рекомендаціями Конференції ООН з охорони оточуючого середовища і розвитку.
Держави були покликані присвятити День водних ресурсів здійсненню рекомендацій ООН і проведенню конкретних дій на національному рівні.
Щорічно одна з установ ООН призначається координатором заходів Всесвітнього дня водних ресурсів і відповідає за просування нової теми під керівництвом Адміністративного комітету з координації.
Основні цілі проведення Всесвітнього дня водних ресурсів:
- Сприяти прийняттю відповідних заходів для рішення проблеми забезпечення населення питною водою;
- Інформувати суспільство про важливість охорони і збереження ресурсів прісної води і водних ресурсів в цілому;
- Залучити до святкування Всесвітнього дня водних ресурсів уряди, міжнародні агентства, неурядові організації і приватний сектор.
У 2023 році День присвячений темі прискорення змін для вирішення кризи в галузі водопостачання та санітарії.
Перебої у водопостачанні підривають прогрес у всіх сферах — здоров'я, харчування, ґендерну рівність, працевлаштування, освіту, промисловість та світобудування.
Проблеми водних екосистем характерні для всієї України, при цьому актуальність цього питання посилюється в умовах глобальних змін клімату, що значною мірою впливають і на людське життя, і на світову економіку.
22 березня є унікальною можливістю нагадати людству про надзвичайну важність водних ресурсів для оточуючого середовища і розвитку суспільства. Практичні зусилля можуть допомогти поглибити суспільне розуміння як проблем так і рішень в цій області. Для досягнення позитивних результатів необхідно перетворити слова на зобов’язання і дії у рамках загальної теми.
Також не варто забувати, що всі живі тварини і рослини складаються з води: тварини та риби - на 75%, медузи - на 99%, картопля - на 76%, яблука - на 85%, помідори - на 90% , огірки - на 95%, кавуни - на 96%. Навіть людина складається з води. 86% води міститься в тілі у новонародженого і до 50% у літніх людей.
Якщо людина втрачає 2% води від маси свого тіла, то у неї виникає сильна спрага. Якщо відсотки втраченої води збільшаться до 10, то у людини почнуться галюцинації. При втраті в 12% людина не зможе відновитися без допомоги лікаря. При втраті в 20% людина помирає.
Вода дуже корисна, наприклад, вона допомагає знизити ймовірність серцевого нападу. Під час досліджень вчені з’ясували, що ті люди, які п’ють близько шести склянок води в день, менше схильні до ризику серцевого удару на відміну від тих, хто п’є всього дві склянки.
Чиста вода на нашій планеті в цілому і в Україні, зокрема, є однією з найбільш цінних природних речовин. Серед екологічних проблем, з якими зараз зіткнулася Україна, особливо гостро стоїть питання забезпечення населення питною водою. Спеціалістами проводиться роз’яснювальна робота серед водокористувачів району по економії водних ресурсів, природоохоронним заходам і додержанням вимог Водного кодексу України, підвищення екологічної свідомості.
вчасно закривати кран на кухні чи у ванній кімнаті - берегти десятки літрів чистої води;
користуватися пральною та посудомийною машинами при повному завантажені;
не використовувати фосфатні (фосфонатні) миючі засоби, бо фосфати призводять до загрозливого «цвітіння» водойм;
віддавати перевагу душу замість ванної;
вимикати воду під час чищення зубів;
користуватися унітазом з двома режимами зливу;
не засмічувати водойми побутовими відходами;
не мити машини на берегах річок та озер.
Перегляньте, будь ласка, відео:
2 лютого - Всесвітній день водно-болотних угідь
2 лютого відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь. Ця подія покликана привернути увагу громадськості і урядів різних країн світу до цінності водно-болотних угідь для підтримання стійкого розвитку нашої планети. Конвенція про водно-болотні угіддя була підписана 2 лютого 1971 року в місті Рамсаре (Іран), і з тих часів носить назву Рамсарської конвенції.
Головною ціллю конвенції є збереження і раціональне використання водно-болотних угідь як засіб досягнення стійкого розвитку в усьому світі. Однією з головних умов приєднання до Рамсарської конвенції є створення хоча б одного Рамсарського угіддя на своїй території. Вибір території здійснюється за складною системою критеріїв. Угіддя, проголошені державою Рамсарськими, вносяться секретаріатом Конвенції в перелік водно-болотних угідь міжнародного значення. Інформацію про стан цих об’єктів тримають у базі даних Міжнародного бюро щодо збереження водно-болотних угідь і постійно обновляють.
Водно-болотні угіддя відіграють чималу роль у збереженні біорізноманіття та екологічної рівноваги, вони є важливим джерелом ресурсів живлення різних тварин; вони очищують воду, поглинають та накопичують карбон, захищають від повеней та пом'якшують вплив посух.
Основними стимулюючими факторами в історії дослідження боліт Чернігівського Полісся був інтерес до них спочатку як до джерел палива - торфу, згодом - як до кормових угідь та резервів земельного фонду, що потребують осушення та використання в якості сільськогосподарських угідь.
У попередні десятиліття в Україні, в значній мірі і в нашій області, непродуманими меліоративними заходами, будівництвом великих водосховищ було нанесено значну шкоду великій кількості цінних природних комплексів. На Чернігівщині було осушено близько 300 тис. га поліських боліт, що призвело до зменшення водності малих річок, в окремих випадках деградації земельних і рослинних ресурсів.
Одним з найбільш ефективних засобів збереження цінних природних комплексів водно - болотних угідь на сьогодні є виведення земель із господарського використання шляхом створення на них об’єктів природно-заповідного фонду.
Постановою Ради Міністрів УРСР 1979 р. «Про заходи по збереженню природних умов болотних масивів» в Чернігівській області було визначено 156 болотних комплексів загальною площею 45 тис. га, які потребують збереження і охорони. У відповідності до цієї постанови, з метою збереження природних умов болотних масивів, що мають значення як стабілізатори клімату, регулятори ґрунтових вод і водного режиму річок та місце існування багатьох видів флори та фауни, рішенням виконавчого комітету Чернігівської обласної ради народних депутатів в області було створено 217 гідрологічних заказників місцевого значення загальною площею майже 45 тис. га, болотний масив Сосинський (площею 406 га на межі Чернігівського та Козелецького районів) та Дорогинський (площею 1880 га в Ічнянському районі) були віднесені до заказників республіканського значення. Головним чином статус гідрологічних заказників був наданий болотам, що збереглися в природному стані зі збереженням рідкісних та характерних для них видів рослинного та тваринного світу, мали водоохоронне та водорегулююче значення.
З метою збереження цінних болотних комплексів, віднесених до категорії гідрологічних заказників та пам’яток природи, на їх територіях відповідно до встановленого режиму заборонено будь-яку господарську діяльність, яка може спричинити шкоду заповідним об’єктам, в першу чергу – це проведення меліоративних, геологорозвідувальних робіт та добування корисних копалин. Заборона господарської діяльності на територіях природно-заповідного фонду регламентується в Положеннях та в охоронних зобов’язаннях, оформлених з установами та організаціями, у віддані яких вони перебувають.
Водно-болотні угіддя зникають утричі швидше, ніж ліси, хоча їхня економічна й біологічна цінність значно вища, ніж у більшості наземних екосистем.
Зменшення площі ВБУ України згубно впливає на тисячі видів рослин та тварин, що проживають на цих територіях або залежать від них. Тож наша мета – зберегти або зменшити антропогенний вплив на луки, болота, водотоки та акваторії.
Перегляньте, будь ласка презентацію про водно-болотні угіддя: https://docs.google.com/presentation/d/1aGgU4LOjxvaNLTFHa9Ni3co2wBpF5GjS/edit?usp=sharing&ouid=106324425227744450140&rtpof=true&sd=true
28 січня відзначається День відкриття Антарктиди. Це відбулося у 1820 році, коли після двох років мандрування на шлюпах «Восток» та «Мирний» члени експедиції Беллінсгаузена та Лазарєва вперше побачили береги невідомого досі континенту.
Цей материк є важливим передусім із точки зору вивчення клімату та розвідки корисних копалин і запасів питної води. Академік П. Ф. Гожик вважає Антарктиду ключем до прогнозування подальшого розвитку Землі — на коротко- й довгострокову перспективу.
Потепління в Антарктиді відбувається значно швидше порівняно з іншими місцями планети. Так, досліджуючи кліматичні зміни в Антарктиді, можна передбачити їх й у інших куточках планети.
Насьогодні, в Антарктиді розташовані понад три десятки наукових станцій.
Хто з українців першим ступив на землю Антарктиди?
Анто́н Луки́ч Оме́льченко (1883, село Батьки, Полтавська губернія, тепер село Батьки Зіньківського району Полтавської області — 1932, там само) — учасник британської експедиції Роберта Скотта, член Королівського географічного товариства. Перший українець, який ступив на шостий континент.
У 1994 році стартував проект «Україна повертається в Антарктиду», на який фонд Сороса «Вiдродження» виділив грант у сумі $ 12 тис. Британці передали станцію «Фарадей» разом з обладнанням, серед якого полярна реліквія - спектрофотометр Добсона - прилад для вимірювання озону, завдяки якому в 80-х роках була відкрита озонова діра над Антарктидою. Українські полярники підняли синьо-жовтий прапор над станцією 6 лютого 1996 року. Станція отримала назву «Академік Вернадський».
Чисельність української експедиції зазвичай не перевищує 15 осіб, в основному вчених. Тон задають геофізики і метеорологи - станція орієнтована насамперед на вивчення клімату.
Українські біологи вивчають склад антарктичних ґрунтів і досліджують антарктичні мікроорганізми (бактерії, дріжджі, міцеліальні гриби), флору (зокрема єдині квіти Антарктиди - колобантус і десшампсію, антарктичні мохи та лишайники).
Чим ясніша погода, тим більше роботи. Раз на тиждень - зв'язок з Києвом. Священний день в українських полярників є п'ятниця - генеральне прибирання, сауна, вечеря. Обов'язково у вечірньому костюмі. Погожими літніми днями (в Україні в цю пору святкують Різдво) - підкорення льодових гір поблизу станції.
Пропонуємо переглянути відео про ці події:
https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=19SD1a4ED0M
https://www.facebook.com/watch/?v=323728811853137
https://www.youtube.com/watch?v=yanYMNGBDxg .
Заповідники та Національні парки на території України
Заповідники та Національні парки на території України славляться різноманіттям своєї флори та фауни – частина з якої занесена в Червону Книгу. Прекрасні древні ліси, степи, озера зберігаються в первозданному вигляді завдяки наявності природно-заповідного фонду України.
Заповідник дикої природи можна визначити як регіон, де живі тварини та їх місця проживання захищені від будь-яких порушень.
Заповідник - це територія або акваторія загальнодержавного значення, яка повністю вилучається з господарської діяльності з метою збереження в природному стані всього природного комплексу цієї території.
Національні парки - це установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення та ефективного використання територій.
На відміну від заповідників та природних резервів, де заборонена майже будь-яка діяльність людини, однією з цілей створення національних парків є відпочинок, тому вони дозволяють відвідування туристів та перебування на своїй території за певними умовами.
У всьому світі національні природні парки мають велику популярність серед місцевого населення, а деякі з них набули всесвітньої слави (Біловезька Пуща, Єллоустоун).
Україна також має чим похизуватися, у нас налічується 53 національних природних парки, 19 природних та 5 біосферних заповідників. Крім цього, існують регіональні природні парки й заказники різного рівня.
Останніми роками в Україні зростає зацікавленість природними парками та заповідниками. Збільшується кількість садиб зеленого туризму, організовуються майстер-класи, спортивні змагання, фестивалі, освітньо-екологічні заходи.
Заповідники
Національні природні парки
1. Карпатський
2. Шацький
3. Синевирський
Пропонуємо переглянути відео про заповідники та національні парки України:
https://www.youtube.com/watch?v=eExonU9IVRg
https://www.youtube.com/watch?v=0NiPnE-aS-w
https://www.youtube.com/watch?v=_YQz2cMs3p4
Цей день започатковано для привернення уваги до важливості водно-болотних екосистем для людей та вперше відзначено у 1997 році. З того часу до Всесвітнього дня водно-болотних угідь організовується низка інформаційних кампаній та природоохоронних акцій по всьому світу.
Тема 2022 року - Водно-болотні угіддя на користь людям і природі.
А чи усі знають що таке водно-болотні угіддя і яке їх значення!?
Водно-болотні угіддя можуть бути морськими або прісноводними, внутрішніми або прибережними, природними або створеними людиною.
Прісноводні водно-болотні угіддя – це річки, озера, ставки, заплави, торфовища, болота, трясовини.
Морські водно-болотні угіддя – це гирла річок, частини морського узбережжя, що затоплюються під час припливів й осушуються під час відпливів, солоноводні болота, мангрові ліси, лагуни, коралові рифи, молюскові рифи.
Водно-болотні угіддя, створені людиною – це ставки для розведення риби, рисові чеки (заливні поля), водосховища, солепромислові водойми.
Водно-болотні угіддя забезпечують людей дровами для приготування їжі, соломою для покрівлі, волокнами для виробництва текстилю й паперу, деревиною для будівництва тощо. Ліки виготовляють із кори, листя та плодів. Також із рослин добувають таніни й барвники, які широко використовуються в обробці шкіри.
Не буде перебільшенням сказати, що водно-болотні угіддя складають основу нашого добробуту, навіть більше — вони є запорукою нашого існування.
Екосистеми водно-болотних угідь часто недооцінюють. Мало хто усвідомлює, скільки різноманітних продуктів і послуг ми отримуємо з цих прісноводних середовищ: їжу (зокрема рибу, рис і журавлину), лікарські рослини, торф для використання у садівництві і як паливо, будівельні матеріали, а ще траву та очерет для плетіння кошиків, килимків і для спорудження стріх.
Ці складні екосистеми функціонують, неначе губки: вони поглинають дощову воду й поступово пропускають її. Водно-болотні угіддя — надзвичайно ефективні природні системи очищення води, адже вони поглинають хімічні речовини, відфільтровують забруднювачі й осад та нейтралізують шкідливі бактерії.
Разом із тим ці екосистеми — одні з найбільших на планеті осередків біорізноманіття.
Запобігання повеням
Найвагоміша соціально-економічна функція водно-болотних угідь — це запобігання повеням. Торфовища й луки вздовж річок виконують роль своєрідних губок: поглинаючи опади, вони контролюють їх стікання в струмки й річки.
Коли торф повністю насичується і більше не здатний поглинати воду, маленькі озерця на поверхні й типова рослинність торфовищ — наприклад, осока чи деякі типи лісів — сповільнюють або стримують стікання води у водойму. У схожий спосіб заплави великих річок, таких як Ніл, Янцзи і Дунай, сповільнюють розливи води після сильних дощів чи танення снігу навесні. Коли висушуються торф’яники або зменшуються площі заплав, зростає ризик раптових паводків.
Чиста вода
Водно-болотні угіддя функціонують, як фільтри Землі, очищуючи воду в різні способи. Наприклад, азот у воді трансформується в нешкідливий газ, рослини поглинають поживні речовини з води. Водно-болотні угіддя видаляють забруднювачі, такі як фосфор, важкі метали й токсини, що відкладаються в осаді. Так, влада Нью-Йорка виявила, що замість того, щоб витрачати 3–8 мільярдів доларів на будівництво нових заводів із очищення стічних вод, вона може інвестувати 1,5 мільярда доларів у придбання землі навколо резервуарів північніше агломерації. Ця земля буде очищати воду безкоштовно.
Запаси їжі
Рис — основний продукт харчування для майже трьох мільярдів людей, а це половина населення світу. Рис вирощують на водно-болотних угіддях по всій Азії, в Західній Африці й у США. Не поступається перед рисом своєю важливістю і сагова пальма, з якої добувають крохмаль для виготовлення сагової крупи. Пальми з африканських водно-болотних угідь забезпечують населення цінною харчовою олією і олією для виробництва мила.
Захист берегової лінії
Важко не зважати на руйнівні наслідки таких природних явищ, як урагани, циклони й цунамі. По всьому світу близько 200 мільйонів людей, чиї домівки розташовані в низинних прибережних регіонах, ризикують стати жертвами катастрофічного затоплення.
Прибережні водно-болотні угіддя — рифи, мангрові ліси, прибережні болота та інші — формують лінію захисту від потенційного руйнування. Коріння рослин вибудовує цілісну берегову лінію. У такий спосіб воно забезпечує опір ерозії від вітру й води та створює фізичний бар’єр, який сповільнює припливно-відпливні та штормові хвилі, зменшує їх висоту й руйнівну силу.
Культурна цінність
Люди завжди гуртувалися навколо водно-болотних угідь. Ці території відігравали важливу роль у розвитку людства, та й досі мають вагому релігійну, історичну чи археологічну цінність для багатьох культур по всьому світу. Наприклад, на прибережних водно-болотних угіддях півострова Кобург в Австралії (а це перша локація, внесена до Рамсарського списку) аборигени ще й зараз активно проводять церемонії, займаються напівтрадиційними мисливством та збиральництвом.
Рекреаційні зони
Водно-болотні угіддя — ідеальні місця для відпочинку: тут можна рибалити й веслувати на каное, збирати мушлі для своєї колекції й спостерігати за птахами, плавати й пірнати з маскою, полювати й займатися вітрильним спортом.
Важливе середовище для рослин та тварин
За приблизними оцінками, прісні водно-болотні угіддя є середовищем існування для понад 40% видів на планеті, зокрема 12% усіх видів тварин. Окремі угіддя можуть бути надзвичайно важливими для підтримання ендемічних видів. Наприклад, озеро Танганьїка в Центральній Африці є домівкою для 632 ендемічних видів тварин.
Водно-болотні угіддя є місцем нагулу для багатьох важливих промислових видів риб, яких виловлюють за межами цих територій. Затоплений ліс варзеа в Бразилії є місцем розмноження для більш ніж 200 видів риб.
Прихисток для перелітних птахів
З настанням зими в північній півкулі починається найдивовижніше масове переміщення живих істот на Землі — щорічна міграція багатьох видів птахів на великі відстані. Водно-болотні угіддя по всьому світу слугують гостинним піт-стопом, де птахи знаходять прихисток і їжу, перш ніж продовжити подорож.
Таким чином, водно-болотні угіддя відіграють чималу роль у збереженні біорізноманіття та екологічної рівноваги, вони є важливим джерелом ресурсів живлення різних тварин; вони очищують воду, поглинають та накопичують карбон, захищають від повеней та пом’якшують вплив посух.
Нестійкий розвиток, приріст населення, урбанізація та споживання спустошили водно-болотні угіддя, виснажуючи запаси прісної води.
За останні 100 років споживання води зросло в шість разів, і продовжує зростати на 1% щорічно.
Ми використовуємо більше води, ніж земля може поповнювати.
Необхідно на 70% більше їжі та на 14% більше води на сільськогосподарські потреби для очікуваних у 2050 році 10-ти млрд населення Землі.
Прогнозують, що до 2050 року використання води у промисловості й енергетиці зросте до 24%.
Знищення та втрата водно-болотних угідь стане непоправною шкодою.
Ми могли б мати достатньо води, якби більше цінували і краще розпоряджалися водно-болотними угіддями та водою і сприймали їх як спільну відповідальність.
Перегяньте, будь-ласка, відео про водно-болотні угіддя:
https://www.youtube.com/watch?v=K8XZYdEYvK8
https://www.youtube.com/watch?v=p52Ov8IlpFU
https://www.youtube.com/watch?v=UoYxeqO_VoI
Інформацію підготував Юрій ЛЕУС, завідувач відділу біологічного ОБЛСЮН
19 лютого – Всесвітній день захисту морських ссавців
У всьому світі 19 лютого відзначається День захисту морських ссавців або День китів! Ця екологічна дата вважається днем захисту не лише китів, але й усіх морських ссавців і різних інших живих істот, що мешкають в морях і океанах нашої планети.
Відзначають з 1986 року, коли після 200-річного винищення китів Міжнародна китобійна комісія ввела заборону на китовий промисел та торгівлю китовим м’ясом.
Мораторій на китовий промисел забороняє будь-яке полювання на китів та торгівлю їх м’ясом у всьому світі. Винятками є тільки наукова діяльність та задоволення потреб корінного (аборигенного) населення. Вони встановлюються з дозволу урядів-членів Міжнародної китової комісії, до якої входять понад 80-ть країн. Незважаючи на те, що дана заборона діє і сьогодні, винищення тварин продовжується. Такі країни як Японія, Ісландія та Норвегія, де китобійні традиції дуже міцні, продовжують цим займатися в рамках строго визначених квот. Корінні народи Гренландії, Аляски та Чукотки також продовжують полювання на китів. Крім офіційного промислу у багатьох частинах світу процвітає браконьєрство. Також багато ссавців гине внаслідок екологічних катастроф, зокрема розливів нафти з танкерів та бурових платформ.
Щороку в цей день природоохоронні організації організовують акції на захист китів та інших морських ссавців. Часто екологи об’єднуються і присвячують цей день захисту одного унікального виду, якому загрожує небезпека зникнення.
В Україні це свято можна назвати днем захисту дельфінів, адже вони є єдиними представниками морських ссавців, які живуть у наших солоних водах.
Проблема зникнення морських ссавців є актуальною і для України. На сьогодні у морських водах України є три види морських ссавців – дельфін афаліна, Дельфін білобокий, або звичайний та морська свиня або азовка. Через загрозу зникнення усі 3 види морських ссавців занесені до Червоної книги України і підлягають особливій охороні, а їхній вилов і використання у комерційних цілях заборонено законом. Крім того, на узбережжі Криму (м. Тарханкут), о. Зміїний та у дельті Дунаю зустрічався тюлень-монах, який, на сьогодні, вважається зниклим видом.
9 квітня 2015 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони біорізноманіття» № 323-VIII, згідно з яким забороняється діяльність дельфінаріїв, що не мають природної морської води.
Цікаві факти
Дельфін — найрозумніше китоподібне, яке входить в десятку найбільш високорозвинених тварин планети. Дельфіни можуть врятувати потопаючу людину, можуть лікувати від різних хвороб за допомогою «спілкування». - У водах світу мешкають близько 40 видів дельфінів. Більшість з них живуть в мілководних районах тропічних і помірних океанів, а п’ять видів живуть в річках. - Дельфіни — м’ясоїдні тварини. Риба, кальмари та ракоподібні включені в їх список їжі. 260-фунтовий дельфін з'їдає близько 33 фунтів риби в день. - Дельфіни дуже товариські, живуть в групах, які полюють і навіть грають разом. В одній зграї дельфінів може бути більше 1000 членів. - У дельфінів гострий зір як у воді, так і поза нею. Вони чують частоти, що в 10 разів перевищують слух дорослої людини. Їх почуття дотику також добре розвинене, але у них немає нюху.
Кити поєднують в собі зовнішні характеристики риби, при цьому у них є легкі, вони виношують і народжують дитинчат. Китоподібні мають найбільші розміри серед тварин: синій кит (блакитний кит) в дорослому стані досягає середньої довжини тіла 25 м (найбільші — до 33 м) і маси 90−120 т. Період вагітності синього кита — 11 місяців. - Самці горбатих китів, знайдені у водах США, співають «пісні» в шлюбний період у водах поблизу Гавайських островів, в Карибському басейні і в інших місцях. Пісні можуть тривати до 20 хвилин і бути почутими за багато миль. - Синій кит — найбільша тварина, яка колись лише існувала. Він може вирости до більш 27 метрів в довжину і важити, як 24 слона — це понад 150 000 кг. - Серце синього кита — найбільше в світі, його вага становить близько тонни.
11 липня – Всесвітній день народонаселення (World Population Day)
У 1989 році Рада керуючих Програми розвитку ООН (ПРООН) рекомендувала відзначати 11 липня як Всесвітній день народонаселення (рішення ПРООН 89/46). Ведучи відлік від 11 липня 1987 року, коли чисельність населення світу перетнула позначку 5 мільярдів, цей День має на меті загострити увагу міжнародного співтовариства на невідкладності й важливості демографічних проблем, зокрема в контексті планів і програм загального розвитку, та необхідності пошуку шляхів їх розв’язання.
Щороку День народонаселення присвячений певній темі. Тема 11 липня 2022 року – «Люди, а не населення». Цей девіз нагадує, що, концентруючись на статистиці, ми не беремо до уваги благополуччя людей: кожного з нас і всього людства.
Фонд народонаселення ООН (ФН ООН) – одне з провідних агентств системи ООН, яке надає допомогу країнам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою у сфері репродуктивного здоров’я та народонаселення. Від початку своєї діяльності в 1969 році фонд виділив допомогу країнам, що розвиваються, у розмірі 6 мільярдів доларів. ФН ООН співпрацює з урядовими та неурядовими організаціями у більш ніж 140 країнах світу. Завданням Фонду є також забезпечення успішного проведення країнами світу чергових десятирічних раундів перепису населення.
Станом на 1 січня 2014 року чисельність населення Землі перевищила 7 мільярдів осіб, і буде рости не менше, ніж на 78 мільйонів чоловік щороку. За оцінками ООН, у 2050 році чисельність населення Землі становитиме майже 9 мільярдів осіб.
Ця інформація викликає різну реакцію. Для одних це привід захопитись досягненнями сучасної охорони здоров'я: зростає тривалість життя, падає материнська та дитяча смертність, а вакцина у жорстких умовах пандемії була розроблена у рекордні терміни. Інші вихваляють передові технології, які полегшили нам життя, і дозволяють усім бути на зв'язку один з одним. Треті ж радіють здобуткам гендерної рівності.
Але прогрес поширюється нерівномірно і лише загострює нерівність. Жінки все ще вмирають під час пологів. Гендерні бар'єри зміцнюються. Розрив у поширенні цифрових технологій залишає все більше людей з вразливих верств населення та жителів країн, що розвиваються, офлайн, поза нашою увагою.
Нікуди не поділися і гарячі голови, що кричать про катастрофічне перенаселення або ж, навпаки, про вимирання населення. Прихильники обох поглядів вимагають і вимагатимуть контролю за народжуваністю. Проте такі заходи вже неодноразово показали свою неефективність. Зазвичай під масою добрих намірів ховається чергове порушення прав людини. Жінок проти їхньої волі змушують заводити більше чи менше дітей, регулюють та обмежують їм доступ до безпечних методів контрацепції. Усе це прямо суперечить принципам ООН.
Людство зіткнулося з безпрецедентним розривом за середнім віком та рівнем народжуваності у різних країнах та регіонах. Населення дедалі більше країн старіє. Вже понад 60% світового населення живе в країнах з рівнем народжуваності нижче за необхідні 2,1 дитини на сім'ю. У той самий час у світі населення стрімко молодшає і швидко зростає.
Навіть якщо в середньому народжуваність у світі падатиме, до 2050 року населення Землі все одно зросте на 20–30%. Наявність точних прогнозів ситуації у майбутньому, включаючи кількість населення, його склад за статтю, віком та місцем проживання, необхідне розробки адекватних стратегій і планів. Без цього не можна вийти на шлях сталого розвитку.
Чисельність населення в місті Чернігів на 2022 рік становить 294 522 чоловік. Чернігів є одним з 425 міст України і займає 18 місце за чисельністю населення в Україні.
Населення Чернігівської області - 976,7 тис. жителів (станом на 01.01.2021 року). Середній вік жителів області – 44 роки. У сільській місцевості населення старше, ніж у міських поселеннях (46 років проти 42). Середній вік жінок (47 років) вищій, ніж чоловіків (40).
Гендерна структура населення характеризується перевагою представниць жіночої статі: на 1000 чоловіків налічується 1199 жінок.
У віковій структурі достатньо вагомою (67%) є частка населення віком 15–64 роки – основного постачальника трудових ресурсів. Кожен п`ятий житель області перебуває в поважному віці (65 років і старше). Водночас питома вага дітей у віці до 14 років становить лише 14%.
На Чернігівщині, як і в решті регіонів України, гостро стоїть питання спроможності населення відтворити себе в наступних поколіннях. За минулий рік чисельність населення області скоротилася на 14,7 тис. осіб. Це відбулося переважно за рахунок порушення рівноваги між процесами народжуваності та смертності: на 100 померлих припадало 30 живонароджених.
Чисельність населення України на 1 січня 2022 року — 41167335 чол. На 1 липня 2020 року згідно з даними ООН становила 43,733 млн. осіб разом з Кримом (35-те місце у світі). Кількість людей основного працездатного віку – 44,1% (люди віком від 25 до 54 років). У цих даних не враховуються жителі анексованого Криму і тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей.
За оцінками ООН, у 2050 році чисельність населення Землі становитиме майже 9 мільярдів осіб.
Однак український внесок у наведену цифру, як передбачають і вітчизняні, і зарубіжні демографи, матиме мінусову позначку. За їхніми розрахунками, кількість населення нашої держави не зросте, а, навпаки, зменшиться на 30-40 відсотків.
Невтішні прогнози, на жаль, мають під собою серйозне підґрунтя. У нас один з найвищих у Європі показник смертності. І, що особливо небезпечно, смертність є стабільно високою серед молоді. Наркоманія, алкоголізм, незбалансоване харчування породжують безліч супутніх їм хвороб. Українське суспільство ніяк не вибереться із затяжних соціальних та демографічних криз. Мільйони наших співвітчизників змушені виїжджати на заробітки за кордон. За таких умов розвалюються сім’ї, зазнає найтяжчих випробувань моральний стан цих людей. Молоді родини не хочуть або просто бояться народжувати більше однієї дитини.
XXI століття може стати викликом людству, якого ще не знала світова історія. Всі основні глобальні проблеми людства так чи інакше пов’язані зі зростанням населення планети небаченими раніше темпами. Це негативно позначається на земних ресурсах і навколишньому середовищі, часто зводячи нанівець зусилля, спрямовані на розвиток. Організація Об'єднаних Націй різними способами аналізує співвідношення між населенням і розвитком, роблячи останніми роками особливий акцент на правах жінок і важливості підвищення їхнього статусу, оскільки ця проблема має стати ключовою у досягненні прогресу в соціально-економічному розвитку.
Перегляньте, будь-ласка, відео про Всесвітній день народонаселення:
https://www.youtube.com/watch?v=1tB7Rp0clak
https://m.facebook.com/watch/?v=1621783814512421&_rdr
Інформацію підготував Юрій ЛЕУС, завідувач відділу біологічного ОБЛСЮН
Щороку 23 липня у світі відзначають Всесвітній день китів і дельфінів, який було засновано у 1986 році, коли Міжнародна китобійна комісія ввела заборону на китовий промисел.
Значною загрозою не тільки для цих унікальних і найбільших на планеті тварин, а й для дельфінів та інших морських ссавців, є погіршення екологічної ситуації та їх вилов для дельфінаріїв, океанаріумів і цирків.
Згідно з даними Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) кількість мешканців Світового океану за останні 40 років скоротилася на 49%. Тому 23 липня вважається днем захисту не лише китів, але й усіх морських ссавців.
Мета відзначення цієї дати полягає у залученні уваги громадськості і світової влади до питань збереження популяцій цих тварин та створення умов для їх нормального існування.
Цього дня різні природоохоронні групи і організації проводять різноманітні акції на захист китів та інших морських ссавців. Часто екологи об’єднуються і привертають увагу до захисту одного унікального виду, якому загрожує смертельна небезпека або зникнення.
Особливою проблемою для існування морських ссавців є катастрофічне забруднення Світового океану пластиковими відходами. Це сміття вбиває величезну кількість птахів, морських ссавців та руйнує екосистему океану.
Ці відходи нищать щороку в океані мільйони морських тварин. Також він розпадається на мікрочастинки, які потім з водою і рибою потрапляють у наш організм.
Тому сьогодні кожному з нас варто пам’ятати, що коли ми, не задумуючись викидаємо пластикові предмети, вони, потрапивши у океан, можуть призводити до загибелі його мешканців.
Цікаві факти
Дельфін — найрозумніше китоподібне, яке входить в десятку найбільш високорозвинених тварин планети.
Дельфіни можуть врятувати потопаючу людину, можуть лікувати від різних хвороб за допомогою «спілкування».
- У водах світу мешкають близько 40 видів дельфінів. Більшість з них живуть в мілководних районах тропічних і помірних океанів, а п’ять видів живуть в річках.
- Дельфіни — м’ясоїдні тварини. Риба, кальмари та ракоподібні включені в їх список їжі. 260-фунтовий дельфін з'їдає близько 33 фунтів риби в день.
- Дельфіни дуже товариські, живуть в групах, які полюють і навіть грають разом. В одній зграї дельфінів може бути більше 1000 членів.
- У дельфінів гострий зір як у воді, так і поза нею. Вони чують частоти, що в 10 разів перевищують слух дорослої людини. Їх почуття дотику також добре розвинене, але у них немає нюху.
Кити поєднують в собі зовнішні характеристики риби, при цьому у них є легкі, вони виношують і народжують дитинчат.
Китоподібні мають найбільші розміри серед тварин: синій кит (блакитний кит) в дорослому стані досягає середньої довжини тіла 25 м (найбільші — до 33 м) і маси 90−120 т. Період вагітності синього кита — 11 місяців.
- Самці горбатих китів, знайдені у водах США, співають «пісні» в шлюбний період у водах поблизу Гавайських островів, в Карибському басейні і в інших місцях. Пісні можуть тривати до 20 хвилин і бути почутими за багато миль.
- Синій кит — найбільша тварина, яка колись лише існувала. Він може вирости до більш 27 метрів в довжину і важити, як 24 слона — це понад 150 000 кг. - Серце синього кита — найбільше в світі, його вага становить близько тонни
Переглянте, будь ласка, відео про Всесвітній день китів і дельфінів
https://www.youtube.com/watch?v=XqOOgqkuUcU
https://www.youtube.com/watch?v=BQwY_K2XyCg
https://www.youtube.com/watch?v=VohMn4i1UKg
6 серпня - Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї
Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї
Щорічно, 6 серпня, відзначається Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї (День Хіросіми), щоб нагадати світу про цю людську трагедію і об'єднати зусилля світових спільнот для запобігання війн в цілому.
Саме у цей день 1945 року Сполучені Штати скинули атомну бомбу з урановим та плутонієвим зарядами на японське місто Хіросіма, а через три дні на місто Нагасакі. Це було перше у світі використання ядерної зброї під час військових дій. Американський стратегічний бомбардувальник B-29 Superfortress скинув атомну бомбу «Малюк» на Хіросіму, внаслідок чого загинули близько 80 тисяч осіб, зникли безвісти понад 12 тисяч, дістали поранень і опромінень понад 40 тисяч осіб. Ще кілька сотень тисяч японців зазнали уражень різного ступеня тяжкості. Через три дні інший бомбардувальник B-29 скинув атомну бомбу «Товстун» на місто Нагасакі, що стало причиною загибелі від 60 до 80 тисяч осіб.
Бомбардування Хіросіми і Нагасакі стали єдиними в історії прикладами бойового застосування ядерної зброї. Їхня роль у подальшій капітуляції Японії досі породжує дискусії, а величезні людські жертви та руйнування призвели до появи руху за заборону ядерної зброї.
Нині у міському парку Хіросіми (Парку миру) знаходиться монумент, присвячений жертвам американського бомбардування з написом: «Спіть спокійно, помилка не повториться». В Японії час від часу спалахують дебати навколо цього напису, який можна трактувати по-різному – і як вказівку на помилку всього людства, і як помилку Сполучених Штатів Америки, які стали тепер союзником Токіо, і як помилку самої Японії, яка розв’язала війну, що й призвело до трагедії Хіросіми. В 1970 році було навіть створено товариство, яке виступало за зміну напису. Врешті-решт влада Хіросіми встановила поряд з монументом у Парку миру дошку-пояснення, на якій написано, що мова йдеться про клятву всього людства ніколи більше не воювати.
Також, у Парку миру біля Меморіального музею висить дзвін, на якому написано: «Нехай кожен, хто проходить повз, ударить в дзвін, щоб той завжди нагадував нам про загрозу атомної війни».
Цікаво, що перші противники застосування ядерної зброї з’явились ще до трагічного авіанальоту на Хіросіму. Серед них – провідні військові США: генерал армії Дуайт Ейзенхауер – переможець на європейському фронті воєнних дій, адмірал Честер Німіц – командувач тихоокеанським флотом США, генерал Дуглас Макартур – командувач армією у війні на Тихому океані.
Напередодні бомбардування Хіросіми низка вчених фізиків, серед яких були і активні поборники створення ядерної бомби на початку війни, підписала «Доповідь Франка». У ній ядерне бомбардування засуджувалось як аморальний і антигуманний акт, пропонувалося завершити війну демонстрацією потужності ядерної бомби в пустелі чи безлюдному острові, а також висловлювалась необхідність встановлення міжнародного контролю над ядерним арсеналом.
Сучасна ядерна зброя, що досягла значного рівня удосконалення, включаючи засоби її доставки, здатна знищити людську цивілізацію разом із довкіллям. Це засвідчують результати досліджень, проведених ученими багатьох країн, які узагальнено втілені у понятті «ядерна зима». Такі наслідки дорівнюють катастрофам планетарного характеру, оскільки застосування ядерної зброї пов'язано з тотальним порушенням природних законів планети Земля, що визначають життєдіяльність тварин. і рослин. світів. Крім того, нині не існує засобів запобігання ядер. нападу, тому жодна країна не може надійно та ефективно протистояти йому, зокрема і країни так званого ядерного клубу – США, Велика Британія, РФ, Франція, Китай, які офіційно володіють ядер. зброєю. За своїми характеристиками вона є не тільки зброєю масового знищення, подібно до хімічної та біологічної (заборонені міжнародним правом), а й зброєю, яка значно перевищує своїми уражуючими властивостями всі відомі види озброєнь.
Міжнародне співтовариство доклало багато зусиль для визнання ядер. зброї такою, що суперечить загальнолюдським цінностям, найважливіша серед яких – безумовне право народів на існування (життя), і заборони її як нелюдського та варварського засобу ведення війни.
Договір про заборону ядерної зброї — це міжнародна угода, яка забороняє розробку, випробування, зберігання, придбання, транспортування та використання ядерної зброї. Договір був прийнятий 7 липня 2017 року в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку. Договір набув чинності 22 січня 2021 року після того, як його ратифікували 50 держав.
Генеральний секретар ООН привітав ухвалення нового договору, зазначивши, що цей документ є першим за останні 20 років юридично обов'язковим інструментом з питань ядерного роззброєння.
«Кожна держава-учасник зобов'язується ніколи і за жодних обставин не розробляти, не випробовувати, не виробляти, не виготовляти, не купувати, не мати у власності та не накопичувати ядерну зброю або інші ядерні вибухові пристрої».
Перегляньте, будь-ласка, відео про Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї (День Хіросіми):
https://www.youtube.com/watch?v=e9SdbB9XevQ