Юні друзі природи № 2

Розклад гуртка 

Понеділок, Середа 14:00-16:00

6 жовтня 2025 року

План-конспект уроку на тему  «Подарунок осені — гриби. Різноманітність грибів. Правила їхнього збирання. Перша допомога при отруєнні грибами»

Тема уроку: Подарунок осені — гриби. Різноманітність грибів. Правила їхнього збирання. Перша допомога при отруєнні грибами.

Мета: 

     Освітня: 

• Ознайомити учнів з різноманітністю грибів, їхньою будовою, значенням у природі та житті людини.

• Навчити розрізняти їстівні, умовно їстівні та отруйні гриби.
  Розвивальна:

• Розвивати спостережливість, увагу, логічне мислення.

• Формувати навички безпечної поведінки під час збирання грибів.
  Виховна:

• Виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до її дарів.

• Виховувати відповідальність за власне здоров’я.
  
  

Обладнання: Ілюстрації або фотографії грибів (їстівних та отруйних). Кошик для грибів, муляжі або справжні гриби (якщо можливо). Плакати «Правила збирання грибів», «Отруйні гриби України». Відео або презентація «Гриби — дари осені».
Тип уроку:

Комбінований (з елементами бесіди, гри, практичного завдання).

Хід уроку:

I. Організаційний момент (2–3 хв)

• Привітання учнів, перевірка готовності до уроку.

• Налаштування на роботу: «Осінь прийшла — дари принесла. А який дар осені ми сьогодні розглянемо?»
  
  

II. Актуалізація знань (5 хв)

• Бесіда:
  Які дари осені ви знаєте? Хто з вас ходив у ліс по гриби?
  Які гриби бачили або збирали?
  Висновок: гриби — одні з найцінніших подарунків осені.
  
  

III. Вивчення нового матеріалу (15–20 хв)

1. Що таке гриби?
   Це окреме царство живої природи. Вони не є ні рослинами, ні тваринами.

2. Будова гриба:
   Шапка, ніжка, грибниця (міцелій). Грибниця живе в землі, а шапка з ніжкою — лише її “плід”.

3. Різноманітність грибів:
   Їстівні: білий гриб, підберезник, підосичник, лисичка, маслюк.
   Умовно їстівні: сироїжка деяких видів, моховик. Отруйні: мухомор, бліда поганка, сатанинський гриб.
   (Показ ілюстрацій, порівняння ознак.)

4. Правила збирання грибів:
   Збирати лише ті, які добре знаєш.
   Не брати старі або червиві гриби.Не зривати гриби біля доріг, заводів.
   Зрізати гриб ножем, не пошкоджуючи грибницю.
   Збирати в кошик, а не в пакет.

5. Перша допомога при отруєнні грибами:
   Ознаки: нудота, біль у животі, слабкість, запаморочення.
   Негайно викликати лікаря.Дати постраждалому пити воду, викликати блювання.
   Не займатися самолікуванням!
   
   

IV. Закріплення знань (10 хв)

Ігрові вправи:

• «Їстівний — неїстівний»: показ зображень грибів, діти визначають.

• «Збери кошик правильно»: вибрати лише безпечні гриби.
  Вікторина:
  Який гриб найнебезпечніший в Україні?Як правильно зрізати гриб?
  Що робити при отруєнні?
  
  

V. Підсумок уроку (5 хв)

• Бесіда:
  Що нового дізналися про гриби?
  Чому потрібно бути уважними, збираючи гриби?

• Висновок: Гриби — справжній дар осені, але треба вміти їх правильно розпізнавати і берегти своє здоров’я.
  
  

VI. Домашнє завдання:

• Намалювати у зошиті “Мій грибний кошик” (їстівні гриби).
  або

• Підготувати коротке повідомлення про один вид гриба.

8 жовтня 2025 року

План-конспект  уроку-практикуму на тему:  «Виставка робіт з природного матеріалу “Природа і ми”»

Тема: Виставка робіт з природного матеріалу «Природа і ми»

Мета:

Освітня:

• Розширити знання учнів про можливості використання природного матеріалу для творчості.

• Ознайомити з прикладами виробів з природних матеріалів (шишки, жолуді, листя, гілочки, насіння, камінці тощо).

Розвивальна:

• Розвивати фантазію, уяву, творче мислення, дрібну моторику.

• Формувати естетичний смак і навички колективної роботи.

Виховна:

• Виховувати любов до природи, бережливе ставлення до її дарів.

• Прищеплювати почуття гордості за результати своєї праці.

Обладнання:

• Виставкові столи, стенди.

• Роботи учнів з природного матеріалу (аплікації, композиції, вироби).

• Таблички з назвами робіт і прізвищами авторів.

• Осіннє декорування: гілочки, листя, жолуді, серветки.

• Музичний супровід, фотозона.

Тип заняття:

Творча виставка — практичне заняття з елементами презентації, конкурсу та гри.

Хід заходу:

I. Організаційний момент (2–3 хв.)

• Привітання.

• Вступне слово вчителя:

«Осінь — чарівна пора! Вона щедро ділиться з нами своїми дарами: барвистим листям, жолудями, шишками, насінням. Умілі руки можуть із цього створити справжні дива. Сьогодні ми відкриваємо нашу виставку “Природа і ми”!»

II. Ознайомлення з метою виставки (3 хв.)

• Вчитель пояснює, що мета виставки — показати творчість дітей, які вміють бачити красу природи, берегти її і створювати щось нове з природних матеріалів.

III. Огляд експозиції (15–20 хв.)

1. Презентація робіт учнями:

   • Кожен учень (або група) коротко розповідає про свою роботу:

     • з яких матеріалів виготовлено;

     • яку ідею хотів передати;

     • як називається робота.

2. Можливі теми робіт:

   • «Осінній ліс»

   • «Лісові друзі»

   • «Чарівна квітка з жолудів»

   • «Грибне містечко»

   • «Казкові герої з природи»

3. Конкурсна частина (за бажанням):

   • Номінації:

     • «Найоригінальніша робота»

     • «Найекологічніша ідея»

     • «Казка природи»

     • «Майстер фантазії»

IV. Інтерактивна пауза (5–7 хв.)

Міні-вікторина або гра:

• «З якого дерева листок?»

• «Впізнай за силуетом гриб чи шишку»

• «Осіння загадка»

V. Підбиття підсумків (5 хв.)

• Вчитель дякує всім учасникам:

«Сьогодні ви ще раз довели, що природа — найкращий художник, а людина може бути її справжнім другом і творцем краси.»

• Вручення подяк, грамот, солодких призів або аплодисменти всім учасникам.

VI. Завершення заходу

• Фотосесія біля виставки.

• Запрошення учнів, батьків і вчителів до перегляду робіт.

• Пісня або вірш про осінь, природу.

Очікувані результати:

• Учні усвідомлюють, що природні матеріали — це цінні ресурси для творчості.

• Розвивають бережливе ставлення до довкілля.

• Відчувають гордість за власну працю та здобутки однокласників.

 13 жовтня 2025 року

План-конспект уроку: Осіння екскурсія в природу. Зміни в неживій та живій природі. листопад. Зміна забарвлення листків. Збирання природного матеріалу.

Тип уроку: Урок-екскурсія. Узагальнення знань через спостереження.

Мета уроку:

Навчальна: Виявити та описати зміни, що відбуваються в неживій та живій природі восени. З'ясувати біологічне значення листопаду та зміни забарвлення листя. 

Розвивальна: Розвивати спостережливість, аналітичне мислення та вміння фіксувати результати спостережень. 

Виховна: Формувати естетичне сприйняття природи та дбайливе ставлення до навколишнього середовища.

Місце проведення: Парк, сквер, шкільний двір із різноманітними деревами та кущами.

Обладнання: Записники, ручки, лупи (за наявності), пакети або кошики для збирання природного матеріалу, термометр (для вимірювання температури повітря).

І. Підготовчий етап (5 хв.)

1.      Організаційний момент (1 хв.): Перевірка наявності необхідного приладдя, нагадування про правила безпеки під час екскурсії (не відходити далеко, не куштувати ягоди, не чіпати тварин).

2.      Мотивація та цілепокладання (4 хв.):

o Вчитель: Ми вирушаємо до нашої природної лабораторії, щоб побачити, як природа готується до зими. Наше завдання – зафіксувати ключові сигнали осені. Як ви думаєте, що є найголовнішим "сигналом" осені, крім зниження температури? (Вислухати припущення: листопад, відліт птахів).

o Цілепокладання: Сьогодні ми знайдемо відповіді на питання: чому листя змінює колір і опадає, і як готуються до холодів тварини.

ІІ. Основна частина – Спостереження та дослідження (30 хв.)

1. Зміни в неживій природі (5 хв.)

(Метод: Вимірювання та фіксація)

·         Температура: Виміряти температуру повітря. Порівняти її із вчорашньою або минулотижневою.

·         Сонце: Звернути увагу на висоту Сонця над горизонтом та тривалість світлового дня (загальні відчуття).

·         Вологість/Опади: Зафіксувати стан ґрунту (сухий, вологий). Згадати, які опади характерні для осені (дощі, іній, перші заморозки).

·         Фіксація: Учні записують спостереження в зошити.

2. Зміни в живій природі (15 хв.)

А. Рослини: Зміна забарвлення листя та листопад (8 хв.)

(Метод: Бесіда та аналіз зразків)

1.      Зміна забарвлення: Розглянути листя різних дерев (клен, дуб, липа, береза) .

o Запитання: Чому листя стає жовтим, червоним, помаранчевим? (Припинення вироблення хлорофілу та прояв інших пігментів — каротиноїдів та антоціанів).

2.      Листопад: Знайти опале листя та місця його від'єднання від гілки.

o Запитання: Яке біологічне значення листопаду? (Захист від випаровування води взимку, коли корені не можуть її добувати з мерзлого ґрунту, та очищення від накопичених шкідливих речовин).

o Практика: Знайти "слід" листопаду – корковий шар на місці прикріплення листка.

Б. Тварини та комахи (7 хв.)

(Метод: Спостереження та пошук)

1.      Птахи: Спостерігати за птахами. Яких птахів стало менше? Чи видно великі зграї? (Відліт перелітних птахів). Звернути увагу на осілих птахів.

2.      Комахи: Спробувати знайти комах. Де вони? (Більшість ховається, впадає в діапаузу або гине).

3.      Фіксація: Обговорити, як тварини готуються до зими (запаси жиру, зміна хутра, сплячка).

3. Збирання природного матеріалу (10 хв.)

(Метод: Практична робота)

·         Інструктаж: Збирати лише те, що вже опало або відмерло.

·         Колекції:

o Зібрати 5–7 різних типів листя (за формою та кольором).

o Зібрати насіння та плоди для подальшого вивчення (жолуді, шишки, каштани, крилатки клена).

o Знайти зразки моху або кори для визначення вологості та сторони світу (якщо можливо).

·         Мета збирання: Використання матеріалу для подальшої практичної роботи в класі (гербарії, аплікації, вивчення плодів).

ІІІ. Підсумковий етап (10 хв.)

1.      Систематизація знань (7 хв.):

o Учні узагальнюють результати спостережень у дві колонки: "Ознаки осені в неживій природі" (зниження температури, коротший день) та "Ознаки осені в живій природі" (листопад, зміна забарвлення, відліт птахів).

o Заключне запитання: Чи впливають зміни неживої природи на живу? Наведіть приклад (Зниження температури викликає руйнування хлорофілу, що призводить до зміни кольору листя).

2.      Оцінювання та висновки (3 хв.):

o Оцінка роботи найбільш активних спостерігачів.

o Подяка за дбайливе ставлення до природних об'єктів.

IV. Домашнє завдання

1.      Опрацювати матеріал підручника про осінні явища в природі.

2.      Оформити зібране листя в зошиті або підготувати 3–5 найкращих зразків для шкільного гербарію.

3.      Творче завдання: Написати міні-твір (5–7 речень) «Що листя забирає з собою, коли опадає?» (акцент на шкідливих речовинах).

15 жовтня 2025 року

План-конспект уроку: «Культурні та дикорослі рослини. Кімнатні рослини. правила догляду з ними. Отруйні рослини. Перша допомога при отруєнні».

Тип уроку:

Комбінований. Засвоєння знань та елементи безпеки життєдіяльності.

Мета уроку:

Навчальна: Сформувати поняття про культурні та дикорослі рослини, їхнє значення. Навчити основних правил догляду за кімнатними рослинами. Ознайомити з найпоширенішими отруйними рослинами та алгоритмом надання першої допомоги при отруєнні. 

Розвивальна: Розвивати вміння класифікувати, порівнювати, аналізувати інформацію з точки зору користі та безпеки.

 Виховна: Виховувати відповідальне ставлення до навколишнього середовища, усвідомлення необхідності дотримання правил безпеки в побуті та на природі.

Обладнання: Схеми класифікації, таблиці, зображення або живі зразки кімнатних рослин, плакати з правилами догляду, пам'ятка «Перша допомога».

І. Організаційний момент (1 хв)

·         Привітання, перевірка готовності.

ІІ. Актуалізація та мотивація (5 хв)

1. Фронтальне опитування:

·         Яке значення мають рослини в житті людини? (Кисень, їжа, сировина).

·         Що ми вивчали про будову плодів? (Зв’язок із розмноженням).

2. Мотивація (Проблемне питання):

Вчитель: Коли ми заходимо в магазин чи в дім, ми бачимо красиві і доглянуті рослини. Вони вирощені людиною – це культурні рослини. Але в лісі ростуть ті, про які ніхто не піклується – дикорослі. У чому між ними різниця? І чому знання про рослини можуть врятувати життя, якщо випадково з’їсти гарну, але отруйну ягоду чи листок?

Оголошення теми та завдань уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (25 хв)

1. Класифікація рослин (5 хв)

(Метод: Евристична бесіда)

Ознака

Культурні Рослини

Дикорослі Рослини

Походження

Вирощені та виведені людиною (селекція).

Ростуть у природних умовах без втручання людини.

Мета

Забезпечення потреб людини (їжа, сировина, естетика).

Складова частина природних екосистем.

Приклади

Пшениця, яблуня, троянда, картопля.

Ромашка, подорожник, малина лісова, кропива.

Висновок: Кімнатні рослини є частиною культурних рослин, адаптованих до життя в приміщенні.

2. Кімнатні рослини та правила догляду (7 хв)

(Метод: Пояснення та демонстрація плакатів)

Значення: Очищення повітря (фітонциди), зволоження, естетика.

Основні правила догляду:

·         Світло: Визначити потреби (світлолюбні – південь, тіньовитривалі – північ) та не ставити на пряме палюче сонце (опіки).

·         Полив: Помірно, відповідно до потреб (кактуси – рідко, папороті – часто). Важливо не переливати (гниття коренів).

·         Підживлення: У період активного росту (весна-літо).

·         Гігієна: Регулярно протирати велике листя від пилу (щоб покращити фотосинтез і дихання).

3. Отруйні рослини та небезпека (8 хв)

(Метод: Акцентування на безпеці, демонстрація зображень)

Вчитель: Головне правило: Ніколи не чіпати і не куштувати незнайомі рослини!

·         Найпоширеніші отруйні рослини (приклади):

o Дикорослі: Вороняче око (ягоди), Борщівник Сосновського (викликає хімічні опіки під впливом сонця), Конвалія (ягоди).

o Кімнатні: Диффенбахія (сік викликає сильний набряк слизової), Олеандр (дуже отруйний, небезпечний сік), Молочай (каустичний сік).

·         Шляхи отруєння: Через травний тракт (куштування ягід/листків), через шкіру (сік борщівника, молочаю).

4. Перша допомога при отруєнні (5 хв)

(Метод: Складання алгоритму – критично важливий блок)

Дії при підозрі на отруєння рослиною:

1.      Негайно викликати швидку допомогу (103). Повідомити, що сталося.

2.      Видалити залишки рослини з рота дитини чи потерпілого.

3.      Дати випити води (кілька ковтків) або сорбент (активоване вугілля) з розрахунку 1 таблетка на 10 кг ваги.

4.      НЕ викликати блювоту самостійно, якщо немає чіткої вказівки лікаря (це може посилити опіки стравоходу).

IV. Закріплення вивченого (10 хв)

(Метод: Ситуаційні задачі)

Задача 1: «У будинку на підвіконні стоїть квітка з великим строкатим листям (Диффенбахія). До вас прийшов молодший брат і потягнувся до листка. Ваші дії?» (Відповідь: Прибрати дитину, попередити батьків про небезпеку, прибрати рослину з доступного місця).

Задача 2: «Ви відпочиваєте в лісі і бачите красиві чорні ягоди на низькій стеблині (Вороняче око). Чи можна їх куштувати? Як ви поясните це другові?» (Відповідь: Ні, це дикоросла рослина, її не можна чіпати; більшість дикорослих ягід, окрім очевидно їстівних (малина, ожина), є отруйними).

Задача 3: «Ви забули полити хлорофітум, і його кінчики стали сухими і коричневими. Що ви зробите, щоб не допустити цього знову?» (Відповідь: Регулярно поливати, обприскувати листя, частіше мити листя).

V. Підсумок уроку та домашнє завдання (4 хв)

·         Висновки: Рослини є нашими друзями, але ми повинні знати їхнє «обличчя» (класифікацію) і пам'ятати про правила безпеки.

·         Оцінювання учнів.

·         Домашнє завдання:

1.      Опрацювати матеріал про кімнатні рослини.

2.      Скласти пам'ятку «Три головних правила догляду за рослинами».

3.      (За бажанням) Дізнатися, які отруйні рослини поширені у вашій місцевості, та зафіксувати їх у зошиті.

20 жовтня 2025

План-конспект уроку: «Рослини — символи України»

Мета:

Ознайомити учнів із символічним значенням рослин в українській культурі;

Формувати національну свідомість, любов і повагу до рідного краю;

Розвивати спостережливість, мовлення, творчу уяву;

Виховувати дбайливе ставлення до природи.

Тип уроку: інтегрований (природознавство + літературне читання + народознавство)

Обладнання: зображення рослин, гербарії, мультимедійна презентація, картки для групової роботи, фольклорні тексти (пісні, прислів’я).

Хід уроку:

I.               Організаційний момент:

Привітання.

Налаштування на роботу: «Усміхнімося один одному, як квіти сонцю».

II. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель показує зображення відомих рослин (калина, сонях, верба, дуб) і запитує:

 – Що об’єднує ці рослини?

 – Чому вони для нас особливі?

Підводить до теми уроку.

III. Вивчення нового матеріалу

Калина — символ України

Символ дівочої краси, любові, рідного краю, незламності.

Прислів’я: «Без верби й калини — нема України».

Читання уривку з народної пісні.

Верба — символ життя і родючості

Вербу висаджували біля кожної хати.

У народі вірили: де росте верба — там вода, життя.

Дуб — символ сили, могутності, довголіття

Часто згадується в піснях, легендах.

Дуб це дерево воїнів та захисників.

Соняшник — символ сонця, праці та добра

Розквітає влітку, повертається до сонця.

Один з найвідоміших символів сучасної України.

IV. Закріплення знань (10 хв):

Гра «Відгадай рослину» (за описом або загадкою).

Робота в групах: створити «Паспорт рослини» (назва, символічне значення, коротка легенда).

Створення колективного плаката «Квітуча Україна».

V. Рефлексія: Обговорення:

 – Яка рослина вразила найбільше?

 – Чому важливо берегти ці рослини?

Метод «Мікрофон»: «Я сьогодні дізнався(лася)...»,

«Мені сподобалось...»

VI. Домашє завдання:

Намалювати або сфотографувати одну з рослин-символів у своєму селі/місті.

Написати коротку легенду або вірш про неї.

VII. Підсумок уроку:

Підкреслити, що рослини — частина національної спадщини, нашої культури й душі.

Звучить народна пісня «Ой у лузі калина».

22 жовтня 2025

План-конспект уроку: Ознайомлення з гербаріями та натуральними живими наочними об’єктами з метою визначення пристосувань рослин до життя в природі. Складання гербарію рослин навколишньої місцевості.

 Мета:

·        Навчальна: сформувати в учнів уявлення про пристосування рослин до умов життя в природі; ознайомити з правилами роботи з гербарієм і натуральними об’єктами; навчити визначати характерні ознаки рослин.

·        Розвивальна: розвивати спостережливість, уміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки.

·        Виховна: виховувати дбайливе ставлення до природи рідного краю, екологічну культуру та любов до рослин.

Тип уроку: урок спостереження, практичної діяльності.

Обладнання: гербарії рослин, живі рослини, лупи, зошити для практичних робіт, папір, картон, клей, ножиці, атласи рослин.

Хід уроку

I. Організаційний момент

·        Привітання, перевірка готовності до уроку.

·        Налаштування на спільну дослідницьку діяльність.

II. Мотивація навчальної діяльності

·        Проблемне запитання:
– Чому одні рослини ростуть на сонці, інші — у тіні?
– Як вони пристосувалися до життя саме в таких умовах?

·        Повідомлення теми й мети уроку.

III. Актуалізація знань Бесіда:

– Що ви знаєте про будову рослин?

– Які рослини ростуть біля вашого дому або школи?

·        Повторення правил роботи з гербаріями та живими об’єктами (бережне ставлення, не пошкоджувати).

IV. Вивчення нового матеріалу

Що таке гербарій

·        Гербарій — це колекція висушених і правильно оформлених рослин, які використовують для навчання та досліджень.

·        У гербарії зазначають назву рослини, місце збору, дату, особливості росту.

Пристосування рослин до середовища

·       Сонцелюбні рослини: мають вузьке листя, щоб уникнути перегріву (соняшник, полин).

·        Тіньовитривалі рослини: великі листки для поглинання слабкого світла (папороть).

·        Водні рослини: широкі листки, довгі стебла (латаття).

·        Сухостійкі рослини: зменшена площа листків, товста шкірка (кактуси, полин).

V. Практична робота

1.  Ознайомлення з гербарієм

·        Учні розглядають гербарії та живі зразки через лупи.

·        Визначають, які ознаки вказують на пристосування до певних умов.

·        Роблять короткі записи у зошиті.

2.  Складання гербарію власної місцевості

·        Учні обирають 1–2 рослини (вже зібрані заздалегідь або принесли з дому).

·        Пояснення техніки пресування та оформлення:
– висушити між аркушами паперу,
– приклеїти на картон,
– підписати (назва, місце, дата збору, середовище росту).

·        Початок оформлення власних гербарних аркушів.

VI. Узагальнення та систематизація знань

Обговорення:

– Які рослини легше визначити за ознаками середовища?
– Як рослини пристосувалися до життя у вашій місцевості?

·        Міні-тест або гра «Знайди ознаку — назви середовище».

VII. Рефлексія

·        Метод «Незакінчене речення»:
– Сьогодні я дізнався(лася)…
– Найцікавішим для мене було…
– Тепер я вмію…

VIII. Домашнє завдання

·        Завершити оформлення гербарію з 3–5 рослин своєї місцевості.

·        Зробити короткий опис пристосувань кожної рослини.

IX. Підсумок уроку

Підкреслити важливість збереження природного різноманіття.

·        Наголосити, що гербарій — це не просто колекція, а спосіб вивчати природу та берегти її.