Комунальний заклад "Чернігівська обласна станція юних натуралістів"

Світ рослин

Розклад гуртка

Вівторок, П'ятниця 14:00-16:00

Дата: 3.10.2025

Квітка – орган розмноження..docx

7 жовтня 2025 року

План-конспект уроку: Плоди і насіння. Соковиті і сухі плоди. Поширення плодів і насіння. Оригінали серед плодів.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

Мета уроку:

Навчальна: Сформувати знання про будову плодів та їхнє значення; навчити класифікувати плоди на соковиті та сухі; визначити основні способи поширення плодів та насіння та їхні пристосування.

Розвивальна: Розвивати вміння аналізувати, порівнювати, класифікувати біологічні об’єкти та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між будовою плоду та способом його поширення.

Виховна (Валео-педагогічний аспект): Виховувати ціннісне ставлення до природи як до джерела життя і здоров’я, розуміння ролі рослин у харчуванні.

Обладнання: Колекції та гербарії різних плодів, таблиці «Плоди», «Поширення насіння», мультимедійна презентація.

І. Організаційний момент (1 хв.)

Привітання, перевірка готовності учнів до уроку.
Створення робочої атмосфери.

ІІ. Актуалізація опорних знань (5 хв.)

(Метод: Фронтальне опитування «Мозковий штурм»)

З якої частини квітки розвивається плід? (Із зав'язі)
Що таке насінний зачаток і що з нього утворюється? (Насіння)
Назвіть основні частини квітки, які беруть участь у розмноженні.
Яке значення має запліднення для рослини?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (3 хв.)

(Метод: Проблемне питання)

Вчитель: З одного боку, всі плоди створюють для насіння захисну оболонку, але з іншого — вони мають його звільнити, щоб дати нове життя. Як природа вирішила це протиріччя? Чому плід кавуна такий великий і соковитий, а плід клена має крильце? Сьогодні ми розгадаємо секрети плодів.

Оголошення теми та мети уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу (25 хв.)

1. Плід та його будова (3 хв.)

Визначення: Плід — це орган покритонасінних рослин, який розвивається із зав'язі квітки (або за участі інших частин квітки) після запилення та запліднення. Головна функція плоду – захист і поширення насіння.

Будова: Оплодень (перикарпій) складається з трьох шарів: зовнішнього (екзокарпій), середнього (мезокарпій) та внутрішнього (ендокарпій).

Функція: Захист і поширення насіння.

Насіння — це орган статевого розмноження покритонасінних рослин, який розвивається із насінного зачатка після запліднення. Кожне насіння містить зародок майбутньої рослини та запас поживних речовин.

2. Класифікація плодів за консистенцією оплодня (8 хв.)

(Метод: Складання опорної схеми в зошиті; демонстрація колекцій)

Плід складається з оплодня (перикарпію), який утворюється зі стінок зав'язі, та насіння. За консистенцією оплодня плоди поділяють на дві великі групи:

1. Соковиті Плоди (Fleshy Fruits)

У цих плодів увесь оплодень або його значна частина залишається м'ясистою, соковитою і багатою на воду та поживні речовини.

Тип Плоду

Характеристика

Приклади

Ягода

Соковитий багатонасінний плід із тонкою шкіркою. Насіння розташоване в м'якоті.

Виноград, помідор, смородина, банан.

Кістянка

Соковитий плід, що містить одне насіння, оточене твердою внутрішньою оболонкою (кісточкою).

Вишня, слива, абрикос, персик, манго.

Яблуко

Соковитий плід, у формуванні якого, крім зав'язі, бере участь розросле квітколоже. Насіння розташоване в пергаментних камерах.

Яблуня, груша, айва.

Гарбузина

Багатонасінний плід із твердою шкірястою зовнішньою оболонкою та соковитою м'якоттю всередині.

Кавун, диня, огірок, гарбуз.

Помаранча (Гесперидій)

Багатонасінний плід із шкірястим оплоднем, що містить ефірні олії (цедра), та соковитою м'якоттю з численними волосками.

Апельсин, лимон, мандарин.

2. Сухі Плоди (Dry Fruits)

У цих плодів оплодень після дозрівання стає сухим і містить мало води. Вони поділяються на розкривні та нерозкривні.

Тип Плоду

Характеристика

Приклади

Розкривні (випускають насіння)

Оплодень розкривається по швах, вивільняючи насіння.

Біб (квасоля), Стручок (капуста), Коробочка (мак), Листянка (півонія).

Нерозкривні (насіння залишається в оплодні)

Оплодень не розкривається, і насіння поширюється разом із ним.

Горіх (фундук), Сім'янка (соняшник), Зернівка (пшениця), Жолудь (дуб).

Поширення Плодів і Насіння (Диссемінація)

Поширення насіння є ключовим для виживання виду, оскільки запобігає конкуренції між батьківською рослиною та потомством.

Основні Способи Поширення:

1. Анемохорія (Повітрям): Плоди та насіння мають пристосування, що дозволяють їм переноситися вітром.

o Пристосування: Крилатки (клен, ясен), парашутики/пух (кульбаба, тополя), маленькі та легкі насінини (орхідея).

2. Гідрохорія (Водою): Поширення відбувається за допомогою річок, струмків або морських течій.

o Пристосування: Плоди мають порожнини або водонепроникну оболонку (кокосова пальма, водяний горіх).

3. Зоохорія (Тваринами): Найпоширеніший механізм, що поділяється на кілька підтипів:

o Епізоохорія: Поширення на поверхні тіла тварин (колючки, гачки, липкі оболонки — лопух, череда).

o Ендозоохорія: Поширення через травний тракт. Тварини поїдають соковиті плоди (ягоди, кістянки), а насіння виходить неушкодженим із послідом (вишня, багато ягідних чагарників).

o Синзоохорія: Тварини ховають насіння про запас, але забувають про них (жолуді, горіхи — білки, сойки).

4. Автохорія (Самопоширення): Плоди розкриваються з силою, розкидаючи насіння на невелику відстань.

o Пристосування: Механізми «вибуху» або скручування (розрив коробочки маку, скажений огірок).

5. Антропохорія (Людиною): Ненавмисне (наприклад, із сільськогосподарським насінням) або навмисне (сільськогосподарські культури).

Оригінали Серед Плодів

Ці плоди є винятками або мають унікальні характеристики:

· Кокосова Пальма (Кокос): Це гігантська кістянка, а не горіх. Її оплодень складається з волокнистого зовнішнього шару (мезокарпію), що забезпечує плавучість (гідрохорія), та твердого внутрішнього шару (ендокарпію), що захищає насіння.

· Інжир (Фікус): Плід інжиру (сиконій) — це не справжній плід у звичному розумінні, а супліддя (співпліддя). Він являє собою розрослу, м'ясисту порожнисту вісь суцвіття, всередині якої розташовані дрібні плоди-кістянки.

· Ананас: Це супліддя, сформоване із суцвіття та його осі, що зрослися.

· Арахіс: Плід ара

V. Закріплення вивченого (7 хв.)

(Метод: Гра «Знайди пару»)

Учні отримують картки з назвами рослин та картки з типами плодів/способами поширення. Необхідно правильно їх зіставити.

Завдання: Визначте тип плоду та спосіб поширення:

1. Пшениця (Зернівка, Анемохорія – як частина збіжжя)

2. Виноград (Ягода, Ендозоохорія – тваринами)

3. Квасоля (Біб, Автохорія/Антропохорія)

4. Лопух (Сім'янка/Кошик з гачками, Епізоохорія – тваринами)

VI. Підсумок уроку та оцінювання (3 хв.)

· Вчитель: Чи вдалося нам розгадати, як природа вирішує протиріччя захисту і поширення? (Відповіді учнів).

· Оцінювання активності учнів.

VII. Домашнє завдання (1 хв.)

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Скласти перелік 5 рослин, які ростуть біля вашого будинку, і визначити їхній тип плоду та спосіб поширення. (Наприклад: Тополя – Коробочка, Анемохорія; Слива – Кістянка, Ендозоохорія).

10 жовтня 2025 року

План-конспект уроку: Ознайомлення з насінням та плодами різних рослин ( за таблицями, муляжами, натуральними зразками)

Тип уроку: Урок застосування знань, практичне дослідження.

Мета уроку:

Навчальна: Систематизувати знання про типи плодів (соковиті/сухі, розкривні/нерозкривні) та їхні складові. Навчити учнів визначати типи плодів, використовуючи натуральні зразки та муляжі.

Розвивальна: Розвивати навички роботи з біологічними об'єктами, вміння класифікувати, порівнювати, описувати та робити висновки.

Виховна: Формувати бережливе ставлення до природи та розуміння єдності будови та функції в живій природі.

Обладнання:

Натуральні зразки: яблуко, вишня (кістянка), горох (біб), соняшник (сім'янка), горіх ліщини, шишка маку (коробочка), помідор, кавун. Муляжі та таблиці: схеми класифікації плодів, збільшені моделі насіння (квасолі, кукурудзи). Додатково: Лупи (за наявності), підготовлені картки-завдання для груп.

І. Організаційний етап (1 хв.)

· Привітання, перевірка готовності до роботи, особливо наявності робочих зошитів та приладдя.

ІІ. Актуалізація та мотивація (5 хв.)

1. Мозковий штурм:

· Що таке плід? Яка його головна функція?

· З яких трьох шарів складається оплодень?

· Назвіть дві основні групи плодів за консистенцією оплодня.

· Чому для біолога важливо вміти класифікувати плоди?

2. Мотивація (Практичне значення):

Вчитель: Минулого уроку ми вивчили класифікацію плодів теоретично. Сьогодні ви станете справжніми дослідниками-ботаніками. На ваших столах — ціла колекція природних "конструкцій". Наше завдання — навчитися "читати" ці конструкції: зрозуміти, чому природа надала кожному плоду його унікальну форму, і як це пов'язано з його "подорожжю" світом.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу та практична робота (30 хв.)

1. Вступний інструктаж до практичної роботи (4 хв.)

· Правила роботи зі зразками: Зразки брати акуратно, не пошкоджувати, не куштувати!

· Завдання: Кожна група отримує набір натуральних зразків та картку-інструкцію для аналізу.

2. Групова дослідницька діяльність (20 хв.)

(Метод: Частково-пошуковий, робота в малих групах)

Учні, працюючи з лупами та зразками, заповнюють таблицю у зошиті.

Рослина (Зразок)

Опис зовнішнього вигляду

Консистенція оплодня

Тип плоду (визначити)

Спосіб поширення (прогнозувати)

Вишня (муляж)

Гладка шкірка, м'ясиста м'якоть, одна тверда кісточка.

Соковитий

Кістянка

Зоохорія (поїдання)

Соняшник

Суха, тверда оболонка, не розкривається.

Сухий

Сім'янка

Антропохорія, Зоохорія (гризуни)

Горох (біб)

Сухий, розкривається двома стулками.

Сухий, розкривний

Біб

Автохорія (саморозкриття)

Кавун (таблиця)

Дуже соковитий, товста шкірка, багато насіння.

Соковитий

Гарбузина

Зоохорія (поїдання)

Завдання для аналізу (у картці):

1. Розкрийте біб гороху. Як саме він розкривається? Який це механізм поширення?

2. Порівняйте будову насіння, яке виймається з соковитого плоду (ягоди) та насіння із сухого нерозкривного плоду (горіха).

3. Знайдіть на таблиці плід, що має крильце (наприклад, клен) і поясніть його функцію.

3. Обговорення та презентація результатів (6 хв.)

· Кожна група представляє результати аналізу 1-2 найцікавіших зразків.

· Корекція вчителя: Виправлення помилок у термінології (наприклад, "горіх" замість "сім'янка" у соняшника).

· Акцент на пристосуваннях: Підкреслення зв'язку між будовою плоду та способом його поширення (наприклад, соковитість = приваблення тварин; крилатка = політ).

IV. Узагальнення та систематизація (7 хв.)

1. Робота з таблицями/схемами:

· Повторне розглядання загальної схеми класифікації плодів на дошці/екрані.

· Оригінали серед плодів: Обговорення "несправжніх плодів" (суниця, шипшина). Чому їх так називають? (Тому що частина м'якоті формується з квітколожа, а не лише із зав'язі).

2. Біологічний диктант (перевірка термінів):

· Плід, що утворений із розрослого квітколожа... (Несправжній плід)

· Сухий плід, що розкривається двома стулками... (Біб або стручок)

· Поширення плодів вітром... (Анемохорія)

· Внутрішній твердий шар кістянки... (Кісточка або ендокарпій)

V. Підсумок уроку та оцінювання (2 хв.)

· Висновок: Сьогодні ми переконалися, що форма і будова плоду — це не випадковість, а ідеальне пристосування для виконання життєво важливої функції — продовження роду.

· Оцінювання учнів, що були найактивнішими у практичній роботі та обговоренні.

VI. Домашнє завдання (1 хв.)

1. Опрацювати матеріал підручника.

2. Творче завдання: Підготувати міні-повідомлення (3-4 речення) про один оригінальний плід, якого не було на уроці, та його унікальний спосіб поширення (наприклад, скажений огірок – автохорія, кульбаба – анемохорія).

3. Повторити будову насінини.

14 жовтня 2025

План-конспект уроку: «Ознайомлення з різними видами квітів та суцвіть (за таблицями, муляжами, гербаріями та натуральними зразками)».

Тип уроку: Урок засвоєння та застосування знань, практичне дослідження.

Мета уроку:

Навчальна: Розширити знання про будову квітки. Навчити розрізняти основні типи суцвіть (прості та складні), визначати їх за натуральними зразками. З'ясувати біологічне значення суцвіть.

Розвивальна: Розвивати вміння аналізувати та класифікувати біологічні об'єкти, працювати з гербарієм та таблицями, розвивати спостережливість.

Виховна: Формувати дбайливе ставлення до природи, розуміння її доцільності та естетичне сприйняття рослинного світу.

Обладнання:

Натуральні зразки: Квіти з різними типами суцвіть (соняшник, пшениця, бузок, конвалія, кульбаба).

Візуальні матеріали: Таблиці «Будова квітки», «Типи суцвіть», муляжі квіток.

Допоміжні засоби: Лупи, картки із зображенням суцвіть для класифікації.

І. Організаційний момент (1 хв.)

· Привітання, перевірка готовності учнів.

ІІ. Актуалізація опорних знань (6 хв.)

(Метод: Фронтальне опитування «Термінологічний диктант»)

1. Головна функція квітки? (Розмноження)

2. Основні частини квітки? (Чашолистки, пелюстки, тичинки, маточка).

3. Чоловіча частина квітки? (Тичинка).

4. Процес перенесення пилку? (Запилення).

5. Як називається жіноча частина квітки? (Маточка).

6. Що таке квітколоже?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (3 хв.)

(Метод: Демонстрація)

Вчитель: Подивіться на ці два зразки. З одного боку у нас тюльпан (одна квітка на стеблі), а з іншого – бузок (ціла "хмара" дрібних квіток). Чому природа створила такі різні "упаковки" для квіток? (Відповіді: щоб бути помітнішою, для кращого запилення). Сьогодні ми класифікуємо ці «упаковки», які називаються суцвіттями.

Оголошення теми та завдань уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу та практична робота (25 хв.)

1. Що таке суцвіття? Біологічне значення (5 хв.)

· Визначення: Суцвіття — це група квіток, розташованих на загальному квітконосі у певному порядку.

· Значення: Збільшення ймовірності запилення (комаха одразу переносить пилок на багато квіток) та підвищення помітності квітки для запилювачів.

2. Класифікація суцвіть (20 хв.)

(Метод: Практична робота з натуральними зразками та таблицями)

Вчитель ділить суцвіття на дві великі групи. Учні заповнюють таблицю у зошиті та одночасно досліджують зразки.

А. Прості суцвіття (10 хв.)

Мають один загальний квітконіс, від якого відходять одиночні квітки.

Тип Суцвіття

Характеристика (форма)

Натуральний зразок/Таблиця

Китиця

Квітки на окремих квітконіжках, прикріплених до спільної осі.

Конвалія, бузок (проста китиця)

Зонтик

Квітконіжки виходять з однієї точки спільної осі.

Вишня, примула

Колос

Квітки без квітконіжок, сидять прямо на осі.

Подорожник

Кошик

Широке, розросле квітколоже, квітки без квітконіжок.

Соняшник, кульбаба

Практичне завдання 1: Знайти серед зразків китицю та кошик. Описати різницю.

Б. Складні суцвіття (10 хв.)

На загальній осі розташовані не поодинокі квітки, а прості суцвіття (наприклад, китиця складається з простих китиць).

Тип Суцвіття

Характеристика

Натуральний зразок/Таблиця

Складний колос

На загальній осі розташовані прості колоски.

Пшениця, жито

Складна китиця (Волоть)

На загальній осі розташовані прості китиці.

Бузок, овес

Складний зонтик

На загальній осі розташовані прості зонтики.

Морква, кріп

Практичне завдання 2: Розглянути гербарний зразок пшениці. Визначити, що є загальною віссю, а що — простим колоском.

V. Закріплення вивченого (7 хв.)

(Метод: Вправа «Ботанічний детектив»)

· Завдання: Вчитель демонструє картки із зображеннями різних суцвіть (без підписів). Учні повинні ідентифікувати тип суцвіття (наприклад, «складний зонтик») і назвати рослину з цим суцвіттям.

· Питання на узагальнення:

o Чому суцвіття кошик (соняшник) часто плутають з однією великою квіткою? (Бо квітколоже спільне і сильно розрослося).

o Яке суцвіття є найбільш характерним для злаків? (Складний колос).

VI. Підсумок уроку та оцінювання (3 хв.)

· Висновки: Сьогодні ми класифікували квітки за їхньою «збіркою» і переконалися, що форма суцвіття ідеально відповідає способу запилення рослини.

· Оцінювання учнів, які найбільш успішно впоралися з класифікацією натуральних зразків.

VII. Домашнє завдання (1 хв.)

1. Опрацювати матеріал підручника про суцвіття.

2. Спостереження: Знайти вдома або по дорозі до школи 2 різних типи суцвіть (не обов'язково назвати рослину, але правильно визначити тип суцвіття). Намалювати їхні схеми.

3. Повторити будову плодів та насіння.

17 жовтня 2025

План-конспект уроку: «Будова листка та його видозміни»

Тип уроку: Комбінований. Вивчення нового матеріалу та елементи лабораторної роботи.

Мета уроку:

Навчальна: Сформувати знання про зовнішню та внутрішню будову листка; розкрити його функції (фотосинтез, транспірація, газообмін). Ознайомити з різноманіттям видозмін листка та їхнім пристосувальним значенням.

Розвивальна: Розвивати вміння працювати з мікроскопом та мікропрепаратами, аналізувати біологічні схеми, встановлювати зв'язок між будовою та функцією.

Виховна: Формувати розуміння ролі листка у забезпеченні життя на Землі (кисень, поживні речовини).

Обладнання:

Натуральні зразки: Листя різних рослин (просте, складне), зразки видозмін (колючки кактуса, вусики гороху, цибулина). Візуальні матеріали: Таблиці «Зовнішня та внутрішня будова листка», мікроскоп, готові мікропрепарати «Поперечний зріз листка», «Продихи листка».

І. Організаційний момент (1 хв.)

· Привітання, перевірка готовності учнів.

ІІ. Актуалізація опорних знань (5 хв.)

(Метод: «Ланцюжок»)

1. Які органи рослини ми вже вивчили? (Корінь, стебло).

2. Яку функцію виконує корінь? (Закріплення, поглинання води).

3. Яку функцію виконує стебло? (Опора, транспорт речовин).

4. Який процес є найважливішим для живлення рослин і відбувається в зелених частинах? (Фотосинтез).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (3 хв.)

(Метод: Проблемне питання та демонстрація)

Вчитель: Листок часто називають «фабрикою життя» або «зеленими легенями планети». Чому? Тому що саме тут, у тисячах мікроскопічних клітин, виробляється кисень, яким ми дихаємо, і поживні речовини, що живлять усю рослину. Але чи завжди листок виглядає як платівка? Подивіться на кактус та горох. Листя, яке ми звикли бачити, у них зовсім інше. Наше завдання – зрозуміти, як будова листка дозволяє йому виконувати свою місію та як він може змінювати свою форму для виживання.

Оголошення теми та завдань уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу (25 хв.)

1. Зовнішня будова листка та класифікація (7 хв.)

(Метод: Бесіда, робота з натуральними зразками)

· Частини листка: Листкова пластинка (основна частина), Черешок (стеблинка, що прикріплює листок до стебла). Листки бувають черешкові та сидячі.

· Жилкування: Розташування жилок (пучків). Розрізняють сітчасте (дводольні), паралельне (злаки), дугове.

· Прості та складні листки:

o Простий: Має одну листкову пластинку на черешку (клен, дуб).

o Складний: Має кілька пластинок (листочків), прикріплених до одного спільного черешка (горобина, каштан, троянда).

Практичне завдання 1: Кожен учень розглядає свій зразок листка, визначає його тип (простий/складний) та тип жилкування.

2. Внутрішня будова та функції листка (8 хв.)

(Метод: Робота з таблицею та мікроскопом)

1. Покривна тканина (Шкірка): Захищає листок.

o Продихи: Спеціальні клітини, які відкриваються і закриваються. Функції: Газообмін (поглинання CO2 і виділення O2) та Транспірація (випаровування води).

o Демонстрація мікропрепарату продихів під мікроскопом.

2. Основна тканина (М'якуш): Складається з клітин із хлоропластами (хлоренхіма). Функція: Фотосинтез.

3. Провідна система (Жилки): Складається із судин (транспорт води) та ситоподібних трубок (транспорт органічних речовин).

3. Видозміни листка (10 хв.)

(Метод: Порівняння та пояснення пристосувань)

Обговорення найбільш важливих пристосувань листка для виживання:

Видозміна

Пристосувальне Значення

Приклади

Колючки

Захист від поїдання тваринами; зменшення випаровування (транспірації).

Кактус, барбарис.

Вусики

Опора та прикріплення до вертикальної поверхні (для підйому до світла).

Горох, чина.

Ловильні апарати

Ловля комах для отримання додаткового азоту (у рослин, що ростуть на бідних ґрунтах).

Росичка, венерина мухоловка.

Луски

Захист бруньок, запасання води та поживних речовин.

Цибулина (м'ясисті луски), брунькові луски.

Практичне завдання 2: Розглянути цибулину. Яка її частина є видозміненим листком і що вона запасає? (М'ясисті луски – запас води та цукрів).

V. Закріплення вивченого (10 хв.)

1. Завдання «Знайди пару» (5 хв.)

З'єднати терміни та функції:

1. Продихи (Газообмін)

2. Хлоропласти (Фотосинтез)

3. Жилки (Транспорт речовин)

4. Колючки (Захист)

2. Дискусія (5 хв)

· Чому у кактуса листя перетворилося на колючки, а у латаття листок такий великий і плаский? (Обговорення: сухий клімат – зменшення випаровування; водне середовище – максимальне поглинання світла).

VI. Підсумок уроку та оцінювання (1 хв.)

· Вчитель: Листок — це справжній універсал. Він не лише годує і дихає, а й вміє захищатися та пристосовуватися до найскладніших умов.

· Оцінювання роботи учнів.

VII. Домашнє завдання (1 хв.)

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Творче завдання: Намалювати схематично два видозмінених листки та пояснити їхнє біологічне значення (наприклад, вусики гороху та колючки кактуса).

3. Повторити функції всіх органів рослини, які ми вже вивчили.

21 жовтня 2025

План-конспект уроку: Складання колекцій плодів та насіння різних рослин

Мета:

· Навчальна: сформувати в учнів знання про різноманітність плодів і насіння; ознайомити з їх будовою, способами поширення; навчити складати та систематизувати колекції плодів і насіння.

· Розвивальна: розвивати спостережливість, уміння класифікувати, порівнювати, визначати ознаки.

· Виховна: виховувати бережливе ставлення до природи, естетичне сприйняття природних об’єктів, відповідальність під час збору матеріалів.

Тип уроку: комбінований (вивчення нового матеріалу + практична діяльність).

Обладнання: натуральні зразки плодів і насіння різних рослин, гербарні коробки або лотки, лупи, мішечки або конверти для насіння, клей, підписи, атласи рослин, таблиці «Види плодів», «Способи поширення насіння».

Хід уроку

I. Організаційний момент

· Привітання, перевірка присутніх.

· Налаштування на дослідницьку роботу.

II. Мотивація навчальної діяльності

· Проблемне запитання:

– Як насіння «подорожує» у природі без допомоги людей?

– Чому плоди і насіння мають таку різноманітну форму?

Повідомлення теми та мети уроку.

III. Актуалізація знань

· Обговорення з учнями:

· – Що таке плід і що таке насіння?

· – Яке їх значення для життя рослин?

· – Які плоди ви знаєте? (яблуко, горіх, горох, клен тощо)

IV. Вивчення нового матеріалу (10 хв)

1. Різноманітність плодів і насіння

Соковиті плоди: яблуко, вишня, слива, огірок.

· Сухі плоди: квасоля, горох, жолудь, горіх, кленова «крилатка».

2. Способи поширення плодів і насіння:

· Вітром (клен, кульбаба)

· Тваринами (горіхи, ягоди)

· Водою (лоти, кокос)

· Саморозкидання (бобові).

3. Значення збирання колекцій

· Сприяє кращому засвоєнню матеріалу.

· Дозволяє спостерігати різноманітність рослин рідного краю.

· Використовується у навчальних проєктах.

V. Практична робота

1. Ознайомлення з натуральними зразками

· Учні розглядають плоди і насіння за допомогою луп.

· Визначають тип плоду, спосіб поширення, особливі ознаки.

· Заповнюють таблицю-спостереження:

№

Назва рослини

Тип плоду

Спосіб поширення

Особливі ознаки

2. Складання колекції

· Учні обирають 5–7 різних плодів або насіння.

· Акуратно розміщують їх на аркуш або в коробку.

· Роблять підписи (назва рослини, тип плоду, дата збору, місце збору).

· Формують тематичну колекцію «Плоди і насіння нашої місцевості».

VI. Узагальнення та систематизація знань

· Обговорення:
– Які типи плодів зустрічалися найчастіше?
– Які способи поширення виявили?
– Які рослини з нашої місцевості пристосувалися до поширення вітром чи тваринами?

· Міні-тест або гра «Вгадай плід за описом».

VII. Рефлексія

· Метод «Незакінчене речення»:

· – Сьогодні я навчився(лася)…

· – Найцікавішим для мене було…

· – Я здивувався(лася), що…

VIII. Домашнє завдання

· Зібрати ще 2–3 плоди або насіння з місцевості та доповнити свою колекцію.

· Підготувати коротку розповідь про одну з рослин і її пристосування до поширення насіння.

IX. Підсумок уроку

· Наголосити на значенні насіння для розмноження рослин.

· Відзначити акуратність, спостережливість та екологічну культуру учнів.

· За бажанням — оформити колекції у вигляді шкільної виставки

24 жовтня 2025

План-конспект уроку: «Зернові культури (жито, пшениця, рис, кукурудза). Біологічні особливості та походження. Круп’яні культури, їх використання»

Тип уроку: комбінований (з елементами дослідницької роботи)

1. Організаційний момент

Привітання з учнями.
Перевірка готовності до уроку.
Налаштування на роботу через мотиваційне запитання:

“Чи замислювалися ви, що більшість нашого щоденного харчування починається… з поля?”

2. Актуалізація знань

Бесіда:
- Що таке культурні рослини?
- Які зернові культури ви знаєте?
- Як ми їх використовуємо в побуті?
Гра “Зернова мозаїка”: показ зразків зерна або зображень, діти визначають культуру.

3. Мотивація навчальної діяльності

· Розповідь учителя про значення зернових культур для харчування людства.

“Більше половини населення Землі щодня споживає продукти з рису, пшениці чи кукурудзи.”

· Демонстрація короткого відео / слайдів про поля та врожай.

4. Вивчення нового матеріалу

4.1. Пшениця та жито

Походження: родом із Передньої Азії (пшениця), з Європи (жито).

Біологічні особливості:
- Трав’янисті однорічні рослини.
- Добре пристосовані до помірного клімату.
Використання: борошно, хліб, крупи, комбікорм.

4.2. Кукурудза

Походження: Південна Америка.
Особливості: теплолюбна, потребує багато сонця, високоврожайна.
Використання: каша, борошно, крохмаль, олія, корм для тварин.

4.3. Рис

Походження: Азія.
Особливості: росте у вологих умовах, на затоплених полях.
Використання: основна харчова культура багатьох народів світу.

5. Практична робота

Тема: Ознайомлення зі зразками зерна та визначення відмінностей між ними.

Хід роботи:

Роздати зразки пшениці, жита, кукурудзи, рису.
Учні в групах описують форму, колір, розмір зерен.
Порівнюють і визначають характерні ознаки кожної культури.
Зробити короткий запис у робочий зошит.

Результат: сформовані базові навички визначення зернових культур.

6. Закріплення знань

Міні-вікторина: “Що це за культура?” (за зображенням або описом).
Питання:
- Які культури належать до зернових?
- Де вони були вперше вирощені?
- Як використовуються в господарстві?

7. Підсумок уроку

Учитель підкреслює значення зернових для життя людини.
Відзначення активних учнів.

Висновок: Зернові культури — основа харчування людства, а їхнє вирощування — важлива частина життя багатьох народів.

8. Домашнє завдання:

Намалювати або сфотографувати вироби з зернових культур у вашій родині.
Підготувати коротке повідомлення про одну зернову або круп’яну культуру вашої місцевості.

Page updated

Google Sites

Report abuse