Замок побудований на горі вулканічного походження заввишки 68 м і займає площу 13 930 кв. м. Точна дата заснування замку невідома, але в документах, які датуються XI століттям, він уже згадується. Протягом XІV-XVI століть замок побував у руках багатьох володарів, які його розбудовували та укріплювали. У цей час в оборонній системі замку було 14 веж, а у верхній частині — великий палац. Фортеця мала потрійний захист, і в останньому (третьому) розташовувався замок. У замку були також глибокі підвали в скелях, куди могло сховатися населення. Внизу біля гори розкинулась Паланка, тобто містечко, оточене палями та ровом з водою, завглибшки до 12 стоп. Навколо рову розлягалося болото. На території замку було зроблено критий вибитий у скелі колодязь, який виходив до водяного рову. 1633 року Мукачівській замок придбав трансільванський князь Юрій І Ракоці з правом успадкування. Князі династії Ракоці перетворили замок на столицю свого князівства і володіли ним до 1711 року. 1649 року в замку побували посланці гетьмана Богдана Хмельницького, які вели переговори з Юрієм II Ракоці про спільні дії проти Польщі. Від 1685 по 1688 р. замок переживає одну з найбільших облог, яку здійснили війська австрійського імператора. Після захоплення замку австрійці його реконструювали, що зробило Паланок найсильнішою фортецею на сході Австрійської імперії. 1782 року тут відкривається політична в’язниця австрійської монархії, де протягом сотні з лишком літ перебувало понад 20 тисяч в’язнів. Нині в Мукачівському замку розміщено історичний музей.