Embedded Files
Любарт
Любарт
Замок Любарта, або Луцький замок, — верхній замок Луцька. Головний об’єкт історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», культурний осередок та найстаріша споруда Луцька. Будівництво Верхнього замку розпочалося у 1350-ті роки і було переважно завершене у 1430‑ті, хоча деякі елементи (наприклад, висота веж) ще змінювалися протягом наступних століть. Окольний замок почали реконструювати у цеглі з 1502 року. Від часу побудови замки були резиденцією Великого князя, а після Люблінської унії — резиденцією королівської влади, де були зосереджені політичні, адміністративні, судові, оборонні, релігійні функції центру Волинського воєводства. 1429 року в князівському палаці, що знаходився у Верхньому замку, тривав з’їзд європейських монархів, який мав на меті розв’язати політичні й економічні проблеми центрально-східної Європи та вирішити питання коронації Вітовта. Замки не раз зазнавали нападу. Так, 1431 року під час «Луцької війни» замки витримали облогу військ політичних противників великого литовського князя Свидригайла. 1595 року замок узяли військові загони Северина Наливайка. На території замків знаходилися обидві кафедри — латинська Пресвятої Трійці та православна Йоана Богослова. У них відбувалися, окрім того, зібрання та сейми волинської шляхти обох віросповідань. Упродовж ХХ століття Верхній замок і залишки Окольника були реставровані, й на сьогодні вони відкриті для відвідування. До речі, 2011 року за підсумками акції «Сім чудес України» Верхній замок посів перше місце. Протягом історії замку люди не втримувалися, щоб не залишити якийсь напис на зовнішній стіні Верхнього замку. Фактично, усі стіни між вежами укриті написами; зазвичай це імена людей та дати. Найстаріший знайдений напис датується 1444‑м роком (або 1602, 1616). Він зроблений на тій ділянці стіни, яка на той момент уже була збудована. Написам притаманна розмаїтість шрифтів, способів видряпування, каліграфії, ономастики, датувань. Привертають увагу написи відомих людей. Так, напис «A. N. KORZENIOWSKI R. P. 1799» належить тому Коженьовському, який протягом довгого часу працював над архівами замку, складеними за останні 300 років до його роботи. Під Владичою вежею у стіні міститься цеглинка, на якій колись написала сестра Лесі Українки Ольга: «1891 Ольга КОСАЧ». На другому поверсі Воротньої вежі розташована виставка «Плитниця», де експонуються старовинні будівельні матеріали, знайдені під час археологічних досліджень. Тут цегла, плитка, кахлі, черепиця. Тут також розміщена експозиція «Замкова сторожа». На самій вершині вежі є оглядовий майданчик, з якого відкривається вид на старе місто та його пам’ятки. У Стировій вежі розмістився клуб історичної реконструкції; виставки для відвідувачів не проводяться. У Владичій вежі на нижньому ярусі розташовується виставка «В’язниця». Трохи вище — «Замкова зброя», де подається до огляду замковий арсенал XV-XVII ст. Єдиний в Україні музей дзвонів розмістився на двох верхніх ярусах вежі. Тут зібрано чималу колекцію дзвонів із Волині та інших частин України, з Польщі, Австрії, Румунії, Росії. Найстаріший датується 1647 роком. Також є дзвони на дерев’яній дзвіниці, яка розташувалася на території замку. У підземеллі замку законсервовано залишки православної, а потім уніатської кафедри Йоана Богослова — пам’ятки архітектури. У розкопах церкви зберігаються могили давніх князів, єпископів, багатих лучан. Також збереглася князівська гробниця зі скелетом з наконечником татарської стріли у черепі. За припущеннями, це поховання Ізяслава Інгваровича. Музей книги, який розмістився у колишній повітовій скарбниці будування початку XIX ст., має в колекції не тільки старі книги, а й реконструйовані старовинні друкарські верстати, один із них — XV ст., та інше. Експонуються книги XVII-XX ст. Одразу при вході до замку праворуч відкрито фундаменти князівського палацу. Тут встановлено меморіальні дошки; одна з них, зокрема, повідомляє про з’їзд європейських монархів тут 1429 р. Далі за фундаментами розташована колишня канцелярія. Тепер це Луцький художній музей. До колекції картин входять роботи художників Іспанії, Італії, Росії, Польщі, Англії, Франції, Австрії, України, Німеччини, які охоплюють XVI-XX ст. Експозиція налічує понад 300 робіт. Крім того, музей зібрав кілька сотень полотен сучасних українських художників. У замку відбувається дуже багато різноманітних фестивалів, як історичного, етнографічного, так і музичного характерів.
Замок Любарта, або Луцький замок, — верхній замок Луцька. Головний об’єкт історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», культурний осередок та найстаріша споруда Луцька. Будівництво Верхнього замку розпочалося у 1350-ті роки і було переважно завершене у 1430‑ті, хоча деякі елементи (наприклад, висота веж) ще змінювалися протягом наступних століть. Окольний замок почали реконструювати у цеглі з 1502 року. Від часу побудови замки були резиденцією Великого князя, а після Люблінської унії — резиденцією королівської влади, де були зосереджені політичні, адміністративні, судові, оборонні, релігійні функції центру Волинського воєводства. 1429 року в князівському палаці, що знаходився у Верхньому замку, тривав з’їзд європейських монархів, який мав на меті розв’язати політичні й економічні проблеми центрально-східної Європи та вирішити питання коронації Вітовта. Замки не раз зазнавали нападу. Так, 1431 року під час «Луцької війни» замки витримали облогу військ політичних противників великого литовського князя Свидригайла. 1595 року замок узяли військові загони Северина Наливайка. На території замків знаходилися обидві кафедри — латинська Пресвятої Трійці та православна Йоана Богослова. У них відбувалися, окрім того, зібрання та сейми волинської шляхти обох віросповідань. Упродовж ХХ століття Верхній замок і залишки Окольника були реставровані, й на сьогодні вони відкриті для відвідування. До речі, 2011 року за підсумками акції «Сім чудес України» Верхній замок посів перше місце. Протягом історії замку люди не втримувалися, щоб не залишити якийсь напис на зовнішній стіні Верхнього замку. Фактично, усі стіни між вежами укриті написами; зазвичай це імена людей та дати. Найстаріший знайдений напис датується 1444‑м роком (або 1602, 1616). Він зроблений на тій ділянці стіни, яка на той момент уже була збудована. Написам притаманна розмаїтість шрифтів, способів видряпування, каліграфії, ономастики, датувань. Привертають увагу написи відомих людей. Так, напис «A. N. KORZENIOWSKI R. P. 1799» належить тому Коженьовському, який протягом довгого часу працював над архівами замку, складеними за останні 300 років до його роботи. Під Владичою вежею у стіні міститься цеглинка, на якій колись написала сестра Лесі Українки Ольга: «1891 Ольга КОСАЧ». На другому поверсі Воротньої вежі розташована виставка «Плитниця», де експонуються старовинні будівельні матеріали, знайдені під час археологічних досліджень. Тут цегла, плитка, кахлі, черепиця. Тут також розміщена експозиція «Замкова сторожа». На самій вершині вежі є оглядовий майданчик, з якого відкривається вид на старе місто та його пам’ятки. У Стировій вежі розмістився клуб історичної реконструкції; виставки для відвідувачів не проводяться. У Владичій вежі на нижньому ярусі розташовується виставка «В’язниця». Трохи вище — «Замкова зброя», де подається до огляду замковий арсенал XV-XVII ст. Єдиний в Україні музей дзвонів розмістився на двох верхніх ярусах вежі. Тут зібрано чималу колекцію дзвонів із Волині та інших частин України, з Польщі, Австрії, Румунії, Росії. Найстаріший датується 1647 роком. Також є дзвони на дерев’яній дзвіниці, яка розташувалася на території замку. У підземеллі замку законсервовано залишки православної, а потім уніатської кафедри Йоана Богослова — пам’ятки архітектури. У розкопах церкви зберігаються могили давніх князів, єпископів, багатих лучан. Також збереглася князівська гробниця зі скелетом з наконечником татарської стріли у черепі. За припущеннями, це поховання Ізяслава Інгваровича. Музей книги, який розмістився у колишній повітовій скарбниці будування початку XIX ст., має в колекції не тільки старі книги, а й реконструйовані старовинні друкарські верстати, один із них — XV ст., та інше. Експонуються книги XVII-XX ст. Одразу при вході до замку праворуч відкрито фундаменти князівського палацу. Тут встановлено меморіальні дошки; одна з них, зокрема, повідомляє про з’їзд європейських монархів тут 1429 р. Далі за фундаментами розташована колишня канцелярія. Тепер це Луцький художній музей. До колекції картин входять роботи художників Іспанії, Італії, Росії, Польщі, Англії, Франції, Австрії, України, Німеччини, які охоплюють XVI-XX ст. Експозиція налічує понад 300 робіт. Крім того, музей зібрав кілька сотень полотен сучасних українських художників. У замку відбувається дуже багато різноманітних фестивалів, як історичного, етнографічного, так і музичного характерів.
Page updated
Google Sites
Report abuse