Замок — це укріплена будівля, яка поєднує житлові та оборонні споруди, зазвичай оточене високим кам’яним муром із кількома вежами. Найважливішою частиною замку була головна башта, де під час облоги ховалися його мешканці. Звідти, підземними ходами, можна було дістатись у безпечне місце — наприклад, у сусідній ліс. Повністю замок охороняла фортеця — укріплений пункт із міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням та різними запасами, призначена для тривалої кругової оборони. Усередині замку переважно були житло власника, оселі робітників, а також млин, конюшні, майстерні ремісників, колодці тощо. На його території могли розташовуватися й палаци — парадні будівлі зі своєрідною архітектурою та особливим призначенням. Саме тут завжди проводили урочисті святкування, а згодом і спортивні змагання. Але палац міг бути і «самостійною» будівлею, не частиною замкового комплексу. Палацом вважається велика парадна будівля, де жили правителі держави, воєначальники, знатні й заможні люди. Пізніше палацами стали називати найважливіші громадські будівлі.