На допомогу

Мета педагогічної творчості викладача чи майстра в/н полягає у створенні сприятливих психолого-педагогічних умов для розвитку потенційних можливостей кожного учня в навчально-виховному процесі. Ефективність розвитку учня значною мірою визначатиметься освітнім середовищем, скоординованою діяльністю всіх суб'єктів, причетних до її виховання. Отже, педагогічна творчість - це педагогічна діяльність, спрямована на розвиток потенційних можливостей кожного учня у навчально-виховному процесі для якої притаманні:

ü  ·виникнення протиріччя, проблемної ситуації;

ü  ·наявність об'єктивних (соціальні, матеріальні) і суб'єктивних (знання, уміння, особистісні якості, мотивація, творчі здібності) умов для творчості;

ü  ·об'єктивна чи суб'єктивна новизна й оригінальність процесу та результату;

ü  ·соціальна та особиста вага і прогресивність;

ü  ·діалектична взаємозумовленість впливу на розвиток як учня, так і самого педагога зовнішнього і внутрішнього саморуху особистості (виховання й самовиховання, розвиток і саморозвиток тощо).

Найважливіші риси педагогічної креативності викладача:

o    ·високий рівень соціальної і моральної свідомості;

o    ·пошуково-проблемний стиль мислення;

o    ·розвинені інтелектуально-логічні здібності (вміння аналізувати, обґрунтовувати, пояснювати, виділяти головне тощо);

o    ·проблемне бачення;

o    ·творча фантазія, розвинена уява;

o    ·специфічні особисті якості (сміливість, готовність до ризику, цілеспрямованість, допитливість, самостійність, наполегливість, ентузіазм);

o    ·специфічні ведучі мотиви (необхідність реалізувати своє "я", бажання бути визнаним, творчий інтерес, захопленість творчим процесом, прагнення досягти найбільшої результативності в конкретних умовах праці);

o    ·комунікативні здібності;

o    ·здатність до самоуправління;

o    ·високий рівень загальної культури.

Отже, творчий педагог - це особистість, яка характеризується високим рівнем педагогічної креативності (креативні риси особистості й додатково сформовані мотиви, особистісні якості, здібності, які сприяють успішній творчій педагогічній діяльності), відповідним рівнем знань предмету, який викладає, набутими психолого-педагогічними знаннями, уміннями та навичками, які, за сприятливих для педагогічної творчості умов, забезпечують його ефективну педагогічну діяльність із розвитку потенційних творчих можливостей учнів.

Творчість є необхідною складовою праці педагога. Без неї неможливий педагогічний процес. Специфічна за своєю суттю творчість педагога має багато спільного не тільки з художнім, але й із науковим. Учитель дає науковим фактам, гіпотезам, теоріям якби нове життя, відкриваючи їм шляхи до розуму і серця своїх учнів. Творчість - необхідна умова становлення самого педагога, його самопізнання, розвитку і розкриття як особистості. Творчість, розвиваючи здібності, формує педагогічну талановитість педагога. 

Форми Google можуть стати гарними помічниками для викладача, майстра виробничого навчання, методиста, практичного психолога, соціального педагога, заступника директора, при умові наявності практичних навичок щодо їх використання. За допомогою цих форм можна проводити різні опитування, вікторини, створювати анкети, тести тощо. При розробці форми автоматично створюється таблиця Google, в якій автоматично накопичуються результати заповнення форми респондентами: учнями чи відвідувачами блогу. Таблиця надає зручні можливості для зберігання і обробки зібраних даних.

Як створити форму?

І. Зайдіть в свій Google - аккаунт і створіть нову форму.

ІІ. Виберіть шаблон оформлення форми, її назву.

ІІІ. Тепер можна створювати питання вікторини. Зовсім не обов'язково використовувати питання всіх типів. Ви можете створювати питання різного типу або одного типу. Кількість питань не обмежена.

Типи питань:

• з короткими відповідями - передбачає коротку текстову відповідь.

• абзац - передбачає розгорнуту текстову відповідь.

• з варіантами відповіді - передбачає вибір єдиного варіанта відповіді з представлених варіантів. Кількість варіантів відповідей не обмежена.

• прапорці - передбачає вибір декількох відповідей з представлених варіантів. Кількість варіантів відповідей не обмежена.

• спадний список - передбачає  вибір відповіді з допомогою списку, варіанти відповідей надаються автором. Кількість варіантів відповідей не обмежена.

• лінійна шкала -запитання, яке вимагає вибору відповіді за шкалою (розмір шкали автор вибирає сам), наприклад, оцінити що-небудь за 10-бальною шкалою.

• таблиця з варіантами відповіді - найскладніший варіант питання. Створюється прямокутна таблиця, в якій підписуються стовпці (наприклад, варіанти відповідей) і рядки (наприклад, питання). При заповненні форми респондент відзначає свої варіанти в перетині рядків і стовпців. Максимальна кількість стовпців - 5, кількість рядків не обмежена.

ІV. У форму можна вставити діаграму, картинку, відео ...

V. Задайте підтвердження заповнення Вашої форми. Коли користувач відповість на всі питання форми і відправить її, він побачить підтвердження про відправку.

VІ. Після створення форми можна відкрити до неї спільний доступ, або надіслати електронною поштою, або вбудувати на свій сайт за допомогою спеціального коду.

Успіхів в освоєнні і використанні форм Google!

Успіх будь-якої діяльності залежить не лише від здібностей і знань, а й від мотивації, тобто від прагнень самостверджуватися, досягати високих результатів. Адже чим вищий рівень мотивації, чим більше чинників спонукають учня до діяльності, тим більших результатів вона може досягти.

Мотивація навчальної діяльності учнів – це окремий етап уроку, проте її треба здійснювати на кожному з етапів різними способами – залежно від дидактичної мети й типу уроку.

Основними способами формування мотивації під час навчання є:

o    повідомлення учням теоретичної значущості навчального матеріалу;

o    практичне спрямування знань та можливість їх застосування у повсякденному житті;

o    створення проблемних ситуацій;

o    створення ситуації успіху;

o    постановка близьких і далеких перспектив у навчанні.

До важливих засобів формування в учнів мотивів і пізнавальних інтересів належать:

ü  чітка організація процесу навчання;

ü  авторитет педагога;

ü  стиль спілкування;

ü  самостійна пізнавальна діяльність учнів.

Методи стимулювання інтересу до учіння:

·         створення ситуацій пізнавальної новизни;

·         створення ситуацій емоційно-ціннісних переживань;

·         створення ситуації зацікавленості;

·         метод здивування;

·         опора на життєвий досвід учнів;

·         навчальні дискусії;

·         пізнавальні ігри.

Учень на уроці повинен бути налаштований на ефективний процес пізнання, відчувати особисту зацікавленість в ньому, розуміти, що й навіщо він виконуватиме. Без виникнення цих мотивів навчальна діяльність не може принести позитивний результат. Щоб досягти необхідного результату, можна використовувати різноманітні прийоми пізнавальних мотивів:

       бесіда (у вступному слові педагог окреслює коло питань, які розглядатимуться на уроці);

       створення проблемної ситуації (питання, демонстрація експерименту, або пропонування увазі учнів логічної суперечності);

       використання прийому «Дивуй» (педагог наводить дивні факти або майже неправдоподібні історії);

       використання творчих завдань (складання кросвордів, загадок, віршів, сенканів);

       використання під час уроку художньої та наукової літератури;

створення ситуації успіху на основі діяльнісного підходу до навчання. 

Методична розробка може бути як індивідуальною, так і колективною. Вона спрямована на професійно-педагогічне вдосконалення викладача або майстра виробничого навчання або якості підготовки з основних професій в ПТНЗ.

Методична розробка може бути:

       -конкретного уроку;

       -серії уроків;

       -теми програми:

       -приватної (авторської) методики викладання предмета;

       -загальної методики викладання предметів;

       -нових форм, методів або засобів навчання і виховання;

       -методичні розробки, пов'язані зі зміною матеріально-технічних умов викладання предмета.

До методичної розробки пред'являються досить серйозні вимоги. Тому, перш ніж приступити до її написання необхідно:

ü  ретельно підійти до вибору теми розробки. Тема повинна бути актуальною, відомою педагогу, по даній темі у педагога повинен бути накопичений певний досвід;

ü  визначити мету методичної розробки;

ü  уважно вивчити літературу, методичні посібники, позитивний досвід з обраної теми;

ü  скласти план і визначити структуру методичної розробки;

ü  визначити напрямки майбутньої роботи.

На початку роботи по складанню методичної розробки необхідно чітко визначити її мету. Наприклад, мета може бути наступною: визначення форм і методів вивчення змісту теми; розкриття досвіду проведення уроків з вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми; опис видів діяльності педагога і учнів; опис методики використання сучасних технічних та інформаційних засобів навчання; здійснення зв'язку теорії з практикою на уроках; використання сучасних педагогічних технологій або їх елементів на уроках і т.д.

Вимоги, що пред'являються до методичної розробки:

o    Зміст методичної розробки повинен чітко відповідати темі та меті.

o    Зміст методичної розробки має бути таким, щоб педагоги могли отримати відомості про найбільш раціональні організації навчального процесу, ефективності методів і методичних прийомів, формах викладання навчального матеріалу, застосування сучасних технічних та інформаційних засобів навчання.

o    Авторські (приватні) методики не повинні повторювати зміст підручників і навчальних програм, описувати досліджувані явища і технічні об'єкти, висвітлювати питання, викладені в загально педагогічній літературі.

o    Матеріал повинен бути систематизований, викладений максимально просто і чітко.

o    Мова методичної розробки має бути чіткою, лаконічною, грамотною та переконливою. Застосовувана термінологія повинна відповідати педагогічному тезаурусу.

o    Рекомендовані методи, методичні прийоми, форми та засоби навчання повинні бути чітко обґрунтовані посиланнями на свій педагогічний досвід.

o    Методична розробка повинна враховувати конкретні матеріально-технічні умови здійснення навчально-виховного процесу.

o    Орієнтувати організацію навчального процесу в напрямі широкого застосування активних форм і методів навчання.

o    Методична розробка повинна розкривати питання «Як вивчати».

o    Має містити конкретні матеріали, які може використовувати педагог у своїй роботі (картки-завдання, зразки дидактичних матеріалів, плани уроків, інструкції для проведення лабораторних робіт, картки-схеми, тести, рівневі завдання і т.д.).

Структура методичної розробки уроку:

• ·         анотація;

• ·         зміст;

• ·         вступ;

• ·         основна частина;

• ·         висновок;

• ·         список використаних джерел.

В анотації (3-4 пропозиції) коротко вказується якій проблемі присвячується методична розробка, які питання розкриває, кому може бути корисна.

У вступі (1-2 сторінки) розкривається актуальність даної роботи, тобто автор відповідає на питання, чому він вибрав цю тему і яке її місце у змісті освіти.

Структура методичної розробки уроку теоретичного навчання

В основній частині можна виділити наступні розділи:

       методичне обгрунтування теми;

       методичні рекомендації з проведення уроку;

       план уроку (з технологічною картою);

       дидактичний матеріал до уроку (можна не виділяти у вигляді додатків);

       список літератури (джерел) для учнів;

       список літератури для педагогів.

Загальні вимоги до оформлення методичної розробки

Загальний обсяг методичної розробки повинен становити не менше 24 аркушів комп'ютерного тексту (шрифт - 14 ). Якщо методична розробка це розробка лише одного уроку, то не менше 10 аркушів.

Обсяг основного змісту - не менше половини усього рукопису.

Обсяг додатків не лімітується, але вони повинні відповідати тексту (посилання на них у тексті обов'язкові).

Список використаних джерел повинен містити 10-15 назв. Якщо розробка носить тільки практичний характер, що не вимагає теоретичних посилань, то список використаних джерел можна опустити.

Вміти ефективно працювати на відстані, добре розумітися на технологіях та бути медіаграмотним — надважливі навички 21 століття. Зараз перед кожним педагогом України постало випробування, як відпрацювати ці навички разом з учнями в реальному часі під час дистанційного навчання.

Найкращими у плані ефективності та за простотою підключення називають Moodle, Google Classroom і Microsoft Teams. Ці програми уже давно використовують у більшості шкіл Європи, вони допомагають планувати навчальний процес, створювати курси та паралельно спілкуватися з кількома студентами чи учнями. "Гуглівські" програми зазвичай пов'язані між собою, тож з одного профілю можна мати доступ до багатьох сервісів.

Moodle – безкоштовна і відкрита система управління навчанням, яка може поєднувати у собі комунікацію між викладачами та учнями. Надає безліч можливостей, серед яких: виконання завдань, завантаження файлів, обмін повідомленнями, оцінювання та календар подій. Також, у Moodle інтегровані сучасні технології для перевірки робіт на плагіат плагіатчекером Unicheck.

Google Classroom — безкоштовний веб-сервіс для обміну файлами. У сервісі можна завантажувати роботи, редагувати їх, оцінювати тестові або контрольні роботи. Для початку роботи сервісу достатньо мати лише пошту Google (Gmail). Сервіс може допомогти не випасти з процесу навчання як маленьким школам, так і великим закладам освіти.

«Microsoft Teams» — центр для командної роботи в Office 365. Це більш спрощений варіант систем управління навчанням, проте він дозволяє класу чи навчальній групі комунікувати та обмінюватися файлами. Програма об'єднує все в спільному робочому середовищі, яке містить чат для обговорень, файлообмінник та корпоративні програми.

Якщо немає можливості швидко впровадити систему управління навчанням для своєї групи, закладу, викладачам завжди прийдуть на допомогу такі комунікаційні платформи, як Zoom чи https://meet.google.com/.  Це спростить передачу домашніх завдань та допоможе підтримати зв’язок з учнями під час карантину 

Важливою складовою розвитку професійно-технічної освіти є створення сучасної навчально-методичної літератури. Це питання набуває особливої актуальності у зв’язку із розробкою, апробацією та впровадженням Державних стандартів професійно-технічної освіти. Концепція розвитку професійно-технічної освіти в Україні передбачає необхідні умови для впровадження в навчально-виробничий процес нового покоління навчальної літератури.

В цьому дописі розміщено характеристику основних видів навчальних та навчально-методичних видань, що допоможе творчому педагогу, який працює над розробкою та використанням авторської навчально-методичної літератури.

Підручник – основне навчальне видання із систематизованим викладом дисципліни, що відповідає офіційно затвердженій навчальній програмі.

Навчальний посібник – навчальне видання, яке доповнює або частково замінює підручник у викладі навчального матеріалу з певного предмета, курсу, дисципліни або окремого його підрозділу.

Навчально-наочний посібник – навчальне образотворче видання матеріалів, які містять ілюстративно-наочні матеріали, що сприяють вивченню і викладанню дисципліни, засвоєнню її змісту.

Навчально-методичний посібник – навчальне видання з методики викладання навчальної дисципліни, яке, крім викладу навчального матеріалу, містить методичні вказівки та рекомендації щодо викладання дисципліни або організації самостійної роботи учнів, розвитку та виховання особистості.

Хрестоматія – навчальне видання літературно-художніх, історичних, наукових, мистецьких чи інших творів або їх частин, які є об'єктом вивчення певної навчальної дисципліни або виховання особистості відповідно до офіційно затвердженої навчальної програми (різновид – книга для читання).

Словник для учнів – довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слова, словосполучення, фрази, терміни, поняття, знаки, імена тощо), доповнених відповідними довідковими даними.

Енциклопедія – навчальне видання довідкового характеру, яке містить упорядкований перелік відомостей, сукупність наукових знань з широкого кола питань. Популярність викладу, розрахована на широке коло читачів, має поєднуватися з науковою чіткістю та логікою викладення матеріалу, без авторського тлумачення. Неприпустиме недбале, наближене, однобічне висвітлення явищ і фактів. Цим енциклопедії відрізняються від інших видів наукових видань, у яких такі матеріали можуть наводитися в авторській концепції.

Довідник – навчальне видання довідкового характеру, яке містить упорядкований предметний матеріал, узагальнені, стислі відомості з певних галузей науки, професій тощо.

Практикум – навчальне видання практичних завдань і вправ, що сприяють засвоєнню набутих знань, умінь і навичок, їх систематизації та узагальненню, перевірці якості їх засвоєння (різновиди – збірник задач і вправ, тестові завдання, збірники текстів диктантів і переказів, інструкції до лабораторних і практичних робіт, робочі зошити, дидактичні матеріали).

Методичні рекомендації – навчальне видання для учнів з методики засвоєння навчальної дисципліни.

Тексти лекцій – навчальне видання, яке містить повний виклад лекційного матеріалу до затвердженої навчальної дисципліни (всіх лекцій або змістового блоку).

Атлас – альбом зображень різних об’єктів (карти, креслення, малюнки та ін.), що пропонується з метою навчання або практичного виконання.

Педагогічний програмний засіб – програмна продукція, яка використовується у комп’ютеризованих системах освіти як засіб навчання чи виховання учнів.

Навчально-методичний комплекс – навчальне видання на допомогу учням у навчанні з викладом основного змісту та завдань лекційних і практичних занять.