Сім'я та гармонійний розвиток особистості

Співпраця з батьками

Виховання є процес соціальний… Виховує все: люди, речі, явища, але перш за все і більше всього – люди. На першому місці – батьки і педагоги. Лише у співпраці з батьками можна досягти поставленої виховної мети- виховання ОСОБИСТОСТІ,творчої, високоморальної, та здорової людини.

Макаренко А. С.

Навчання й виховання - це два береги однієї повноводної ріки, які не можуть існувати одне без одного, є рівнозначними й однаково важливими. Кожен педагогічний працівник також має пам’ятати: навчаючи – виховуємо .

Завданнями виховання є:

- підготовка національно свідомої інтелігенції, примноження культурного потенціалу, який забезпечить високу ефективність діяльності майбутніх спеціалістів;

- виховання майбутніх фахівців авторитетними, високоосвіченими, носіями високої загальної політичної, правової, інтелектуальної, естетичної, фізичної та валеологічної культури;

- створення умов для вільного розвитку особистості, її мислення і загальної культури, залучення до різних видів творчої діяльності (науково-дослідної, культурно-просвітницької, суспільно-гуманістичної, фізкультурно-оздоровчої, спортивної, правоохоронної);

- формування громадянської, соціальної активності та відповідальності, залучення молоді до участі в процесі державотворення, розвитку суспільних відносин;

- усвідомлення взаємозв'язку індивідуальної свободи з правами людини та її громадянським обов'язком;

- культивування кращих рис української ментальності: працелюбності, прагнення до свободи, гармонії з природою, поваги до жінки, любові до рідної землі;

- збагачення естетичного досвіду, участь у відродженні та створенні національно-культурних традицій міста, регіону, розширення творчих зв'язків з установами культури, розвиток художніх здібностей;

- створення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних і власних інтересів;

- пропаганда здорового способу життя, викорінення шкідливих звичок і запобігання правопорушенням.

Сьогодні велика роль у вихованні молоді належить вчителю, вихователю. Їхній професіоналізм проявляється в індивідуальному шуканні оптимальних і ефективних форм роботи з дітьми, самостійності та креативності мислення, творчому підході до розв’язання проблемних ситуацій, спрямованості на досягнення суспільно корисних результатів.

Поряд з іншими напрямками виховної роботи , ведеться не менш значима робота з батьками. Організація роботи з батьками здійснюється за такими основними напрямами:

-вивчення сімей учнів, їх виховного потенціалу;

- включення батьків у навчально-виховний процес як рівноправних учасників;

- інтеграція зусиль і гармонізація взаємин педагогічного колективу і батьківської громадськості, створення сприятливих умов для ефективної роботи освітнього закладу;

- формування педагогічної культури сучасної сім’ї та допомога батькам у їх психолого-педагогічній самоосвіті;

- корекція виховної діяльності родин / сімей з різним віком сімейного неблагополуччя.

Встановлення і підтримання педагогічної співпраці будується на засадах взаємоповаги, довіри, відповідальності та рівноправному партнерстві. Основою є ставлення до дитини як найвищої цінності.

Основними напрямами спільної діяльності педпрацівників і батьків у ліцеї є:

- підтримка фізичного здоров'я учнів;

- спілкування й формування особистісних орієнтацій учнів:

інтерес до життя, інтерес до людини, інтерес до культури, що сприяють розумінню загальнолюдських цінностей;

- пізнавальна сфера життя учнів з урахуванням їх індивідуальних особливостей;

- робота з родиною – вплив на виховний потенціал родини; об'єктом уваги є не сама родина, а сімейне виховання.

Відомо, що сім’я – це основний осередок, де відбувається формування особистості . У сім’ї особистість формується у природних умовах, батьки тут – найближчі й найдорожчі для дитини люди. Саме в сім’ї беруть початок світогляд, ідейні і моральні переконання, трудові навички, ціннісні орієнтації.

Сьогодні в умовах, коли більшість сімей стурбована вирішенням проблем економічного, а деколи і фізичного виживання, посилилася соціальна тенденція самоусунення багатьох батьків від вирішення питань виховання і особистісного розвитку дитини. Батьки іноді здійснюють виховання наосліп, інтуїтивно, тому велика роль у вихованні особистості належить школі.

Саме вихователь,вчитель під час роботи з класом використовує форми та методи роботи з батьками, які спрямовані на підвищення педагогічної культури батьків, на зміцнення взаємодії навчального закладу та родини, на посилення їхнього виховного потенціалу ,тому значне місце в системі роботи,приділяється психолого- педагогічній освіті.

Тобто йти від конкретного до загального розв'язання завдання учнів– формування відчуття роду, сприяння відродженню народно-педагогічних традицій виховання. Акцентувати увагу на тому, що родина – це основа формування людської особистості, бо робить життя кожного щасливим, повноцінним, плідним.