День матері

ДЕНЬ МАТЕРІ

Тихо іде у величній своїй красі.

Сонцем пашить слово ніжності й добрості «мати»,

Світлом її усміхнеться поле весні.

Всі ми, усі, невсипущої матері діти,

Хто б не були – хлібороб, космонавт чи поет,

Серце її наближає найдальші орбіти,

Що від Землі простяглись до холодних планет,

Доля дітей борозниться за обрії прямо,

Крушить метал… Але в час як приходить біда,

Знов на вустах пролітає, мов ластівка «мамо»

Кропить наш біль материнська цілюща вода,

Очі її нас ведуть наче вогники віщі,

Через літа, котрі крутять дорогу не раз,

Шкода лише – наші мами на світі не вічні.

Часто вони дуже швидко відходять од нас,

Руки її, щоб не гасла розрада і сміх…

Всі ми, усі материнським теплом обігріті…

Мати іде. Треба встать. Це стосується всіх!

Друга неділя травня святкова для кожної людини, бо це День матері, день освідчення в любові материнству. Воно з нами, це надзвичайне та чудове весняне свято – День матері. Його святкування має свою історію.

У 1914 році президент США Вільсон видав декрет про щорічне святкування Дня матері, розуміючи, що міцна держава розпочинається з міцних сімей. З того часу День матері став знаменною подією в усіх країнах Західної Європи. У Канаді День матері вперше відзначався Союзом українок у 1928 році, а з 1929 року свято прийшло в Галичину. Так тривало до 1939 року, а пізніше його заборонили в Україні і більше не відзначали.

З 1995 року День матері став святом усієї оновленої України, має триєдиний зміст: уклін Матері -Богородиці, пошана до Матері -Вітчизни та любов до земної Матері, що дає життя.

Прихильність ця живе в нас із моменту появи на світ…

Мама – це половина нашого дитинства, бо життя маленької дитини належить матері тією ж мірою, що й дитині.. І тільки вона єдина зберігає безліч далеких і дорогих нам дрібниць, перших радісних вражень дитинства, що давно відійшло.

Мама. Кожна несе в своєму серці подвиг – свою материнську любов. І скільки існує мам у світі – усі вони говорять єдиною мовою – мовою любові. Ким би не була за професією жінка, є в неї, мабуть, найголовніша посада, звання – мама. Бути добрим сонечком родини, нести світло та тепло дітям,навіть якщо вони вже зовсім дорослі.

У цей день заведено вітати матерів і приділяти їм особливу увагу. У США і країнах західної Європи існує практика прикраси одягу квіткою червоної гвоздики, якщо мама жива, і білої, якщо її вже немає. Багато також намагаються в цей день відвідати своїх батьків, навіть якщо вони живуть далеко.

Хай кожний із нас не пожалкує ані добрих діл, ані добрих слів для своєї мами, низько уклониться їй. Хай не залишиться без уваги жодна матір, і хай достойно вшановується її сивина! А День матері внесе мир та злагоду в наше життя, приєднає нас до добрих справ та вчинків, освятившись ім’ям найріднішої.