Мета: формувати у ліцеїстів ціннісне ставлення до інших людей, власного життя; виховувати такі чесноти особистості, як справедливість, свобода, сумління, самостійність; розвивати відповідальне ставлення особистості до свого життя, життя інших людей.
Хід години спілкування
Вихователь. Будь-якій людині притаманне таке прагнення як прагнення свободи.
-Що ж таке свобода?
Великий тлумачний словник сучасної української мови (2001 р., стор. 1109) дає наступне визначення поняття «свобода»: життя, існування і т.ін. без залежності від кого-небудь, можливість поводитись на свій розсуд; можливість діяти без перешкод і заборон у якій-небудь галузі; легкість, відсутність утруднень у чому-небудь; простота, невимушеність у поводженні.
1. Різновидами свободи є незріла та зріла свобода.
2. Незріла свобода – це будь-яке розуміння свободи, яке не передбачає здійснення відповідального вибору.
3. Зріла свобода передбачає відповідальність за прийняті рішення.
4. Прагнення свободи без будь-яких внутрішніх чи зовнішніх обмежень призводить до таких згубних наслідків, як залежність, зіпсовані чи розірвані стосунки, проблеми із законом, а також соціальний безлад. Вільне життя без відповідальності за прийняті рішення насправді закінчується втратою свободи та життєвих перспектив.
- Що для вас означає свобода?
- Як ви думаєте, що означає поняття зрілої свободи дорослих?
- Як виглядатиме свобода у вашому особистому житті?
- Чи притягує вас думка про те, щоб бути вільним?
Вихователь. Давайте складемо і проаналізуємо кілька рівнянь, які б відображали вияви різних особистих свобод і те, що стається, коли ми не поєднуємо ці свободи з відповідальністю. Це схоже на спроби підняти в небо літак з одним крилом. (Орієнтовними можуть бути наступні):
- Ідеш на вечірку + не лягаєш спати допізна = засинаєш прямо в класі.
- Довго дивишся телевізор + не робиш домашнє завдання = отримуєш низькі бали.
- Тусуєшся з друзями + обманюєш батьків, де ти є = батьки не відпустять тебе наступного разу.
- «Сидиш» довго в Інтернеті + не виконуєш обов’язків по дому = конфліктуєш з батьками.
Ідея рівнянь полягає в тому, що у першій їх частині, до знаку плюс, знаходиться те, що вважається «свободою». Частина між плюсом і знаком «дорівнює» означає брак відповідальності, а те, що знаходиться після знаку «дорівнює», є результатом свободи без відповідальності).
- З наведених рівнянь зробіть висновки: що включає в себе зріла свобода?
- Чим таке сприйняття свободи могло б обернутися в дорослому світі?
Вихователь. Ми дійшли висновку, що зріла свобода містить у собі розуміння відповідального вибору. Бути відповідальним означає думати наперед і намагатися передбачити, до чого може призвести той чи інший вибір. Якщо ваш вибір може якимось чином зашкодити вам, то краще його відкоригувати. Ось що означає зрілий відповідальний вибір.
Зріла свобода вимагає обмежень. Безмежна свобода може принести нам багато шкоди.
Зріла свобода завжди включає в себе відповідальність.
Зріла свобода означає те, що маючи її, ми ніяким чином не зашкодимо ані собі, ані комусь іншому. Незріла або ж неповна свобода не робить нас вільними. Навпаки, вона призводить до всіляких обмежень або ставить нас у залежність. Врешті, така свобода може принести вам біль і зашкодити іншим.
- Що таке відповідальний вибір?
- Що означає бути відповідальним?
- Якою ви уявляєте особисту свободу, яка б не зашкодила іншим людям? Вихователь. Прочитайте біблійну історію.
Один чоловік збирався в довгу дорогу. Він скликав своїх робітників і дав їм гроші, щоб ті попрацювали для нього, доки він буде у від’їзді. Одному з них він дав п’ять мішків золота, другому два мішки і останньому один мішок, поділивши пропорційно до їхніх можливостей, і відправився у подорож. Чоловік, що отримав п’ять мішків золота, не гаючи часу почав працювати і невдовзі його сума подвоїлась. Чоловік із двома мішками також відразу приступив до роботи і примножив гроші. А той, що отримав один мішок, викопав яму в землі і сховав гроші свого господаря у безпечному місці. Пройшло багато часу. Повернувся господар і покликав їх дати звіт, як вони скористались грошима. Той, кому він довірив п’ять мішків золота, сказав: «Пане, ти дав мені п’ять мішків золота, і я подвоїв ту суму». Господар був щедрий на похвалу: «Гаразд, ти мій добрий і вірний слуга! Ти був старанний у виконанні малої роботи, тому я дам тобі набагато відповідальнішу роботу. Святкуймо разом!». Потім прийшов той, кому дали два мішки золота, і звітувався: «Пане, ти дав мені два мішки золота, щоб я працював, і я зробив у два рази більше». Господар сказав: «Добра робота, ти мій добрий і вірний слуга. Старанним ти був у малому, довіряю я тобі від сьогодні набагато більше обов’язків. Святкуймо разом!».
Тоді прийшов чоловік із одним мішком золота і сказав: «Пане, я знав, що ти людина тверда, - ти жнеш, де не сіяв, і збираєш врожай, де не вирощував. Побоявся я, що розтрачу твої гроші, і сховав їх у землю. Ось вони». Але відповів господар: «Ти лінивий і лукавий! Ти думаєш, що я жну де не сіяв, і збираю, де не вирощував? Тож тобі треба було принаймні покласти гроші у банк, щоб я мав якийсь відсоток. Заберіть від нього гроші і дайте тому чоловікові, що має десять мішків золота. Бо кожному, хто добре працює, ще дасться і додасться, і буде з надлишком мати він. А хто не надійний, - забереться від нього і те, що він має».
Поміркуйте
-Яким важливим життєвим урокам навчає нас біблійна історія?
- Які висновки, корисні вам для дорослого життя, ви маємо з неї зробити?
Вихователь. Людина має відповідально ставитись до своїх вчинків – це незаперечна істина. Але особливо відповідальним має бути ставлення людини до власного життя та життя інших людей. Що ж передбачає відповідальне ставлення до власного життя? «За що я несу відповідальність та перед ким я несу відповідальність?» - ці запитання є актуальними для кожного з нас. Наука стверджує, що відповідальне ставлення до життя передбачає, передовсім, усвідомлення самоцінності та самоцільності життя. Самоцільність життя має кілька вимірів: космічна цільність (людина – творіння природи), суспільно-історична цільність (людина – плід історичної епохи) та індивідуально-особистісна цільність (людина – творець власного життя).
- Спираючись на знання з основ наук, спробуйте дати визначення названим вимірамсамоцільності життя.
- Чи погоджуєтесь ви з тезою: «Учинок породжує звичку, звичка породжує характер, характер породжує долю». Який зв’язок вона має з ціннісним ставленням людини до власного життя?
Вихователь. Які основні орієнтири ціннісного ставлення особистості до власного життя та життя інших людей? Сучасна наука називає наступні: любов до життя, до всього живого, до себе; вміння відчувати, переживати красу природи та її творінь, власну внутрішню красу та красу іншої людини; жадання добра; відчуття власної причетності до світу, до особистого життя та життя інших людей.
- Як ви поясните тезу «Життя потрібно любити»?
- Який зміст ви вкладаєте в поняття «внутрішня краса людини»?
- В чому, на вашу думку, має виявлятись власна причетність людини до світу?
- Жадати добра – яким чином діяти?
- Чи співрозмірні, на вашу думку, поняття «свобода» і «відповідальність» особистості?
- Які уроки для дорослого життя ви винесли з години спілкування?