Медпункт

Проходження профілактичних медичних оглядів учнів.

      Здоров'я дитини потрібно перевіряти щонайменше раз на рік. 2020 рік – не виняток, і обов'язок проходження профілактичного медичного огляду дитини перед школою ніхто не скасовував, хоча пандемія коронавірусу змінила звичний стан речей, але дітям необхідно проходити медичну комісію перед школою. 

      МОЗ визначило порядок проведення профілактичних щеплень в умовах пандемії COVID-19 В умовах пандемії коронавірусу МОЗ рекомендує мінімізувати походи до медичних установ. Отже, нюанси проходження медогляду у 2020 році

Згідно з наказом МОН та МОЗ, кожного року школярі повинні проходити медогляд. Це стосується не лише учнів, а й тих дітей, які лише йдуть у перший клас.

Через пандемію коронавірусу порядок проходження медогляду змінили. Якщо раніше школярі повинні були отримати довідку форми 086/о, пройшовши огляд у вузьких спеціалістів, то тепер достатньо лише записатися на консультацію до сімейного лікаря.

Отже, у кожної дитини має бути підписана декларація із сімейним лікарем або педіатром, який повинен оглядати її щонайменше раз на рік і скеровувати на медогляд.

Перед навчальним роком у 2020 році сімейний лікар має змогу самостійно вирішувати, чи направляти дитину до вузьких спеціалістів – окуліста, кардіолога, стоматолога, ендокринолога тощо. Тобто лікар спочатку огляне дитину, а вже за потреби скерує або не скерує її на консультацію до іншого лікаря або на додаткові обстеження. Це значно знижує ризик виникнення скупчення людей у поліклініках. Довідка 086/о видаватись буде, але у дещо зміненому вигляді.

Умови проходження медогляду:

• Медичний огляд дитини проводять в присутності батьків або інших законних представників у медичному закладі.

• Медогляд проводить за записом до сімейного лікаря, з яким підписана декларація про надання первинної медичної допомоги. У разі тимчасової відсутності сімейного лікаря – з будь-яким лікарем медичного закладу.

• Після проходження щорічного профілактичного огляду учень отримує довідку форми 086/о.

• Учням, у яких відсутні обов’язкові профілактичні щеплення згідно з українським календарем щеплень, можуть відмовити у видачі довідки форми 086/о.

• Необхідні щеплення дитина може отримати в медичному закладі за місцем спостереження.

Шановні батьки 1 – 9 класів! 

При підготовці до 1 вересня просимо врахувати 3 основні пункти, як підготуватися до навчання:

1.Зверніться до лікаря і пройдіть з дитиною профілактичний огляд, щоб пересвідчитись, що зі здоров`ям дитини все гаразд. Отримайте довідку (форм № 086 – 1/0) для навчання і корисні поради від лікаря. Якщо дитина має певні захворювання, то за рішенням одного з батьків, або іншого представника  дитини, в довідці має бути зроблено відповідний запис.

2. Лікар, за необхідністю направляє дитину на вакцинацію ( профілактичне щеплення, форма № 063/0 ) і видає необхідну довідку. В довідці (форма № 086 - 1/0) лікар зазначає групу для занять фізичною культурою.

3. Усі послуги педіатра чи сімейного лікаря – безоплатні для  вас. Профілактичне щеплення – це найефективніший захист дітей від інфекційних хвороб. Перед початком навчального року надолужте усі пропущені щеплення.                        

                                                                             Адміністрація закладу                                                                  

ЗАТВЕРДЖЕНО:

в.о.директора     _____ Л. Бережна

Протиепідемічні заходи 

щодо недопущення захворювання на короновірус

1. Посилити Контроль за дотриманням санiтарно-гiгiенiчного, протиепiдемiчного та дезiнфекцiйного режимiв у закладі та заходів особистої гігієни у відповідності до наданих інструкцій.

 2. Прийом  дiтей до  навчального закладу проводити за наявності відповідної  довiдки  закладу  охорони  здоров'я, в якому дитина перебуває пiд медичним наглядом. Довiдка видається на пiдставi даних медичного огляду дитини, якщо вiдсутнi медичнi протипоказання для її  перебування в закладі , а також якщо iй проведено профiлактичнi щеплення  згiдно з календарем щеплень i вона не перебувала в контактi з  хворими на iнфекцiйнi хвороби або бактерiоносiями. 

3. Вести постійне спостереження за станом здоров'я дітей, а в разі виявлення хворого на інфекційну хворобу - вжити заходів для його ізоляції від здорових дітей та негайно повідомити про цей випадок. 

З метою попередження виникнення i поширення iнфекцiйних хвороб медична сестра закладу забезпечує протиепiдемiчнi заходи: проведення профілактичних щеплень дітям за згодою одного iз батьків дитини або іншого законного її представника,  раннє виявлення та ізоляцію хворих, контроль за виконанням карантинних заходів, спостереження за дітьми, що були у кoнтaктi з iнфекцiйними хворими, проведення  профілактичної та поточної дезінфекції, інформування структурних пiдроздiлiв охорони здоров'я.

4. При приході на роботу кожен працівник здійснює щоденне вимірювання температури в медичному кабінеті із занесенням до списку спостережень. 

5. Забезпечити місячний запас дезiнфекцiйних та мийних засобів, дозволених для використання у закладах. Bci засоби, що використовуються в закладі, повинні мати документи, які підтверджують їx походження, якість та безпечність, зберігатись у приміщеннях (господарчих шафах), недосяжних для дітей. Використання дезiнфекцiйних засобів повинно бути суворим згідно інструкції, регламенту їх використання. 

6. Забезпечити систематичне проведення поточних дезiнфекцiйних заходів - по декілька разів на день в залежності від епідемічної ситуації. 

7. Забезпечити здійснення дезiнсекцiйних та дератизаційних заходів з метою недопущення розмноження гризунів i комах у приміщеннях i на земельних ділянках навчального  закладу.

8. Забезпечити заклад умовами для дотримання особистої гігієни дітьми та персоналом: справність санітарно-технічних приладів та безперебійна подача холодної i гарячої води до умивальників, достатня кiлькiсть мила для рук, паперові рушники, серветки в класних кімнатах. 

9. У вcix приміщеннях щоденно проводити вологе прибирання з використанням мийних i дезінфекційних засобів, за вiдсутностi дітей, при відкритих вікнах, фрамугах, залежно від пори року. Щоденному вологому прибиранню підлягають підлоги, пiдвiконня, меблі, класні дошки, дверні ручки, санітарно-технічне обладнання тощо. Iнвентap для прибирання повинен бути для підлоги та для інших поверхонь, відповідно промаркований та використовуватись за призначенням. 

Для прибирання приміщень використовувати спеціальний одяг. Персонал закладу після  відвідування туалету повинен обов'язково мити руки.

10. Дотримуватись повiтряно-теплового режиму в приміщеннях  закладу, забезпечити оптимальний температурний режим, регулярне кутове та наскрізне провітрювання згідно санітарних вимог. 

11. У медичному кабінеті та класні кімнати забезпечити дезінфекцію бактерицидною лампою за вiдсутностi людей відповідно до інструкцій. 

12. Забезпечити контроль за проведенням обов'язкових попередніх (прийняття на роботу) та періодичних профілактичних медичних оглядів працівників у порядку, встановленому чинним законодавством. У випадку встановлення ознак інфекційного захворювання у працівників навчального закладу, забезпечити негайне відсторонення зазначених осіб від роботи в порядку, визначеному законодавством. 

13. Медичній сестрі забезпечити організацію та контроль за виконанням санітарно-гігієнічних i протиепідемічних заходів, контроль за організацією та якістю харчування, дотримання раціонального режиму освітньої діяльності, своєчасністю проходження медичних оглядів працівниками.

14. Забезпечити медичний кабінет необхідним обладнанням i лікарськими засобами. У медичному кабiнетi повинні бути набори лікарських засобів для невідкладної медичної допомоги i протишокової терапії, стерильний перев'язувальний матеріал, засоби для обробки пошкоджених ділянок шкіри. В аптечній шафі, що замикається, зберігаються лікарські засоби для надання невідкладної допомоги.

15. Під час функціонування навчального закладу забороняється проведення  капітального ремонту,  а також проведення малярних ремонтних робіт. 

16. В межах повноважень сприяти  медичним працівникам у здійсненні заходів щодо захисту населення вiд інфекційних хвороб.

17. Посилити контроль за організацією харчування дітей та питного режиму, заборонити приймати продукти харчування та бутильовану воду промислового виготовлення без супроводжувальних документів, що підтверджують їx походження, якість та безпечність. 

18. На територіях закладів не допускати перебування безпритульних тварин. 

19. Забезпечити окреме складування та видалення харчових відходів. 

20. Проводити просвітницькі та роз’яснювальні  заходи: систематичне гігієнічне навчання та виховання дітей, інформування батьків щодо запобіганню поширенню кopoнaвipycy на території України. Керуючись ст. 20, 22 Закону України вiд 24.02.1994 М 4004-ХII.

Алгоритм дій працівників закладу освіти у разі нещасного випадку

Про те, як повинні діяти викладачі і свідки у разі травмування дитини у закладі освіти, розписано у ІІ розділі «Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час освітнього процесу в навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України. По­перше, негайно слід повідомити про це керівника закладу (учителя, вихователя, викладача), який, в свою чергу, зобов’язаний:

• терміново організувати надання першої медичної допомоги потерпілому, у разі необхідності — його доставку до лікувально­профілактичного закладу;

• зберегти обстановку на мiсцi в тому станi, в якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю i здоров’ю тих, хто там перебуває, i не призведе до більш тяжких наслідків);

• повідомити про те, що сталося, керівника навчального закладу та особу, на яку покладено відповідальність за охорону праці, безпеку життєдіяльності в навчальному закладі;

• якщо нещасний випадок трапився пiд час походів, екскурсій або інших заходів поза територією району (міста), в якому розташований навчальний заклад, особа, відповідальна за проведення заходу, негайно повинна повідомити також представників органу управління освітою за місцем події;

• ужити заходів щодо усунення причин, що викликали нещасний випадок;

• повідомити батьків потерпілого (особу, яка представляє його інтереси);

• направити письмовий запит у лікувально­-профілактичний заклад для отримання медичного висновку про характер i тяжкість ушкодження потерпілого;

• протягом доби утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування нещасного випадку;

• інформувати відповідальних осіб Департаменту та відділу освіти про нещасний випадок, що стався з учасником освітнього процесу через нанесення тілесних ушкоджень внаслідок бійок, скоєння правопорушень під час освітнього процесу.

В.о.директора                        Л. Бережна

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ пацієнтам?

Конституція України гарантує кожному право на охорону здоров’я. Охорона здоров’я забезпечується системною діяльністю державних та інших організацій, передбаченою Конституцією України та законом (стаття 283 Цивільного кодексу України).

Права кожного на охорону здоров’я визначаються статтею 6 Основ законодавства України про охорону здоров’я.

Ці права включають, зокрема, життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров’я людини; безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище; санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає; безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку.

Кожна людина має природне невід’ємне і непорушне право на охорону здоров’я це право є об’єктивним. 

Проаналізувавши чинне законодавство України, можна дійти висновку, що пацієнт – це особа, яка, незалежно від стану здоров’я, звернулася до закладу охорони здоров’я або медичного працівика за наданням медичної допомоги.

Таким чином, при взаємодії між пацієнтом та медичною сестрою крім загальних прав в сфері охорони здоров’я кожної особи, у пацієнтів виникають специфічні права та обов’язки.

Первинна допомога надається в навчальному закладі медичною сестрою.

У невідкладних випадках, коли реальна загроза життю хворого є наявною, медичний працівник викликає швидку допомогу.

Обов’язки пацієнтів:

1) піклуватися про своє здоров’я, не шкодити здоров’ю інших громадян;

2) проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення;

3) надавати невідкладну допомогу іншим, які знаходяться в небезпечному для життя і здоров’я стані;

4) виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку закладу;

5) у невідкладних випадках, коли існує реальна загроза життю, отримувати медичну допомогу.

В.о.директора                                   Л. Бережна

Поради батькам та дітям: обережно, кір!

Кір – гостре інфекційне захворювання, яке зустрічається у дітей. Найчастіше кором хворіють діти дошкільного та шкільного віку. Передається захворювання повітряно-крапельним шляхом. Вірус кору передається під час кашлю, з краплями слини або чхання. Також може передаватися хвороба при диханні і розмові. З слизовій оболонці рота вірус проникає в кров і поширюється в усі тканини і органи.

Хвороба починається гостро: дитина скаржиться на сильний головний біль, слабкість, температура може підвищуватися до 40ºC, апетит відсутній. Незабаром з'являються нежить, кашель - звичайно сухий, болісний, або гавкаючий - при ларингіті. Горло в дитини червоне, набрякле, шийні лімфовузли збільшені. Характерне запалення слизової оболонки око - кон'юнктивіт. Його прояви при корі яскраво виражені: очі червоніють, з'являється сльозотеча, світлобоязнь, згодом з'являється гнійні виділення. На другий-третій день хвороби на небі з'являються рожеві крапкові висипання (енантема), а на слизовій оболонці щік, ясен і губ - характерні для кору малесенькі білусоваті цятки (плями Бєльського-Філатова-Коплика). І те, і інше можна побачити до появи висипу на тілі.

На 4-5 день хвороби з'являється висип - спочатку на шкірі голови, за вухами, на обличчі. Наступного дня вона поширюється на тулуб, ще через день - на руки й ноги. Коревий висип являє собою численні дрібні червонуваті цятки і пухирців, які мають тенденцію до злиття й утворення більших плям. У період появи висипи стан дитини різко погіршується - знову підвищується температура, підсилюються катаральні явища (нежить, кашель), загострюється кон'юнктивіт. Дитина млява, відмовляється від їжі, спить неспокійно.

У разі виявлення перших симптомів кору:

1. Терміново звернутися за медичною допомогою, викликавши лікаря, та обов’язково дочекатися його прибуття. Не слід самостійно вести хворого у лікарню, оскільки він є джерелом інфекції.

2. До приходу лікаря слід ізолювати хворого в окремій кімнаті, яка має бути чистою, добре провітрюватися.

3. Обов’язково повідомити лікарю про всі можливі контакти хворого на кір за останні 10-20 днів.

4. Хворому на кір рекомендовано організувати постільний режим, забезпечити питтям.

5. Навчити хворого при нападках кашлю, нежиттю прикривати ніс і рот носовою хустинкою чи серветкою, часто мити руки милом.

6. Слід забезпечити хворого індивідуальними речами побути (окремий посуд, засоби гігієни та інше).

7. У жодному разі не проводити самолікування хворого на кір.

8. Особам, що контактують з хворим, слід використовувати індивідуальні засоби захисту органів дихання, наприклад, маску чи марлеву пов’язку, які варто змінювати через дві і чотири години відповідно.

9. Чітко дотримуватися рекомендацій лікаря щодо лікування хворого на кір та проведення заходів профілактики щодо контактних осіб.

Але пам’ятайте, найкраща профілактика - вчасно проведена планова імунізація проти кору.

Шановні батьки!

З настанням осінньо-зимового періоду традиційно збільшується кількість хворих на педикульоз серед дітей. На жаль, декілька випадків цього захворювання ми реєстрували серед учнів ліцею в минулому начальному році. Наполегливо просимо як мінімум раз в три дні ретельно оглядати волосся дитини, при підозрі на виявлення педикульозу не допускати дитину до занять, повідомити адміністрацію закладу або класного керівника (можна анонімно) про факт хвороби для вжиття нами заходів про нерозповсюдженню педикульозу у дитячому колективі. Незабувайте про обов’язкову повторну обробку волосся після видалення паразитів (згідно інструкції по використанню того деззасобу, який Ви обрали), обов’язковість обробки одягу, головних уборів тощо. Надаємо детальну інформацію про педикульоз.

Педикульоз

Ураженість педикульозом населення Дніпропетровської області залишається на високому рівні і продовжує зростати, особливо дітей шкільного віку, зростає головний, платтяний та змішаний педикульоз.

Зустрічаються 3 види вошей: головні, платтяні та лобкові, найчастіше – головні. Головна небезпека вошей полягає в тому, що вони можуть переносити збудників висипного та зворотного тифу, волинської гарячки.

Як же відбувається зараження вошами?

Воші переносяться тільки від людини до людини. Зараження відбувається при торканні голів (волосся і, особливо, довгого) носія вошей та не зараженої людини. У окремих випадках зараження може відбутися і через особисті речі, якими користується людина, наприклад, шапка, шарф, а також через спільні рушники, гребінці та інші побутові речі.

Переважне зараження дітей пов’язане з тісним їх контактом в дитячому закладі, обміном особистими речами. Якщо ваша дитина часто чеше голову, особливо за вухами та на потилиці – не виключена можливість, що у неї воші. Найкращий спосіб виявити воші – провести дуже густим гребінцем по пасму волосся, а потім уважно його оглянути. Якщо ви знайшли головних вошей у своєї дитини, не приховуйте цього. Повідомте про це, в першу чергу, вихователя, вчителя та медсестру в школі чи дитячому садочку.

Як позбутися вошей?

Після того, як ви знайшли вошей або їх яйця, треба якомога швидше почати лікування такими ефективними засобами, як Делацет, Ніттіфор, Хігія, Педилін, Педицид, Пермін, Лавінал та інші, які можна придбати в аптеці. Точно дотримуйтесь інструкції, яку отримаєте разом з упаковкою препарату.

По можливості проводьте обробку, знявши весь одяг з верхньої частини тулуба особи, чию голову ви обробляєте. За допомогою ватного тампона рясно зволожте волосся препаратом згідно інструкції, накрийте ретельно все волосся голови поліетиленом (наприклад, чепчиком для душа), і туго зав’яжіть хусткою та залиште на необхідну по інструкції експозицію.

Після обробки педикулоцидами волосся промивають столовим оцтом. І негайно приступайте до видалення гнид, адже більшість дезінсектантів діють лише на дорослих комах. Санітарну обробку голови проводьте одночасно з кип’ятінням натільного одягу та постільної білизни у 2% розчині кальцинованої соди протягом 15 хвилин, потім прасують їх з обох сторін.

Обробка педикулоцидами дітей до 5 років, вагітних жінок, матерів-годувальниць, людей з пошкодженою шкірою та тяжко хворих заборонена. У цих випадках доцільно використовувати механічний засіб звільнення від вошей.

Якщо зараження у групі дитячого садка або в школі не припиняється, у більшості випадків причиною є невиявлений носій вошей. Тодіможе допомогти тільки одночасне лікування всіх дітей групи, а також членів їх родини.

Після обробки

Після обробки препаратами огляд голови слід проводити кожен день. Якщо протягом кількох днів після обробки з’являються нові воші, обробку препаратами слід повторити через 7 днів, а гниди видалити.

По можливості волосся краще коротко підстригти.

Тільки після видалення всіх гнид дитина має право відвідувати колектив.

Причиною повторної появи вошей може бути:

-         Неякісна обробка;

-         Не видалені гниди;

Повторне зараження.

Тому при обробці обов’язково треба прослідкувати, щоб ретельно була пов’язана косинка і целофан без доступу повітря до обробленої поверхні голови.

Рекомендуємо виконувати деякі важливі поради:

-       постільну та спідню білизну, в якій дитина спить, а також одяг один раз прокип’ятити, як було указано вище;

-       речі, які не можна прати (наприклад, плюшеві іграшки), на один тиждень герметично закрити у пластиковому пакеті. Охолодження до мінус 20 градусів на 7-10 днів або нагрівання до температури плюс 100 градусів за Цельсієм (кип’ятіння або обробка гарячим паром) протягом 5-10 хв. є ефективним методом боротьби з комахами;

-       м’які меблі, килими та сидіння автомобілів треба ретельно пропилососити.

Основним в профілактиці педикульозу є виконання правил особистої гігієни:

-       потрібно регулярно мити тіло – не рідше 1-2 раз на тиждень з одночасною зміною натільної і постільної білизни;

-       регулярно стригти волосся;

-       користуватися лише індивідуальними рушниками, гребінцями, шапками та іншими побутовими речами;

-       систематично чистити верхній одяг.

У дітей дошкільного віку волосся потрібно оглядати щодня, звертаючи особливу увагу на скроні, тім’я, потилицю. У дітей більш старшого віку волосся треба оглядати щотижня, при цьому світле волосся потребує більш ретельного огляду.

Запобігає розповсюдженню педикульозу і ретельне дотримання санітарно-гігієнічного режиму в квартирах, дитячих закладах, перукарнях, гуртожитках.

Якщо все ж таки ця проблема вас спіткала?

Насамперед треба звернутися до фахівців цієї справи, в установу Держсанепідслужби, що розташована за адресою: вул. Троїцька, 57, або зателефонувати за № тел.25-79-83, де Вам нададуть спеціалізовану допомогу, визначать точний діагноз, допоможуть в профілактичній роботі, а при потребі проведуть санітарну обробку найсучаснішими та небезпечними для здоров’я людини препаратами або проконтролюють якість проведення санітарної обробки в домашніх умовах.

Якщо у вас немає можливості дістатися до установи Держсанепідслужби, протипедикульозні заходи можна провести і в домашніх умовах, поєднуючи профілактичні та знищувальні заходи.

Спершу обробити волосся антипедикульозними засобами, котрі доцільно придбати в аптечній мережі, щоб уникнути підробок та заборонених небезпечних препаратів. До складу педикулоцидів входять: ”LAVINAL”, “Пара-плюс”, “Пермін”, “ХедРінг”, “Ніттіфор”, “Педилін”, ”Хігія”, “Делацет”, Педекс” та інше. Перед використанням обов’язково уважно вивчити інструкцію до застосування.

Наступним етапом після застосування антипедикульозних засобів є повне видалення яєць, що знаходяться на волоссі. Яйця вошей надзвичайно міцно з’єднані з волоссям, тому при митті чи полосканні або вичісуванні густим гребенем видалити їх неможливо. В зв’язку з цим позбавлятися яєць потрібно, стискуючи пальцями кожну волосинку.

Наступним кроком в протипедикульозній роботі є дезінсекційна обробка речей: постелі, білизни та одягу завошивленого. Достатньо кип’ятіння, прасування речей, чистка приміщення пилососом або обробка його аерозольними дезінсектантами.

Поєднання основних частин профілактичних та знищувальних заходів дасть змогу вирішити проблему ураженості населення педикульозом.

Дезінсекційні заходи по боротьбі з вошами включають механічний, фізичний та хімічний методи боротьби.

Механічний метод звільнення від вошей та їх яєць проводиться шляхом вичісування густим гребенем, обстригання або гоління. Волосся збирається на папір і спалюється. Перед вичісуванням волосся промивається теплим 5-10% розчином столового оцту, голова зав'язується хусткою або рушником, експозиція 30 хвилин - 1 година. Після цього полегшується вичісування яєць вошей.

Із фізичних методів обробки використовують чищення речей, обробку високою температурою (кип’ятіння, прасування або обробка в спеціальній дезкамері). Завошивлену білизну кип’ятять у 2% розчині кальцинованої соди протягом 15 хвилин (5л води на 1 кг білизни), прасують з обох сторін, звертаючи особливу увагу на шви, зборки та інше. При необхідності повторну обробку роблять через 7-12 днів.

Проводять санітарну обробку людини, зміну натільної і постільної білизни, а також обробку контактних.

Хімічний метод — це використання хімічних речовин - інсектицидів (педикулоцидів). Для дезінсекції вошей використовуються педикулоциди, які зареєстровані МОЗ України та дозволені до використання. Асортимент педикулоцидів в аптечній мережі різноманітний: лосьйони "Ніттіфор", "Педилін", "Лавінал", водно-мильна емульсія бензил-бензоату 20%, крем-бензил- бензоату 25%, аерозолі "Пара плюс", "Спрей-пакс" тощо.

ВІТРЯНКА У ДІТЕЙ: ПРИЧИНИ, СИМПТОМИ, ЛІКУВАННЯ

Чим викликана вітрянка

Чим викликана вітрянка Вітрянка (вітряна віспа) відноситься до вірусних інфекцій, а вірус - до сімейства герпесів. Це значить, що він, як і всі інші віруси герпесу, після хвороби може зберігатися в організмі все життя.

Пік захворюваності на вітрянку припадає на вік від 4-5 років до приблизно перших трьох класів початкової школи. Діти майже завжди переносять її легко. Виняток становлять немовлята і діти з алергіями, імунодефіцитом і іншими серйозними хворобами.

Про вірус відомо досить багато - він передається тільки людям, тварини ним не хворіють. Після перенесеної вітрянки залишається довічний імунітет, але у перехворілих дорослих вірус може викликати оперізуючий лишай.

Як і де можна заразитися?

Джерелом є діти з вітрянкою в періоді інкубації або вже з висипаннями, поки вони не підсохнуть. До речі, заразними можуть бути і дорослі з оперізувальним лишаєм, тому що, по суті, це ті ж вітряночні висипання з виділенням вірусів.

Вірогідність захворіти при контакті з вітряночним хворим наближається до 100%: тобто, якщо у вашого малюка немає імунітету або щеплення від вітрянки - він, швидше за все, занедужає.

Не тільки тісний контакт може призводити до зараження вітрянкою - ця хвороба тому так і називається, що віруси розносяться по повітрю і можуть заразити навіть тих, хто живе в сусідніх квартирах або знаходиться в інших групах саду - системою вентиляції. Тому якщо в саду або школі один малюк захворює на вітрянку, негайно формується епідемія.

Вірус проникає в організм, потрапляючи в ніс або рот дитини, на слизові оболонки, як застуда, і розмножується, вже потрапляючи в шкіру і утворюючи бульбашки. В елементах висипки швидко розмножується маса вірусів, і вони розносяться в навколишнє середовище.

Прояви вітряної віспи

Період інкубації у всіх дітей триває по-різному, але максимально він може тривати до трьох тижнів. Саме тому при вітрянці накладається карантин в групах на 21 добу - це дозволить виявити всіх до єдиного хворих на вітрянку.

В середньому, хвороба проявляється вже через десять днів, і заразною дитина стає за два дні до висипань на тілі. За цей час малюк може відвідати масу громадських місць і заразити ще багато дітей. Заразність буде зберігатися до тих пір, поки не підсохнуть останні корки на висипах.

Початкові ознаки захворювання схожі на застуду:

- Слабкість з порушенням апетиту;

- Підйом температури;

- Ознаки легких вірусних проявів - сопливість і першіння в горлі.

Цей період називають продромальнии. Основні події починають розгортатися при появі висипу на тілі.

При появі висипу проявляється висока температура, в середньому до 39 ° і навіть вище. Висип на самому початку хвороби може з'явитися на будь-яких ділянках тіла, крім голови і обличчя, там підсипає вже пізніше.

Висип має характер товчкоподібний - підсипання тривають кілька днів, і в міру появи нових елементів може знову бути стрибок температури. Висипання можуть з'явитися де завгодно, крім підошов і долонь, там бульбашки не характерні. Можуть бути елементи в порожнині рота і вони дуже болючі, а у дівчинки може обсипати статеві органи.

Вітряночний висип дуже специфічний, тому встановити діагноз зазвичай труднощів не становить. Однак подібні з вітрянкою реакції можуть давати укуси комах і алергія - лікар необхідний!

При періоді висипу спочатку на тілі з'являються плями круглої форми з червоністю, діаметром близько 10 мм, потім вони плавно піднімаються над загальною поверхнею шкіри і перетворюються на горбки, а потім - в пухирці з рідиною. Рідина спочатку жовтувата і прозора, але швидко каламутніє, на місці пухирця утворюється скориночка, а по центру вона втягується всередину. Різні за часом освіти елементи можуть перебувати в різній стадії. Елементи підсихають за пару днів, і якщо дитина їх не здирає - вони відпадають без слідів і рубців. Елементи висипу в різній стадії «цвітіння» тримаються на тілі до двох-трьох тижнів. Вітрянки без висипань практично не буває.

Як сьогодні лікують вітрянку?

Ера мащення дітей зеленкою поступово відходить у минуле, і їй на зміну приходить нове і адекватне лікування, яке приносить реальне полегшення. Перш за все, суть лікування - це забезпечення гігієни ран і профілактика бактеріальної інфекції. При підвищенні температури і поганому самопочутті дитині краще полежати в ліжку, при температурі малюк буде потіти, і його треба часто переодягати і міняти постільну білизну.

Важливо знати: дитину необхідно купати щодня, раніше існували заборони на купання дитини - це шкідлива рекомендація. Шкіра повинна бути чистою, і тоді не буде необхідності змальовування дитини зеленкою. Мити дитину слід з дитячим милом без застосування мочалок або губок, щоб не здерти скоринки. Якщо турбує сильний свербіж - можна прийняти ванну з харчовою содою.

Щоб дитина не чухала і не здирала кірки, коротко острижіть їй нігті, давайте антигістамінні засоби - вони знімають свербіж і заспокоюють.

Зеленкою елементи можна не мазати - вона потрібна, якщо дитину не миють, щоб хоч якось знезаразити шкіру і помітити старі елементи. На сьогодні ринок засобів для догляду за ранками від вітрянки пропонує відмінні засоби - каламін-лосьйон, розчин календули, феністил-гель, бепантен-плюс. Якщо дитину сильно турбує свербіж, можна дати їй на ніч супрастин або тавегіл у віковій дозі.

У порожнині рота елементи можна обробляти мірамістином, люголем або йодинолом, полоскати рот з содовим розчином.

Коли можна в дитячий колектив?

Дитину з першими ознаками вітрянки або ту, яка контактує з інфікованою ізолюють: хворіють - до моменту висихання всіх елементів висипу, контактних - на 21 добу. Приміщення, де знаходиться малюк, провітрюють і миють з дезрозчином. Після зняття карантину можна спокійно відвідувати дитячий садок або школу.

Якщо ви не хочете, щоб ваш малюк захворів на вітрянку, його можна прищепити вакциною від вітряної віспи. При введенні вакцини дитина надійно захищається від хвороби на 5-6 років.

Вірусний гепатит А та його профілактика

Вірусний гепатит А (хвороба Боткіна, хвороба брудних рук, жовтуха) – це гостра інфекційна хвороба з фекально-оральним механізмом передачі інфекції, переважним ураженням печінки і травного каналу.

Вірус гепатиту А виділяється із фекаліями хворих на гепатит та передається від людини до людини (після контакту з хворим), через воду та харчові продукти, забруднені випорожненнями хворої людини, предмети побуту та брудні руки, недотримання правил особистої гігієни.

У більшості випадків хвороба починанається гостро, з підвищенням температури до 38,50 С протягом перших 2-3 днів, ломота в тілі, можливим першінням у горлі. Хвора людини відчуває загальну слабкість, погіршення апетиту, нудоту, іноді характерна блювота, біль та відчуття важкості у правому підребер`ї. На третій день захворювання сеча набуває темного забарвлення (кольору міцного чаю пива). Можливе свербіння шкіри.

Джерелом інфекції є хвора людина з будь-якими формами захворювання.

Інкубаційний період – 7-50 днів (в середньому 15-45 днів). Після перенесеного захворювання формується стійкий, досить тривалий імунітет.

Загострення та рецидиви спостерігаються у 2-5% хворих. Затяжний перебіг хвороби зазвичай пов`язаний із супутніми захворюваннями, порушенням режиму та впливом інших шкідливих чинників. Після перенесеного захворювання можливе формування ускладнень з ураженням жовчних шляхів та гастродуоденальної зони, перехід у хронічний гепатит та цирох печінки.

Для вірусного гепатиту А характерні спалахи які найчастіше реєструються в організованих колективах (особливо дитячих дошкільних та навчальних закладах).

Як уникнути зараження вірусом гепатиту А :

1. Використовувати для пиття та миття посуду лише перекип`ячену воду (воду кип”ятити не менше 10 хв., дати відстоятися).

2. Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання.

3. При неорганізованому відпочинку для пиття та приготування їжі мати з собою запас питної води (краще бутильовану).

4. Перед споживанням овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, для споживання дітьми – обдати окропом.

5. Строго дотримуватись правил особистої гігієни – обов`язково мити руки з милом перед приготуванням та вживанням їжі, після кожного відвідування туалету.

6. Не займатись самолікуванням. При появі перших ознак захворювання терміново звернутись до лікаря.

Найбільш дієвим етапом з ліквідації захворюваності вірусним гепатитом А є проведення вакцинації.

ПРОФІЛАКТИКА ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ ТА ХАРЧОВИХ ОТРУЄНЬ

Серед інфекційних захворювань особливе місце займають гострі кишкові інфекції: дизентерія, сальмонельоз,черевний тиф, паратифи А і В, холера, харчові токсикоінфекції та ін.Інфекційні хвороби цієї групи спричиняються різними збудниками: найпростішими, бактеріями, вірусами.

Що ж є спільного між ними? Чому в одну групу увійшли захворювання, появу яких спричиняють мікроорганізми різних біологічних видів? Всю цю групу об’єднує те, що основне місце перебування хвороботворного початку і розвитку хвороби - кишечник людини (чи тварини). Звідси й загальний механізм передачі інфекції, так званий фекально-оральний, при якому збудник з кишечника хворого чи носія інфекції потрапляє у зовнішнє середовище, потім через рот у шлунково-кишковий тракт здорової людини і викликає захворювання. В організм людини хвороботворні мікроорганізми можуть потрапляти з їжею, водою, а також заноситись брудними руками і предметами домашнього вжитку. Які ж ознаки гострих кишкових захворювань? Хвороба проявляється не зразу, а після інкубаційного (прихованого) періоду. При різних кишкових інфекціях він відрізняється: короткий при дизентерії – 2-7 днів, при холері – від декількох годин до п’яти днів, при харчових токсикоінфекціях – декілька годин, при черевному тифі – 7-25 днів, при гепатиті А – 15-50 днів. Наприкінці прихованого періоду може з'явитися нездужання, слабкість, головний біль, відсутність апетиту. Потім починають проявлятися характерні ознаки захворювання: нудота, блювання, болі в животі, рідке випорожнення, інколи з домішкою слизу і крові, підвищення температури. При гепатиті А найбільш характерними ознаками є жовтянисність шкіряного покриву та слизових оболонок, потемніння сечі і т. д. Успіх боротьби за зниження захворюваності на кишкові інфекції багато в чому залежить від того, наскільки обізнане населення з причинами виникнення та поширення цих захворювань. Підвищення санітарної культури населення – це величезний резерв подальшого зниження захворюваності на гострі кишкові інфекції. Сприйнятливість людей до кишкових захворювань досить висока. Особливо часто вони спостерігаються у дітей, тому що в малят і захисні сили слабші, і гігієнічні навички ще недостатні. Щоб запобігти появі гострих кишкових захворювань, насамперед необхідно ізолювати хворого, а також виключити можливі шляхи передачі інфекції. В разі настання шлунково-кишкових розладів треба негайно звернутися до лікаря, не вдаючись до самолікування. Кожне захворювання вимагає спеціального, науково обґрунтованого лікування. Тепер розроблено ефективні, інколи дуже складні, схеми лікування кишкових інфекцій, які враховують вік хворого, реакцію його організму на лікувальні препарати, наявність супутніх хвороб, чутливість мікроорганізмів до того чи іншого медикаменту. Лікування кишкових інфекцій (а втім, і всіх інших інфекційних хвороб) має проводитись суворо індивідуально, комплексно, із застосуванням найдоцільніших засобів та методів. А це може зробити тільки лікар. Безконтрольне, неправильне вживання антибіотиків та інших антибактеріальних препаратів призводить до того, що в кишечнику гинуть не лише збудники хвороби, а й корисні бактерії (мікрофлора). Хвороба може перейти в хронічну форму з розвитком дисбактеріозу, а це дуже важко піддається лікуванню. Звертатися до лікаря слід при перших ознаках недуги, інакше ускладнюється її перебіг і створюється загроза розповсюдження збудників.

Тільки лікар, і ніхто інший, вирішує – госпіталізувати хворого чи залишити його вдома, де під наглядом медичного персоналу він пройде курс лікування.

В іншому випадку мають бути неухильно додержані правила догляду за хворим, приписані медиками.

Додержання правил особистої гігієни, включаючи регулярне миття рук, – запорука значного скорочення захворюваності кишковими інфекціями. Руки необхідно мити перед їдою, приготуванням їжі, після кожного відвідання туалету. Проте не всі, особливо діти, вміють правильно це робити. Спочатку руки слід змочити водою, потім намилити їх і розтерти мило до утворення густої піни, далі піну змити.

Цю процедуру проробити двічі-тричі. Слід мити не лише тильні й долонні поверхні кистей, а й між пальцями. Бруд з-під нігтів видаляють щіточкою. Якнайретельніше повинні стежити за чистотою рук працівники дошкільних дитячих закладів, а також ті, хто має справу з приготуванням та реалізацією харчових продуктів. Нехтування правилами може призвести до групового захворювання кишковими інфекціями.

Важливе значення в профілактиці гострих кишкових захворювань має виконання санітарних правил приготування й зберігання їжі, бо саме тут криється джерело небезпеки розмноження хвороботворних мікроорганізмів.

Рекомендується не тримати на кухні нічого зайвого. Бажано, щоб кухонні меблі були вкриті пластиком, що легко миється гарячою водою з милом. Стіни на висоту 1,5 метра від підлоги найкраще обкласти плиткою або пофарбувати олійною фарбою – це полегшить їх миття. Для сміття необхідно мати відро з кришкою. Виносити сміття слід щодня, а відро ретельно мити.

Треба мати окремі дошки для обробки сирого м'яса та риби, сирих овочів, для вареного м'яса та риби, для хліба. Кухонне приладдя і посуд слід мити гарячою водою після кожного приготування їжі, а м'ясорубку після миття ошпарити окропом. Зберігають посуд у недоступному для мух місці. Ще до того як продукти опиняться на кухні, треба запобігти їх забрудненню мікроорганізмами, що спричиняють гострі кишкові інфекції. Продукти, які не підлягають річній обробці (ковбасу, масло, сир тощо), упаковують окремо від сирого м'яса, риби, напівфабрикатів.

Овочі, фрукти, ягоди, які будуть споживатися в сирому вигляді, слід мити в проточній воді. Продукти, що швидко псуються, зберігають у холодильниках при температурі в камері не вище +6 °С. Існує певний термін їх зберігання, і необхідно його суворо дотримуватись. Так, м'ясний фарш можна тримати в холодильнику не більш як 6 годин; торти, тістечка, м'ясні напівфабрикати – 36 годин; смажені котлети – 24 години; варені ковбаси – 48 годин.

Не рекомендується готувати влітку в домашніх умовах заливні м'ясні та рибні страви. А в їдальнях та кафе взагалі заборонено готувати ці страви в літні місяці.

Молоко перед надходженням до торговельної мережі піддається пастеризації, яка різко зменшує кількість хвороботворних мікроорганізмів у ньому. Проте розливне молоко (а надто куплене на базарі) слід обов'язково прокип'ятити. У поширенні гострих кишкових інфекцій не остання роль належить мухам. Перелітаючи знадвору, де вони кубляться в місцях, багатих на органіку (смітники, перегній, нечистоти), до житлових приміщень, комахи сідають на харчові продукти і таким чином заражують їх збудниками хвороб, яких переносять на лапках та черевці. Боротьбу з мухами найкраще розпочинати із знищення їхніх личинок навесні. Для цього місця можливого виплоду мух 3-4 рази на місяць обробляють карболовою кислотою, хлорофосом або гасом з розрахунку 2-3 літри на 1м2. Щоб перекрити мухам доступ у приміщення, вікна закривають марлею або густою сіткою. Для знищення мух використовують липкі стрічки, мухобійки. Треба пам'ятати, що в чистому приміщенні мухи не затримуються.

Фактором передачі кишкових інфекцій може бути вода, забруднена виділеннями хворого чи носія інфекції. Найбезпечнішою є вода, що подається централізовано водопроводом, бо її піддають очищенню та знезараженню хлором у нешкідливих для людини дозах. Замкнута система водопроводу виключає забруднення води хвороботворними мікроорганізмами.

Велику небезпеку становить вода відкритих водойм: вона може бути забруднена нечистотами, що скидаються з суден та з каналізаційних труб або змиваються з поверхні ґрунту атмосферними опадами. Під час купання у відкритих водоймах (річка, озеро,ставок і т. д.) намагайтеся не ковтати воду.

П А М ’ Я Т К А

профілактики гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь

З метою профілактики інфекційних захворювань та харчових отруєнь МОЗ рекомендує:

• НЕ вживати продуктів і напоїв при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та з простроченими термінами споживання. Зберігати продукти харчування тільки у спосіб зазначений на упаковці та у встановлений термін.

• НЕ купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб.

Купуючи будь-які харчові продукти у торговельній мережі споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продукції.

• НЕ вживати незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини.

• При харчуванні у непристосованих умовах (ліс, пляж тощо) виключати контакт продуктів з ґрунтом та піском.

• Не готувати продукти із запасом. Приготовлені страви бажано вживати відразу, а у випадку їх повторного споживання вони мають піддаватись вторинній термічній обробці. Зберігання виготовленої страви без холоду не повинно перевищувати 2 годин.

• НЕ брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують охолодженого зберігання).

• НЕ приготовляти багатокомпонентні страви, що вимагають високої термічної обробки (паштети, м’ясні салати тощо), в незабезпечених умовах.

• При споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, а при споживанні дітьми – обдати окропом.

• НЕ використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо).

• Для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану.

• При неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки, екстремальний туризм тощо) для миття посуду і рук вода має бути профільтрована і проварена. Для пиття та приготування їжі необхідно мати з собою запас питної води.

• Перед приготуванням їжі та перед її вживанням завжди мити руки з милом.

• Обов’язково мити руки після відвідування туалетів.

• При відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни. Дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали незнайомі ягоди та продукти.

• Для купання та відпочинку слід користуватися лише офіційно дозволеними пляжами.

• У випадку виявлення перших ознак кишкового захворювання необхідно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи. Самолікування небезпечне! При груповому відпочинку хворого бажано тимчасово (до прибуття лікаря) ізолювати від решти колективу. При тяжкому стані хворого треба негайно викликати швидку медичну допомогу.

ПАМ'ЯТАЙТЕ!Тільки чітке дотримання всіх гігієнічних правил та вимог дасть можливість уникнути зараження кишковими інфекціями.

Причини ГКІ весняно-літньо-осіннього періоду та заходи щодо профілактики

Весняно-літньо-осінній період – це найсприятливіший час для інфікування та поширення гострих кишкових інфекцій. При підвищенні температури навколишнього середовища в природі виникають сприятливі умови для життєдіяльності таких збудників захворювань, як ротавіруси і ентеровіруси, віруси гепатиту А, сальмонели, шигели, стафілококи, бактерії роду кишкових паличок, клебсієли, протей та багато інших.

Гострі кишкові інфекції займають одне з провідних місць в інфекційній патології, особливо в дитячому віці, поступаючись лише гострим респіраторним інфекціям та грипу. 

Щороку в цей період реєструється значна кількість спалахів гострих кишкових захворювань та харчових отруєнь. За оперативними повідомленнями МОЗ України, в різних регіонах України зафіксовано 82 спалахи гострих кишкових інфекцій. Епідемічна ситуація з гострих кишкових інфекцій в Україні продовжує залишатися складною.

Основними причинами спалахів є нехтування елементарними правилами особистої гігієни, порушення технологій приготування їжі, зберігання харчових продуктів в антисанітарних умовах, без належного температурного режиму. Факторами передачі інфекції найчастіше стають готові страви, молоко і молочні продукти, кондитерські вироби, які готуються “із запасом”, що призводить до накопичення у продуктах збудників інфекційних захворювань та продуктів їх життєдіяльності (токсинів).

Інфікування відбувається при проникненні збудника через ротову порожнину в організм здорової людини, викликаючи ураження травної системи. Характерними симптомами ГКІ є нудота, блювота, діарея, різкий біль в області живота, підвищення температури тіла.

Джерелом кишкових інфекцій є хвора людина. Але головними розповсюджувачами є особи з легким перебігом захворювання і особливо ті, хто по роду своєї діяльності зайнятий в сфері обслуговування населення, а саме – продавці продуктових магазинів, працівники сфери громадського харчування, підприємств харчової промисловості, дитячих навчальних закладів. Залишаючись на робочому місці, такі особи, будучи хворими, здатні забруднювати збудниками все, до чого торкаються їх руки: посуд, харчові продукти, предмети навколишнього середовища.

З метою профілактики кишкових інфекцій та харчових отруєнь необхідно дотримуватися наступних заходів профілактики:

1. Виконувати правила особистої гігієни, ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі і після перебування в громадському транспорті, відвідування туалету (адже після миття рук кількість мікроорганізмів в значній мірі зменшується).

2. Для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану.

3. При неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки, екстремальний туризм, зелений туризм тощо) для миття посуду і рук використовувати профільтровану і кип’ячену воду, для пиття та приготування їжі необхідно мати з собою запас питної води.

4. Не вживати м’ясні та молочні продукти, що були придбані на стихійних ринках, з рук приватних осіб.

5. Перед вживанням свіжих овочів чи фруктів слід їх ретельно мити і обдавати окропом.

6. Для вживання вибирати продукти, піддані термічній обробці, ретельно прожарюйте (проварюйте) продукти, особливо м’ясо, птицю, яйця і морські продукти. Не зберігайте їжу тривалий час, навіть у холодильнику.

7. Не залишайте приготовлену їжу при кімнатній температурі більше, ніж на 2 години. При покупці м`ясних і молочних продуктів віддавайте перевагу заводській упаковці, обов’язково переконайтесь в терміні придатності.

8. Зберігайте їжу захищеною від комах, гризунів та інших тварин. Для надійного захисту продуктів зберігайте їх у щільно закритих банках (контейнерах).

9. При зберіганні в холодильнику чи приготуванні страв не допускайте контакту сирих і готових харчових продуктів, використовуйте окремий розділочний інвентар (ножі, дошки).

10. Не беріть у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують охолодженого зберігання).

11. Купайтеся тільки у встановлених для цих цілей місцях, на офіційно дозволених пляжах. При купанні у водоймах і басейнах не слід допускати попадання води в рот.

12. Криниці у сільських населених пунктах розташовуйте якнайдалі від можливого джерела забруднення (на відстані 20-30 метрів від дворових вбиралень, вигрібних ям, смітників). Отвір криниці слід щільно закривати кришкою і брати з неї воду тільки громадським відром.