Батьківська скарбничка

1. Перш за все, потрібно дотримуватися режиму, оскільки діти- аутисти дуже болісно сприймають будь-які дії, які виходять за рамки звичних.
2. Займатися з дітьми потрібно щодня, тільки регулярність може принести результати. Починайте з 5 хвилин, поступово доведіть час занять до 2-3 годин на день з невеликими перервами.
3. Вкрай важливо навчити дитину слову « стоп », адже дитина з аутизмом може не помічати, де на неї очікує небезпека – наприклад, може переходити вулицю прямо перед машиною або торкатися гарячих предметів. Якщо малюк буде знати слово «стоп», ви зможете уберегти його від багатьох травм.
4. Не варто уникати товариства інших дітей, дитина може відвідувати садок, проводячи в групі хоча б 2-3 години на день.
5. Дуже важливо відволікати малюка від безглуздих, стереотипних рухів, наприклад, за допомогою танців або стрибків на місці.
6. Як можна більше розмовляйте з дитиною, навіть якщо вона залишається байдужою, мамі і татові необхідно мати на увазі, що їх крихітка потребує спілкування навіть більше, ніж інші діти.
7. Не забувайте про те, що будь-яка людина іноді має потребу побути на самоті, в тому числі і діти з аутизмом. Тому потрібно зробити для малюка який-небудь «таємний» куточок, де йому ніхто не заважатиме.
8. Діти з аутизмом часто люблять кататись на гойдалках, це захоплення допоможе розвинути вестибулярний апарат дитини.
9. Дотримуйтесь обережності у спілкуванні дитини з домашніми тваринами, оскільки діти-аутисти по відношенню до тварин можуть бути налаштовані агресивно. Перш ніж завести домашнього улюбленця, подаруйте крихітці м’яку іграшку.
10. Бажано відвідувати з дитиною різні центри для дітей з аутизмом, щоб отримати інформацію про нові методики лікування хвороби та корекції поведінки.

Чудовий мульт, що доступно розказує про аутизм та прийняття людей з аутизмом – Amazing Things HappenІ ми дуже раді, що тепер він доступний для перегляду українською мовою! Ви можете використовувати його для інформаційних кампаній, для перегляду дітьми на уроках телерантності, що присвячені темі аутизму.

Дякуємо за голос диктору та радіоведучій, Yulia Kalinovskaya, яка озвучила відео.За переклад та вичитку тексту дякуємо Ольга Ладная та Anna Kot.За монтаж аудіо, дякуємо Iryna KhmaraДякуємо автору цього відео Alex Amelines за найкраще, на наш погляд, відео про аутизм та за можливість озвучити його українською мовою 

youtu.be/tVjFFIh7-rM 

У Концепції сімейного і родинного виховання наголошується на тому, що «сучасна сім’я має стати головною ланкою у вихованні дитини, забезпечити їй належні матеріальні та педагогічні умови для фізичного, морального і духовного розвитку».

Сім’я – це мікросоціум, в якому формуються моральні якості дитини, її відношення до людей, уявлення про характер міжособистісних взаємин. І цей факт не можна упускати як в діагностичній, так і в подальшій корекційній  роботі із дитиною з особливими освітніми  проблемами.

Якщо дитина позбавлена правильного виховання, то її особистісний недорозвиток поглиблюється.

Сім’я дитини з особливими освітніми потребами є її першим соціалізуючим  інститутом. Процес дорослішання дітей такої категорії проходить з великими труднощами та у дещо сповільненому темпі. Батьки повинні розуміти, що їхня дитина особлива, тому гармонія, наполегливість, терпіння, любов і повага повинні бути  як невід’ємні чинники виховання.

Батьки, в яких народилися діти з ООП живуть під вантажем багаточисельних проблем. Не кожен батько чи мати виявляються здатними прийняти недугу дитини, адекватно реагувати на постійно виникаючі проблеми. Декого з батьків трагічність ситуації ламає. А власне особистісні якості батьків визначають можливості соціалізації дітей та адаптації до життя, тобто їхнє майбутнє. Важливою є  наявність у батьків такої важливої якості як стресостійкість, саме вона необхідна для підтримки дитини. Відсутність же цієї якості вказує на нездатність батьків здійснювати виховання та соціальний супровід власної дитини протягом всього життя, взаємодіяти з фахівцями різного рівня чи навпаки, свідчить про схильність до аутизації по відношенню до дитини чи соціуму.

Дитина з особливостями психофізичного розвитку – не пасивний член суспільства, а особистість, яка має право на задоволення власних соціальних потреб: на повноцінну освіту, відпочинок, працю, створення сім’ї, пенсійне забезпечення, доступ до культурних цінностей. Тому питання особистісного розвитку дитини з особливостями психофізичного розвитку привертає велику увагу батьків, педагогів, психологів, дефектологів.

З огляду на це ведуться пошуки чинників, що сприяють успішному вихованню та навчанню маленької особистості та запобіганню невстигання дитини в колективі, труднощів її адаптації.

З  цього можна зробити висновок, що основну роль у вихованні дітей з особливими освітніми потребами відіграють саме батьки. Тому головним завданням сімейного виховання є гармонійний усебічний розвиток дитини, підготовка її до життя в соціальних умовах, реалізація творчого потенціалу. Звичайно, не існує єдиної формули успішного виховання дітей у сім’ї – це завжди залежить від рівня моральності й духовної культури батьків, їхніх життєвих планів, ідеалів, вчинків та сімейних традицій.

Процес дорослішання дітей з особливими освітніми потребами можна розділити на етапи: 

І етап соціалізації – входження дитини в соціум. Першою сходинкою є адаптація її в сім’ї. Успішність цього процесу залежить від того, наскільки адекватно члени родини реагують на проблеми  дитини і допомагають у їх подоланні. Виникаючі труднощі – результат неправильної позиції батьків  та інших членів сім’ї.

 ІІ етап соціалізації – це перебування дитини у дошкільному закладі. Важливу роль має відіграти такт педагогів, повага до дитини з особливими освітніми потребами. Налаштування дитини на перебування у закладі, на важливість нових змін у її житті виконують члени родини. 

ІІІ етап  соціалізації – адаптація дитини та її сім’ї власне у суспільстві, (пошук інших сімей з подібними проблемами, встановлення контактів, пошук своєї «соціальної ніші»), відвідування гуртків, активна участь дітей і батьків у суспільних  заходах.