Одні батьки вважають, що дитячий колектив може відвідувати лише здорова дитина, інші — легкий нежить або кашель — не завада йти в дитячий садок.

Поради батькам, аби не нашкодили своїй дитині та іншим членам колективу дитячого садка, особливо в пандемію COVID-19 У пандемію COVID-19 легкий нежить або кашель— вагома причина не йти дитині в дитячий садок. Зважайте, що то можуть бути симптоми саме COVID-19. Це захворювання— високо контагіозне. Тому навіть за легкого кашлю чи нежитю дитина буде джерелом інфекції у віковій групі— захворіють інші діти, вихователі та їхні помічники.

Окрім того, лишіть дитину вдома та зверніться до лікаря загальної практики— сімейної медицини чи лікаря-педіатра, якщо вона:

· має температуру тіла понад 37,2 °С;

· в’яла та слабка;

· постійно кашляє;

· втратила нюх або смак.

У дитини з’явилися диспепсія та висип на шкірі— їй точно зась до дитячого садка.

Легкий нежить або кашель— не протипоказ відвідувати дитячий садок, якщо вони залишкові після перенесеного захворювання. Утім, COVID-19 має триваліший період одужання, тому ліпше залишити дитину вдома доти, поки ці симптоми не зникнуть. Вона може виділяти вірус під час кашлю та сякання ще протягом двох тижнів, навіть якщо немає інших гострих симптомів захворювання.

Ще один аргумент побути вдома - недоліковані захворювання часом спричиняють ускладнення або хронізуються.

Якщо дитина хворіла, наприклад на кашлюк, то зважайте, що вона не заразна через 5днів від початку прийому антибіотиків. Однак за чинними нормами карантин для хворих триває 25 днів від початку захворювання.

Щоб повернутися в дитячий колектив, дитина має бути активною та добре почуватися. У неї має триматися температура тіла, нижча ніж 37,2 °С,без жарознижувальних лікарських засобів. Тому перш ніж повернути дитину до дитячого садка, проконсультуйтеся з лікарем загальної практики-сімейної медицини або лікарем-педіатром. Лише він визначить, чи може дитина відвідувати дитячий садок, і видасть медичну довідку. У ній лікар зазначить рекомендації щодо режиму дитини-реконвалесцента на перші 10–14днів.

Американська академія педіатрії зазначає, що діти дошкільного віку частіше хворіють на ГРВІ, якщо відвідують дитячий садок. Навіть сумлінна вакцинація згідно з Календарем профілактичних щеплень в Україні не захистить їх від усіх вірусів та бактерій на 100%, однак убезпечить від ускладнень захворювання. Уже на другий рік відвідування дитячого садка дитина хворітиме менше, оскільки вплив великої кількості вірусів та бактерій сформує імунітет.

Щоб захистити дитину від інфекційних захворювань, навчіть її прикривати ніс та рот, коли чхає чи кашляє, викидати використані серветки до смітника, ретельно мити руки. За можливості щороку робіть їй щеплення від грипу.

Найліпшим проявом батьківської турботи є спрямування значних зусиль на формування міцного здоров'я дитини. Так що ж робити, щоб дошкільник зростав здоровим? Зміцненню імунітету сприяє загартовування, яке відбувається у різні способи:

прогулянки на свіжому повітрі за будь-якої погоди;

провітрювання дитячої кімнати та спальні;

обливання;

обтирання;

вмивання прохолодною водою.

У загартуванні можна використовувати природні чинники, які посилюють позитивний вплив фізичних вправ і сприяють зміцненню організму дитини. Під час такого загартування батькам, вихователям та медичним працівникам слід уважного спостерігати за дитиною.

Загартовувати - це означає систематично, багаторазово, дозовано впливати на організм тими чинниками, що часто спричиняють хвороби. Наприклад, досягати нормального протікання всіх фізіологічних процесів дитячого організму за будь-яких змін температури. Головне завдання батьків у процесі загартування - створювати для дитини не «тепличні» умови, а такі, що дадуть їй змогу зміцнити вроджені захисні сили організму.

Коли і як починати загартовувати дитину?

Проводити процедури загартування необтяжливо і просто, якщо ввести їх до розпорядку дня. У разі регулярного проведення таких процедур сформовані батьками навички поступово перетворяться на спосіб життя дитини. Загартовування треба починати лише тоді, коли дитина здорова, і ліпше за все з настанням теплої пори року. Першим етапом має стати загартування організму під час щоденних гігієнічних процедур. Умиватися дитина має без сорочки. Так вона має змогу вимити шию і верхню частину грудей і потім насухо витертися рушником.

Перебуваючи вдома, важливо стежити за температурним режимом. Температура повітря в кімнаті не - має перевищувати +18...+20 °С, а вода для умивання - не вище ніж +17 °С. Провітрювати кімнату слід не менше ніж 4-5 разів на день. Єдине попередження - уникати протягів, аби запобігти застуді. Якщо в кімнаті протяг, то дитина має перебувати в іншому місці.

Загартовування водою «ДУШ» - температура води літом – +33-+35 °С, слід проводити поступово - через кожні 3-5 днів знижувати температуру води на 1 °С, до температури - +25 °С, водночас уважно стежити за самопочуттям дитини і швидкістю її зігрівання після процедури.

Іноді потрібно тимчасово припиняти гартувальні процедури, зокрема у зв'язку з хворобою дитини. Після одужання їх потрібно відновити, проте продовжувати за температури води не нижче за +23 °С і меншої тривалості самої процедури.

Які способи загартовування рекомендувати батькам дошкільників?

Про те, як правильно загартовувати дитину, варто порадитися з педіатром. Знаючи особливості розвитку дитини, він може дати конкретні рекомендації. Розглянемо найбільш поширені способи загартування.

Одяг дитини необхідно добирати відповідно до погодних умов і рівня її фізичної активності. Через високу рухову активність діти менше мерзнуть ніж дорослі. Одяг має бути з натуральних тканин, щоб дитина не пітніла. Завжди можна взяти з собою на прогулянку запасні речі, в які вдягнути дитину, якщо похолоднішає. Удома треба одягати дитину так само, як дорослого. Якщо в помешканні тепло, досить трусиків і майки. Ходити вдома найліпше босоніж, але не по підлогах із кахелю чи ламінату, застеленому на бетонну плиту. У такому випадку необхідно одягати шкарпетки чи взувати капці. Важливим способом загартовування є прогулянки на свіжому повітрі. Уже з перших днів життя дитині необхідно хоча б декілька годин перебувати надворі.

Вплив сонячного проміння — головне джерело вітаміну D), який у свою чергу відповідає за правильний ріст дитини. Тому варто якомога більше вільного часу проводити на свіжому повітрі, тим більше в теплу пору року. Улітку можна поставити на балконі або біля будинку басейн, у якому дитина плескатиметься. Також потрібно якнайчастіше виїжджати на природу: до лісу, річки, моря. Повітряні ванни - це ефективний спосіб загартування, який проводять у будь-яку пору року в приміщенні за температури +16 °С..+18 °С. При цьому дитину одягають лише в білизну.

Приймати повітряні ванни починають за температури +18 °С й тривалості 5-10 хв. Протягом подальших десяти днів тривалість повітряних ванн поступово збільшують до 20 хв., а потім знижують температуру в кімнаті на 1 °С кожні 5 днів. Лише вже загартовані діти можуть приймати повітряні ванни за температури +10...+12 °С. У весняний і літній періоди повітряні ванни приймають надворі.

Дуже корисною для організму дитини є ходьба босоніж. Улітку на свіжому повітрі можна ходити по траві, піску, гальці тощо. У приміщенні ж доцільно застосовувати загартувальний комплекс «соляна доріжка». Розпочинається «соляна доріжка» резиновим килимком з виступами, на якому дошкільник стрибає. Це активізує рефлекторні точки стопи, що позитивно вливає на імунітет. Потім дитина ходить босоніж: по махрових рушниках, змочених у розчині морської чи кам'яної солі Далі дитина йде, витираючи ноги від солі, змоченим прісною водою рушником. Останній етап «соляної доріжки» — прогулянка сухим рушником. Після закінчення вправи дитина має одягти сухі шкарпетки.

Запорукою міцного здоров'я є водне загартовування. Корисно в кінці кожного купання обливати дитину водою, на декілька градусів холоднішою, ніж була під час купання. Поступове зниження температури водії поліпшує тонус її м'язів і підвищує імунітет. Для поліпшення кровообігу, стимулювання обміну речовин і заспокоєння нервової системи у воду можна додавати багату на мікроелементи морську сіль або відвари трав, Слід зазначити, що загартовування водою слід починати в теплу пору року, щоб до осені організм дитини вже був добре загартований.

Для дітей, які часто страждають на нежить і кашель, підготовкою до водних процедур є сухі розтирання тіла жорсткою волохатою рукавичкою до почервоніння шкіри.

Проводити розтирання слід одразу після ранкової гімнастики. Через два тижні регулярних розтирань можна перейти до вологих обтирань. Рукавичку потрібно змочити водою за температури +30 °С, віджати і швидко обтерти груди і живіт дитини, а потім витерти їх махровим рушником. Так само розтерти спину, потім - руки і ноги. Кожні 5-7 днів температуру води знижують на 1 °С, доки вона не буде +15 °С. Якщо дотик вологою рукавичкою дитині неприємний, можна не знижувати температуру води, а залишити на позначці +20 °С. Такі обтирання потрібно проводити впродовж року.

Простим і зрозумілим засобомпідвищення імунітету є спеціальний гартувальний масаж, що проводять у чотири етапи:

Тиждень - Засоби растирання дитини:

Перший - Суха рукавиця

Другий - Волога рукавиця, змочена в теплій воді

Третій - Волога рукавиця, змочена в прох. воді Четвертий- Масажна щітка

Темп зниження температури і застосування масажної щітки визначають відповідно до реакції дитини на процедуру. Після кожної процедури дитина вдягає суху білизну.

Якщо дитині не до вподоби обливання водою з голови до ніг, то необхідно привчати до цієї процедури поступово: спочатку обливати прохолодною водою лише ніжки, потім - по пояс. Коли такі процедури стануть звичними, час переходити і до повного обливання. Загалом обливання проводять так: піввідра води виливають на . одне плече дитини і стільки ж на інше.

Одним із найліпших способів загартування є купання. Починати купання дітей слід за температури води не менше ніж +18 °С. Перших 2-3 купання дуже короткі: достатньо лише увійти у воду і пірнути 2-3 рази. Після купання слід добре розтерти тіло дитини рушником.

Наступного разу тривалість перебування дитини у воді зростає до п'яти хвилин. Потім час купання слід поступово довести до двадцяти хвилин. Якщо у воді або після виходу з неї дитині холодно, у неї «гусяча шкіра», посиніння губ і тремтіння, то купання було занадто тривалим.

Для щоденного миття ніг холодною водою в таз наливають воду, дитина опускає туди ноги по щиколотку і топчеться 2-5 хвилин. Після цього насухо витирає ноги. Спочатку температура води становить + 34...+35 °С. Через 3-5 днів слід знизити температуру на 1-2 °С, доводячи її до +15 °С і навіть до +10 °С. Під час миття ніг по­трібно стежити за тим, щоб дитині не було холодно. Після ванни ретельно розтирають ноги рушником.

Ці процедури мають бути щоденними. Якщо дитина захворіла, їх проведення тимчасово припиняють, а після одужання - розпочинають систематичне проведення процедури з теплішої води.

Протипоказання до загартування дошкільників

Якщо дитина захворіла чи погано почувається, то загартовування слід припинити, незалежно від способу його проведення. Це загальне правило загартування, проте існують і специфічні протипоказання до деяких процедур. Зокрема повітряні ванни не проводять за сильного вітру і несприятливої погоди. Якщо дитина тремтить, у неї «гусяча шкіра» тощо, то процедури слід припинити.

Протипоказаннями для прийняття сонячних ванн є:

- температура повітря вище +30 °С;

- усі форми диспепсії;

- кишкові інфекційні захворювання;

- гострі запальні захворювання.

Можливість прийняття сонячних ванн при туберкульозі легень вирішує лікар залежно від перебігу хвороби і стану хворого.

Купатися та плавати в басейнах та у відкритих водоймах заборонено у разі епілепсії або епілептичного синдрому, захворювання нирок, активної форми туберкульозу. Також не дозволяють купатися дітям з підвищеною температурою тіла та з гострими захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

Розпочавши загартування дитини, не варто чекати дуже швидкого результату. Лише систематичне проведення процедур зміцнить її здоров'я. Наостанок слід наголосити, що процедури загартування мають викликати у дитини приємні відчуття, тому дуже важливо знайти до дитини індивідуальний підхід.

Грип – це високозаразне вірусне захворювання з можливістю тяжких ускладнень та ризиком смерті. Він дуже легко передається від людини до людини повітряно–крапельним шляхом, коли хвора людина кашляє, чхає чи просто розмовляє. У зоні зараження перебувають усі в радіусі 2метрів навколо хворого. Хвора людина, навіть із легкою формою грипу, становить небезпеку для оточуючих протягом усього періоду прояву симптомів – це, в середньому, 7 днів.
Що повинні робити батьки, щоб попередити зараження грипом дітей:
• особистим прикладом виховувати у дітей дотримання правил особистої гігієни та ретельно їх виконувати;
• обмежувати перебування дітей у місцях масового скупчення людей;
• при перших ознаках захворювання вдома носити двошарову марлеву пов’язку або разову маску, міняти її кожні 4 години;
• регулярно мити руки з милом;
• споживати харчові продукти з високим вмістом вітамінів, або вітаміни та інші препарати, що підвищують захисні сили організму;
• якщо немає алергічних проявів, давати мед та інші продукти бджільництва, цибулю, часник, чорну редьку, хрін, трав’яні чаї;
• прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку відразу ж після використання потрібно викидати;
• змазувати слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю або олійним настоєм часнику з цибулею.

Які ознаки захворювання у дитини повинні примусити батьків негайно
звернутися за медичною допомогою:
• скарги на сильний головний біль;
• прискорене або ускладнене дихання;
• синюшність навколо рота, інших шкірних покровів;
• поява на тілі крововиливів (навіть дуже маленьких), носової кровотечі;
• висока температура тіла;
• відмова від пиття;
• важко розбудити дитину, відсутня її реакція на звернення;
• надмірне збудження або поява судом;
• поява блювання, часті рідкі випорожнення;
• відсутність сечовипускання або сліз під час плачу

Що робити, якщо дитина захворіла на грип:
• залишити вдома;
• покласти в ліжко і негайно викликати лікаря;
• розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою;
• виділити індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни;
• одягнути двошарову марлеву пов’язку або разову маску;
• мити руки з милом після кожного контакту з хворою дитиною;
• провітрювати приміщення декілька разів на добу;
• робити вологе прибирання приміщень оселі з використанням дезінфікуючих засобів;
• давати хворій дитині пити багато рідини до приходу лікаря (сік, негазована вода, морс, компот тощо). Їжа повинна бути легкою і нежирною. Примушувати їсти хворого не потрібно.
Важливо знати, що грип не лікується за допомогою антибіотиків, гомеопатичних препаратів, імуностимуляторів, імуномодуляторів, народних засобів. На грип діють тільки препарати з доведеною активністю проти вірусу грипу.

1. Теплий чай з медом і лимоном. Якщо ви застудилися, першим ділом приготуйте неміцний чорний або зелений чай, в який додайте 1 ч.л. меду і пару часточок лимона. Дуже важливо не додавати мед і лимон в окріп, щоб зберегти їхні корисні властивості.

2. Малиновий чай з квітками липи. З сухих квіток липи заваріть чай, додайте в нього сухі ягоди і листя малини. І залишіть настоюватися на 30 хвилин. Якщо ягід малини немає, підійде малинове варення.

3. Шипшиновий чай. Ні для кого не секрет, що шипшина - ідеальне джерело вітаміну С. Подрібнені сухі плоди шипшини (3ст.л), залийте 0,5 л окропу і залиште в термосі на ніч. Вранці процідіть і пийте 1/2 склянки 4 рази на день за 30 хвилин до прийому їжі.

4. Морс журавлинний або брусничний. Журавлина і брусниця - це просто унікальні засоби по своїм бактерицидним властивостям. Для приготування морсу розітріть ягоди журавлини або брусниці з цукровим піском (3:1). 2 ст.л. суміші залийте 0,5 літрами теплої води.

5. Гаряче молоко з мінеральною водою. Якщо у вас з'явився кашель, приготуйте гаряче молоко з лужною водою (Боржомі). Даний напій буде сприяти відходженню мокротиння.

6. Молоко з часником. Цей екстрений засіб допоможе вам стати на ноги за одну ніч. У тепле молоко потрібно додати 10 крапель соку часнику, і випити на ніч.

7. Компот із сухофруктів. Перевірений і всім відомий з дитинства засіб. Відвар із сухофруктів має загальнозміцнюючу і пом'якшувальну дію при застуді. 100 г сухофруктів перебрати, великі фрукти нарізати. Всі сухофрукти ретельно промити в теплій воді. Спочатку варити яблука і груші до м'якості протягом 30 хв, додавши цукор (3 ст.л. на 1 л води), потім урюк і чорнослив, і під кінець за 5 хв до закінчення варіння додати родзинки і курагу. У готовий компот можна додати сік лимона або апельсина, мед.

8. Імбирний чай з лимоном. Допоможе в холодні осінні дні, зміцнить імунітет і підвищить вашу працездатність. 1 склянку гарячої води змішати з 1 ст.л. меду, 1 ст.л. соку лимона, 0,5 ч.л. подрібненого імбирного кореня і дрібкою кориці. Можна додати в чай трохи сухого подрібненого листя м'яти.

9. Глінтвейн. Відмінний засіб від застуди та просто смачний, корисний, зігріваючий напій! Змішати прянощі, додати 100 мл води, довести до кипіння, зняти з вогню, настояти 10 хв. Процідити. Нарізати апельсин кружечками. Змішати вино, відвар, цукор і часточки апельсина. Все довести до кипіння, але не кип'ятити! У глінтвейн можна додавати також мед, яблука, родзинки. Подавати гарячим. Пити краще на ніч, щоб відразу в ліжко, а в ноги покласти теплу грілочку.

10. Ромашковий чай. Ромашка - м'який протизапальний засіб. У поєднанні з липою та медом є добрим протизастудним засобом. Приготування чаю: взяти по 1 ч.л. квіток ромашки і квіток липи, заварити 1 склянкою окропу, настояти 20 хв, процідити. Пити по 1/3 склянки 3 рази на день до їжі. Можна додати мед