Зверніть увагу на домашній режим харчування та сну й потроху наближайте його до того режиму, що буде у дитячому садку.
Поступово формуйте навички спілкування дитини з однолітками; гуляйте з ним на ділянці дитячого садка, залучайте до спільної діяльності з іншими дітьми.
Привчайте малюка до самостійності й доступного для його віку самообслуговування.
Розповідайте дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб вона туди пішла.
Проходячи повз дитячий садок, з радістю нагадуйте дитині, як їй пощастило — восени вона зможе ходити сюди. Розповідайте рідним і знайомим у присутності малюка про свою удачу, кажіть, що пишаєтеся своєю дитиною, адже її прийняли до дитячого садка.
Докладно розповідайте дитині про режим дитячого садка: що, як і в якій послідовності вона робитиме. І чим докладнішою буде ваша розповідь, і чим частіше ви будете її повторювати, тим спокійніше й упевненіше почуватиметься ваш малюк, коли піде у дошкільний заклад.
Учіть дитину гратися. Психологи виявили чітку закономірність між розвитком предметної діяльності дитини та її звиканням до дитячого садка. Найлегше адаптуються малюки, які вміють довго, різноманітно й зосереджено \ діяти з іграшками. Уперше потрапивши до дитячого садка, вони швидко відгукуються на пропозицію погратися, з інтересом досліджують нові іграшки. Дитина, яка вміє гратися, легко йде на контакт із будь-яким дорослим.
Розробіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги, так їй буде легше відпустити вас.
Пам'ятайте, що на звикання дитини до дитячого садка може знадобитися до півроку. Розраховуйте свої сили, можливості й плани.
Переконайтеся у тім, що вашій родині дитячий садок необхідний саме зараз. Будь-які ваші коливання дитина використовуватиме для того, щоб протистояти відвідуванню дитячого садка. Легше й швидше звикають діти, батьки яких не мають альтернативи дошкільному закладу.
Чим з більшою кількістю дітей і дорослих, з якими дитина спілкуватиметься у дитячому садку, вона побудує стосунки, тим швидше вона звикне. Допоможіть їй у цьому. Познайомтеся з іншими батьками та дітьми. Відвідуйте разом з дитиною прогулянки у дитячому садку. Чим ближчими будуть ваші стосунки з вихователями, іншими батьками та їхніми дітьми, тим простіше буде звикнути вашій дитині. У присутності дитини уникайте критичних зауважень на адресу дошкільного закладу і його працівників. Ніколи не лякайте дитину дитячим садком.
Приблизно за тиждень до першого відвідування дитячого садка попередьте дитину про це, щоб вона спокійно очікувала майбутню подію.
ПІДГОТОВКА ДИТИНИ ДО ШКОЛИ (РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ)
Частіше розмовляйте у присутності дитини про школу, шкільне життя. Спрямовуйте дитину на серйозне ставлення до навчання.
Не приховуйте труднощів, які чекають малюка у школі, але формуйте у нього впевненість у їх подоланні.
Частіше звертайте увагу дитини на її зовнішній вигляд, хороші вчинки школярів.
Навчіть сина чи дочку найпростіших навичок самообслуговування (вмиватися, чистити зуби, одягатися, доглядати одяг, акуратно їсти).
Привчіть дитину лягати спати та вставати у певний час (лягати спати не пізніше дев’ятій годині вечора, вставати о сьомій годині ранку).
Заохочуйте малюка до малювання кольоровими олівцями, письма ручкою (написання паличок, кружечків, квадратиків).
Прищеплюйте дитині дбайливе ставлення до книжок, олівців, зошитів, фломастерів. Навчіть їх правильно гортати сторінки.
Не стримуйте інтерес до навчання, заохочуйте малюка до набуття знань, обміну враженнями від почутого, побаченого.
У будь – якій конфліктній ситуації не принижуйте гідності дитини, прагніть заохотити її до самовдосконалення.
Завжди прагніть підтримувати вихователя, вчителя, не критикуйте його в присутності дитини.
Як підготувати дитину до навчання в школі
Віддаючи дитину у школу, всі батьки розраховують на те, що вона буде добре навчатися. Ця впевненість підкріплюється ще й тим, що більшість сучасних дошкільнят посилено займаються на спеціальних курсах по підготовці до школи, також і в дитячих садках проводяться заняття. Але практика показує, що найчастіше отримані дитиною знання не є гарантією його успішного навчання. Адже хороший результат неможливий без формування і розвитку пізнавальних здібностей дитини.
Що потрібно зробити, для того щоб дитина добре навчалася в школі?
Навчити дитину концентрувати увагу (розвиток уваги дитини)
Чому саме вміння концентрувати увагу ми назвали першим кроком до відмінного навчання? Це пояснюється тим, що увага задіяна у всіх пізнавальних процесах (пам'ять, мислення): тільки зосередившись, можна вирішити задачу або запам'ятати вірш.
Без уміння концентруватися і без розвитку інших властивостей уваги неможлива ніяка успішна діяльність, в тому числі і навчальна. Багато наших прогалин в знаннях пояснюються саме неуважністю: ми мали можливість дізнатися щось нове, але прослухали пояснення, відволіклися, не звернули уваги. Тому дуже важливо формувати і розвивати увагу саме в молодшому шкільному віці, коли для цього виникли всі передумови і психіка дитини максимально сприйнятлива до процесу зміни різних його властивостей. Зазначимо, що у дітей добре розвинена мимовільна увага: їх миттєво привертає все яскраве, емоційне, голосне, цікаве. Але навчання вимагає розвитку довільної уваги: зусиллям волі необхідно змусити себе зосередитися, сконцентруватися на виконанні завдання. Якщо не навчити цього дитину, то виникне багато труднощів і перешкод на шляху до шкільних успіхів. На думку вчителів початкових класів, слабка концентрація уваги приводить до пропусків букв у письмових роботах, до «бруду» і постійним виправлень у зошитах, до нерозуміння пояснення з першого разу, до регулярного забування будинку необхідних шкільного приладдя. А ось вже і самі батьки роблять зауваження синові або дочці за неправильно або зовсім незаписанное домашнє завдання. Тому, не чекаючи проблем з навчанням, давайте з допомогою системи ігор і вправ вчити дітей концентруватися, а також розвивати інші властивості уваги. В іграх, використовуються букви, цифри, слова, тексти, геометричні фігури - все, що актуально для учня, з чим він стикається щодня у ході навчальної діяльності. Важливо систематично проводити ігри (по 15 - 20 хвилин кілька разів на тиждень протягом усього навчального року), чергуючи їх з рухливими іграми на увагу.
Навчити дитину запам'ятовувати (розвиток пам'яті)
Людина запам'ятовує тільки те, на що вона звернула свою увагу. Сконцентрувати увагу на об'єкті - означає зробити перший крок до його вивчення. Другий крок у цьому напрямку - запам'ятати досліджуваний матеріал. Чим якісніше і краще буде запам'ятовування, тим надійніше інформація збережеться в пам'яті і тим точніше буде її відтворення. Адже процес навчання вимагає засвоєння великого обсягу нових знань і умінь. Тому необхідно інтенсивно розвивати у дитини різні види пам'яті (рухову, емоційну, образну, слухову, зорову, словесно-логічну). Якщо у дитини виникають труднощі з переказом тексту, з таблицею множення, якщо вона часто виправляє написане в зошиті або постійно перепитує вчителя, то з нею обов'язково потрібно виконувати спеціальні вправи. В процесі тренувань ви побачите, який вид пам'яті (наприклад, зорова або слухова) у дитини «кульгає», і зможете вибрати найбільш необхідні для неї ігри та завдання. Вчимося логічно мислити (розвиток логічного мислення)
У початковій школі у дитини відбувається поступовий перехід від наочно-образного типу мислення до словесно-логічного. Це дуже важливий процес, що дозволяє маленькому учневі успішно справлятися з різними видами навчальних завдань і в своєму розвитку рухатися від володіння поняттями до суджень про них, потім до міркувань і, зрештою, до умовиводів. Необхідно, щоб дитина оволоділа умінням виконувати різні розумові операції. Інакше вона може відчувати труднощі при розв'язанні математичних задач, виділення кореня в однокореневих словах, при переказі тексту, особливо короткому, що вимагає вміння виділяти головне, при складанні плану, при усних відповідях на уроках та ін. Тому розвиток логічного мислення - це найважливіший крок на шляху до відмінного навчання
Чи готова дитина до школи ?
Тест
Чи хоче Ваша дитина йти до школи?
Чи думає Ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається й навчатися буде цікаво?
Чи може Ваша дитина самостійно сидіти над якоюсь справою, яка потребує зосередженості впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати конструктор)?
Чи Ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромиться?
Чи вміє Ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п’яти речень?
Чи може Ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?
Чи вміє вона відміняти іменники за числами?
Чи вміє Ваша дитина читати по складах або цілими словами?
Чи вміє Ваша дитина рахувати до 10 і назад?
Чи може вона розв’язувати прості задачі на віднімання й додавання одиниці?
Чи правильно, що Ваша дитина має тверду руку?
Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?
Чи може Ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)?
Чи може вона зібрати пазли з п’яти частин за хвилину?
Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?
Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі: помідори, морква, цибуля)?
Чи любить Ваша дитина самостійно працювати – малювати, збирати мозаїку тощо?
Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції.
Кожна позитивна відповідь оцінюється в 1 бал. Результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту. Отже, якщо їх:
15 – 18 – дитина готова йти до школи. Ви не дарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна легко подолати;
10 – 14 – ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які ви відповіли "ні”, підкажуть Вам, над чим іще потрібно попрацювати;
9 і менше – почитайте спеціальну літературу, постарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною і зверніть увагу на те, чого вона не вміє.
Результати можуть Вас розчарувати. Але пам’ятайте, що всі ми – учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником, готовність до школи – це комплекс здібностей, що піддаються корекції. Вправи, завдання, ігри, обрані Вами для розвитку дитини, легко і весело можна виконувати з мамою, татом, бабусею, старшим братом – з усіма, хто має вільний час і бажання навчатися разом з дитиною. Добираючи завдання, зверніть увагу на слабкі місця розвитку дитини.