Ще недавно ми були в чарівному світі Задзеркалля. Ця пригода залишиться в серці кожного хто там опинився.
Коли потрапивши на терен цього табору ми забули про час ....Кожен з нас перетворювався на казкового героя ...та найголовніше ми не йшли по сценарію чужих казок ,а створювали свою...Стільки радості, сміху, весолощів, інколи смутку, приніс нам цей табір..Як він зблизив нас, навчив довіряти один одному. Та на таборі ми були не одні - біля нас завжди був наш 49. Завдяки йому з нами траплялися багато безглуздих історій ..Наше Свято Купала (яке вони зробили опудало чудове), бій за тотеми (як ми об'єдналися всі разом? бо думали що провід хоче нас посварити)? нічна теренівка(як половина табору пішли взагалі в не ту сторону адже "нікому не можна вірити") ...і як можна забути про алярм (Неля і Христя вкрали капусту, а мене з Настею взагалі зв'язали, ох перепало нам потім).....Та після цієї казки нас чекала ще одна захоплива пригода ...70+49 -сплав на катамаранах по Дністру... Незважаючи на погоду, дощ чи сонце, все ж досягли своєї мети...
Так багато красивих місць побачили...
Згадуєш ..і хочеться все повторити ..Спасибі любий провід за ці емоції та нові знання...ви в нас найкращий!
Ніколи не забудемо ті моменти, які зайняли частинку нашої пам'яті......
Таня Мулик