Легенда до табору "ШОК 2013" від Іри Чехінди
(Трохи ірреального)
У далеких карпатських лісах, високих і могутніх горах, жила дівчина Німфа. Німфа все своє життя мріяла знайти сонце "Сваргу", яке за легендами давало наймогутнішу силу і знання.
Сонце у цих лісах захищали всі містичні створіння лісу, та дівчина Німфа впевнено шукала його по всіх полонинах і лісах. Саме тому, Блуд створив квітку неймовірної краси - Маргаритку. Німфа, йдучи своєю дорогою, побачила її і не втрималась, щоб не зірвати. Але отримавши Маргаритку, німфа раптом заблукала, водив її Блуд.. Тоді почала просити Сваргу, щоб показала шлях і Сварга послала її Іскру, яка освітила шлях. Німфа знайшла дубову Бельку з якої розпалила велику Ватру, щоб спалити Відьму, яка захищала Сваргу.
"Спалити Відьму!" кричало все навколо. Не знали, що Сварга - велике і вічне, що не може бути в руках звичайних і смертних, бо тоді стане небезпечним. Тому і кинулись сили природи рятувати Відьму. Скинула Громовиця дощі та грози, щоб згасити Ватру і звільнити Відьму, і зберегти одвічний порядок речей.
Відтоді оберігає Відьма Сваргу в карпатських лісах, високо під гірськими вершинами Ґорґан, а Блуд заплутує всі шляхи, які ведуть туди. І коли чутно в горах грім, то значить хтось має на думці доторкнутись до Сварги, а коли погода ясна, то значить просить Відьма стихії, щоб юні дівчата хоч на мить піднялись до вершин.
З 1 по 7 липня 2013 р.Б. біографія славетного куреня ч.70 поповнилася ще одним дуже вагомим пунктом.
Вперше курінний табір включав в себе мандрівну частину. Вперше кожна з учасниць змогла відчути всю силу Шаленого Огенного Кола, на власні вуха почути Шепіт Одвічних Карпат, відчутити себе Шаленим Оленем Карпат), і звісно ж пройти сурову Школу Ольги Кобилянсьої.
На початку табору подруга Громовиця (Христя М.) сказала, що саме в горах можна побачити хто ким є насправді, і що собою являє.
Тож цих 4 дня в горах проявили всю дружність, єдність та взаєморозуміння
між дівчатами. В той час всі ми, як ніколи, розуміли одне одного, адже тоді кожна змагалась сама з собою, переборювала себе.Окремої уваги варта наша дівчинка-мужик!)- Валерія Нетецька. В силу обставин, їй мабуть, було найважче. Але такій витримці і силі волі може позаздрити будь-хто. Тож це ще раз доводить, що є нам ким пишатися!
Цей тиждень кожна з дівчат пам'ятатиме завжди. Адже, попри складнощі нас завжди(ну мааайже) супроводжував гарний настрій!
А ще в нас був тааакий гарний провід)
"Вербовая дощечка", "Спалити відьму", "Одяягаєм наплечники" від Христі Молдавчук завжди тримало всіх в тонусі)
В нас була комендант, яка самотужки збирала дрова! і готувала нам сніданок!!!
А про друга провідника-Феника-Блуда годі й казати)
Після чудових днів проведених в могутніх Карпатах, нас чекала зустріч із чудовими, веселими, завжди посміхненими, маленькими слоненянтаками!)
Маленькі сімдесяточки сумлінно виконували накази проводу, з захопленням плели купальські вінки, і переспівувалися з хлопцями)
До речі, окреме спасибі хлопцям з к.ч.59 за їхню витривалість і спільну ватру)
Загалом, можна сказати, що табір відбувся на славу!!!:)
Тож, надіємося, це не останній наш мандрівний табір)
На шлях!
З промінням в руках!.
На шлях!
З промінням в руках!
Неля Антошків