ст. пл. Надія Опалинська, Гр - комендант
пл. розв. Наталя П'яткевич - бунчужна
ст. пл. Христина Іванаускайте - писар
ст.пл. Наталя Максименкр - інтендант
ст. пл. Тетяна Русакова - лікар
Назва табору вибрана досить випадковим чином, адже BonanZa - марка імпортера бананів і просто прикольне слово. Але разом з ним прийшло натхнення пов'язати табір з індіанською тематикою, що дало поштовх для виникнення цікавої легенди з купою незвичних термінів. Головним ідеологом легенди була Наталя, вона власне і придумала майже всі назви:
Бунчужна - Всевидяще Око
Писар - Всечуюче Вухо
Щогла - Жезл, що торкається неба
Лятрина - Яма здійснення бажань
Табір BonanZa відбувався поряд з 79 куренем імені В’ячеслава Липинського поблизу с. Солотвино. Місце було не надто хорошим для табору в основному через присутність диких тварин на тих територія. Також в тих місцях можна наткнутися на браконьєрів, та чомусь Липинців це ніколи не зупиняло. Стійки на таборі не було, бо його охороняв лісник з собакою і мало не щоночі приходила якась живність. Ходили легенди, що браконьєри використовували нарізну мисливську зброю. Щоправда бачила я їх тільки раз під час святкування Купала на території табору 79го. Ми вжили тоді багато заходів безпеки, всі знали, що далеко від табору відходити не можна і потрібно повідомляти, якщо хтось когось побачить.
Впродовж табору ми здійснили давню мрію - збудували браму дівочою компанією. Це було нелегке завдання, але Надійка підійшла до нього з усією рішучістю і підключила всіх - і юнацтво, і провід. Також в програмі було багато розваг - теренівки "з тваринами", спортовий змаг, кулінарний змаг, естафети, Купала, похід в церкву на довгу сільську Службу.
Пригадую, що футболки до цього табору були куплені в магазині з колготами і шкарпетками по вулиці Мазепи, десь поруч з сучасним Street Coffee і Coper Head. А ще в них була прикольна назва "фуфайка дитяча", "фуфайка жіноча" і ми обрали найяскравіший колір.
Відзначка була таким же експромтом які і назва і прийшла на думку саме Наталі, якщо пам'ять мене не підводить, в юнацькій кімнаті, де ми вдвох брейнштормили на рахунок табору. Я досі вважаю її простоту і вигляд чи не найкращим за всі роки.
Христя Іванаускайте