Міжкурінний табір
"Місія неможлива 2021""

комендант - ст.пл. Роман Стасюк

заступник з адміністративних питань - ст.пл.Тарас Олійник

заступник по програмі - ст.пл.вірл.Віка Єгрешій

бунчужний - пл.розв. Роман Олійник

писарка - пл.розв Ярина Федюк

інтендант - ст.пл.вірл. Божена Кіліштоф

дизайнер - ст.пл.вірл. Іра Стасюк
господар - ст.пл. Олександр Федорович
лікарка - ст.пл. Наталія Дацишин

Табір відбувся на неочікувано високому рівні. Хоч більшість проводу були у проводі табору вперше, нам сприяло багато випадковстей. Надія Цюцяк не повинна була бути на таборі - вона повинна була лише складати програму для булави(2 рівня) і комунікувати із булавою до табору. На щастя, вона змогла бути на таборі, де перейняла ділянку Вікторії Єгрешій (заступниця коменданта по програмі) на 6-ий день. Завдяки цій випадковості нам вдалося виконати заплановану програму на 99%. Ми не встигли прочитати гутірку з астрономії і перенесли більшість гутірок для булави на дводенну післятаборову мандрівку. Другою випадковістю стала заміна ділянки господаря за тиждень до табору у зв‘язку із неможливістю виконувати її попереднім відповідальним. Олександр Федорович в останній момент взявся за ділянку господаря і повністю її витягнув! Також саме його учасники табору називали улюбленцем із проводу. Хай це буде його винагородою за постійні розмови та скурпульозну виховницьку роботу із юнацтвом. Ще одним «везінням» можна назвати чудову погоду, якою нас зустріли околиці села Блюдники, Галицької ТГ. За тиждень до табору прогнози були цілком невітшні. І такі випадковості насправді часто нам ставили в пригоді. Варто відзначити, що кожен член проводу самовіддано виконував свої обов‘язки і вкладав у табір всю свою силу, енергію і вільний час. Ми стали чудовою командою і це позитивно вплинуло на програму, учасників табору та їхнє виховання. Ми стали для них добрим прикладом згуртованості, відповідальності, працелюбства, братерства та доброзичливості.

Підготовка до табору тривала довгих 4 місяці і до табору ми мали готовим все: програму (легенду, розпорядок дня, правильник і т.д.), меню, список реманенту (той, що є і той, що слід докупити), погодження від Галицької міської ради, районної лікарні та дільничного лікаря. Я дуже задоволений відповідальністю кожного із проводу. Кожен відігравав дуже велику роль і на кожного можна було впевнено покладатися. Для мене, як для в.о. коменданта (до слова, я вперше в житті в такій ролі), було спочатку не зрозуміло наскільки я сильно навантажую завданнями того чи іншого члена проводу, наскільки я можу довіритися кожному, який обсяг завдань я можу делегувати. Всі добре справлялися, але реальним лідером команди я відчув себе аж на 4-ий день табору після складного випробування, яке чекало в той день на нас. 2-ий рівень учасників зв‘язав щоглу, яка була 16 м заввишки. Усі члени проводу і я були впевнені, що з нею буде все гаразд і ми можемо її встановлювати. Однак після того, як ми її встановили, то побачили, що вона занадто довга і її вершина ненадійно гойдається. Під ризиком були навіть крайні намети учасників. Тому перед нами стояло випробування - звалити щойно поставлену 16метрову щоглу о 22:00. Всіх учасників інтендантка Божена зібрала в безпечне місце, а решта членів проводу почали розкопувати та завалювати щоглу. Це був досить великий ризик, адже падіння щогли - справа дуже непередбачувана. На щастя, все вийшло досить плавно і безпечно. Цей момент вимагав рішучості від мене і мужності та довіри від членів проводу. Ситуація була досить стресовою, але пішла нам, як команді, однозначно на користь. Після цього випробування усі ще більше переконалася в надійності один одного і стали ще більше довіряти.

Хочу відзначити кожного із проводу!

Дякую Тарасу Олійнику за відповідальне поводження із бюджетом табору, велику роботу, яку ти проробив до табору, постійне нагадування про те, що ми маємо слідувати «Напрямним з організації пластових таборів»!

Дякую Яринці Федюк за клопітку писарську роботу: за кожен наказ, за точкування, за запис завдань для проводу о 3 ранку на систематичній основі, за роботу із спонсорами, за бездоганне вміння організовувати свій час, за те, що на тебе можна покладатися.

Дякую Віці Єгрешій за ідеальну, креативну та насичену програму, відповідальність та готовність встигнути все навіть якщо на це немає часу. І ще раз вітаю тебе з Днем народження!

Дякую Божені Кіліштоф за меню та організовану роботу на кухні! Завдяки тобі, ми не просто не залишилися голодними, а їли американські хот-доги, українські варенники, іспанську паелью, грецький салат, французький жульєн. Все це на пластовому таборі, на вогні, руками учасників, які вперше в житті готували щось самостійно!

Дякую Ірі Стасюк за найкращі відзначки, футболки, стікери та лого табору. Хоч твоя робота мала закінчитися до початку табору, ти відклала усі свої плани та поставила своїх юначок та їхніх батьків на перше місце. Я дуже заздрю твоїм юначкам. Дякую, що підтримувала їх у найскладніші психологічні моменти, моменти їхнього зростання, боротьби та прагнення до самостійності. Колись завдяки тобі у вас буде ще одна партія вірлиць із сімдесятого!

Дякую Наді Цюцяк, яка спочатку писала прогаму для другого рівня і мала їхати до Німеччини на час табору. Я не уявляю, щоб ми робили без тебе і твоєї щонічної роботи над корегуванням програми, щоденної роботи із наказним проводом. Якщо комусь потрібен сильний кризовий менеджер, то вам до Наді!

Дякую Роману Олійнику за неперевершене, вчасне виконання програми, якісний вишкіл юнаків та юначок, підняття духу усього проводу, прагнення до порядку та чудове почуття гумору. Тебе просто не замінити, друже бОнчужний!

Дякую Олегу Фешовцю за підтримку конструктиву на обговореннях, відмінну виховницьку діяльність та готовність виконувати додаткові функції, з якими не справляється в певний момент хтось інший із проводу.

Дякую Олександру Федоровичу за те, що в останній момент взявся за ділянку господаря і повністю її витягнув! Також саме тебе учасники табору називали улюбленцем із проводу. Хай це буде твоєю винагородою за постійні розмови та скурпульозну виховницьку роботу із юнацтвом.

Дякую Юлі Семочко за добру заміну писаря та підготовку дня США!

Дякую Софії Вишнивецькій за зразкове інструкторство!

Дякую Наталі Дацишин за те, що ми всі залишилися цілі та здорові!

Дякую Христині Бойчук за досвід, поради та настанови! Вони були дуже цінними!

Хочу також відзначити процес самовиховання та великої праці над собою усіх учасників! Кожен юнак та юначка щодня ставали кращими завдяки своїй силі духу, прагненню пізнавати нове та вишколювати себе. Ми повністю поринули в легенду і стали справжніми експедиторами-астронавтами, які знають багато про різні країни світу, готові досліджувати космос та довели, що Місія нашого табору таки можлива! Спочатку складно було налаштувати систему субординації, яка була прописана таборовим правильником. Складнощі виникали через те, що для багатьох учасників це був перший пластовий табір, а інша частина була на таборі лише у 2019 році. Окрім цього, майже весь провід був на пластових таборах лише в ролі учасників або у булаві. Хочу показати процес створення системи субординації на прикладі двох юнаків, які на початках виказували не дуже добру пластову поставу і порушували правила правильника, але до кінця табору провели колосальну роботу над собою, звичайно за участі проводу та виховників. Назар Черняк та Ярема Голошівський були добрими друзями, які нехтували правилами табору на початку. За перші дні хлопці отримали перші таборові перестороги за непослух проводу та порушення правила субординації. Ярема недбало поставився до курінної хустини, за що я, як зв’язковий, її забрав у нього. Після проведеної бесіди із хлопцями по отриманню перестороги, вони почали виконувати правила правильника, покращували щодня свою пластову поставу, виказували високий рівень життєрадісності, ініціативності та лідерства. На завершення вони ввійшли до топ-5 посвідок табору. Тому наступним комендантам хочу порадити не принижувати таких бешкетників, а провести серйозну і зрозумілу для них розмову. Поговорити про їхні можливості та ідеї в Пласті для того, щоб надихнути їх та додатково вмотивувати. Зазвичай такі хлопці та дівчата мають дуже великий потенціал до того, аби бути добрими пластунами. Для цього їм потрібно допомогти і вказати правильний шлях.

Ще одним прикладом зразкового прагнення до самовиховання є пластунка прихильниця Ірина Крупа. На початку табору було видно, що їй фізично складно долати деякі точки програми. Пізніше після розмови із виховницями, ми дізналися, що Іра дуже сумує за домом.

Також я проводив багато часу контактуючи із мамою Іри перші три дні табору, яка дуже переживала за доньку. Як на мене, то саме завдяки підтримці виховниць та проводу, а також сприятливе життєрадісне середовище серед учасників допомогло Ірі стати кращою, сильнішою духом та тілом і проявляти себе з якнайкращого боку. Вже на 5-ий день, вона отримала 1 відзначення. Вона також увійшла до топ-10 посвідок.

Ці приклади самовиховання, співпраці із виховниками, складної діяльності проводу не є вичерпними і практично всі учасники мали схожу історію, в більшій чи меншій мірі. Тому, вважаю, що це вартує уваги у звіті.

На завершення хочу сказати, що цей табір точно увійде в історію станиці ІваноФранківськ та стане ще одним теплим спогадом, який єднає у міцній пластовій дружбі три

легендарні курені: 56 ім. М. Рудницької, 59 ім. С. Ленкавського та 70 ім. О. Кобилянської!

СКОБ!

02.07.2021 - 12.07.2021