Історія куреня

Ми в Вікіпедії 

 Зародження

    21 січня 2008 року спокійне, рівномірне життя Пласту в Івано-Франківську сколихнулося. На горизонті українського скавтингу з’явилися нові постаті. Це були невідомі юні дівчата у червоному…

А почалося все ось з чого:

    В далекому 2004 році новоспечена курінна 22гого Христя Іванаускайте задумалася про істинне призначення, мету, ідею справжнього пластового куреня. Саме тоді і виникла ідея створити правдиво пластовий курінь. Курінь, в якому дівчата не просто організовують заходи, виграють змаги та їздять на табори. Курінь, в якому кожна з юначок відчуває себе частинкою ЄДИНОЇ ПЛАСТОВОЇ СІМ’Ї.

Тож Христя (в народі відома як Хри) почала робити перші кроки, щоб втілити свою ідею у життя. На допомогу їй з'явилася Наталя П’яткевич.

    І ось, вже 29 жовтня 2006 року Хри і Наталя (далі Хри і Н.) офіційно стали виховницями самостійного гуртка «Гурамі». Попри всі труднощі, які ставали на шляху дівчат, вони все ж продовжували гордо, а головне - якісно пластувати. Дівчата набиралися досвіду: їздили в мандрівки, брали активну участь у житті станиці, регулярно відвідували сходини. Таким чином гурток функціонував майже два роки.

    Враховуючи тодішні обставини, не дивним був той факт, що крім гуртка «Гурамі» в станиці Івано-Франківськ функціонували ще два самостійних гуртки. А саме: «Рогаті Метелики» Тані Русакової та «Незабудки» Віки Соколовської. 

    І ось , приблизно через 2 роки після заснування гуртків, волею обставин (а точніше волею станичної старшини) було прийнято рішення про об’єднання цих трьох гуртків. 

    Саме так і створився майбутній курінь ч.70 імені Ольги Кобилянської. 

    На перших установчих зборах 20 січня 2008 року був обраний курінний провід. Першою курінною була зразкова пластунка, приклад для багатьох – Іра Чехінда. Писарем обрали Надю Стасів, скарбником - Олю Палюгу, заступницею курінної - Наталю Лотоцьку, хорунжою - Світлану Вересняк.

    Оскільки ні Ната, ні Хри, ні жодна з виховниць куреня офіційно не могла бути зв’язковою, то за порадою референта УПЮ і тодішньої зв’язкової к.ч. 22 Хри і Н. звернулися за допомогою до Надійки Опалинської. І на превелике здивування (зокрема здивування сьогоднішнього к.ч. 56, адже в свій час вона відмовилася їм допомогти) Надя Опалинська все ж погодилася стати зв’язковою нашого куреня. Окрім цього вона ще й виготовила курінне знамено, і навіть стала комендантом курінного табору «Bonanza-2008».

    Курінною символікою займалася Ната. Саме завдяки їй сьогодні сімдесятки можуть носити такі чудові хусточки. Три стрічки білого, чорного та блакитного кольорів нанесені на червоне тло з нашитою емблемою у вигляді біло-жовтого сонця. Кожна стрічка позначає відповідно гуртки-засновники: Рогаті метелики, Гурамі та Незабудки. На початках зародилися і перші курінні традиції. Наприклад такий факт, як те, що хустку з нашитою емблемою мають право носити тільки ті члени куреня, що склали пластову присягу.

    Вибір патрона дався важче, ніж що інше. Загалом сьогодні наш курінь міг би бути куренем ч.70 ім. Євгенії Андрусяк - видатної діячки на Прикарпатті, а за сумісністю ще й дружини одного з найвідоміших командирів УПА, Василя Андрусяка. Але всього один телефонний дзвінок Надії Опалинської змінив долю куреня. І шляхом голосування було обрано іншу особу в ролі патронеси. 

    Видатна письменниця, майстриня слова і думки, жінка, яка боролося за рівність жінок і чоловіків, емансипацію, відстоювала роль жінки в суспільстві - Ольга Кобилянська, - саме її постать є для нас зразковою, саме під її іменем ми горді пластувати.

    Отож 21 січня, (одразу після установчих зборів) було прийнято рішення про офіційне затвердження підготовчого куреня імені Ольги Кобилянської.

    Ось курінь і створився.

    Та поки що курінь існував лише «паперово». По-справжньому перша іскра-сімдесятка спалахнула 8 березня 2008 року. Саме в день весни, день всього прекрасного, коли природа ніжно гармоніює з людиною, коли все живе навколо спонукає творити, жити, ділитися щастям, і сотворилося дещо надзвичайно важливе і сакральне для кожної з нас. Саме тоді вперше були проголошені слова курінної присяги. Тоді юні дівчата назавжди змінили свої життя. Урочисто поклялися «любити свої мрії, любити рідних, друзів. Любити… Переборювати обставини, нерідко - і себе. Не даватися зневірі. Працювати над собою, щоб летіти високо-високо. Так високо, щоб голоси тих, хто принижує їх, не долітали до них.» Тоді ж зародилася нова династія… Мета, ідея якої житиме вічно. Адже та чарівна іскра, яка спалахнула у душі дівчат-засновниць і досі живе, яскравим червоним полум’ям у серцях вже нових юначок. І ми впевнені, що ще довго не згасатиме той вогонь.

    Урочистості тій унікальній миті першої курінної присяги надавало і те, що дійство відбувалося не де-небудь , а в священому для сімдесяток місці- в домі-музеї Ольги Кобилянської. 

    Тож можна сказати , що 8 березня 2008 року в місті Чернівцях, на вулиці Дмитрова, 5 курінь число 70 імені Ольги Кобилянської остаточно розпочав свою діяльність…

 Розквіт

І хоча, в перші тижні свого існування курінь не був надто активним, та зовсім скоро між дівчатами-сімдесятками появилось те, що і досі змушує їх ходити в пластову домівку- єдність, дружність і сплоченність.(юнацтва було багато-близько тридцяти) Через брак досвіду дівчата лише ходили на різні заходи, тільки мріючи про те, щоб організувати щось власноруч. Тому юначки «пішли здобувати досвід».

 Першою точкою опори була Крайова Спартакіада. Звісно великих перемог курінь тоді не завойовував, проте саме ця спарта для наших дівчат була  першим заходом на рівні краю, де вони вперше і «засвітилися». Більше того, тоді курінь ч.70 навіть виграв одну гру в ділянці баскетболу.

Після цього вагомою подією в історії нашого куреня було «СВ-2008». Перше спільне свято весни було досить продуктивним для куреня - дівчата вперше дійсно робили щось разом і в них це виходило, ну більш-менш. Тоді їм вдалось взяти третє місце на дефіляді, а ще здивувати КВ своєю завзятістю, працелюбністю і старанністю. Після «СВ» Хри і Н. плавно перейшли до підготовки першого курінного табору. Якщо по правді, готуватися вони почали ще задовго до СВ, адже новий курінь не мав ані крихти майна на таку кількість народу. І, забезпечивши курінь фінансово коштами юнацтва, Хри і Н. планово закуповували курінне майно, обдумували легенду та програму таборування.

Ще, що не менш важливо, за спільною домовленістю таборування в нас проходило поряд з 79 куренем імені В’ячеслава Липинського поблизу с. Солотвино (на т.зв. “їхньому місці”). Нажаль попередньо місце ніхто з нашого куреня  не відвідав, а довірились хлопцям, про що пожаліли з першого ж дня нашого першого курінного табору. Назва табору народилась спонтанно, як і легенда, і в кінці кінців відзначка-емблема табору. Табір «Bonanaza» був , мабуть, найкращим курінним табором.

По-перше, його організовувала кадра виховників - а це вже вказує на високий рівень табору. Комендантом була наша зв’язкова Надійка Опалинська, бунчужною та писарем Н. і Хри відповідно, інтендантом - Наталя Максименко (в народі відома, як Мурашка - улюблена юначка нашої зв’язкової, вона ж юнакувала з Наталею Карабин в одному гуртку), ну, і врешті, лікарем була Таня Русакова.

По-друге, дякуючи Хри і Н. була до простоти шикарна весела легенда - індіанські мотиви, які гріли дівочі серця десять таборових днів.

 По-третє, що є найголовніишим, були дуже дружні і світлі відносини між юначками куреня, це породжувало таку атмосферу, яку Хри завжди хотіла бачити в своєму юнацькому курені. До імпрезок всі підходили креативно, все встигалось, збудувався стіл, дошка для оголошень і брама.

Всі тоді багато чому навчились. Юначки перейняли великий досвід в практичному пластуванні та роботі в командах, які складались не тільки з членів їхніх гуртків. Кадра виховників - в організації всього цього дійства. А що найголовніше, ми вклалися в бюджет і, хоч і після табору, та виготовили таборові футболки!!!

2010 почався з курінного Вертепу. У січні Кобилянські організували Чорно-білу вечірку на честь другого дня народження в актовому залі Фізико-технічного ліцею по вулиці Бандери.  20 березня відбувся перший другий курінний "Міс і Містер Пласту" - Аня Курман і Оля Мангушева були ведучими, а переможцями стали Марко Матвіїїшин та ???16 квітня в курені з'явився новий гурток Зозайки, виховниця Іванка Танчук. 13 травня в курені змінилась зв'язкова - вільнено від обов’язків зв’язкову ст. пл. Надію Опалинську, Гр. Зв’язковою призначено  ст. пл.  Христину Іванаускайте, ЧоК (лише 12 листопада їй було надано І ступінь КВ і вона стала зв'язковою офіційно). 21 травня 2010 року курінь брав участь у Святі Героїв, саме тоді у впоряді Франківських пластунів з'явилися палиці, розмальовані в курінні барви. Таборове літо пройшло у Ворохті на міжкурінному таборі 27-49-70 "Як козаки". 31 жовтня 2010 року курінь організував Хеловінську вечірку у відьомському стилі. 12 листопада була традиційна мандрівка до Кобилянської у Чернівці. 19-21 листопада взяли участі у Крайовій Спартакіаді у Івано-Франківську. 25 листопада ми іменували нашу першу розвідувачку Віку Хорощак, а також цього дня з'явилось на світ курінне гасло  «На шлях! З промінням в руках!» зусиллями Христі Молдавчук та Іри Чехінди. А 4-5 грудня курінь був гостями та вболівальниками на Орликіаді.

2011 рік знаменитий першим і мабуть останнім Міс і Містер УСП, переможців вибрали несправедливо, але було весело. Ми зробили червоні курінні футболки і готувалися до свого першого Дня Пластуна у Львові. А 12 березня курінь здобув приз глядацьких симпатій на Дні Пластуна та прийняв нову юначку в курінь (Рому Павлюк зі станиці Яблуниця).  1 квітня 2011 року відбувся перший органзований 22им День Пам'яті патронів в Ляльковому театрі, який Кобилянські вперше виграли і вигравали ще кілька років поспіль (бо в кого найкращий патрон?).  У 2011 році курінь зіткнувся з проблемою невеликої кількості юнацтва в курені, а так хотілось організувати курінний табір, адже досвід міжкурінних був не найкращим. Тож курінь організував пошук людей в соцмережі вКонтакті. На диво кілька людей відгукнулись і поїхали на тогорічний табір (зокрема Неля Антошків і Мар'яна Юсипчук). 13 травня курінь взяв участь в Святі Героїв. 18 червня Рома Палюк як нова юначка вирішила організувати для куреня веловишкіл, який був незабуньо важким. З 30 червня по 12 липня 2011 ми провели другий курінний малочисельний табір Wingardium leviosa поблизу с. Люча Косівського району Івано-Франківської області.  На цьому таборі окрім КВ 70го серед організаторів були представник КВ 27 ст.пл. Бабич Ростислав-Орест Володимирович та КВ 59 ст.пл. Терешко Ростислав.  23 вересня ми вперше організували захід під назвою ШОК - це був вишкіл практичного пластування в Вовчинецьких горах. Восени 2011 курінь взяв участи в організації та змаганнях на Крайовій Спартакіаді. Також ми їздили в гості до Христі Молдавчук в Яблуницю, де мали мандрівку до водоспаду Гук. 25-26 листопада 70тки стали організаторами та учасниками станичного ШПГ.  3 грудня на Орликіаді в Тернополі було іменовано першу вірлицю в курені Віку Хорощак. Окрім цього Оленка Федюк неперевершено представила курінь на конкурсі Гетьманичів та Гетьманівен. Курінь склав пісню-підтримку для нашої Гетьманівни - "Оленка з 70их". 

2012 рік був роком 100річчя Пласту. Курінний день народження ми святкували 21-22 січня у Віки Хорощак на дачі. 24-26 лютого 2012 ми брали участь разом з 49им в Дні Пластуна, але головною подією для нас було іменування 24 лютого нашої другої вірлиці Христі Моолдавчук. Ми навіть зайняли місце в одному з конкурсів «Дня пластуна: На всі 100».  10 березня разом з 49им ми поїхали в Чернівці провідати нашу патронесу. 4 квітня відбувався Міс і Містер. На святі весни 10 травня 2011 було іменовано нашу третю вірлицю Іру Чехінду. На цьому Святі Весни 70ий презентував особливий впоряд з палицями, а ще курінь отримав сірі светрики з 70кою.  31 травня 70ий організовував КВК.

24.01.2009 р.Б. 

Курінні: 

Ірина Чехінда (21.01.2008р.Б.- 24.01.2009р.Б) 

Вікторія Хорощак (24.01.2009р.Б -25.01.2010р.Б) 

Олена Федюк (25.01.2010р.Б -27.09.2012р.Б) 

Вікторія Гуль (27.9.2012р.Б -26.01.2013р.Б) 

Анастасія Грущенко (26.01.2013р.Б - 30.01.2014)

Віта Курчак (30.01.2014 - 23.01.2016)

пл.прих. Аня Тяка (23.01.2016 - 05.04.2016)

пл.уч. Іра Стасюк (05.04.2016 - 05.02.2017)

пл.уч. Ярина Федюк (05.02.2017 - 08.02.2018)

пл.уч. Божена Кіліштоф (08.02.2018 - 24.02.2019)

пл.уч. Ярина Федюк (24.02.2019 - 28.02.2020)

пл. уч. Аня Абрам'як (28.02.2020 - 08.04.2021)

пл.уч. Софія Безклуба (08.04.2021 - 12.11.2022)

пл.уч. Наталія Грабовська (12.11.2022 -  22.10.2023)

пл.вірл. Ірина Крупа (22.10.2023 - 26.01.2025) 

Статтю підготувала: пл.уч. Неля Антошків

Статтю доповнила: ст.пл. Христина Бойчук (Іванаускайте), ЧоК