Є професія у світі –
Серце віддавати дітям!
Серце вчителя безкрає,
Як би він його не краяв.
Тому гідний вчитель шани.
Так, любові і пошани
За роботу непросту
І за те, що я росту!
Хай же вистачить терпіння
Передати нам уміння.
А за працю вашу діти
Щиро вам дарують квіти!
НА НЮРНБЕРЗЬКОМУ ПРОЦЕСІ, ЯКИЙ ВІДБУВСЯ В 1946 РОЦІ, ЗГІДНО З ВИСНОВКАМИ СПЕЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВНОЇ КОМІСІЇ ДЛЯ РОЗСЛІДУВАННЯ НАЦИСТСЬКИХ ЗЛОЧИНІВ ПІД ЧАС ОКУПАЦІЇ КИЄВА, НАВОДИЛАСЯ ЛИШЕ ПРИБЛИЗНА ОЦІНКА – БЛИЗЬКО 100 ТИСЯЧ ОСІБ. ПРОТЕ БАГАТОРІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОВОДЯТЬ, ЩО ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ЗНИЩЕНИХ У БАБИНОМУ ЯРУ СЯГАЄ ПРИБЛИЗНО 150-200 ТИСЯЧ ОСІБ.
2022 рік - це вже 81 рік скорботи за невинно загубленими душами...
В ліцеї вчителем історії на уроках було показано короткометражне відео для ознайомлення ліцеїстів з трагедією режисера Олени Резніченко Уся правда про Бабин Яр | Факти з історії. Розповідаємо
Володимир Сосюра
Бабин Яр
Сюди водили їх і ставили підряд, -
І чужоземна гавкала команда…
Розстрілювали їх «во славу фатерлянда»,
І падали вони, сестра і друг, і брат,
і падали вони: коханий і дружина,
і мати, й дитинча, бабуся й дід сумний,
без крику, мовчки всі… Свята їх смерть невинна,
як пам’ятник в віках, безсмертний, краю мій!
Іх тисячі лягло у Бабин Яр глибокий,
і трамбували їх у тім яру, кати…
топтали їх тіла… Ридали хмари: «доки?»…
Схиляли злякані голівоньки цвіти,
і сльози капали з леліток їх криваві,
на землю стерзану, де йшли в останній раз,
безсмертні смертники… І шепотіли трави:
«Вони пішли на смерть, бо так любили нас,
упали, як один, вони у тьму могили,
розстрілювали їх сліпі потвори мли,
за те, що небо це і землю цю любили,
що вірними тобі, Україно, були!»…
Щоб злочин свій страшний од кари заховати,
руками бранців їх знов витягли на світ
і склали з трупів їх високії кагати
і віддали вогню… Вітчизни рідний цвіт,
як тяжко ти горів, як линув дим од тебе,
на Куренівку, вдаль, і виснув над Дніпром,
і припадав до трав, і підіймавсь до неба,
як грізний велетень з нахмуреним чолом…
Він линув все на Схід, туди, де бою згуки
все ближче до Дніпра зітхали і гули,
він простягав братам криваві й довгі руки,
до помсти кликав їх… і йшли брати, і йшли,
по трупах ворогів, а дим стелився низько,
їм припадав до рук і плечі цілував,
і повертавсь назад, крізь залпів гострі блиски,
і в небі звивами, неначе малював:
«Вони вже близько, йдуть… Катам за наші муки
вони відплатять так, що і не снилось їм!»
І простягав в громах на захід гнівні руки,
З прокляттям на вустах од жертв Невинних дим…
і сталось так, брати, як марили ми з вами,
він знову вільний, наш золотоверхий рай,
наш Київ дорогий!.. Я зрошую сльозами
холодні ті стежки, де вів вас ворог злий,
брати мої святі і сестри кароокі!..
за вас ми вже мстимось і смерті смерть несем…
Вони вас кинули у Бабин Яр глибокий,
а ми в безодню їх до одного зметем…
Од страдників вони святий лишили попіл,
Розвіяний в вітрах, він чорними слізьми
Вкраїну оросив і на поле Європи
рясним дощем упав, як знак, що скоро тьми
не буде вже ніде, що кара невблаганно
на голови катів обрушує свій меч,
і меч тримають той, в бою разом із нами
замучені брати… Вже слуха крик утеч
мій край, де рідна кров з могил крізь землю била,
де смерті таборів лишилися дроти,
й руїни наших міст, і сел сумні могили,
і тіні од людей, і зірвані мости…
Ми знайдемо усіх, хто кров точив дитячу,
Хто бабиних ярів лишив страшні ряди,
де й досі ще вітри над нами в тузі плачуть,
і плач той у віках не змовкне назавжди.
Сюди водили їх… В сльозах моє обличчя…
А Бабин Яр мовчить, тривоги повний вщерть,
і попіл страдників у серці стука й кличе
нас, іменем життя, попрати смертю
смерть!
(15 грудня 1943)
Починаючи з 2022 року Україна величезною ціною мусить боротися проти російської агресії для того, щоб наші нащадки ніколи не знали війни…
Колектив Корсунь-Шевченківського ліцею Корсунь-Шевченківської міської ради вітає всіх з Міжнародним днем миру та бажає добра у всьому, щоб небо було мирним над головою, і щоб в стосунках був мир, і був мир з людьми, з якими доводиться перетнутися по життю! Нехай не буде ніколи розбрату, поділу чи розбіжностей ні з ким і в чому!
Як хочеться до рідної землі
Любов’ю чисте небо прихилити,
Наблизити жадані мирні дні –
Щоб хлопці вижили у цій війні
І в них щасливі народились діти!
На жаль, в 2022 році це світле та радісне свято проходить у воєнний час... Попри це наші діти продовжують вчитися в навчальних заклада та святкують День Знань.
Адміністрація ліцею та учні 11 класу підготували короткометражне привітання зі святом.
Щоб перелянути привітання натисніть тут
Ходять хмари в небі синім,
Місяць Вересень прийшов,
Сповнивсь вереском пташиним
Тихий затишок дібров.
Позлітавшися у зграї,
Різне птаство молоде
В крилах сили набирає
І відльоту в вирій жде.
Бо пташки дзвінкоголосі
Знають — літа вже нема.
Хоч і тепло ще, та осінь
Вже підходить крадькома.
І набравшись сил за літо,
Галасливі, як пташки,
Знов ідуть до школи діти
І сідають за книжки.
(Н. Забіла)