Дбаємо про безпеку

Корисні поради та підказки

Що має зробити педагог з перших днів перебування вихованців у закладі

· Ознайомити їх із місцем розташування укриттів, правилами поведінки під час переміщення до укриття та перебування в ньому.

· Пояснити всі дії, передбачені Планом реагування на надзвичайні ситуації або Інструкцією закладу.

· Обговорити рюкзак безпеки: які необхідні речі вихованці повинні взяти із собою в укриття.

· Встановити або переконатися, що встановлені покажчики напрямку руху до укриттів для швидкого та безпечного переміщення.

Що робити після сигналу повітряної тривоги?

Основний алгоритм — дії педагога під час повітряної тривоги — розробило Міністерство освіти і науки України. Його оприлюднили на сайті МОН.

• Відповідальна особа вмикає наявну систему оповіщення закладу.

• Педагог сповіщає учнів про загрозу, а батьків — про переміщення дітей до укриття.

• Необхідно організувати пересування двома колонами в приміщенні та швидко залишити кабінет.

• Для супроводу груп молодшого шкільного віку можуть бути залученні помічники.

• Відповідальні особи після оголошення сигналу оповіщення мусять перевірити всі приміщення закладу на відсутність у них учасників освітнього процесу та працівників закладу, по завершенню перевірки прямувати до найближчого укриття.

• Учні, які перебувають на подвір’ї закладу, під час сигналу оповіщення повинні самостійно рухатися до найближчого укриття фонду захисних споруд.

Як діяти в разі сигналу тривоги на шляху до освітнього закладу чи додому?

· Разом із батьками обрати безпечний шлях до закладу та у зворотному напрямку.

· Обрати укриття, яке дитина зможе використовувати в разі сигналу повітряної тривоги.

· Учні мають рухатися тільки обраним маршрутом. Не зупинятися та не звертати зі шляху, визначеного батьками.

· У цей час не можна залишатися без необхідності на вулиці.

· Якщо немає можливості під час сигналу повітряної тривоги дійти до закладу чи дому, дитина має зайти у визначене укриття.

· Вихованець обов’язково повідомляє батьків та педагога про своє місцеперебування.

· Під час сигналу тривоги учневі не можна залишатися біля входу в укриття, треба зайти в середину.

· Дитина має знати, що по дорозі не можна торкатися невідомих або підозрілих предметів — це може бути небезпечно для життя.

Експерти Міністерства охорони здоров’я разом з дитячою та сімейною психологинею Світланою Ройз підготували поради, як допомогти дітям не боятися сповіщень про повітряну тривогу та поводитися у ситуаціях, коли чутно вибухи.

Дорослим рекомендується діяти за таким алгоритмом:

1. Пояснити дитині, що відбувається, щоб нормалізувати її стан. Можна побудувати розмову таким чином: «Я бачу, що ти боїшся. Так, це ж дуже гучний і неприємний звук, який насправді лякає. Але коли ми чуємо сирену – це значить, що наші ЗСУ зафіксували загрозу і зараз її знешкоджують. Цей звук сповіщає, що про нашу безпеку дбають. І нам потрібно подбати про себе, тому ми йдемо в безпечне місце».

2. Підтримати малечу: «Я з тобою – і буду з тобою весь час». Рекомендовано запропонувати дію, запитати: «Хочеш, я візьму тебе на руки/обійму, а ти візьмеш свою іграшку?» Важливо, щоб дитина не почувалася безпорадною, натомість мала відчуття, що може вплинути на ситуацію: тримати іграшку, піклуватись про тварину, взяти воду, рахувати кроки.

3. Поспілкуватися з дитиною після того, як загроза минула. Після скасування повітряної тривоги дорослому треба обов’язково наголосити на цьому: «Все минулося. Ми в безпеці. Спасибі, ти був/була таким сміливим, міцним. Ми чули так багато гучних звуків, але ми впорались. Я пишаюсь твоєю стійкістю та піклуванням про іграшку/ молодшого брата чи сестру/ про себе самого».

Можна запропонувати дитині пограти в терапевтичну «гру»: розтерти вуха і уявити, що з них «висипається» в долоню чи на землю те, що їм заважає, або уявити себе собакою, який щойно вийшов з води і струшує з себе всю воду. Після цього запитати у дитини про те, що їй би хотілося робити після того, як вона вийде з укриття.

Зняти напругу, коли лунають неприємні гучні звуки, допоможуть такі практики:

· співання пісень;

· прослуховування аудіоказок в навушниках;

· промовляння дражнилок на російську армію, щоб знецінити ворога та зменшити страх;

· масаж вух та простукування зони за вухами;

· застосування дихальних практик з гучним видихом;

· гра «Слоник», який обмахується вухами (для цього прикласти долоні до вух, відтуляти й затуляти їх);

· гра «Комахи» (уявити, що в приміщенні багато комарів і ловити їх, плескаючи гучно в долоні, але не торкаючись інших гравців);

· позіхання (для цього потрібно провести пальцями від вушної раковини до щелепного суглоба і запропонувати дитині позіхати);

· дайте дитині льодяники, сухофрукти або жувальні цукерки чи гумки;

· пускання мильних бульбашок, якщо дозволяють обставини.

Нагадаємо, педагоги та дитячі психологи за підтримки МОН створили телеграм-канал «Підтримай дитину».

Ці матеріали можна використати для проведення бесід, інструктажів, занять з безпеки

Як вберегтися від небезпеки мін та боєприпасів

Правила безпечного поводження у населених пунктах та поза ними під час війни

ЮНІСЕФ

Під час війни використовується смертоносна техніка та зброя, навіть уламки якої становлять загрозу життю. Будьте вкрай уважними, коли пересуваєтесь пішки, їдете на велосипеді чи авто, особливо, якщо поруч велися бойові дії або розірвався снаряд.

Як необхідно пересуватися?

Намагайтесь рухатися маршрутом, яким нещодавно вже хтось пройшов чи проїхав. Якщо ви на авто, уникайте доріг, на яких ви не бачите інших автівок. Якщо крокуєте, то тільки дорогою, на якій усе видно.

Де можуть бути розташовані небезпечні предмети?

Вибухонебезпечні предмети можуть бути розташовані як близько до вже зруйнованої техніки чи будівель, так і поруч зі снарядами, в кущах чи траві на узбіччі, бути прив’язаними до дерев і навіть навмисно сховані в іграшках, книжках чи за телефонами, які лежать на землі.

Будьте обачні та уважні, не підбирайте предмети на вулиці та не наближайтесь до будь-якої військової техніки, амуніції, снарядів, їхніх уламків та особливо мін і за жодних обставин не чіпайте їх.

Що робити, якщо людина наступила на міну?

Міни активуються від ваги. Якщо раптом людина наступила на міну, то рухатись вже не можна. Не можна намагатися покласти на неї щось важке (як часто роблять у фільмах)! Потрібно одразу кликати на допомогу та дзвонити 101.

Що робити, якщо побачили підозрілі предмети?

Якщо побачили щось підозріле, залишки бойової техніки чи боєприпас, телефонуйте за номером 101 до Служби з надзвичайних ситуацій. Саме вони знешкодять небезпечний предмет та зможуть підтвердити, що тепер ця місцевість/територія є безпечною для пересування.