Профілактика інфекційних хвороб

Інфекційні хвороби – це розлади здоров’я людей, які викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами) та патогенними білками (пріонами).

Інфекції передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення. Для розвитку захворювання необхідна наявність джерела інфекції, механізму її передачі та сприйнятливого організму.

Джерелом інфекції можуть бути людина, тварина чи птах, які мають симптоми або являються безсимптомними носіями захворювання та виділяють його збудників у навколишнє середовище. Збудники інфекції розповсюджуються різними шляхами: при диханні, кашлю, чханні, з випорожненнями, через шкіру тощо. Потрапивши до навколишнього середовища, вони можуть опинитися на руках, обличчі, одягу, а також на будь-яких предметах. Механізм передачі хвороби залежить від місця розташування (локалізації) збудника в організмі. При локалізації у шлунково-кишковому тракті, збудник проникає до організму через рот з водою або їжею, а виділяється з фекальними масами (черевний тиф, паратифи, сальмонельози, дизентерія, холера, деякі гельмінтози).

Зараження відбувається при недотриманні правил особистої гігієни, порушенні правил та термінів зберігання продуктів харчування, вживанні немитих овочів та фруктів, некип’яченої питної води, недостатній термічній обробці продуктів харчування (м’яса, риби, птиці, яєць), недотриманні чистоти при приготуванні їжі.

При локалізації збудника в органах дихання, особливо на верхніх шляхах, він потрапляє до організму з повітрям при вдиху та виділяється з нього при видиху (розмові, кашлю, чханні з повітрям, яке видихається, каплями слини, слизу). Звідси й назва такого шляху передачі – повітряно-крапельний (грип, дифтерія, туберкульоз, вітряна віспа, кір та ін.)

Збудники, які уражають шкіряні покриви та слизові оболонки, передаються при безпосередньому контакті, а також через предмети побуту та руки (грибкові захворювання шкіри, педикульоз, короста тощо).

Такий шлях передачі називається контактно-побутовий. Його різновидом є статевий шлях, коли передача збудника відбувається при статевому акті (сифіліс, гонорея, трихомоніаз, ВІЛ-інфекції, вірусний гепатит В).

При локалізації збудника в крові, його передача відбувається через укуси крововисмоктуючих комах, а також парентеральним шляхом – через кров при порушенні цілісності шкірних покривів та слизових (поранення, медичні маніпуляції, пологи).Існує ще вертикальний механізм передачі інфекції –– від матері до плоду (гепатити В та С, ВІЛ-інфекція).

Для розповсюдження захворювання, крім джерела та механізму його передачі, необхідна ще наявність сприйнятливого організму. За сукупності цих трьох складових відбувається процес розповсюдження інфекційного захворювання, який може набути широкого поширення - епідемії.

Профілактику інфекційних хвороб слід проводити шляхом знешкодження джерела інфекції, ліквідацією або розривом її розповсюдження, а також впливаючи на сприйнятливий організм людини з метою створення імунітету.

Знешкодити джерело інфекції можна за умов раннього її виявлення (при профілактичних медичних оглядах), усунення від роботи, пов’язаної з ризиком розповсюдження інфекції, своєчасного лікування, а за необхідності – ізоляції, проведення санітарно-ветеринарних заходів, якщо джерелом інфекції є тварини або гризуни.

Для розриву шляхів передачі інфекції необхідно дотримуватися привал особистої гігієни, санітарно-гігієнічних вимог та протиепідемічного режиму на підприємствах, використовувати марлеві пов’язки в період епідемії грипу тощо.

Одним зі способів попередження передачі інфекції є дезінфекція, тобто знищення збудників, переносників інфекційних хвороб за допомогою застосування хімічних або фізичних факторів.

Джерелами та переносниками багатьох інфекційних захворювань є гризуни та членистоногі, тому для профілактики слід регулювати їх чисельність шляхом проведення дезінсекційних та дератизаційних заходів.

Слід зазначити, що після перенесення деяких інфекційних захворювань, в організмі людини формується імунітет. В основному це стосується хвороб з повітряно-крапельним механізмом передачі.

Найбільш дієвим заходом профілактики таких захворювань є вакцинація – введення до організму ослаблених збудників, які не можуть викликати саме захворювання, але при цьому формують до нього стійкий імунітет.

Відповідно до діючого законодавства, обов’язковими є щеплення, що занесені до Календаря профілактичних щеплень в Україні: проти туберкульозу, дифтерії, коклюшу, правця, поліомієліту.

Щоб уникнути хвороб, не зволікайте заходами їх профілактики, дбайте про себе та здоров’я дітей і оточуючих Вас людей. Відчувши симптоми захворювання, негайно звертайтеся до лікаря.

Вакцинація - найефективніший засіб захисту

Щорічна вакцинація є найефективнішим засобом для захисту організму від вірусів грипу. Вакцина захищає від усіх актуальних штамів грипу, є безпечною і ефективною.
Найкращий час для проведення вакцинації — напередодні грипозного сезону (у вересні). Якщо такої можливості не було, то вакцинуватися можна і впродовж всього сезону.