Конституція України у моєму житті

Значення Конституції України для розвитку суспільства та держави

Прийняття п’ятою сесією Верховної Ради України 28 червня 1996 року Конституції України стало найважливішою історичною подією в житті українського народу після проголошення 24 серпня 1991 року незалежності України і схвалення 1 грудня 1990 року всенародним голосуванням Акта проголошення незалежності України. Тим самим було завершено процес становлення України як суверенної держави, яка має свій Основний Закон.

Чому саме у суспільстві й державі такого великого значення набуває конституція, чому саме її прийняття обумовлені становленням держави, її належність до сім’ї цивілізованих демократичних країн, активізація міжнародних відносин?

Насамперед прийняття Конституції свідчить про досягнення державою певної стабільності у суспільстві. Адже саме цей процес, як правило, зумовлюється переходом суспільства від одного якісного стану до іншого, зокрема, як це відбувається в Україні – результатом зміни суспільного устрою стало формування громадянського суспільства і демократичної, соціальної, правової держави.

Ці, так би мовити, історичні передумови прийняття Конституції не вичерпують усіх аргументів щодо її значення як основного закону. Найбільш вагомим аргументом є сам зміст Конституції, ті важливі положення і норми, які в ній закріплено.

Так, Конституція України закріплює основи її суспільного і державного устрою, визначає напрями розвитку суспільства і держави, основи організації та діяльності державних органів, а також органів місцевого самоврядування, встановлює конституційні гарантії здійснення прав та свобод людини і громадянина, спрямовує розвиток державної та самоврядної форм народовладдя.

Конституція України визначає нашу державу як незалежну та суверенну, правову та соціальну.

Суверенність України означає, що наша держава може самостійно вирішувати питання свого життя, вона самостійна в міжнародних відносинах, сама встановлює закони та здійснює правосуддя.

"Демократія» в перекладі з латини означає «влада народу». Усі люди в демократичній державі мають рівні права та обов'язки. У демократичній державі обов'язковим є формування органів влади шляхом регулярних вільних виборів. У ній забезпечується реальна участь громадян в управлінні державою, дієвий вплив їх на вирішення важливих питань життя держави.

Правова держава — це держава, де забезпечено верховенство права, взаємна відповідальність громадянина й держави (не лише людина відповідає перед державою, а й держава несе відповідальність за виконання своїх функцій перед кожним громадянином). У правовій державі проголошуються, закріплюються в законах, гарантуються та реально забезпечуються права людини. Важливою ознакою є також поділ державної влади.

Соціальна держава — це держава, діяльність якої направлена на забезпечення добробуту громадян, їхнього гідного життя. У соціальній державі існує розвинута система охорони здоров'я, соціального забезпечення тощо.

Конституція встановлює певну система поділу державної влади. Вона безпечує систему врівноважень і противаг у діяльності органів державної влади. Така система запобігає зосередженню всієї влади в руках однієї гілки влади, вимагає від кожної з них урахування позиції іншої.

Головне завдання законодавчої влади зрозуміло з її назви — вона приймає закони. Основне завдання органів виконавчої влади — забезпечити ефективну роботу економіки держави, її повсякденне життя в усіх сферах. Виконавча влада організовує виконання прийнятих законодавцями законів. Серед органів виконавчої влади є такі, що забезпечують діяльність па всій території України (Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади), а також місцеві органи, що діють лише на частині території України.

Якщо ж виникає суперечка між певними особами, то вони можуть звернутися до суду. Саме розв'язання конфліктів, установлення винуватості особи в скоєнні правопорушення є завданням судової влади. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Отже, говорячи про основні характеристики Конституції України, треба наголосити на тому, що:

• конституція – це насамперед, закон, тобто акт виняткової ваги і значення;

• конституції притаманне юридичне верховенство, найвища юридична сила у порівнянні з іншими правовими актами: ні один акт не може перевищувати конституцію; настановам і вимогам Конституції повинні відповідати всі без винятку правові акти, що видаються і діють у країні (ст.8 Конституції України).

• конституція є основою правової системи країни, її законодавства; поточне законодавство розвиває конституційні приписи, деталізує їх;

• конституції властивий особливий порядок її прийняття і зміни;

• існує досить складний механізм реалізації конституції, оскільки її дія відбувається на двох рівнях: на рівні реалізації конституції в цілому та на рівні реалізації конституційних норм.