Шановні користувачі!

Пропонуємо вашій увазі ерудит – словник

"НУШ: ініціатива і творчість"

Адаптація освітнього процесу – зміни, які вносять до освітнього процесу, зумовлені особливостями розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

Можуть стосуватися організації освітнього середовища, адаптації навчальних матеріалів, способу подання навчального матеріалу та способу демонстрації навчальних результатів учнів.

Гра – один із видів діяльності людини; один із способів фізичного, розумово-го і морального виховання дітей.

Гра дидактична (навчальна) – різновид гри, що дає змогу наблизити навчання до вікових особливостей учня; у ній тісно переплітається ігрова та навчальна мета, поєднується ігрова й пізнавальна мотивація.

Гра рольова (сюжетно – рольова) – метод формування свідомості й досвіду дитини через моделювання(відтворення) певних суспільних відносин. Зміст рольової гри дитина реалізує в обраній для себе ролі, згідно з певними правилами поведінки, що регулюють її виконання.

Дитиноцентризм – це максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

Життєва (ключова, базова) компетентність -  знання, уміння, досвід особистості, її життєтворча здатність, необхідна для розв’язання реальних завдань, пов’язана з самовдосконаленням людини. Вона має забезпечити молодій людині спроможність орієнтуватись у сучасному суспільстві, швидко реагувати на запити часу, ефективно й успішно самореалізуватись за шкільними дверима.

Здоров’язбережувальні технології – сприятливі умови навчання дитини в школі ( відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання); оптимальна організація навчального процесу ( відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей і гігієнічних норм); повноцінний і раціонально організований руховий режим.

Інноваційна діяльність – діяльність, спрямована на створення , пошук, засвоєння і використання новинок, здійснення нововведень.

Інноваційна компетентність – (лат. competens (competentis) – належний, відповідний) для педагога – система мотивів, знань, умінь, навичок, особистісних якостей педагога, що забезпечує ефективність застосування нових педагогічних технологій у роботі з дітьми.

Інноваційна педагогічна технологія – цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження у практику оригінальних0 новаторських способів, прийомів, педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний освітній процес від визначення його мети до очікуваних результатів.

Інтеграція – процес взаємодії, об’єднання, взаємовпливу, взаємопроникнення, взаємозближення, відновлення єдності двох або більше систем, результатом якого є утворення нової цілісної системи, що набуває нових властивостей і взаємозв’язків між оновленими елементами системи.

Інтегроване навчання – підхід до навчання, за якого вчителі заохочують учнів здійснювати взаємозв’язки між навчальними предметами, спиратися на знання і навички, отримані в рамках кількох предметних галузей. Це об’єднання у ціле компонентів об’єктів вивчення, що є необхідним дидактичним засобом, за допомогою якого стає можливим створення в учнів цілісного уявлення про поняття, що вивчається, формується компетентність на міжпредметному рівні.

Інформаційно-комунікаційні технології – сукупність різноманітних технологічних інструментів і ресурсів, що їх використовують для забезпечення процесу комунікації і створення, поширення, збереження й управління інформацією.

Ключова компетентність – спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах діяльності й належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів.

Компетентність – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та / або подальшу навчальну діяльність.

Комунікативна компетентність – здатність особистості застосовувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з оточенням, віддаленими й теперішніми подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями.

Лего-технологія забезпечує повноцінний розвиток дитини в ігровому процесі, що якнайліпше відповідає особливостям дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.

Лепбук – (англ. «наколінна книга»: Iap – коліна, book - книга) – це інтерактивна тематична тека, саморобна паперова книжечка з кишеньками, дверцятами, віконцями, рухливими деталями, які можна діставати, перекладати, складати на свій розсуд. Застосовується на прикінцевому етапі  самостійної дослідницької роботи учня/учениці, студента/студентки.

Ментальна карта (синоніми: карта розуму, карта знань, інтелект - карта, схема мислення, мапа думок, мапа розуму, майнд-мапс) – це один зі способів організації творчого мислення. Суть побудови ментальної карти, за Тоні Б’юзеном, полягає у тому, щоб за допомогою  зрозумілих символів, образів, об’єктів , асоціацій, якими мислить людина, наочно зобразити цілісну картину знань про предмет вивчення або розгляду.

Міжпредметна компетентність – здатність дитини застосовувати щодо між- предметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей.

Мотивація (від лат.movere) – спонукання до дії; динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, який керує поведінкою людини, визначає її організованість, активність і стійкість; здатність людини діяльно задовольняти свої потреби.

Навчальні центри (осередки) – окремі простори, створені у класі з метою урізноманітнити навчальну діяльність, тобто сприяти здійсненню і забезпеченню дослідницької діяльності дітей, формуванню самостійності, організації роботи в парах, у малих групах, а також індивідуально.

Навчання – організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу й подальшого застосування отриманих знань, умінь і навичок на практиці .

Особистісно зорієнтований підхід – спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні й вихованні.

Портфоліо – цілеспрямоване збирання робіт учня, які відображають його зусилля, прогрес та досягнення у різних сферах розвитку.

Предметна компетентність – освоєний під час навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної з набуттям нового знання, його перетворенням і застосуванням.

Предметна математична компетентність – характеризує здатність учня (учениці) створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв’язування навчально - пізнавальних і практично зорієнтованих задач.

Предметна природознавча компетентність - характеризується здатністю учня (учениці) розв’язувати доступні соціально й особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин «людина- природа».

Проєкт – сукупність певних дій, документів, текстів для створення реального об’єкта, предмета, теоретичного чи практичного продукту. Проєкт – це намір, який буде здійснено в майбутньому.

Ранкові зустрічі – практика, яку проводять зазвичай на початку дня. Під час ранкової зустрічі відбувається розвиток академічних, соціальних, мовленнєвих навичок дітей, упровадження демократичних цінностей, створення позитивного налаштування на день.

Самооцінка – метод, що застосовується  в педагогічному моніторингу для оцінки особистістю самої себе, а також визначення її ваги та місця серед інших людей. Самооцінка - ставлення людини до своїх здібностей, можливостей, особистісних якостей, а також до зовнішності.

Соціальна компетентність - здатність індивіда продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

Спостереження – метод навчання, який передбачає сприйняття предметів, явищ, процесів у природному й виробничому середовищі без втручання у ці явища і процеси.

Сторітелінг (англ. Storytellig: story – історія; telling – розповідати) – мистецтво розповідати історії, ефективний метод доносити інформацію до аудиторії, розповідати смішні, зворушливі або повчальні історії з реальними або вигаданими персонажами.

Таймменеджмент – сукупність методів або повчальні історії з реальними або вигаданими персонажами.

Технологія сторітелінгу – методика, за допомогою якої дитина вчиться формулювати думки й розповідати про себе.

Цінності – еталони бажаного й належного ставлення  особистості до об’єктів  матеріальної і духовної діяльності людей, до природи і суспільства; характеризують соціально й особистісно значущі сенси життя людей. Розрізняють загальнолюдські, національні, колективні й індивідуальні, родинні, духовні цінності тощо. Цінності шкільної освіти: гуманізація, культурологічна спрямованість, громадянське виховання й розвиток, цінність прав і свобод дітей і молоді, працелюбність і відповідальність, екологічний світогляд, здатність навчатися впродовж життя, мовна та інформаційна культура, толерантність, цінність здорового способу життя.