Краєзнавство

З чого починається любов до України? З любові до рідного праотчого куточка, до стежин зі споришу, якими помережені дитинство і юність. З любові до батьківського порогу та пошани до могил пращурів. З поваги до свого славного українського родоводу. Ця любов починається з історичної пам’яті про минуле свого міста чи села.

Хто ми? Звідкіля? Якого роду-племені? Як жили, за що боролись і чого прагнули наші предки?

Відповісти на ці запитання можна лише зазирнувши в історію свого краю або хоча б доторкнутись до її витоків

Краю мій, колиско древності…

віртуальний бібліографічний огляд-етнографічний диліжанс краєзнавчої літератури

Пропонуємо Вашій увазі книгу Володимира Слівінського Коростишівщина. Історико - краєзнавчий нарис. – Житомир: ПП «Житомироблдрукарня»2014. – 336с..

Автор книги ставить за мету висвітлити основні сторінки з історії Коростишівщини. Враховуючи актуальність та практичну значимість цієї теми, спираючись на історичні дослідження, архівні матеріали, спогади старожилів, автор намагається дослідити основні періоди історії району з давнини до сьогодення і викласти їх у наукових на художньо – документальних нарисах. При цьому була мета охопити майже всі аспекти політичного, соціально-економічного та культурного життя краю, розповісти про людей, які залишили свій слід в історії міста та району.

Багато сторінок книги присвячено історії сіл Коростишівського району, зокрема походженню їх назв. В книзі використано багато фотодокументів з фондів районного краєзнавчого музею.

Історія Коростишівщини пов’язана з іменами багатьох видатних людей України. Зокрема, автор розповідає про таких відомих особистостей як І.Я. Посяда – перший директор Коростишівської семінарії, відомий педагог, громадсько-політичний і культурний діяч , кандидат філософських наук Київського університету Святого Володимира; В.К.Совінський – відомий український вчений, доктор зоології, професор Київського університету Святого Володимира, викладач природознавства та географії Коростишівської учительської семінарії (1874 – 1877р.р.); В.І.Пічета - відомий історик-славіст, академік АН СРСР, у 1902 -1903 роках – викладач української мови та граматики, методики початкового навчання Коростишівської учительської семінарії; князі Горчакови, сім’я Олізарів та інші

Видання розраховане на вчителів, студентів, учнів, усіх, хто цікавиться історією та прагне глибше її пізнати

Художньо – документальний нарис Володимира Слівінського «Коростишів і коростишівці на початку ХХ століття». – Коростишів, 2005. – 46с.

це цікава розповідь про значущі сторінки минулого нашого краю на початку ХХ століття, про людей, які жили і творили в той час. Читачів зацікавлять розділи «Легенди про скелі над Тетеревом», « Дівчина з Кудрявця», « Парк – окраса Коростишева», « Князі Горчакови» та інші. Прочитавши цей нарис , ви зробите для себе чимало історичних відкриттів, збагатите себе новими знаннями про минуле нашого краю

Звідки походить назва того чи іншого населеного пункту , урочища, річки, озера? Який зміст, коріння закладені в словах? Відповідь на ці питання можна знайти, прочитавши публікації Володимира Слівінського в «Коростишівській газеті» під назвою «Вірування наших предків у географічних назвах, легендах, переказах»( «Коростишівська газета», 2015 рік № 27, 29, 30, 34).

Зокрема, автор досліджує походження назви річок Мика, Дубовець, урочища Троян, Святого озера в с. Щигліівка та ін.

Житомирщина: Історичний нарис :Навчальний посібник. – Житомир: «Полісся», 2008. – 272с.

Посібник знайомить з історичним розвитком Житомирщини – від найдавніших часів до сьогодення, яке надзвичайно багате історичними іменами, подіями, фактами. Автори прагнули подати широкому читацькому загалу огляд розвитку подій, які б перенесли їх у наше непросте минуле й спонукали цінувати традиції жителів Полісся. Адже це сприятиме формуванню патріотизму і національної свідомості нашої молоді

Іван Огієнко (митрополит Іларіон) – нині це ім’я широко відоме в усьому світі. Він - видатний діяч українського відродження, колишній міністр освіти та ісповідань Української Народної Республіки, учений, перекладач, редактор, видавець, релігійний провідник, мовознавець, письменник. Але, мабуть не кожен із вас знає, що народився Іван Огієнко в селищі Брусилові. І саме цьому діячеві присвячена книга нашого земляка, письменника

Олексія Опанасюка « Іван Огієнко та літописний Воздвижень з його окресами. У спогадах, документах, оповідях, версіях» . – Житомир: 2011. – 224с.,

у якій життєпис головного героя тісно переплітається з історією Брусилова. Саме завдяки ФІванові Огієнку були прийняті рішення щодо українізації навчального процесу по всій Українській державі, про відкриття нових українських гімназій, про допомогу українським освітнім видавництвам, про українізацію церковного діловодства. І саме він вніс подання до Ради Міністрів УНР, що день 22 січня – День Соборності України – вважати державним святом в Україні

Документальна повість Олександра Гуцалюка «Остання війна» - Житомир: «Полісся», 2011. – 232с. -

це розповідь про легендарну долю житомирянина Франца Карловича Бржезицького – колишнього в’язня нацистського концтабору Майданек. Він пройшов усі кола пекла, вистояти і вижити в нелюдських умовах йому допомогли незламний характер, ідейні переконання, взаємодопомога товаришів і глибока віра в Бога. Та після трьох концтаборів, по закінченні війни він потрапив за колючий дріт сталінського ГУЛАГу в Омський табір для політв’язнів. Саме всі ці події лягли в основу книги-спогаду, яка читається з великим інтересом і розрахована на широкі кола читачів

Наступні книги належать перу Георгія Мокрицького - відомого краєзнавця, заслуженого журналіста України, почесного члена Національної спілки краєзнавців України, який все своє життя присвятив вивченню історії рідного краю. Його перу належить більше 60 краєзнавчих видань

Зокрема: «Пам’ятки монументального мистецтва Житомирської області». – Житомир: Вид-во «Волинь», 2009. – 2008с.,

де вміщено розділ і про Коростишівський район ( С.136 – 141). Розділ складається із 12 наукових ілюстрованих статей про досліджені пам’ятки монументального мистецтва району. І наш обов’язок: знати, шанувати і берегти ці перлини історії

Наступна книга Георгія Мокрицького має назву «Європейський Житомир і міста навколо нього». - Житомир: Вид-во «Волинь», 2012. – 76с.

Житомир – одне з привабливих і затишних міст України: українське за духом і змістом, європейське – за характером і ментальністю. Подібне можна сказати і про навколишні міста, що оточують Житомир, зокрема і про наше місто Коростишів, якому присвячений один із розділів книги

Мокрицький Г. Цікава Житомирщина: ілюстрована туристична енциклопедія. – у 4-х т. – Т.1. – Житомир: Вид-во «Волинь», 2011. – 324с., 670 іл.

Це видання давно чекали краєзнавці та гості нашого краю. Автор намагався дати вичерпну інформацію по кожному населеному пункту, а саме: пояснення походження назви, про засновників і власників населеного пункту, відомості про храми, маєтки, палаци. Основна увага зосереджена на тому, що може побачити читач, відвідавши той чи інший населений пункт: пам’ятники і пам’ятні знаки, меморіали, пам’ятки архітектури, природи, археології. Один із розділів видання присвячений місту Коростишеву та району

Презентуємо книгу Георгія Мокрицького, що має назву «Танго з минулим. Неординарні постаті в історії Житомира». – Житомир: Вид-во «Волинь», 2014. – 416с.

Це видання закономірно вважається етапом багаторічної творчої діяльності відомого краєзнавця. Зібраний ним унікальний матеріал з державних архівів і приватних колекцій нашої країни, далекого і близького зарубіжжі викличе інтерес у читача.

Гортаючи сторінки книги, ви зустрінетесь з багатьма надзвичайно цікавими людьми, неординарними, іноді навіть неоднозначними постатями, життя і діяльність яких пов’язані з Житомиром. Це і Олександр Довженко, Михайло Булгаков, Володимир Висоцький, Олександр Купрін, Святослав Ріхтер, Інокентій Смоктуновський, і, звичайно, родина Кудрицьких. Про них нарис найбільший, він фінальний і розповідає майже про кожного представника цієї унікальної родини, трьом з якої присвячені статті в Українській енциклопедії.

Михайло Петрович Кудрицький працював у нашому навчальному закладі з 1882 по 1901 рік, де відбувся не лише як педагог (він працював на посаді директора учительської семінарії), а й як вчений – метеоролог. Його праця «Клімат Коростишева» не втратила своєї цінності і донині.

Читаючи цю книжку, ще раз переконуєшся в тому, якими прекрасними людьми може гордитися українська земля, якщо навіть подивитися на її дуже маленьку часточку у вигляді історичного міста Житомир.

Якщо комусь із жителів нашого міста трапляється нагода репрезентувати Коростишів перед гостями чи далеко від рідної домівки, то кожен, не задумуючись скаже: « Ми славимось гранітом і педагогічним коледжем». Славу відомого в усій Україні навчального закладу складають численні висококваліфіковані фахівці, які вийшли з його стін

З історією навчального закладу пов’язані імена відомих українських педагогів, учених, громадських і культурних діячів Івана Посяди, Михайла Кудрицького, письменника Степана Васильченка, кінорежисера Тимофія Левчука, вченого-філолога Євгена Шабліовського. Перелік славетних українців, чиї долі пов’язані з нашим навчальним закладом є набагато більшим.

Тому і розділ книги «Коростишівський педагогічний коледж імені І.Я.Франка: 145 років історії та традицій». – Житомир, 2014. – 380с., присвячений минулому коледжу є ключовим.

Разом з тим у книжці розповідається і про сучасне життя закладу, його трудовий колектив, здобутки і будні. Вміщується інформація про керівників начального закладу, найвідоміших випускників і педагогів.

Гадаю, що вам всім буде цікаво познайомитись з минулим і сучасним закладу, де ви навчаєтесь, а кожен із розділів книги заслуговує на окрему презентацію, адже в них зібраний унікальний матеріал

«Історія крізь століття»

таку назву має видання, яке присвячене 150 річному ювілею нашого навчального закладу. Гортаючи сторінки цієї книги ми з гордістю констатуємо, що кожен рядок біографії коледжу писався золотими літерами , створюючи живий історичний зв’язок між поколіннями.

150 років – шлях наполегливої праці, активних пошуків, актуальних ідей, випробувань на міцність. Гордість коледжу – тисячі випускників, ініціативних освітян-ентузіастів, серед яких – видатні постаті галузі освіти, науки, культури, громадські та державні діячі. Про них ви можете дізнатись, перегорнувши сторінки видання.

Книга гарно ілюстрована і викликає неабиякий інтерес у користувачів

Запрошуємо Вас, шановні користувачі, до бібліотеки коледжу ознайомитись з історією нашого краю


Шановні користувачі!

З метою популяризації краєзнавчої літератури, пропонуємо Вашій увазі краєзнавчу вікторину «Люби і знай свій рідний край», яку ви можете використати для проведення виховних годин та пробних уроків у школі

Люби і знай свій рідний край

1. Як називався Коростишів у давнину? (Хминичі).

2. В якому столітті було засновано наше місто? ( Коростишів – одне з найдавніших міст України, початок заснування і заселення якого губиться темряві VI –VII століття).

3. Що вам відомо про походження його назви?

Версії (Краєзнавець Л.Похилевич вважав, що від слова «корость», що слов’янською мовою означає труну;

Є ще місцева притча подібної назви: поблизу містечка знаходяться давні камінні нагробні пам’ятники;

Коростишівець М.Бродацький вважав, що від слів корчі, пеньки, коріння, можливо від давньослов’янського слова «корост», що за однією версією означає «камінь», а за другою – «хмиз», «чагарник»;

Краєзнавець В. Єршов вважав, що від слова «короста».

4. У різні періоди Коростишів був у владі різних людей. Кого із цих особистостей ви знаєте?

(Великий князь литовський Олександр; Кмити Чорнобильські – 65 років містечко Коростишів їм належало; графи Олізари; генерал О.П. Племянников; князі Горчакови).

5.В якому році була перша писемна згадка про наше місто? (26 березня 1499 р.)

6. В якому році розпочалося будівництво Коростишівського костьолу? (1602 рік)

7.Чому одна зі скель нашого міста має назву «Скеля Марія»?

(Вона так називається на честь доньки генерала Раєвського Марії, яку любив Густав Олізар).

8. В якому році Коростишеву було надано Магдебурзьке право та герб? (1779 рік).

9. Коли було закладено наш парк? ( У кінці XVIII століття на лівому березі Тетерева).

10. Завдяки кому він став одним з найкращих парків краю? (Густаву Олізару).

11.В якому році відчинила двері Коростишівська учительська семінарія? (1873р.)

12. Хто з українських письменників навчався в Коростишівській семінарії? (Степан Васильченко)

13. Коли і де була заснована перша початкова школа? (1796 рік при костьолі).

14. Чиї імена носять вулиці нашого міста? Що ви про них знаєте?

(вул.В.Винниченка, П.Орлика, О.Довженка, І. Котляревського,І. Огієнка, Г.Сковороди, І.Кочерги, М.Рильського, О.Довженка, М. Коцюбинського, І.Мазепи, М.Добрянського, С.Панасюка, К. Гелевея, Д.Потєхіна, І.Посяди, Б.Сидоренка, І.Каденюка, П.Чубинського та ін.).

15. В якому році був визволений Коростишів від нацистських загарбників? (Грудень 1943 р.)

16. Як звали лікаря-легенду, який багато зробив для розвитку охорони здоров’я в районі? ( Дмитро Іванович Потєхін).

17. Яких письменників-земляків ви знаєте? ( М.Прилуцький, Д.Гофштейн, Олеш Шварцман, С.Давидюк, М.Павленко).

18. В якому році вийшов перший номер «Коростишівської газети»? (1930р.)

19. Яка найвідоміша архітектурна споруда в нашому місті? (Костьол, середина XVIII).

20. Хто такий Густав Олізар? (Поет-мемуарист, голова польського патріотичного товариства, власник Коростишева).

21. Коли було відкрито пам’ятник Т.Г. Шевченку? ( 9 березня 1989 року).

22. Коли було відкрито пам’ятник І.Я.Франку на території Коростишівського педагогічного коледжу? ( 23 серпня 2001 р.).

ВЧЕНИЙ ЗІ СВІТОВИМ ІМ'ЯМ

Михайло Петрович Кудрицький

150 – річна історія педагогічного коледжу пов’язана з іменами багатьох видатних людей. Серед них Михайло Петрович Кудрицький (1856 – 1933) – відомий учений, педагог, професор, один із засновників української метеорологічної науки; викладач (1882 – 1900) та директор (1905м- 1907) Коростишівської учительської семінарії; організатор навчального процесу в Житомирській першій гімназії, Житомирському інституті народної освіти (нині Житомирський державний університет імені І.Я.Франка), Житомирських український вищих педагогічних курсах імені М.Драгоманова, а також фундатор і дійсний член Товариства дослідників Волині – ось далеко не повний перелік основних напрямів життєдіяльності подвижника вітчизняної науки і освіти.

З березня 1882 року розпочалась активна і плідна педагогічна діяльність М.П.Кудрицького в Коростишівській учительській семінарії на посаді наставника і викладача математики і фізики, а потім – природознавства. Згодом він ретельно зайнявся своєю улюбленою справою – організацією метеорологічної станції. У 1885 році його було обрано дійсним членом Київського товариства дослідників природи. Два роки по тому вийшла перша книга « Метеорологические наблюдения при Коростышевской учительской семинарии 1883 – 1886г.»; у 1897 році – книга «Климат Коростышева», потім ще 6 монографій з метеорологічних досліджень, які і сьогодні створюють золотий фонд вітчизняної науки. У 1900 році книга «Климат Коростышева» була представлена на Всесвітній виставці в Парижі, де автора нагородили бронзовою медаллю.

Із серпня 1905 року М.П.Кудрицький призначений на посаду директора Коростишівської учительської семінарії, яку обіймав до 9 вересня 1907 року.

Близько 18 років служив справі освіти і науки М.П.Кудрицький у семінарії. Тисячі вчителів виховано під його керівництвом. Зокрема, він був одним із наставників видатного українського письменника Степана Васильченка, шлях якого також проліг через Коростишівську учительську семінарію.





Вдячні нащадки увіковічнили пам’ять про М.П.Кудрицького. Нині фасад навчального корпусу педагогічного коледжу прикрашає меморіальна дошка; в музеї історії коледжу йому присвячений стенд « Вчений зі світовим ім’ям».

До уваги користувачів бібліотеки!

До книжкового фонду бібліотеки педагогічного коледжу надійшла книга Коваль Р. Коростишів у боротьбі за УНР. 1917 – 1921рр./ Роман Коваль. – Київ: Видавництво Марка Мельника, 2022. – 104с. – (Серія «Видатні українці». Книга 15).

Це збірка про участь коростишівців у боротьбі за Українську Народну Республіку.

Центральним матеріалом книги став нарис «Юнаки – артилеристи з Коростишева» про півсотню учнів Коростишівської учительської семінарії, які, овіяні романтикою, пішли до українського війська – до Січових стрільців Євгена Коновальця захищати свою державу.

Коли в лютому 1918 року в Житомирі більшість їх вступили добровольцями до Січових стрільців, було їм по 15 – 18 років. Коростишівські семінаристи виявилися «здібними гармашами». Вони брали участь у боях з більшовиками навесні 1918 року, зокрема за м. Коростень, Сарни, стали героями бою під Мотовилівкою – під вогнем розчистили шлях для стрілецького панцерника. Багато з них стали старшинами або підстаршинами Армії УНР.

Поручник 1-го куреня 7-ої (Львівської) бригади Галицької армії Петро Мигович залишив спомин, у якому високо оцінив патріотизм мешканців Коростишівщини. «Часто згадували [стрільці Галицької армії] тамошнє населення, його доброту та щирість», - писав Петро Мигович із Калуша.

Після війни частина семінаристів повернулася до навчання в семінарії. Доля їхня була незавидною: чекісти виловлювали їх і страчували.

Юнаки – артилеристи з Коростишева – романтики з гарячими серцями. Їх треба згадувати поруч із Героями Крут, адже це одне - золоте – покоління дітей української революції.

Важливим розділом книги є « Неповний список коростишівців – учасників визвольної боротьби». 57 коротких біографій учасників боротьби за УНР. Про більшість з них у Коростишеві не знають.

Ця книжка спонукає нас, коростишівців, вивчати українську історію свого міста, розшукати імена борців за Українську державу, іменами яких назвуть вулиці рідного міста.

Запрошуємо користувачів завітати до бібліотеки та ознайомитись із цією збіркою

Із славної когорти випускників

Коростишівського педагогічного фахового коледжу імені І.Я.Франка

ПОХИЛЕВИЧ ДМИТРО ЛЕОНІДОВИЧ

(22.09.1897 – 29.08.1974)

(до 125 річчя від дня народження)

Похилевич Дмитро Леонідович (22.09.1897 – 29.08.1974) – український історик-славіст, доктор історичних наук, професор, Почесний доктор університету імені Марії Кюрі-Складовської (1970), заслужений діяч науки УРСР (1974), викладач Львівського університету (1945 – 1974)

Народився в селянській родині в с. Водотиї Київської губернії (нині Житомирська область). 1918 року закінчив Коростишівську учительську семінарію (нині – Коростишівський педагогічний фаховий коледж імені І.Я.Франка), 1924 року – Київський інститут народної освіти.

Працював сільським учителем (1921 – 1928), у керівних органах освіти, викладачем технікуму на Київщині. У 1929 – 1933 рр. – аспірант при Всеукраїнській академії наук у Києві та Харкові. Від 1933 р. – директор Харківського науково-дослідного інституту історії української культури імені академіка Дмитра Багалія. 1934 року звільнений із цієї посади та виключений із КП9б)У за «втрату більшовицької пильності в боротьбі з націоналістичними елементами». Засланий до В’ятського виправно-трудового табору на лісорозробки, де працював як робітник та статистик.

Згодом викладав у вишах Росії та вивчав аграрні відносини в Україні, Білорусі та Литві у XV - XVIII століттях, а також соціально-економічні питання періоду феодалізму на теренах колишньої російської імперії та Польщі. У 1938 – 1940 рр. репресований за сфальсифікованим звинуваченням у «шпигунстві на користь Польщі».

1942 року захистив дисертацію на тему «Аграрна реформа Сигізмунда Августа в історичній літературі» на отримання наукового ступеню кандидата історичних наук.

Від листопада 1945 року і до кінця життя працював у Львівському університеті як завідувач кафедри історії середніх віків (до 1949), доцент кафедри історії Стародавнього світу і середніх віків (1949 – 1952), завідувач кафедри історії південних та західних слов’ян (1952 – 1973), професор цієї ж кафедри (1973 – 1974).

1951 року захистив дисертацію «Державні селяни західних воєводств Великого князівства Литовського в 16 – 18 столітті» на отримання наукового ступеня доктора історичних наук.

Помер 29 серпня 1974 року у Львові та похований на Личаківському кладовищі.

ДЛ.Похилевич – автор 110 наукових праць. Автор невиданої монографії «Нариси з історії селян України, Білорусі та Литви в 14 – 17 століттях», головний редактор міжвузівського наукового збірника «Українське слов’янознавство» (1970 – 1973).

(За матеріалами Вікіпедії)

ВОЛОДИМИР ЄРШОВ

Доктор філологічних наук, професор Житомирського державного університету імені Івана Франка, історик літератури, краєзнавець, заслужений діяч польської культури

Серед тривожних буднів сьогодення інколи заходять і добрі новини.

Днями гарна звістка прийшла з Польщі. У видавництві Білостоцького університету вийшло в перекладі польською мовою монографія Почесного громадянина м. Коростишева, професора Володимира Єршова «Польська мемуарістична література Правобережної України». Це одна з провідних наукових робіт відомого українського полоніста, дослідника польської літератури Волині, Київщини та Поділля доби романтизму.

В бібліотеці коледжу ця монографія є українською мовою. Також є інші наукові видання вченого («Польська література Волині доби романтизму: генологія мемуаристичності», «Коростишівський щоденник. Щоденник фольклорних експедицій Коростишівським районом Житомирської області 1986 - 1993 років»)

Запрошуємо користувачів ознайомитись

з науковим доробком відомого земляка