Електронна бібліотека Київського фахового коледжу зв'язку / Digital KKZ-Library
БібліоПростір КФКЗ
22 січня – День соборності України
22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагомістю події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель.
107 років тому – 22 січня 1918 року – Українська Народна Республіка проголосила незалежність і боролася за право бути «самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу». Цей факт руйнує твердження російської пропаганди, буцімто Української держави не існувало, її вигадали більшовики.
А проголошення соборності УНР і ЗУНР (Західноукраїнської Народної Республіки) 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання в одній державі українських земель, які до цього були розділені кордонами тогочасних імперій. 106 років тому на Софійському майдані у Києві проголосили Акт Злуки УНР і ЗУНР. Українці об’єдналися в одній державі, яка проіснувала два роки.
Лише через 71 рік «живий ланцюг» наново об’єднав незалежну Україну. Пояснюємо історичну подію у нашому відео. (Відео від 22 січня 2019 року)
12 січня, народилася Марія Приймаченко – самобутня українська художниця, яка створила власний мистецький стиль, що став однією з візитівок України.
Марія Овксентіївна Приймаченко (Примаченко, 1909-1997), одна з найвідоміших українських художниць, представниця «наївного мистецтва». Геніальна художниця створила власний мистецький стиль, якій увібрав у себе усі художні стилі ХХ століття, це і імпресіонізм, і неоромантизм, і експресіонізм. В основі її стилю лежать українські легенди, казки та оповідання.
Народилася Марія Приймаченко в селі Болотня на Київщині в сім’ї мистецьки обдарованих людей. Її батько бондарював, займався теслярством і різьбленням по дереву. Бабуся фарбувала і розписувала писанки. Мати була визнаною майстринею вишивання. Саме від них і перейняла майбутня художниця вміння створювати той чарівний орнамент з неповторним українським колоритом.
Про Марію Приймаченко як художницю, могли так ніколи і не дізнатися. Але сталося інакше. У середині 1930-х радянська ідеологія оголосила, що при комунізмі всі люди стануть творцями, і професійні художники будуть не потрібні. Отже, щоб поєднати професійне мистецтво з народним, у 1934 році в Києві відкрили Центральні експериментальні майстерні (з 1936 - Школа народних майстрів, згодом - Художньо-промисловий технікум). Сюди збирали народні таланти, серед них була і Приймаченко.
У себе в Болотні вона розписала хату фантастичними звірами. Першими її живописними роботами стали перенесені на картон і папір мотиви традиційного настінного розпису й вишивки. Тут, у Києві, Марія Приймаченко створює цілу серію малюнків під назвою «Звірі у Болотні» (1935-1941). А перший успіх прийшов на Українській республіканській виставці народного мистецтва, де вона була відзначена дипломом 1-го ступеня. А вже у 1937 році птахи і звірі Приймаченко вражали і відвідувачів Першої міжнародної виставки у Парижі. На ній художниця отримала золоту медаль. Але після успіху прийшли роки забуття. Вдруге до творчості Приймаченко звернулися у 50-60-х роках ХХ ст. Художниця у цей час (1960-1965 роки) натхненно працює над новим циклом – «Людям на радість», за який її нагородили Державною премією України ім. Т.Г. Шевченка (1966).
Загалом за роки свого творчого життя Марія Приймаченко створила понад 800 картин – більша частина з них зберігається в Київському музеї українського народного декоративного мистецтва, також її картини представлені в найвідоміших державних і приватних галереях Франції, Болгарії, Австрії, Угорщини, Канади, Білорусі, Бельгії, Данії, Швеції, Португалії, Польщі, Грузії. За життя мисткині, протягом 30-80 років ХХ ст., відбулися близько 60 виставок картин, найвідоміші з яких – «Калиновий берег», «Галя і козак», «Літа молодії». Водночас художниця проілюструвала шість дитячих книжок. Згодом ім’я Марії Приймаченко було внесено до Всесвітньої енциклопедії мистецтва поряд з такими іменами, як француз Анрі Руссо, грузин Ніколо Піросмані, хорват Іван Генералич, а також Никифор Криницький. А 2009 рік, за рішенням ЮНЕСКО, був роком Марії Приймаченко.
📌 17 січня 1901 року народився Григорій Данилович Епік — український письменник, публіцист, редактор, один із найяскравіших представників "Розстріляного Відродження".
📌 Епік був активним членом літературних організацій "Плуг" і "Гарт", співпрацював із київськими та харківськими видавництвами. Його творчість досліджувала суспільні трансформації в умовах радянської дійсності. Серед найвідоміших творів — романи "Без ґрунту" і "Восени".
📌 У 1934 році Епіка заарештували за звинуваченням у "контрреволюційній діяльності". У 1937 році, під час Великого терору, письменника розстріляли разом із іншими діячами української культури в урочищі Сандармох.
📌Реабілітований посмертно в 1958 році, він і сьогодні є уособленням боротьби за свободу слова і самовираження.
У січні українці традиційно вшановують пам’ять поетів Василя Стуса (народився 6 січня), Василя Симоненка (8 січня) та Володимира Сосюри (6 січня).
Окрім народження в один місяць, їх поєднали любов до України, репресії радянської влади і самвидав – популяризація їхніх творів у самостійному виготовленні та поширенні (переважно надрукованому на машинці) серед людей, які ставали читачами недозволеної, підцензурної літератури.
За прочитання та поширення цих творів радянська влада засуджувала до ув’язнення на 7 років і заслання у Сибір на 5 років за статтею 62 частини І Кримінального кодексу УРСР: «агітація або пропаганда, проваджена з метою підриву чи ослаблення радянської влади або вчинення окремих особливо небезпечних державних злочинів».
МУЛЬТИМЕДІЙНА ПОЛИЦЯ
МУЛЬТИМЕДІЙНА ПОЛИЦЯ
МУЛЬТИМЕДІЙНА ПОЛИЦЯ
Сьогодні Україна вдруге відзначає День Святого Миколая за новою датою — 6 грудня.
6 грудня в церковному календарі – день пам'яті святого Миколая, архієпископа Мир Лікійських. Він народився в III столітті в Патарі, місті на території сучасної Туреччини. Він відомий своєю благочинністю, любов'ю до дітей і поміччю тим, хто в потребі. Серед див, приписуваних йому, є врятування моряків, допомога бідним та захист невинних. Миколай був єпископом міста Мири (сучасний Демре) у Лікії, де він провів більшу частину свого життя. Його милосердя та щедрість стали відомими далеко за межами його єпархії. Одного разу він таємно кинув сумку з золотом у вікно бідної родини, щоб врятувати їх від рабства. Після своєї смерті Миколай був канонізований і став одним з найулюбленіших святих у християнському світі. На цей світлий день чекає кожна родина, а особливо — діти.
Цьогоріч цей святковий день вкотре став можливим завдяки нашим воїнам. Саме вони дають нам можливість прокидатись кожного ранку, працювати та розвивати те, заради чого боремось, – збереження нашої ідентичності, нашої культури.
Тож, недарма день святого Миколая припадає саме на 6 грудня - день Збройних Сил України, день, коли українці з безмежною вдячністю вшановують своїх невтомних, наймогутніших захисників і захисниць.
День Збройних Сил України — кожен день.
Боротьба за наше майбутнє триває.
Слава ЗСУ! Слава Україні!
МУЛЬТИМЕДІЙНА ПОЛИЦЯ БІБЛІОТЕКИ КФКЗ
У суботу, 23 листопада, в Україні вшановують пам'ять жертв Голодоморів.
Цей день пам'яті відзначають щороку в четверту суботу листопада на підставі указів Президента 1998 та 2007 років.
Українці у ХХ сторіччі пережили три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Наймасштабнішим був голод 1932-1933 років – саме його називають геноцидом українського народу, здійсненим сталінським режимом.
Нинішні трагічні події та чергові злочини росіян демонструють, що жива пам’ять – надзвичайно важлива.
Цього дня згадаємо про мільйони людських життів, які втратила Україна.
О 16:00 запалимо свічку пам’яті у вікні на знак скорботи за загиблими та віри в нашу Перемогу.
Пам’ятаємо, єднаємося, переможемо!
Він наступив їй чоботом на руки
Вона не розтулила кулаки.
Лежало тільце і терпіло муки.
Не відчувало біль, а лиш про хліб думки.
Паскуди чоботи сильніше надавили…
Дарині було років п'ять чи шість,
Її супротив уже втратив сили,
А виконавцем володіла злість.
Кілька зернят в малих, худих долонях
Могли її від голоду спасти...
Це був не хліб, простий звичайний сонях,
Якому вдалося із згуби прорости.
Дарина так його давно чекала,
Шукала ягідки та паросток знайшла.
Щодня водицею відтоді підливала,
Пісні співала й дуже берегла.
А як дозрів, хустиною закрила,
Не від птахів — від виконавців "крис".
І раз у день кілька зернят носила
Шанс на життя, цей від природи - приз.
Важко зітхнула тричі дівчинка і вмерла.
Шанс на життя забрав бездушний кат.
Його ж сімʼя не просто їла, жерла!
Дарині ж не віддав і двох зернят.
Вони й нам зараз землю рідну топчуть
Цей геноцид на мить не притихав.
Тепер ракетами вони нас вбити хочуть
Дивися, світе, ти раніш не знав.
І не один царьок у цьому винен,
А схиблений, жорстокий "руський мір"
Коли навіки він з землі святої згине,
Наступить спокій, світе, ти повір!
Людмила Кубряк
МУЛЬТИМЕДІЙНА ПОЛИЦЯ
Digital KKZ-Library
12 листопада відбувся конкурс з інформатики для здобувачів (студентів) І курсу на створення портретів (аватарів) студентів нашого коледжу за допомогою сервісів та інструментів штучного інтелекту. Змагання проводили викладачі інформатики - Руднєва М.С., Шамало О.В. та Сушанова В.С. в рамках підготовки до святкування Дня працівників радіо, телебачення та зв'язку (16 листопада) та Дня студента (17 листопада)
В ході змагання здобувачі продемонстрували високі навички володіння сучасними інформаційними технологіями та креативні підходи до реалізації поставлених задач.
Закликаємо долучитись всіх студентів (старших курсів також) та викладачів коледжу до голосування, щоб визначити найкращі роботи! Оберіть по три найкращі на Вашу думку роботи в кожній категорії. Від вашого голосу залежить хто буде переможцем!
Голосування буде відкрито з 13 по 15 листопада (до 16.00).
Оголошення результатів буде в понеділок 17 листопада в рамках святкування міжнародного дня студента
28 липня 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ №455/2023, відповідно до якого дата святкування Дня української писемності та мови була перенесена з 9 листопада на 27 жовтня. Свято української писемності та мови традиційно відзначається в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця (письменника-агіографа, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря), з чиїм ім’ям пов’язують започаткування писемної української мови.
29.09.2024
оновлення виставки>>>
до 82-х роковин трагедії Бабиного яру
До 160-ї річниці від дня народження Михайла Коцюбинського
До 130-ї річниці від дня народження Олександра Довженка
Залишив заповіт, написаний незадовго до смерті у щоденнику:
«Я вмру в Москві, так і не побачивши України! Перед смертю попрошу Сталіна, аби, перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю, у Києві, десь над Дніпром, на горі».
Поховали Олександра Довженка на Новодівичому цвинтарі у Москві.
До дня знань