До дня пам’яті жертв Бабиного Яру
Електронна бібліотека Київського фахового коледжу зв'язку / Digital KKZ-Library
До дня пам’яті жертв Бабиного Яру
Бабин Яр — місце поховання понад 110 тис. осіб, жертв різноманітних геноцидів-терорів у 1932-1961 роках. У Бабиному Яру поховані жертви Голодомору, яких було знищено російсько-радянським керівництвом у 1932-33 роках (точні дані по кількості загиблих невідомі), жертви Голокосту, яких було знищено німецько-нацистським керівництвом під час Другої світової війни у 1941—1943 роках та жертви Куренівської трагедії 1961 року (понад 1,5 тис. осіб).
У 1941–1943 роках у Бабиному Яру були розстріляні, за різними даними, від 70 до 100 тисяч осіб (включно з 50 тис. євреїв та 10 тис. українців: мирних громадян військовополонених, підпільників, партизанів, 620 борців за незалежність України з ОУН-УПА, пацієнтів психіатрічної лікарні, інших заручників). За етнічною ознакою, крім євреїв, там стратили 40 тис. мирних осіб інших національностей, включно з 10 тис. ромів, поляків тощо.
Після Другої світової війни Бабин Яр став символом людської трагедії, страждань мирного населення під час війни. Але й досі історики продовжують вивчати архівні документи. Розсекречені матеріали, здатні розвіяти міфи радянської пропаганди про роль української поліції, пролити світло на національність жертв, розповісти про те, хто проводив розстріли.
Вірш Маріанни Кіяновської читає Дар'я Недавня. Пластична композиція Поліни Валієвої. Ідея та постановка Євдокії Тіхонової. Зйомка – Лев Сандалов
Ведучі Еспресо читають вірші Маріанни Кіяновської про Бабин Яр
Ведучі Еспресо читають вірші Мойсея Фішбейна про Бабин Яр.
Герберт Тідеманн використовує стандартні наукові методології для аналізу повідомлень, свідчень очевидців та інших джерел щодо так званої «трагедії Бабиного Яру». Автор висуває і досліджує версію, що «трагедію Бабиного Яру» вигадало НКВС/КДБ для сокриття власних злочинів проти українського народу. Автор також ставить і розглядає багато гострих питань відносно цієї події, зокрема щодо походження сумнівного плаката, яким нібито десятки тисяч жидів закликали 29 вересня 1941 р. зібратися з майном на розі невеличких вулиць. Він також не знаходить відповіді на питання чому ніхто ніколи не вимагав проведення в Бабиному Яру криміналістичних досліджень.
Книга Герберта Тідеманна «Бабин Яр: Критичні питання та коментарі» разом із працею Удо Валенді «Бабин Яр — ущелина "з 33 771 убитими жидами"?» (Babi Jar — Die Schlucht «mit 33.771 ermordeten Juden»?) на сьогоднішній день є найбільш відомими і ретельними дослідженнями історії Бабиного Яру. На жаль, вітчизняні науковці-історики не прагнуть розібратися в тому що насправді відбулося в урочищі «Бабин Яр» за часів ІІ-ї світової війни та в епоху сталінських репресій. Передмова перекладача
Дана стаття була опублікована у збірнику Ернста Гаусса «Основи новітньої історії», виданої в 1994 році видавництвом Граберт-Ферлаг у м. Тюбінген, Німеччина. Вільний продаж цієї книги в Німеччині досі заборонено. Перекладач висловлює щиру подяку швейцарському автору Юргену Графу і бельгійському книготорговцю Зигмунду Фербеке, який надіслав мені цю чудову книгу. Незважаючи на деяку тенденційність статті, вона буде цікава всім любителям сучасної історії, тим більше що про ревізіоністські погляди на цю проблему мало що відомо. Переклад статті дещо скорочено.
Мені, з іншого боку, довелося доповнити статтю кількома примітками, що стосуються тих аспектів історії Бабиного Яру, які не могли бути відомі німецькому автору більше 9 років тому. Вони позначаються цифрами в дужках і наведені в кінці статті. Хотілося б, щоб ця стаття підхльоснула дійсно незалежне і вільне вивчення цієї трагедії, яке багато в чому змогло б допомогти поліпшенню взаєморозуміння між нами, східними слов'янами, з нашими німецькими сусідами.
Олена і Михайло Теліги. Фото: ww2.memory.gov.ua