Булінг (від англ.to bull — переслідувати) — це агресивна свідома поведінка однієї дитини (або групи) стосовно іншої, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності. Дослідники зазначають, що булінг відрізняється від сварки між дітьми тим, що:
він супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, б’ють, розповсюджують плітки, оприлюднюють особисту інформацію та/чи фото в соціальних мережах;
в ситуації завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують, та ті, хто спостерігають;
він негативно впливає на всіх учасників, на їхнє фізичне та психічне здоров’я;
може виникати спонтанно, коли несподівано для себе дитина опиняється або в ситуації переслідування, або приєднується до переслідувача;
він може повторюватися багато разів.
Яким буває булінг?
Цькування може мати різні форми:
Фізичний булінг(штовхання, підніжки, бійки, стусани, нанесення тілесних ушкоджень).
Вербальне цькування(обзивання чиглузування).
Булінг стосунків(relational bullying)— явище соціального вигнання— коли дітей ігнорують, недопускають доігор тавечірок, або вони стають жертвами чуток чиінших форм публічного приниження.
Кібербулінг(приниження задопомогою Інтернету, мобільних телефонів таінших електронних гаджетів).
Кіберагресори створюють публікації, щопринижують гідність жертв, відправляють їмповідомлення зпогрозами, викладають фотографії івідео зізнущаннями.
Інтернет додає булінгутаких ознак:
цілодобове втручання вособисте життя (цькування немає часового чигеографічного обмеження); необмеженість аудиторії;
блискавичність поширенняінформації;
можливістьанонімного переслідування.
Усі форми булінгу— фізичний, вербальний, кібер та стосунків—мають тенденцію виникати одночасно.
Як запобігати булінгу?
Швидка та доречна реакція дорослих (батьків івчителів) наситуацію булінгу повертає дітям відчуття безпеки тазахищеності, демонструє, щонасилля неприйнятне. Саме тому,якщо вистали свідком булінгу:
1. Негайно втручайтеся та зупиняйте насилля— булінг неможна ігнорувати.
2. Зберігайте спокійтабудьте делікатними, непримушуйте дітей публічно говорити наважкі для них теми.
3. Займіть нейтральну позицію— обидві сторони конфлікту потребують допомоги, запропонуйте дітям самостійно вирішити конфлікт.
4. Поясніть,які саме дії єбулінгом ічому їхнеобхідно припинити.
5. Уникайте вспілкуванні слів «жертва» чи «агресор» для запобігання тавруванню й розподілу ролей
6. Повідомте керівництво освітнього закладу про ситуацію, що склалася, й вимагайте вжити заходів щодо припинення цькування.
Цькування може мати різні форми:
фізичний булінг (штовхання, підніжки, бійки, стусани, нанесення тілесних ушкоджень);
вербальне цькування (обзивання чи глузування);
булінг стосунків (relational bullying) — явище соціального вигнання — коли дітей ігнорують, не допускають до ігор та вечірок, або вони стають жертвами чуток чи інших форм публічного приниження;
кібербулінг (приниження за допомогою Інтернету, мобільних телефонів таінших електронних гаджетів)
кіберагресори створюють публікації, що принижують гідність жертв, відправляють їм повідомлення з погрозами, викладають фотографії і відео зі знущаннями.
Інтернет додає булінгу таких ознак:
цілодобове втручання в особисте життя (цькування немає часового чи географічного обмеження); необмеженість аудиторії;
блискавичність поширення інформації;
можливість анонімного переслідування.
Усі форми булінгу— фізичний, вербальний, кібер та стосунків—мають тенденцію виникати одночасно.
Швидка та доречна реакція дорослих (батьків і вчителів) на ситуацію булінгу повертає дітям відчуття безпеки та захищеності, демонструє, що насилля неприйнятне. Саме тому, якщо ви стали свідком булінгу:
Негайно втручайтеся та зупиняйте насилля— булінг неможна ігнорувати!
Зберігайте спокій та будьте делікатними, не примушуйте дітей публічно говорити на важкі для них теми.
Займіть нейтральну позицію— обидві сторони конфлікту потребують допомоги, запропонуйте дітям самостійно вирішити конфлікт.
Поясніть,які саме дії є булінгом і чому їх необхідно припинити.
Уникайте в спілкуванні слів «жертва» чи «агресор» для запобігання тавруванню й розподілу ролей
Повідомте керівництво освітнього закладу про ситуацію, що склалася, й вимагайте вжити заходів щодо припинення цькування.
Згідно з ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, -
тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -
тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу -
тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.