Внаслідок обстрілів та прямих влучень у будівлі, розташовані поблизу бібліотеки, через вибухові хвилі є пошкодження в усіх будівлях бібліотечного комплексу. Найбільших ушкоджень зазнав головний корпус бібліотеки, зведений у 1901 р. за проєктом видатного українського архітектора Олексія Бекетова. Будівля - пам’ятка архітектури та містобудування державного та регіонального значення (охоронні №№ 91, 7154-Ха).  Через численні вибухові хвилі потрощені фасади, вікна, пошкоджено внутрішні двері, світловий ліхтар в атріумі, знищено унікальні вітражі. Частково пошкоджено меблі, міжкімнатні двері, комп’ютерну та іншу техніку. В багатоповерховому книгосховищі (1980 р. зведення) порушено температурно-вологісний, світловий, санітарно-гігієнічний режими. 

З репортажу "Наслідки обстрілів Харкова: пошкоджена будівля бібліотеки Короленка"

 (Ганна Цьомик, Руслана Богдан. Суспільне. Харків)

СВІДОК Ігор Терехов, мер міста Харкова: «Щодо бібліотеки Короленка, ви знаєте, що поряд потрапив снаряд, там безцінні екземпляри книг. Усі наші комунальні служби працювали для того, щоб врятувати цю колекцію, закрити контури».

СВІДОК Ігор Махов, зав. відділом впровадження бібліотечно-інформаційних систем і технологій та підтримки баз даних Харківської державної  наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка: «Системний адміністратор бібліотеки Ігор Махов показує забиті вікна та зруйнований вітраж. "Був вітраж. І зараз він в ось такому вигляді. А тут найбільші вікна. Вони усі й забиті нашими доблесними комунальниками, які прийшли на допомогу, бо тут гуляв вітер вчора”».

СВІДОК Наталя Петренко, директорка Харківської державної  наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка: «Старовинний рояль у залі бібліотеки теж постраждав, говорить директорка бібліотеки Наталя Петренко: «Це рояль фірми Schröder. На ньому свого часу грав Рахманінов. Це був його виступ у Харкові». Без вікон бібліотечний фонд зазнає пошкоджень, каже директорка закладу.

«Обсяг фондів складає понад 7 мільйонів примірників документів різними мовами. Це є фонд національного значення. І наша бібліотека сьогодні — це не тільки фонд, це і хаб цифрової освіти, це 13 читальних залів, два інтернет-центри, 12 клубів за інтересами», — говорить директорка».

СВІДОК Наталя Петренко, директорка Харківської державної  наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка: «Директорка Харківської державної наукової бібліотеки імені Короленка Наталія Петренко тільки в січні заступила на посаду і встигла з командою створити стратегію розвитку на кілька років. Планували відновити міський абонемент і закупити сучасну українську літературу, щоб кожен харків’янин міг прочитати її вдома. Зараз доводиться рахувати, скільки вікон вибито і думати про вилучення всієї російської літератури. Директорка дуже чекає закінчення воєнних дій і сподівається на гідне відновлення бібліотеки.

«Ми впевнені, що наш заклад теж відбудують, — запевняє Петренко. — Хочеться, щоб бібліотека була ще гарнішою, але разом з тим стала безпечнішою і комфортнішою для читачів. Ми тримаємося, і найважливіше, що тримається Харків. Тому все буде Україна!»

 Ще 2 березня ударною хвилею від вибуху в центрі Харкова в головному корпусі бібліотеки вибило вікна, міжкімнатні двері, почали осипатися стелі. За словами директорки, майже зруйновано світловий ліхтар, а система опалення вже не підлягає відновленню. Та найбільше страждають книгосховища.

 «Наша бібліотека є однією з найстаріших і найбільших у Європі: фонд нараховує понад сім мільйонів примірників, — розповідає Петренко. Зараз неможливо забезпечити оптимальні умови для їх зберігання. Немає вікон, неможливо встановити правильний температурно-вологісний, світловий, санітарний режими. Книгосховища — це дуже болюча тема».

Для фізичного збереження колекції можливі мінімальні дії — наприклад, забити вікна, які повилітали, щоб хоч якось зменшити вплив зовнішнього середовища на книги. З цим допомогли волонтери: громадська організація Museum for Change та ALIPH Foundation. Також активно допомагає міськрада. Наталія говорить, що після обстрілів до бібіліотеки швидко приїздять комунальники і намагаються прибрати те, що можна.  Зараз бібліотека працює дистанційно як може. Співробітники надають консультації з бібліотекознавства, спілкуються з міжнародними організаціями про подальшу долю закладу, навіть провели дистанційний курс «Цифрова бібліотека нової української школи» на запит Олександрійського міського центру профрозвитку».

Дивіться детальніше