Нормативна база
Постанова КМУ від 15.09.2021 №957 "Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти"
Постанова КМУ від 28.07.2021 №769 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530"
Постанова КМУ від 21.07.2021 №765 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами"
Постанова КМУ від 20.01.2021 №31 "Про затвердження Порядку здійсненнямедичного обслуговування учнів закладів загальної середньої освіти"
Постанова КМУ від 21.10.2020 №983 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. № 585 і від 12 липня 2017 р. № 545"
Лист МОН від 31.08.2020 №1/9-495 "Щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному роців"
Наказ МОН від 25.11.2019 №1472 "Про затвердження Положення про систему автоматизації інклюзивно-ресурсних центрів"
Наказ МОН від 05.08.2019 №1069 "Про затвердження форми звітності з питань діяльності інклюзивно-ресурсних центрів та інструкції щодо її заповнення"
Лист МОН від 05.08.2019 №1/9-498 "Методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами в закладах освіти в 2019/2020 н.р."
Постанова КМУ від 21.08.2019 №779 "Про організацію інклюзивного навчання в закладах позашкільної освіти"
Постанова КМУ від 10.07.2019 №636 "Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти"
Постанова КМУ від 10.07.2019 №635 "Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах вищої освіти"
Наказ МОН від 02.07.2019 №917 "Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 2 класу з порушеннями інтелектуального розвитку"
Лист МОН від 26.06.2019 №1/9-409 "Щодо організації інклюзивного навчання у закладах освіти у 2019/2020 н.р."
Наказ МОН від 21.06.2019 №873 "Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 23 квітня 2018 року №414" (Про затвердження Типового переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах закладів загальної середньої освіти)
Наказ МОН від 10.06.2019 №808 "Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 12.06.2018 №627"
Постанова КМУ від 10.04.2019 №530 "Про затвердження Порядку організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти"
Лист МОН від 13.11.2018 №1/9-691 "Щодо організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти"
Наказ МОН від 03.10.2018 №1051 "Про затвердження примірних положень про проведення конкурсу на посаду директора та педагогічних працівників інклюзивно-ресурсного центру"
Закон України від 06.09.2018 №2541-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг"
Наказ МОН від 06.09.2018 №977 "Деякі питання комплексної оцінки розвитку дітей з особливими освітніми потребами"
Постанова КМУ від 22.08.2018 №617 „Деякі питання створення ресурсних центрів підтримки інклюзивної освіти та інклюзивно-ресурсних центрів”
Наказ МОН від 26.07.2018 №816 "Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 1 класів з інтелектуальними порушенями"
Наказ МОН від 26.07.2018 №815 "Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 12.06.2018 №627"
Наказ МОН від 26.07.2018 №814 "Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами"
Наказ МОН від 25.06.2018 №693 "Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами"
Наказ МОН від 12.06.2018 №627 "Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами"
Наказ МОН від 08.06.2018 №609 "Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти"
Наказ МОН від 03.05.2018 №447 "Про затвердження Примірного переліку обладнання для оснащення кабінетів інклюзивно-рескрсних центрів"
Наказ МОН від 23.04.2018 №414 "Про затвердження типового переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах закладів загальної середньої освіти"
Постанова КМУ від 09.08.2017 №588 "Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах"
Постанова КМУ від 12.07.2017 №545 "Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр"
Постанова КМУ від 15.08.2011 №872 "Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах".
Лист МОНУ від 12 жовтня 2021 року №1-9/536 "Про перелік навчвльної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2021/2022 н.р." Завантажити
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
№ 1/9-436 від 30 серпня 2021 року
Керівникам департаментів (управлінь)
освіти і науки обласних, Київської
міської державних адміністрацій
Керівникам закладів загальної
середньої освіти, в яких здобувають
освіту діти з особливими освітніми
потребами
Щодо організації навчання осіб з
особливими освітніми потребами
закладах загальної середньої освіти
у 2021/2022 навчальному році
Шановні колеги!
Міністерство освіти і науки України надсилає методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році для практичного використання в роботі.
Просимо довести зазначену інформацію до відома працівників районних (міських) управлінь (відділів) освіти, педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, що забезпечують здобуття освіти дітьми з особливими освітніми потребами.
Додаток: на 11 арк. в 1 прим.
З повагою
Заступник Міністра Віра Рогова
Методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими
освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році
У 2021/2022 навчальному році освітній процес у закладах загальної середньої освіти, в яких здобувають освіту діти з особливими освітніми потребами (в т. ч. спеціальних), організовується відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», інших актів законодавства та освітньої програми (освітніх програм) закладу освіти з урахуванням епідемічної ситуації в регіоні та дотриманням обмежувальних протиепідемічних заходів визначених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. № 1236 (із змінами) «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постановою Головного державного санітарного лікаря України від 23.04.2021 р. № 4.
В рамках реалізації Національної стратегії із створення безбар'єрного простору в Україні на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366-р пріоритетними завданнями залишаються створення рівних можливостей та вільного доступу до освіти, задоволення особливих освітніх потреб всіх учасників освітнього процесу, створення інклюзивного освітнього середовища.
Наголошуємо, що необхідними умовами формування інклюзивного середовища у закладах загальної середньої освіти є: подолання соціальних та психологічних бар'єрів, впровадження педагогіки партнерства, створення універсального дизайну та розумних пристосувань у закладах освіти, що передбачає не лише дотримання вимог архітектурної доступності будівель та приміщень закладів освіти, але й стосується навчальних матеріалів, методів викладання та оцінювання досягнень учнів, створення безбар'єрного фізичного простору.
Основними елементами забезпечення архітектурної доступності та умов для організації інклюзивного навчання в закладі освіти є: доступність прилеглої території до будівлі закладу освіти (шляхи руху, зона паркування транспорту); безбар'єрний вхід (входи, виходи, сходи, пандуси); безперешкодний рух в приміщеннях (коридори, ліфти, підйомники, позначення, піктограми) доступність до дверних і відкритих прорізів; пристосування приміщень (шляхів руху, загальних і санітарних приміщень, рекреаційних зон).
Щодо змісту освітньої діяльності
Зміст освітньої діяльності у закладах загальної середньої освіти визначається Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, що схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р (https://cutt.ly/OyA9z5p), Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688); Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392.
Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним державними стандартами результатів навчання є освітня програма закладу загальної середньої освіти.
У спеціальних закладах освіти (спеціальних школах, навчально-реабілітаційних центрах (далі - НРЦ) з 1 вересня 2018 року запроваджено поетапне введення в дію нових освітніх програм, розроблених відповідно до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87.
У 2021/2022 навчальному році учні спеціальних закладів освіти відповідно до особливостей навчально-пізнавальної діяльності навчаються за типовими освітніми програмами:
· учні 1-х класів з порушеннями інтелектуального розвитку навчаються за типовими освітніми програмами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 № 815 «Про затвердження Типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 1 класів з інтелектуальними порушеннями» (далі - наказ МОН);
· учні 2-х класів для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку – за типовими освітніми програмами, затвердженими наказом МОН від 02.07.2019 № 917 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 2 класу з порушеннями інтелектуального розвитку»;
· учні 3-х класів для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку – за типовими освітніми програмами, затвердженими наказом МОН від 01.04.2020 № 467 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 3 класу з порушеннями інтелектуального розвитку»;
· учні 4-х класів для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку – за типовими освітніми програмами, затвердженими наказом МОН від 29.01.2021 № 121 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 4 класу з порушеннями інтелектуального розвитку».
Учні 1, 2, 3, 4-х класів (крім учнів з порушеннями інтелектуального розвитку) навчаються за типовими освітніми програмами, затвердженими наказом МОН від 26.07.2018 № 814 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами» (зі змінами, наказ МОН від 16.08.2019 № 917).
Учні 5-10-х класів спеціальних закладів освіти всіх видів навчаються за типовими освітніми програмами, затвердженими наказом МОН від 12.06.2018 № 627 «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти П ступеня для дітей з особливими освітніми потребами» (зі змінами, накази МОН від 26.07.2018 № 815, від 10.06.2019 № 808).
Учні 11-х та 12-х класів, які мають порушення зору (сліпі, зі зниженим зором), слуху (глухі, зі зниженим слухом), опорно-рухового апарату та тяжкі порушення мовлення навчаються за типовою освітньою програмою, затвердженою наказом МОН від 22.07.2020 № 944.
Зазначена типова освітня програма ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту повної загальної середньої освіти.
Типовою освітньою програмою визначені базові предмети, вибірково-обов'язкові предмети, профільні предмети, які вивчаються на профільному рівні, з переліком орієнтовної кількості тижневих годин, спеціальні курси, які разом із профільними предметами відображають специфіку конкретного профілю навчання і визначають його сутність. Профіль навчання формується спеціальним закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.
Підходи щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з порушеннями зору (сліпі, зі зниженим зором), слуху (глухі, зі зниженим слухом), опорно-рухового апарату, тяжкими порушеннями мовлення в умовах особистісно орієнтованого і компетентнісного навчання визначені у Методичних рекомендаціях щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 № 813.
Освітній процес у 2021/2022 навчальному році у закладах освіти має розпочатися з визначення кожним педагогічним працівником прогалин у знаннях учнів з урахуванням вивченого навчального матеріалу. З огляду на виявлені труднощі, вчитель обирає доцільні форми і методи роботи з метою активізації, коригування та закріплення набутих знань, умінь і навичок. Відповідно скоригована корекційно-розвиткова робота забезпечить підвищення корекційної спрямованості освітнього процесу.
Оцінювання навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку у спеціальних закладах загальної середньої освіти та спеціальних класах шкіл здійснюється за Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з порушеннями інтелектуального розвитку /навчально-методичний посібник/ (далі - Критерії) авт. О.В. Чеботарьова, Г.О. Блеч, І.В. Гладченко, С.В. Трикоз, І.В. Бобренко та ін. - К., ІСП НАПН України, 2020, та Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів 5-10 класів з порушеннями інтелектуального розвитку /навчально-методичний посібник/авт.: О.В. Чеботарьова, Г.О. Блеч, І.В. Гладченко, С.В. Трикоз, І.В. Бобренко, Н.А. Ярмола та ін.: за ред.: О.В. Чеботарьової. - К., ІСП НАПН України, 2019, схваленими до використання у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами науково-методичною комісією з спеціальної педагогіки Науково-методичної ради МОН.
Критерії оцінювання розміщено для використання в роботі на сайтах МОН та ІМ3О:
· https://mon.gov.ua/ua/osvita/inklyuzivne-navchannya/dlya-fahivciv/metodiki-inkluzia
· https://imzo.gov.ua/osvita/zagalno-serednya-osvita/navchalno-metodychne-Zabezpechennya/
Звертаємо увагу, що інформація про формувальне та підсумкове оцінювання результатів навчання учня є конфіденційною. Вона обговорюється лише під час індивідуальних зустрічей учителя з учнем/ученицею та його/її батьками, які беруть участь у розробленні індивідуальної траєкторії розвитку учня.
Переліки навчальної літератури та навчальних програм рекомендованих МОН для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2021/2022 навчальному році наведено у листі МОН від 09.08.2021 № 1/9-404 та розміщено на веб-сайті ІМЗО за посиланням.
Просимо взяти до уваги, що перелік навчальної літератури постійно оновлюється з урахуванням видання нових підручників, навчальних посібників.
Забезпечення закладів освіти сучасною навчально-методичною літературою є основою для створення освітнього середовища для дітей з особливими освітніми потребами в контексті сучасних педагогічних інновацій, розвитку творчої особистості як учителя, так і учня, створення умов для повноцінного інтелектуального, духовного, фізичного розвитку всіх учасників освітнього процесу шляхом подолання усталених стереотипів та застарілих підходів. В цьому контексті важливими є науково-методичні та навчальні розробки Інституту спеціальної педагогіки і психології їм. М. Ярмаченка НАПН України, які стануть у нагоді педагогічним працівникам, психологам спеціальних та інклюзивних закладів освіти. Зокрема:
· «Навчання дітей з порушеннями когнітивного розвитку в умовах компетентнісного підходу»: навчально-методичний посібник / Л.І. Прохоренко, О.О. Бабяк, Н.І. Баташева, А.Л. Душка, Н. І. Недозим, О.М. Омельченко, О.В.Орлов // за ред. В.В. Засенко, Л.І. Прохоренко. - Київ: Наша друкарня, 2020. - 352 с.
· «Учні початкових класів із тяжкими порушеннями мовлення: навчання та розвиток»: навч.-метод. посіб. для пед. працівників, які працюють з учнями з особл. осв. потр. / Юлія Рібцун. - Львів : Світ, 2020. - 268 с.
· «Учні початкових класів із особливими потребами: навчання та супровід»: навчально-методичний посібник / Л.І. Прохоренко, О.О. Бабяк, В.В. Засенко, Н.А. Ярмола // - Харків: Вид-во «Ранок», 2020. - 160с.
· «Учні початкових класів із порушеннями зору: навчання та розвиток»: навчально-методичний посібник / Т.М. Костенко// - Харків: Вид-во «Ранок», 2020. - 127с.
· «Учні початкових класів із порушеннями слуху: навчання та розвиток»: навчально-методичний посібник / С.В. Кульбіда, С.В. Литовченко, В.В. Жук, В.В. Литвинова// - Харків: Вид-во «Ранок», 2020. - 144с.
· «Учні початкових класів із порушеннями інтелектуального розвитку»: навчання та розвиток: навчально-методичний посібник / О.В. Чеботарьова, І.В. Гладченко// - Харків: Вид-во «Ранок», 2020. - 130с.
· «Учні початкових класів із розладами аутистичного спектра: навчання та розвиток»: навчально-методичний посібник / Інна Недозим// - Харків: Вид-во «Ранок», 2020. - 130с.
· Електронні ресурси та редаговані рукописи завершених праць наукових працівників ІСПП ім. М. Ярмаченка НАПН України постійно розміщуються в електронній бібліотеці НАПН України http://lib.iitta.gov.ua/
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 753 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. № 585» (далі - Постанова Хо 585) із завершенням 2020/2021 навчального року припиняє функціонування початкова школа для дітей із затримкою психічного розвитку. Учні 5 класу продовжать навчання в 2021/2022 н. р. у закладах загальної середньої освіти за місцем проживання.
У 2021/2022 навчальному році з числа дітей із затримкою психічного розвитку мають право продовжити навчання у спеціальних школах учні 9-х класів.
Схема поетапного скорочення структури спеціальних шкіл ІІ ступеня для дітей із затримкою психічного розвитку визначена у наказі МОН від 26.07.2018 № 815.
Щодо формування мережі спеціальних закладів освіти
Сучасна державна політика у сфері освіти полягає в забезпеченні кожному українцю повноцінного доступу до якісної освіти без дискримінації за будь-якими ознаками на підставі рівних можливостей.
У статті 24 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю зазначається, що держава має забезпечувати навчання з допомогою найбільш підхожих для особи з інвалідністю мов, методів і способів спілкування і в обстановці, яка максимально сприяє засвоєнню знань і соціальному розвиткові.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про освіту» органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані створювати умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами у здобутті освіти на всіх рівнях з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.
Наголошуємо на дотриманні виважених підходів та врахуванні інтересів кожної дитини з особливими освітніми потребами під час прийняття рішень щодо реорганізації/ліквідації спеціальних закладів освіти, необхідності вивчення потреб кожної дитини з особливими освітніми потребами, наявності соціальних, медичних та реабілітаційних послуг для таких дітей на рівні громади, використання кадрових, фінансових та матеріальних ресурсів спеціальних закладів освіти.
Міністерство особливу увагу приділяє забезпеченню права кожної дитини з особливими освітніми потребами на освіту, під час вивчення документів про зміну типу спеціального закладу відповідно до Закону України № 1385-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо розширення можливостей для трансформації освітньої мережі та захисту прав учасників освітнього процесу», що набув чинності 01.05.2021 року.
Погодження відповідних проектів рішень засновників відбувається після наявної інформації про зарахування кожної дитини з особливими освітніми потребами до іншого закладу освіти; доступності закладу освіти для дітей з особливими освітніми потребами; створених умов для навчання та реабілітації (наявність корекційних педагогів, соціальних та медичних послуг, підвезення тощо), а також працевлаштування працівників закладу загальної середньої освіти.
Алгоритм погодження Міністерством відповідних рішень засновників наведено у листі МОН від 11.05.2021 № 1/9-245.
Інформуємо, що у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2021 р. № 843 «Деякі питання соціального захисту дітей, влаштованих на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування» (далі - Постанова) втратив чинність Порядок зарахування дітей на цілодобове перебування до закладів, які здійснюють інституційний догляд і виховання дітей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 586, який передбачав надання дозволу органу опіки і піклування на зарахування дітей на цілодобове перебування до закладів освіти, у структурі яких є пансіон.
Пунктом 2 зазначеної Постанови визначено, що заклади забезпечують влаштування/зарахування до них дитини на цілодобове перебування з дотриманням норм законодавства, установчих документів із визначенням підстав для влаштування/зарахування дитини на цілодобове перебування, періоду цілодобового перебування дитини в такому закладі, графіка (її повернення до сім'ї (у разі її наявності), відвідування дитини в закладі батьками або іншими законними представниками.
Щодо діяльності інклюзивно-ресурсних центрів
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2021 № 765 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами» внесено зміни до Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 545, та інших нормативно-правових актів, а саме:
· усунуто норму щодо нижньої межі віку дитини для проведення комплексної оцінки потреб, натепер до інклюзивно-ресурсних центрів батьки можуть звертатися від народження дитини, а не з 2 років як було раніше;
визначено основні завдання інклюзивно-ресурсних центрів (далі - ІРЦУ):
· проведення комплексної оцінки, у тому числі повторної, та здійснення системного кваліфікованого супроводу осіб у разі встановлення у них особливих освітніх потреб;
· надання рекомендацій закладам освіти щодо розроблення індивідуальної програми розвитку особи;
· забезпечення участі педагогічних працівників ІРЦ в діяльності команди психолого-педагогічного супроводу особи з ООП;
· надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових та інших послуг дітям з ООП (дітям раннього та дошкільного віку, які не відвідують заклади дошкільної освіти, дітям, які здобувають освіту у формі педагогічного патронажу);
· визначення потреби в асистенті учня та/або супроводі дитини з ООП в інклюзивному класі (групі) тощо;
· оновлено підходи до визначення особливих освітніх потреб та затверджено категорії (типи) особливих освітніх потреб (труднощів).
За результатами проведеної фахівцями ІРЦ комплексної оцінки визначаються:
· наявність чи відсутність у дитини особливих освітніх потреб та у разі їх наявності вказується категорія(ї) (тип(и)) особливих освітніх потреб (труднощів);
· напрями, рівень та обсяг підтримки особи з ООП в освітньому процесі, у тому числі обсяг психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, які надаються особам з ООП в закладах освіти;
· надаються рекомендації щодо складання, виконання, коригування індивідуальної програми розвитку в частині надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, змісту, форм та методів навчання відповідно до потенційних можливостей дитини, створення належних умов для навчання залежно від порушення розвитку дітей з ООП (доступність приміщень, особливості облаштування робочого місця, використання технічних засобів);
· визначається термін повторної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи тощо.
В контексті зазначеного неприпустимим є формулювання у висновку ІРЦ: «рекомендовано навчання за програмою спеціального закладу освіти для дітей з відповідним порушенням розвитку». Програми для спеціальних закладів освіти можуть бути лише ресурсом для адаптації та /або модифікації освітньої програми до потреб дітей з ООП. Всі діти інклюзивних класів, в т.ч. діти з ООП, навчаються за освітньою програмою закладу освіти, при цьому для дітей з ООП передбачено доповнення освітньої програми корекційно-розвитковим складником.
Корекційно-розвитковий складник передбачає проведення індивідуальних та групових корекційно-розвиткових занять, спрямованих на корекцію порушень шляхом розвитку особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери і мовлення та корекційну роботу під час вивчення всіх навчальних предметів, що полягає у застосуванні адаптацій навчального матеріалу, використанні спеціальних методів та способів роботи відповідно до потреб і можливостей дитини.
Висновок ІРЦ повинен містити конкретні рекомендації щодо застосування адаптацій та/або модифікацій в освітньому процесі дітей з ООП та допомагати педагогічними працівниками якісно та ефективно скласти ПІР.
Проведення якісної комплексної оцінки розвитку дитини проводиться з обов'язковим спостереженням та додатковим збором інформації про особливості навчання особи в закладі освіти;
консультацій з педагогічними працівниками закладу освіти щодо розроблення її індивідуальної освітньої траєкторії, індивідуальної програми розвитку, необхідності модифікації/адаптації освітньої програми (навчальних предметів), особливостей організації освітнього середовища, рекомендацій з надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг тощо.
Для якісного виконання покладених на фахівців інклюзивно-ресурсних центрів завдань вони мають виїжджати на місце навчання особи з особливими освітніми потребами, а керівники закладів освіти сприяти фахівцям ІРЦ якісному виконанню покладених на них завдань.
Щодо організації інклюзивного навчання в закладах освіти
За результатами проведеного інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році Державною службою якості освіти України було виявлено ряд системних порушень в організації інклюзивного навчання.
Зокрема, безпідставна відмова керівника закладу освіти в організації інклюзивного навчання та організація такого навчання з недотриманням норм законодавства. Відмова в організації інклюзивного навчання пояснювалася неготовністю педагогів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (далі - ООП) (психологічний бар'єр, відсутність знань та досвіду роботи з цією категорією дітей), непристосованістю закладів освіти до перебування в них дітей з ООП.
Також виявлено численні порушення вимог організації інклюзивного навчання: перевищення допустимої кількості дітей з ООП під час формування учнівського контингенту інклюзивного класу; нерозуміння різниці між інклюзивним навчанням та організацією навчання за індивідуальною формою, що в свою чергу призводило до фінансових порушень; порушення, які безпосередньо впливають на якість інклюзивного навчання (відсутність індивідуальної програми розвитку або формальний підхід до її розроблення, що не забезпечує індивідуалізацію освітнього процесу); порушення у наданні корекційно-розвиткових послуг (безпідставне зменшення кількості корекційних годин, перевищення норм тривалості таких занять, ненадання корекційно- розвиткових послуг через відсутність кваліфікованих корекційних педагогів/вчителів-дефектологів); порушення, що стосуються адаптації та /або модифікації змісту навчальних програм.
Описані порушення спричинені відсутністю досвіду роботи педагогів з дітьми з ООП та комунікації з фахівцями ІРЦ, спеціальними та іншими закладами освіти, які мають досвід в організації такого навчання.
Враховуючи зазначене, звертаємо увагу керівників закладів на дотримання вимог чинного законодавства у галузі освіти під час організації інклюзивного навчання.
У разі звернення батьків інклюзивні класи утворюються в обов'язковому порядку (стаття 20 Закону України «Про освіту. З метою надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з ООП керівник закладу може вводити вчителів-дефектологів до штату закладу загальної середньої освіти або залучати відповідних фахівців на підставі цивільно-правових договорів, зокрема, працівників ІРЦ, спеціальних шкіл, навчально-реабілітаційних центрів, логопедичних пунктів та інших фізичних осіб, які мають право здійснювати освітню діяльність у сфері освіти.
Клас, до якого зараховано дитину з ООП, яка здобуває освіту за індивідуальною формою не є інклюзивним. Відповідно уведення ставки асистента вчителя та доплати за роботу з дітьми з ООП в таких класах є порушенням чинного законодавства.
Просимо звернути особливу увагу на якість складання індивідуальної програми розвитку дитини, мета якої - забезпечення індивідуалізації освітнього процесу конкретної дитини шляхом адаптації та/або модифікації навчального матеріалу, створення відповідного освітнього середовища, методів навчання тощо.
В організації інклюзивного навчання важливою є співпраця всіх учасників освітнього процесу, а також чіткий розподіл ролей і обов'язків, зокрема між вчителем та асистентом вчителя. Провідну роль в організації освітнього процесу під час уроку відіграє вчитель, асистент учителя перебуває в партнерстві з усіма педагогічними працівниками та забезпечує єдність вимог до виконання освітньої програми та забезпечення реалізації індивідуальної програми розвитку учня з особливими освітніми потребами. Його робота може будуватися на принципі спільного викладання, при якому формується розподіл обов'язків між педагогами, що працюють в класі, зі спільним плануванням та організацією роботи, яка не виключає з процесу ні вчителя, ні асистента вчителя, надаючи можливість використовувати сильні сторони один одного.
Асистент вчителя є учасником шкільної команди психолого-педагогічного супроводу та виконує функції відповідно до Примірного положення про команду супроводу, зокрема бере участь в розробці індивідуальної програми розвитку.
Детальніше із завданнями та функціями асистента вчителя можна ознайомитись у листі МОН від 31.08.2020 № 1/9-495.
Проведення корекційно-розвиткових занять
Корекційно-розвиткова робота у 2021/2022 навчальному році має розпочатися з аналізу динаміки розвитку дитини, вивчення сильних сторін та позитивних змін, що є основою розроблення плану корекційно-розвиткової роботи як складової індивідуальної програми розвитку учня з особливими освітніми потребами.
У разі встановлення рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій «червоного» рівня епідемічної небезпеки надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами може здійснюватися шляхом використання дистанційних технологій. Проведення таких занять здійснюється за наказом керівника закладу та погодженням одним з батьків.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1289, затверджено Порядок забезпечення допоміжними засобами для навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах освіти, яким передбачається можливість надання в тимчасове користування її батькам (іншим законним представникам) або такій особі особисто (у разі її повноліття) допоміжних засобів для навчання особи з особливими освітніми потребами, що зазначені в індивідуальній програмі розвитку особи та призначені для індивідуального користування.
Під час проведення таких занять слід враховувати індивідуальні потреби та потенційні можливості дитини з особливими освітніми потребами.
Графік проведення корекційно-розвиткових занять із використанням технологій дистанційного навчання затверджується керівником закладу освіти.
Оплата за проведені дистанційно на умовах цивільно-правових договорів корекційно-розвиткові заняття здійснюється у разі наявності підписаного акту виконаних робіт. Факт надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг шляхом використання дистанційних технологій в умовах карантину можуть підтвердити батьки дитини з особливими освітніми потребами.
Підвищення кваліфікації
Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800.
Наказом Міністерства освіти 1 науки України від 11.06.2021 № 656 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів освіти з інклюзивним навчанням та фахівців інклюзивно-ресурсних центрів» затверджено Типову програму для підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів освіти з інклюзивним навчанням та фахівців ІРЦ та список кваліфікованих тренерів, які підготовлені практично у кожній області.
Заклади післядипломної педагогічної освіти можуть використовувати у своїй роботі з підвищення кваліфікації зазначену Типову програму та залучати підготовлених тренерів.
Підвищення професійної компетентності педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів та закладів освіти щодо навчання дітей з особливими освітніми потребами шляхом організації забезпечують обласні Центри підтримки інклюзивної освіти. Основними завданнями яких є проведення тренінгів, семінарів, вебінарів; надання консультативно-методичної допомоги з питань навчання дітей з особливими освітніми потребами керівникам та педагогічним працівникам закладів освіти, інклюзивно-ресурсних центрів, установ (закладів) соціального захисту населення, закладів охорони здоров'я, батькам (іншим законним представникам) дитини, посадовим особам обласних (Київської та Севастопольської міських) держадміністрацій, представникам органів місцевого самоврядування та громадським об'єднанням.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 21 липня 2021 р. № 765
Київ
Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 21 липня 2021 р. № 765
Київ
Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами
Кабінет Міністрів України постановляє:
Внести до постанов Кабінету Міністрів України щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами зміни, що додаються.
Прем'єр-міністр України
Д.ШМИГАЛЬ
Інд. 73
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 липня 2021 р. № 765
ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами
1. У розділі VI додатка до Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346 (Офіційний вісник України, 1997 р., число 16, с. 73; 2001 р., № 13, ст. 550; 2018 р., № 68, ст. 2284; 2019 р., № 65, ст. 2234):
1) позицію “Керівник (директор) інклюзивно-ресурсного центру” у графі “Посада” доповнити словами “, завідувач філії інклюзивно-ресурсного центру”;
2) виключити таку позицію:
“Завідувач психолого-медико-педагогічної консультації
56”;
3) позицію
“Консультант психолого-медико-педагогічної консультації
56”
замінити такою позицією:
“Фахівець (консультант) інклюзивно-ресурсного центру
56”.
2. У розділі “Посади педагогічних працівників” переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963 (Офіційний вісник України, 2000 р., № 24, ст. 1015):
1) в абзаці першому слова “психолого-медико-педагогічної консультації,” виключити;
2) в абзаці третьому слова “консультант психолого-медико-педагогічної консультації” замінити словами “фахівець (консультант) інклюзивно-ресурсного центру”.
3. У підрозділі 2 розділу I додатка 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 36, ст. 1699; 2017 р., № 1, ст. 6; 2018 р., № 68, ст. 2284):
1) виключити таку позицію:
“Завідувач психолого-медико-педагогічної консультації
15”;
2) позицію
“Керівник (директор) інклюзивно-ресурсного центру
15”
замінити такою позицією:
“Керівник (директор) інклюзивно-ресурсного центру, завідувач філії інклюзивно-ресурсного центру
16”;
3) позицію
“Консультант психолого-медико-педагогічної консультації
14”
замінити такою позицією:
“Фахівець (консультант) інклюзивно-ресурсного центру
15”.
4. У постанові Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 796 “Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності” (Офіційний вісник України, 2010 р., № 67, ст. 2410; 2018 р., № 68, ст. 2289):
1) пункт 1 постанови доповнити абзацом такого змісту:
“Установити, що послуги, передбачені пунктом 29 зазначеного переліку, надаються на безоплатній основі особам з інвалідністю, особам з числа дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування.”;
2) пункт 1 переліку, затвердженого зазначеною постановою, доповнити підпунктом 29 такого змісту:
“29) надання інклюзивно-ресурсними центрами послуг з проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особам з особливими освітніми потребами старше 18 років, які здобувають освіту.”.
5. Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 р. № 373 “Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 26, ст. 1080; 2014 р., № 30, ст. 824; 2018 р., № 12, ст. 416) доповнити абзацами такого змісту:
“З 1 січня 2022 р. надбавка в розмірі не менше 25 відсотків встановлюється:
педагогічним працівникам інклюзивно-ресурсних центрів.”.
6. У Положенні про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 545 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 61, ст. 1859; 2018 р., № 68, ст. 2284; 2020 р., № 87, ст. 2801):
1) у пункті 1:
абзац другий викласти в такій редакції:
“Інклюзивно-ресурсний центр є установою, що утворюється з метою забезпечення права осіб з особливими освітніми потребами на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття освіти, шляхом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи (далі - комплексна оцінка) та забезпечення їх системного кваліфікованого супроводу.”;
друге речення абзацу третього після слів “(далі - центри підтримки інклюзивної освіти)” доповнити словами “та/або визначена МОН установа, що належать до сфери його управління”;
2) доповнити Положення пунктом 1-1 такого змісту:
“1-1. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:
автоматизована система інклюзивно-ресурсних центрів (далі - АС “ІРЦ”) - автоматизована система збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо осіб з особливими освітніми потребами та суб’єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення права осіб з особливими освітніми потребами на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття освіти;
комплексна оцінка - збір та інтерпретація інформації про особливості розвитку особи з метою визначення її особливих освітніх потреб та визначення її освітніх труднощів, розроблення рекомендацій щодо її індивідуальної освітньої траєкторії, модифікації чи адаптації освітньої програми (навчальних предметів), організації освітнього середовища, особливостей організації надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг;
мобільний інклюзивно-ресурсний центр - автомобільний транспортний засіб спеціального призначення, обладнаний для проведення комплексної оцінки та здійснення системного кваліфікованого супроводу осіб з особливими освітніми потребами;
освітні труднощі - труднощі у навчанні, які впливають на процес здобуття освіти та результати навчання здобувачів освіти відповідного року навчання;
підтримка в освітньому процесі - підтримка, що надається здобувачам освіти постійно або тимчасово та передбачає створення для них сприятливих для навчання умов у закладі освіти, а також здійснення додаткових заходів, спрямованих на подолання їх освітніх труднощів;
філія інклюзивно-ресурсного центру (далі - філія) - територіально відокремлений структурний підрозділ інклюзивно-ресурсного центру, що не має статусу юридичної особи і діє на підставі положення, затвердженого засновником інклюзивно-ресурсного центру.”;
3) в абзаці першому пункту 2 слова “Про загальну середню освіту” замінити словами “Про повну загальну середню освіту”, “Про професійну (професійно-технічну) освіту”, “Про фахову передвищу освіту”, “Про вищу освіту”;
4) у пункті 3:
абзац другий після слів “юридичною особою” доповнити словами “, що утворюється як бюджетна установа”;
доповнити пункт абзацами такого змісту:
“Інклюзивно-ресурсний центр може мати у своїй структурі філію (філії). Інклюзивно-ресурсний центр може організовувати власну діяльність з використанням мобільного інклюзивно-ресурсного центру.
Кілька засновників можуть прийняти спільне рішення про утворення інклюзивно-ресурсного центру та укласти договір про спільну діяльність або засновницький договір у порядку, визначеному законодавством. Сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інклюзивно-ресурсні центри, забезпечувати та організовувати їх діяльність відповідно до Закону України “Про співробітництво територіальних громад”.”;
5) абзац другий пункту 4 виключити;
6) друге речення пункту 5 викласти в такій редакції: “Органи управління у сфері освіти обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - органи управління освітою) здійснюють координацію діяльності інклюзивно-ресурсних центрів, контроль за дотриманням ними актів законодавства та цього Положення.”;
7) абзаци другий і третій пункту 6 замінити абзацом такого змісту:
“Загальна площа інклюзивно-ресурсних центрів становить не менш як 50 кв. метрів. Приміщення інклюзивно-ресурсних центрів облаштовуються кімнатою для прийому громадян, ресурсною кімнатою та кабінетами фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсного центру (далі - фахівці інклюзивно-ресурсного центру) відповідно до його штатного розпису, затвердженого засновником, а також залом для занять з лікувальної фізкультури.”;
8) абзац другий пункту 7 викласти в такій редакції:
“У разі обслуговування дітей з особливими освітніми потребами з інших адміністративно-територіальних одиниць або територіальних громад інклюзивно-ресурсний центр не пізніше 15 числа наступного місяця з дня їх звернення інформує про них засновника та відповідний орган управління освітою. У такому разі діяльність інклюзивно-ресурсних центрів організовується в одній із форм співробітництва, визначених Законом України “Про співробітництво територіальних громад”.”;
9) пункти 8 і 9 викласти в такій редакції:
“8. Основними завданнями інклюзивно-ресурсного центру є:
1) проведення комплексної оцінки, у тому числі повторної, та здійснення системного кваліфікованого супроводу осіб у разі встановлення у них особливих освітніх потреб;
2) надання рекомендацій закладам освіти щодо розроблення індивідуальної програми розвитку особи;
3) консультування батьків, інших законних представників особи з особливими освітніми потребами щодо особливостей її розвитку;
4) забезпечення участі педагогічних працівників інклюзивно-ресурсного центру:
у діяльності команди психолого-педагогічного супроводу особи з особливими освітніми потребами;
у семінарах, тренінгах, майстер-класах для підвищення кваліфікації педагогічних працівників, обміну досвідом тощо;
5) залучення (у разі потреби) педагогічних працівників інклюзивно-ресурсного центру під час засідань психолого-педагогічного консиліуму у спеціальних закладах загальної середньої освіти;
6) надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових та інших послуг дітям з особливими освітніми потребами:
дітям раннього та дошкільного віку, які не відвідують заклади дошкільної освіти;
дітям, які здобувають освіту у формі педагогічного патронажу;
7) визначення потреби в асистенті учня та/або супроводі дитини з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі (групі);
8) визначення рівня підтримки особи з особливими освітніми потребами в закладі освіти;
9) надання консультативної, психологічної допомоги батькам, іншим законним представникам осіб з особливими освітніми потребами у формуванні позитивної мотивації щодо розвитку таких дітей та підвищення обізнаності щодо організації їх навчання і виховання;
10) інформування громади про діяльність інклюзивно-ресурсного центру та взаємодія з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, закладами освіти, закладами охорони здоров’я, закладами (установами) соціального захисту населення, службами у справах дітей, громадськими організаціями тощо;
11) ведення обліку осіб, які звернулися до інклюзивно-ресурсного центру, шляхом формування їх електронного переліку в АС “ІРЦ” за формою, визначеною додатком 1;
12) підготовка звітної та аналітичної інформації про результати діяльності інклюзивно-ресурсного центру.
9. Управління освітою подають щороку не пізніше ніж 25 лютого визначеній МОН установі, що належить до сфери його управління, зведену інформацію про діяльність інклюзивно-ресурсного центру з використанням АС “ІРЦ” відповідно до форми, затвердженої МОН.”;
10) пункти 11 і 12 викласти в такій редакції:
“11. Комплексна оцінка, у тому числі повторна, проводиться:
за письмовим (або он-лайн, використовуючи АС “ІРЦ”) зверненням (заявою) до інклюзивно-ресурсного центру батьків (одного з батьків) або інших законних представників особи з особливими освітніми потребами, особи з особливими освітніми потребами, яка досягла 14 років (за погодженням із батьками, іншими законними представниками), органів опіки та піклування (для дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування (у разі непризначення законного представника у відповідному до законодавства порядку), повнолітньої особи (далі - заявники).
Усі письмові звернення (заяви) до інклюзивно-ресурсного центру щодо проведення комплексної оцінки невідкладно фіксуються в АС “ІРЦ”. У разі звернення до інклюзивно-ресурсного центру щодо проведення комплексної оцінки однієї і тієї самої особи воно фіксується як повторне.
Перед проведенням комплексної оцінки керівник (директор) інклюзивно-ресурсного центру або уповноважені ним працівники проводять первинний прийом заявників, визначають час, місце та дату проведення комплексної оцінки та встановлюють наявність у них таких документів:
документи, що посвідчують особу заявників;
свідоцтво про народження дитини;
інші документів, що посвідчують особу, якій проводитиметься комплексна оцінка.
У разі проведення комплексної оцінки особи з інвалідністю до звернення (заяви) до інклюзивно-ресурсного центру щодо проведення комплексної оцінки додається її індивідуальна програма реабілітації.
12. Інклюзивно-ресурсний центр проводить комплексну оцінку не пізніше ніж протягом місяця з моменту подання звернення (заяви) (додаток 3) відповідно до пункту 11 цього Положення.”;
11) у пункті 15:
перше речення після слів “комплексну оцінку” доповнити словами “, у тому числі повторну,”;
доповнити пункт абзацами такого змісту:
“Для осіб, які мають освітні труднощі тяжкого та найтяжчого ступеня прояву; відповідно до індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю потребують індивідуального догляду та супроводу; перебувають на довготривалому лікуванні та/або реабілітації в закладах охорони здоров’я комплексна оцінка проводиться за місцем їх проживання (перебування).
Для здобувачів освіти комплексна оцінка проводиться з обов’язковим спостереженням та додатковим збором інформації фахівцями інклюзивно-ресурсного центру про особливості навчання особи в закладі освіти, консультацій з педагогічними працівниками закладу освіти щодо розроблення її індивідуальної освітньої траєкторії, індивідуальної програми розвитку, необхідності модифікації/адаптації освітньої програми (навчальних предметів), особливостей організації освітнього середовища, рекомендацій з надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг тощо. Для цього фахівці інклюзивно-ресурсних центрів за заявою заявників виїжджають на місце навчання особи з особливими освітніми потребами.
У разі необхідності додаткової медичної діагностики від інших вузькопрофільних спеціалістів за погодженням із заявниками строк проведення комплексної оцінки може бути продовжено, але не більш як до 30 календарних днів з моменту подання ними письмової заяви.”;
12) доповнити пункт 18 абзацом такого змісту:
“За потреби під час комплексної оцінки може використовуватись інформація про стан здоров’я особи та результати медичної діагностики вузькопрофільних спеціалістів, яку надають заявники (за бажанням).”;
13) пункт 26 доповнити абзацами такого змісту:
“За результатами комплексної оцінки:
визначаються наявність чи відсутність у особи особливих освітніх потреб та у разі їх наявності зазначається категорія (категорії) (тип (типи) її особливих освітніх потреб (труднощів) згідно з додатком 4;
визначаються напрями, рівень та обсяг підтримки особи з особливими освітніми потребами в освітньому процесі, у тому числі обсяг психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, які надаються особам з особливими освітніми потребами в закладах освіти (для особи з інвалідністю - з урахуванням індивідуальної програми реабілітації);
надаються рекомендації щодо складення, виконання, коригування індивідуальної програми розвитку в частині надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, змісту, форм та методів навчання відповідно до потенційних можливостей особи, створення належних умов для навчання залежно від порушення розвитку осіб з особливими освітніми потребами (доступність приміщень, особливості облаштування робочого місця, використання технічних засобів тощо).”;
14) пункт 27 викласти в такій редакції:
“27. За результатами засідання складається висновок про комплексну оцінку згідно з додатком 5.”;
15) пункт 31 викласти в такій редакції:
“31. Висновок про комплексну оцінку зберігається в АС “ІРЦ”.”;
16) в абзаці першому пункту 35 слова “республіканським, обласним, мм. Києва та Севастополя психолого-педагогічним консиліумом (далі - консиліум)” виключити;
17) у пункті 37:
абзац перший після слова і цифри “(додаток 6)” доповнити словами “, який зберігається в АС “ІРЦ”;
доповнити пункт абзацом такого змісту:
“Висновок про комплексну оцінку повинен містити категорію (категорії) (тип (типи) її особливих освітніх потреб (труднощів).”;
18) розділ “Організація психолого-педагогічного супроводу та надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дитині з особливими освітніми потребами” викласти в такій редакції:
“Організація системного кваліфікованого супроводу, надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг особам з особливими освітніми потребами
38. Організацію системного кваліфікованого супроводу, надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг здійснюють фахівці інклюзивно-ресурсного центру, які:
надають допомогу в організації освітнього процесу для осіб з особливими освітніми потребами, передбаченій її індивідуальною програмою розвитку;
беруть участь у команді психолого-педагогічного супроводу особи в закладі освіти, участь у розробленні її індивідуальної програми розвитку;
надають у разі потреби іншу методичну допомогу педагогічним працівникам закладу освіти та/або допомагають у залученні додаткових спеціалістів, які можуть надати практичну консультативну допомогу у складних випадках, тощо;
консультують батьків (інших законних представників особи) щодо роботи з особою з особливими освітніми потребами вдома;
виконують інші обов’язки відповідно до завдань інклюзивно-ресурсного центру та посадових обов’язків.
39. Системний кваліфікований супровід, надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг спрямовані на:
запобігання виникненню освітніх труднощів, їх мінімізацію в осіб з особливими освітніми потребами під час освітнього процесу;
соціалізацію осіб з особливими освітніми потребами, розвиток їх самостійності та відповідних компетенцій;
сприяння розвитку потенціалу в осіб з особливими освітніми потребами з подальшим визначенням їх професійної орієнтації;
формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання в закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти;
забезпечення розвитку навичок саморегуляції та саморозвитку дітей з урахуванням наявних знань, умінь і навичок комунікативної діяльності, становлення особистості.
40. Тривалість робочого тижня педагогічних працівників інклюзивно-ресурсного центру становить 36 годин на тиждень та включає час, необхідний для виконання ними завдань інклюзивно-ресурсного центру, визначених цим Положенням, та посадових обов’язків, передбачених трудовим договором та/або посадовою інструкцією, зокрема:
проведення комплексної оцінки;
здійснення системного кваліфікованого супроводу;
надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг;
провадження інших видів діяльності, що забезпечують виконання завдань інклюзивно-ресурсного центру, визначених цим Положенням.”;
19) пункт 41 викласти в такій редакції:
“41. Керівництво діяльністю інклюзивно-ресурсного центру здійснює керівник (директор), який призначається на посаду строком на шість років на конкурсній основі та звільняється з посади засновником інклюзивно-ресурсного центру або уповноваженим ним органом (посадовою особою).
Рішення про проведення конкурсу приймається засновником інклюзивно-ресурсного центру або уповноваженим ним органом (посадовою особою):
одночасно з прийняттям рішення про утворення нового інклюзивно-ресурсного центру;
не менш як за два місяці до завершення строкового трудового договору, укладеного з керівником (директором) інклюзивно-ресурсного центру;
не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня дострокового припинення договору, укладеного з керівником (директором) відповідного інклюзивно-ресурсного центру, чи визнання попереднього конкурсу таким, що не відбувся.
Конкурс на посади керівника (директора) інклюзивно-ресурсного центру проводиться відповідно до положення про конкурс, затвердженого засновником або уповноваженим ним органом (посадовою особою).
На посаду керівника (директора) інклюзивно-ресурсного центру призначається особа, яка має вищу освіту не нижче освітнього ступеня магістра (спеціаліста) за спеціальністю “Спеціальна освіта” (“Корекційна освіта”, “Дефектологія”) або “Психологія” (“Практична психологія”) та стаж педагогічної та/або науково-педагогічної роботи не менш як п’ять років та яка пройшла конкурсний відбір і визнана переможцем конкурсу відповідно до порядку, затвердженого засновником інклюзивно-ресурсного центру.”;
20) у пункті 42:
в абзаці першому слово “Директор” замінити словами “Керівник (директор)”;
підпункт 2 викласти в такій редакції:
“2) призначає на посаду працівників інклюзивно-ресурсного центру, звільняє їх із займаної посади відповідно до законодавства, затверджує посадові інструкції працівників інклюзивно-ресурсного центру, заохочує працівників інклюзивно-ресурсного центру і накладає на них дисциплінарні стягнення;”;
доповнити пункт підпунктами 8-11 такого змісту:
“8) видає відповідно до компетенції накази, контролює їх виконання;
9) діє від імені інклюзивної-ресурсного центру без довіреності;
10) залучає юридичних та фізичних осіб до виконання завдань інклюзивно-ресурсного центру шляхом укладення з ними цивільно-трудових договорів відповідно до своєї компетенції;
11) може вносити засновнику інклюзивно-ресурсного центру пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності інклюзивно-ресурсного центру.”;
21) пункти 43-46 викласти в такій редакції:
“43. Діяльність інклюзивно-ресурсних центрів забезпечують педагогічні працівники - керівник (директор), завідувач філії (за наявності філії), фахівці (консультанти) інклюзивно-ресурсного центру (практичні психологи, вчителі-реабілітологи, вчителі-логопеди, інші вчителі-дефектологи).
У разі коли кількість дітей, які проживають на території територіальної громади (району) або у місті (районі міста), перевищує відповідно 7 та 12 тис., інклюзивно-ресурсний центр додатково залучає необхідних фахівців. До штатного розпису інклюзивно-ресурсного центру додаткові посади фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсного центру вводяться за рішенням його засновника із розрахунку 0,5 ставки на кожну додаткову тисячу дитячого населення, яке проживає на території відповідної територіальної громади та яке інклюзивно-ресурсний центр обслуговує.
Штатний розпис інклюзивно-ресурсного центру передбачає посади інших працівників (адміністратор інклюзивно-ресурсного центру, головний бухгалтер, бухгалтер, медсестра, юрист, водій тощо), які забезпечують господарсько-обслуговуючу та іншу діяльність інклюзивно-ресурсного центру.
Штатний розпис інклюзивно-ресурсного центру затверджує його засновник відповідно до законодавства. До штатного розпису інклюзивно-ресурсного центру додаткові посади вводяться за рахунок спеціального фонду.
44. На посади педагогічних працівників інклюзивно-ресурсного центру призначаються особи, які є громадянами України, вільно володіють державною мовою, мають вищу педагогічну (психологічну) освіту ступеня магістра (спеціаліста) за спеціальностями “Спеціальна освіта” (“Корекційна освіта”, “Дефектологія”) або “Психологія (“Практична психологія”), стаж педагогічної та/або науково-педагогічної роботи не менш як два роки у порядку, встановленому трудовим законодавством.
45. Призначення на посади педагогічних працівників інклюзивно-ресурсного центру здійснюється керівником (директором) інклюзивно-ресурсного центру.
46. Обов’язки керівника (директора) та інших працівників інклюзивно-ресурсного центру визначаються відповідно до законодавства та посадових інструкцій, затверджених керівником (директором) інклюзивно-ресурсного центру.”;
22) пункт 49 виключити;
23) пункти 51-53 викласти в такій редакції:
“51. МОН з метою створення умов для здобуття освіти осіб з особливими освітніми потребами в межах своїх повноважень:
1) здійснює координацію діяльності органів управління освітою та інклюзивно-ресурсних центрів;
2) забезпечує створення та функціонування (адміністрування) АС “ІРЦ”;
3) взаємодіє з питань діяльності інклюзивно-ресурсних центрів з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, закладами освіти, охорони здоров’я, закладами і установами системи соціального захисту населення, а також громадськими об’єднаннями.
52. Для забезпечення права осіб з особливими освітніми потребами на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття освіти, АС “ІРЦ” забезпечує передачу до бази даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти та програмно-апаратного комплексу “Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту” інформації про осіб з особливими освітніми потребами та їх психолого-педагогічну оцінку розвитку, а також про відповідних суб’єктів освітньої діяльності.
53. Інформація до Єдиної державної електронної бази з питань освіти та програмно-апаратного комплексу “Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту” передається у процесі оновлення в АС “ІРЦ” та доповнює профіль особи та закладу освіти у складових зазначеної електронної бази: Реєстрі суб’єктів освітньої діяльності, Реєстрі здобувачів освіти, Реєстрі документів про освіту, Реєстрі дітей дошкільного та шкільного віку, довідниках здобувачів освіти та закладів освіти програмно-апаратного комплексу “Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту”.”;
24) пункти 54 і 55 викласти в такій редакції:
“54. Адміністрування функціонування АС “ІРЦ” здійснює визначена МОН установа, що належать до сфери його управління.
55. Органи управління освітою забезпечують:
1) використання та наповнення даними АС “ІРЦ” у взаємодії між інклюзивно-ресурсними центрами та закладами освіти;
2) розгляд звернень стосовно діяльності інклюзивно-ресурсних центрів в установленому законодавством порядку;
3) здійснення координації роботи інклюзивно-ресурсних центрів та забезпечення здійснення контролю за їх діяльністю, дотриманням вимог законодавства та цього Положення;
4) здійснення контролю за дотриманням права дітей, у тому числі дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, на інклюзивне навчання;
5) надання рекомендацій органам місцевого самоврядування щодо утворення інклюзивно-ресурсних центрів;
6) визначення потреби регіонів у фахівцях різних спеціальностей для надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, формування регіонального замовлення на їх підготовку.”;
25) абзац перший та підпункт 1 пункту 56 викласти в такій редакції:
“56. Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук:
1) розробляє методичні рекомендації щодо роботи фахівців інклюзивно-ресурсних центрів, впровадження доказових методик у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами відповідно до категорій (типів) особливих освітніх потреб (труднощів);”;
26) пункт 64 викласти в такій редакції:
“64. Джерелами фінансування інклюзивно-ресурсного центру є кошти засновника, благодійні пожертви юридичних та фізичних осіб, інші джерела, не заборонені законодавством, у тому числі кошти, одержані за надання додаткових освітніх та інших платних послуг, гранти, дарунки, інші надходження, одержані від юридичних та фізичних осіб.
Інклюзивно-ресурсний центр має право надавати платні послуги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 796 “Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності” (Офіційний вісник України, 2010 р., № 67, ст. 2410; 2018 р., № 68, ст. 2289).
Надходження, отримані інклюзивно-ресурсним центром за надання платних послуг та за рахунок інших додаткових джерел фінансування, в установленому законодавством порядку використовуються для забезпечення діяльності інклюзивно-ресурсного центру, передбаченої його установчими документами.
Інклюзивно-ресурсний центр самостійно розпоряджається надходженнями від надання платних послуг та інших додаткових джерел фінансування, передбачених його установчими документами.”;
27) у тексті Положення:
крім абзацу другого пункту 2, абзацу першого пункту 4, абзацу першого пункту 7, абзацу другого пункту 10, слово “дитина” в усіх відмінках і формах числа замінити словом “особа” у відповідному відмінку і числі;
слова “об’єднана територіальна громада” в усіх відмінках і формах числа замінити словами “територіальна громада” у відповідному відмінку і числі;
28) у додатках до Положення:
у додатку 1:
у назві додатка слово “дитини” замінити словом “особи”;
назву графи “категорія особливих освітніх потреб” викласти в такій редакції:
“категорія (категорії) (тип (типи) особливих освітніх потреб (труднощів)”;
додаток 2 виключити;
у назві та тексті додатка 3 слово “дитина” в усіх відмінках замінити словом “особа” у відповідному відмінку;
додатки 4-6 викласти в такій редакції:
“Додаток 4
до Положення
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 21 липня 2021 р. № 765)
Категорії (типи) особливих освітніх потреб (труднощів)
Категорії (типи) особливих освітніх потреб (труднощів)
Загальна характеристика вірогідного прояву
Ступінь прояву
Рівень підтримки
Інтелектуальні
можуть полягати в обмеженні функціонування різного ступеня прояву передумов інтелекту (пам’яті, уваги, мислення, мовлення, вольових процесів, мотивації тощо), власне інтелекту (здатності до узагальнення, абстрагування, міркування; продукування думки, судження; здатності робити висновки тощо), інвентарю інтелекту (набутих знань, умінь, навичок)
поодинокі незначні труднощі
1
труднощі легкого ступеня прояву
2
труднощі помірного ступеня прояву
3
труднощі тяжкого ступеня прояву
4
труднощі найтяжчого ступеня прояву
5
Функціональні (сенсорні, моторні, мовленнєві)
можуть полягати в обмеженні життєдіяльності різного ступеня прояву слухової, зорової, опорно-рухової (кістково-м’язової), мовленнєвої функцій (стосуватися відтворення звуко-складової структури слова; розбірливості мовлення; темпу і ритму; мелодико-інтонаційного малюнку; характеристик голосу; розрізнення звуків мовлення на слух; використання словникового запасу і граматики; перебігу читання, письма, комунікації)
поодинокі незначні труднощі
1
труднощі легкого ступеня
2
труднощі помірного ступеня прояву
3
труднощі тяжкого ступеня прояву
4
труднощі найтяжчого ступеня прояву
5
Фізичні
можуть полягати в обмеженні функціонування різного ступеня прояву органів та кінцівок дитячого організму
поодинокі незначні труднощі
1
труднощі легкого ступеня прояву
2
труднощі помірного ступеня прояву
3
труднощі тяжкого ступеня прояву
4
труднощі
5
Навчальні
можуть полягати в обмеженні або своєрідності перебігу довільних видів діяльності різного ступеня прояву (писемного виду діяльності, математичних дій тощо)
поодинокі незначні труднощі
1
труднощі легкого ступеня прояву
2
труднощі помірного ступеня прояву
3
труднощі тяжкого ступеня прояву
4
труднощі найтяжчого ступеня прояву
5
Соціоадаптаційні/ (особистісні, середовищні труднощі)
соціокультурні (зокрема, взаємодія з представниками осередків окремих культур, отримання інформації засобами жестової мови тощо)
можуть полягати в наявності бар’єрів на шляху до формування навичок: пристосування до умов соціального середовища; організації адекватної системи відносин із соціальними об’єктами;
прояву рольової пластичності поведінки;
інтеграції в соціальні групи, засвоєння стабільних соціальних умов, прийняття норм і цінностей нового соціального середовища, форм соціальної взаємодії
поодинокі незначні труднощі
1
труднощі легкого ступеня прояву
2
труднощі помірного ступеня прояву
3
труднощі тяжкого ступеня прояву
4
труднощі найтяжчого ступеня прояву
5
Додаток 5
до Положення
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 21 липня 2021 р. № 765)
про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи
Додаток 6
до Положення
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 21 липня 2021 р. № 765)
про повторну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи”;
у назві та тексті додатків 7 і 8 слово “дитина” в усіх відмінках замінити словом “особа” у відповідному відмінку.
7. У пунктах 3 та 12 Порядку організації інклюзивного навчання у закладах вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 635 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 59, ст. 2030), слово “дитини” замінити словом “особи”.
8. В абзаці першому пункту 6 Порядку організації інклюзивного навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 636 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 59, ст. 2031), слово “дитини” замінити словом “особи”.
9. У тексті Порядку організації інклюзивного навчання в закладах позашкільної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 779 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 69, ст. 2410), слово “дитини” замінити словом “особи”.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2021-%D0%BF#Text
https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchannya-ditej-u-specialnih-zakladah-osviti/osvita-ditej-z-osoblivimi-potrebami/navchalni-programi/korekcijni-programi
ПОСТАНОВА Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. № 585
https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-ka-773
https://imzo.gov.ua/osvita/zagalno-serednya-osvita/osvita-osib-z-osoblivimi-potrebami-normativna-baza/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
№ 1/9-436 від 30 серпня 2021 року
Керівникам департаментів (управлінь)
освіти і науки обласних, Київської
міської державних адміністрацій
Керівникам закладів загальної
середньої освіти, в яких здобувають
освіту діти з особливими освітніми
потребами
Щодо організації навчання осіб з
особливими освітніми потребами
закладах загальної середньої освіти
у 2021/2022 навчальному році
Шановні колеги!
Міністерство освіти і науки України надсилає методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році для практичного використання в роботі.
Просимо довести зазначену інформацію до відома працівників районних (міських) управлінь (відділів) освіти, педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, що забезпечують здобуття освіти дітьми з особливими освітніми потребами.
Додаток: на 11 арк. в 1 прим.
З повагою
Заступник Міністра Віра Рогова
Методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими
освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році
У 2021/2022 навчальному році освітній процес у закладах загальної середньої освіти, в яких здобувають освіту діти з особливими освітніми потребами (в т. ч. спеціальних), організовується відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», інших актів законодавства та освітньої програми (освітніх програм) закладу освіти з урахуванням епідемічної ситуації в регіоні та дотриманням обмежувальних протиепідемічних заходів визначених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. № 1236 (із змінами) «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постановою Головного державного санітарного лікаря України від 23.04.2021 р. № 4.
В рамках реалізації Національної стратегії із створення безбар'єрного простору в Україні на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366-р пріоритетними завданнями залишаються створення рівних можливостей та вільного доступу до освіти, задоволення особливих освітніх потреб всіх учасників освітнього процесу, створення інклюзивного освітнього середовища.
Наголошуємо, що необхідними умовами формування інклюзивного середовища у закладах загальної середньої освіти є: подолання соціальних та психологічних бар'єрів, впровадження педагогіки партнерства, створення універсального дизайну та розумних пристосувань у закладах освіти, що передбачає не лише дотримання вимог архітектурної доступності будівель та приміщень закладів освіти, але й стосується навчальних матеріалів, методів викладання та оцінювання досягнень учнів, створення безбар'єрного фізичного простору.
Основними елементами забезпечення архітектурної доступності та умов для організації інклюзивного навчання в закладі освіти є: доступність прилеглої території до будівлі закладу освіти (шляхи руху, зона паркування транспорту); безбар'єрний вхід (входи, виходи, сходи, пандуси); безперешкодний рух в приміщеннях (коридори, ліфти, підйомники, позначення, піктограми) доступність до дверних і відкритих прорізів; пристосування приміщень (шляхів руху, загальних і санітарних приміщень, рекреаційних зон).
Щодо змісту освітньої діяльності
Зміст освітньої діяльності у закладах загальної середньої освіти визначається Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, що схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р (https://cutt.ly/OyA9z5p), Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688); Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392.
Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним державними стандартами результатів навчання є освітня програма закладу загальної середньої освіти.
У спеціальних закладах освіти (спеціальних школах, навчально-реабілітаційних центрах (далі - НРЦ) з 1 вересня 2018 року запроваджено поетапне введення в дію нових освітніх програм, розроблених відповідно до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87.
У 2021/2022 навчальному році учні спеціальних закладів освіти відповідно до особливостей навчально-пізнавальної діяльності навчаються за типовими освітніми програмами:
учні 1-х класів з порушеннями інтелектуального розвитку навчаються за типовими освітніми програмами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 № 815 «Про затвердження Типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 1 класів з інтелектуальними порушеннями» (далі - наказ МОН);
учні 2-х класів для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку – за типовими освітніми програмами, затвердженими наказом МОН від 02.07.2019 № 917 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 2 класу з порушеннями інтелектуального розвитку»;
учні 3-х класів для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку – за типовими освітніми програмами, затвердженими наказом МОН від 01.04.2020 № 467 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 3 класу з порушеннями інтелектуального розвитку»;
учні 4-х класів для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку – за типовими освітніми програмами, затвердженими наказом МОН від 29.01.2021 № 121 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 4 класу з порушеннями інтелектуального розвитку».
Учні 1, 2, 3, 4-х класів (крім учнів з порушеннями інтелектуального розвитку) навчаються за типовими освітніми програмами, затвердженими наказом МОН від 26.07.2018 № 814 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами» (зі змінами, наказ МОН від 16.08.2019 № 917).
Учні 5-10-х класів спеціальних закладів освіти всіх видів навчаються за типовими освітніми програмами, затвердженими наказом МОН від 12.06.2018 № 627 «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти П ступеня для дітей з особливими освітніми потребами» (зі змінами, накази МОН від 26.07.2018 № 815, від 10.06.2019 № 808).
Учні 11-х та 12-х класів, які мають порушення зору (сліпі, зі зниженим зором), слуху (глухі, зі зниженим слухом), опорно-рухового апарату та тяжкі порушення мовлення навчаються за типовою освітньою програмою, затвердженою наказом МОН від 22.07.2020 № 944.
Зазначена типова освітня програма ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту повної загальної середньої освіти.
Типовою освітньою програмою визначені базові предмети, вибірково-обов'язкові предмети, профільні предмети, які вивчаються на профільному рівні, з переліком орієнтовної кількості тижневих годин, спеціальні курси, які разом із профільними предметами відображають специфіку конкретного профілю навчання і визначають його сутність. Профіль навчання формується спеціальним закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.
Підходи щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з порушеннями зору (сліпі, зі зниженим зором), слуху (глухі, зі зниженим слухом), опорно-рухового апарату, тяжкими порушеннями мовлення в умовах особистісно орієнтованого і компетентнісного навчання визначені у Методичних рекомендаціях щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 № 813.
Освітній процес у 2021/2022 навчальному році у закладах освіти має розпочатися з визначення кожним педагогічним працівником прогалин у знаннях учнів з урахуванням вивченого навчального матеріалу. З огляду на виявлені труднощі, вчитель обирає доцільні форми і методи роботи з метою активізації, коригування та закріплення набутих знань, умінь і навичок. Відповідно скоригована корекційно-розвиткова робота забезпечить підвищення корекційної спрямованості освітнього процесу.
Оцінювання навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку у спеціальних закладах загальної середньої освіти та спеціальних класах шкіл здійснюється за Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з порушеннями інтелектуального розвитку /навчально-методичний посібник/ (далі - Критерії) авт. О.В. Чеботарьова, Г.О. Блеч, І.В. Гладченко, С.В. Трикоз, І.В. Бобренко та ін. - К., ІСП НАПН України, 2020, та Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів 5-10 класів з порушеннями інтелектуального розвитку /навчально-методичний посібник/авт.: О.В. Чеботарьова, Г.О. Блеч, І.В. Гладченко, С.В. Трикоз, І.В. Бобренко, Н.А. Ярмола та ін.: за ред.: О.В. Чеботарьової. - К., ІСП НАПН України, 2019, схваленими до використання у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами науково-методичною комісією з спеціальної педагогіки Науково-методичної ради МОН.
Критерії оцінювання розміщено для використання в роботі на сайтах МОН та ІМ3О:
https://mon.gov.ua/ua/osvita/inklyuzivne-navchannya/dlya-fahivciv/metodiki-inkluzia
https://imzo.gov.ua/osvita/zagalno-serednya-osvita/navchalno-metodychne-Zabezpechennya/
Звертаємо увагу, що інформація про формувальне та підсумкове оцінювання результатів навчання учня є конфіденційною. Вона обговорюється лише під час індивідуальних зустрічей учителя з учнем/ученицею та його/її батьками, які беруть участь у розробленні індивідуальної траєкторії розвитку учня.
Переліки навчальної літератури та навчальних програм рекомендованих МОН для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2021/2022 навчальному році наведено у листі МОН від 09.08.2021 № 1/9-404 та розміщено на веб-сайті ІМЗО за посиланням.
Просимо взяти до уваги, що перелік навчальної літератури постійно оновлюється з урахуванням видання нових підручників, навчальних посібників.
Забезпечення закладів освіти сучасною навчально-методичною літературою є основою для створення освітнього середовища для дітей з особливими освітніми потребами в контексті сучасних педагогічних інновацій, розвитку творчої особистості як учителя, так і учня, створення умов для повноцінного інтелектуального, духовного, фізичного розвитку всіх учасників освітнього процесу шляхом подолання усталених стереотипів та застарілих підходів. В цьому контексті важливими є науково-методичні та навчальні розробки Інституту спеціальної педагогіки і психології їм. М. Ярмаченка НАПН України, які стануть у нагоді педагогічним працівникам, психологам спеціальних та інклюзивних закладів освіти. Зокрема:
«Навчання дітей з порушеннями когнітивного розвитку в умовах компетентнісного підходу»: навчально-методичний посібник / Л.І. Прохоренко, О.О. Бабяк, Н.І. Баташева, А.Л. Душка, Н. І. Недозим, О.М. Омельченко, О.В.Орлов // за ред. В.В. Засенко, Л.І. Прохоренко. - Київ: Наша друкарня, 2020. - 352 с.
«Учні початкових класів із тяжкими порушеннями мовлення: навчання та розвиток»: навч.-метод. посіб. для пед. працівників, які працюють з учнями з особл. осв. потр. / Юлія Рібцун. - Львів : Світ, 2020. - 268 с.
«Учні початкових класів із особливими потребами: навчання та супровід»: навчально-методичний посібник / Л.І. Прохоренко, О.О. Бабяк, В.В. Засенко, Н.А. Ярмола // - Харків: Вид-во «Ранок», 2020. - 160с.
«Учні початкових класів із порушеннями зору: навчання та розвиток»: навчально-методичний посібник / Т.М. Костенко// - Харків: Вид-во «Ранок», 2020. - 127с.
«Учні початкових класів із порушеннями слуху: навчання та розвиток»: навчально-методичний посібник / С.В. Кульбіда, С.В. Литовченко, В.В. Жук, В.В. Литвинова// - Харків: Вид-во «Ранок», 2020. - 144с.
«Учні початкових класів із порушеннями інтелектуального розвитку»: навчання та розвиток: навчально-методичний посібник / О.В. Чеботарьова, І.В. Гладченко// - Харків: Вид-во «Ранок», 2020. - 130с.
«Учні початкових класів із розладами аутистичного спектра: навчання та розвиток»: навчально-методичний посібник / Інна Недозим// - Харків: Вид-во «Ранок», 2020. - 130с.
Електронні ресурси та редаговані рукописи завершених праць наукових працівників ІСПП ім. М. Ярмаченка НАПН України постійно розміщуються в електронній бібліотеці НАПН України http://lib.iitta.gov.ua/
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 753 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. № 585» (далі - Постанова Хо 585) із завершенням 2020/2021 навчального року припиняє функціонування початкова школа для дітей із затримкою психічного розвитку. Учні 5 класу продовжать навчання в 2021/2022 н. р. у закладах загальної середньої освіти за місцем проживання.
У 2021/2022 навчальному році з числа дітей із затримкою психічного розвитку мають право продовжити навчання у спеціальних школах учні 9-х класів.
Схема поетапного скорочення структури спеціальних шкіл ІІ ступеня для дітей із затримкою психічного розвитку визначена у наказі МОН від 26.07.2018 № 815.
Щодо формування мережі спеціальних закладів освіти
Сучасна державна політика у сфері освіти полягає в забезпеченні кожному українцю повноцінного доступу до якісної освіти без дискримінації за будь-якими ознаками на підставі рівних можливостей.
У статті 24 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю зазначається, що держава має забезпечувати навчання з допомогою найбільш підхожих для особи з інвалідністю мов, методів і способів спілкування і в обстановці, яка максимально сприяє засвоєнню знань і соціальному розвиткові.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про освіту» органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані створювати умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами у здобутті освіти на всіх рівнях з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.
Наголошуємо на дотриманні виважених підходів та врахуванні інтересів кожної дитини з особливими освітніми потребами під час прийняття рішень щодо реорганізації/ліквідації спеціальних закладів освіти, необхідності вивчення потреб кожної дитини з особливими освітніми потребами, наявності соціальних, медичних та реабілітаційних послуг для таких дітей на рівні громади, використання кадрових, фінансових та матеріальних ресурсів спеціальних закладів освіти.
Міністерство особливу увагу приділяє забезпеченню права кожної дитини з особливими освітніми потребами на освіту, під час вивчення документів про зміну типу спеціального закладу відповідно до Закону України № 1385-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо розширення можливостей для трансформації освітньої мережі та захисту прав учасників освітнього процесу», що набув чинності 01.05.2021 року.
Погодження відповідних проектів рішень засновників відбувається після наявної інформації про зарахування кожної дитини з особливими освітніми потребами до іншого закладу освіти; доступності закладу освіти для дітей з особливими освітніми потребами; створених умов для навчання та реабілітації (наявність корекційних педагогів, соціальних та медичних послуг, підвезення тощо), а також працевлаштування працівників закладу загальної середньої освіти.
Алгоритм погодження Міністерством відповідних рішень засновників наведено у листі МОН від 11.05.2021 № 1/9-245.
Інформуємо, що у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2021 р. № 843 «Деякі питання соціального захисту дітей, влаштованих на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування» (далі - Постанова) втратив чинність Порядок зарахування дітей на цілодобове перебування до закладів, які здійснюють інституційний догляд і виховання дітей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 586, який передбачав надання дозволу органу опіки і піклування на зарахування дітей на цілодобове перебування до закладів освіти, у структурі яких є пансіон.
Пунктом 2 зазначеної Постанови визначено, що заклади забезпечують влаштування/зарахування до них дитини на цілодобове перебування з дотриманням норм законодавства, установчих документів із визначенням підстав для влаштування/зарахування дитини на цілодобове перебування, періоду цілодобового перебування дитини в такому закладі, графіка (її повернення до сім'ї (у разі її наявності), відвідування дитини в закладі батьками або іншими законними представниками.
Щодо діяльності інклюзивно-ресурсних центрів
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2021 № 765 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами» внесено зміни до Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 545, та інших нормативно-правових актів, а саме:
усунуто норму щодо нижньої межі віку дитини для проведення комплексної оцінки потреб, натепер до інклюзивно-ресурсних центрів батьки можуть звертатися від народження дитини, а не з 2 років як було раніше;
визначено основні завдання інклюзивно-ресурсних центрів (далі - ІРЦУ):
проведення комплексної оцінки, у тому числі повторної, та здійснення системного кваліфікованого супроводу осіб у разі встановлення у них особливих освітніх потреб;
надання рекомендацій закладам освіти щодо розроблення індивідуальної програми розвитку особи;
забезпечення участі педагогічних працівників ІРЦ в діяльності команди психолого-педагогічного супроводу особи з ООП;
надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових та інших послуг дітям з ООП (дітям раннього та дошкільного віку, які не відвідують заклади дошкільної освіти, дітям, які здобувають освіту у формі педагогічного патронажу);
визначення потреби в асистенті учня та/або супроводі дитини з ООП в інклюзивному класі (групі) тощо;
оновлено підходи до визначення особливих освітніх потреб та затверджено категорії (типи) особливих освітніх потреб (труднощів).
За результатами проведеної фахівцями ІРЦ комплексної оцінки визначаються:
наявність чи відсутність у дитини особливих освітніх потреб та у разі їх наявності вказується категорія(ї) (тип(и)) особливих освітніх потреб (труднощів);
напрями, рівень та обсяг підтримки особи з ООП в освітньому процесі, у тому числі обсяг психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, які надаються особам з ООП в закладах освіти;
надаються рекомендації щодо складання, виконання, коригування індивідуальної програми розвитку в частині надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, змісту, форм та методів навчання відповідно до потенційних можливостей дитини, створення належних умов для навчання залежно від порушення розвитку дітей з ООП (доступність приміщень, особливості облаштування робочого місця, використання технічних засобів);
визначається термін повторної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи тощо.
В контексті зазначеного неприпустимим є формулювання у висновку ІРЦ: «рекомендовано навчання за програмою спеціального закладу освіти для дітей з відповідним порушенням розвитку». Програми для спеціальних закладів освіти можуть бути лише ресурсом для адаптації та /або модифікації освітньої програми до потреб дітей з ООП. Всі діти інклюзивних класів, в т.ч. діти з ООП, навчаються за освітньою програмою закладу освіти, при цьому для дітей з ООП передбачено доповнення освітньої програми корекційно-розвитковим складником.
Корекційно-розвитковий складник передбачає проведення індивідуальних та групових корекційно-розвиткових занять, спрямованих на корекцію порушень шляхом розвитку особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери і мовлення та корекційну роботу під час вивчення всіх навчальних предметів, що полягає у застосуванні адаптацій навчального матеріалу, використанні спеціальних методів та способів роботи відповідно до потреб і можливостей дитини.
Висновок ІРЦ повинен містити конкретні рекомендації щодо застосування адаптацій та/або модифікацій в освітньому процесі дітей з ООП та допомагати педагогічними працівниками якісно та ефективно скласти ПІР.
Проведення якісної комплексної оцінки розвитку дитини проводиться з обов'язковим спостереженням та додатковим збором інформації про особливості навчання особи в закладі освіти;
консультацій з педагогічними працівниками закладу освіти щодо розроблення її індивідуальної освітньої траєкторії, індивідуальної програми розвитку, необхідності модифікації/адаптації освітньої програми (навчальних предметів), особливостей організації освітнього середовища, рекомендацій з надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг тощо.
Для якісного виконання покладених на фахівців інклюзивно-ресурсних центрів завдань вони мають виїжджати на місце навчання особи з особливими освітніми потребами, а керівники закладів освіти сприяти фахівцям ІРЦ якісному виконанню покладених на них завдань.
Щодо організації інклюзивного навчання в закладах освіти
За результатами проведеного інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році Державною службою якості освіти України було виявлено ряд системних порушень в організації інклюзивного навчання.
Зокрема, безпідставна відмова керівника закладу освіти в організації інклюзивного навчання та організація такого навчання з недотриманням норм законодавства. Відмова в організації інклюзивного навчання пояснювалася неготовністю педагогів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (далі - ООП) (психологічний бар'єр, відсутність знань та досвіду роботи з цією категорією дітей), непристосованістю закладів освіти до перебування в них дітей з ООП.
Також виявлено численні порушення вимог організації інклюзивного навчання: перевищення допустимої кількості дітей з ООП під час формування учнівського контингенту інклюзивного класу; нерозуміння різниці між інклюзивним навчанням та організацією навчання за індивідуальною формою, що в свою чергу призводило до фінансових порушень; порушення, які безпосередньо впливають на якість інклюзивного навчання (відсутність індивідуальної програми розвитку або формальний підхід до її розроблення, що не забезпечує індивідуалізацію освітнього процесу); порушення у наданні корекційно-розвиткових послуг (безпідставне зменшення кількості корекційних годин, перевищення норм тривалості таких занять, ненадання корекційно- розвиткових послуг через відсутність кваліфікованих корекційних педагогів/вчителів-дефектологів); порушення, що стосуються адаптації та /або модифікації змісту навчальних програм.
Описані порушення спричинені відсутністю досвіду роботи педагогів з дітьми з ООП та комунікації з фахівцями ІРЦ, спеціальними та іншими закладами освіти, які мають досвід в організації такого навчання.
Враховуючи зазначене, звертаємо увагу керівників закладів на дотримання вимог чинного законодавства у галузі освіти під час організації інклюзивного навчання.
У разі звернення батьків інклюзивні класи утворюються в обов'язковому порядку (стаття 20 Закону України «Про освіту. З метою надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з ООП керівник закладу може вводити вчителів-дефектологів до штату закладу загальної середньої освіти або залучати відповідних фахівців на підставі цивільно-правових договорів, зокрема, працівників ІРЦ, спеціальних шкіл, навчально-реабілітаційних центрів, логопедичних пунктів та інших фізичних осіб, які мають право здійснювати освітню діяльність у сфері освіти.
Клас, до якого зараховано дитину з ООП, яка здобуває освіту за індивідуальною формою не є інклюзивним. Відповідно уведення ставки асистента вчителя та доплати за роботу з дітьми з ООП в таких класах є порушенням чинного законодавства.
Просимо звернути особливу увагу на якість складання індивідуальної програми розвитку дитини, мета якої - забезпечення індивідуалізації освітнього процесу конкретної дитини шляхом адаптації та/або модифікації навчального матеріалу, створення відповідного освітнього середовища, методів навчання тощо.
В організації інклюзивного навчання важливою є співпраця всіх учасників освітнього процесу, а також чіткий розподіл ролей і обов'язків, зокрема між вчителем та асистентом вчителя. Провідну роль в організації освітнього процесу під час уроку відіграє вчитель, асистент учителя перебуває в партнерстві з усіма педагогічними працівниками та забезпечує єдність вимог до виконання освітньої програми та забезпечення реалізації індивідуальної програми розвитку учня з особливими освітніми потребами. Його робота може будуватися на принципі спільного викладання, при якому формується розподіл обов'язків між педагогами, що працюють в класі, зі спільним плануванням та організацією роботи, яка не виключає з процесу ні вчителя, ні асистента вчителя, надаючи можливість використовувати сильні сторони один одного.
Асистент вчителя є учасником шкільної команди психолого-педагогічного супроводу та виконує функції відповідно до Примірного положення про команду супроводу, зокрема бере участь в розробці індивідуальної програми розвитку.
Детальніше із завданнями та функціями асистента вчителя можна ознайомитись у листі МОН від 31.08.2020 № 1/9-495.
Проведення корекційно-розвиткових занять
Корекційно-розвиткова робота у 2021/2022 навчальному році має розпочатися з аналізу динаміки розвитку дитини, вивчення сильних сторін та позитивних змін, що є основою розроблення плану корекційно-розвиткової роботи як складової індивідуальної програми розвитку учня з особливими освітніми потребами.
У разі встановлення рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій «червоного» рівня епідемічної небезпеки надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами може здійснюватися шляхом використання дистанційних технологій. Проведення таких занять здійснюється за наказом керівника закладу та погодженням одним з батьків.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1289, затверджено Порядок забезпечення допоміжними засобами для навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах освіти, яким передбачається можливість надання в тимчасове користування її батькам (іншим законним представникам) або такій особі особисто (у разі її повноліття) допоміжних засобів для навчання особи з особливими освітніми потребами, що зазначені в індивідуальній програмі розвитку особи та призначені для індивідуального користування.
Під час проведення таких занять слід враховувати індивідуальні потреби та потенційні можливості дитини з особливими освітніми потребами.
Графік проведення корекційно-розвиткових занять із використанням технологій дистанційного навчання затверджується керівником закладу освіти.
Оплата за проведені дистанційно на умовах цивільно-правових договорів корекційно-розвиткові заняття здійснюється у разі наявності підписаного акту виконаних робіт. Факт надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг шляхом використання дистанційних технологій в умовах карантину можуть підтвердити батьки дитини з особливими освітніми потребами.
Підвищення кваліфікації
Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800.
Наказом Міністерства освіти 1 науки України від 11.06.2021 № 656 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів освіти з інклюзивним навчанням та фахівців інклюзивно-ресурсних центрів» затверджено Типову програму для підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів освіти з інклюзивним навчанням та фахівців ІРЦ та список кваліфікованих тренерів, які підготовлені практично у кожній області.
Заклади післядипломної педагогічної освіти можуть використовувати у своїй роботі з підвищення кваліфікації зазначену Типову програму та залучати підготовлених тренерів.
Підвищення професійної компетентності педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів та закладів освіти щодо навчання дітей з особливими освітніми потребами шляхом організації забезпечують обласні Центри підтримки інклюзивної освіти. Основними завданнями яких є проведення тренінгів, семінарів, вебінарів; надання консультативно-методичної допомоги з питань навчання дітей з особливими освітніми потребами керівникам та педагогічним працівникам закладів освіти, інклюзивно-ресурсних центрів, установ (закладів) соціального захисту населення, закладів охорони здоров'я, батькам (іншим законним представникам) дитини, посадовим особам обласних (Київської та Севастопольської міських) держадміністрацій, представникам органів місцевого самоврядування та громадським об'єднанням.
Щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році
Лист МОН № 1/9-495 від 31.08.20 року
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
№ 1/9-495 від 31 серпня 2020 року
Департаменти (управління) освіти
і науки обласних, Київської
міської державних адміністрацій
Інститути після дипломної
педагогічної освіти
Заклади загальної середньої освіти
Щодо організації навчання осіб з
особливими освітніми потребами
у закладах загальної середньої освіти
у 2020/2021 навчальному році
Шановні колеги!
Міністерство освіти і науки України надсилає інструктивно-методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році для практичного використання в роботі.
Просимо довести зазначену інформацію до відома працівників районних (міських) управлінь (відділів) освіти, педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, що забезпечують здобуття освіти дітьми з особливими освітніми потребами.
Додаток: на 13 арк. в 1 прим.
З повагою
заступник Міністра
Світлана Даниленко
Додаток
до листа Міністерства освіти і науки України
від 31 серпня 2020 р. № 1/9-495
Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році
Освітній процес у 2020/2021 навчальному році має бути організований з урахуванням епідемічної ситуації в регіоні або окремих адміністративно-територіальних одиницях, актів Кабінету Міністрів України про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, постанови Головного державного санітарного лікаря від 22.08.2020 № 50, рекомендацій щодо організації роботи закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році (лист Міністерства освіти і науки України від 05.08.2020 № 1/9-420).
Інклюзивне навчання є способом організації освітнього процесу для осіб з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої освіти, яке організовується за інституційною (денною або вечірньою) формою здобуття освіти та передбачає включення дитини з особливими освітніми потребами до освітнього процесу спільно з іншими учнями класу.
Інклюзивний клас - це клас у закладі загальної середньої освіти, в якому серед інших учнів навчаються одна, дві або три дитини з особливими освітніми потребами. При цьому особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу для таких дітей забезпечується шляхом створення для кожного учня індивідуальної програми розвитку, адаптації або модифікації навчального матеріалу асистентом вчителя, надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, забезпечення учня спеціальними засобами корекції психофізичного розвитку.
Організація такого навчання з наданням психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг здійснюється відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872 (із змінами).
Згідно зі статтею 20 Закону України «Про освіту» інклюзивні або спеціальні класи утворюються в обов’язковому порядку на підставі заяви батьків дитини з особливими освітніми потребами, до якої обов’язково додається висновок інклюзивно-ресурсного центру та, за потреби, інші документи, визначені Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти (наказ МОН від 16.04.2018 № 367, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 р. за № 564/32016).
Порядком організації інклюзивного навчання визначено, за якими освітніми програмами, підручниками, методичними підходами організовується навчання дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі, надані рекомендації щодо складання розкладу уроків для дітей з особливими освітніми потребами.
Індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма розробляються відповідно до особливостей інтелектуального розвитку учня.
Безпосередня організація інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти здійснюється командою психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами закладу освіти (далі – команда супроводу). Основні принципи, завдання та функції, а також порядок організації діяльності команди супроводу визначені у Примірному положенні про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти, затвердженому наказом МОН від 08.06.2018 № 609 (далі - Примірне положення про команду супроводу).
Асистент вчителя
Особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу забезпечує асистент вчителя.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про повну загальну середню освіту» учасниками освітнього процесу в закладах освіти є: учні, педагогічні працівники, інші працівники закладу освіти, батьки учнів, асистенти дітей (у разі їх допуску відповідно до вимог частини сьомої статті 26 цього Закону).
Відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963, асистенти вчителів є педагогічними працівниками. На асистента вчителя поширюються норми статті 22 Закону «Про повну загальну середню освіту» щодо педагогічного працівника. Зокрема, на посаду асистента вчителя приймаються особи:
· які мають педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію;
· вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства);
· моральні якості та фізичний і психічний стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки.
Асистенти вчителів приймаються на роботу за трудовими договорами відповідно до вимог Закону «Про повну загальну середню освіту» та законодавства про працю. У випадку, якщо асистенти вчителів державних і комунальних закладів загальної середньої освіти досягли пенсійного віку та їм виплачується пенсія за віком, вони продовжують працювати на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.
Асистент вчителя зобов’язаний:
· дотримуватися принципів дитиноцентризму та педагогіки партнерства у відносинах з учнями та їхніми батьками;
· виконувати обов’язки, визначені установчими документами закладу освіти, трудовим договором та/або їхніми посадовими обов’язками;
· забезпечувати єдність навчання, виховання та розвитку учнів;
· дотримуватися у своїй педагогічній діяльності інших принципів освітньої діяльності, визначених статтею 6 Закону України «Про освіту»;
· використовувати державну мову в освітньому процесі відповідно до вимог законодавства;
· володіти навичками з надання домедичної допомоги дітям;
· постійно підвищувати свою педагогічну майстерність;
· дотримуватися принципу конфіденційності стосовно стану здоров’я та іншої особистої інформації про учасників освітнього процесу;
· повідомляти про факти булінгу (цькування), свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів щодо його припинення;
· забезпечувати особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу для учня з особливими освітніми потребами;
· допомагати у навчанні не лише дитині з особливими освітніми потребами, а усім іншим учням класу;
· брати участь у розбудові інклюзивного освітнього середовища разом з іншими педагогічними працівниками закладу освіти;
· забезпечувати партнерство з вчителем та іншими учасниками освітнього процесу з метою виконання освітньої програми для досягнення усіма учнями класу результатів навчання, формування відповідних компетентностей, їхнього особистісного та соціального розвитку.
В умовах використання технологій дистанційного навчання асистент вчителя:
· організовує спільно з учителем/ями освітній процес з використанням технологій дистанційного навчання;
· забезпечує комунікацію закладу освіти та батьків (інших законних представників дитини) з метою організації навчання учнів з особливими освітніми потребами;
· координує дистанційне навчання з батьками (іншими законними представниками) дитини, у тому числі завчасно попереджає про зміни розкладу, необхідні навчально-дидактичні матеріали тощо;
· здійснює підготовку матеріалів для дистанційного навчання для учнів з особливими освітніми потребами, у тому числі консультує батьків щодо їх використання;
· забезпечує підготовку індивідуальних завдань та адаптацію їх до використання в умовах дистанційного навчання;
· забезпечує індивідуалізацію технологій дистанційного навчання з урахуванням особливих освітніх потреб, у тому числі обирає відповідні інструменти, консультує батьків щодо технічних особливостей їх використання з учнями з особливими освітніми потребами;
· асистує вчителю під час проведення дистанційних занять, до прикладу: допомагає вчителю під час поділу учнів на пари і групи в ZOOM-конференціях, може приєднуватись до будь-якої пари/групи в будь-який момент, допомагати та виправляти помилки, слідкувати за підняттям рук учнів;
· надає учню та його батькам (іншим законним представникам) рекомендації щодо дотримання норм при користуванні комп’ютерною технікою.
Перелік посадових обов’язків асистента вчителя визначається посадовою інструкцією, яка затверджується керівником закладу освіти відповідно до вимог законодавства.
Провідну роль в організації освітнього процесу під час уроку відіграє вчитель. Асистент учителя перебуває в партнерстві з усіма педагогічними працівниками та забезпечує єдність вимог до виконання освітньої програми та забезпечення реалізації індивідуальної програми розвитку учня з особливими освітніми потребами. Його робота може будуватися на принципі Co-teaching («Спільне викладання»), при якому формується розподіл обов'язків між педагогами, що працюють в класі, зі спільним плануванням та організацією роботи, яка не виключає з процесу ні вчителя, ні асистента вчителя, надаючи можливість використовувати сильні сторони один одного. У випадку роботи в класі вчителя та асистента вчителя Co-teaching будується за моделлю «один вчитель, одна підтримка» (One Teach, One Support), де один педагог здійснює навчання, а інший надає підтримку в освітньому процесі учням, що її потребують. Але при цьому асистент вчителя не веде самостійно урок, не дає самостійно завдань під час уроку чи домашніх завдань, не здійснює оцінювання учнів, не звільняє учнів від уроків, у тому числі не складає розклад відвідування уроків учнем з особливими освітніми потребами, не обирає самостійно навчальний матеріал та методики викладання без узгодження з вчителями, які працюють у цьому класі.
Асистент вчителя є учасником шкільної команди психолого-педагогічного супроводу та виконує функції відповідно до Примірного положення про команду супроводу, у тому числі бере участь в розробці індивідуальної програми розвитку. Проте, асистент вчителя не здійснює самостійної розробки індивідуальної програми розвитку та індивідуального навчального плану.
Асистент учителя здійснює такі функції:
організаційну:
· допомагає в організації освітнього процесу в класі з інклюзивним навчанням;
· надає допомогу учням з особливими освітніми потребами в організації робочого місця;
· організовує спільно з іншими педагогічними працівниками інклюзивне освітнє середовище в класі;
· проводить спостереження за дитиною під час освітнього процесу та фіксує результати спостереження у щоденнику спостережень;
· допомагає концентрувати увагу, сприяє формуванню саморегуляції та самоконтролю учня з особливими освітніми потребами;
· співпрацює з фахівцями, які безпосередньо працюють з дитиною з особливими освітніми потребами та бере участь у розробленні індивідуальної програми розвитку;
· забезпечує разом з іншими працівниками здорові та безпечні умови навчання, виховання та праці;
· забезпечує залучення учнів з особливими освітніми потребами до заходів закладу освіти, у тому числі позакласних;
· веде документацію;
навчально-розвиткову та виховну:
· працює в партнерстві з учителем з метою виконання освітньої програми для досягнення учнями класу результатів навчання, формування компететностей;
· забезпечує спільно з учителем єдність навчання, виховання і розвитку учнів;
· співпрацюючи з учителем класу, надає освітні послуги, спрямовані на задоволення освітніх потреб учнів;
· забезпечує розробку індивідуальних завдань і роздаткових матеріалів для учнів із особливими освітніми потребами;
· адаптує чи модифікує (за потреби) матеріали для уроку відповідно до індивідуальної програми розвитку;
· сприяє соціалізації учнів з особливими освітніми потребами та включенню їх до учнівського колективу;
· сприяє розвитку дітей з особливими освітніми потребами, поліпшенню їхнього психоемоційного стану;
· стимулює розвиток соціальної активності дітей, сприяє виявленню та розкриттю їхніх здібностей, талантів, обдарувань шляхом їх участі в науковій, технічній, художній творчості;
· створює навчально-виховні ситуації, обстановку оптимізму та впевненості у своїх силах і майбутньому;
діагностичну:
· разом із групою фахівців, які розробляють індивідуальну програму розвитку, вивчає особливості діяльності та розвитку учнів з особливими освітніми потребами;
· визначає сильні та слабкі сторони, потенційні можливості та бар'єри навчання;
· оцінює виконання індивідуальної програми розвитку, вивчає та аналізує динаміку розвитку учня, у тому числі слідкує за його успіхом за певний період часу, порівнює стан сформованості окремих функцій дитини в динаміці;
· створює індивідуальне портфоліо учня.
прогностичну:
· на основі вивчення актуального та потенційного розвитку дитини бере участь у розробленні індивідуальної програми розвитку;
· здійснює прогноз відповідно до стану сформованості функцій дитини та її компетенцій порівняно із фіксованими прогнозами в індивідуальній програмі розвитку, у тому числі з поставленням "SMART-цілей", що передбачають: функціональність цілей (значимість для учня та доступність для досягнення в закладі освіти), відповідність теперішньому рівню розвитку, сформульованість так, щоб можна було побачити, як учень опановує матеріал, вимірюваність та чіткі критерії, за допомогою яких можна визначити, чи досягнув учень цілі, з дотриманням правильності формулювання;
консультативно-комунікативна:
· постійно спілкується з батьками, надаючи їм необхідну консультативну допомогу щодо освітнього процесу, виконання індивідуальної програми розвитку, підготовки необхідних матеріалів;
· здійснює двосторонню комунікацію з батьками (іншими законними представниками дитини) щодо успіхів учня з особливими освітніми потребами, вдалих прийомів та особливостей організації освітнього процесу (при яких умовах краще концентрує увагу, необхідність водити рукою дитини при письмі, контролювати виконання завдання тощо);
· за дорученням керівника закладу здійснює комунікацію з фахівцями інклюзивно-ресурсного центру щодо психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами, консультування з фахівцями інклюзивно-ресурсного центру щодо особливостей організації освітнього процесу.
Асистент вчителя в межах свого педагогічного навантаження не надає (не проводить) корекційно-розвиткові та психолого-педагогічні послуги (заняття), не надає консультацій та завдань замість вчителя-логопеда, практичного психолога чи інших фахівців. Асистент учителя не розробляє самостійно індивідуальну програму розвитку, не здійснює направлення батьків (інших законних представників) до вузьких спеціалістів, не змінює самостійно освітню траєкторію учня.
Якщо асистент вчителя помічає, у тому числі під час дистанційного навчання, психотравмуючі сімейні ситуації, нервозність батьків, систематичне невиконання з дітьми завдань, надмірну вимогливість до дитини або надмірну опіку тощо, він повинен повідомити про це вчителя, практичного психолога та керівника закладу освіти.
Асистент вчителя складає річний план своєї роботи. Річний план затверджується керівником закладу освіти та має корелюватися з освітньою програмою та навчальними програмами, планами роботи педагогічних працівників, з якими в партнерстві працює асистент вчителя.
Асистент вчителя підвищує свою кваліфікацію та проходить атестацію у порядку визначеному Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 р. за № 1255/18550.
Посада асистента вчителя не передбачає присвоєння кваліфікаційних категорій. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 (із змінами), наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 асистенту вчителя закладу загальної середньої освіти встановлюються 10-12 тарифні розряди.
При встановленні тарифного розряду враховуються освітній рівень працівника, професійна компетентність, педагогічний досвід, результативність та якість роботи, інші дані, які характеризують його професійну діяльність.
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту» за роботу в інклюзивних класах (групах) встановлюється доплата у співвідношенні до тарифної ставки 20 відсотків.
Зазначена доплата встановлюється педагогічним працівникам тільки за години безпосередньої роботи в інклюзивних класах (групах). Оскільки посада асистента вчителя вводиться для роботи в інклюзивному класі зазначена доплата встановлюється на все педагогічне навантаження асистента вчителя.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту» педагогічне навантаження асистента вчителя у закладі загальної середньої освіти становить 25 годин на тиждень. Згідно з Типовими штатними нормативами закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОН від 06.12.2010 № 1205, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2010 р. за № 1308/18603, посада асистента вчителя вводиться з розрахунку одна ставка на один інклюзивний клас.
Враховуючи зазначене та тижневе навчальне навантаження учнів з особливими освітніми потребами, рекомендуємо керівникам закладів освіти:
· визначити, які освітні галузі викликають в учня найбільші складнощі у виконання освітньої програми та забезпечити присутність асистента вчителя на уроках з цих галузей;
· забезпечити обов’язкову присутність асистента вчителя на уроках з мовнолітературної та математичної освітніх галузей, а для дітей зі сліпотою та порушеннями опорно-рухового апарату - освітньої галузі фізична культура;
· скласти розклад уроків та розклад педагогічного навантаження асистента вчителя з урахуванням присутності асистента вчителя на уроках, які найбільше потребують його участі в освітньому процесі.
Учні з особливими освітніми потребами не мають залишатися в ресурсній кімнаті чи інших навчальних приміщеннях закладів освіти без нагляду педагогічних працівників. Тому під час освітнього процесу, у випадку потреби, асистент вчителя здійснює супровід дитини до ресурсної кімнати.
Асистент вчителя не здійснює фізичний супровід здобувача освіти та не забезпечує його соціально-побутові потреби, у тому числі не зобов’язаний надавати допомогу в одяганні/роздяганні, відвідуванні туалету, харчуванні.
Відповідно до законодавства в освітньому процесі соціальні потреби учнів з особливими освітніми потребами забезпечуються асистентом учня - соціальним робітником, одним із батьків учня або уповноваженою ними особою.
Асистент учня
Згідно з Законом України «Про повну загальну середню освіту», асистенти учня (дитини) є учасниками освітнього процесу. Їх діяльність регламентується частиною 7 статті 26 зазначеного Закону.
Звертаємо увагу, що асистент учня не є педагогічним працівником та не призначається на посаду керівником закладу освіти, а лише може бути допущений ним до освітнього процесу відповідно до діючого законодавства.
Асистентом учня може бути один із батьків (інший законний представник) дитини або уповноважена ними особи. У такому випадку батьки (інші законні представники) дитини мають звернутися до керівника закладу освіти із заявою про допуск до освітнього процесу.
Також асистентом учня може бути соціальний робітник, що надає соціальну послугу супроводу під час інклюзивного навчання. Відповідно до частини шостої статті 16 Закону України «Про соціальні послуги» така соціальна послуга є однією з базових соціальних послуг, надання якої регламентується цим Законом та державним стандартом соціальної послуги.
Асистент учня зобов'язаний пройти медичний огляд перед допуском до освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти. Також перед допуском до освітнього процесу керівник закладу повинен поінформувати асистента учня про:
· дотримання правил охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки тощо;
· дотримання правил внутрішнього розпорядку закладу освіти;
· дотримання принципу конфіденційності стосовно стану здоров’я та іншої особистої інформації про учасників освітнього процесу;
· дотримання поваги до гідності, прав, свобод і законних інтересів усіх учасників освітнього процесу;
· недопущення будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою;
· заборону пропаганди та агітації, що завдає шкоди здоров’ю здобувачів освіти;
· заборону вживання на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, тютюнових виробів, інших шкідливих речовин.
Асистент учня не здійснює:
· втручання в освітній процес;
· виконання освітньої програми для досягнення учнями результатів навчання;
· надання освітніх послуг в закладі освіти;
· надання рекомендацій педагогічним працівникам щодо організації освітнього процесу;
· розробку індивідуальних завдань і матеріалів для учнів із особливими освітніми потребами;
· виконання інших функцій педагогічних працівників.
Асистент учня забезпечує соціально-побутові потреби учня з особливими освітніми потребами, для чого може бути присутній (за згодою керівника закладу освіти) під час уроків та позакласної роботи, інших заходів закладу освіти, допомагати у пересуванні, відвідуванні туалету, переодяганні, харчуванні та задоволенні інших соціальних та фізичних потреб здобувача
освіти.
Асистент учня (дитини) відповідно до Примірного положення про команду супроводу залучається до складу команди супроводу дитини та має сприяти досягненню визначених командою супроводу цілей розвитку у питаннях соціальної адаптації, комунікації та соціально-побутової орієнтації.
Звертаємо увагу, що асистент вчителя та асистент учня (дитини) виконують різні функції та мають різні обов’язки.
Просимо інформувати учасників освітнього процесу, у тому числі батьків (інших законних представників) дитини про функції асистента вчителя та асистента учня, можливості отримання послуги супроводу під час інклюзивного навчання в установах соціального захисту населення.
Психолого-педагогічний супровід здобувачів дошкільної та загальної середньої освіти під час інклюзивного навчання здійснюють також фахівці інклюзивно-ресурсних центрів (далі - ІРЦ).
Основними функціями ІРЦ є проведення комплексної психологопедагогічної оцінки розвитку дитини, консультування батьків та педагогічних працівників щодо організації навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами. Корекційно-розвиткові послуги надаються фахівцями ІРЦ дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються у закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти (не відвідують заклади освіти) лише в разі неможливості отримання таких послуг за місцем навчання.
Фахівці ІРЦ, які не мають сертифікату користувачів методик, можуть проводити тестування дітей з особливими освітніми потребами за допомогою зазначених методик за умови, що результати тестувань будуть передані для верифікації сертифікованому фахівцю чи/або регіональному тренеру для надання їм офіційного статусу та використання для формування висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.
Починаючи з 1 червня 2020 року роботу ІРЦ було відновлено в зв’язку з послабленням протиепідемічних заходів відповідно до постанови КМУ від 20.05.2020 № 392. За умови сприятливої епідеміологічної ситуації (встановлення «зеленого», «жовтого» та «помаранчевого» рівнів епідемічної небезпеки у конкретному регіоні) ІРЦ продовжують надавати послуги у звичайному режимі, дотримуючись при цьому протиепідеміологічних заходів, зокрема:
· провітрювання приміщення;
· проведення температурного скринінгу усіх працівників ІРЦ, не допущення до роботи тих працівників, у яких виявлено температуру тіла 37,2°С і вище або ознаки респіраторних захворювань;
· уникнення близького контакту фахівців ІРЦ та дитини, за потреби - батьки дитини можуть допомагати в організації обстеження (виконуючи вказівки фахівців інклюзивно-ресурсного центру, подавати необхідні для оцінки матеріали дитині для уникнення близького контакту фахівців та обстежуваного);
· облаштування місця для обробки рук;
· обмеження одночасного руху відвідувачів коридорами та використання туалетних кімнат для уникнення натовпу;
· користування медичними масками та захисними екранами, у разі потреби одноразовими рукавичками;
· після проведення комплексної оцінки всі матеріали, які використовувалися, поверхня столу та інші поверхні обробляти дезрозчином, приміщення провітрювати.
Водночас, просимо посилити інформування батьків про можливість дистанційного подання документів через автоматизовану систему роботи ІРЦ на порталі http://ircenter.gov.ua/.
Наголошуємо, що висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини має рекомендаційний характер і не є підставою для скерування органом управління освітою дитини з особливими освітніми потребами до певного закладу освіти (закладу загальної середньої освіти, спеціальної школи чи навчально-реабілітаційного центру). Відповідно до статті 55 Закону України «Про освіту» батьки дитини мають право обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми освіти відповідного рівня.
Висновок інклюзивно-ресурсного центру не має строку дії, якщо у ньому не зазначено дату проведення повторної оцінки розвитку дитини з особливими освітніми потребами.
Методичні рекомендації щодо організації психолого-педагогічного консиліуму для проведення повторної комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини Міністерством освіти і науки України надіслано регіональним органам управління освітою листом від 16.06.2020 № 1/9-328.
Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг здійснюється шляхом проведення індивідуальних і групових занять, які можуть надаватися як штатними працівниками закладу, так і залученими фахівцями, зокрема: працівниками ІРЦ, спеціальних шкіл, навчально-реабілітаційних центрів, логопедичних пунктів та інші на підставі цивільно-правових договорів.
При цьому оплата праці залучених на підставі цивільно-правових договорів фахівців (зокрема й залучених штатних працівників) здійснюється за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами відповідно до пункту 6 Порядку та умов надання цієї субвенції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 року № 88 (із змінами).
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 № 152 «Деякі питання використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами у 2020 році» затверджений розподіл зазначеної субвенції між місцевими бюджетами та визначені особливості використання коштів субвенції у 2020 році на підтримку осіб з особливими освітніми потребами, а саме: на оплату за проведення корекційно-розвиткових занять і придбання спеціальних засобів корекції, зокрема для учнів інклюзивних класів (груп) закладів загальної середньої освіти.
Оплата праці вчителів-дефектологів, які є штатними працівниками закладу освіти та проводять корекційно-розвиткові заняття, здійснюється за тарифікацією за рахунок коштів освітньої субвенції (як видатки на оплату праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти) відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102 (зі змінами) (далі - Інструкція). Слід зазначити, що дана Інструкція застосовується в частині, що не суперечить умовам оплати праці, визначеним у наказі Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», який розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».
Відновлення корекційно-розвиткової роботи у 2020/2021 навчальному році має розпочатися з аналізу динаміки розвитку дитини, вивчення сильних сторін та позитивних змін, що є основою розроблення плану корекційно-розвиткової роботи як складової індивідуальної програми розвитку учня з особливими освітніми потребами.
У разі встановлення рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій «червоного» рівня епідемічної небезпеки надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами може здійснюватися шляхом використання дистанційних технологій. Поряд з цим, під час проведення таких занять слід враховувати індивідуальні потреби та потенційні можливості дитини з особливими освітніми потребами.
Проведення таких занять здійснюється за погодженням з одним із батьків згідно з індивідуальною програмою розвитку з урахуванням індивідуальних потреб і можливостей дитини з особливими освітніми потребами та за наказом керівника закладу.
Графік проведення корекційно-розвиткових занять із використанням технологій дистанційного навчання затверджується керівником закладу освіти.
Основною метою таких занять є збереження досягнутих раніше результатів корекційно-розвиткової роботи, тому доречно розробити завдання на підтримання, збереження, закріплення набутих умінь, навичок та завдання розвиваючого характеру, а також надати рекомендації батькам, щодо підтримки дитини та надання допомоги у виконанні цих завдань.
Оплата за проведені дистанційно на умовах цивільно-правових договорів корекційно-розвиткові заняття здійснюється у разі наявності підписаного акту виконаних робіт. Факт надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг шляхом використання дистанційних технологій в умовах карантину можуть підтвердити батьки дитини з особливими освітніми потребами.
Якщо дитина з особливими освітніми потребами з певних причин переходить з інституційної на індивідуальну форму здобуття освіти, клас, до складу якого входить така дитина, не вважається інклюзивним.
Індивідуальна форма здобуття освіти (педагогічний патронаж) організовується, зокрема, для осіб з особливими освітніми потребами, які, відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, за станом здоров’я не можуть здобувати освіту за денною формою.
Порядок організації здобуття загальної середньої освіти за індивідуальною формою регламентується Положенням про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2019 р. за № 852/33823 (далі - Положення).
Відповідно до пункту 7 розділу І Положення керівник закладу освіти, в якому організовано індивідуальну форму здобуття освіти, забезпечує реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти шляхом розроблення індивідуальних навчальних планів та індивідуальних програм розвитку (для осіб з особливими освітніми потребами).
Організацію педагогічного патронажу здійснюють педагогічні працівники закладу освіти із залученням (за потреби) фахівців інклюзивно-ресурсного центру, інших фахівців, які відповідно до законодавства можуть проводити (надавати) додаткові психолого-педагогічні і корекційно-розвиткові заняття (послуги) з особами з особливими освітніми потребами.
Персональний склад педагогічних працівників, які здійснюють навчання за формою педагогічного патронажу, в тому числі проводять корекційно-розвиткові заняття, кількість навчальних годин для її організації затверджуються наказом керівника закладу освіти відповідно до кількості навчальних предметів інваріантної складової або базових, вибірково-обов'язкових предметів відповідно до навчального плану освітньої програми, обраної для засвоєння здобувачем освіти, за умови виконання вимог державних стандартів повної загальної середньої освіти (пункт 3 розділу V Положення).
Кількість навчальних годин для дитини з особливими освітніми потребами, яка здобуває освіту за індивідуальною формою, більша, ніж передбачено для дітей, які не мають особливих освітніх потреб, оскільки години тижневого навантаження, визначені у пункті 3 розділу V Положення, включають години корекційно-розвиткових занять.
Наголошуємо, що оплата праці штатних педагогічних працівників закладів освіти за проведення занять (у тому числі і корекційно-розвиткових занять, прописаних у індивідуальній програмі розвитку) з дитиною, яка здобуває освіту за індивідуальною формою здійснюється за рахунок коштів освітньої субвенції (постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 6 «Деякі питання надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам»).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 585 «Про встановлення тривалості здобуття освіти у закладах загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами» (із змінами) встановлено, що для дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах закладів загальної середньої освіти, тривалість здобуття початкової та базової середньої освіти може бути подовжена на один рік на кожному з рівнів освіти з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником та відповідно до індивідуальної освітньої траєкторії. Рішення про подовження тривалості здобуття освіти затверджується наказом керівника закладу освіти, що видається на підставі рішення команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами, погодженого з батьками або іншими законними представниками дитини.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 21 липня 2021 р. № 765