Рекомендації батькам

КОЛИ ВАРТО ЗВЕРТАТИ УВАГУ І ДІЯТИ! 

 🚩«червоні прапорці» розвитку дитини – це сигнали, які можуть вказувати на відхилення у фізичному, мовленнєвому, когнітивному чи емоційному розвитку. Їх потрібно знати, щоб вчасно звернутися до педіатра або спеціаліста (невролога, логопеда, психолога, ІРЦ).

 Основні «червоні прапорці» за віком

 🚩0–6 місяців

 • Не реагує на гучні звуки.

 • Не встановлює зоровий контакт.

 • Не посміхається у відповідь.

 • Тіло постійно занадто напружене або занадто «м’яке».

🚩 6–12 місяців

 • Не перевертається, не сидить без підтримки.

 • Не тягнеться до іграшок, не цікавиться оточенням.

 • Не реагує на своє ім’я.

 • Відсутні вокалізації («а-гу», «ба-ба»).

 🚩1–2 роки

 • Не ходить самостійно після 18 міс.

 • Не вказує пальцем на предмети, щоб показати інтерес.

 • Не каже простих слів у 16–18 міс.

 • Не розуміє простих інструкцій («дай», «йди сюди»).

🚩 2–3 роки

 • Не складає простих фраз із 2–3 слів.

 • Дуже обмежений словниковий запас.

 • Немає символічної гри (наприклад, «годувати ляльку»).

 • Уникає контакту з дорослими та дітьми.

 🚩3–5 років

 • Не може розповісти просте речення про себе чи події.

 • Мова важко зрозуміла навіть батькам.

 • Не може тримати ложку, малювати прості лінії.

 • Не встановлює контакт із дітьми, грає лише наодинці.

 🚩5+ років

 • Не розпізнає кольори, не рахує до 5.

 • Не може одягтися з невеликою допомогою.

 • Уникає спілкування або проявляє агресію замість комунікації.

 • Зберігається мовленнєве відставання, нечітка вимова більшості звуків.

 Що робити

 • Не чекати «переросте» — звернутися до педіатра.

 • При потребі — пройти консультацію невролога, логопеда, психолога або ІРЦ.

 • Чим раніше виявити затримку, тим ефективніша корекційна допомога

Дякуємо автору 

Шановні батьки, логопеди, педіатри, всі, хто має відношення до виховання, розвитку дітей. 

Обстежкння слуху у дітей, у абсолютно всіх дітей при народженні, є нормальною практикою для  багатьох країн. 

Логопед обов`язково має скерувати дитину на обстеження, якщо дитина  немовленнєва , якщо має  значні порушення в розвитку мовлення.

Сьогодні  прийшла дитина після видалення  аденоїдів після огляду отоларинголога виявили накопичення рідини, яка  впливає на якість слуху. 

Бажаю щоб ваша дитина була здорова, сприймала світ через всі сенсорні канали, щоб раділа голосу мами, співу птахів, краплям дощу. 

Осередки для обстеження слуху:

Інформацію  люб’язно  представила Олена Коломієць.

ГО «Право чути»

1. Хмельницька міська поліклініка №1, вул. Подільська, 54, 4 поверх, кабінет 91, тел. Реєстратури (0382) 795824. Петрашко Людмила Григоріївна , обласний лікар-сурдолог тел. (097) 4085663. (перевірка слуху дорослих)

2. Хмельницька Міська дитяча поліклініка, вул. Разіна, 1, 3 поверх, кабінет 93, тел. реєстратури (0382) 671665. Мусат Людмила Михайлівна, лікар сурдолог-отоларинголог, тел.(067) 3600881. (перевірка слуху дітей)

3. Хмельницька міська Поліклініка №1, вул. Подільська, 54, 4 поверх, кабінет 91, тел. реєстратури (0382) 795824. Руденок Алла Іванівна, вчитель-дефектолог з досвідом роботи з КІ дітьми. тел. (096) 5452260

4. Європейський центр слухових апаратів, м. Хмельницький, вул. М. Грушевського 45, (0382) 709441, (094) 9815441, (068) 0709441.

5. Приватний медичний кабінет «Корекція слуху», м. Хмельницький, вул. Ю. Гагаріна 32, (095) 8796579, (097) 4085663

ЮНІСЕФ разом із навчально-реабілітаційним центром «Джерело» підготували брошуру «Набута інвалідність дитини. Поради батькам і фахівцям», яка містить відповіді на такі запитання:

Як оформити статус інвалідності дитини?

На яку допомогу можна розраховувати та як її отримати?

Як говорити з дитиною про інвалідність?

Де шукати психологічної підтримки?

Як облаштувати домашній та освітній простір?

Що таке інклюзивна освіта та як записати дитину до садочка та школи?

Що потрібно знати вчителям та іншим фахівцям?

https://www.unicef.org/ukraine/documents/acquired-disability

Алгоритм звернення батьків до інклюзивно-ресурсного центру

1. Записатися на комплексну оцінку.

2. Зібрати необхідний пакет документів (перелік додається).

3. Прийти з дитиною до ІРЦ у визначений час.

4. Власноруч забрати Висновок про КО у визначений час.

📝Ваша дитина росте, але Ви почали помічати, що вона в своєму розвитку відрізняється від дітей Ваших знайомих чи сусідів, зокрема:

• дитина почала пізніше гуліти, тримати голівку, тягнутися до іграшок, хапати їх, захлинається при смоктанні, із запізненням навчилася сидіти, повзати і ходити; • до трьох років у дитини не з’явилося мовлення, вона спілкується за допомогою жестів та окремих складів;

• з іграшками і до цього часу гратися не може, лише на короткий термін дитину може привабити чужа або нова іграшка;

• дитина неуважна, казки не слухає, не розуміє їх змісту, погано запам’ятовує вірші;

• у поведінці дитини є моменти, які Вас хвилюють: малюк дуже рухливий, неслухняний або, навпаки, млявий, повільний, у нього повсякчас змінюється настрій;

Ви бачите ці вади, але у Вас десь жевріє надія, що дитина переросте і буде такою, як і всі. Якщо Ваша дитина навчається в школі:

• у дитини є труднощі в засвоєнні освітньої програми чи навчальних предметів;

• педагоги скаржаться, що у дитини є труднощі в навчанні, конфлікти в класі, агресивність;

• дитина часто відчуває себе втомленою, не бажає вчитись, виконувати домашні завдання, відвідувати школу;

• дитина, на Ваш погляд, надто рухлива, або, навпаки, довго думає, гірше інших навчається, погано говорить.

📝Як налаштувати дитину на проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку?

1. Напередодні проведення комплексної оцінки проговоріть з дитиною інформацію про батьків (як звати тата, маму, де і ким працюють батьки), домашню адресу, де проживає дитина, тощо.

2. В день проведення комплексної оцінки створіть у дитини позитивний настрій. Налаштуйте дошкільника на ігрову діяльність, а школяра – на спілкування з практичним психологом.

3. Розрахуйте час так, щоб прийти завчасно, не поспішаючи, якщо потрібно переодягнутись і підготувати дитину.

4. В день проведення оцінювання дитина повинна бути здоровою. У разі, якщо дитина захворіла, зателефонуйте в ІРЦ і попросіть перенести оцінку на інший день.

5. Не переживайте за результати оцінки і сам процес. Пам’ятайте, що Ваші переживання та тривога передаються дитині.

6. Під час обстеження не відволікайте дитину зауваженнями і репліками. У разі необхідності, дитині допоможе фахівець.

7. В присутності дитини не говоріть «вона соромиться», «вона не любить вчити вірші, розповідати», «вона це невміє», «вона при сторонніх людях не відповідає», тощо.

8. Оцінка кожним фахівцем займає майже годину, тому при потребі візьміть щось перекусити та попити.

9. Після комплексної оцінки обов’язково похваліть дитину, навіть якщо вона відповідала гірше, ніж Ви очікували, адже це її перший самостійний іспит.

📝Перелік документів, необхідних для проведення комплексної оцінки

• документи, що посвідчують особу батьків (одного з батьків) або законних представників.

Як правило, це паспорти батьків або опікуна (копія: перша, друга сторінки, прописка), у разі опікунства – копія опікунського посвідчення.

У разі відсутності батьків взагалі, додаються документи, які підтверджують їхню відсутність: рішення суду про позбавлення батьківських прав, свідоцтво про смерть, розшук, про тяжку хворобу тощо. Тоді особа, яка представляє дитину в ІРЦ (за умови відсутності батьків або осіб, які їх замінюють), обов’язково оформлює доручення на представлення інтересів дитини під час здійснення оцінки.

• свідоцтво про народження дитини (копія);

• індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю (у разі інвалідності) видається лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів, згідно з Наказом МОЗ України від 08.10.2007 № 623; форма первинної облікової документації № 112/0 “Історія розвитку дитини”, визначена Наказом МОЗ «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я, які надають амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню, незалежно від підпорядкування та форми власності» від 28.07.2014 № 527, у разі потреби – довідка від психіатра.

• У разі коли дитина з особливими освітніми потребами здобуває дошкільну або загальну середню освіту, до заяви можуть додаватися:

- психолого-педагогічна характеристика дитини із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена відповідним педагогічним працівником та затверджена керівником відповідного навчального закладу;

- зошити з рідної мови, математики, результати навчальних досягнень (для дітей, які здобувають загальну середню освіту), малюнки, інші творчі роботи дитини;

- документи щодо додаткових обстежень дитини.

• У разі коли дитині з особливими освітніми потребами вже надавалися психолого-педагогічні, корекційно-розвиткові послуги до ІРЦ подаються:

- попередні рекомендації щодо проведення комплексної оцінки;

- висновок відповідних фахівців щодо результатів надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг із зазначенням динаміки розвитку дитини згідно з індивідуальною програмою розвитку.

✍️Покрокова інструкція для батьків щодо

зарахування дитини до закладу освіти

1. Якщо батьки знають про особливі освітні потреби своєї дитини, рекомендується за рік до того, як дитина піде до закладу освіти, подати заяву про зарахування її на навчання разом з висновком інклюзивно-ресурсного центру, у якому зазначено про наявність та категорію особливих освітніх потреб дитини. Це необхідно для того, щоб адміністрація школи, спільно з відповідним органом управління освітою, мали час створити відповідні умови для перебування та навчання дитини з особливими освітніми потребами (архітектурна доступність, безбар’єрність та зонування простору, введення додаткових посад, створення інклюзивних або спеціальних класів).

2. У випадку відсутності Висновку – пройдіть комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини у найближчому ІРЦ та отримайте відповідний Висновок.

3. Висновок ІРЦ є підставою для створення інклюзивних або спеціальних класів, надання додаткових корекційних послуг дитині в інклюзивному класі та додаткового фінансування школи, в якій навчається дитина з особливими потребами. Це регламентується:

• Постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах»;

• Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 р. № 545 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» (згідно з якою здійcнюється оплата проведення (надання) додаткових психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг, придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку, які дають змогу дитині опанувати освітню програму).

4. Якщо батьки не згодні з висновком ІРЦ, вони можуть подати відповідну заяву до обласного департаменту освіти і науки.

5. Якщо батьки відмовляються від отримання висновку ІРЦ, дитина має право навчатися в обраному батьками закладі освіти, але при цьому додаткові послуги їй надаватися не будуть, оскільки не дотримується встановлений порядок для виділення додаткових коштів для цієї дитини.

6. Якщо у закладі освіти не створено умов для зарахування та навчання дитини з особливими освітніми потребами, директор закладу освіти звертається до відповідного органу управління освітою, яке вирішує питання про створення таких умов.

7. У разі відмови директора зарахувати дитину з особливими освітніми потребами до школи, батькам повинно бути надане письмове обґрунтування, яке необхідно оскаржити в місцевому органі управління освітою.

Відкриваємо інклюзивний клас. Як батькам пройти цей квест

Чи досі всі батьки дітей з особливими освітніми потребами (ООП) знають свої права й законодавчо закріплені можливості для їхніх дітей? Ймовірно – ні, адже “Нова українська школа” регулярно отримує їхні запитання про інклюзивне навчання.

Тож у цій статті розповідаємо, як батькам пройти весь шлях для відкривання інклюзивного класу та чому школі вигідно навчати дітей з ООП.

Читайте про:

·         як звернутися в інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ);

·         як там проводять оцінювання розвитку дитини;

·         які є особливості висновку ІРЦ;

·         чи має право школа відмовити в інклюзивному навчанні;

·         чому школі вигідно навчати дітей з ООП;

·         як школі забезпечити інклюзивне навчання в середині року.

ЯК ЗВЕРНУТИСЯ В ІРЦ

Як правило, фізичні та психологічні особливості дітей визначають ще в дошкільному віці. Тож батьки стикаються з інклюзивним навчанням під час вибору дошкільного закладу. Проте бувають і винятки: дитина приходить до школи, розумове навантаження збільшується, виникають нові вимоги до поведінки, комунікації з однолітками та вчителями. Тоді певні поведінкові чи психологічні моменти, що раніше могли трактувати як особливості характеру, можуть потребуювати корекційної роботи.

Фахівці інклюзивно-ресурсних центрів рекомендують звернути увагу на такі поведінкові моменти дитини шкільного віку – вони можуть свідчити про потребу звернутися за консультацією до ІРЦ:

·         непереборні складнощі з навчанням: неможливість засвоїти освітню програму чи окремі навчальні предмети;

·         постійні скарги педагогів на труднощі з навчанням, конфліктність чи навіть агресивність дитини;

·         постійна втома, брак бажання вчитися, виконувати завдання чи ходити в школу;

·         надмірна рухливість чи, навпаки, занадто довгі розмірковування над відповіддю, нерозвинена мова, погані навчальні показники, порівняно з однолітками.

ІРЦ безплатно проводять комплексне психолого-педагогічне оцінювання дитини, результати якого дають змогу батькам за потреби обирати інклюзивне навчання для своєї дитини.

Заяву можна подавати як особисто, так і через інтернет-портал ІРЦ, визначивши найбільш зручний за розташуванням та навантаженням. Це означає, що не обов’язково звертатися в центр за місцем проживання чи реєстрації. Але бажано заздалегідь уточнити, які документи потрібно надати для оформлення звернення. Основних документів небагато:

·         посвідчення особи батьків чи опікунів (паспорт одного з них);

·         свідоцтво про народження дитини;

·         медична форма №112/0 “Історія розвитку дитини” (це, фактично, медична карта дитини, яка зберігається в реєстратурі дитячої поліклініки чи в сімейного лікаря).

Додатково можуть попросити попередні висновки ІРЦ, інших медичних та психолого-психіатричних установ, якщо такі обстеження були. Якщо дитина вже навчалася в інклюзивному класі, потрібно підготувати психолого-педагогічну характеристику з місця навчання. Іноді потрібна довідка від психіатра.

ЯК ПРОВОДЯТЬ ОЦІНЮВАННЯ

На момент звернення батьки можуть ще не мати всіх документів на руках, але вони вже мусять бути готові, коли одного з батьків (ініціатора звернення) запрошують на первинний прийом. Проводить його директор ІРЦ чи уповноважена особа. На зустрічі призначають дату та час комплексного обстеження.

Оцінювання мають провести протягом місяця з моменту письмового звернення батьків до ІРЦ – зазначено в Положенні про інклюзивно-ресурсний центр. Проводити його можуть як у школі, де навчається дитина, так і в місці її проживання. Отримання висновку ІРЦ триває до 10 днів.

“Вам знадобляться кілька зустрічей дитини з фахівцями центру, щоб отримати дійсно грамотний висновок, – каже мама дитини з ООП Ольга Ткаченко. – Держава закупила не менше п’яти міжнародних тестових методик, які мають використовувати під час комплексного оцінювання. Тестування за кожною може тривати до 1,5 години.

Тож варто набратися терпіння й не погоджуватися на скорочення часу зустрічей, якщо ви дійсно хочете мати докладний опис особливостей вашої дитини й розуміти, у якому напрямі далі працювати з нею та як розвивати її сильні сторони”.

Комплексне оцінювання відбувається за такими напрямами:

·         фізичний розвиток;

·         мовленнєвий розвиток;

·         когнітивна сфера;

·         емоційно-вольова сфера;

·         освітня діяльність.

За потреби також можуть визначати рівень соціальної адаптації, взаємин з однолітками чи дорослими тощо. Додаткове оцінювання здійснюється за потреби. Батьки дитини чи її офіційні представники мають право бути під час проведення оцінювання.

ОСОБЛИВОСТІ ВИСНОВКУ ІРЦ

Усі дані про результати обстеження вносять в електронну базу даних ІРЦ. Там же зберігається й загальний висновок, примірник якого отримують батьки.

“Дуже рекомендую уважно прочитати висновок, який ви отримуєте на руки, – підкреслює Ольга Ткаченко, – обов’язково перевірити всю інформацію, розпитати про все, що незрозуміло. Працівники ІРЦ також можуть вносити зміни чи доповнення за вашим побажанням, якщо вони відповідають дійсності і є важливими.

Також зверніть увагу, що у висновку може бути перелік матеріалів чи обладнання, які школі варто закупити для навчання дитини. Наказ МОН №414 від 23 квітня 2018 року затвердив типовий перелік допоміжних засобів для навчання, і фахівці ІРЦ можуть допомогти з ним розібратися. Проте якщо ви пропустили цей момент на підготовчому етапі, можна повернутися до цього під час складання індивідуальної програми розвитку (ІПР) уже в самій школі”.

У висновку ІРЦ рекомендує чи ні інклюзивне навчання для дитини. Тому цей висновок є підставою для вступу (або переведення) дитини до інклюзивного класу – копія надається шкільній адміністрації разом з іншими документами на вступ.

Водночас, у законі “Про повну загальну середню освіту” написано, що форму навчання для своєї дитини обирають батьки чи люди, які їх замінюють. Отже, лише батьки вирішують, чи дотримуватися рекомендації щодо форми навчання, яку надав ІРЦ.

ЧИ МОЖЕ ШКОЛА ВІДМОВИТИ В ІНКЛЮЗИВНОМУ НАВЧАННІ

“Коли в школі вам кажуть, що не вміють працювати з такими дітьми або не мають відповідних умов, – це неправда, – каже заступниця директора з навчально-виховної роботи в СЗОШ № 8 Хмельницького Валентина Маланчій. – Із початком реформи НУШ вчителі, які проходять навчання, підвищення кваліфікації чи перекваліфікацію, отримують знання, потрібні для роботи з інклюзивними класами та дітьми з ООП. Це частина обов’язкової програми підготовки й займає вона 10–15% усіх навчальних матеріалів для вчителів”.

Якщо дитина, яка має йти в інклюзивний клас, проживає на території обслуговування обраної школи, то адміністрація закладу не має права відмовити їй ані у вступі, ані в створенні інклюзивного класу під її потреби. Це прописано в освітньому законодавстві.

Якщо ж батьки обирають іншу школу, то можуть розраховувати на вільні місця (якщо вони є) в загальному порядку. Тоді, за словами Ольги Ткаченко, насамперед варто поговорити з директором школи й визначитися, чи готовий заклад брати на себе відповідальність за виховання дитини.

“Якщо ви отримуєте відмову, – каже Ольга, – вона обов’язково має бути письмовою із зазначенням причин, з яких ухвалено таке рішення. У такому випадку у вас буде підстава звернутися до районного управління освіти, потім – департаменту освіти, далі – у КМДА (для киян; для інших громадян – у місцеву адміністрацію), до уповноважених з освіти, із прав дитини та прав людей з інвалідністю”.

ШКОЛІ ВИГІДНЕ ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ, або ЯК ПЕРЕКОНАТИ ЇЇ, ЩО ЦЕ – НЕ СТРАШНО

Валентина Маланчій каже, що школа отримує чимало бонусів від інклюзивного навчання.

“Насамперед, це залучення додаткового фінансування. Адже державна субвенція на кожну дитину на інклюзивному навчанні становить приблизно 20 тисяч гривень на рік (сума щорічно коливається в межах кількох тисяч), і якщо таких дітей у школі кілька, сума виходить суттєвою. Школа може витрачати її на закупівлю додаткових матеріалів та оплату праці за роботу з дітьми з ООП.

Причому Типовий перелік допоміжних матеріалів містить не лише зошити чи посібники, а й, наприклад, комп’ютерну техніку, яку школа згодом може використовувати і для навчання інших дітей”.

Створюючи в школі інклюзивний клас, адміністрація автоматично створює й додаткові робочі місця – для асистента вчителя, корекційних педагогів тощо. А з іншого боку, підвищується оплата праці педагогів, які працюють із дітьми з ООП.

Згідно з законом “Про повну загальну середню освіту”, усі педагоги, які працюють в інклюзивних класах”, отримують надбавку 20% на все навантаження в цих класах.

ЯК ШКОЛІ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ В СЕРЕДИНІ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

Батькам першачків треба звернутися в ІРЦ не пізніше, ніж за пів року до початку навчання (згідно з пунктом 33 Положення про ІРЦ). Це обумовлено тим, що школа мусить мати час на пошук асистента вчителя та корекційних педагогів для надання освітніх послуг дитині з ООП.

Проте, якщо виникла потреба перевести дитину на інклюзивне навчання з нового навчального року в тій самій школі або навіть у середині навчального року, то це можна зробити в будь-який момент (і закон “Про повну загальну середню освіту” не вимагає відкладання). Адміністрація школи, каже Валентина Маланчій, може відшукати можливості забезпечити інклюзивне навчання навіть у середині року.

“Державну субвенцію на інклюзивне навчання виділяють на календарний рік, тоді як тарифікація в школі відбувається наприкінці серпня, перед початком навчального року, – пояснює вона. Тут є дисгармонія.

Кількість дітей на інклюзивному навчанні також може коливатися впродовж навчального року – хтось перейде в інший заклад, хтось переведеться сюди, це нормальний процес. Якщо в інклюзивному класі вчиться лише одна дитини з ООП і вона раптом переводиться в іншу школу, автоматично знімається інклюзивний статус із класу і, відповідно, усі виплати та надбавки педагогам.

Державна субвенція проходить кілька етапів нарахування, поки дійде до школи. А управління освіти (районне, міське тощо) збирає та аналізує дані про учнів з ООП у своєму підпорядкуванні. Відповідно, воно може оперативно реагувати на зміни. Гроші можуть перенаправляти зі школи, де є надлишок, туди, де коштів не вистачає у зв’язку з появою нових учнів, освіта яких здійснюється в інклюзивному форматі”.

Отже, школа має можливість профінансувати корекційні заняття та обладнання для дитини з ООП, яка з’явилася там посеред року.

Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”

Інформація

про діяльність Консультаційного центру

Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

Консультаційний центр надає підтримку громадянам України у режимі онлайн та офлайн щодо:

• роз’яснення можливих шляхів повернення дитини або сімей з дітьми                         на підконтрольну Уряду України територію;

• отримання свідоцтва про народження дитини в умовах воєнного стану або його легалізації, якщо документ отриманий на непідконтрольній території;

 • встановлення контакту з дитиною, яку вивіз один із батьків за кордон;

• заповнення форми розшуку дитини або заявки на отримання допомоги дітям, які зазнали травмувань внаслідок війни;

• інші питання, пов’язані з порушеннями прав людини.

Тут ви можете повідомити:

• про дитину, яка загубилася;

 • про злочин, скоєний проти дитини;

• якщо ви знайшли дитину без супроводу дорослих;

 • якщо вам відомі факти депортації дитини;

 • про примусову зміну громадянства та документів дитини;

• про інші порушення прав дитини під час війни.

В режимі онлайн: 0800-50-17-20 (безкоштовно) 044-299-74-08 (для дзвінків               із-за кордону) hotline@ombudsman.gov.ua

В режимі офлайн під час особистого звернення:                                                      понеділок - четвер з 9:00-13:00, 13:45-18:00

пʼятниця - з 9:00-13:00, 13:45-17:00

 вихідні дні — субота, неділя.

Адреса: 01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8 Додатково надаємо консультації: через портал «Діти війни» —  сайт: https://childrenofwar.gov.ua/

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ІЗЯСЛАВСЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

Інформаційний матеріал на тему:

«Відповідальність батьків за виховання дітей»

Схвалений на оперативній нараді

Ізяславського районного

управління юстиції

ід 01 жовтня 2010 року

Протокол № 36

М. Ізяслав

2010

  Педагогічна творчість В. О. Сухомлинського багатогранна і невичерпно багата. Учений-педагог, полум'яний публіцист ставить у своїх творах проблеми морального і естетичного виховання, розумового розвитку, проблеми всебічного гармонійного розвитку і громадянського виховання.

Водночас В. О. Сухомлинського все життя хвилювали й проблеми сімейного виховання, батьківської педагогіки, тієї найменшої соціальної клітинки, де закладаються основи особистості, формуються характер молодої людини, моральні почуття, поведінка, громадянська зрілість. Він був переконаний у тому, що успіху у вихованні поколінь можна досягти тільки спільними зусиллями сім'ї, школи і громадськості. ”сі шкільні проблеми стоять і перед сім'єю, усі труднощі, які виникають у складному процесі шкільного виховання сягають своїм корінням у сім'ю”. В. О. Сухомлинський твердив, що зміцнення сім'ї, вдосконалення родинного виховання - одна з найважливіших соціальних проблем, від розв'язання якої залежатиме майбутнє нашого суспільства, моральне обличчя молоді.

„Батьківська педагогіка” Сухомлинського – це захоплююча і хвилююча розповідь про найважливіший, священний обов'язок батьків щодо своїх дітей, це пристрасний гімн благородній душі дитини, її сподіванням, устремлінням, людському сімейному щастю. Водночас це гірка правда про те, як батьківська нерозсудливість, сліпа потворна любов до дітей, духовне зубожіння та інші вади сімейного життя призводять до трагічних наслідків – спотворення душі дитини, появи антисоціальних явищ, дармоїдства, марнотратства, споживацької психології, дитячої злочинності.

В. О. Сухомлинський був справжнім знавцем і дослідником психології людини, він глибоко розумів душу дитини, її переживання, почуття, прагнення і сподівання, досконало знав психологію взаємин батьків і дітей, молодшого і старшого поколінь, між особових стосунків у дитячих колективах, психологічний клімат у соціальних групах і ті фактори, що його зумовлюють.

Будучи глибоко переконаним у тому, що дитина - це дзеркало сім'ї, в якому відбивається духовний світ батька та матері, В. О. Сухомлинський, вивчав у першу чергу, інтелектуальну і моральну атмосферу родин своїх вихованців. Невтомна дослідницька робота, спрямована на пізнання особливостей фізичного розвитку, духовного і морального світу малят, допомагала знаходити відповіді на питання, чому та чи інша дитина схвильована, нервова, неврівноважена, чому обмежені її інтелектуальні можливості та інтереси, де криються корені морального неблагополуччя.

Деякі батьки вважають, що їхня влада щодо дітей повинна проявлятися, головним чином, у формуванні заборон. Але це неправильно. Якщо дитина чує самі тільки заборони, це сковує ЇЇ, робить несміливою, пасивною. Вимоги батьків повинні виражатися не тільки в заборонах, а, головним чином, у спонуканні дитини до певних позитивних дій.

Отже, авторитет батьків залежить від багатьох умов, однією з яких є правильне, уміле використання батьківської влади. Батьківська влада - це не тільки право, а й мистецтво.

Червоною ниткою через усе проходить думка про мудрість материнської і батьківської любові, про гармонію доброти і вимогливості, ласки і суворості.

Там, де немає мудрості батьківського виховання, любов матері і батька до дітей нівечить дітей. Є багато різновидів цієї любові, основні з них – це:

1) любов замилування;

2) любов деспотична;

3) любов відкупу.

Любов замилування. Мати і батько радіють кожному крокові дитини, не замислюючись над тим, який це крок і до чого він може привести. Як наслідок, сини і дочки „сідають на шию” батьків, перетворюються в маленьких тиранів.

Любов замилування розбещує душу дитини насамперед тим, що вона не знає впину своїм бажанням. Принципом її життя стає девіз дикуна, негідника і хулігана: все, що я бажаю, мені дозволяється, ні до кого мені діла немає, головне – моє бажання. Дитина, яка виховується у дусі замилування, не знає, що в людському співжитті є поняття „можна”, „не можна”, „треба”, їй здається, що все можна.

Особливо калічиться дитяча думка в тих випадках, коли замилування спеціально організовується дорослими, коли дітей перетворюють у іграшку.

Любов деспотична. „Часто можна почути тривожні роздуми батьків: був син маленькою дитиною – був добрим, зговірливим, слухняним; підріс – став грубим, норовливим. Чому це так відбувається? Причина цього явища – в невмінні батьків користуватися батьківською владою; в тому, що примус усвідомлюється і переживається дитиною як зла сила, яка пригнічує її волю. Батьківська влада повинна заохочувати, одухотворяти внутрішні духовні сили дитини – її бажання бути хорошою. Це бажання є буквально в кожної дитини”.

Любов відкупу. Є батьки, щиро переконані в тому, що, забезпечуючи всі матеріальні потреби дітей, вони виконують свій батьківський обов'язок. Матеріальними витратами, вважають такі батьки, можна виміряти батьківську любов, у найгіршому разі відкупитися (морально-емоційна товстошкірість, присутня батькам-чоловікам).

В. О. Сухомлинський з нових позицій порушує і дуже актуальну проблему сучасності – спілкування дітей з дорослими, а також з нових позицій підходить і до оцінки життєвої позиції, і ролі дитини в сім'ї. Діти в сім'ї – це не тільки слухняні виконавці волі батьків і старших, їх ставлення до своїх сімейних і громадських обов'язків. Вони не повинні відчувати своєї нерівності, неповноцінності, приниженої гідності.

Видатний педагог дав ряд цінних практичних порад батькам щодо того, як створити в сім'ї умови для повноцінного морально-емоційного розвитку дитини.

1. Взаємини в сімейному колективі треба будувати так, щоб навіть найменших його членів зв'язували з іншими почуття взаємного обов'язку, поваги і турботи. Діти повинні змалечку віддавати комусь частку своєї душі, не замикатись у сфері своїх особистих

2. Важливо створити такі умови, щоб дитина в міру своїх сил була творцем добрих справ для інших людей, із самого початку для рідних. Особливо небезпечним для моральності.

В. О. Сухомлинський вважав індивідуалізм і споживацький характер життя молодих у сім'ях, бо саме там, де батьки віддають дітям усе і не вимагають від них взамін нічого, виростають люди з кам'яним серцем, егоїсти, ледарі.

3. Головним „лікарем” усіх моральних недуг є праця. Але ефективним засобом виховання вона стає лише за умови, коли надихається благородними моральними мотивами – спочатку зовнішніми, які з часом переростають у внутрішні. Найелементарніший мотив – своєю працею принести рідним радість.

У наші дні немає важливішого завдання у сфері виховання людини, ніж учити батька і матір виховувати своїх дітей. З практики багаторічної праці було з'ясовано, що без турбот про педагогічну культуру батьків неможливо розв'язати жодного завдання, що стосується виховання та навчання.

В. О. Сухомлинський створив педагогічну школу для батьків, яка складалася з таких відділів:

-   дошкільний;

-   батьків учнів І-ПІ класів; IV-VIII класів; ІХ-Х класів, де за три роки до того, як віддати своїх дітей до навчання, мати й батько починають вчитися у школі для батьків.

Вчений-педагог обґрунтував провідні принципи, у відповідності з якими має здійснюватися педагогічна пропаганда серед батьків:

- виховання дітей - почесний суспільний обов'язок батьків;

- батько і мати повинні бути не менш мудрими творцями людини, ніж педагоги;

- високий культурний та освітній рівень сучасних батьків вимагає, щоб педагогічна пропаганда здійснювалася на рівні сучасних даних науки про розвиток і виховання підростаючого покоління – фізіології, психології, педагогіки;

- у вирішенні складних проблем виховання необхідно забезпечувати індивідуальний підхід і додержання педагогічного такту;

- систематичність педагогічної пропаганди і всебічне охоплення батьків.

Батькам у першу чергу необхідно читати лекції, в яких розкривалися б загально методичні проблеми морального виховання, основні життєві етичні проблеми, велася розмова про умови морального виховання, про ті якості особистості, які мають бути притаманні батькам, бо без них не виховаєш хороших дітей.

У лекціях, бесідах, консультаціях конкретно необхідно розглядати питання методики формування певних моральних якостей, позитивних рис характеру, навичок культурної поведінки дошкільників.

Необхідно добиватися того, що в сім'ї діти-дошкільнята повинні проходити своєрідну материнську школу. Це нічим не замінна школа морального, розумового, емоційного й естетичного виховання. Ніякий, навіть найідеальніший дитячий садок на може замінити материнської школи або надолужити те, що упущене матір'ю і батьком у найтоншій сфері духовного життя людини – у вихованні особистості. Велику увагу приділяють вихованню почуття людини.

Важко переоцінити важливість педагогічної культури матері. Турбуючись про те, щоб мати була тонким, мудрим, духовно красивим, одухотвореним високими почуттями про моральну красу скульптором, ми кінець кінцем турбуємося про душевну делікатність і чутливість дитини, про те, щоб найпотаємніші куточки її серця завжди відгукувалися на добро й красу.

Як кажуть, „Батьків не обирають”, але нажаль деякі з них частково або зовсім не приділяють уваги свої неповнолітнім дітям, тим самим порушують подальше становлення та розвиток їх дитини у нашому суспільстві. Крім того вони порушують норми чинного законодавства, деякі з них ми зараз розглянемо.

По перше треба визначити обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Ці обов’язки добре висвітлені у ст.150 Сімейного Кодексу України, а саме:

1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

4. Батьки зобов'язані поважати дитину.

5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Як що є обов’язки, то є і відповідальність!

Кодексом України про адміністративні правопорушення, у ст. 184, передбачено, за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей наступну відповідальність:

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей

- тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51грн).

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення

- тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 68 грн.).

Крім того, передбачена відповідальність батьків за протиправні дії, здійснені їх дітьми. Так, вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення,

 - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 85 грн.).

Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, тобто суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку з якого настає кримінальна відповідальність,

 - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( від 170 до 340 грн.).

Статтею 180 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доведення неповнолітнього до стану сп'яніння батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють, або іншими особами,

 - тягне за собою накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 до 136 грн.).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Але у разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють, саме це говорить про те, що вчинення дітьми протиправних дій є наслідком недбалого підходу батьками до обов'язків щодо виховання дітей.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. Як ви розумієте ухилення від сплати штрафу має дуже погані наслідки аж до накладання арешту на власне майно.

Батькам які не виконують своїх обов’язки щодо виховання дитини, і яки важать що їм легше сплати штраф, і на цьому всі їх обов’язки припиняться, до відома нагадуємо наступне:

Кримінальним кодексом України, а саме ст. 166 передбачено, за злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки,

- карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Крім того, наслідком невиконання батьками своїх обов’язків може стати позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він):

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5, лише у разі досягнення ними повноліття.

3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

4. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки злочину, він порушує кримінальну справу.

5. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Правові наслідки позбавлення батьківських прав (згідно ст. 166 Сімейного Кодексу України)

Особа, позбавлена батьківських прав:

1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання;

2) перестає бути законним представником дитини;

3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;

5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);

6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

                                                                      Батькам на замітку

Вплив фізичних  покарань  на розвиток дитини.

   Як міняються діти, якщо батьки систематично застосовують фізичні покарання:

1.     Якщо батьки думають, що дитина буде уникати ситуації , через яку її покарали фізично, вони помиляються. Вона буде уникати не ситуації, а  дорослого. Може почати його боятися. В дитини буде накопичуватись ворожість по відношенню до батьків. А це - найгірше, що ми можемо зробити для психічного здоров’я дитини.

2.      Страх міняє обличчя дитини дуже сильно, вона робиться невпевненою у собі, нерішучою й майже втрачає  життєвий оптимізм.

3.     Дитина привчається  боятись батьків і починає відчувати до них неприязнь, а  згодом, - і ненависть. Якщо такий конфлікт виник в ранньому дитинстві, то дитина звикне чекати ворожості від всіх , хто її любить і буде сприймати ворожість,  як дещо супутнє любові.

4.     Тілесні покарання зі сторони батьків представляють  собою модель агресивної поведінки. І в дитини може скластися стереотип, якщо інша людина зробила щось не так – її потрібно покарати фізично.

5.     Часто фізичні покарання викликають зворотній результат.

До уваги батьків і педагогів! 

Подбати про інклюзивне навчання дитини потрібно зазадалегідь!!! Бо задля створення належних УМОВ закладам освіти для дитини необхідно ще з весни знати, що з вересня 2021-2022 навчального року в групу ЗДО, чи клас ЗЗСО прийде дитина з особливими освітніми потребами!

Відповідно Вам потрібно звертатись в ІРЦ за місцем проживання!

Для проведення   КППОР (комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку) дитини необхідно підготувати такі документи:

заяву батьків ПИСЬМОВУ (одного з батьків) або законних представників дитини та/або її особистої заяви (для дітей віком від 16 до 18 років) щодо проведення комплексної оцінки, а також надання письмової згоди на обробку персональних даних дитини;

документи, що посвідчують особу батьків (одного з батьків) або законних представників;

свідоцтво про народження дитини;

форму первинної облікової документації № 112/о “Історія розвитку дитини”, затвердженої МОЗ, у разі потреби – довідку від психіатра.

індивідуальну програму реабілітації дитини з інвалідністю (у разі якщо є інвалідність);

Якщо дитина з особливими освітніми потребами (ООП) вже здобуває дошкільну або загальну середню освіту, додається ще:

психолого-педагогічна характеристика дитини із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена педагогом, або командою супроводу та затверджена керівником відповідного закладу освіти, виписка з форми №112/о, що може бути відображено в "Карті стану здоров’я і розвитку дитини";

письмові роботи: зошити з рідної мови, математики, результати навчальних досягнень (для дітей, які здобувають загальну середню освіту), малюнки й інші продукти життєдіяльності дитини;

документи щодо додаткових обстежень (бажано енцифалографічних).

Якщо дитині з ООП вже надавалася психолого-педагогічна допомога, до ІРЦ подаються:

старі витяги з висновками  ПМПК або ІРЦ та рекомендації щодо проведення комплексної оцінки;

висновок відповідних фахівців щодо результатів психолого-педагогічного супроводу  із зазначенням динаміки розвитку дитини згідно з індивідуальною програмою розвитку (ІПР).

Важливо, щоб фахівці ІРЦ обстежували дітей не тільки у себе в центрі, але й безпосередньо в закладі освіти.

Особливо інформативним є спостереження за поведінкою, діяльністю та міжособистісними контактами дітей із ООП, оскільки все це суттєво може відрізняттсь у залежності від середовища.

Батьки дітей мають право в будь-який час звертатися до ІРЦ для того щоб:

отримати консультаційні послуги;

подати заяву щодо проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини.