Технології

25.04.2022 р

25.04.2022 р.Тема .Виконання технологічних операцій відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення

18.04.2022 р.

18.04.2022 р. Тема .Виконання технологічних операцій відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення Послідовність виготовлення виробу

1. Чи можна виготовляти виріб за відомим зразком?

2. Які вироби інтер'єрного призначення ви вже виготовляли?

3. Які техніки були використані для виготовлення цих виробів?

Послідовність виготовлення виробу

Послідовність виготовлення виробу визначається видом виробу та технікою, у якій він буде виготовлятися. Узагальнено процес виготовлення будь-якого виробу інтер’єрного призначення складається з таких етапів:

1. Вибір виробу, аналіз його складових та вимог, яким він має відповідати.

2. Художнє конструювання (виконання ескізу виробу, кресленика тощо).

3. Добір інструментів та матеріалів для виготовлення виробу.

4. Виготовлення виробу.

5. Оздоблення та остаточна обробка виробу.

6. Перевірка якості готового виробу.

Процес виготовлення виробів відрізняється від процесу їх формотворення. Формотворення — це художнє проектування нових форм, а виготовлення може бути й технічною реконструкцією (редизайном) уже наявних форм. Для прикладу розгляньте творчий проект виготовлення декоративної доріжки, розроблений вашою ровесницею (мал. 6.1). Зверніть увагу на етапи роботи: вибір теми, матеріалів, інструментів для виготовлення й оздоблення; послідовність виготовлення доріжки, способи обробки готового виробу.

Мал. 6.1. Декоративна вишита доріжка

Вишита доріжка — це декоративний предмет побуту. Вона прикрасить інтер’єр будь-якої кімнати, а в окремих випадках може замаскувати дефект поверхні стола.

Вибір та аналіз існуючих виробів-аналогів

У процесі роботи з інформаційними джерелами зазвичай шукають схожі вироби — аналоги. У нашому випадку обрано три варіанти вже існуючих доріжок (мал. 6.2): модель 1 — це доріжка, вишита машинним способом, модель 2 — оздоблена аплікацією, модель 3 — зв’язана гачком.

Мал. 6.2. Види декоративних доріжок

Кожна модель характеризується за попередньо визначеними параметрами, які наведені в таблиці 1.

Модель № 1. Доріжку виконано із льняної тканини білого кольору та оздоблено програмною машинною вишивкою у вигляді квітучої гілки каштана та написом «Київ». Листя та напис вишиті зеленим кольором, квіти — рожевим, білим та жовтим. Краї доріжки оброблені широким швом упідгин із закритим зрізом. Виріб зручний в експлуатації та догляді за ним, але технологічно неможливий для виконання в умовах шкільної майстерні.

Модель № 2. Виготовлена з білої цупкої бавовняної тканини, має прямокутну форму. Оздоблення — аплікація на новорічну тему у вигляді Санти, який опускається в димар з мішком подарунків. Короткі боки доріжки оздоблені мереживом червоного кольору, зв’язаним гачком. Цеглини печі, борода Санти також зв’язані гачком, а потім пришиті до тканини. Виріб має привабливий вигляд та відповідає своєму призначенню: має декоративну функцію й додає затишку оселі, але не може використовуватися протягом тривалого часу, зважаючи на свою характерну тематику.

Модель № 3. Скомбінована із в’язаних гачком квадратних елементів, має прямокутну форму. Конструкція доріжки міцна й надійна, проста в догляді, оскільки виготовлена з акрилової пряжі. Колір квіточок — бузковий із жовтою серединою, а квадратів — білий. По периметру доріжка із чотирьох боків обв’язана петлями — фестонами бузкового кольору.

Таблиця 1. Порівняння обраних виробів-аналогів

Параметри для порівняння конструкції

Модель № 1

Модель № 2

Модель № 3

Кількість деталей у виробі

1

7

18

Матеріал деталей

Льняна тканина

Бавовняна тканина, деталі зв'язані з акрилової пряжі, шматочки кольорової бавовняної тканини

Бавовняна пряжа

Габаритні розміри виробу, см

40 х 80

30 х 70

35 х 65

Рівень складності конструкції

Проста

Складна

Надійність

+

Відповідність вимогам дизайну

+

Оригінальність

+

Технологічність виготовлення

-

+

Відповідність санітарно-гігієнічним вимогам

+

-

Простота з'єднань

+

-

Наступний етап — творчий — етап формування проектного задуму. На цьому етапі визначають вимоги до конструкції виробу. Потім порівнюють їх з існуючими зразками та визначають, у якому з них ці вимоги реалізовані найкращим чином (табл. 2).

Таблиця 2. Проектний задум нової конструкції декоративної доріжки

Вимога до нової декоративної доріжки

Модель, у якій вимогу реалізовано найкращим чином

Кількість деталей у виробі

Модель № 1

Матеріал деталей

Модель № 1

Габаритні розміри виробу

Модель № 1

Складність конструкції

Модель № 1

Надійність

Модель № 3

Відповідність вимогам дизайну

Модель № 1, 2, 3

Оригінальність

Модель № 2

Технологічність виготовлення

Модель № 2, 3

Відповідність санітарно-гігієнічним вимогам

Модель № 1

Простота з'єднань

Модель № 1

За результатами табличних даних робимо висновок, що необхідно використати позитивні конструкційні особливості моделі № 1. Її якісні переваги щодо інших зразків очевидні, окрім неможливості виконання комп’ютерної вишивки в умовах шкільної майстерні.

Важливим чинником під час вибору інтер’єрного вибору для виготовлення є його економічна доцільність: затрати на виготовлення можуть бути значно нижчі порівняно з іншими аналогами-зразками.

Художнє конструювання майбутнього виробу

Наступний етап — графічний — етап дизайнерських пропозицій. На цьому етапі формулюємо своє візуальне бачення майбутнього виробу та відтворюємо його за допомогою клаузури (мал. 6.3).

Мал. 6.3. Пошукові ескізи декоративної доріжки

Клаузура — графічне зображення можливих варіантів майбутнього виробу як у загальному вигляді, так і з прорисовкою окремих частин чи деталей.

Далі проводиться опис зовнішнього вигляду зразка.

Декоративна доріжка — виріб прямокутної форми. Габаритні розміри 40 х 62 см — оптимальні для такого виробу: достатньо місця для розміщення композиції і разом з тим вона невелика за розміром (мал. 6.4). Виріб можна також використовувати як невеличку скатертину.

Мал. 6.4. Дизайнерська пропозиція декоративної доріжки

Тема оздоблення декоративної доріжки присвячена Києву. У композиції є символ міста — зображення каштана та визначних пам’яток Києва. Окремо в роботі як декор використано елементи стародавньої символіки часів Київської Русі, щоб підкреслити уславлену історію давнього міста.

Розроблений візерунок складається з лінійного орнаменту, розташованого паралельно довгим бокам доріжки. Лінійний орнамент переходить у кутовий — зображення квітучої гілочки та двох листочків. Центральною частиною оздоблення коротких боків є вишиті композиції пам’ятників засновникам Києва (Кий, Щек, Хорив та Либідь) та Богдану Хмельницькому зі стилізованими написами «Київ» українською та англійською мовами.

Добір матеріалів та інструментів. Вибір техніки виконання та колірної гами

На наступному етапі роботи добирають матеріали та інструменти для виконання роботи. Вибір матеріалу зобов’язує враховувати його властивості.

Так, наприклад, ви вже знаєте, що краще використовувати бавовну та льон, оскільки ці тканини мають певну жорсткість, добре тримають форму. Крім того, ці тканини — чудова основа для виконання вишивки як гладдю, так і лічильними швами. Особливу увагу слід звертати на переплетення тканини, у разі якщо для оздоблення обираються техніки мережок або плетіння по промереженій сітці. Тому краще підійде льняна тканина полотняного переплетення.

Колір виробу можна дібрати за власним смаком та з урахуванням особливостей інтер’єру кімнати.

Якщо вибирати доріжку з огляду на колірну гаму кімнати, то існує два варіанти: виріб може або гармоніювати, або, навпаки, контрастувати з нею. У нашому прикладі тканина має колір натурального, трохи вибіленого льону.

На наступному етапі відповідно до ескізного малюнка добирають техніки виконання: вишивання та плетіння.

Лінії декоративного орнаменту матимуть чіткість і об’єм, якщо їх вишити швом «ретязь».

Для деяких орнаментів підійде декоративна гладь в обрамленні шва «прутик». Інші елементи композиції краще вишити художньою гладдю, дібравши близькі відтінки кольорів.

Для виконання квіток можна спробувати зв’язати елементи гачком або сплести їх технікою фріволіте. Рослинні елементи виконуються швами «стебловий» та «ланцюжок».

Технологічний етап виготовлення виробу

У ході реалізації технологічного етапу проектної моделі проводять уточнення розрахунків кількості матеріалів, виготовляють за необхідності викрійки, виконують оздоблювальні роботи. Проводять виправлення помилок. Технологічна послідовність виготовлення подана в таблиці 3.

Таблиця 3. Технологічний етап виготовлення виробу

Правила безпечної праці при виготовленні виробів інтер'єрного призначення:

1. Дібрати ті інструменти та обладнання, які необхідні для виготовлення обраного виробу.

2. Використовувати інструменти та матеріали тільки за призначенням.

3. Перед початком виконання робіт ознайомитися з правилами користування дібраними інструментами та обладнанням та дотримуватися їх під час роботи.

4. Перевірити справність інструментів і обладнання. У разі виявлення пошкоджень, повідомити про це вчителя.

5. Якщо для виконання робіт використовується електричне обладнання, слід дотримуватися правил безпечної праці при роботі з електроприладами. У жодному разі не працювати мокрими руками!

6. Дотримуватись загальних правил безпечної праці у шкільних майстернях.

Практична робота

Підсумкове проектно-творче завдання

Поцікавтеся в Інтернеті інформацією щодо «розумного дому» (smart house). Можливо вас зацікавить певний корисний і красивий предмет інтер’єрного призначення? Спробуйте, наприклад, створити художньо-технічний проект столика-підставки для ноутбука, настільної лампи, підставки для пультів дистанційного керування, нестандартної вази, декоративного панно, цікавої полички для книг, вазонів, топіарію.

Ключові слова: реконструкція, редизайн, технічне проектування, економічна доцільність, клаузура, техніки виконання.

Контрольні запитання

1. Із чого починається виготовлення виробу?

2. З яких етапів складається процес виготовлення виробу?

3. Чим відрізняється клаузура від ескізу?

4. Для чого проводять аналіз виробів-аналогів?

5. Що необхідно враховувати, добираючи інструменти та матеріали для виготовлення виробу?

Домашнє завдання . Робота над виготовленням виробу .

11.04.2022 р.

04.04.2022 р.

04.04.2022 р .Тема .Технологія виготовлення та декорування обраного предмету інтер “єру .Правила безпечної роботи .Виконання технологічних операцій відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення .Декорування приміщень.

Декорування різних речей(технологія). Добір матеріалів, інструментів та пристосувань для виготовлення виробу, визначення їх кількості. Кольорове рішення виробу відповідно до кольорів середовища.

1.Чи вважаєте ви декорування речей схожим на інші види ремесел?

2.Які вироби на вашу думку можна виготовити, застосовуючи декорування?

Так це не тільки одяг це і декоративні вироби для інтер’єрів квартир, плетені іграшки. Вони роблять наш дім затишним , але за однієї умови якщо виконанні гарно і бездоганно.

Декорація (від фр. decoration — прикраса) — це художнє прикрашання предмета або приміщення. Звідси слова: декорувати — художньо

оздоблювати й декоративний — вираження змісту та художньої образності.

Декорування — це набір технік та художніх прийомів, за допомогою яких можна підсилити виразні властивості виробу, тобто прикрашання виробу з використанням образотворчих засобів.

А що таке оздоблення?

Мозковий штурм.

Назвіть асоціації ,які виникають зі словом оздоблення:

О – оригінальність

З – здібність

Д – декор

О – орнамент

Б – бісер

Л – любов,легкість

Е – елегантність

Н – неповторне

Н – незвичайне

Я – яскраве

Декорування – це прикраса (від французького decor - прикрашати). Декорувати можна що завгодно: стіни, меблі, двері, вікна, посуд, подушки, фіранки тощо. Людина завжди прагнула зробити своє житло красивим. Первісний мисливець натхненно видряпував малюнки на стінах печери, давньогрецькі художники створювали незвичайні фрески, а наші з вами бабусі старанно вишивали скатертини й рушники, дідусі прикрашали різьбленням дерев`яні двері, предмети побуту тощо. Ми теж прагнемо зробити свої оселі затишними й красивими. Цей процес не такий складний, як здається, й може бути досить захоплюючим.

Зазвичай декорування приміщень здійснюють за допомогою кольору, світла й фактури.

Колір впливає на наш настрій і самопочуття. Яскраві відтінки спонукають до творчості, світло-зелені - заспокоюють, а блакитні дарують прохолоду в спеку.

У кожному будинку особливе значення відіграє освітлення. Світло, яке використовується з метою декорування, повинно бути різнорівневим і різноманітним за інтенсивністю. Наприклад, яскраве верхнє освітлення для прийому гостей і затишна напівтемрява для сімейної вечері.

Фактура поверхонь теж дуже важлива. Так, ласкавий плюш обіцяє приємну дрімоту, а глянець скла і металу закликають до дії.

Декорувати інтер'єр також можна деталями, що надають кожній кімнаті особливого характеру. Якщо в квартирі зроблено ремонт, у результаті якого гармонійно підібрані кольори, поєднуються матеріали, у кімнатах розставлені меблі, то вдихнути життя в оселю можна тільки завдяки деталям. Такими деталями можуть бути будь-які вироби, що доповнюють собою предметне середовище приміщення, роблять його образ незабутнім і додають завершеність будь-якій дизайнерській ідеї, й називаються предметами інтер'єру.

Опорядження виробу

Перед тим, як декорувати приміщення новим, спеціально виготовленим для нього предметом інтер’єру або виробом, що раніше вже використовувався, але потребує внесення певних змін у свій зовнішній вигляд, необхідно здійснити опорядження його поверхні.

Опорядження виробу є одним із етапів технологічного процесу його виготовлення, під час якого йому надається гарного зовнішнього вигляду. Без цього етапу предмет буде здаватися незавершеним, а іноді взагалі може втратити своє функціональне призначення. Вироби, які створюють предметне середовище приміщень різного призначення, можуть бути виготовлені з різних матеріалів. Відповідно способи їх опорядження теж матимуть свої особливості.

Як відомо, опорядження виробів з тонколистового металу та дроту здійснюють шліфуванням, поліруванням та, за необхідності, фарбуванням.

Вироби з деревини теж можна шліфувати та полірувати, щоб надати їм привабливого вигляду й виділити текстуру. При опорядженні виробів із деревини досить часто на них наносять прозоре й непрозоре покриття.

Щоб покращити декоративні якості виробів з деревини, застосовують імітаційне опорядження різними барвниками (для підсилення їх кольору), аерографією (для створення нової структури деревини), текстурними папером, тканиною, полівінілхлоридною декоративною плівкою з наступним ламінуванням, декоративним пластиком (для імітації бажаної структури деревини). Також можна виконати спеціальне опорядження деревини під метал. Для цього використовують олово, цинк, свинець, мідь, латунь, алюміній, бронзу у вигляді дроту діаметром 1…2,5 мм. Дріт закладають у металізатор, де він плавиться і в рідкому стані розпилюється на деревину. Після шліфування і полірування металізоване покриття стає блискучим.

Види декорування виробу

Чудовою можливістю змінити знайомий вигляд виробу інтер'єрного призначення є його декорування. Декорування приміщень – це практично найактуальніша проблема на сьогоднішній день. Основна мета декорування – це досягнення естетичної єдності опорядження приміщення, меблевого оздоблення і декоративних аксесуарів.

Зовсім необов'язково, щоб предмети інтер'єру були дорогими й новими. Завершити їх оформлення може допомогти декоратор – художник, який спеціалізується на декоруванні різних поверхонь та предметів. Кожен декоратор може з будь-якої, на перший погляд, непривабливої речі, зробити неповторну деталь інтер'єру.

Але багато хто сьогодні вибирає хенд-мейд – декор, що зроблений своїми руками. Він у багато разів більш цінний і дорогий серцю, ніж декор найвідомішого дизайнера. Своїми руками можна зі звичайних речей створити оригінальний годинник, витончену люстру, дизайнерський столик, підставку ручної роботи, неповторні штори, фото-рамки тощо. Для ручного декорування виробів можна вибрати будь-який із його видів. Це можуть бути як традиційні види художньої обробки матеріалів, з яких виготовлені предмети інтер’єру, так і менш властиві їм види декорування. Розглянемо найбільш поширені з них.

Традиційно вироби декорують елементами художньої обробки матеріалів. Зокрема, декорувати предмети з деревини можна випалюванням (пірографія, піротипія), мозаїкою (інкрустація, інтарсія, маркетрі)або різьбленням (плоско-рельєфне, рельєфне, прорізне, об`ємне або скульптурне).

До найпоширеніших видів декорування виробів з металу належать: карбування, інкрустація, тиснення (штампування).

Одним із досить простих видів декорування є нанесення на поверхню малюнка або орнамента за допомогою трафарету (рис. 7.13). Цей метод прикрашання інтер’єру є дуже популярним у Європі. Спеціальне лекало або трафарет можна придбати в звичайному будівельному магазині або виготовити самостійно і за його допомогою оригінальний малюнок можна нанести на будь-який виріб предметного середовища (корпусні меблі, посуд) або, навіть, на стіну.

Так само просто декорувати поверхні предметів розписом або аплікацією (залежно від умінь і бажаного ефекту). Така техніка буде чудово виглядати й щодня радувати око. Якщо розпис виконати досить складно, бо він вимагає певних навичок, то з аплікацією впорається навіть дитина, основне – вибрати потрібний малюнок і підібрати колір.

Одним з найкращих рішень при декоруванні скляних поверхонь, наприклад, дверей є використання вітражів, які зараз у моді. У звичайній квартирі вітражі для дверей краще підбирати з цікавим, але не занадто яскравим малюнком. Двері вітальні, наприклад, може прикрашати вітраж, на якому зображений квітучий сад. Двері спальні будуть гарно виглядати, якщо на вітражі будуть зірки й місяць. Двері в кухню може прикрашати вітраж із зображенням багатого столу, фруктів тощо.

Останнім часом стало дуже популярно декорувати меблі, посуд та інші предмети інтер’єру за допомогою декупажа. Цей вид декорування доступний абсолютно всім і, разом з тим, може перетворити звичайну пусту пляшку, стару тарілку або кавовий столик у витвір мистецтва.

Часом нам дуже шкода розлучатися зі старими меблями, крім того, це зовсім необов'язково робити. До видів декорування, які надають старим меблям й іншим речам нового життя, можна віднести покриття предметів або їх частини емаллю. Вона наноситься безпосередньо на їх поверхню без попередньої підготовки. Найчастіше цей вид декору використовується тоді, коли треба приховати якісь недоліки. Популярним є також патинування – це такий декоративний прийом, синонімом якого є імітація зістареного матеріалу. Робиться це за допомогою нанесення спеціального синтетичного матеріалу (патини), у результаті чого з'являється ефект окислення, потертості, характерних для антикварних меблів.

За допомогою цієї техніки можна зістарити фарбовані або лаковані вироби. Особливий, святковий вигляд надає таким речам позолота. Вона наноситься шляхом використання спеціальної позолоченої фольги (сусальне золото) або бронзового порошку. За подібною технологією здійснюється не тільки золочення, а й сріблення поверхонь різних предметів. Такий метод, до того ж, захищає дерев'яні вироби від гниття, а металеві від корозії. За його допомогою можна приховати відколи, подряпини тощо.

Сьогодні все частіше інтер'єр декорують текстилем, завдяки його екологічності та безпеці. За допомогою тканин можна створити неповторну атмосферу затишку і комфорту, яка буде виглядати дуже стильно.

Домашній текстиль може або контрастувати з основними кольорами інтер'єру, або нюансно доповнювати їх. Головне, щоб вибрані кольори поєднувалися між собою. Тканина в елементах декору може бути як однотонною, так і з малюнком. До того ж її можна розписати власноруч і отримати оригінальну чудову річ в одному екземплярі.

Мозаїка – це такий вид декорування, який використовується не тільки на поверхнях з деревини. Нею можна прикрашати будь-що в своїй оселі, включаючи стіни, двері, підвіконня. Це дуже просто і цікаво, при цьому можна створити свій власний, неповторний візерунок з битих черепків посуду, шматочків скла та кахельної плитки.

Ідей, як краще декорувати приміщення, існує чимало. Однією з кращих, поза всяким сумнівом, є ідея декорувати приміщення за допомогою кімнатних рослин. Вони роблять приміщення обжитим і при цьому виділяють кисень, поглинаючи вуглекислий газ. Квіти можна кріпити на стінах, ставити на підвіконнях, підлозі, прикрашати ними столи, тумбочки, створювати з них куточки природи, зонувати ними приміщення.

Отже, декорування предметів інтер’єру власними руками є досить продуктивним, і в той же час, цікавим заняттям. Важливо тільки пам'ятати, що для створення гармонійного простору, в одній кімнаті має бути не більше п'яти предметів, які акцентують на собі увагу.

Контроль якості виробу

Кожен виріб має свої особливості, які його характеризують. Але завжди обов’язковим є те, що розміри виготовленого предмета повинні відповідати його кресленню. Залежно від способів обробки та властивостей матеріалу допускається деяке відхилення розмірів від тих, що вказані на графічному документі. Якщо допуск окремих деталей перевищує певні встановлені норми, то з них не можна виготовити якісний виріб, придатний для його використання за призначенням.

Отже, у процесі технологічних операцій необхідно обов’язково здійснювати контроль якості виробу – перевірку відповідності розмірів, геометричної форми, інших ознак виробу тим, що передбачені графічним документом (кресленням). При цьому слід звертати увагу на точність обробки деталей, чистоту виробу, відсутність на ньому дефектів, витрати матеріалу.

Одним із найголовнішим завдань оцінки якості виробу є вимірювання різних його параметрів. Відомо, що здійснювати цей процес можна тільки справним, не пошкодженим, добре налагодженим інструментом.

Крім вимірювань, у систему контролю на виробництві входять також порівняння виробу зі зразком – еталоном виробу, випробування та дефектоскопія, для здійснення якої застосовують спеціальні рентгенівські та ультразвукові прилади.

За часом проведення контроль може бути: попереднім, поточним і заключним.

При виготовленні виробів предметного середовища на виробництві здійснюються профілактичний, приймальний, комплексний і спеціальний контролі.

Профілактичний контроль має на меті попередження появи браку в процесі виробництва. Приймальний контроль здійснюється з метою виявлення й ізоляції браку. Комплексний контроль вирішує обидва завдання: і профілактики, й приймання. Спеціальний контроль вирішує специфічні завдання, наприклад, контроль експлуатації продукції тощо.

Догляд за виробами інтер’єрного призначення

Час, у продовж якого нам будуть служити предмети інтер’єру, в першу чергу, залежить від ступеня догляду за ними та заходів, які вживаєлюдина, щоб зберегти їх у відмінному, незіпсованому стані.

Для цього необхідно слідкувати за тим, щоб на кольорові вироби та їх незахищені відповідним покриттям деталі не потрапляли тривалий час прямі сонячні промені.

Предмети не повинні контактувати в приміщенні з сирими або мокрими поверхнями та з іншими шкідливими середовищами. Бажана вологість місця розташування виробів допускається в межах не більше 65%. Для підтримки оптимальної вологості в приміщенні можна використовувати осушувачі й зволожувачі повітря. Слід звернути увагу на той факт, що меблі, подушки й інші предмети необхідно періодично провітрювати.

Різкий перепад температур також може серйозно вплинути на стан виробів предметного середовища. Фахівці стверджують, що вони не повинні бути розташовані менш, ніж на один метр від джерела світла і тепла. Прийнятна температура в цьому випадку може коливатись від десяти до двадцяти п'яти градусів вище нульової позначки. Не можна ставити на меблі гарячі чашки з чаєм, розпечені праски та інші предмети. Виняток становлять меблі зі спеціальними стільницями. Слід уникати негативних тривалих сторонніх впливів з боку потужних ламп накалювання, неекранованих мікрохвильових випромінювачів.

Усі деталі виробів предметного середовища, що виготовлені з твердих матеріалів, необхідно своєчасно протирати. Доглядати за такими поверхнями, як правило, можна м'якими вологими тканинами, поролоновими губками або спеціальними меблевими щітками (можна з використанням належних миючих засобів). Дзеркало чистять ватою, змоченою в спиртовому розчині. Коли вся поверхня буде очищена, рекомендується протерти куточки ваткою, накрученою на сірник. Після цього потрібно ретельно протерти скло паперовою серветкою. Але зараз у продажу є велика кількість побутової хімії для миття дзеркал, до складу яких входить нашатирний спирт. Такі засоби істотно полегшать догляд за скляними й дзеркальними предметами інтер’єру.

Для того, щоб м’які предмети інтер’єру прослужили досить тривалий час теж слід дотримуватись елементарних правил по догляду за ними.

Перше й найголовніше правило – регулярне чищення їх пилососом, а також захист від механічних пошкоджень, розломів кріпильних матеріалів і розриву матеріалів, якими вони покриті. Шкіряні вироби достатньо час від часу протирати вологою ганчіркою.

Отже, в умовах сучасної цивілізації важливого значення набуває дизайн –найрозвинутіша й усвідомлена галузь людської діяльності за законами краси поза мистецтвом.

Дизайнер предметного середовища – це фахівець, що відповідає за функціональний та естетичний рівень предметів та їх компонентів, створюючи певне середовище. Тобто, метоюдизайнерської діяльності є естетична організація предметного середовища.

Дизайн сьогодні — це провідна технологія у створенні будь-яких речей, починаючи від побутової техніки та приладів для опалення приміщень і завершуючи килимами, корпусними й м`якими меблями та аксесуарами. Тому, дизайнер предметного середовища повинен працювати у творчій співдружності з інженерами, конструкторами, ученими, технологами, економістами, лікарями, мати цілісне уявлення про майбутній виріб, прогнозувати можливі негативні наслідки від користування таким виробом людиною. Він повинен мати широкий кругозір і гарний естетичний смак, уміти творчо мислити, володіти аналітичними й об’ємними методами пошуків форми, добре знати конструктивні й оздоблювальні матеріали. Таким чином, дизайнер посідає чільне місце в галузі художнього конструювання, у проектуванні складних виробів, де технічна й естетична сторони однаково важливі.

Домашнє завдання.

1 .Опрацювати теоретичний матеріал. Основне законспектувати.

2 .Виконати декорування нескладного виробу на власний вибір,

3 .Готовий виріб сфотографувати та переслати мені на вайбер .

28.03.22

28.03.22 Технологічна послідовність виготовлення виробу. Способи з єднання деталей виробу та їх добір.

Технологія виготовлення та декорування обраного предмету інтер єру.

Практична робота . ІБЖД .

Виготовлення та декорування обраного предмету інтер єру .

1. Чи можна виготовляти виріб за відомим зразком?

2. Які вироби інтер'єрного призначення ви вже виготовляли?

3. Які техніки були використані для виготовлення цих виробів?

Послідовність виготовлення виробу

Послідовність виготовлення виробу визначається видом виробу та технікою, у якій він буде виготовлятися. Узагальнено процес виготовлення будь-якого виробу інтер’єрного призначення складається з таких етапів:

1. Вибір виробу, аналіз його складових та вимог, яким він має відповідати.

2. Художнє конструювання (виконання ескізу виробу, кресленика тощо).

3. Добір інструментів та матеріалів для виготовлення виробу.

4. Виготовлення виробу.

5. Оздоблення та остаточна обробка виробу.

6. Перевірка якості готового виробу.

Процес виготовлення виробів відрізняється від процесу їх формотворення. Формотворення — це художнє проектування нових форм, а виготовлення може бути й технічною реконструкцією (редизайном) уже наявних форм. Для прикладу розгляньте творчий проект виготовлення декоративної доріжки, розроблений вашою ровесницею (мал. 6.1). Зверніть увагу на етапи роботи: вибір теми, матеріалів, інструментів для виготовлення й оздоблення; послідовність виготовлення доріжки, способи обробки готового виробу.

Мал. 6.1. Декоративна вишита доріжка

Вишита доріжка — це декоративний предмет побуту. Вона прикрасить інтер’єр будь-якої кімнати, а в окремих випадках може замаскувати дефект поверхні стола.

Вибір та аналіз існуючих виробів-аналогів

У процесі роботи з інформаційними джерелами зазвичай шукають схожі вироби — аналоги. У нашому випадку обрано три варіанти вже існуючих доріжок (мал. 6.2): модель 1 — це доріжка, вишита машинним способом, модель 2 — оздоблена аплікацією, модель 3 — зв’язана гачком.

Мал. 6.2. Види декоративних доріжок

Кожна модель характеризується за попередньо визначеними параметрами, які наведені в таблиці 1.

Модель № 1. Доріжку виконано із льняної тканини білого кольору та оздоблено програмною машинною вишивкою у вигляді квітучої гілки каштана та написом «Київ». Листя та напис вишиті зеленим кольором, квіти — рожевим, білим та жовтим. Краї доріжки оброблені широким швом упідгин із закритим зрізом. Виріб зручний в експлуатації та догляді за ним, але технологічно неможливий для виконання в умовах шкільної майстерні.

Модель № 2. Виготовлена з білої цупкої бавовняної тканини, має прямокутну форму. Оздоблення — аплікація на новорічну тему у вигляді Санти, який опускається в димар з мішком подарунків. Короткі боки доріжки оздоблені мереживом червоного кольору, зв’язаним гачком. Цеглини печі, борода Санти також зв’язані гачком, а потім пришиті до тканини. Виріб має привабливий вигляд та відповідає своєму призначенню: має декоративну функцію й додає затишку оселі, але не може використовуватися протягом тривалого часу, зважаючи на свою характерну тематику.

Модель № 3. Скомбінована із в’язаних гачком квадратних елементів, має прямокутну форму. Конструкція доріжки міцна й надійна, проста в догляді, оскільки виготовлена з акрилової пряжі. Колір квіточок — бузковий із жовтою серединою, а квадратів — білий. По периметру доріжка із чотирьох боків обв’язана петлями — фестонами бузкового кольору.

Таблиця 1. Порівняння обраних виробів-аналогів

Параметри для порівняння конструкції

Модель № 1

Модель № 2

Модель № 3

Кількість деталей у виробі

1

7

18

Матеріал деталей

Льняна тканина

Бавовняна тканина, деталі зв'язані з акрилової пряжі, шматочки кольорової бавовняної тканини

Бавовняна пряжа

Габаритні розміри виробу, см

40 х 80

30 х 70

35 х 65

Рівень складності конструкції

Проста

Складна

Надійність

+

Відповідність вимогам дизайну

+

Оригінальність

+

Технологічність виготовлення

-

+

Відповідність санітарно-гігієнічним вимогам

+

-

Простота з'єднань

+

-

Наступний етап — творчий — етап формування проектного задуму. На цьому етапі визначають вимоги до конструкції виробу. Потім порівнюють їх з існуючими зразками та визначають, у якому з них ці вимоги реалізовані найкращим чином (табл. 2).

Таблиця 2. Проектний задум нової конструкції декоративної доріжки

Вимога до нової декоративної доріжки

Модель, у якій вимогу реалізовано найкращим чином

Кількість деталей у виробі

Модель № 1

Матеріал деталей

Модель № 1

Габаритні розміри виробу

Модель № 1

Складність конструкції

Модель № 1

Надійність

Модель № 3

Відповідність вимогам дизайну

Модель № 1, 2, 3

Оригінальність

Модель № 2

Технологічність виготовлення

Модель № 2, 3