Попліткуємо?

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про освіту» автономія - право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та межах, визначених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про освіту» засновник або уповноважений ним орган (особа) НЕ МАЄ ПРАВА ВТРУЧАТИСЯ в діяльність закладу освіти, що здійснюється ним у межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами.

На офіційному сайті освітнього омбудсмена України надано роз’яснення щодо повноважень засновників закладів освіти та органів управління освітою: «Особливо хочемо звернути увагу на те, що новий Закон України “Про освіту” з 2017 року позбавив засновників та органи управління освітою права здійснювати частину повноважень, які були зазначені у старому законі. Тобто відповідно до закону, засновник та управління (відділи, департаменти) освіти тепер НЕ МАЮТЬ ПРАВА ЗДІЙСНЮВАТИ:

управління навчальними закладами комунальної форми власності;

координувати дії педагогічних, виробничих колективів;

контроль за виконанням вимог щодо навчання дітей;

участь у розробленні та реалізації варіативної складової змісту загальної середньої освіти;

добір, призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних працівників державних і комунальних дошкільних, загальноосвітніх навчальних закладів».

Отже, керуючись вищевикладеним:

Засновники закладів освіти та органи управління освітою не наділені повноваженнями втручатися у внутрішню освітню діяльність закладу. 

Вони не мають повноважень БЕЗПІДСТАВНО відвідувати навчальні заняття, а також вимагати доступу до онлайн-уроків. Такі дії суперечать принципу автономії закладу освіти, що гарантує його самостійність у питаннях академічної та освітньої діяльності. 

З повагою – юрист Лілія ОРЕЛ

Відповідно до абз. 3 п. 5 Розділу ІІІ Положення про атестацію педагогічних працівників затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 09 вересня 2022 року № 805 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України 10 вересня 2024 року № 1277) для належного оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника атестаційна комісія МОЖЕ прийняти рішення про вивчення практичного досвіду його роботи. У такому випадку атестаційна комісія визначає зі свого складу осіб, які аналізуватимуть практичний досвід роботи педагогічного працівника, та затверджує графік заходів з вивчення й оцінювання його діяльності та професійних компетентностей.

Отже, керуючись вищевикладеним:

1. Атестаційна комісія має право, але не зобов’язана вивчати практичний досвід педагогічного працівника. 

2. Атестаційна комісія визначає осіб із свого складу, які аналізуватимуть досвід роботи педагогічного працівника.

3. Атестаційна комісія для вивчення практичного досвіду педагогічного працівника затверджує графік заходів і, відповідно, знайомить з ним педагогічного працівника.

4. Таким чином, члени атестаційної комісії не мають права відвідувати заняття педагога, який атестується, перевіряти документацію без дотримання вищезазначених умов.

З повагою – юрист Лілія ОРЕЛ

Для отримання індивідуальних консультацій звертайтеся в особисті повідомлення

Відповідно до п. 10 Розділу І Положення про атестацію педагогічних працівників затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 09 вересня 2022 року № 805 (у редакції Наказу Міністерства освіти і науки України 10 вересня 2024 р. N1277) (далі – Положення №805) за результатами атестації відповідно до рішення атестаційної комісії присвоюються педагогічні звання педагогічним працівникам із високим професійним рівнем, які зокрема:

упроваджують і ПОШИРЮЮТЬ методики компетентнісного навчання та нові освітні технології, надають професійну підтримку та допомогу педагогічним працівникам (здійснюють наставництво, супервізію).

Відповідно до Положення №805 умовою для присвоєння педагогічного звання є поширення педагогічним працівником методик компетентнісного навчання. При цьому порядок такого поширення чинним законодавством НЕ врегульований.

А це вказує на те, що педагогічний працівник має право поширювати свій досвід різними способами, залежно ВІД СВОЇХ УПОДОБАНЬ, ресурсів та аудиторії. 

Пропоную основні напрями поширення досвіду:

Професійні заходи та спільноти:

Педагогічні конференції та семінари.

Вебінари та онлайн-курси.

Методичні об’єднання.

Тренінги та воркшопи.

 Публікації:

Статті у фахових журналах.

Наукові праці, методичні посібники.

Блоги та соціальні мережі.

Цифрові платформи:

Освітні сайти та платформи.

YouTube-канал.

Telegram або Viber-канали.

Співпраця та проєкти:

Міжнародні програми.

Спільні проєкти з колегами.

Наставництво.

Конкурси:

Участь у професійних конкурсах.

 Кишеня на дошці оголошень у закладі освіти.

Отже, керуючись вищевикладеним:

1. Саме для присвоєння педагогічного звання педагогічний працівник має поширювати методики компетентнісного навчання.

2. Порядок поширення нормами чинного законодавства НЕ ПЕРЕДБАЧНО.

3. Педагогічний працівник на власний розсуд обирає спосіб поширення професійного досвіду та аудиторію.

Для отримання індивідуальних консультацій звертайтеся в особисті повідомлення.

З повагою - юрист, психолог Лілія ОРЕЛ

Відповідно до пп. 2 п. 2 Наказу Міністерства освіти і науки України 10.09.2024 № 1277 «Про внесення змін до Положення про атестацію педагогічних працівників» (далі – Наказ №1277)педагогічним працівникам, яким до набрання чинності цим наказом за результатами попередньої атестації було присвоєно педагогічне звання та які мають відповідний освітньо-професійний ступінь (освітньо-кваліфікаційний рівень), при проведенні чергової атестації встановлюється відповідність (невідповідність) займаній посаді та підтверджується (не підтверджується) педагогічне звання. У разі ПІДТВЕРДЖЕННЯ педагогічного звання педагогічному працівникові присвоюється кваліфікаційна категорія, яка дає право на присвоєння (підтвердження) такого педагогічного звання.

Відповідно до п.3 Розділу І Положення про атестацію педагогічних працівників затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 09 вересня 2022 року № 805 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України 10 вересня 2024 року № 1277) (далі – Положення №805) за результатами атестації педагогічного працівника, незалежно від обсягу його педагогічного навантаження (кількості навчальних предметів (інтегрованих курсів, дисциплін, виду (напрямку) діяльності) атестаційною комісією приймається рішення щодо:

відповідності педагогічного працівника займаній посаді;

присвоєння (підтвердження) педагогічному працівникові кваліфікаційної категорії;

присвоєння педагогічному працівникові педагогічного звання.

Міністерство освіти і науки України у листі «Про проведення атестації педагогічних працівників у 2024/2025 навчальному році» №1/23112-24 від 10.12.2024 р. інформує: «Так, відповідно до підпункту 2 пункту 2 Наказу МОН 1277, педагогічним працівникам, яким до набрання чинності цим наказом за результатами попередньої атестації було присвоєно педагогічне звання та які мають відповідний освітньо-професійний ступінь (освітньо-кваліфікаційний рівень), при проведенні чергової атестації встановлюється відповідність (невідповідність) займаній посаді та підтверджується (не підтверджується) педагогічне звання.

У разі підтвердження педагогічного звання педагогічному працівникові присвоюється кваліфікаційна категорія, яка дає право на присвоєння (підтвердження) такого педагогічного звання.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ЗВАННЯ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ШЛЯХОМ УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ ПРО ЙОГО ПРИСВОЄННЯ».

Отже, керуючись вищевикладеним:

1. Наказ №1277 містить формулювання «Підтверджується педагогічне звання».

2. п.3 Розділу І Положення № 805 не містить повноважень атестаційної комісії підтверджувати педагогічні звання. Підтверджувати кваліфікаційні категорії комісія має повноваження, а підтверджувати звання – не має.

3. У Листі №1/23112-24 від 10.12.2024 р. МОН інформує, що ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ЗВАННЯ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ШЛЯХОМ УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ ПРО ЙОГО ПРИСВОЄННЯ.

4. Таким чином, атестаційна комісія відповідно до Наказу №1277 має повноваження підтверджувати звання, а відповідно до Положення № 805 не має таких повноважень.

5. На мою суб'єктивну думку, відповідно до рекомендацій МОН, у атестаційному листі доцільно використовувати формулювання: 

«ПІДТВЕРДИТИ ПЕДАГОГІЧНЕ ЗВАННЯ ШЛЯХОМ УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ ПРО ЙОГО ПРИСВОЄННЯ», посилаючись на відповідні роз’яснення МОН.

Такий варіант є більш чітким, юридично виваженим і відповідає принципу правової визначеності.

З повагою - юрист, психолог Лілія Орел

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про відпустки» черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості У ПЕРШИЙ ТА НАСТУПНІ РОБОЧІ РОКИ надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

У питанні строку складання графіку необхідно керуватись Типовими правилами внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Держкомітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.07.1984 №213 (далі – Правила).

Як правило, такий графік складають напередодні нового календарного року. З огляду на вимоги п. 20 Правил можна зробити висновок, що на 2026 рік графік відпусток повинен бути складеним не пізніше 5 січня 2026 року.

Відповідно до листа Мінсоцполітики вiд 29.07.2015 №191/10/136-15 відсутність графіка відпусток може бути розцінена як інші порушення трудового законодавства.

Тож роботодавцю може загрожувати фінансовий штраф в розмірі 1 мінімальної зарплати на момент виявлення порушення (наразі це 8 000 грн).

Графік відпусток 2026 рік повинен відповідати вимогам трудового законодавства та включати в себе такі щорічні відпустки:

основну (невикористану за минулі роки);

додаткову за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;

додаткову за особливий характер праці;

інші додаткові, передбачені законодавством.

Навчальні відпустки до графіку не включаються.

Законодавчо нe встановлена форма графіка відпусток, вiн складається у довільній формі (лист Мінсоцполітики від 29.07.2015 №191/10/136-15).

Отже, керуючись вищевикладеним:

1. Графік відпусток – це обов’язковий документ для роботодавця.

2. Законодавством не встановлено єдиної форми графіку відпусток.

3. Графік складається роботодавцем та погоджується з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

4. При складанні графіку враховуються як інтереси виробництва, так і особисті інтереси  працівників.

5. Педагогічним працівникам та спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки ПОВНОЇ ТРИВАЛОСТІ надаються у період літніх канікул.

ВАЖЛИВО: незалежно від часу прийняття на роботу, таким працівникам надаються щорічні відпустки повної тривалості у період літніх канікул.

Наприклад, педагогічний працівник працевлаштувався у ЗЗСО в березні місяці 2025 року, він має право на щорічну відпустку повної тривалості у червні місяці цього ж року.

6. Спосіб узгодження інтересів роботодавця і працівника на нормативному рівні не врегульовано (можлива як усна так і письмова форма збору інформації).

7. У графіку відпусток можуть бути не тільки щорічні відпустки за поточний робочий  рік, а й накопичені відпустки за минулі робочі роки.

8. Графік відпусток має бути затверджений керівником або наказом.

9. Працівників необхідно ознайомити окремо із графіком відпусток  та окремо про дату початку відпустки не пізніше як за два тижні до  встановленого графіком терміну.

З повагою – юрист, психолог Лілія ОРЕЛ