Embedded Files
2021/2/10. Збірка оповідань «Калинове намисто жіночої долі» Галини Гузовської-Корицької, де показано українську Жінку як уособлення Берегині людського роду, і заклик до дії змінювати світ на краще. Мова оповідань – це джерело художніх засобів авторських новоутворень. Відзначена журі літературно-наукового конкурсу імені Воляників-Швабінських за праці, видані в 2020 році.
Корицька Г.Р. Роль критичного мислення у формуванні читацької компетентності старшокласників (на прикладі оповідання Галини Гузовської-Корицької «Джейн»). Восьмі Ґеретівські читання: збірник наукових статей, тез доповідей та інших матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції, 27 вересня 2024 р. / Редколегія: О. М. Петровський, В. С. Мисик, І. М. Вітенко, О. І. Когут, Ю. Ч. Шайнюк, Т. В. Магера, Ф. І. Полянський, Н. Б. Стрийвус, Г. І. Герасимчук, М. І. Чорна. Тернопіль: ФОП Осадца Ю. В., 2024. 396 с. (С. 179-184).
РЕЦЕНЗІЯ. Шарова Т.М. ЖІНОЧА ПРАВДА, АБО ДОЛЕНОСНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ (Галина Гузовська-Корицька Калинове намисто жіночої долі. Запоріжжя: «Дніпровський металург». 2020. 106 с.) / Scientific Journal Virtus, June № 55, 2021. - С.183-188.
2025/15/05. Завершальним акордом #у_День_вишиванки за світлину у вишиванці з #Калиновим_намистом і креативним коментарем - у дарунок - книгу отримує пані Ольга Алєксєєнко (умова в сьогоднішнішньому ранковому дописі).
Правда, вона вже років чотири-п'ять тому починала збирати, однак життєісторій забагато не буває (книга оновлена, доповнена). Ловіть книжечку, пані Олю! Дякую за обійми моєї творчостиЯкраз і #Ясик розквітає.
***А я запрошую смакувати #Калиновим_намистом_жіночої_долі - 18 історій, де живуть родинність, кохання... Вісімнадцять доль наших сучасниць. До речі, перше видання було відзначено журі науково-мистецького конкурсу імені Воляників-Швабінських (2021). Тексти використовують для написання МАНівських робіт, дослідження лексики... #читаємо_українською_допомагаємо_нашим
П.С. Ранкове: ***За світлину у вишиванці з #Калиновим_намистом і креативним коментарем -у дарунок.
ПЕРЕВИДАНО! Хто ще не збирав? Запрошую! Умови тут!
2024. Гузовська-Корицька Галина. Калинове намисто жіночої долі : 2-ге вид., доп. / Галина Гузовська-Корицька. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2024. – 218 с.
2020. Наталя Тхоржевська.
Образ писаний із натури. "Лялькарка"
От і з читанням у відпустці складеться. Неймовірний подарунок отримала від автора- неймовірно талановитої, працьовитої й наполегливої життєлюбки Галина Корицька.
Хоч ми ніколи не бачились, здається, знаю пані Галину все життя - від першого спілкування у ФБ зав'язалось приязне товариство. У процесі творення книги пізнала Галину Романівну ще більше - прискіплива до кожного слова й найменшої деталі, глибоке розуміння психології й загалом людської, а надтой жіночої сутності. Адже намистинок в намисті долі кожної жінки ого скільки і жодної схожої- спробуй зобач, що в ній, які сенси, почуття. І пишуться долі заново з кожною нанизаною намистинкою , солодкою чи гіркою.
Тішусь і пишаюсь нашою дружбою, дотичністю в світосприйнятті й життєтворенні.
Успіхів, Вам, пані Галино, невичерпного натхнення, любові, радості, Божого благословення на всі нові починання й звичайного жіночого щастя
Дякую щиро за книги, й окремо - за Ярину й що травничкам моїм випала честь прикрасили таку чудову збірочку . 1.07. 2020.
Наталія Тхоржевська. Дякую, дорога пані Авторко Знов відпустка сьогодні починається - насолоджуватимусь читанням. 1.07.2021. Відгуки
2020. Таміла Карпик.
Образ писаний із натури.
"Таміла"
Образ писаний із натури. "Таміла"
Tamila Karpyk. Галина Гузовська-Корицька (Galina Korytska) Дякуємо за Вашу творчість! Щирі вітання з Днем матері. 8.05.2021.
Галина Гузовська-Корицька. Tamila Karpyk Навзаєм, пані Таміло! Вдячна, що ви мене почули. Народилася життєва історія з вуст українки-патріотки. День матері - то особливе свято. Любов Карпик - щаслива матуся, маючи таких дітей. 8.05.2021.
***
Прототипом оповідання #Таміла є неймовірна людина, патріотка, землячка, яка проживає в Канаді, Tamila Karpyk. 24.05.2021.
2020. Лариса Мала.
Образ писаний із натури.
"Джейн"
Образ писаний із натури. "Джейн"
Уперше взялася писати твір "з уст головної героїні". Скажу - було нелегко й відповідально. Однак вдячна Лесі за можливість працювати "наживо", за деталізацію, за прискіпливість, за поради... Сподіваюся, що історія зачепить за живе.
Larysa Mala. Щиро дякую, пані Галино!!! Даруйте за прискіпливість, маю непростий характер))).
Галина Гузовська-Корицька. Щировдячна, пані Ларисо, за довіру! Працювати з Вами була одна насолода, власне, як завжди! "Прискіпливість" - умовна, бо коли вимисел, то хіба читачі можуть подзьобати. Сподіваюся, що ще напрошуватимуся за порадами не раз. Маю ідеї?!!! Повертайтеся з миром!
Larysa Mala. Дякую, пані Галинко! За все!
2022. МАН. "ІНДИВІДУАЛЬНА МЕТАФОРИЧНА КОНЦЕПТОФЕРА Г.ГУЗОВСЬКОЇ-КОРИЦЬКОЇ ЗА ЗБІРКОЮ «КАЛИНОВЕ НАМИСТО ЖІНОЧОЇ ДОЛІ» (учениця 10 класу Дурягіна О.).
19.05.2022. Радісна новина: Бердянська №16 - І місце в конкурсі українознавства за моїми творами. Другий рік поспіль.
"Приємна звістка до Дня вишиванки. Підведено підсумки Всеукраїнського конкурсу українознавства. Робота Дурягіної Олександри, 10-А, посіла перше місце на всеукраїнському рівні (керівники Грицан Г.Л., Нюкало О.В.). Отож, вашу літературну творчість і наші скромні зусилля належно поціновано. Думаю, непоганий подарунок до свята. Вірмо, що "що б там хто і де не говорив, а згине зло і правда переможе" (Л.Костенко), - написала О.Нюкало.
Дякую кожному, хто радіє з нами.
КОНКУРС УКРАЇНОЗНАВСТВА.ppt
2021/ХІУ Міжнародний конкурс із українознавства, Або як у Бердянській ЗОШ № 16 перемогу святкували разом із Оленою Нюкало, Ганною Грицан, Дурягіною Олександрою. Більше
Наукове дослідження. Памятаймо про академічну доброчесність!
Олена Нюкало, Олександра Дурягіна, Анна Грицан
Олена Нюкало. 27 травня 2021. Ділюся враженнями. До Дня філолога ми з колегою Анною Грицан і нашою переможницею Міжнародного конкурсу українознавства - Олександрою Дурягіною - отримали в подарунок від Г.Гузовської-Корицької дивовижні книги з авторським автографом. "Калинове намисто жіночої долі" (кращої назви годі й шукати, бо в ній усе: і калинова терпкість, і калинова весняна ніжність, і калинова пам'ять ) - книга на будь-який смак. І кожен знайде в ній багато цікавого. Дякуємо пані Галині, вітаємо зі святом і зичимо калинової щедрості, краси й душелікувальності (взято з ФБ).
Таки мушу написати... Про тих, кого надихають герої моїх історій, про тих, хто не шкодує часу й сил на маловідому авторку, яка зареклася не брати участі ні в яких конкурсах... Це про любих серцю колег із Бердянської ЗОШ № 16 Олену Нюкало та Ганну Грицан, філологинь від Бога, професіоналок, які виховали не одну золоту голівоньку Запорізького краю. Це слова вдячності і для дев*ятикласниці Олександри Дурягіної (сподіваюся, що ще пересічуться наші шляхи, принаймні, книга в дарунок за мною). Це не слова хвали за "розкрутку" мого #Калинового_намиста_жіночої_долі, а щира шана за те, що вони зробили дійсно наукове дослідження з теми "Провідні художні домінанти національної ідентичності в малій прозі Галини Гузовської-Корицької (за збіркою #Калинове_намисто_жіночої_долі) й посіли І місце в ХІУ Міжнародному конкурсі з українознавства (http://ndiu.org.ua). Якось цьогоріч не випало нам проводити інтелектуальні поєдинки із-за карантину, то бердянські знайшли собі роботу, а мені подарували надію, що таки варто читати мої твори й вони мають право на життя. Хто був учасником майстер-класу, який відбувся 13.05, то Олена Нюкало ділилася досвідом із теми "Як виховавти еліту в сучасних умовах, Або чи повертаються додому журавлі?" (до речі, презентація+ розміщена на сайті "Де не римується душа") (покликання не роблю, бо фб блокує. Респект, Олено Нюкало, Ганно Грицан, Олександро Дурягіна! З надією на продовження і вдячністю.
Трійця 2021 в оповідках із книги "Калинове намисто жіночої долі" Галини Гузовської-Корицької/ "Лялькарка".
П.С. Як ми з Етноклуб Мальви Запоріжжя та Viktor Korytskii читали #Лялькарка й до Трійці готувалися. Вдячна Мальві за спонукання до відтворення написаного. Читає авторка, ляльку моделює Ю. Теребінова.
Відгуки
***
Етноклуб Мальви Запоріжжя: "А як гарно збирати трави під оповідки Галина Гузовська-Корицька!"
***
Наталія Тхоржевська: "Як цікаво!!! ДЯКУЮ". (Дякую, Наталія Тхоржевська, за сприяння у створенні образу).
***
Вера Симоненко: "Дякую. Лише серед розквітлої пишної природи, слухаючи рідне гармонійне, живильне слово про життя світу, який тебе оточує, можна відчути спокій та блаженство на душі, відчути й себе частинкою цієї величі..."
***
Тетяна Севериненко: "Мій ранок сьогодні почався гарно: поезія, природа, хороші люди, нагадування про свято. Дякую".
Учителька
Учителька сиділа на ослінчику й підпирала старість грушею. Власне, груша була єдиною вірною подругою з тих пір, як вона пустила коріння в цьому селі. Думалося, на рік-два, поки відпрацює за направленням...
Гадалося, та не зналося, що доля підготувала щирий дарунок. І ось уже шостий десяток, як у далекому від батьківської хати краї пролетіли молоді літа, як волосся вкрилося життєвим сріблом, як тільки уві сні бродить лугом і пасе корівку-годувальницю... Продовження.
Життєвість.
Незабудка
Останній весняний день нависав над світом. Він п’янив спогадами й уселяв надію, що ось-ось на порозі постане рідна фігура, а життєдайний усміх вирветься таким довгоочікуваним: «Здрастуй, кохана. Я з тобою. Назавжди».
Це був день їхнього знайомства, сподівання на май-бутнє. Це було оте внутрішнє, з першого погляду... Якби не рішення брата піти контрактником на Схід, то зараз... Новина від рідних розвернула життя на сто вісімдесят градусів...
Марево.... Продовження... Вірність.
Кульбаба
Кульбаба
Вона вмивалася нелегкими роками дівочої долі. Самотина окутувала душу й тіло. Розуміла, що прийшло каяття та нема вороття. Успіла в останню путь провести, не попрощавшись. Обіпершись на вишню, яка з останніх сил тягнулася до життя молодими пагінцями, Марія зосередила погляд на кущі ружі. «Матусин, улюблений», – подумала.
– Де рожа, там і дівка гожа, – долинуло з дівоцтва, коли переконувала батьків, що не варто садити, бо розповзеться по городчику клопотами.
– Та які там клопоти?! – не погоджувалася мати. – То не бур’ян. – А яка там врода? – печалилася дівчина. – Кульбаба. Продовження... Життєвість.
Романа (Ромашка)
Ранкова філіжанка кави ніжила шлунок. Нарешті можна смакувати напоєм і спокійно мізкувати над майбутнім. «Залишилося ще кілометрів триста, щоб розставити крапки над «і». Може й не варто ятрити душу здогадками? Однак останнім часом відчувається недомовленість, квапливість. Минуло більше місяця після від'їзду Павла. Обіцяв заробити на весілля й повернутися... Продовження.
Правдивість.
Зозуля
Тік-так, тік-так... Уже добру годину в душі Ярини тікало каяттям.
– Але ж то було ради них, Андрійка й Наталі, близнят, яких восьмого дня вересня подарувала боженька. Вимолювала не один рік – втішала своє сумління жінка. – Вимолила. Не могла ж вона пеленати їх у злидні? Та й батько. Треба було, щоб всі бІди зібралися в одному місці?
Маленька кімната, яка вже стільки років замінила рідну хату, збудовану батьком, гнітила невеселими думками.
Тік-так, тік-так... Так-так, так-так... Продовження...
Доленосність.
Оксана перегорнула останню сторінку чужої долі й застигла в задумі. За вікном тарабанив дощ. На одній ноті вибивав по струнах душі. Крізь його монотонність у відчинену кватирку заповзав запах жасмину й розтікався по кімнаті. Глянувши у вікно, вмите дощовою щирістю, вона всміхнулася кущу ясику, який цьогоріч укрився квітами рясно-рясно. Суцвіття, омиті дощем, п'янили, добавляли трепетності після прочитаної книги. Оксана, перебуваючи під враженням, почала розплутувати клубок спогадів. Багато схожого було в неї з героїнею роману. Продовження...
Відповідальність.
Джейн
Вона сиділа на березі Дніпра і вдивлялася вдаль. Погляд ловив призахідне сонце, яке опускалося над Хортицею. По-серпневому припікаючи, воно заповзало на спочинок. Усе живе заховалося від спекотні. Завмерло.
– Як там мої хлопчики? Я повинна бути з ними. З безвусими, але безстрашними. З тими, хто став на заваді нашестя зі Сходу й ціною власного життя зупинив його, – вирішувала Леся. – Вони потребують моєї допомоги. Я маю бути поряд...
...За двісті кілометрів від війни в голові жінки снували явно не мирні думки.
– Мої зрозуміють, підтримають, – тішила себе. – Інакше й бути не може. Матері за дітей… Продовження.
Незрадливість.
Гувернантка
Поїзд нісся в Європу. За вікном залишалося життя, сповнене відчаю і тривоги. Очі були на мокрому місці. Точило сумління. Може ще варто повернутися, щоб потім не шкодувати? Остання зупинка перед закордонням. Оксана кинула на ваги долі власне життя. Інтернатка. Її ніхто й нічого не тримало, окрім бажання дізнатися правду і знайти…
Пам'ятає те світло, в якому купалася маленькою. У сни приходить минуле з міцними батьковими руками. Він пригортає до серця, вдихає запах доньчиного волосся, яке пахне любистком. Здається, час зупинився, а стукіт серця схвильовано відлічує хвилини прощання.... Продовження...
Життєнадійсть
Page updated
Google Sites
Report abuse