Embedded Files
Геометричні ігри-головоломки, як засіб розвитку просторових функцій у дітей із порушенням мовного розвитку
Діти, конструюючи з різного матеріалу, включають у роботу максимальну кількість аналізаторів, що дозволяє домагатися позитивних результатів у розвитку просторових функцій. Ці завдання завжди цікаві дітям, підвищують працездатність на заняттях, розвивають творчі та мовні здібності дітей. Натомість, головоломки мають тисячолітню історію, т.к. схильність до геометричних загадок властива людям різних епох та національностей. Тому окреме місце у розвитку просторових функцій займають геометричні ігри-головоломки "Танграм", "Магічний квадрат", "Магічний круг", "Монгольська гра", "В'єтнамська гра" тощо. Успішність освоєння ігор-головоломок у віці залежить від рівня сенсорного розвитку дітей. Конструюючи, діти запам'ятовують назви геометричних постатей, їх властивості, відмітні ознаки, обстежують форми зоровим та відчутно-руховим шляхом, вільно переміщують їх з метою одержання нової фігури. У дітей розвивається вміння аналізувати прості зображення, виділяти в них і в навколишніх предметах геометричні форми, практично видозмінювати фігури шляхом поділу та складати їх із частин. Такі ігри стимулюють образне, просторове мислення, розвивають пам'ять та уяву, сприяють удосконаленню інтегративних функцій за допомогою координації в системах «очей — рука» (зорово-моторна інтеграція) та «вухо — око — рука» (слухово-зорово-моторна інтеграція). Суть головоломок не просто у збиранні первісної фігури, а в конструюванні фігур за запропонованими схемами та силуетами, а також придумуванні власних фігур. Однак важливо дотримуватись певних правил. Для класичного конструювання силуетів з головоломок, важливе значення має включення всіх елементів у фігуру. Розташовувати елементи необхідно так, щоб вони примикали один до одного, а не накладалися один на одного. Граючи з головоломками, конструюючи з цього матеріалу, діти закріплюють різноманітний мовний матеріал, а також автоматизують поставлені звуки. При складанні оповідань за результатами конструювання, в дітей помітно розширюється якісний словник: формуються вміння узгоджувати прикметники з іменниками у роді, числі й відмінку. Створювати ступені порівняння прикметників (один предмет широкий, інший ширший, третій найширший). Діти складають прості та складні речення, розповіді про свої дії при викладанні тієї чи іншої картинки. Мовний матеріал до схем для ігор-головоломок підбирається так, щоб загадки, вірші, скоромовки були короткими, веселими, влучними, цікавими, щоб легко сприймалися і запам'ятовувалися дітьми, тоді вони отримують емоційну розрядку і відпочинок.
МОВА І ВЕСТИБУЛЯРНИЙ АПАРАТ
Люди увесь час рухаються. Хтось робить це витончено, хтось незграбно, але будь-якій людині необхідно кожну мить коректно оцінювати своє положення в просторі, щоб мати можливість зробити наступний рух. Цю оцінку робить вестибулярний апарат - частина внутрішнього вуха. Для надійності і вуха, і апарату у нас по два. У свою чергу вестибулярный апарат пов'язаний з мозочком. Мозочок - це диспетчер головного мозку!!! Довго вважали, що мозочок відповідає лише за координацію, рівновагу і відчуття себе у просторі. В кінці 20 століття була визначена інша функція мозочка півкулі мозочка приймають активну участь у формуванні розумових здібностей. В мозочку знаходиться сама велика кількість нейронів, більше 50 % від загальної кількості. Мозочок пов'язаний з усіма частинами головного мозку і переробляє усі інформацію, яка потрапляє у головний мозок від органів чуття ( зір, слух, тактильна) на основі цієї інформації мозочок проводить корекцію руху і поведінки. Мозочок забезпечує:
1.Позу, утримання пози. Вибір оптимального руху у просторі . Плавність руху.
2. Утримання рівноваги разом з вестибулярними ядрами (якщо дитини починає падати, м'язи напружуються і поза утримується) 3. Регуляція м'язового тонусу. Загального (порушення тонусу) Мануального ( самообслуговування, їжа ложкою) Артикуляційного (артикуляції звуку)
4. Стабілізує роботу серцево судинної, травневої, та інших систем організму.
Відпрацювання дисфункції мозочка допомагає скоротити термін роботи з дитиною і збільшити її результативність.
«Мовленнєве дихання – запорука чіткої звуковимови»
Дихання, яке з'являється в момент вимовляння звуків, слів, фраз і бере безпосередню участь у їх утворенні. Воно називається мовленнєвим. Чітка звуковимова, красива дикція неможливі без добре розвинутого мовленнєвого дихання.
Часто буває, що діти мають ослаблений вдих і видих. Тоді вони розмовляють тихо, а якщо видих недостатньо плавний, мовлення стає уривчастим. Нерівномірний розподіл повітря під час вимовляння фрази викликає зупинки, добирання повітря в середині слова, а при поспішному вимовлянні фраз під час видиху може бути захлинання. Раціональний спосіб витрачання повітряного струменя має велике значення для утворення чітких, виразних звуків, для вільного звучання голосу по висоті, переходу від тихого до гучного мовлення і навпаки, тому дуже важливо вчасно допомогти дитині оволодіти навичками правильного дихання у процесі мовлення.
Система спеціальних дихальних вправ дозволяє дітям засвоїти правила плавного мовленнєвого висловлювання, допомагає нормалізувати голос, інтонаційну виразність мовлення.
Мовленнєва пам'ятка - порадниця.
Чому кожній дитині важливо пройти логопедичне обстеження?
Серед дошкільнят, як і серед школярів, завжди є діти з чітко вираженими мовленнєвими порушеннями. У дітей раннього віку (від 1,5 до 3 років) батьки можуть спостерігати фізіологічні (вікові) особливості звуковимови (загальне пом’якшення мовлення, відсутність тих чи тих звуків тощо), що здебільшого вважається нормою. Однак 4-5 річні діти самі починають помічати вади вимови і нерідко дуже болісно переживають це. Вони уникають слів із «важкими» звуками, соромляться говорити. Мовленнєві порушення залишають відбиток і на психічному розвитку особистості. Такі діти часто пасивні, погано контактують із довколишніми.
Виправлення звуковимови починають із логопедичного обстеження рівня мовленнєвого розвитку дитини. Далі аналізують характер виявлених недоліків і визначають шляхи їх усунення.
Мамочко, а Ви чули про логопеда?
Багато батьків, записуючи дітей до школи, зіштовхуються з несподіваними труднощами. Психолог, спілкуючись з дитиною, здивовано дивиться на маму і запитує: «Мамочко, а Ви чули про логопеда?» Після спілкування з батьками дітей, які потребують логопедичної допомоги, часто чуєш таку відповідь: «А, нічого, виговориться!!!».
Виявляється, у майбутнього першокласника є проблеми. Цю проблему можна обминути, якщо хоча би, 1 раз на рік приводити дитину на обстеження до логопеда. Тому що, тільки спеціаліст вчасно виявить порушення в розвитку мови дитини.
Це може бути фонетичне порушення мовлення - порушення вимови деяких звуків, фонетико-фонематичні порушення мовлення- дитина не тільки погано говорить, а й сприймає неправильно звуки рідної мови, і накінець - загальний недорозвиток мовлення, коли порушені і вимова, і сприйняття, і граматика, бідний словниковий запас, відсутнє зв’язне мовлення.
Практика свідчить, що своєчасне логопедичне втручання є одним із сучасних засобів запобігання невстигання дітей у школі і водночас ефективним способом стимуляції психічного розвитку дитини вцілому. Неоцінене значення корекції мовленнєвих вад має для становлення особистості у дітей. Завдяки їй вдається попередити формування багатьох небажаних рис особистості : комплексу неповноцінності, надмірної невротизації, замкнутості, тривожності, відмови у спілкуванні, зниження рівня домагань, в подальшому – дисграфія (порушення письма).
Дуже часто ви задумуєтеся над майбутнім своєї дитини, намагаєтеся зрозуміти чи буде вона успішною у шкільному, а потім і в дорослому житті. Основи успішності закладаються ще у ранньому дитинстві. Формування правильної мови дитини – це складний і тривалий процес. Дитині потрібно навчитися сприймати мову, спрямовану до неї, керувати своїми органами артикуляції, повноцінно спілкуватись з оточуючими.
Перш за все, дорослі звертають увагу на те, чи правильно дитина вимовляє звуки, чи вміє читати ідучи в 1 клас. Але проблеми розвитку мови не обмежуються тільки цим…
Логопед допоможе виявити проблему в розвитку мови, усунути її , проведе профілактику порушень читання і письма.
"Про важливість розвитку дрібної моторики та її вплив на формування мовлення у дитини".
Результати досліджень учених, практичний досвід дефектологів, логопедів свідчать, що останнім часом у дітей помітно знизився рівень розвитку тонких рухів пальців рук і, на жаль, зросла кількість дітей із затримкою мовленнєвого та психічного розвитку. Фахівці встановили, що у більшості дітей із загальним недорозвиненням мовлення пальчики малорухливі, їхні рухи неточні, неузгоджені, не скоординовані. Таким дітям складно переключитися з виконання одного руху на інший.
Зазвичай, про проблеми з координацією рухів і дрібною моторикою у дитини батьки дізнаються лише у період підготовки дитини до школи або вже у шкільному віці, коли дитина під час навчання починає відставати від однолітків, не встигає за програмою. При цьому навантаження на дитину значно зростає, адже, крім засвоєння нової інформації, ще доводиться вчитися утримувати ручку в неслухняних пальцях. Але такі проблеми можна попередити, при правильно спланованій корекційній роботі можна виправити ситуацію ще у дошкільному віці.
Варто пам'ятати, що мовленнєві області у корі великих півкуль головного мозку формуються під впливом збільшення імпульсів, які інтенсивно йдуть від пальців рук. Дрібна моторика безпосередньо пов'язана з мовленням і позначається не лише на його розвитку, а й сприяє запобіганню та усуненню можливих мовленнєвих порушень. Крім того, безпосередньо впливає на здатність дитини вчитися — що «розумніші» руки, то розумніший малюк.
Page updated
Google Sites
Report abuse