3. 1992–2009 р. Українське ентомологічне товариство
Глибокий економічний спад, пов’язаний дезінтеграцією загальносоюзних виробничних і наукових інфраструктур колишнього Радянського Союзу, різко позначився і на фінансуванні науки, у т.ч., аграрних і біологічних досліджень, у 1990–2000 рр. в усіх нових незалежних державах. Після певного періоду інерції і роботи на старих наукових здобутках, колекційних зборах і ентузіазмі наукових кадрів, у переважній більшості колишніх союзних республік ентомологія як наука практично припинила своє існування.
У першій половині 1990-х рр. ще продовжувалася публікація результатів робіт, фактичний матеріал до яких було накопичено переважно у 1980-і рр. Вийшли друком монографії Г. Д. Сергієнко про нижчих кліщів-орибатід (1994), монографії М. Д. Зерової та Л. Я. Серьогіної про хальцид-насіннеїдів (1994) та М. Д. Зерової про евритомід Палеарктики (1994). Результатом злагодженої роботи ентомологів з різних установ була підготовка 178 нарисів з наземних членистоногих (переважно комах) у другому виданні Червоної книги України (1994), що майже вдесятеро більше, ніж було у першому виданні (1982).
У вересні 1992 р. у Харкові відбувся IV з’їзд Українського ентомологічного товариства, який став де-факто першим з’їздом ентомологів незалежної України, яке нараховувало на той момент понад 700 членів в 15 регіональних відділеннях.
Українська ентомологія, зазнавши певних втрат через припинення бюджетного фінансування цілого ряду фізіологічних і екологічних проектів, у т. ч. і в сільськогосподарській ентомології і „вимивання” кадрів наймолодшої і середньої вікової ланки в інші сфери діяльності, все ж таки зробила спробу знайти альтернативні ресурси для продовження досліджень. Попри те, що ентомологічні дослідження лежать за межами „головного річища” сучасної біології, невеликих міжнародних грантів провідним українським ентомологам-систематикам вистачало не тільки для поїздок до провідних ентомологічних колекцій Західної Європи, Америки та Азії, а й для організації з залишків цих коштів експедицій у найменш вивчені регіони України, Середньої Азії, Греції, Ізраїлю, Туреччини, Ірану, Афганістану і навіть Центральної Америки та Африки.
Це відбилося і на характері найважливіших ентомологічних досліджень, котрі перейшли у площину крупних таксономічних ревізій, більше не обмежених рамками ні фауни України, ні Радянського Союзу; в Інституті зоології такі дослідження проводили або продовжують проводити В.Г. Долін, М.Д. Зерова, Л.І. Францевич, З.С. Гершензон, Р.В. Андреєва, О.В. Пучков, О.Г.Радченко, В.О.Корнєєв, С.В.Горб, О.П.Каменєва, Л.П.Ромасенко, О.В.Гумовський, В.К.Односум, Є. Е. Перковський, Є. В. Рутьян, С. А. Сімутник, Д. В. Гладун; в Ужгородському університеті — В.О.Чумак, у Львівському Державному науково-природознавчому музеї – В. Б. Різун, Р. Й. Годунько, Т. П. Яницький, І. Б. Коновалова, І. Я. Капрусь, В. В. Меламуд, Є. В. Рукавець, Ю. Ю. Шрубович. В Інституті екології Карпат НАН України працюють Ю. В. Канарський, А. Я. Гірна, а в Львівському національному університеті ім. Івана Франка — Р. С. Павлюк. У Прикарпатському університеті ім. Василя Стефаника ентомологічні дослідження проводить А. Г. Сіренко, у Херсонському університеті — Л. І. Русіна. Продовжуються і традиційні дослідження української фауни: в Донецькому університеті З. В. Усовою, та новою генерацією її учнів: К. Б. Сухомлін, М. В. Ревою, О. П. Зінченком, Г. В. Поповим, І. О. Бондаренко та ін. В Одеському відділенні ВЕТ плідно працюють С.О.Глушкова, Л.Б.Черней, Л.Г.Тітова, В.Н.Большакова, Ю.Е.Клечковський, Ю.В.Білоусов та ін. Основна організаційна робота в цьому напрямку проводиться Ю.Е. Клечковським, який очолює дослідну станцію карантину винограду та плодових культур ІЗР УААН. Фауністичні та екологічні дослідження знайшли відображення в роботах І.В.Мальцева та С.Я.Блінштейна, О.М.Кілімника, В.Ф.Микитюка, Т.Ф.Крутоголової, В.Б.Ніколаєва, В.Я.Грибова, В.В.Березовського та ін. З початку 2000-х рр. плідно працюють молоді ентомологи В.А.Трач (твердокрилі: листоїди), В.В.Дядичко, О.С.Дятлова, С.Я.Бурдейна, Л.В.Неплій, О.Ф.Делі, Н.М.Непомяща, А.В. Гонтаренко та ін. У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка ентомологічні дослідження у 1990–2000-і рр. проводять Ю.Г.Вервес, Н.О.Матушкіна, О.В. Бідзиля, І.Ю. Костюк, М.М. Біляшівський, В.А.Горобчишин, Л.А.Хрокало, Ю.В.Проценко та ін. У різних установах Харкова у цей час плідно працюють ентомологи О.З.Злотін, О.В.Захаренко, В.Л.Мєшкова, О.Ф.Бартенєв, В.М.Грамма, О.Г.Шатровський, І.П.Леженіна, Д.В.Вовк, О.М.Дрогваленко та ін.
Всупереч надзвичайним труднощам цього періоду, наукові співробітники Інституту зоології знаходять можливлості для публікації нових монографічних зведень: М.Д.Зерова та Л.Я.Серегина (1998, 1999, 2002, 2003) публікують огляди хальцид-евритомід, ормірид та торимід Палеарктики, а С.В.Кононова у співавторстві з М.О.Козловим (2001, 2008) — їздців-сцеліонід Палеарктики.
1994–1998 рр. у видавництві Раєвського вийшли друком 4 томи «Журнала Українського ентомологічного товариства», проте за умов кризи 1999 його вихід повністю припинився.
Серед міжнародних проектів, у яких брали участь українські ентомологи слід зазначити «Определитель насекомых Дальнего Востока СССР / России» (Ю.Г.Вервес, З.С.Гершензон, М.Д.Зерова, О.П.Каменєва, С.В.Кононова, В.О.Корнєєв, А.Г.Котенко, В.Г.Радченко, Л.А.Хрокало), «Fauna Europaea», «Manual of Diptera of Central America», «List of terrestrial fungi, flora and fauna of Madeira and Selvagens archipelagos» (В. О. Корнеев, О. П. Каменева), «Evolution and Behavior of Fruit Flies», «Biology, Ecology and Evolution of Gall-Inducing Arthropods» (В.О.Корнєєв), «Збереження біорізноманіття Карпат», "Біорізноманіття у ялиново-ялівцево-букових лісах: Чого не вистачає господарським швейцарським лісам (Плентервальд) у порівнянні з пралісами Закарпаття (Україна)?", «Трансформаційні процеси в басейні верхнього Дністра» (Р.Й.Годунько, І.Я. Капрусь, Є.К. Ляшенко, В.В. Меламуд, В.Б. Різун, В.О. Чумак, Т.П. Яницький та ін.) за результатами яких видано монографію «Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника» (1997), серію статей (2001-2004). (2000-2004 рр.) та книгу «Transformation processes in the Western Ukraine. Concepts for a sustainable land use» (2008) та багато інших.
У видавництві Раєвського вийшли друком два випуски визначників у серії «Природа України»: «Денні метелики» (2005) та «Совки» (2006), авторами яких є Ю. П. Некрутенко, В. В. Чиколовець і З. Ф. Ключко. 2008 р. опубліковано монографію старійшини української ентомології Віри Олексіївни Мамонтової про еволюцію, філогенез та систему попелиць родини Lachnidae, а також книгу О.Ю.Мателешка про водних твердокрилих Українських Карпат.
Сьогодні надзвичайно нагальним є дослідження змін у складі фауни України та локальних фаун внаслідок різких зрушень абіотичних та біотичних факторів, які супроводжуються появою численних адвентивних видів, що призводить до нових, практично не прогнозованих зрушень у складі та структурі екосистем. На жаль, ентомофауна України лишається все ще маловивченою відносно цілої низки важливих у господарському відношенні груп, не кажучи про менш важливі для людини, проте не менш значущі для екосистем таксони комах. Це не дає змоги вчасно помітити ці процеси на самому їх початку і тому лишається надзвичайно важливою підготовка кваліфікованих фауністів і систематиків з багатьох родин комах.
Важливою є і роль Українського ентомологічного товариства у справі охорони довкілля. Українські ентомологи постійно вивчають склад ентомофаун природоохоронних територій: заповідників, національних та регіональних ландшафтних парків та роблять внесок до літописів природи. Товариство виступає в якості координатора у зборі відомостей про рідкісні та зникаючі види, що занесені або мають бути занесеними до Червоної книги України. До ІІІ видання Червоної книги України, що виходить друком 2009 р., входять уже 226 видів комах. Важливий внесок у написання зробили українські ентомологи А. Г. Котенко, З. Ф. Ключко, І. Г. Плющ, О. В. Пучков, В. Г. Радченко, В. О. Корнєєв та ін.
Плідно працюють і регіональні осередки 2005 році силами Львівського відділення УЕТ проведено міжнародну ентомологічну конференцію «Загальна і прикладна ентомологія в Україні», присвячену пам’яті В. Г. Доліна, а починаючи з 2007 р. щорічно проводиться Львівська ентомологічна школа.
2004 р. передчасно пішов з життя президент УЕТ, член-кор. НАН України В. Г. Долін. З 2004 по 2007 р. обов’язки президента було покладено на проф. Й. Т. Покозія.
У серпні 2007 р. в Ніжині відбувся VII з’їзд Українського ентомологічного товариства, на якому президентом товариства було обрано академіка УААН В. П. Федоренка.
У жовтні 2010 р. вийшло друком перше число першого тому «Українського ентомологічного журналу».
На сьогодні членами Українського ентомологічного товариства є близько 400 осіб, серед яких співробітники наукових центрів та установ Академії наук України і Української академії аграрних наук, викладачі та студенти зоологічних кафедр вищих навчальних закладів, у тому числі ентомологи Білорусі, Росії та інших держав, а також ентомологи-аматори.
Товариство є тим сприятливим середовищем, у межах якого ентомологи, що розробляють ентомологічну науку у різних напрямах, успішно контактують один з іншим, плідно співпрацюючи та координуючи свою наукову, просвітницьку та колекціонерську діяльність, сприяючи найвищому розвитку науки про комах у незалежній Україні.
В.О.Корнєєв