X з'їзд Громадської організації «Українське ентомологічне товариство»

Загальний огляд роботи з’їзду

Десятий з’їзд громадської організації «Українське ентомологічне товариство» (далі «УЕТ») відбувся з 2 по 6 жовтня 2023 р. у Києві на базі Інституту захисту рослин Національної  академії аграрних наук України. Його співорганізаторами були Київське відділення УЕТ та Інститут зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України.

У конференції взяли участь понад 150 ентомологів з 59 наукових і науково-освітніх установ України та 10 організацій з Молдови, Польщі, Словаччини, Німеччини, Португалії, Іспанії, Естонії, Фінляндії, Сполучених Штатів Америки, а також з Української антарктичної станції «Академік Вернадський». Переважна більшість учасників з України — фахівці та ентомологи-аматори, члени УЕТ з 12 відділень Товариства: Київського, Харківського, Закарпатського, Волинського, Львівського, Дніпровського, Одеського, Уманського, Ніжинського, Білоцерківського, Чернівецького та Івано-Франківського. Опубліковано 78 тез доповідей 141 автора за загальною редакцією В.О. Корнєєва.

Х з’їзд урочисто відкрив президент ГО «УЕТ» академік НААН України, доктор біологічних наук, професор В.П.Федоренко. Учасників конференції привітали президент Національної академії аграрних наук України, доктор сільськогосподарських наук, академік НААН Я.М. Гадзало; радник президента НААН, кандидат економічних наук, заслужений працівник сільського господарства України В.А. Слаута; директор Інституту захисту рослин НААН, доктор сільськогосподарських наук, академік НААН О.І. Борзих. В.П. Федоренко звітував про діяльність Товариства за останні п’ять років, оглянувши як історію розвитку, так і найновітніші наукові досягнення організації (тези доповіді В.П. Федоренка наведено в збірнику матеріалів Х з’їзду та в часописі «Карантин і захист рослин» №3 2023 р.). Учасники з’їзду заслухали також звіт про фінансову діяльність ГО «УЕТ» (В.В. Кавурка) та висновок ревізійної комісії (Д.П. Середняк).

Роботу конференції було продовжено науковими пленарними доповідями. Велику зацікавленість викликала доповідь В.О. Корнєєва «Дослідження видів, занесених до Червоної книги України: тренди та проблеми (на прикладі мухи Дідушицького, Urophora dzieduszyckii (Diptera: Tephritidae))», в якій Валерій Олексійович, на прикладі найзагадковішого європейського виду мух-осетниць, висвітлив низку важливих питань вивчення рідкісних і зникаючих видів фауни України та світу. Значну увагу присутні приділили доповіді доктора сільськогосподарських наук, старшого наукового співробітника О.О. Стригуна «Захист рослин як складова продовольчої безпеки в Україні», яка є надзвичайно актуальною з огляду на повномасштабне вторгнення РФ на територію України.

Після пленарних доповідей відбулися представлення програм кандидатів на посаду президента ГО «УЕТ» та виборча сесія, на якій обрано керівництво ГО «УЕТ» на наступні 5 років.

З'їзд обрав нового президента Українського ентомологічного товариства. Ним став член-кореспондент Національної академії наук України, професор, доктор біологічних наук, завідувач відділу ентомології та наукових фондових колекцій Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Валерій Корнєєв. Ученим секретарем Товариства обрано кандидата біологічних наук, доцента Андрія Бабицького, скарбником — кандидата біологічних наук  Віталія Кавурку. Віцепрезиденти Товариства — академік НАН України Володимир Радченко, доктор сільськогосподарських наук Олександр Стригун та доктор біологічних наук Леонід Колодочка. Обрано новий склад Ради та Ревізійної комісії Товариства. З’їзд подякував за плідну працю президенту УЕТ академіку НААН, професору, доктору біологічних наук Віталію Петровичу Федоренку та вручив йому сертифікат Почесного президента Товариства.

Почесними членами Товариства обрано:

Анатолія Григоровича Котенка;

Олександра Георгійовича Шатровського;

Василя Трохимовича Саблука;

Валентину Павлівну Конверську;

Віктора Павловича Омелюту;

Павла Миколайовича Шешурака.

До порядку денного секційних засідань 4–5 жовтня 2023 р. було включено доповіді, що стосувались нагальних і цікавих питань з різних напрямів ентомології, завдань і шляхів їх вирішення в найближчому майбутньому. Загалом працювало чотири секції: секція 1 — загальної ентомології (2 засідання), 2 — акарології та арахнології (2 засідання), 3 — сільськогосподарської ентомології та біологічного захисту рослин (1 засідання), 4 — лісової ентомології (1 засідання), на яких заслухано 32 доповіді. В процесі роботи з’їзду розглянуто багато питань щодо фауністики, екології та біономії комах, кліщів і павуків; заслухано низку доповідей, присвячених важливим дослідженням у галузях сільськогосподарської та лісової ентомології.

На секції загальної ентомології заслухано 12 доповідей. Перше засідання секції (голова: В.О. Корнєєв, співголова: Ю.О.Гугля), присвячене переважно двокрилим комахам, відкрила доповідь новообраного президента ГО «УЕТ» В.О. Корнєєва «Серія «Фауна України»: компроміс між монографією і довідником? Пропозиції оновлення формату серії на основі аналізу сучасних ентомологічних видань». Валерій Корнєєв окреслив історію становлення серії «Фауна України» та можливі шляхи й форми її подальшого розвитку. Ця доповідь викликала жваве обговорення, знайшла відгук та сприяла появі додаткових пропозицій у слухачів. Засідання продовжили колеги-диптерологи, які представили результати актуальних досліджень мух-осетниць на території, що постраждала внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС (А. Трошин, В. Корнєєв), молекулярні дослідження мінувальних мух-агромізид (Ю.О. Гугля), реєстрацію надзвичайно цікавого та рідкісного явища масової міграції личинок сціарид (А.І. Бабицький, О.О. Безсмертна). Завершила перше засідання доповідь гостя конференції доцента Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Олександра Івановича Зіненка «Застосування методів ДНК-баркодингу для опису біорізноманіття артропод» (О. І. Зіненко, С. Ю. Утєвський). Доповідач наголосив, що на фоні глобальної кризи втрати біорізноманіття існує потреба активного опису і моніторингу видового різноманіття. Особливо бракує методів швидкого і точного визначення багатих на види, недостатньо повно описаних та складних у визначенні традиційними таксономічними методам таксономічних груп артропод, так званих «темних таксонів» (“dark taxa”), або ж «темного біорізноманіття». Розвиток методів і здешевлення аналізу послідовностей ДНК, зростання наповненості баз баркодів видів та розвиток глобальних ініціатив з баркодингу життя на Землі, з іншого боку, дають можливість подолати «таксономічний розрив» між наявними потребами і недостатньою кількістю кваліфікованих спеціалістів. Автори планують, зокрема в рамках участі в проєкті Горизонт “Biodiversity Genomics Europe” популяризувати недеструктивні методи екстракції ДНК, економічно ощадливого паралельного баркодування великих кількостей зразків за допомогою секвенаторів третього покоління. Це дозволить розкрити потенціал спільноти традиційних таксономістів в Україні, сприяти наповненню баз даних записами ДНК-баркодів видів, визначених традиційними методами, поширенню молекулярних методів у моніторингових та екологічних дослідженнях артропод.

Під час другого засідання секції (голова: О.Г. Шатровський, співголова: М.О. Калюжна), колеги продовжили ділитися результатами досліджень двокрилих комах, зокрема мова йшла про північноамериканського адвентивного шкідника соняшнику Strauzia longipennis (Diptera: Tephritidae), якого зареєстровано в Європі (О. Каменєва, С. Корнєєв), видовий склад кровосисних комарів Національного природного парку «Слобожанський» (Харківська обл., Україна) (Д.В. Ахраменко, Н.О. Брусенцова), підсумки вивчення трофічних зв’язків цибулинних мух-повисюх із підсніжниками і білоцвітами (Г.В. Попов, Р.І. Мішустін, В.Ю. Шпарик). Увагу учасників секції привернула доповідь  «Екоморфологія яйцеклада комах» (Н.О. Матушкіна, Г.А. Стецун), у якій автори розглянули основні конструктивні особливості яйцеклада в різних рядах комах в еволюційному, функціональному та екологічному аспектах та зосередили увагу на методологічних підходах, що застосовують дослідники для вивчення функцій та властивостей яйцеклада, а також продемонстрували, що сучасні знання про екоморфологію яйцеклада комах залишаються фрагментарними. Засідання секції продовжили доповіді колег-колеоптерологів, які поділилися результатами вивчення водолюбових твердокрилих Португалії (О.Г. Шатровський), турунів триби Platynini на Чернігівщині (Н.В. Назаров, П.М. Шешурак), комплексу твердокрилих мешканців плодових тіл справжнього трутовика Fomes fomentarius в Україні (О.М. Дрогваленко).

На секції «Акарологія та арахнологія» було представлено 9 доповідей. Під час першого засідання (голова: Л.О. Колодочка, співголова: С.О. Заблудовська), учасники мали можливість ознайомитись із результатами досліджень рослиноїдних та хижих кліщів як індикаторів рівноваги біоценозу в умовах кліматичних змін і антропогенного тиску (Л.О. Колодочка, О.В. Жовнерчук, П.А. Абражевич, В.Ю. Бондарев), з розподілом кліщів фітосеїд у біоценозах Східної України (Л.О. Колодочка, В.Ю. Бондарев), особливостями ценотичного розподілу павуків Рівненського природного заповідника (К.В. Євтушенко), видовою різноманітністю вільноживучих кліщів родини Ereynetidae в Україні (С.О. Заблудовська).

На другому засіданні секції (голова: Н.Ю. Полчанінова, співголова: Ю.М. Дідик) було розглянуто дуже актуальну тему перенесення іксодовими кліщами рикетсіозів, представлену міжнародним колективом авторів (Y.M. Didyk, B. Mangová, E. Špitalská, M.Derdáková). Надзвичайно цікавою стала доповідь про стан вивченості гамазових кліщів фауни України, пов'язаних із жуками-турунами (В.А. Трач). Колеги-арахнологи представили увазі слухачів відомості про знахідку павука Oecobius rhodiensis в Одеській області (О.Ф. Делі), дослідження фауни павуків правобережних степових балок Нижнього Подніпров’я (А.М. Іосипчук), історію вивчення та перспективи досліджень павуків степового біому України (Н.Ю. Полчанінова).

На секції «Сільськогосподарська ентомологія» (голова: В.П. Федоренко, співголова О.О. Стригун) було заслухано п’ять доповідей, присвячених як історії науки, так і актуальним питанням сучасного захисту рослин. Секцію відкрила доповідь М.В. Крутя про наукові надбання та школу професора Б.А. Арєшнікова. Значну увагу було присвячено питанням біології та контролю як автохтонних, так і алохтонних фітофагів, зокрема шипоносці соняшниковій в Одеській області (Ю.Е. Клечковський, К.А. Шматковська), ефективності інсектицидів проти імаго західного кукурудзяного жука (В.О. Салієнко), квітковому західному трипсу, який з’явився в Херсонській області (І.М. Мринський), можливостям природного контролю капустяної попелиці їздцями-афідіїнами на гірчиці чорній (М.О. Калюжна, В.М. Кулініч, Т.В. Жебіна). В обговоренні доповідей секції значну увагу приділили важливості методик, які використовують для забезпечення максимальної якості та вірогідності результатів досліджень, а також важливості розуміння біологічних особливостей як фітофагів, так і їхніх природних ворогів для розробки успішних методів контролю економічно важливих видів шкідників сільського господарства.

На засіданні секцій лісової ентомології (голова: В.Л. Мєшкова, співголова: Ю.Є. Скрильник) було представлено шість доповідей. Роботу секції відкрила доповідь академіка Лісівничої академії наук України доктора сільськогосподарських наук, професора В.Л. Мєшкової, яка зробила огляд викликів і досягнень лісової ентомології у 2019–2023 рр. Було розглянуто результати досліджень твердокрилих ксилобіонтів на ділянках НПП «Гомільшанські ліси» з різним антропогенним навантаженням (Ю.Є. Скрильник, М.П. Бєлявцев, В.Л. Мєшкова), шкідливість комах ксилофагів у насадженнях тополь і осики в Лівобережному Лісостепу (К.Ю. Жупінська, Ю.Є. Скрильник, Г.В. Байдик, В.Л. Мєшкова), динаміку осередків короїдів у насадженнях Північного Сходу України (Д.О. Батуркін, А.Д. Воробей, Є.В. Воробей, К.В. Давиденко, В.Л. Мєшкова), результати досліджень стовбурових комах ясеневих насаджень залежно від типу лісорослинних умов Луганщини (Т.В. Кучерявенко, О.В. Зінченко), обговорили знахідку інвазійного виду молі Blastobasis glandulella у плодах гіркокаштану (І.М. Соколова, О.М. Кукіна).

Завершуючи роботу з’їзду, В.П. Федоренко, В.О. Корнєєв, О.О. Стригун, Л.О. Колодочка, В.Л. Мешкова та О.Г. Шатровський відзначили його високий науковий рівень, а учасники висловили побажання і надалі зустрічатись, обмінюватись досвідом як на традиційних зустрічах (з’їзди, конференції, семінари), так і в неформальному спілкуванні, виїзних засіданнях, а також у спільних експедиціях.

Користуючись нагодою, Товариство висловлює щиру подяку директору Інституту захисту рослин НААН академіку Олександру Івановичу Борзих та Оргкомітету за підготовку і проведення Х з’їзду ГО «УЕТ» в тяжкий воєнний час, а також і всім учасникам конференції.

Особлива подяка керівництву фірм FMC (Н.Б. Савченко), BASF (І.В. Броун), ТОВ «Украгрохімтрейд» (Д.П. Середняк) за значну спонсорську допомогу для проведення з’їзду.

М.О. Калюжна, В.П Федоренко, В.В. Кавурка, В.О. Корнєєв,
Л.О. Колодочка, Н.Ю. Полчанінова, О.Г. Шатровський, В.Л. Мєшкова

Х з'їзд Українського ентомологічного товариства : резолюція