Шановне Товариство!

Усіх нас, незалежно від національності, мови, кольору шкіри, ґендеру, харчових уподобань, літературних, художніх та музичних смаків об’єднує потужна, вкорінена в найяскравішому дитячому захопленні, — непереборна доля і посвята всього життя спогляданню і вивченню комах, — найбільшої дивовижі біосу.

Зізнаймося: кожен із нас прийшов до ентомології через той захват від краси красотіла чи павичевого ока, через мрію про арлекіна, династеса, геркулеса, атласа, уранію, аполлона чи морфо. Нас об’єднує те, що здавалося нашим батькам, сусідам чи однокласникам «дурістю», «дивацтвом» і навіть «відхиленням від психічної норми». І в один прекрасний день ми з’ясували, що любити комах і вивчати їх – це безперечна норма життя, це високе покликання, це, зрештою, потрібна і поважна професія.

Саме тому нас усіх об’єднало Українське ентомологічне товариство.

Давнє й питоме українське слово «товариство» містить в собі саму сутність мети: об’єднані зусилля багатьох непересічних особистостей — на користь спільної справи, товариські стосунки — всупереч глобальній конкуренції, та здатність прийти на допомогу колегам-комахознавцям — замість розіпхнути усіх ліктями. Так має бути, так було, так є, і так буде.

У різні часи протягом майже 75-річної історії існування Українського ентомологічного товариства перед ентомологами поставали найрізноманітніші виклики і завдання: перш за все — вивчення біономії найнебезпечніших шкідників, оптимізація застосування хімічних та біологічних засобів контролю чисельності шкідників, інтегрований захист рослин, моніторинг кровосисних членистоногих. Ці виклики щоразу висували й нові фундаментальні завдання: інвентаризацію фауни, вирішення проблем діагностики видів та вдосконалення систематики тих або інших груп комах.

Ці завдання успішно вирішували українські ентомологи в усіх трьох ланках нашої спільної праці: в практичній ентомології, покликаній спрямувати ентомологічні знання на добробут, в академічній ентомології, яка закладає теоретичні підвалини високоякісної сільськогосподарської, лісової та медичної ентомології, та університетської — на яку покладено високу місію підготовки нової зміни вчених, і саме Українське ентомологічне товариство, на чолі якого стояли найкращі з кращих, завжди об’єднувало і координувало наші зусилля.

Нові часи принесли і нові виклики. Це не тільки війна, яку імперія веде на знищення незалежної України, це не тільки руїна української економіки, політики, освіти і науки. Це передусім — глобальні зміни в самій ентомологічній науці, — пов’язані зі зміною всієї біоти, з «шостим вимиранням», руйнуванням екосистем під впливом різноманітних антропогенних чинників: зміною клімату, забудовою, розорюванням, залісненням, затопленням і осушуванням, а головне — катастрофічним  хімічним забрудненням, через використання новітніх агротехнологій.

Саме відповідь на ці виклики має давати українська ентомологія, і в разі, якщо шановне Товариство покладе на мене обов’язки голови цієї громадської організації, я планую докладати своїх зусиль у таких напрямах:

1. Комунікація. Це основна функція товариства, яка дає нам змогу триматися разом, розуміти одне одного і приходити на допомогу. Пандемія і війна ізолювали нас і перевели наше спільне буття у віртуальний вимір. З одного боку, ми стали часто і довго спілкуватися у форматі відеоконференцій, але з іншого боку — це знецінило спілкування: те, що легко отримати, — легко і проігнорувати. Особисте спілкування стає дорогоцінним, і ми маємо всіляко підтримувати передусім зустрічі в «живому» форматі — ентомологічні школи, читання, конференції та зустрічі, — саме у тому форматі, в якому це проводили і проводять Харківське, Ужгородське, Львівське і Волинське відділення. Я планую відновити регулярні засідання Київського відділення — з доповідями про досягнення і здобутки, цікаві знахідки і опанування нових технологій. Особливо важливо долучати до таких зустрічей студентів та ентомологів-аматорів. Я розвиватиму й далі такі зустрічі — і у змішаному режимі, з трансляцією та відеозаписом для тих, хто забажає почути і побачити це ще — й не раз.

Ще одним важливим, традиційним напрямом координаційної діяльності, який слід продовжувати, є організація під егідою Товариства експедиційних робіт, та комплексних ентомологічних досліджень, зокрема, спільних проєктів з метою обстеження територій природно-заповідного фонду, агроландшафтів, оцінки впливу на довкілля воєнних дій та спричинених ними техногенних катастроф тощо.

2. Ґрантова підтримка. Як громадська організація, Українське ентомологічне товариство має право на отримання дослідницьких ґрантів, у т.ч., і міжнародних, та координацію проєктів, до яких залучатиме ентомологів різних профілів, що є надзвичайно важливим для фінансування ентомологічної науки. Я активно проводитиму пошук таких можливостей та їхню реалізацію.

3. Громадська наука. Українське ентомологічне товариство має можливість долучати до наукової діяльності ентомологів-аматорів: макрофотографів, колекціонерів, співробітників природоохоронних об’єктів (заповідників, природних парків), учителів, студентів та школярів. Наш попередній досвід роботи з платформами UkrBIN, Центром даних «Біорізноманіття України» Державного природознавчого музею НАН України та iNaturalist уже довів ефективність громадської науки для збирання та накопичення відомостей про поширення, трофічні зв’язки та фенологію багатьох видів комах, особливо для спостереження за червонокнижними видами комах без вилучення з природи. Іншим важливим аспектом громадської науки в усьому світі є волонтерська діяльність. Аматори, які на безоплатній основі виконують роботи зі збору матеріалу, мають отримувати в якості винагороди преференції в конкурсах на заміщення наукових посад, сертифікати волонтерів, почесні грамоти та подяки тощо. Товариство пропонуватиме авторам спостережень та баз даних також закріпити їхнє авторство у формі публікації датасетів, що матимуть ISSN і DOI під егідою Товариства. Я планую розвивати і ще глибше інтегрувати таку активність у рамках УЕТ.

4. Видавнича діяльність. Українським ентомологічним товариством та його відділеннями зараз активно видаються три періодичних наукових видання з ентомології, які редагуються фактично на волонтерських засадах: «Вісті Харківського ентомологічного товариства» (31 том) — головний редактор В.Л.Мешкова, секретар Ю.В.Гугля, «Український ентомологічний журнал» (20 номерів) — в.о. головного редактора О.В.Мартинов, секретар К.В.Мартинова, та «Українська ентомофауністика» (13 томів) — головний редактор В.О.Корнєєв, секретар О.В.Прохоров. Наразі «УЕЖ», переданий новому видавцеві — Академперіодиці, лишився фактично без керівництва і знову потребує реанімації, що я і планую зробити, маючи наявні людські ресурси і значний досвід редакторської та видавницької роботи. Як можливе рішення проблеми, я передбачаю переведення журналу на суто електронну платформу (можливо, з друком певної кількості примірників on-demand («на вимогу») для УкрНДІНТІ та Бібліотеки ім. В.І.Вернадського) відповідно до наявних вимог до т.з. «ваківських» журналів, що здешевить його видання, але не зачепить усіх інших принад. Досвід роботи верстальника, редактора української та англійської мови, заступника головного редактора і головного редактора різних журналів дозволить оптимізувати всі етапи підготовки рукописів та збільшити обсяг та якість опублікованих статей.

Безумовним пріоритетом видавничої діяльності під егідою Товариства є продовження видання серій ілюстрованих польових визначників комах. Цей напрям вимагатиме передоплати, і паперові примірники таких книжок будуть дорогими, проте як одну з можливих опцій слід розглянути і подальший продаж як паперових, так і електронних книжок через Інтернет-магазини.

Ще одним напрямом редакційно-видавничої діяльності є координація роботи з упорядкування вернакулярних назв комах різних таксономічних рангів та груп.

5. Пропаганда ентомологічних знань. Сьогодні ентомологія не може похвалитись підтримкою в жодній з країн світу. Хибна думка про те, що вона «віджила своє і є наукою XIX ст.», на жаль, є поширеною, і багато хто вважає, що незабаром сортування, ідентифікацію, занесення до баз даних, аналіз та прогнози виконуватиме штучний інтелект. Більшість дорогих та амбітних ентомологічних проєктів спрямовані саме на це, проте інколи складається враження, що вони є такими собі аналогами ходжа-насреддінівського «проєкту з навчання ішака арабської мови». Здоровий глузд підказує, що у світі завжди залишатимуться ніші для експертизи, яку виконуватимуть високопрофесійні ентомологи, хай і за умов широкого залучення найновітніших аналітичних і прогностичних систем на основі штучного інтелекту. Зараз українська ентомологія потерпає від браку молодих ентомологів молодшого і середнього віку, і Товариство має докласти максимальних зусиль для рекрутування в ентомологію школярів і студентів, проте найболючішою проблемою лишається відсутність робочих місць і відтік найкращих з молодих людей в Західну Європу та Америку. Нас не повинен лякати цей «brain drain»: Товариство повинно підтримувати контакти із своїми членами і за кордоном, залучаючи їх до експертизи і допомоги в усіх напрямах наукової роботи та координуючи спільні зусилля.

Дійовим засобом зацікавлення та просвіти суспільства могло б стати проведення під патронатом Товариства різноманітних пересувних виставок ентомологічних колекцій та демонстрація екзотераріумів, використання ентомологічних об’єктів на спеціалізованих фотовиставках та демонстрації інших артоб’єктів: картин, скульптур, макетів тощо, сприяння виданню поштових марок з ентомологічною тематикою (видання поштових марок до певних дат: з’їзди, ювілеї, ентомофауна різних природних резерватів тощо), сприяння українському перекладу та виданню кращих науково-популярних видань в т. ч. «класики» з ентомології, створення і забезпечення видання нових кишенькових визначників та атласів (для школярів, студентів та аматорів). Сприяння українському перекладу (озвучуванню) науково-популярних (документальних) фільмів з ентомологічним контентом і розміщення їх у YouTube.

6. ДНК-баркодинг. Ми фатально відстали від усього світу в діагностиці ентомологічних об’єктів. Як свідчить швидкий перегляд матеріалів нашого з’їзду, тільки одна доповідь — з майже сотні — присвячена ДНК-діагностиці комах, без якої зараз уже неможливо уявити будь-які таксономічні, фауністичні, екологічні та прикладні дослідження. Саме завдяки можливостям BLAST — (basic local alignment search tool) — програми для порівняння первинної інформації про біологічні послідовності амінокислот або нуклеотидів відсеквенованої «баркодової» ділянки мітохондріальної ДНК стає можливою точна діагностика об’єктів сільськогосподарської, медичної та лісової ентомології, а надто — інвазійних видів. Нам усім потрібна власна потужна і сучасна міжвідомча ДНК-лабораторія, яка б обслуговувала потреби всієї української ентомології, і особливо — великих міжвідомчих та національних проєктів. УЕТ могло б координувати створення та роботу такої лабораторії і зацікавлених установ.

7. Міжнародні контакти. Ця «зима» у розвитку української ентомології, вочевидь, буде довгою, і ми не повинні покладатися на бюджетне фінансування ентомологічних досліджень, а маємо шукати можливостей отримувати міжнародне фінансування завдяки представницьким можливостям та особистим контактам, які мають члени УЕТ. Я робитиму все можливе та закликаю всіх колег, особливо тих, хто зараз «знаходиться в екзилі» докласти максимальних зусиль, спрямованих на виживання ентомології в Україні. Я вважаю важливим вступ українських ентомологів, арахнологів та акарологів до ентомологічних товариств країн, у яких вони зараз перебувають і підтримку «горизонтальних» контактів з ентомологами цих країн — як особистих, так і на рівні ентомологічних товариств.

8. Ведення сторінок та груп у ФБ, Інстаграмі, Х (ex-Twitter), ЮТюбі, Телеграмі, Вайбері. Соціальні мережі давно і безумовно стали основним каналом комунікації в соціальних групах. Створена мною 10 років тому сторінка та група «Українське ентомологічне товариство» живуть своїм бурхливим життям, на них з’являються щорічно сотні наукових та науково-популярних постів, фотозапити зацікавлених аматорів, садоводів та любителів природи. Вони вимагають постійного догляду та координації зусиль кількох адміністраторів. Я вважаю за потрібним створення окремого акаунту УЕТ на ЮТюбі, на якому б було зібрано численні науково-популярні відеоматеріали, лекції, доповіді на семінарах, з’їздах та конгресах. Можливо, доцільно створити і вести окремий телеграм-канал УЕТ. Рада Товариства і відділення можуть підтримувати активний зв’язок через групи у Вайбері, FB Messenger тощо. Доцільність створення окремих ресурсів на X, Instagram залежить від наявності зацікавленої аудиторії на інших ресурсах. Я докладатиму зусиль зі створення вмотивованої команди адміністраторів та координації їхньої роботи.

9. Підтримка ентомологічної колекційної діяльності. Товариство має докласти усіх можливих зусиль для переведення приватного колекціонування на повністю легальну основу та роз’яснювальну роботу в природоохоронних та законотворчих структурах про важливість такої діяльності та її безпечність для збереження біорізноманіття. Важливо відстежувати тенденції сучасного законодавства та вести реєстр приватних колекцій, які знаходяться під егідою Товариства.

УЕТ має бути законним «хабом» для обміну ентомологічними матеріалами та надавати консультації на форумах у соцмережах. Товариство сприятиме наданню запитів до Комісії з Червоної книги про вилучення з природи об’єктів ЧКУ у виняткових випадках для наукових цілей та ведення наукових та комерційних лабораторних культур комах.

На мою думку, УЕТ має сприяти створенню та роботі спеціалізованих українських Інтернет-магазинів з продажу ентомологічного обладнання та устаткування найкращих закордонних виробників, а також налагодженню власного виробництва такої продукції для внутрішнього використання та на експорт. Товариство має створити легальний внутрішній ринок для колекціонерів, який зробив би таке виробництво прибутковим.

10. Сайт Товариства. Я докладаю і надалі докладатиму зусиль для розбудови створеного мною прототипу сайту УЕТ, проте уклінно прошу вельмишановних колег долучитися до його розробки.

Відповідь на кожен з цих викликів, рішення цих проблем вимагає наявності декількох ресурсів, серед яких бюджет товариства відіграє не останню роль, проте найголовнішими і найдефіцитнішими ресурсами залишаються час і умілі руки. Я розумію, з яким опором бюрократичної машини і з якими ризиками нам доведеться стикатись.

Українці як спільнота знають таку форму взаємодопомоги, як толока — працю гуртом для швидкого виконання великої за обсягом роботи, на яку скликають сусідів, родичів та друзів. Ми всі вже так чи інакше залучені до волонтерської допомоги ЗСУ, ми вміємо це робити, ми всі знаємо ціну товариській допомозі. Товариству потрібні наші час, руки і донати, наш досвід роботи з фондами, організаціями і міністерствами. Тільки наша спільна праця може стати запорукою подальшого існування ентомології — нашої любові і сенсу нашого буття.

Слава Україні!

Валерій Корнєєв,

д.б.н., професор, член-кореспондент

Національної академії наук України,

лауреат премії ім. І.І. Шмальгаузена,

завідувач відділу ентомології та наукових
фондових колекцій Інституту зоології НАН України,

віцепрезидент УЕТ

• Korneyev, V. A. 1999. Fruit flies (Diptera: Tephritidae): Phylogeny and Evolution of Behavior. CRC Press, Boca Raton, London, New York, Washington. [автор трьох розділів]

• Kameneva, E. P. & Korneyev, V. A. 2006. Myennidini, a new tribe of the subfamily Otitinae (Diptera: Ulidiidae), with discussion of the suprageneric classification of the family. Israel Journal of Entomology, 35–36: 497–586.

• Korneyev, V. A. 2010. Manual of the Diptera of Central America. CRC Research Press, Ottawa (автор двох розділів).

• Kameneva, E. P. & Korneyev, V. A. 2016. Revision of the genus Physiphora Fallén 1810 (Diptera: Ulidiidae: Ulidiinae). Zootaxa Monograph, 4087: 1–88. IF 1.026

• Корнєєв, В. О. та ін. 2018. Визначник інвазивних та карантинних видів мух з надродини Tephritoidea (Diptera: Tephritidae, Ulidiidae) Європи. Українська ентомофауністика, 9(4): 17–35.

• Korneyev, S, V, & Korneyev, V. A. 2019. Revision of the Old World species of the genus Tephritis (Diptera, Tephritidae) with a pair of isolated apical spots. Zootaxa Monograph, 4584(1): 1–73. IF 1.026

• Brown, B. V., Borkent, A., ... Korneyev, V., ... Zumbado, M. A., 2018. Comprehensive inventory of true flies (Diptera) at a tropical site. Communications Biology [Nature Group], 1(21): 1–8. IF 6.548

• Акімов, І. А., Костюшин, В. А., Корнєєв, В. О. 2019. Червона книга України: сучасний стан та напрямки розвитку. Вісник Національної академії наук України, 2019(7): 45–55.

• Korneyev, S.V., … Korneyev, V.A. & Smith, J.J. 2020. Phylogeny of the genus Tephritis Latreille, 1804 (Diptera: Tephritidae). Arthropod Systematics & Phylogeny, 78(1): 111–132. IF 1.8

• Korneyev, V.A. 2021. Gall-inducing tephritid flies (Diptera: Tephritidae): evolution and host–plant relations. Frontiers in Ecology and Evolution, 9(578323): 1–16. IF 4.493

• Korneyev, V. A. 2021. Manual of Afrotropical Diptera. Volume 3. SANBI, Pretoria (автор двох розділів). 

Індекс Гірша 11 у Scopus (42 документів і 530 цитувань у 399 документах) і 21 у Google Scholar (1699 цитувань).