Д 11 / Предмет "Організаційна техніка"

Тема 10. Різограф

Завдання:

• Перейдіть за покликанням та ознайомтесь з особливостями роботи різографа

https://kopibum.com/druk-na-rizohrafi-osoblyvosti-tekhnolohi-81/

Завдання:

• Опрацюйте матеріал уроку. 

• Зробіть презентацію за темою. 

• Надішліть презентацію в форматі *.ppt (*.pptx) або посилання на онлайн-презентацію на мою електронну пошту golub.larisa@gmail.com

Лекція 9. 

Копіювальна техніка

Копіюва́льний апара́т (копір; також ксерокопіювальний апарат (скор. ксерокс), копіювально-множний апарат, КМА) — пристрій, призначений для одержання копій документів, фотографій, малюнків і інших двомірних зображень на папері й інших матеріалах. На відміну від поліграфічних машин може використовуватися для виготовлення малих тиражів книг, брошур та ін. Крім спеціальних машин, до копіювальних апаратів можна віднести факсимільний апарат, дуплікатор і з'єднані між собою сканер і принтер.

Про назву «Ксерокс»

Незважаючи на широке використання терміну ксерокс, в офіційній літературі й особливо рекламних матеріалах його намагаються уникати через подібність із назвою фірми «Ксерокс» (англійською вимовляється як «зирокс»). Її апарати на основі технології ксерографії (від грецької «сухий» і «написання») у свій час домінували на ринку, потіснивши інші технології копіювання, і тому її товарний знак став загальновживаним для цілого класу пристроїв. Подібний перехід терміна з назви фірми-виробника на весь вид виробів зустрічається часто (порівн.: джип, памперс, патефон, тощо). Сама ж назва «ксерокс» для копіювальних апаратів на основі технології ксерографії (або, більш науково, електрографії) була запропонована ще винахідником методу Честером Карлсоном, а фірма «Ксерокс» отримала своє ім'я після перейменування, коли її апарати із цією назвою стали досить відомими.

Основні характеристики КА:

• формат оригіналу й копії;

• швидкість копіювання;

• вартість копіювання;

• продуктивність;

• рекомендований обсяг копіювання (ресурс).

Методи одержання зображення

У КА найпоширеніший електрографічний метод друку. Для великих тиражів використовується трафаретний метод. Також (в факсимільних апаратах і недорогих кольорових ксероксах) використовується метод струминного друку і метод термодруку. Інші методи одержання зображення поширення не отримали або були витиснуті з ринку копіювальної техніки.

За способом обробки вихідного зображення копіювальні апарати діляться на аналогові і цифрові. Вони різняться за способом передачі зображення від оригіналу до копії. В аналогових апаратах (електрографічних) світло, відбите від оригіналу через систему дзеркал, що рухаються, і об'єктива, передається на фотобарабан. У цифрових — зображення з оригіналу спочатку сканується за допомогою лінійки фоточутливих елементів (фотодіодів) у пам'ять контролера, обробляється за певним алгоритмом, а потім виводиться на друк через принтер, що є, у цьому випадку, невід'ємною частиною копіювального апарата (БФП, БФА).

Цифрові копіювальні апарати діляться на одноколірні і кольорові.

За продуктивністю виділяють копіри малої (до 20 копій/хв), середньої (20-40 копій/хв) і високої (понад 40 копій/хв) продуктивності.

За компонуванням копіри діляться на напідлогові й настільні. З настільних окремо виділяють переносні (портативні).

Настільні апарати малої продуктивності формату А4 звичайно називають персональними.

Окремо виділяють копіри великого формату (А0, А1), які часто називають інженерними системами.

Класифікація КА:

• За габаритами: портативні, настільні, продуктивні стаціонарні.

• За принципами сканування: аналогові, цифрові.

• За передачею кольору: одноколірні, кольорові,

• За функціональністю: стандартні (для паперу А4, А3), спеціальні (для видавничих комплексів), широкоформатні (для виготовлення креслень).

• За швидкістю копіювання: до 6 копій/хв., до 20 копій/хв., до 40 копій/хв., більше 40 копій/хв.

• За ресурсом:  ххх копій/день, ххх копій/день, ххх копій/день.

Принцип роботи ксерокса

Вставили папір, поклали оригінал, натиснули зелену кнопочку, і ксерокс зробив вам точну копію. Ось саме так просто він і працює. Однак якщо зазирнути всередину, то все виявиться набагато складніше. Копір - досить складний цифровий прилад, який розуміє користувача і знає, що від нього хочуть. У нього є свій «мозок» з закладеними алгоритмами.

Принцип роботи ксерокса можна описати таким чином:

1. Зарядка. На цьому етапі відбувається зарядка обертового барабана (на нього переноситься негативний заряд).

2. Засвічування. На даному етапі барабан проходить під лазерним променем. Луч "малює" на барабані зображення, яке повинно бути нанесено на папір в подальшому. Під дією лазера певні ділянки барабана втрачають негативний заряд і виходить, що вся поверхня барабана має негативний заряд крім тих ділянок, які виділив лазер (це і будуть літери або картинки на папері).

3. Нанесення тонера. Тут формується прообраз зображення на барабані за допомогою тонера. Він (тонер) притягається до поверхні барабана під дією магніту і прилипає тільки до тих ділянок барабана, який раніше були засвічені лазером.

4. Перенесення тонера на паперовий носій. Барабан продовжує обертатися вже з нанесеним на нього тонером. Він стикається з папером з одного боку, а з іншого боку папір стикається з валом перенесення, які мають позитивний заряд. В результаті частки тонера на барабані переносяться на папір і виходить зображення (або текст) на папері.

5. Закріплення тонера. Тонер просто сиплеться на папір, і на даному етапі його необхідно закріпити. Робиться це за допомогою нагрівання. Папір з «насипаним» тонером переміщається далі, де проходить через 2 дотичних валу. Нижній вал притискає папір до верхнього, а верхній нагріває її до 180 градусів. В результаті такого нагріву тонер плавиться і буквально прилипає до паперу.

6. Очищення барабана. Передостанній етап роботи копіра, на якому відбувається очищення барабана від залишився на ньому тонері. Частка виконується за допомогою спеціального миючого леза - воно знімає тонер і направляє його в бункер для відпрацювання.

7. Стирання прообразу зображення з барабана. Після друку на барабані залишається прообраз зображення, нанесеного лазером, і його необхідно стерти. На даному етапі заряджаючий вал просто покриває поверхню барабана негативним зарядом.

 Схематично принцип роботи ксерокса виглядає так:

• з оригіналу зчитується інформація;

• інформація переноситься на копію як електричний заряд;

• тонер прилипає до паперу відповідно до розподілу на ній зарядів;

• зображення з «насипаним» на папір тонером закріплюється шляхом нагрівання.

Завдання: Знайти в Інтернеті і законспектувати теоретичний матеріал відповідно до теми і плану заняття.

Тема 8:  Модем

План

• Призначення модема.

• Види модемів. Аналогові, цифрові, кабельні модеми.

• Основні характеристики модемів.

• Принцип роботи модема.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ  

Що таке модем?  

За якими характеристиками розрізняють модеми?  

Які види модемів ви знаєте?  

Який принцип роботи модема? 

Яке призначення модемів?

Яка різниця між модемом і роутером?

Лекція 6. Факсимільні апарати. Робота на факсимільному апараті.

Що таке факсимільний апарат?

Факс чи факсимільний апарат – це пристрій, призначений для передавання даних (текстів, малюнків) в графічному вигляді по телефонних каналах. Він з’явився ще задовго до появи персональних комп’ютерів та мереж. Факсимільний апарат являє собою електромеханічний пристрій, що складається із сканера, модема, принтера і мотора з шестернями.

Факсимільний апарат дає змогу вести звичайні телефонні розмови (якщо підключити паралельний телефон); приймати і передавати факсимільні повідомлення (так звані факси); працювати в режимі автовідповідач-факс; автоматично приймати повідомлення голосом; набирати номер телефону, не піднімаючи трубки; багаторазово повторювати виклик абонента ("додзвін"); запрограмувати та зберігати в пам'яті кілька десятків телефонних номерів, викликати їх натисканням однієї або трьох клавіш; "засекретити" окремі номери; копіювати документи; записати двосторонню розмову, щоб мати змогу потім прослухати її; зателефонувати з іншого телефону та прослухати всі повідомлення голосом, записані факсом; з іншого телефону перепрограмувати звукове повідомлення автовідповідача; з іншого факсу запросити факсимільне повідомлення; телефонувати з іншого телефону і прослуховувати, що відбувається у вашому офісі.

До комплекту факсимільного апарата входять: факс, телефонна трубка, шнур під'єднання до телефонної мережі, мережевий шнур, шнур під'єднання до телефонної трубки, мікрокасета з магнітною стрічкою, рулон паперу для термодруку, лоток для документів, які подаються. Під час установлення факсу рекомендується під'єднати до нього паралельний телефон - він виручить при зникненні напруги в мережі. Факс слід під'єднати до окремої розетки в мережі. Якщо на телефонній лінії, до якої під'єднаний факс, встановлено паралельний телефон, не використовуйте його під час прийому-передачі факсимільних повідомлень, щоб не погіршити зображення, яке передається.

Принцип роботи

Сканер зчитує зображення документу, оцифровує його і передає інформацію на модем. Мотор та шестерні якраз відповідають за коректну подачу паперу в сканер та принтер. Модем перетворює цифрові сигнали в послідовність модульованих сигналів та забезпечує їх передавання на інший факсимільний апарат через звичайну телефонну лінію. Модем приймаючого пристрою перетворює даний модульований сигнал знову в цифрову форму (демодуляція) та передає її на принтер. Принтер роздруковує отриману інформацію на звичайному папері або термопапері (в залежності від використовуваної технології).

Сучасні факсимільні апарати володіють великою кількістю додаткових функцій або можуть бути одною із функціональних складових інших пристроїв (наприклад, багато мультифункціональних пристроїв мають в собі, крім принтера, сканера та ксерокса, ще і факс). Нові моделі дозволяють значно пришвидшити та автоматизувати процес відправки факсів. Крім того, факс можна використовувати як принтер, ксерокс, а також як простий стаціонарний телефонний апарат.

Для порівняння систем факсимільного зв’язку використовують наступні показники:

·  розмір зображення, що передається. Стандартним форматом є А4, та існують апарати, що дозволяють передавати і газетні сторінки;

·  швидкість передавання інформації. Вимірюється в кількості рядків, що передаються за одну хвилину. Для стандартних розмірів паперу швидкість може бути від 60 до 250 рядків за хвилину;

·  час передавання зображень. Є похідною величиною від швидкості передавання інформації;

·  роздільна здатність. Визначається чіткістю деталізації зображення та вимірюється кількістю ліній на 1мм довжини рядка;

·  тип друку. Їх є декілька: лазерний, струменевий і на основі методу термопереносу (потрібно використовувати термопапір). Кожен з типів має свої характерні особливості, тому обирається відповідно до вимог до самого факсу.

З масовим поширенням Інтернет технологій, стало простіше обмінюватись документацією за допомогою електронної пошти. Проте свою долю ринку факсимільні апарати досі утримують, адже в кожному офісі є в наявності хоча б один такий апарат.

Основні принципи роботи з факсимільним апаратом

Для того, щоб максимально ефективно використовувати факс у своїй роботі, варто не забувати про основні принципи:

• Завжди перевіряйте, чи вся необхідна інформація міститься на першій сторінці ("cover page"). До неї належать: номери телефону і факсу, на який відправляється повідомлення/інформація/матеріали; номери телефону і факсу, з якого відправляються матеріали; ім'я особи, назва департаменту/підрозділу, куди відправляється факс; ім'я особи, назва департаменту, звідки відправляється факс; кількість сторінок у відправленні; дата і час відправлення; будь-які повідомлення, у тому числі повідомлення про те, чи є терміновим дане відправлення.

• Не відправляйте матеріали, що містять різного ступеня закриту інформацію, без відповідного дозволу.

• Не відправляйте факсом матеріали, які потребують власноручного підпису/підписів.

• Відправляючи матеріали на факс, яким користується не одна людина, завжди телефонуйте відповідній особі з тим, щоб вона знала, коли саме очікувати відправлене. Це має особливе значення для великих організацій, де принтер факсу може знаходитися далеко від адресата. До того ж, у деяких установах факс включається лише у певний час, тому попередній дзвінок також необхідний.

• Творчо вибирайте час відправлення вашого факсу — можливо, рано-вранці або під час перерви, тоді ваша робота не «перетинатиметься» з роботою інших співробітників. При відправленні міжнародних факсів враховуйте різницю в часі.

• Дотримуйтеся правил компанії щодо користування факсом для власних потреб: у деяких організаціях співробітники ні за яких умов не можуть користуватися факсом для власних справ; у деяких — по офісному факсу можливо замовити квитки на виставу або ланч; в інших установах дозволяється використовувати факс офісу для будь-яких потреб співробітників.

• Якщо ви зібралися відправити необхідні вам документи і побачили на факсі матеріали, які надійшли раніше, покладіть їх у відділення для надходжень на ім'я відповідної особи (адресата) і не читайте далі першої сторінки. Скажіть про факс, що прийшов, адресату, це звільнить людину від необхідності розшукувати його по всьому офісу, перебуваючи у сумнівах щодо його надходження взагалі.

• Не змінюйте програмування факсу та номери, що набираються автоматично, без відповідного дозволу.

• Поповнюйте папір І тонер. Якщо можете, звільняйте факс від паперу, що застряв.

• За необхідності повідомляйте відповідну особу про наявні несправності.  

Як користуватися факсом?

Відправлення факсу.

         Документ для відправки треба підготувати, перевернувши його обличчям вниз (від себе) і шапкою вгору.

         Підготовлений документ вставте у відділення для прийому паперів на відсилання (в автоподатчик документів) так, щоб край листа збігався з направляючою лінією на факсі.

         Зніміть трубку і наберіть потрібний вам номер телефону абонента, якому треба відправити факс.

         Дочекавшись відповіді, повідомте йому, що плануєте відправити факс для нього.

Ваш співрозмовник повинен відповісти, що він готовий «стартувати», тобто натиснути на кнопку «Старт». Коли кнопка «Старт» з тієї сторони натиснута, ви почуєте в трубці факсу характерний тональний сигнал, що нагадує звук завантаження Інтернету через телефон (звук модему). Почувши такий звук, натисніть кнопку «Пуск» (Start) на своєму факсі. До тих пір, поки факс-повідомлення не відправиться до кінця, не кладіть слухавку. 

Лист документа повинен почати повільно зникати у факсі і з'являтися з іншого боку апарату.

 Після того як лист документа вийшов з іншого боку, дочекайтеся відповіді співрозмовника, якому ви відправили факс-повідомлення. Запитайте, чи видно текст, малюнок, друк, тобто чи чітко пройшов факс. Якщо ні, повторіть процедуру. Якщо обірвався зв'язок - передзвоніть.

         Якщо вам необхідно прийняти документи, то зверніть увагу на панель пристрою. Як правило, на ній є велика клавіша, найчастіше зеленого кольору. На ній, залежно від моделі апарата, може бути написано «Пуск» або «Старт». При натисканні на дану кнопку повинен пролунати характерний сигнал, ви перестанете чути співрозмовника, і почнеться прийом документа. Вітаю – ви натиснули потрібну кнопку. Результатом вашої діяльності буде копія документа на факсимільному папері, яка за угодою сторін може мати юридичну силу. Якщо ж, незважаючи на характерні звуки факсу, договору у вас в руках все ще немає, можливо, у вашому апараті просто закінчився папір. Тоді необхідно відкрити верхню кришку апарату, під якою ви побачите, яку послідовність дій треба виконати, щоб замінити порожню трубку на новий рулон паперу. Зверніть увагу на появу червоних смуг в одержуваному документі. Це означає, що залишилося мало метрів факсимільного паперу і її варто замінити прямо зараз, щоб не змушувати чекати партнерів в майбутньому, коли вона закінчиться під час прийому важливого договору.

Лекція 5. Сканери.

План.

1. Що таке сканер?

2. Основні технічні характеристики сканерів.

3. Види сканерів.

4. Сканування документів.

Сканер (scanner) - це пристрій, який дає змогу вводити в комп'ютер чорно-біле або кольорове зображення, зчитувати графічну та текстову інформацію, створюючи її цифрову копію. Процес отримання цієї копії називається скануванням. Сканер використовують тоді, коли виникає потреба ввести в комп'ютер із наявного оригіналу текст і/або графічне зображення для його подальшого оброблення (редагування і т.д.). Сканери використовують на великих підприємствах, де обробляються величезні архіви документів, у видавництвах і проектно-конструкторських організаціях, а також у невеликих фірмах і домашніх офісах. Наскільки широка сфера застосування сканерів, настільки ж багато існує їх різновидів. Ціна сканера може складати від декількох десятків до десятків тисяч доларів, оптичний дозвіл – від 100 до 11000 крапок на дюйм (англійською dpi, dot per inch), а швидкість сканування – від 1-2 до 80 зн/хв. Для виконання тих чи інших конкретних завдань придатна зовсім не кожна модель. Як правило, придатність сканера визначається сукупністю його технічних параметрів: конструктивним типом, форматом, роздільною здатністю, глибиною кольорів, діапазоном оптичної щільності і т. д.

Основні технічні характеристики сканерів:

Роздільна здатність. Сканер розглядає будь-який об'єкт як набір окремих точок (пікселів). Щільність пікселів (кількість на одиницю площі) називається роздільною здатністю сканера і вимірюється у dpi (dots per inch - точок на дюйм). Пікселі розташовуються рядами, утворюючи зображення. Процес сканування відбувається по рядках, весь рядок сканується одночасно. Звичайна роздільна здатність сканера становить 200-720 dpi.

Глибина представлення кольорів. При перетворенні оригіналу у цифрову форму, зберігаються дані про кожний піксел зображення. Для представлення пікселів достатньо одного розряду (0 або 1). Для передачі відтінків сірого між чорним та білим кольором необхідно як мінімум 4 розряди (16 відтінків) і 8 розрядів (256 відтінків). Чим більше розрядів, тим якісніше передаються кольори.

Область сканування. Максимальний розмір зображення, що сканується. Ручні сканери - до 105 мм, барабанні, планшетні сканери - від формату А4 до Full Legar (8.5'x14').

Існують різні види сканерів.

1. Планшетний сканер (flatbedscanner) - сканер, призначений для малого офісу або домашнього використання. Як правило, пристрій використовується для сканування документів або для оцифровки зображень або фотографій.

Планшетні сканери вельми універсальні. Вони нагадують верхню частину копіювального апарату: оригінал кладуть на скло, під яким рухається оптико-електронний зчитуючий пристрій. Проте існують «планшетники», в яких переміщається скло з оригіналом, а оптика і АПЦ залишаються нерухомими, таким чином досягається вища якість сканування. Зазвичай планшетний сканер прочитує оригінал, освітлюючи його знизу, з позиції перетворювача.

2. Широкоформатний сканер - сканер з функціями для сканування, копіювання та розсилання по електронній пошті, які можуть бути легко сконфігуровані під різні завдання. Як правило, використовується в друкарнях і на підприємствах. Такі сканери дозволяють отримувати чисті і чіткі зображення креслень, ескізів і карт. Швидко і акуратно сканують як прості чисті зображення, так і слабкі забруднені оригінали без втрати даних.

3. Ручні сканери – звичайні або саморухомі – обробляють смуги документа шириною близько 10 см. Вони повільні, мають низьке оптичне розширення (звичайні 100 крапок на дюйм) і часто сканують зображення з перекосом. Та зате вони недорогі і компактні.  Ручний сканер необхідно плавно переміщувати вручну по поверхні оригіналу, що не дуже зручно.

4. Протяжні - ці сканери використовують технологію факсимільного апарату. Сторінки документа, при зчитуванні, пропускаються через спеціальну щілину за допомогою напрямних роликів (останні найчастіше стають причиною перекосу зображення при вводі). Таким чином, сканери цього типу непридатні для введення даних безпосередньо з журналів або книг. У цілому, можливості застосування цих сканерів обмежені, тому їх виробництво знижується.

5. Планетарні - призначені для сканування книжкових, зброшурованих і делікатних оригіналів, товстих і великоформатних документів.

6. Книжкові - пристрій для сканування будь-яких зброшурованих документів.

7. Барабанні - оригінал через вхідну щілину втягується барабаном у транспортний тракт і пропускається повз нерухомий зчитуючий пристрій. У барабанних сканерах оригінали розміщуються на внутрішній або зовнішній (у залежності від моделі) стороні прозорого циліндра, який називається барабаном. Чим більше барабан, тим більша площа його поверхні, на яку вмонтовується оригінал, і відповідно, тим більше максимальна область сканування. Барабанні сканери не дають змоги сканувати книги, переплетені брошури тощо. Їх застосовуються у поліграфії, де потрібне високоякісне відтворення професійних фотознімків. Роздільна здатність таких сканерів зазвичай складає 8000-11000 крапок на дюйм і більше.

8. Слайд-сканери - призначені для введення зображення в комп'ютер з діапозитивів і фотоплівки. Негативні кадри автоматично перетворюються самим сканером у позитивні.

9. Сканери штрих-коду - як правило, призначені для роботи у складі високопродуктивних POS-терміналів на касових вузлах супер- та гіпермаркетів.

10. Сканер сітківки ока - ідентифікатор особи на основі малюнка райдужної оболонки ока.

11. Оптичний сканер відбитка пальців - призначений для сканування і перетворення зображення папілярного малюнка пальця з подальшою ідентифікацією особистості.

Сканування документів – невід’ємна частина діловодства будь-якої фірми. Зберігання та передача інформації у цифровому вигляді дозволяє уникнути складування паперових носіїв, не побоюючись за їх збереження. З допомогою спеціальних програм, встановлених на комп’ютер, відсканувати документ можна в лічені хвилини.

Що потрібно для сканування паперових документів?

Для сканування документів необхідні:

– комп’ютер, при цьому його тип не має значення;

– сканер;

– програмне забезпечення, встановлене на комп’ютер (наприклад, можна використовувати програму ABBYY FineReader, яка дозволяє не тільки сканувати, але й розпізнавати текст більше, ніж 150 мовами, або ж обмежитися стандартним «Майстер роботи зі сканером»).

Сканування документів. Покрокова інструкція:

1. Підключіть сканер до комп’ютера і переконайтеся, що на комп’ютері встановлено відповідний драйвер вашого сканера. Якщо диска з драйвером немає, то його можна без проблем завантажити з офіційного сайту виробника сканера.

2. Відкрийте кришку сканера і покладіть документ, який необхідно відсканувати. Лицьова сторона повинна бути повернена вниз на скляну поверхню. Документ необхідно розмістити рівно, у відповідності з вказівниками на поверхні сканера. Закрийте кришку.

3. У меню «Пуск», вибираємо розділ «Пристрої та принтери». Правою кнопкою миші клацаємо на потрібний сканер. Вибираємо пункт «Почати перевірку».

4. На екрані комп’ютера з’явиться вікно, в якому можна задати параметри сканування з урахуванням особливостей документа (фото/текст, кольорове/чорно-біле). Тут же потрібно вибрати тип файлу для отриманого зображення. Коли все готово, натискаємо «Сканувати».

5. Лампа сканера загориться, з’явиться неголосний шум. Сканування почалося. Після закінчення сканування ви побачите отримане зображення. Натискаємо «Імпорт».

6. Збережене зображення з’являється на екрані. Його можна відразу ж перейменувати і помістити в потрібну папку.

Відскановані таким чином документи зберігаються у вигляді картинок. Якщо необхідно редагувати і розпізнавати текст, необхідно використати програму ABBYY FineReader. Робота з програмою складається з чотирьох етапів: сканувати, розпізнати, перевірити, зберегти. Переходити до наступного етапу варто після закінчення роботи з попереднім.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ  

Що таке сканер і для чого він призначений?  

Які існують види сканерів?  

Поясніть принцип роботи ручного сканера.  

Поясніть принцип роботи протяжного сканера.  

Поясніть принцип роботи планшетного сканера.  

Поясніть принцип роботи барабанного сканера.  

Лекція 4. Принтери.

План.

Типи принтерів.

Матричні, струменеві та лазерні принтери. Принцип дії, переваги та недоліки.

Налаштування параметрів друку.

Типи принтерів

Принтер (Printer) – це друкуючий пристрій, призначений для виведення на твердий носій (папір) інформації, представленої в комп'ютері в електронному вигляді.

Найбільш значущими характеристиками сучасних принтерів є:

· принцип роботи друкуючого механізму;

· максимальний формат аркуша;

· підтримувана колірність друку;

· швидкість друку;

· роздільна здатність;

· ціна.

За принципом роботи друкуючого механізму розрізняються матричні, струменеві та лазерні принтери. Існує ряд інших технологій друку, наприклад сублімаційна, друк за рахунок термопереносу, що застосовуються набагато рідше.

За колірністю друку (за гамою відтворюваних кольорів) принтери поділяються на чорно-білі, чорно-білі з опцією кольорового друку (такі моделі є серед матричних і струминних) і кольорові.

Роздільна здатність є визначальним показником якості отриманих відбитків. Найбільш вживаною одиницею вимірювання роздільної здатності є кількість точок на дюйм (dpi). Чим більше dpi може відтворити принтер, тим краще. Особливо важлива роздільна здатність, якщо на принтері друкуються високо якісні зображення, фотографії тощо. Максимальна роздільна здатність, яка реалізована в сучасних струменевих і лазерних принтерах становить близько 2000 dpi.

Матричний принтер (Dot Matrix Printer).

У свій час матричні принтери були найпоширенішими, але тепер для домашнього застосування є незручними.

Друк здійснює друкуючий вузол, що містить матрицю з рухомими голками. Папір втягується у принтер. Між ним та друкуючим вузлом знаходиться фарбуюча стрічка. Друкуючий вузол повільно пересувається вздовж аркуша.

Під дією електромагнітних імпульсів певні голки притискаються до паперу через стрічку і там лишаються чорні цятки.

В дешевих моделях принтерів використовують матрицю з 9 голками, Якість друку є низькою, але для її підвищення застосовують два або чотири проходи друкуючого вузла по одному рядку.

Дорожчі моделі мають матрицю з 24 голок і якісний друк забезпечується в один прохід.

В сучасних матричних принтерах фарбуюча стрічка розміщена у спеціальному корпусі – картриджі. Кольоровий друк підтримує невелике число моделей. Там застосовується багатоколірна фарбуюча стрічка, але якість кольорових зображень є доволі низькою.

Переваги матричних принтерів.

• Низька собівартість друку. Тому більшого попиту вони мають в установах, де постійно йде друк – банки, магазини, ощадкаси, тощо.

• Універсальність стосовно формату і в певній мірі товщини аркушу.

• Можливість друку одночасно кількох (4-5) копій, якщо аркуші перекласти калькою.

• Друк на важливих документах, щоб запобігти підробкам. Голки лишають на папері впадини, що є ознакою оригінальності документу.

Лідером серед виробників матричних принтерів є компанія Epson.

Недоліки матричних принтерів:

• Високий рівень шуму, бо голки механічно вдаряють по паперу.

• Повільна швидкість (1-2 сторінки за хвилину).

• Невисока якість видрукуваного матеріалу. Роздільна здатність 100-200 dpi.

Струменеві принтери

Історично з’являються після матричних принтерів з метою подолання їх основних недоліків: зменшити шум та підвищити якість друку.

Для друку використовується друкуючий вузол, де замість голок використовують тонкі, як волосина, розпилювачі, через які на папір подаються мікрочастки чорнила. Зазвичай, розпилювачів є від 16 до 300, в колірних моделях їх є до 416.

Чорнила в принтерах можуть міститися в двох варіантах:

• Друкуючий вузол є складовою картриджа, де знаходиться резервуар з чорнилом. Після закінчення чорнила, заміняють весь картридж.

• Для чорнила використовують окремий змінний резервуар, який через систему капілярів подає чорнила до друкуючого вузла. Більшість сучасних принтерів дозволяють використовувати картриджі для чорно-білого та колірного друкування.

Можливість колірного друкування була поштовхом для широкої популярності струменевих принтерів. При друкуванні колір формується внаслідок накладання 3 основних типографських кольорів, в різних пропорціях:

• Блакитний (Cyan).

• Малиновий (Magenta).

• Жовтий (Yellow).

Теоретично накладання 100% насиченості кожної колірної складової має надавати чорний колір, але насправді він утворюється сіруватим або коричневим.

Тому, в якості четвертого основного кольору додають ще Чорний (BlacK). Таку колірну модель називають CMYK і вона є основною в поліграфії і відповідно, для всіх друкованих колірних зображень.

Отже, в моделях струменевих принтерів, що друкують в кольорі знаходяться 4 резервуари з чорнилами. При друкуванні кольорового зображення друкуючий вузол проходить по одному місцю 4 рази, кожен раз виприскуючи певну порцію кольорового чорнила. Оскільки все відбувається дуже швидко, то чорнила на папері змішуються і утворюється потрібний відтінок.

Переваги струменевих принтерів:

• Невисокий рівень шуму.

• Можливість колірного друку.

• Відносно невисока вартість від 50 до 100-150 дол.

• Збільшена якість зображення – 300-600 dpi.

Недоліки струменевих принтерів:

• Низька швидкість друку. Чорно-білий друк – 1-3 сторінки за хвилину, колірний друк – 1 сторінка за 2-3 хвилини.

• Підвищені вимоги до паперу. При недостатній якості чорнило може розтікатися.

• При попаданні води на видрукуваний аркуш утворюється чорнильна пляма.

• Можуть засохнути чорнила у розпилювачів, тому варто час від часу друкувати тестову сторінку.

• Невеликий ресурс чорнила у картриджі, що вистачає на роздрукування 200-300 сторінок.

Лазерні принтери

На сьогодні це є високоякісний та популярний тип принтерів, що використовують технологію фотокопіювання. Основним елементом є барабан – металевий циліндр, що покритий прошарком напівпровідника і за допомогою якого відбувається перенесення зображення на папір. У різних моделях принтерів барабан може знаходитися або у корпусі принтера, або у картриджі разом з резервуарами для тонеру.

 Під час друку барабан рівномірно електризується. Лазерний промінь відбивається від оптичної системи і скеровується на барабан, де змінює електростатичний заряд в точці попадання. На барабані створюється електрична копія зображення.

Далі, за допомогою так званого девелопера на барабан наноситься тонер – дрібні часточки фарбуючого порошку. Тонер притягується до тих ділянок, де було змінено заряд.

Аркуш з лотка за допомогою системи валиків просувається до барабану. Йому надається електричний заряд, протилежний до заряду барабану.

Коли аркуш проходить повз барабану, він перетягує часточки тонеру на себе. Для закріплення порошку, аркуш проходить між фіксуючими валами, які нагріваються до 180°-200°С.

Після закінчення циклу, барабан розряджається, очищується від залишків тонеру і є готовим до нового циклу.

Лазерні принтери є швидкісними. Швидкість визначається часом механічного протягування аркуша та часом обробки даних, що надходять з комп’ютера. В середньому швидкість складає 12-20 сторінок за хвилину.

Робота лазерного принтера пов’язана з величезними обчисленнями, оскільки потрібно обчислити координати кожної точки зображення. Тому принтери обладнано власним процесором та оперативною пам’яттю (об’єм для чорно-білих моделей – 2-8 Мегабайт, для колірних моделей – 10-16 Мегабайт).

Термін роботи принтера залежить від ресурсу барабану і складає порядку 50 000 – 100 000 сторінок.

Переваги лазерних принтерів:

· Висока якість видрукуваного зображення. Роздільна здатність сягає 1200 dpi.

· Висока швидкість.

· Великий ресурс картриджу (біля 2 000-3 000 сторінок).

· Недоліків лазерні принтери практично не мають. Ціни від 120 дол.

Налаштування параметрів друку

Після фізичного під’єднання будь якого принтеру (через USB-порт) , його слід програмно встановити та налаштувати. Це робиться за допомогою встановлення драйверів, які записані на компакт-диску, що постачається у комплекті з принтером.

Для того, щоб роздрукувати якийсь документ, потрібно викликати діалогове вікно налаштування роботи принтера (комбінація клавіш Ctrl+P, або виконати команду «Файл»-«Друк»).

При цьому відкривається діалогове вікно «Друк». Тут можна змінювати основні параметри, такі як вибір принтера, кількість копій. (Діалогові вікна можуть відрізнятися залежно від програмного забезпечення та моделі принтера.)

Меню «Принтер»

Відображає доступні на комп'ютері принтери. Можна також вибрати друк факсу або файлу Microsoft XPS.

Кнопка «Пошук принтера»

Допомагає знайти мережеві принтери. Цей параметр рекомендується використовувати в офісі або для домашніх мереж.

«Двосторонній друк»

Дозволяє здійснювати двосторонній друк.

Меню «Сторінки»

Повідомляє Windows, що потрібно друкувати. Клацніть «Виділений фрагмент» для друку виділеного тексту або графіки. Клацніть «Поточна» для друку поточної сторінки. Щоб надрукувати частину документа, виберіть «Сторінки» і введіть їх номери, розділені комами або дефісом. Наприклад, введіть 5-7, щоб надрукувати тільки сторінки з 5 по 7. Деякі програми дозволяють вибирати сторінки в довільному порядку. У цьому випадку можна вказати 1, 4, 8 для друку тільки сторінок 1, 4 і 8.

По замовчуванню будуть друкуватися всі сторінки документу.

Меню «Копії»

Дозволяє вибрати кількість копій документа, файлу або зображення.

Меню «Масштаб»

Дозволяє масштабувати документ на сторінці.

Кнопка «Властивості»

Дозволяє налаштувати додаткові опції принтера.

Орієнтація сторінки. Дозволяє вибрати книжкову (вертикальну) або альбомну (горизонтальну) орієнтацію.

Розмір сторінки. Вибір формату паперу.

Двосторонній друк. Друк на одній або двох сторонах аркуша.

Лекція 2. 

Сучасні засоби зв’язку

План  

Види зв’язку.

Телефонний зв'язок

Мобільний зв'язок

Факс.

Електронна пошта

Аудіо конференція

Відеоконференція

Види зв’язку

Ефективність  управління діяльністю установ, організацій і підприємств переважно залежить від можливості своєчасної передачі і прийому необхідної оперативної інформації. Можливість оперативної передачі різнобічної планово-економічної, фінансово-бухгалтерської, звітно-статистичної, рекламно-постачальної та іншої управлінської інформації набуває особливого значення для нормального функціонування: організацій, підприємств, установ, фірм. Для вирішення цих задач випускається велика кількість сучасних засобів прийому і передачі інформації, які відрізняються призначенням, принципом роботи, будовою та експлуатаційними характеристиками. Передача інформації здійснюється по різних каналах зв’язку за допомогою передавально-приймальних пристроїв. Засоби передачі інформації можна класифікувати таким чином:

·  Засоби транспортування документів

·  Автоматизована пошта

·  Системи акустичного зв’язку

·  Системи абонентського телефонного зв’язку

·  Факсимільний зв'язок

·  Радіотелефонний та радіозв’язок

·  Системи телеграфного, фототелеграфного зв’язку

·  Комп’ютерні мережі, електронна пошта, Інтернет

·  Системи телевізійного зв’язку

·  Системи і засоби сигналізації.

За  способом передачі інформації їх розподіляють на:

засоби й методи транспортування документів,

засоби адміністративно-управлінського зв’язку;

за типом інформації:

на засоби передачі візуальної інформації

засоби передачі акустичної інформації;

за типом каналів передачі інформації:

1) механічним каналом передачі;

2) провідним і немеханічним каналом зв’язку;

3) лазерним;

4) волоконнооптичним;

5) радіоканалами;

6) телебаченням;

7) космічним зв’язком.

Крім того, деякі засоби інформації можуть відрізнятися здатністю одностороннього або переважно двостороннього обміну інформацією між кореспондентами і схемами з’єднання каналів з кореспондентами.

Телефонний зв'язок

Телефонний зв'язок – передача звукової інформації з телекомунікаційних ліній. Принцип роботи телефонного зв'язку базується на передачі інформації та даних на певні відстані за допомогою звукових сигналів. Така інформація, як правило, передається за допомогою проводів або радіосигналів. Телефонний зв'язок став справжнім проривом свого часу, тому що дозволив територіально розрізненим людям спілкуватися між собою в режимі реального часу. Телефонний сигнал можна передавати практично на будь-які відстані. Такий спосіб передачі даних протягом тривалого періоду часу був єдиним способом здійснювати передачу даних на далекі відстані. Вперше за допомогою телефонного зв'язку заговорили в 1876 році. Через кілька років після цього перші телефонні станції з'явилися в деяких великих містах. Далі розвиток зв'язку базувався на поступовому удосконаленні апаратури та технічних каналів передачі даних.

У телефонній мережі розрізняють кілька видів: зовнішня лінія – лінія, між різними АТС; внутрішня телефонна мережа – мережа, яка використовується організацією безпосередньо для власних потреб.

Мобільний зв'язок

Телефони мобільного зв’язку сьогодні володіють багатьма можливостями зручного стаціонарного телефону і мають ряд позитивних особливостей. Сучасні мобільні телефони мають малі габарити та вагу. За допомогою мобільного зв’язку можна  вести переговори з партнерами інших країн світу. Його можна взяти з собою в машину, на катер і, якщо Ви будете знаходитись в межах телефонного обслуговування, то без особливих проблем зможете зв’язатись з будь-ким. Мобільний телефон або іноді Стільнико́вий телефо́н — малогабаритний кишеньковий телефонний апарат стільникового (мобільного) зв'язку. В наш час стільниковий зв'язок — найпоширеніший серед усіх видів мобільного зв'язку, тому зазвичай мобільним телефоном називають стільниковий телефон, хоча мобільними, крім стільникових, є також супутникові телефони, радіотелефони і апарати магістрального зв'язку.

 З часом мобільні телефони еволюціонували в багатофункціональні пристрої. Тепер це не просто засоби зв'язку. За допомогою цих легких пристроїв ми маємо можливість робити фото, знімати відео, слухати радіо, музику, дивитися телепередачі, грати ігри, відправляти та отримувати інформацію за допомогою мережі Інтернет.

Факс

Факс — документ, що пересилається телефонними лініями. Факсимільну машину теж скорочено називають факсом. В різних формах машини існували ще з кінця 19 століття, однак сучасні машини стали поширеними починаючи з 1970 років внаслідок збільшення попиту та здешевлення апаратів. З появою інтернету, ними стали користуватись рідше. Факс, як і телефон, залишаються звичними атрибутами підприємств та державних організацій.

Електронна пошта

Електронна пошта – один з найпоширеніших засобів зв’язку. З її допомогою ви можете надсилати повідомлення, отримувати їх у свою електронну поштову скриньку, відповідати на листи ваших кореспондентів автоматично, розсилати копії вашого листа відразу декільком одержувачам, переправляти отриманий лист за іншою адресою, вкладати до листа інші файли і т.д.

Аудіо конференція

Аудіо конференція використовує аудіо-зв'язок для підтримки комунікацій між територіально віддаленими працівниками або підрозділами фірми.  Найбільш простими технічними засобами реалізації аудіо-конференцій є телефоний зв'язок, оснащений додатковими пристроями, що дають змогу участі в розмові більш ніж двом учасникам. Створення аудіо-конференцій не вимагає наявності комп'ютера, а тільки припускає використання двостороннього аудіо-зв'язку між її учасниками. Використання аудіо-конференцій полегшує прийняття рішень, воно дешеве й зручне. Ефективність аудіо-конференцій підвищується при виконанні наступних умов:

·  працівник, який організує аудіо-конференцію, повинен попередньо забезпечити можливість участі в ній всіх зацікавлених осіб;

·  кількість учасників конференції не повинна бути занадто великою,

·  програма конференції повинна бути повідомлена її учасникам завчасно,

·  перед тим як почати говорити, кожен учасник повинен представлятися;

·  повинні бути організовані запис конференції і її збереження;

·  запис конференції повинен бути роздрукований й відправлений всім її учасникам

Відеоконференція

Відеоконференція — це спосіб обміну відеозображеннями, звуком і даними між двома чи більше об'єктами, облад­наними відповідними апаратно-програмними комплексами. Учасники відеоконференції можуть бачити і чути один одного в реальному часі, а також обмінюватися даними і спільно їх обробляти. Відеоконфе­ренція передбачає передачу голосу, відео-зображення і даних.

Співрозмовники бачать, чують один одного і користуються тими самими комп'ютерними програмами. Подібна система здатна значно підвищити продуктивність роботи користувачів, забезпечу­ючи їм такі можливості, як:

• особисте спілкування без витрат на переїзди;

• своєчасний обмін необхідною інформацією;

• спільну роботу над якою-небудь задачею віддалених один від одного учасників цього процесу (вони можуть знаходитися на різних поверхах одного будинку або навіть у різних точках земної кулі).

Компоненти, необхідні для системи VTC (англ. Video Tele Conference)

• Відео вхід: відео камери або вебкамери

• Відео вихід: комп'ютерний монітор, телевізор або проектор

• Аудіо вхід: мікрофон

• Аудіо вихід: як правило динаміки пов'язані з пристроєм відображення

• Передача даних: аналогові або цифрові телефонні мережі, локальні мережі або Інтернет

Велику частину наявних на сьогоднішній день систем відеоконференцій можна розбити на три групи:

1.    Персональні відеоконференції — системи, що підтри­мують діалог двох учасників.

2.   Групові відеоконференції — забезпечують одночасний зв'язок між групами учасників.

3.   Студійні відеоконференції — системи вищого класу, що поєднують одного виступаючого з великою аудиторією.

Вони вимагають високошвидкісних ліній зв'язку і чіткої регламентації сеансів.

Тема 1. Оснащення сучасного робочого місця діловода. Класифікація засобів організаційної техніки. Техніка безпеки під час роботи з оргтехнікою.

До складу основної зони робочого місця діловода входять стіл із приставками, обертальний стілець або крісло, стілець для відвідувача.

Зважаючи на насиченість трудового процесу діловода оргтехнікою, виправданим буде П-подібне планування його робочого місця:

Усе, що постійно потрібно під час роботи: комп’ютер, технічні засоби комунікації, документи, канцелярське приладдя, – слід розмістити в межах витягнутої руки, щоб можна було взяти необхідне не встаючи.

Бажано, щоб робочий стіл діловода мав достатню кількість ящиків для розміщення документів і робочих аксесуарів. Один із ящиків повинен замикатися на ключ.

Безпосередньо на робочій поверхні стола, крім комп’ютера й технічних засобів комунікації, повинні бути предмети й документи, необхідні для оперативної роботи. Це:

- настільна лампа;

- настільний офісний набір канцелярського приладдя (органайзер) з ручками, олівцями простими, маркерами 2-3 кольорів, скотчем вузьким, папером для запису, скріпками, закладками-наліпками, ластиком, лінійкою тощо;

- табель-календар на поточний рік;

- бювар (календар-щотижневик) для ведення поточних записів;

- контейнер для сортування вхідної кореспонденції;

- підставка-пюпітр для матеріалу, використовуваного під час передрукування, або копі-холдер, за допомогою якого можна закріпити документ на одному рівні з монітором;

- візитниця;

Поточні документи, з якими діловод працює протягом дня, розкладають у папки або багатоярусні лотки. Усі інші повинні бути розкладені у папки й прибрані в стіл або шафу.

Робоче місце діловода має бути відповідно оснащене оргтехнікою, що скорочує час і трудові затрати на створення, зберігання, передавання й використання документів й інформації. Засоби оргтехніки дають можливість максимально механізувати й автоматизувати практично всі технічні й формально-логічні процедури створення документів і роботи з ними.

Обов’язковими технічними засобами, якими найчастіше користується діловод, є персональний комп’ютер, телефон, факс і копіювальний апарат (ксерокс), іноді диктофон.

Засоби оргтехніки, використовувані в роботі діловода, слід розміщувати, враховуючи вимоги ергономіки й максимальної ефективності роботи, а також санітарні норми.

Монітор, системний блок і клавіатуру краще розмістити на спеціальному столі-приставці, звільнивши площу основного робочого стола для документів. Монітор установлюють на одному рівні очей секретаря, на відстані не менше 40 см. Екран монітора повиненно бути видно лише з робочого місця діловода, але не з інших точок, інакше відвідувачі без жодних зусиль можуть ознайомитися з інформацією, яка їм не призначалася, наприклад, з конфіденційними документами, з якими працює діловод. З цієї ж причини не рекомендують користуватися нагадуваннями-наліпками.

На робочому столі або на окремій приставці розташовують телефонний апарат з автовідповідачем, селектор або міні-АТС. Поруч із комп’ютером звичайно ставлять багатофункціональний пристрій (копір/принтер/сканер/факс)для персонального використання.

Якщо такого пристрою немає, то діловодові як особисті засоби оргтехніки потрібні лазерний принтер (розміщують на столі, де стоїть комп’ютер, або поруч із ним, але в межах досяжності), а також шредер для оперативного знищення конфіденційної інформації. Якщо в обов’язки діловода входить набирання паперових документів, то до комп’ютера може бути підключений сканер. За великих обсягів друкувальних й/або копіювально-розмножувальних робіт установлюють пристрій відповідної продуктивності, оснащений сортувальним пристроєм, а в разі потреби – дуплексом (пристроєм двостороннього друкування) і степлером (для зшивання документів спеціальною скріпкою). Цю техніку розміщують на спеціальній підставці (тумбі) у допоміжній зоні. Там же на столику можна розмістити й факс, якщо його використовують як окремий пристрій.

Монітор, й особливо копіювальні апарати, не повинні бути дуже близько. Копіювальні апарати, принтери й монітори мають несприятливу властивість утворювати навколо себе електростатичне поле, що притягає пил, який викликає алергію. Доцільно розосередити ці апарати на кілька метрів один від одного.

Нерідко в приймальні розміщують технічні засоби, включаючи оргтехніку, якою користуються інші працівники: конвертовідкривач, паперознищувальна машина, ламінатор. Їх ставлять таким чином, щоб до них можна було підійти для користування, але щоб вони перебували під постійним наглядом діловода. Користуватися своєю оргтехнікою (комп’ютером, диктофоном і копіювальним апаратом) іншим співробітникам дозволяти не слід, щоб уникнути ламання й розмноження сторонньої інформації.

Інструкція з охорони праці під час роботи з оргтехнікою

1.    ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ОХОРОНИ  ПРАЦІ

1.1. Ця інструкція призначена для організації безпечної роботи з оргтехнікою (факси, друкувальні машини, сканери, копіювальна техніка, знищувачі документів, різаки, ламінатори).

1.2. До самостійної роботи з оргтехнікою допускаються особи старші 18 років, які пройшли вступний і первинний інструктаж  з охорони праці, навчання безпечним методам і прийомам роботи, стажування на робочому місці та перевірки знань вимог охорони праці.

1.3. Не менш одного разу в 6 місяців співробітники, допущені до роботи з оргтехнікою, повинні пройти повторний інструктаж на робочому місці з охорони праці, не рідше одного разу на рік - чергову перевірку знань вимог охорони праці.

1.4. Персонал, допущений до роботи з оргтехнікою, зобов'язаний:

- дотримуватись Правил внутрішнього трудового режиму;

- дотримуватися вимог цієї інструкції, інструкцій щодо заходів протипожежної безпеки, інструкцій по електробезпеці;

- використовувати за призначенням і бережно відноситься до виданих засобів індивідуальної захисту;

- дотримуватися правил особистої гігієни, перед прийомом їжі необхідно мити руки з милом;

- вміти надавати першу допомогу потерпілому, знати місце розташування аптечок, а також вміти користуватися засобами пожежогасіння та знати місце їх знаходження.

1.5. Забороняється:

- використовувати несправну або пошкоджену оргтехніку;

- розміщувати офісну техніку в такому місці, де на шнур живлення можуть наступати по необережності;

- складати на шнур живлення та на оргтехніку різні предмети (папери, папки тощо).

1.6. Курити дозволено тільки в спеціально відведеному та обладнаному для цього місці, приймати їжу дозволено в номері відпочинку та прийому їжі. Пити воду тільки з спеціально призначених для цього місцях.

1.7. При роботі з оргтехнікою на співробітників можливий вплив наступних небезпечних та шкідливих виробничих факторів:

- пари, гази та аерозолі, виділяються при роботі з копіювальною та печатною оргтехнікою в погано провітрюваних приміщеннях;

- електричний струм при несправності або відсутності заземлювальних пристроїв;

- монотонність робіт;

- гострі кромки обладнання, ріжучі частини приладів (резаки, знищувачі документів), а також кромка паперу;

- статична електрика;

- підвищений рівень шуму.

1.8. В процесі роботи необхідно дотримуватися порядок роботи в відповідно до інструкції по експлуатації даної оргтехніки, правила особистої гігієни, вмістити в чистоті робоче місце.

1.9. Забороняється вживати в робоче час алкогольні напої, токсичні та наркотичні речовини, а також знаходитися на робочому місці або території підприємства в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння .

1.10. Робітник зобов'язаний негайно повідомляти безпосереднього керівника про будь-які ситуації, що загрожують життю та здоров'ю людей, про кожен нещасний випадок, що стався на виробництві, про погіршення свого здоров'я, у тому числі про появу гострої професійної хвороби (отруєння).

1.11. За невиконання вимог цієї інструкції працівник може бути залучений до відповідальності .

2. ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Перевірити працездатність електричних проводів, штепсельних вилок та розетки.

2.2. Впевнитись, що корпус включеної техніки не пошкоджений і не мокрий.

2.3. Переконайтеся, що вентиляційні отвори в корпусі ввімкненого обладнання не завалені папером, не заклеєні клейкою стрічкою або перекриті будь-яким іншим способом.

2.4. Впевнитись в достатній освітленості робочого місця.

2.5. Перевірити працездатність передбачених захисних пристроїв струмових частин, клавіш, цілісності ізоляції, живлення, електролічильників, розетки.

2.6. При виявленні будь-яких несправностей обладнання, електропроводки повідомляють про це своєму безпосередньому керівнику та до їх виправлення до роботи не приступати.

2.7. Підготувати робоче місце для безпечної роботи, забезпечити наявність вільних проходів.

2.8. Про всі виявлені несправності використовуваного обладнання,  електропроводки та інших несправностей повідомте керівника і приступайте до роботи тільки після їх усунення.

3. ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ  РОБІТ

3.1. В процесі роботи з оргтехнікою виконуйте вимоги, викладені в керівництві по його експлуатації.

3.2. З метою зменшення негативного впливу монотонності, для зниження напруженості праці цілеспрямовано рівномірне розподіл навантаження та характеру роботи на оргтехніку з іншою роботою.

3.3. При роботі з оргтехнікою забороняється:

- зберігати воду та інші рідини в будь-якій тарі поряд з оргтехнікою;

- проводити чистку оргтехніки, що знаходиться під напругою;

- доторкатися мокрими руками до оргтехніки, що знаходиться під напругою;

- самостійно розбирати і збирати оргтехніку, а також включати її в розібраному вигляді;

- відволікатись на сторонні справи та розмови.

3.4. Необхідно періодично провітрювати приміщення, у яких працює оргтехніка.

3.5. При роботі з принтером та факсом необхідно дотримуватися наступних вимог:

- виключити можливість попадання сторонніх предметів (канцелярських скріпок, мілких канцелярських  тощо) в прийомний лоток принтера, факса;

- не допускати попадання рук, волосся, краватки та ін. між вихідними та завантажувальними роликами;

- не переміщати принтер та факс під час друку;

- не відкривати кришку під час друку;

- заміну картриджів принтера потрібно проводити, коли принтер не готується до друку і не проводить друк.

3.6. При використанні ламінатора необхідно дотримуватися наступних вимог:

- не розмістити на гарячі частини ламінатора ніякі предмети;

- не доторкатися до гарячих частин ламінатора;

- не зберігати воду та інші рідини поруч із ламінатором;

- не допустити попадання волосся, одягу, прикрас в ламінатор;

- не ламінувати монети та інші металеві предмети.

3.7. При використанні копіювального апарата (ксерокса) та сканера необхідно дотримуватися наступних вимог:

- завжди закрити кришку копіювального апарата під час роботи;

- використовувати папір хорошого якості, призначену для роботи в копіювальних апаратах) ;

- при видаленні паперу, що застряв необхідно відключити живлення копіювального апарата.

3.8. При використанні різака необхідно дотримуватися наступних вимог:

- не доторкатися до  ріжучого  ножа;

- не знімати захисно-запобіжний пристрій ;

- не проводити різку будь-яких матеріалів, не передбачених заводом-виробником для даного різака.

3.9. При використанні знищувачів паперу типу «Шредер» необхідно дотримуватися наступних вимог:

- не допускати попадання волосся, одягу, краваток, бейдж-пропусків тощо;

- не допускати знищення матеріалів, що мають схильність закручуватися або легко плавитися (магнітна стрічка, поліетилен, тканина тощо), а також при наявності скріпок;

3.10. У випадку поганого самопочуття припинити роботу, відключити обладнання, поставити до відома керівництво і звернутися до лікаря.

4. ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

4.1. При виявленні на металевих частинах устаткування напруги (відчуття дії електротовари) необхідно відключити обладнання від мережі та повідомити керівництво.

4.2. При виявленні диму та виникнення пожежі негайно оголошує про пожежну небезпеку, вживати заходів для ліквідації пожежі за допомогою наявних первинних засобів пожежогасіння, довести до відома  керівництво. При необхідності викликати пожежну бригаду по телефону 101 або 112.

4.3. В умовах задимлення і наявності вогню в приміщенні рухатися по стінах, згорнувшись або повзком; для полегшення дихання рот і ніс прикрити хустинкою (тканиною), змоченою водою; через вогонь пересуватися, накривши голову верхнім одягом або покривалом, по можливості змоченим водою, при охопленні вогнем більшої частини одягу щільно укутати працівника в тканину, але не накривати з головою.

4.4. При несчастному випадку негайно звільнити потерпілого від дії травмуючого фактора, дотримуючись власної безпеки, надати постраждалому першу допомогу, при необхідності викликати бригаду швидкої допомоги по телефону 103 або 112. Повідомити керівництво та спеціаліста з охорони праці.

4.5. У разі отримання травми працівник повинен припинити роботу, настільки, наскільки можливо, отримати першу допомогу і поставити до відома безпосереднього керівника або попросити зробити це оточуючих.

4.6. У разі погіршення  самопочуття негайно покинути робоче місце, повідомити безпосереднє керівництво і звернутися до медичного закладу.

5. ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПО ЗАВЕРШЕННІ РОБОТИ

5.1. Відключити оргтехніку від живлення.

5.2. Привести в порядок робоче місце, прибрати відходи паперу.

5.3. Вимити руки з милом.

5.4. Повідомити керівництво про всі порушення і зауваження, виявлені в процесі роботи, та прийняті заходи щодо їх усунення.