Лелече містечко

Ой чи зблизька, чи здалека, в травах-рутах, край заплав

На горбочку сів лелека, місцину облюбував.

А на клекіт прийшли люди, посадили зелен-сад

І сказали - місто буде! А назвемо - Дунайград...

Так лелекове містечко стало нашим назавжди,

Наче птахи до гніздечка, повертаємось сюди.

Із доріг далеких діти йдуть додому - річ у тім:

Найсолодше воду пити тільки там, де рідний дім.

Завітайте на гостину у Дунаївці мої,

У лелекову країну гарних доль і юних мрій.

Тут цвіте дитинства вишня білим цвітом навесні,

Буйних кленів зелень пишна... Тут не долі, а пісні!

Між ставами-дунаями - наше місто - зелен сад

Зачарує вас піснями, тут земляк вам - рідний брат.

Вам містечко диво-птиці дасть здоров'я і снаги,

Як з Бобової криниці нап'єтеся лиш води.

Раїса Попюк