Тиждень екологічної просвіти

З нагоди відзначення 95 річниці з дня оголошення природоохоронною територією природного заповідника «Михайлівська цілина», з метою формування у здобувачів освіти екологічної компетентності, виховання розуміння та усвідомлення актуальності сучасних екологічних проблем, любові до рідної природи, розуміння особистої відповідальності за стан довкілля з 17.04 по 21.04 у Дунаєцькому НВК пройде Тиждень екологічної просвіти. 

Щоб берегти землю, природу, nреба її полюбити.

Щоб полюбити, треба пізнати.

Пізнавши – неможливо не полюбити.


План заходів тижня:

17.04.2023 «Від екології довкілля до екології душі»

18.04.2023 «Михайлівська цілина – перлина незайманого степу»

19.04.2023    «Збережемо найцінніші природні території для нащадків»

20.04.2023   «Не сміття, а ресурс»

21.04.2023    «Живе обличчя моєї Землі»


День перший

Ми навчились літати в повітрі, як птахи,

Ми навчилися плавати під водою, як риби.

Нам ще залишилося навчитися жити на Землі - як люди.

(Д. Даррелл)


                             Інформаційну сторінку   "Від екології довкілля до екології душі",  присвячену Дню довкілля                

                 17 квітня в Україні відзначається День довкілля

День навколишнього середовища відзначається в Україні щорічно у третю суботу квітня з 1998 року згідно указу Президента України «Про День довкілля». Свято було задумано на честь Стокгольмської конференції з довкілля, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху, оскільки цього дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) – Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором і ідеологом всесвітнього Дня довкілля.

У 2023 році Український День навколишнього середовища (День довкілля) припадає на 15 квітня.

Головна мета свята – підвищення рівня свідомості українців в питаннях, що стосуються збереження безпеки навколишнього середовища.

Щорічно влада, громадські організації, екологи закликають українців та всіх, хто піклується про природу, взяти участь у квітневому суботнику, висадці дерев, наведенні порядку на вулицях, у парках і скверах, озелененні територій, збиранні сміття, а також проведенні різних конференцій та лекцій, які підвищують усвідомленість населення в екологічних і природоохоронних питаннях.

Долучитися до дня довкілля просто, іноді достатньо і невеликого кроку, що матиме великий вплив на стан довкілля. Приділяти увагу санітарному стану слід не тільки навесні, а впродовж всього року.

Чистота нашої землі – у наших руках! Зберегти красу природи, сприяти її оновленню – завдання кожної людини.


Долучаємося до екологічної акції «За нас ніхто планету не врятує…»: 

День другий 


Михайлівська цілина - одне з семи чудес Сумської області, територія, яка не мала впливу діяльності людини. Століття і тисячоліття до землі не доторкався навіть плуг. Там збереглись рідкісні види рослин і тварин. 95 років заповіднику – ціла епоха. 

Пропонуємо вашій увазі екологічний екскурс "Михайлівська цілина - перлина незайманого степу", присвячений 

                                               95-річчю степового природного заповідника загальнодержавного значення.

Інформація буде корисна для всіх, кому небайдужа природа рідного краю.


       Україна має безліч цікавих місць, до яких туристи із неабияким інтересом з’їжджаються з різних куточків світу. Однією із таких оригінальних, своєрідних та неповторних територій є природний заповідник «Михайлівська цілина». Вона є гордістю, своєрідною візитівкою Лебединського району. У 2018 році«Михайлівській цілині» виповнюється 90 років. Це - шматочок незайманого степу, якого ніколи, протягом не лише століть, а й тисячоліть не торкався навіть плуг, не кажучи вже про більш пізню машинерію, вигадану людиною для обробки ґрунту. Одразу вражає своїми безкраїми степами, величезною різноманітністю рослин та тварин, комах і птахів.

«Михайлівська цілина» - степовий масив розміщений на вододiлi рiчок Грунi i Сули. У дореволюцiйний час територiя Михайлiвської цiлини належала помiщику Капнiсту, який використовував дiлянку для випасання коней. Пiзнiше, пiсля революцiї, цi землi входили до складу земель Михайлiвського кiнного заводу. Уже в 1928 роцi цiлинного степу залишилось 202,4 га, і саме з цього часу починається охорона цiєї унiкальної дiлянки. Постановою Сумського виконкому Михайлiвська цiлина була оголошена заповiдником мiсцевого значення (якi тодi iснували), а у 1947 роцi категорiя охорони була пiдвищена до загальнодержавного заповiдника. З 1961 року Михайлiвська цiлина увiйшла до складу Українського Степового заповiдника НАН України i стала його пiвнiчним фiлiалом. У грудні 2009 року указом Президента України “Михайлівська цілина” була виведена зі складу Українського Степового заповідника в окрему природоохоронну структуру. Площу заповідника збільшили до майже 883 га.

Оригінальний, своєрідний та неповторний природний заповідник вражає безкраїм степом, величезною різноманітністю рослин, тварин, комах і птахів. Всього тут зареєстровано 503 види рослин, серед яких багато рідкісних, занесених до Червоної книги України.


Історія заповідника "Михайлівська цілина"


День третій

Любов до Батьківщини починається   з любові до рідної природи. 

Є місця на Глухівщині , де можна побачити всю природу в мініатюрі. Таких незруйнованих ландшафтів зберіглося сьогодні не так уже й багато.



Дендропа́рк Глу́хівського держлісго́спудендрологічний парк місцевого значення в Україні. Розташований при південній околиці міста Глухів Сумської області .Площа 1,04 га. Статус надано згідно з рішенням облради від 16.09.2004 року та від 27.06.2008 року. Перебуває у віданні ДП «Глухівське лісове господарство». Унікальна колекція деревних та чагарникових порід рослин, серед яких — види, занесені до Червоної книги України (тамарикс стрункий, клокичка периста) і велика кількість декоративних та екзотичних порід (бархат амурський, кедр сибірський, калина бульденеж, ліщина ведмежа, сумах коротковолосий). 

Загальний вигляд

Туя

Гортензія садова

День четвертий

“Коли висохне останнє дерево і помре остання тварина, ви зрозумієте, 

що у Всевишнього для вас немає іншої Землі”

(Б. Д. Орлі)

Сьогоднішнє населення Землі – суспільство суперспоживачів. Підраховано, що на кожного з нас протягом року витрачається 20 т сировини, щоправда, більша його частина – 97% йде... у сміття. Сміття поступово перетво­рюється на монстра цивілізації. При теперішньому становищі еко­номіки, культури і побуту люди ще довго приречені жити серед цих рукотворних монументів своєї безтурботності. Питання «Куди діти сміття?» стає все актуальні­шим. І ми спробуємо  дати відповідь на нього.

Дорогі друзі! Пропонуємо вашій увазі екологічний порадник "Апсайклінг: як сміття може врятувати планету".

Якщо задуматися, то зовсім нескладно зробити свій внесок у боротьбу за збереження довкілля. Зменшуючи об’єми використання, даючи старим речам та матеріалам друге життя, можна стати частиною змін, завдяки яким планета і людство отримають шанс на майбутнє без екологічних проблем.




Якщо словосполучення “мистецтво апсайклінгу” викликає у вас асоціацію лише з гумовими лебедями з автомобільних шин або іншими пластиковими “шедеврами” прибудинкових палісадників, то радимо почитати цей лонгрід. Адже сьогодні ми розберемося, що таке апсайклінг взагалі, звідки він з’явився і як може допомогти місту, громаді та навіть місцевому бізнесу.

Уявімо купу старих речей: велосипед, використані лампочки, якісь дошки, ґудзики, одяг, відра, поїдені іржею механізми і ще багато хтозна-чого. Для когось це просто сміття, а хтось побачить дещо більше, поки сховане за межами уяви.

Слово “апсайклінг” має англійське походження (upcycling — вторинне використання) і означає творче перевтілення відходів у витвори мистецтва, побутові вироби, одяг, аксесуари тощо. Важливим є те, що в результаті отримана таким шляхом річ перевершує своїми якостями (як естетичними, так і функціональними) вихідний матеріал. Водночас на відміну від процесу переробки відходів у вторинну сировину не потрібно значних додаткових виробничих витрат.

Уперше ж згадку самого терміну “апсайклінг” можна знайти у статті британської газети “Salvo”, датованій 1994 роком. Її автор інженер Райнер Пілс, виступаючи з критикою методів утилізації будівельних відходів, пропонував їм альтернативу саме у контексті апсайклінгу.

Втім, практика пристосування старих речей не має певної дати винаходу, а супроводжує людство впродовж усієї його історії. Іронія в тому, що раніше вона була здебільшого викликана нестачею чогось, а сьогодні навпаки популярна через надмірну кількість речей у побуті та відходів.

Наприклад, для людей, яким довелося жити в умовах дефіциту товарів за часів Радянського Союзу, апсайклінг (хоч його так ніхто не називав) був знайомим, але вимушеним явищем. Дістати певні речі було непросто, тож застосовували винахідливість, та ще й ділилися різноманітними порадами у газетах, журналах, телевізійних передачах. Як оновити стару сукню, сплести яскравий килимок з ганчірок чи змайструвати міксер з дитячої дзиґи — такий креатив сучасному поколінню “зумерів” і не снився!

Можливо, цей досвід дещо спотворює в сучасному українському суспільстві розуміння апсайклінгу, знецінює його значення та можливості. Не завжди можна уявити насправді круті речі, створені майже з нічого.

Але водночас навіть найвідоміші світові бізнес-індустрії вже змінюють свої підходи у виробництві. Адже за даними ООН щорічно ми продукуємо лише відходів з пластику близько 300 млн тонн. На щастя, тренд дбайливого ставлення до природи набирає все більших обертів і проникає у різноманітні сфери людської діяльності: харчування, машинобудування, хімічна та парфумерна галузі, мода й легка промисловість, архітектура, будівництво та ін. Апсайклінг набуває більшого застосування, зокрема, завдяки своїм екологічним властивостям, а також можливості заробляти при одночасній економії ресурсів.

Сьогодні визнаною столицею європейського апсайклінгу став Берлін. На вулицях німецької столиці можна відкрити для себе його нові, незвідані сторони, а також знайти десятки дивовижних магазинчиків та майстерень, де продавці запропонують найоригінальніші речі, яким більше немає аналогів. Там є, здається, все: меблі, одяг та аксесуари, прикраси, освітлення, декор — і все із старих вживаних матеріалів, приладів, інструментів, деталей, що часом взагалі важко уявити як основу для подібних речей.

Такі магазини лише додають місту туристичної привабливості. Для багатьох українських ця практика також стає джерелом розвитку й доходу для місцевого бізнесу.


Якщо задуматися, то зовсім нескладно зробити свій вклад у боротьбу за збереження довкілля. Зменшуючи об’єми використання, даючи старим речам та матеріалам друге життя, можна стати частиною змін, завдяки яким планета і людство отримають шанс на майбутнє без екологічних проблем. 

 Наші учні теж долучилися до боротьби за збереження довкілля

День п'ятий

Бережіть нашу Землю!

Всюди, на кожному кроці,

всі разом і кожний окремо!

Адже завтрашній день Землі буде таким,

яким ми його зробимо сьогодні.

22 квітня відзначається Всесвітній День Матері-Землі. Це свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих багатств і природних ресурсів, якими наділила нас природа. Це день  нагадування про екологічні катастрофи, день, коли кожна людина має можливість замислитися над тим, що вона може зробити для розв’язання екологічних проблем.


Запрошуємо усіх небайдужих відвідати  інформаційну сторінку, присвячену Всесвітньому дню Землі


Всесвітній День Землі, свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих багатств і природних ресурсів, якими наділила нас природа.  

Вперше День Землі був відзначений у 1970 році, і з того часу його проводять щороку 22 квітня. Це свято чистої Води, Землі й Повітря, яке має на меті об’єднати людей планети для захисту навколишнього природного середовища, привернути увагу до екологічних проблем нашої планети. Цей день – нагадування про екологічні катастрофи, день, коли кожна людина має можливість замислитися над тим, що вона може зробити для розв’язання екологічних проблем.  

Перша акція про збереження екології планети Земля пройшла 22 квітня 1969 року. Створити такий важливий для людства день закликав один з сенаторів США - Гейлорд Нельсон. Він наполягав на необхідності серйозніше поставитися до екологічних проблем, адже в минулому на власні очі бачив наслідки розливання нафти у водоймі. Нельсон зібрав невелику групу з ініціативних студентів, щоб організувати першу демонстрацію на тему екології. 

Відтоді вирішили щорічно третій тиждень квітня присвячувати екологічним проблемам планети. 


Міжнародний день Матері-Землі має  свою символіку. Це грецька літера «Тета» зеленого кольору на білосніжному тлі.  

На  День Землі лунає традиційний Дзвін Миру. Він закликає людей всього світу відчути всепланетну спільність та докласти зусиль, щоб захистити свій дім. Дзвін Миру є символом дружби, мирного життя, спокою, солідарності народів та збереження життя на Землі. Для України це завдання  важливе, як ніколи.  

Бережіть нашу Землю!

Всю­ди, на кожному кроці, всі разом і кожний окремо!

Адже завтрашній день Землі буде таким, яким ми його зробимо сьогодні.


Учні закладу долучилися до  Всеукраїнського конкурсі "Година Землі"