Вчителям
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ПСИХОЛОГА:
НА ДОПОМОГУ КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ.
Класне керівництво — справа складна. Допомога учням знаходити потрібні й корисні заняття до душі, організовувати позанавчальний час. Створення учнівського колективу.
Умовою успішної виховної діяльності з учнями є співробітництво класного керівника з батьками, адже родина впливала і продовжує значно впливати на процес розвитку особистості дитини.
ПОРАДИ КЛАСНИМ КЕРІВНИКАМ ДЛЯ ЗГУРТУВАННЯ КЛАСУ:
Для поліпшення психологічного клімату в дитячому колективі відомий американський психолог Роберт Марзано радить:
· звертатися до дітей на ім’я;
· допомагати дітям відчути свою значущість, що вони визнані як класним керівником, так і ровесниками;
· частіше використовувати виховні та методичні можливості гумору;
· поганий настрій учителя не повинен впливати на дітей;
· оптимістична установка, віра в дитину – запорука позитивного психологічного комфорту в колективі;
· бути щедрим на похвалу;
· педагогічний такт – засіб гармонізації спілкування;
· невимушено розмовляти з учнями про їх інтереси;
· забезпечувати педагогічну підтримку;
· спиратися на сильні сторони дитини.
Рекомендації:
1. Сприяти підвищенню соціального статусу учнів, якими «нехтують», проводити з ними індивідуальну роботу по їх всебічному розвитку, формуванню у них навиків спілкування з однолітками.
2. Вести роботу по подальшому розвитку згуртованості колективу, сприяти розвитку дружніх взаємин між учнями.
3. Приваблювати до активної суспільно-корисної роботи учнів.
Рекомендації психолога вчителю щодо організації
навчально-виховного процесу в класі:
1. Поводьтеся так, щоб учні відчували, що ви керуєте навчальним процесом, при цьому стимулюйте їхню активність.
2. Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування.
3. Дотримуйтеся доброзичливого, мажорного тону, будьте уважні до кожного учня. Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний оптимістичний настрій у класі.
4. Стежте за правильністю постави, проводьте фізкультхвилинки; не допускайте перевтоми учнів.
5. Надавайте учням можливість частіше працювати у групах – це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою і поведінки.
6. Створюйте умови, щоб «важковиховувані», слабкі у навчанні діти мали можливість відчути себе лідерами.
7. Не принижуйте учнів, не припускайте образ, сарказму. Гнів, дратівливість, імпульсивність не сприяють зміцненню дисципліни й авторитету вчителя.
8. Будьте привітними.
9. Не виявляйте антипатій до «важковиховуваних» учнів, сподіваючись від них поганої поведінки. Діти відчувають скептичне ставлення до них і часто поводяться згідно з вашими очікуваннями.
10. Не допускайте появи «любимчиків», це створює зайві проблеми, ускладнює стосунки в колективі.
11. Вмійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову, тонові. Не можна вимагати від дитини те, що під силу дорослому, будьте терплячими.
12. Не соромтеся виявляти почуття гумору. Можна посміятися і над собою, не вважайте себе досконалою людиною. Але не можна висміювати учнів. Дітям імпонує веселий, спритний, оптимістичний вчитель.
13. Підтримуйте контакт з учнями поза уроками, на заняттях гуртка, позакласних заходах, спільних походах та екскурсіях.
Рекомендації для вчителя
ЩОБ УНИКНУТИ «ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ»
1. Плануючи робочий день, обов'язково виділяйте час для емоційного відпочинку. Так, обідню перерву можна із користю для здоров'я провести в найближчому парку або просто на вулиці, змінивши робочу обстановку. «Подорож» у переповненій маршрутці додому або на роботу можна замінити на прогулянку пішки.
2.Плануйте робочий тиждень, місяць із визначенням короткострокових і довгострокових цілей роботи, що дозволить фокусуватися на необхідних діях, підвищить мотивацію діяльності та зменшить кількість невиправданих емоційних витрат. Варто виділяти завдання та цілі, що є пріоритетними або такими, що виконуються найшвидше.
3. Варто впорядкувати власні думки та бажання. Не слід хапатися за все й одразу в гонитві за примарним результатом або похвалою керівника. Виділіть час для зустрічей із друзями, відпочинку із коханою людиною поза межами звичної повсякденності, відвідин мистецьких або спортивних заходів.Вихідні, особливо в теплу пору року, корисно проводити на відкритому повітрі, уникаючи пасивного проведення часу перед телевізором на дивані.
4. У пригоді стане професійний розвиток і самовдосконалення (обмін професійною інформацією з колегами, що дає відчуття світу ширшого, ніж той, який існує всередині окремого колективу - курси підвищення кваліфікації, конференції тощо). Крім суто професійної користі, такі заходи покликані активізувати взаємозв'язки з колегами, активне спілкування в нових умовах, а це відволікає від буденності та рутини.
5. Банальним, але важливим компонентом боротьби зі стресом є підтримування гарної фізичної форми. Між станом тіла й розумом є тісний зв'язок: неправильне харчування, зловживання спиртними напоями, тютюном посилюють прояви синдрому вигоряння. Ні за яких обставин не можна нехтувати повноцінним сном, адже тільки в цей час мозок відпочиває та накопичує енергію на наступний день.
6. Нове хобі може не тільки додати задоволення у житті, а й допомогти почуватися більш мотивованим. Години, присвячені, приміром, вишиванню, збережуть дні, присвячені пошуку емоційного заспокоєння.
7. Категоричним правилом має стати відмова від роботи вдома та обговорення робочих проблем поза роботою.
8. Зрештою, візьміть відпустку та просто забудьте про проблеми на роботі.
Пам'ятайте: «Це ваше життя, і ви живете тільки один раз!»